Постанова

від 30.05.2023 по справі 420/15232/22

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 травня 2023 р.м. ОдесаСправа № 420/15232/22

Перша інстанція: суддя Самойлюк Г.П.,

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача Шляхтицького О.І.,

суддів: Семенюка Г.В., Домусчі С.Д.,

секретар Цибульська Ю.М.,

за участю: представника позивача- адвоката Лупу С.С.,

представника відповідача Чернецької І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в місті Одесі апеляційну скаргу Управління Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 06 березня 2023 року по справі № 420/15232/22 за позовом Комунального закладу «Одеський обласний ліцей № 6 Одеської обласної ради» до Управління Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області, 3-ті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фабрика смаку», Товариство з обмеженою відповідальністю "Ольга" про визнання протиправним та скасування висновку,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог.

У жовтні 2022 року Комунальний заклад «Одеський обласний ліцей № 6 Одеської обласної ради» звернувся з вищевказаним адміністративним позовом у якому просив:

визнати протиправним та скасувати висновок Управління Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області від 11.10.2022, складений за результатами моніторингу закупівлі від 11.10.2022 за № UА-2021-11-22-010781-а.

В обґрунтування позовних вимог зазначалось, що Комунальний заклад Одеський обласний ліцей № 6 Одеської обласної ради оголосив закупівлю за процедурою відкритих торгів за предметом закупівлі за кодом: ДК 021:2015:55510000-8: Послуги їдалень (послуги з організації харчування дітей в КЗ Одеський обласний ліцей № 6 Одеської обласної ради).

Відповідно до реєстру отриманих тендерних пропозицій на участь у процедурі закупівлі було подано тендерні пропозиції таких учасників: ТОВ Фабрика смаку та ТОВ Ольга.

Відповідно до протоколу щодо прийняття рішення уповноваженою особою № 1 від 27.01.2022 прийнято рішення про намір укласти договір про закупівлю з переможцем процедури відкритих торгів №UА-2021-11-22-010781-а - ТОВ Фабрика смаку. Повідомлення про намір укласти договір про закупівлю оприлюднено на веб-порталі Уповноваженого органу 27.01.2022. За результатами закупівлі між Комунальним закладом Одеський обласний ліцей №6 Одеської міської ради та переможцем укладено Договір №14 від 14.02.2022 з дотриманням норм чинного законодавства України.

За результатами проведеного відповідачем моніторингу закупівлі відповідачем складено висновок з інформацією про встановлені порушення у сфері публічних закупівель. Згідно висновку Управління Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області від 11.10.2022, складено за результатами моніторингу закупівлі від 11.10.2022 за № UА-2021-11-22-010781-а, встановлено порушення вимог п.18 ч.2 абз. 1 ч. 3 ст. 22, п.1,2 ч. 1 ст. 31 Закону України Про публічні закупівлі та зобов`язано позивача здійснити заходи щодо усунення порушення шляхом розірвання договору з дотриманням положень Господарського кодексу України та Цивільного кодексу України.

Позивач вважає оскаржуваний висновок відповідача протиправним та таким, що порушує законні права та інтереси позивача. Позивач заперечує щодо наявності порушень, наведених у висновку за результатами моніторингу, та вважає висновки відповідача про наявність порушень необґрунтованими, у зв`язку з чим звернувся до суду з даним позовом.

Відповідач проти задоволення позову заперечував, надав до суду першої інстанції відзив на позовну заяву, у якому зазначив, що моніторинг вказаної процедури проведено, а її результати відображені в межах повноважень, в спосіб та на підставах, визначених законом. Держаудитслужбою відповідно до положень ст. 8 Закону України Про публічні закупівлі здійснено моніторинг публічної закупівлі №UА-2021-11-22-010781-а. За результатами моніторингу закупівлі складено висновок про результати моніторингу процедури закупівлі №UА-2021-11-22-010781-а, в якому зафіксовано порушення законодавства у сфері публічних закупівель, а саме: п.18 ч.2 абз. 1 ч. 3 ст. 22, п.1,2 ч. 1 ст. 31 Закону України Про публічні закупівлі.

Треті особи без самостійних вимог на стороні позивача пояснення щодо заяв по суті справи не надали.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції.

Одеський окружний адміністративний суд рішенням від 06 березня 2023 року позов задовольнив.

Визнав протиправним та скасував висновок Управління Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області від 11.10.2022, складений за результатами моніторингу закупівлі від 11.10.2022 за №UА-2021-11-22-010781-а.

Стягнув на користь Комунального закладу Одеський обласний ліцей №6 Одеської обласної ради за рахунок бюджетних асигнувань Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2481,00 грн. (дві тисячі чотириста вісімдесят одну гривню, 00 копійок).

Короткий зміст вимог апеляційної скарги.

Не погоджуючись з даним рішенням суду, Управління Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області подало апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі зазначено, що рішення судом першої інстанції ухвалене з порушенням норм процесуального та неправильним застосуванням норм матеріального права, неповним з`ясуванням судом обставин, що мають значення для справи, невідповідністю висновків суду обставинам справи, недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважав встановленими, у зв`язку з чим просить його скасувати та ухвалити нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову відмовити.

Апелянт, мотивуючи власну правову позицію, акцентує на таких обставинах і причинах незаконності і необґрунтованості оскаржуваного судового рішення:

- суд першої інстанції в рішенні посилається на статтю 7 1 Закону України «Про публічні закупівлі», при тому, що дана стаття втратила чинність з 19.04.2020.

- суд першої інстанції , скасовуючи Висновок, не врахував, що Закон України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю» (далі - Закон № 2939) чітко встановив, що моніторинг проводиться органами державного фінансового контролю з метою запобігання порушенням законодавства у сфері закупівель та не передбачає обов`язку встановлювати лише порушення, які мають негативний вплив для бюджету, як і не встановив, що у висновку про результати моніторингу повинно бути відображено лише інформацію щодо неефективного, незаконного, нецільового використання бюджетних коштів;

- твердження суду першої інстанції, що учасники процедури самостійно надали у складі своїх тендерних пропозицій довідки, відповідно до яких для надання послуг, що є предметом даної процедури закупівлі, учасники не планують залучати субпідрядника/ співвиконавця» лише підтверджує факт вчинення Позивачем порушення п. 18 ч. 2 ст. 22 Закону;

- суд першої інстанції проігнорував той факт , що порушення позивачем абзацу 1 частини 3 статті 22 Закону (зазначення позивачем у тендерній документації нормативного документу, який втратив чинність) не стосується розгляду тендерних пропозицій учасників, а відноситься до порушення законодавства в сфері публічних закупівель щодо відповідності вимог тендерної документації вимогам Закону;

- суд першої інстанції також проігнорував, що результатами проведеного моніторингу установлено, що допущена до оцінки тендерна пропозиція учасника ТОВ «Ольга» не відповідала умовам тендерної документації;

- суд першої інстанції не врахував, що відповідно до ч. 6 ст. 26 Закону тендерні пропозиції приймаються до кінцевого строку їх подання, про що також зазначено у постанові Верховного Суду від 20.03.2023 у справі № 160/7953/21;

- суд першої інстанції не проаналізував те, що якби при розгляді тендерної пропозиції учасника ТОВ «Ольга» позивачем було б враховано невідповідність учасника власним вимогам та не допущено її до електронного аукціону, то даний тендер було би автоматично відмінено електронною системою закупівель на підставі п. 2 ч. 2 ст. 32 Закону, та, як наслідок, договір з ТОВ «Фабрика смаку» не було б укладено;

- інші доводи апеляційної скарги відтворюють зміст відзиву до позову.

Обставини справи.

Суд першої інстанції встановив, що Комунальним закладом Одеський обласний ліцей № 6 Одеської обласної ради в електронній системі закупівель Prozorro оприлюднене оголошення про проведення процедури відкритих торгів на закупівлю товарів за кодом: ДК 021:2015:55510000-8: Послуги їдалень (послуги з організації харчування дітей в КЗ Одеський обласний ліцей №6 Одеської міської ради) з очікуваною вартістю 9 436 700, 00 грн.

Відповідно до реєстру отриманих тендерних пропозицій на участь у процедурі закупівлі було подано тендерні пропозиції таких учасників: ТОВ Фабрика смаку та ТОВ Ольга.

Відповідно до протоколу щодо прийняття рішення уповноважена особа №1 від 27.01.2022 прийняла рішення про намір укласти договір про закупівлю з переможцем процедури відкритих торгів №UА-2021-11-22-010781-а - ТОВ Фабрика смаку. Повідомлення про намір укласти договір про закупівлю оприлюднено на веб-порталі Уповноваженого органу 27.01.2022. За результатами закупівлі між Комунальним закладом Одеський обласний ліцей №6 Одеської обласної ради та переможцем укладено Договір №14 від 14.02.2022.

Управління Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області на підставі доручення Державної аудиторської служби вих. №003100-18/6851-2022 від 05.09.2022 здійснило моніторинг процедури закупівлі №UА-2021-11-22-010781-а.

Підставою для прийняття рішення про початок моніторингу слугувало виявлення ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель.

За результатами моніторингу складений Висновок про результати моніторингу закупівлі від 11.11.2022 №UА-2021-11-22-010781-а.

Відповідно до висновку встановлено порушення:

- вимог пункту 18 частини 2 статті 22 Закону (тендерна документація Замовника не містить вимогу про зазначення учасником у тендерній пропозиції інформації

(повне найменування та місцезнаходження) щодо кожного суб`єкта господарювання, якого учасник планує залучати до виконання послуг як співвиконавця в обсязі не менше 20 відсотків від вартості договору про закупівлю - у разі закупівлі послуг);

- вимог абзацу 1 частини 3 статті 22 Закону (в Додатку № 3 до тендерної документації вимагається дотримання учасниками норм законодавства України щодо організації харчування дітей у навчальних та оздоровчих закладах, зокрема, Порядку організації харчування дітей у навчальних та оздоровчих закладах, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров`я України, Міністерства освіти і науки України від 01.06.2005 № 242/329, що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 15.06.2005 за № 661 /10941, при тому, що зазначений нормативний документ втратив чинність. Відповідно до протоколу розгляду тендерних пропозицій від 24.12.2021 Замовником розглянуто тендерні пропозиції ТОВ Ольга та ТОВ Фабрика смаку на відповідність технічним вимогам, визначеним у тендерній документації, та відповідність кваліфікаційним критеріям і прийнято рішення щодо допущення вказаних учасників до електронного аукціону).

За результатами проведеного моніторингу установлено, що допущена до оцінки тендерна пропозиція учасника ТОВ Ольга не відповідала умовам тендерної документації. Так, відповідно до пункту 5 розділу 3 та пункту 1 Додатку № 1 до тендерної документації, на відповідність кваліфікаційному критерію - наявність документально підтвердженого досвіду виконання аналогічного (аналогічних) за предметом закупівлі договору (договорів), від учасників у складі тендерної пропозиції імперативно вимагалось надання, зокрема, копій актів наданих послуг до аналогічного договору. Однак, моніторингом встановлено, що у складі тендерної пропозиції учасником ТОВ Ольга не надано копій актів наданих послуг до наданого аналогічного договору, що не відповідає вимогам пункту 5 розділу 3 та пункту 1 Додатку № 1 до тендерної документації, чим в свою чергу не підтверджено відповідність учасника кваліфікаційному критерію наявність документально підтвердженого досвіду виконання аналогічного (аналогічних) за предметом закупівлі договору (договорів), установленому статтею 16 Закону.

Також, відповідно до пункту 6 розділу 3 та пункту 10 Додатку № 3 до тендерної документації, на відповідність тендерної пропозиції учасників технічним, якісним та кількісним вимогам до предмета закупівлі, від учасників у складі тендерної пропозиції імперативно вимагалось надання, зокрема, протоколу випробувань щодо радіологічних вимірювань автотранспортного засобу, який буде застосовано учасником для перевезення товару, що є предметом закупівлі, виданого уповноваженим на те державним органом (установою, організацією). При цьому, слід зазначити, що учасником ТОВ Ольга у складі тендерної пропозиції надано довідку про наявність обладнання, матеріально-технічної бази та технологій необхідних для надання послуг згідно предмета закупівлі без № та дати, відповідно до якої учасник планує використовувати для надання послуг орендований автомобіль марки FORD, модель TRANSIT, державний номер НОМЕР_1 . Проте, моніторингом встановлено, що у складі тендерної пропозиції учасником ТОВ Ольга надано протокол дозиметричного контролю від 06.12.2021 року № 106 вантажного автомобіля марки Опель Комбо, державний номер НОМЕР_2 , чим не дотримано вимоги пункту 6 розділу 3 та пункту 10 Додатку № 3 до тендерної документації.

Отже, за результатами проведеного моніторингу установлено, що на порушення вимог пунктів 1 та 2 частини 1 статті 31 Закону, Замовник допустив до електронного аукціону та не відхилив тендерну пропозицію учасника ТОВ Ольга, як таку, що не відповідала кваліфікаційному критерію, установленому статтею 16 цього Закону, встановленим абзацом 1 частини 3 статті 22 Закону вимогам до учасника відповідно до законодавства, умовам технічної специфікації та іншим вимогам щодо предмета закупівлі тендерної документації.

Вказані обставини сторонами не заперечуються, а отже є встановленими.

Висновок суду першої інстанції.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що замовник закупівлі, прийнявши пропозиції всіх без виключення учасників закупівлі, не поставив учасників у дискримінаційне становище та не надав перевагу з підстав невідповідності тендерних пропозицій вимогам тендерної документації по недоліках, на яких наполягає орган моніторингу. Протилежного відповідач не доводив та належними доказами не підтверджував.

Висновок від 11.11.2022 є неконкретизованим, не містить чітких вимог та рекомендацій щодо способу усунення виявлених під час моніторингу порушень, в той час як, індивідуальні акти, які впливають на права і обов`язки інших осіб, повинні бути чіткими, конкретними, однозначно зрозумілими, такими, що не допускають різноманітного тлумачення та невизначеності відносно порядку і способу виконання.

Проте, з висновками суду першої інстанції погодитись не можна з огляду на таке.

Джерела права й акти їх застосування та оцінка суду.

За змістом частини 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Надаючи оцінку правомірності дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Правові та організаційні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні визначено Законом України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" від 26 січня 1993 року № 2939-XII.

Згідно із частиною 1 статті 1 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні", здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю (далі - орган державного фінансового контролю).

Стаття 5 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" встановлює, що контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України "Про публічні закупівлі", проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування.

Відповідно до пункту 14 частини 1 статті 1 Закону України "Про публічні закупівлі" від 25 грудня 2015 року № 922-VIII (далі Закон № 992), моніторинг процедури закупівлі - аналіз дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель під час проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та протягом його дії з метою запобігання порушенням законодавства у сфері публічних закупівель.

Згідно з ч. 1 ст. 8 Закону № 992, моніторинг процедури закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його міжрегіональні територіальні органи, до яких відноситься Відповідач в даній справі (далі - органи державного фінансового контролю).

Відповідно до ч. 6 ст.8 Закону № 992 за результатами моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу процедури закупівлі (далі - висновок), що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання.

Як вбачається зі змісту оскаржуваного висновку відповідачем встановлено порушення позивачем вимог пункту 18 частини 2 статті 22 Закону № 992 (тендерна документація Замовника не містить вимогу про зазначення учасником у тендерній пропозиції інформації (повне найменування та місцезнаходження) щодо кожного суб`єкта господарювання, якого учасник планує залучати до виконання послуг як співвиконавця в обсязі не менше 20 відсотків від вартості договору про закупівлю - у разі закупівлі послуг); вимог абзацу 1 частини 3 статті 22 Закону № 992 (в Додатку № 3 до тендерної документації вимагається дотримання учасниками норм законодавства України щодо організації харчування дітей у навчальних та оздоровчих закладах, зокрема, Порядку організації харчування дітей у навчальних та оздоровчих закладах, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров`я України, Міністерства освіти і науки України від 01.06.2005 № 242/329, що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 15.06.2005 за № 661 /10941, при тому, що зазначений нормативний документ втратив чинність.

А також за результатами поведеного моніторингу установлено, що на порушення вимог пунктів 1 та 2 частини 1 статті 31 Закону № 992 замовник допустив до електронного аукціону та не відхилив тендерну пропозицію учасника ТОВ «Ольга», як таку, що не відповідала кваліфікаційному критерію, установленому статтею 16 цього Закону, встановленим абзацом 1 частини 3 статті 22 Закону № 992 вимогам до учасника відповідно до законодавства, умовам технічної специфікації та іншим вимогам щодо предмета закупівлі тендерної документації.

Суд першої інстанції вирішуючи питання щодо не відповідності тендерної документації позивача вимогам Закону виходив із того, що не зазначення у тендерній документації Замовника вимоги про зазначення учасником у тендерній пропозиції інформації (повне найменування та місцезнаходження) щодо кожного суб`єкта господарювання, якого учасник планує залучати до виконання робіт чи послуг як субпідрядника/співвиконавця в обсязі не менше 20 відсотків від вартості договору про закупівлю - у разі закупівлі робіт або послуг, жодним чином не завадило учасникам процедури закупівлі виконати вимоги пункту 18 частини другої статті 22 Закону № 992 та не тягне негативних наслідків для учасників процедури закупівлі, не суперечить принципам здійснення закупівель, закріпленим ст.3 Закону № 992, оскільки учасники процедури самостійно надали у складі своїх тендерних пропозицій довідки, відповідно до яких для надання послуг, що є предметом даної процедури закупівлі, учасники не планують залучати субпідрядника/ співвиконавця.

Проте, колегія суддів не погоджується із таким висновком суду першої інстанції, оскільки відповідно до пункту 18 частини 2 статті 22 Закону № 992 встановлено імперативну умову, що у тендерній документації зазначаються відомості, зокрема, вимога про зазначення учасником у тендерній пропозиції інформації (повне найменування та місцезнаходження) щодо кожного суб`єкта господарювання, якого учасник планує залучати до виконання робіт чи послуг як субпідрядника/співвиконавця в обсязі не менше 20 відсотків від вартості договору про закупівлю - у разі закупівлі робіт або послуг.

Також Висновком Північного офісу Держаудитслужби про результати моніторингу процедури закупівлі від 11.11.2022 встановлено, зокрема, порушення позивачем вимог абзацу 1 частини 3 статті 22 Закону, а саме порядок організації харчування дітей у навчальних та оздоровчих закладах, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров`я України, Міністерства освіти і науки України від 01.06.2005 № 242/329, що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 15.06.2005 за № 661 /10941 - зазначений нормативний документ втратив чинність.

Вирішуючи спірне питання суд першої інстанції зауважив, що жодних посилань на незрозумілість тендерної документації, а також звернень від учасників торгів з приводу роз`яснень стосовно вказаної умови щодо Закону України Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони електронна система закупівель не містить. Також відсутня інформація про надходження скарг, зауважень до будь-якої з редакцій тендерної документації.

Отже суд першої інстанції виснував, що зазначення неактуального нормативно-правового акту, який не впливає на подальші права та обов`язки замовника та потенційного учасника закупівлі, не мало впливу на розгляд тендерних пропозицій учасників, вказані доводи відповідача не можна визнати такими, що впливають загалом на результати торгів.

Проте, колегія суддів акцентує, що хоча зазначення неактуального нормативно-правового акту, загалом не вплинуло на результати торгів , водночас зазначення у тендерної неактуального нормативно-правового акту є порушенням чинного законодавства, а відтак колегія суддів погоджується із доводами апелянта про ґрунтовність претензії Управління Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області.

Статтею 25 Закону № 922 визначено, що тендерна пропозиція подається в електронному вигляді через електронну систему закупівель. Документ з тендерною пропозицією подається в електронному вигляді шляхом заповнення електронних форм з окремими полями, де зазначається інформація про ціну, інші критерії оцінки (у разі їх встановлення замовником), інформація від учасника про його відповідність кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям, вимогам, визначеним у статті 17 цього Закону і в тендерній документації, та завантаження необхідних документів, що вимагаються замовником у тендерній документації. Документи, що підтверджують відповідність учасника кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям, та документи, що містять технічній опис предмета закупівлі, подаються в окремому файлі.

Відповідно до ст. 28 Закону № 922 , оцінка тендерних пропозицій проводиться автоматично електронною системою закупівель на основі критеріїв і методики оцінки, зазначених замовником у тендерній документації, та шляхом застосування електронного аукціону.

Після оцінки пропозицій замовник розглядає тендерні пропозиції на відповідність вимогам тендерної документації з переліку учасників, починаючи з учасника, пропозиція якого за результатом оцінки визначена найбільш економічно вигідною. Строк розгляду тендерної пропозиції, яка за результатами оцінки визначена найбільш економічно вигідною, не повинен перевищувати п`яти робочих днів з дня визначення найбільш економічно вигідної пропозиції.

У разі відхилення тендерної пропозиції, що за результатами оцінки визначена найбільш економічно вигідною, замовник розглядає наступну тендерну пропозицію з переліку учасників, що вважається найбільш економічно вигідною.

За результатами розгляду складається протокол розгляду тендерних пропозицій за формою, встановленою Уповноваженим органом, та оприлюднюється замовником на веб-порталі Уповноваженого органу відповідно до статті 10 цього Закону. Після оприлюднення замовником протоколу розгляду тендерних пропозицій електронною системою закупівель автоматично розсилаються повідомлення всім учасникам тендеру та оприлюднюється перелік учасників, тендерні пропозиції яких не відхилені згідно з цим Законом. Дата і час проведення електронного аукціону визначаються електронною системою автоматично, але не раніше ніж через п`ять днів після оприлюднення протоколу розгляду тендерних пропозицій.

Відповідно до ч.1 ст. 30 Закону № 922 замовник відхиляє тендерну пропозицію в разі якщо: 1) учасник: не відповідає кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям, установленим статтею 16 цього Закону; не надав забезпечення тендерної пропозиції, якщо таке забезпечення вимагалося замовником; 2) переможець: відмовився від підписання договору про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації або укладення договору про закупівлю; не надав документи, що підтверджують відсутність підстав, передбачених статтею 17 цього Закону; 3) наявні підстави, зазначені у статті 17 і частині сьомій статті 28 цього Закону; 4) тендерна пропозиція не відповідає умовам тендерної документації.

Згідно із частиною 2 статті 16 Закону № 922 замовник установлює один або декілька з таких кваліфікаційних критеріїв серед іншого: наявність в учасника процедури закупівлі працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід; наявність документально підтвердженого досвіду виконання аналогічного (аналогічних) за предметом закупівлі договору (договорів).

Відповідно до положень статті 16 Закону № 992 замовник вимагає від учасників процедури закупівлі подання ними документально підтвердженої інформації про їх відповідність кваліфікаційним критеріям.

Замовник установлює один або декілька з таких кваліфікаційних критеріїв: 1) наявність в учасника процедури закупівлі обладнання, матеріально-технічної бази та технологій; 2) наявність в учасника процедури закупівлі працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід; 3) наявність документально підтвердженого досвіду виконання аналогічного (аналогічних) за предметом закупівлі договору (договорів); 4) наявність фінансової спроможності, яка підтверджується фінансовою звітністю.

Так, згідно з Висновком моніторингу тендерна пропозиція ТОВ Ольга не відповідала кваліфікаційним вимогам, визначеним у тендерній документації Замовника, що полягає у тому, що учасником процедури закупівлі ТОВ Ольга не надано копії актів наданих послуг до наданого аналогічного договору, що не відповідає вимогам п.5 р. 3 та п.1 Додатку №1 до тендерної документації, чим в свою чергу не підтверджено відповідність учасника кваліфікаційному критерію наявність документально підтвердженого досвіду виконання аналогічного (аналогічних) за предметом закупівлі договору (договорів), установленому ст. 16 Закону № 992 .

Сторонами не заперечується, що на виконання вказаних вимог учасником ТОВ Ольга у складі тендерної пропозиції надано: лист про наявність документально підтвердженого досвіду виконання аналогічного договору, в якому зазначено, про Договір №3П/4 від 15.01.2018 та вказано, що цей договір виконано у повному обсязі в період з 15.01.2018 по 31.12.2018; завірену копію Договору № ЗП/4 від 15.01.2018, укладеного між Комунальною установою Центр фінансування та господарської діяльності закладів та установ системи освіти Приморського району м. Одеси та учасником процедури закупівлі ТОВ Ольга, про надання послуг: 55510000-8 Послуги їдалень і організації харчування дітей в закладах освіти м. Одеси) зі строком надання послуг - протягом 2018 року в розмірі 2 580 943, 40 грн.; завірені копії додаткових угод до вказаного договору; акти звірки взаємних розрахунків; лист-відгук що виконання вказаного договору, в якому зазначено, що ТОВ Ольга виконало свої зобов`язання в повному обсязі відповідно до умов договору № ЗП/4 від 15.01.2018 (а.с.57-76,т.1).

Отже, матеріалами справи підтверджено, що у складі тендерної пропозиції вказаного учасника, всупереч вимогам п. 5 розділу 3 та п. 1 Додатку № 1 до тендерної документації відсутні копії актів наданих послуг до наданого аналогічного договору, чим, в свою чергу, не підтверджено відповідність учасника кваліфікаційному критерію «наявність документально підтвердженого досвіду виконання аналогічного (аналогічних) за предметом закупівлі договору (договорів)», установленому статтею 16 Закону № 992.

Таким чином, із вищенаведеного вбачається, що Замовник встановив у Тендерній документації відповідний кваліфікаційний критерій, а саме: надання копій актів наданих послуг до аналогічного договору, проте, знехтувавши свої ж вимоги, позивач допустив до участі у процедурі закупівлі тендерну пропозицію ТОВ «Ольга», яке таких документів не надало.

Отже, ненадання у складі тендерної пропозиції документів, які визначені у додатку до тендерної документації, мало б мати наслідком невідповідність третьої особи кваліфікаційним критеріям тендерної документації. Невідхилення такої пропозиції на порушення вимог статті 30 Закону № 922 свідчить про порушення вимог законодавства .

Висновок суду першої інстанцій про те, що подання в даному випадку вищенаведених документів (договору, додаткових угод, актів звірки взаємних розрахунків, листа-відгуку щодо виконання договору) є достатніми документами для підтвердження виконання кваліфікаційного критерію наявність документально підтвердженого досвіду виконання аналогічного (аналогічних) за предметом закупівлі договору (договорів) колегія суддів вважає безпідставними, оскільки при прийнятті участі у публічній закупівлі, учасник повинен відповідати усім висунутим Замовником критеріям та подати необхідні підтверджуючі документи, перелік яких міститься у Тендерній документації, щоб у Замовника була можливість належним чином перевірити вказані критерії та визначити найвигіднішу пропозицію для відповідної закупівлі.

Ці ж правові висновки знайшли своє підтвердження у постанові Верховного Суду від 02 березня 2023 року по справі №160/4436/21 (№ К/990/24088/22).

У пунктах 125,126 постанови Верховного суду від 18 червня 2021 року, справа № 927/491/19, зазначено, що тендер проводиться не лише для того, щоб закупівля була проведена на максимально вигідних для держави умовах, але й для того, щоб забезпечити однакову можливість всім суб`єктам господарювання продавати свої товари, роботи чи послуги державі.

Також, відповідно до п. 6 розділу 3 та п. 10 Додатку № 3 до тендерної документації позивача, на відповідність тендерної пропозиції учасників технічним, якісним та кількісним вимогам до предмета закупівлі, від учасників у складі тендерної пропозиції вимагалось надання, зокрема, протоколу випробувань щодо радіологічних вимірювань автотранспортного засобу, який буде застосовано учасником для перевезення товару, що є предметом закупівлі, виданого уповноваженим на те державним органом (установою, організацією).

Водночас матеріалами справи підтверджується, що учасником ТОВ «Ольга» у складі тендерної пропозиції надано довідку про наявність обладнання, матеріально - технічної бази та технологій необхідних для надання послуг згідно предмета закупівлі, без № та дати, відповідно до якої учасник планує використовувати для надання послуг орендований автомобіль марки FORD, модель TRANSIT, державний номер НОМЕР_1 .

Проте, моніторингом встановлено, та не заперечується сторонами справи, що у складі тендерної пропозиції учасником ТОВ «Ольга» надано протокол дозиметричного контролю від 06.12.2021 № 106 вантажного автомобіля марки «Опель Комбо» державний номер НОМЕР_2 , чим не дотримано вимоги п. 6 розділу 3 та п. 10 Додатку № 3 до тендерної документації.

Суд першої інстанції вирішуючи спірне питання зазначив, що подання в даному випадку Протоколу дозиметричного контролю № 106 від 06 грудня 2021 року транспортного засобу OPEL COMBO, д.н.з. НОМЕР_3 , який належить на праві власності ТОВ Ольга є достатніми документами для підтвердження виконання кваліфікаційного критерію наявність обладнання, матеріально-технічної бази та технологій у учасника.

Колегія суддів вважає такий висновок суд першої інстанції не обґрунтованим та поверхневим з огляду на таке.

Матеріалами справи підтверджено, що інформацію щодо наявності у ТОВ «Ольга» транспортного засобу OPEL COMBO, д.н.з. НОМЕР_3 , який учасник ТОВ «Ольга» мав на меті використовувати, надано позивачу на його звернення для отримання пояснень з наданням підтверджуючих документів щодо встановлених моніторингом обставин вже після оприлюднення Висновку 10.10.2022 (а.с.85-88, т.1).

Посилаючись на суперечливість додатків щодо тендерної пропозиції ТОВ «Ольга» зазначило, що останнє має в наявності декілька транспортних засобів, і при підготовці тендерної пропозиції було допущено технічну помилку, яка полягала у тому, що ТОВ «Ольга» у разі визнання її переможцем. Мала на меті використовувати під час поставок товару автомобіль OPEL COMBO, д.н.з. НОМЕР_3 , однак у складі тендерної пропозиції були надані документи щодо FORD TRANSIT, д.н.з. НОМЕР_1 (а.с.87,т.1).

При цьому, суд першої інстанції не врахував, що відповідно до частини 6 статті 26 Закону тендерні пропозиції приймаються до кінцевого строку їх подання.

Слід відмітити, що кінцевий строк подання тендерної пропозиції 23.12.2021, з чого слідує, що надання виправленої довідки про наявність обладнання, матеріально-технічної бази та технологій необхідних для надання послуг згідно предмета закупівлі на звернення позивача після оприлюднення Висновку (10.10.2022) не спростовує факту невідповідності тендерної пропозиції учасника ТОВ «Ольга» технічним, якісним та кількісним вимогам до предмета закупівлі, оскільки виходячи зі змісту ч. 6 ст. 26 Закону № 992 вказаний документ не є частиною тендерної пропозиції ТОВ «Ольга».

Крім того, колегія суддів вважає слушним посилання апелянта на те, що факт звернення позивача після оприлюднення Висновку для отримання пояснень з наданням підтверджуючих документів щодо встановлених моніторингом обставин, свідчить про погодження позивача з даним порушенням, зазначеним у Висновку.

Разом з тим, апеляційний суд акцентує, що позивач не з`ясував питання щодо розбіжностей у наданих документах під час розгляду тендерних пропозицій , що свідчить про те що у нього, були наявні всі підстави вважати, що учасник процедури закупівлі не відповідає встановленим абзацом пунктом 6 розділу3 та пункту 10 додатку № 3 до тендерної документації до учасника відповідно до законодавства, що є підставою для відхилення тендерної пропозиції згідно з частиною 1 статті 31 Закону № 922.

Про обов`язок замовника вказати способи підтвердження відповідності предмета закупівлі іншим характеристикам у разі наявності в тендерній документації умови відповідності товарів, послуг чи робіт таким характеристикам зміст норми ч.5 ст. 23 ЗУ «Про публічні закупівлі» передбачає право замовника вимагати відповідні підтвердження того, що пропоновані ними товари, послуги чи роботи за своїми екологічними чи іншими характеристиками відповідають вимогам, установленим у тендерній документації. Проте, встановивши екологічні чи інші характеристики предмета закупівлі, законодавець передбачив обов`язок замовника зазначити в тендерній документації способи (докази) підтвердження відповідності предмета закупівлі таким характеристикам.

Аналогічна правова позицію викладена Верховним Судом 25 квітня 2023 року у справі № 520/15117/2020.

За встановлених апеляційним судом обставин та вказаних правил законодавства колегія суддів зазначає про наявність у відповідача правових підстав для ухвалення спірного висновку, оскільки тендерна пропозиція ТОВ «Ольга» не відповідала вимогам тендерної документації.

Водночас, незважаючи на це, позивач не відхилив таку пропозицію, чим порушив вимоги абзаців 2, 3 п. 1 та абзацу 2 п. 2 ч. 1 ст. 31 Закону № 992.

За цих обставин апеляційний суд вважає правомірним оспорюваний висновок відповідача, оскільки даний тендер було би автоматично відмінено електронною системою закупівель на підставі п. 2 ч. 2 ст. 32 Закону .

Відповідно до статті 5 Закону 922 , закупівлі здійснюються за принципом відкритості та прозорості на всіх їх стадіях; метою цього Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.

Таким чином, не виконання умов тендерної документації не може вважатися прозорим та визначеним, є таким, що створює підґрунтя для корупційних порушень, чим, у свою чергу, порушує основні принципи закупівель за публічні кошти (прозорість, конкурентні засади, запобігання корупції), що не відповідає інтересам держави і суспільства.

Також є безпідставним висновок суду першої інстанції, що Висновок від 11.11.2022 є неконкретизованим, не містить чітких вимог та рекомендацій щодо способу усунення виявлених під час моніторингу порушень.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 31 Закону № 992 замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, якщо учасник процедури закупівлі не відповідає кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям, установленим статтею 16 цього Закону та/або наявні підстави, встановлені частиною першою статті 17 цього Закону.

Відповідно до вимог ч.7 ст.8 Закону № 992 у висновку відповідача, окрім іншого, обов`язково зазначаються зобов`язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.

Згідно з п. 3 оскаржуваного Висновку позивача зобов`язано здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень шляхом припинення зобов`язань за договором про закупівлю 14.02.2022 № 14, в тому числі із застосуванням відповідних наслідків недійсності/ нікчемності договору та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів.

Згідно із частиною 8 статті 8 Закону № 992 протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення органом державного фінансового контролю висновку замовник оприлюднює через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявлених порушень.

Відповідно до п. 3 розділу ІІІ Порядку заповнення форми висновку про результати моніторингу процедури закупівлі, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 08 вересня 2020 року № 552 (далі - Порядок №552) у разі виявлення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель пункт 3 має містити посилання на структурну одиницю компетенційного нормативно-правового акта, на підставі якого орган державного фінансового контролю зобов`язує замовника усунути у встановленому законодавством порядку такі порушення, а також зобов`язання щодо їх усунення.

Згідно із пунктом 8 частини 1 статті 10 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" органу державного фінансового контролю надається, зокрема, право порушувати перед відповідними державними органами питання про визнання недійсними договорів, укладених із порушенням законодавства.

Як встановлено судом тендерна пропозиція ТОВ «Ольга» підлягала відхиленню позивачем відповідно абзаців 2, 3 п. 1 та абзацу 2 п. 2 ч. 1 ст. 31 Закону України "Про публічні закупівлі", відтак суд доходить висновку про обґрунтованість визначеного контролюючим органом зазначеного у висновку заходу усунення позивачем виявлених порушень.

Крім того суд апеляційної інстанції звертає увагу, що виходячи із структури та змісту частини восьмої статті 8 Закону № 992 та Порядку № 522, саме замовник публічної закупівлі вправі визначати, яким чином він має намір усунути виявлені правопорушення, обираючи один із визначених законом правомірних варіантів поведінки.

Також із приписів Закону № 992 вбачається, що на відповідача покладений обов`язок зазначити варіанти правомірної поведінки, тобто замовнику дається право вибору: вжити заходів щодо розірвання договору, та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення законодавства у сфері публічних закупівель, викладеного у висновку, надати аргументовані заперечення, інформацію про причини неможливості усунення виявленого порушення.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 04.05.2023 у справі №640/17543/20

Варіант усунення порушення шляхом розірвання договору направлений на приведення відносин між сторонами у первісний стан. У разі недотримання учасником процедури закупівлі усіх кваліфікаційних вимог, зазначених у тендерній документації замовника, останній на вимогу Закону України "Про публічні закупівлі" повинен відхилити тендерну пропозицію учасника та відмінити закупівлю, що робить укладання договору взагалі неможливим.

Відповідно до частини 1 статті 41 Закону № 992 договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Статтею 203 Цивільного кодексу України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно з частиною 2 статті 16 Цивільного кодексу України одним із способів захисту цивільного права може бути, зокрема, визнання правочину недійсним.

Відповідно до частини 1 статті 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою статті 203 цього Кодексу.

Таким чином, укладення договорів є завершальною стадією проведення процедури закупівлі, тому не відхилення пропозиції учасника та, як наслідок, укладення договору, є підставою для розірвання такого договору.

Аналогічні висновки були також висловлені Верховним Судом у постановах від 26 жовтня 2022 року у справі № 420/693/21, від 10 листопада 2022 року у справі № 200/10092/20, від 24 січня 2023 року у справі №280/8475/20, від 24 січня 2023 року у справі № 260/2993/21, від 23 березня 2023 року у справі № 400/4705/20.

Також Верховний Суд у постанові від 04.05.2023 по справі № 640/17543/20 зазначив, що у разі наявності підстав для відміни торгів закон встановлює безальтернативний обов`язок для замовника щодо відхилення тендерної пропозиції у цьому випадку, а зобов`язання розірвати договір, укладений за результатами таких торгів є правомірним.

Щодо доводів представника позивача про необхідність врахування висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 04.05.2023 у справі № 160/5890/22, колегія суддів зазначає, , оскільки вказана постанова винесена за дещо за інших фактичних обставин справи, у якій позивач не заперечував порушення ним пункту 1 частини першої статті 31 Закону № 922 та звернувся до суду із позовом про скасування висновку Держаудитслужби в частині зобов`язання в частині зобов`язання у пункті 3 констатуючої частини здійснення заходів щодо усунення виявлених порушень шляхом припинення зобов`язань за договором, в тому числі із застосуванням відповідних наслідків недійсності/нікчемності договору.

Натомість у справі, що розглядається позивач оскаржує висновок повністю .

Також у цій справі встановлено порушення позивачем вимог абзаців 2, 3 пункту 1 та абзацу 2 пункту 2 частини 1 статті 31 Закону № 992, водночас у наведеній справі, на яку посилається представник позивача позивач порушив пункту 1 частини першої статті 31 Закону № 992 та не заперечував цього.

Колегія суддів зазначає, що Велика Палата Верховного Суду виходила з того, що зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності визначається обставинами кожної конкретної справи (пункт 32 постанови від 27 березня 2018 року у справі № 910/17999/16; пункт 38 постанови від 25 квітня 2018 року у справі № 925/3/7, пункт 40 постанов від 25 квітня 2018 року у справі № 910/24257/16).

Також , у пункті 67 постанови Верховного Суду , на яку посилається позивач, зазначено, що усунення виявлених під час проведення моніторингу закупівлі недоліків в оформленні тендерної документації у запропонований в оскаржуваному висновку спосіб може призвести до порушення прав та інтересів третьої особи та мати негативні наслідки для репутації позивача, що є непропорційним у співвідношенні з виявленими недоліками.

Так, ураховуючи обставини справи що розглядається слід зазначити, що позивач як сторона договору розпоряджався не власними коштами, а коштами держави, коштами платників податків. І таке розпорядження шляхом допуску до тендеру учасника, який не відповідає вимогам тендерної документації та допущення його до електронного аукціону ( інакше даний тендер було б автоматично відмінено електронною системою закупівель на підставі п. 2 ч. 2 ст. 32 Закону № 992, та, як наслідок, договір з ТОВ «Фабрика смаку» не було б укладено ) є неефективним, здійсненим на шкоду інтересам держави та всіх платників податків до бюджету з порушенням норм Закону "Про публічні закупівлі" та засад цивільного законодавства (добросовісного користування правами).

Аналогічні правові висновки викладені у постанові Верховного Суду від 18.06.2020 по справі № 927/491/19 (№ в ЄДРСР 97911848).

Водночас , колегія судді в зазначає, що більш релевантною є правова позиція, викладена Верховним Судом у справі № 640/17543/20.

Принагідно слід зазначити, що Комунальний заклад Одеський обласний ліцей № 6 Одеської обласної ради оголосив закупівлю за процедурою відкритих торгів за предметом закупівлі за кодом: ДК 021:2015:55510000-8: Послуги їдалень (послуги з організації харчування дітей в КЗ Одеський обласний ліцей № 6 Одеської обласної ради).

14.02.2022 за результатами закупівлі між Комунальним закладом Одеський обласний ліцей № 6 Одеської міської ради та переможцем укладено Договір №14 .

Так, згідно із пунктом 4.1 цього договору розрахунки поводяться шляхом оплати Замовником після підписання сторонами акту наданих послуг після отримання бюджетного фінансування.

Загальновідомо, що у зв`язку із введенням в Україні воєнного стану з 24 лютого 2022 року освітні заклади перейшли на дистанційний режим роботи.

Доказів про надання послуг з організації харчування дітей в КЗ Одеський обласний ліцей № 6 Одеської обласної ради до матеріалів справи не надано.

Також відповідно до пункту 8.1. договору №14 від 14.02.2022 зазначено про те, що сторони звільняються від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов`язань за цим договором у разі , зокрема, війни.

У відповідності до вимог Закону України «Про доступ до публічної інформації» звіт про виконання договору про закупівлю не оприлюднений.

З урахуванням наведеного, колегія суддів зазначає, що позивач не навів переконливих аргументів, що усунення виявлених недоліків під час проведення моніторингу закупівлі у запропонований в оскаржуваному висновку спосіб може призвести до порушення прав та інтересів третьої особи - Товариства з обмеженою відповідальністю «Фабрика смаку».

До того ж, треті особи Товариство з обмеженою відповідальністю «Фабрика смаку» та ТОВ «Ольга», будучи залученими до розгляду справи, не висловили свою позицію щодо можливого порушення їх прав та інтересів.

Підсумовуючи наведене колегія суддів зазначає, що нівелювання Комунальним закладом «Одеський обласний ліцей № 6 Одеської обласної ради» принципів відкритості та прозорості торгів , що в свою чергу завадило створенню конкурентного середовища у сфері публічних закупівель та розвитку добросовісної конкуренції не відповідає інтересам держави і суспільства, отже незрозумілість способу виконання висновку не може бути підставою для задоволення позову.

А відтак, аналіз вищевикладених обставин справи та норм Законів, надає право апеляційному суду зробити висновок, що оскаржуваний висновок Управління Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області від 11.10.2022, складений за результатами моніторингу закупівлі від 11.10.2022 за № UА-2021-11-22-010781-а є правомірним.

Судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Відповідно до статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В ході розгляду справи позивач не довів суду ті обставини, на які він посилався в обґрунтування заявлених вимог, а відповідач надав суду належні докази на підтвердження своїх заперечень проти позову.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції при вирішенні справи неповно з`ясовані обставини, що мають значення для справи, а тому, керуючись пунктом 1 частини 1 статті 317 КАС України, постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення, яким у задоволенні адміністративного позову слід відмовити.

Водночас положеннями статті 139 КАС України не регламентовано стягнення з позивача (у разі відмови у задоволенні позову) в порядку розподілу судових витрат сплаченого суб`єктом владних повноважень судового збору.

Аналогічна правова позиція висловлена в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 29.04.2020, справа № 817/66/16 (11-185апп19).

Керуючись статтями 308, 309, 315, 321, 322, 325 КАС України,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Управління Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області задовольнити.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 06 березня 2023 року по справі № 420/15232/22 скасувати, ухвалити нове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову Комунального закладу «Одеський обласний ліцей № 6 Одеської обласної ради» відмовити.

Відповідно до статті 329 КАС України постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Дата складення та підписання повного тексту судового рішення 02 червня 2023 року.

Суддя-доповідач О.І. ШляхтицькийСудді С.Д. Домусчі Г.В. Семенюк