Постанова

від 02.06.2023 по справі 640/5970/20

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 червня 2023 року

м. Київ

справа №640/5970/20

провадження № К/9901/28757/20, К/9901/28840/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Єзерова А.А. суддів: Кравчука В.М., Стародуба О.П.

розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу

за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробнича фірма "ЮАлекс Дизайн ЛТД."

на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 02 жовтня 2020 року (головуючий суддя Лічевецький І.О., судді Аліменко В.О., Оксененко О.М.)

у справі № 640/5970/20

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробнича фірма "ЮАлекс Дизайн ЛТД."

до Служби безпеки України

про визнання протиправним та скасування рішення.

І. РУХ СПРАВИ

1. Товариство з обмеженою відповідальністю Науково-виробнича фірма «ЮАлекс Дизайн ЛТД.» (надалі - ТОВ НВФ «ЮАлекс Дизайн ЛТД.») звернулося до суду з позовом до Служби безпеки України, в якому просило визнати протиправним і скасувати рішення Служби безпеки України від 05 травня 2018 року №26/3-7226 про анулювання ліцензії серії АЕ №198445 від 25 грудня 2013 року, що видана позивачу на провадження господарської діяльності з розроблення, виготовлення спеціальних засобів для зняття інформації з каналів зв`язку, інших засобів негласного отримання інформації, торгівлі спеціальними технічними засобами для зняття інформації з каналів зв`язку, іншими засобами негласного отримання інформації.

2. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 червня 2020 року у справі №640/5970/20 позов задоволено.

3. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 02 жовтня 2020 року у справі №640/5970/20 рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 червня 2020 року скасовано, у задоволенні позову відмовлено.

4. Не погоджуючись з постановою суду апеляційної інстанції, позивач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду апеляційної інстанції.

5. Від відповідача надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому він просить суд відмовити у задоволенні касаційної скарги, а постанову суду апеляційної інстанції залишити без змін.

ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

6. Судами першої та апеляційної інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 27 жовтня 2017 року у справі № 761/37372/17 надано старшому слідчому Головного слідчого управління Служби безпеки України дозвіл на проведення позапланової перевірки додержання ТОВ«НВФ «Юалекс Дизайн ЛТД» вимог Ліцензійних умов провадження господарської діяльності, пов`язаної з розробленням, виготовленням, постачанням спеціальних технічних засобів для зняття інформації з каналів зв`язку та інших технічних засобів негласного отримання інформації, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2016 року №669 (далі - Ліцензійні умови) в рамках кримінального провадження №22016000000000281 від 25 липня 2016 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 359 Кримінального кодексу України.

7. У період з 22 листопада 2017 року по 23 листопада 2017 року Службою безпеки України проведено позапланову перевірку додержання ліцензіатом (позивачем) вимог Ліцензійних умов, за результатами якої складено Акт від 23 листопада 2017 року №26/3-16952.

8. Зазначеним актом перевірки встановлено порушення з боку позивача пунктів 19, 20, 21, 37, 41 Ліцензійних умов, а саме:

1) пункт 19 Ліцензійних умов - ліцензіат з порушенням терміну повідомив про зміни даних, що відбулися в його підтвердних документах. Зокрема, ТОВ НВФ "ЮАлекс Дизайн ЛТД." протягом останніх років для провадження господарської діяльності, використовуються приміщення адміністративно-лабораторного корпусу за адресою: Миколаївська область, м. Миколаїв, вул.Уральська, 34-А, які не буди зазначені у документах, що додавалися до заяви. Повідомлення про залучення зазначеного приміщення надійшло на адресу органу ліцензування від 02 серпня 2017 року за №160 За вказаною адресою здійснювалося виготовлення спеціальних технічних засобів для зняття інформації з каналів зв`язку та інших технічних засобів негласного отримання інформації: "Obereg-S", "DRR-1", "Safari", "Varan";

2) пункт 20 Ліцензійних умов - ТОВ НВФ "ЮАлекс Дизайн ЛТД." протягом останніх років для провадження господарської діяльності, використовуються приміщення адміністративно-лабораторного корпусу за адресою: Миколаївська область, м. Миколаїв, вул. Уральська, 34-А, які не було зазначено у документах, що додавалися до заяви. Зазначене підтверджується використанням в ліцензійній діяльності установчого компонента "AUTOTRONIK BS 387 V1-V", встановленого в приміщенні №001 зазначеної будівлі. Вказаний компонент з 2009 року задіяний в процесі виготовлення СТЗ: "DRR-1", "Obereg-S", "Safari", "Varan";

3) пункт 21 Ліцензійних умов - ТОВ НВФ "ЮАлекс Дизайн ЛТД." для виготовлення СТЗ "Obereg-S" та "DRR-1" використовується установчий компонент "AUTOTRONIK BS 387 V1-V", який не внесено до переліку засобів та місць, що будуть використовуватися для провадження господарської діяльності, пов`язаної з розробленням, виготовленням, постачанням СТЗ (визначений у підтвердних документах, які подавалися органу ліцензування відповідно до Ліцензійних умов);

4) пункт 37 Ліцензійних умов - під час перевірки встановлено, що ліцензіатом виготовлено складський запас складових СТЗ "DRR-1": пристрої незакінченого виробництва блоку приймача DАR-7 зав. №№2017020738, 2017020739, 2017020741, 2017020750, 2017020753, 2017020756, 2017020749, 2017022556, 2017025147, які зберігаються в приміщенні №007 в шафі №2 (інв. №270). Виготовлення складського запасу складових елементів DAR-7 здійснено ліцензіатом без письмового повідомлення органу ліцензування;

5) пункт 41 Ліцензійних умов - ліцензіатом не здійснюється облік складових СТЗ за журналом (додаток 15 Ліцензійних умов). Як приклад, складові СТЗ "DRR-1": DAR-7 (9 одиниць, зазначені вище) в журналі обліку СТЗ (№15, розпочатий 21 червня 2017 року), не обліковані. Також, в цьому журналі не обліковане програмне забезпечення до СТЗ ("DRR-1", "Obereg-S").

9. У зв`язку з виявленням порушень вимог пунктів 21, 37 та 41 Ліцензійних умов відповідачем прийнято Розпорядження про усунення порушень вимог Ліцензійних умов від 29 листопада 2017 року №26/3-17356, яким вирішено у строк до 03 січня 2018 року усунути зазначені вище порушення вимог Ліцензійних умов та подати у письмовій формі органу ліцензування інформацію про усунення порушень.

10. Згодом, у період з 26 квітня 2018 року по 27 квітня 2018 року відповідачем, на підставі розпорядження від 25 квітня 2018 року №191 та посвідчення на проведення перевірки від 25 квітня 2018 року №26/3-6546, проведено позапланову перевірку додержання ліцензіатом (позивачем) вимог Ліцензійних умов провадження господарської діяльності, пов`язаної з розробленням, виготовленням, постачанням спеціальних технічних засобів для зняття інформації з каналів зв`язку та інших технічних засобів негласного отримання інформації, за результатами якої складено Акт від 27 квітня 2018 року №26/3-6740.

11. Актом перевірки від 27 квітня 2018 року встановлено порушення з боку позивача пункту 41 Ліцензійних умов.

12. У зв`язку з повторним виявленням порушень з боку позивача вимог пункту 41 Ліцензійних умов відповідачем складено Акт про повторне порушення ліцензіатом вимог Ліцензійних умов від 27 квітня 2018 року №26/3-6743, на підставі якого Службою безпеки України прийнято рішення від 05 травня 2018 року №26/3-7226, яким ТОВ НВФ «ЮАлекс Дизайн ЛТД.» анульовано ліцензію серії АЕ №198445 від 25 грудня 2013 року.

13. Вважаючи таке рішення відповідача протиправним та таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся до суду.

14. Також позивач звертався до Експертно-апеляційної ради при Державній регуляторній службі України зі скаргою від 31 травня 2018 року вих. №135 на вказане вище рішення Служби безпеки України, за результатами розгляду якої рішенням Експертно-апеляційної ради з питань ліцензування від 05 березня 2020 року №21.1 (протокол №02-20) вказану скаргу залишено без задоволення (відхилено).

ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

15. Задовольняючи позов, суд першої інстанції, керувався тим, що позаплановий захід, за результатами якого складено Акт перевірки від 27 квітня 2018 року, відповідачем проведено без дотримання вимог, визначених в статті 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (далі - Закон №877-V), а тому така перевірка є протиправною.

16. За твердженням суду першої інстанції, зі змісту Акту перевірки від 27 квітня 2018 року не вбачається, що перевірку проведено саме щодо обставин виконання позивачем розпорядження Служби безпеки України від 29 листопада 2017 року №26/3-17356 про усунення порушень вимог Ліцензійних умов. Так, в Акті перевірки відсутній опис обставин виконання або невиконання кожного з пунктів вказаного вище розпорядження Служби безпеки України. При цьому, виявлені факти порушень за змістом є новими та не мають відношення до порушень, які вказані в розпорядженні Служби безпеки України від 29 листопада 2017 року №26/3-17356. Крім того, на сторінці 11 Акту перевірки від 27 квітня 2018 року у пункті 5 Переліку питань щодо здійснення контролю за діями (бездіяльністю) посадових осіб органу державного нагляду (контролю) на питання "Під час проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) розглядалися лише ті питання, які стали підставою для його проведення і зазначені у направленні (посвідченні) на проведення такого заходу" відповідачем зазначено «Ні», тобто проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) не було обмежене лише питаннями, які стали підставою для його проведення і зазначені у направленні (посвідченні) на проведення такого заходу.

17. Суд апеляційної інстанції з такими висновками не погодився, і, відмовляючи у позові, керувався тим, що зі змісту Посвідчення на проведення перевірки від 25 квітня 2018 року №26/3-6546 вбачається, що підставою для проведення перевірки є пункт 6 статті 3 Закону №877-V. З огляду на наведене, колегія суддів дійшла висновку, що з акту перевірки від 27 квітня 2018 року вбачається, що перевірку проведено саме щодо обставин виконання ТОВ НВФ «ЮАлекс Дизайн ЛТД.» розпорядження Служби безпеки України від 19 листопада 2017 року №26/3-17356 про усунення порушень вимог Ліцензійних умов.

18. Стосовно самого порушення, колегія суддів враховувала, що встановлені актом обставини не здійснення обліку складових спеціальних технічних засобів (далі - СТЗ) за журналом позивачем не спростовуються.

Як на момент складення акту перевірки від 23 листопада 2017 року, так і на момент складення акту від 27 квітня 2018 року пунктом 41 Ліцензійних умов було встановлено обов`язок обліку складових СТЗ, тому суд апеляційної інстанції відхилив доводи позивача щодо того, що вимога перевіряючих ставити на облік СТЗ та їх складові, які виробництвом не завершені, не відповідає вимогам закону та Ліцензійних умов.

IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ, ВІДЗИВУ НА КАСАЦІЙНУ СКАРГУ

19. Заявник на обґрунтування вимог касаційної скарги покликається на те, що суд апеляційної інстанції вважав, що при проведенні перевірки, незважаючи на приписи статті 6 Закону №877-V, відповідач мав право перевіряти і інші аналогічні (однорідні) питання (зокрема, дотримання пункту 41 Ліцензійних умов, в інших випадках, що не стосуються попередньої перевірки, оформленої актом від 29 листопада 2017 року № 26/3-17356).

20. З посиланням на практику Європейського Суду з прав людини скаржник зазначає, що анулювання ліцензії відповідачем з огляду на наведені у касаційній скарзі фінансово-економічні показники має ознаки індивідуального і надмірного тягаря, втручанням у мирне володіння майном з боку відповідача і не відповідає принципу пропорційності та «умовам, передбаченим законом».

21. У касаційній скарзі також вказано, що судом апеляційної інстанції було неправильно застосовано норми пункту 41 Ліцензійних умов, оскільки по суті не застосовані норми в редакції, що діяли на час виникнення спірних правовідносин. Чинні на час проведення перевірки та винесення оспорюваного рішення Ліцензійні умови не передбачали форми/процедури ведення обліку складових частин СТЗ, а ТОВ НВФ «ЮАлекс Дизайн ЛТД.» не може нести відповідальності за невиконання вимог Ліцензійних умов, які з вини органів державної влади не мають реального встановленого Законом механізму їх реалізації.

22. Крім того, позивач стверджує про порушення судом апеляційної інстанції положень частини 1 статті 78 КАС України.

23. У відзиві на касаційну скаргу Служба безпеки України погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, а також зазначає про те, що позапланові перевірки були проведені СБУ виключно в межах повноважень, визначених чинним законодавством України з питань державного нагляду (контролю) та відповідно до пункту 3 та пункту 6 статті 3 Закону України «Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (який був чинним на момент проведення перевірок).

24. Відповідач стверджує, що в ході перевірки в квітні 2018 року перевірялися лише усунення ліцензіатом порушень вимог пунктів 19, 20, 21, 37, 41 ліцензійних умов, що і було викладено в акт перевірки.

V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

25. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, в межах касаційного перегляду, визначених статтею 341 КАС України, а також, надаючи оцінку правильності застосування судами норм матеріального і процесуального права у спірних правовідносинах, виходить з такого.

26. За визначенням статті 1 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» (тут і далі в редакції, чинній на момент спірних правовідносин) видача ліцензії - внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань запису про право провадження суб`єктом господарювання визначеного ним виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню; ліцензійні умови - нормативно-правовий акт Кабінету Міністрів України, іншого уповноваженого законом органу державної влади, положення якого встановлюють вичерпний перелік вимог, обов`язкових для виконання ліцензіатом, та вичерпний перелік документів, що додаються до заяви про отримання ліцензії; ліцензія - запис у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань про рішення органу ліцензування щодо наявності у суб`єкта господарювання права на провадження визначеного ним виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню; ліцензування - засіб державного регулювання провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню, спрямований на забезпечення реалізації єдиної державної політики у сфері ліцензування, захист економічних і соціальних інтересів держави, суспільства та окремих споживачів.

27. Відповідно до пункту 23 частини 1 статті 7 цього Закону, ліцензуванню підлягає, зокрема, діяльність, пов`язана з розробленням, виготовленням, постачанням спеціальних технічних засобів для зняття інформації з каналів зв`язку та інших технічних засобів негласного отримання інформації (критерії належності та перелік технічних засобів негласного отримання інформації визначаються Кабінетом Міністрів України за поданням Служби безпеки України).

28. За приписами частини 1 статті 16 вказаного Закону анулюванням ліцензії є позбавлення ліцензіата права на провадження виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню, шляхом прийняття органом ліцензування рішення про анулювання його ліцензії.

Ліцензія вважається анульованою з дня, коли ліцензіат дізнався чи повинен був дізнатися про анулювання ліцензії, але у строк, не менший за один тиждень з дня прийняття органом ліцензування рішення про анулювання виданої йому ліцензії.

29. Відповідно пункту 19 статті 24 Закону України «Про Службу безпеки України» Служба безпеки України відповідно до своїх основних завдань зобов`язана здійснювати функцію технічного регулювання у сфері спеціальних технічних засобів для зняття інформації з каналів зв`язку та інших технічних засобів негласного отримання інформації.

30. Згідно з пунктом 20 Переліку органів ліцензування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 5 серпня 2015 року № 609, Служба безпеки України є органом ліцензування щодо видів господарської діяльності, пов`язаної з розробленням, виготовленням, постачанням спеціальних технічних засобів для зняття інформації з каналів зв`язку та інших технічних засобів негласного отримання інформації (критерії належності та перелік технічних засобів негласного отримання інформації визначаються Кабінетом Міністрів України за поданням Служба безпеки України).

31. Відповідно до статті 3 Закону України «Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» до 31 грудня 2018 року позапланові заходи державного нагляду (контролю) здійснюються органами державного нагляду (контролю): 1) з підстави, передбаченої частиною другою цієї статті (за погодженням центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну регуляторну політику, політику з питань нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, ліцензування та дозвільної системи у сфері господарської діяльності та дерегуляції господарської діяльності; 2) за письмовою заявою суб`єкта господарювання до відповідного органу державного нагляду (контролю) про здійснення заходу державного нагляду (контролю) за його бажанням; 3) за рішенням суду; 4) у разі настання аварії, смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку, що було пов`язано з діяльністю суб`єкта господарювання; 5) у разі настання події, що має значний негативний вплив відповідно до критеріїв, затверджених Кабінетом Міністрів України, на права, законні інтереси, життя та здоров`я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави; 6) для перевірки виконання суб`єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення попереднього заходу органом державного нагляду (контролю).

32. У цій справі Служба безпеки України анулювала позивачу ліцензію на підставі пункту 6 частини 2 статті 16 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності», якою передбачено, що підставою для прийняття рішення про анулювання ліцензії є акт про повторне порушення ліцензіатом ліцензійних умов. Повторним порушенням ліцензіатом ліцензійних умов вважається вчинення ним протягом двох років з дня видання органом ліцензування розпорядження про усунення порушень ліцензійних умов нового порушення хоча б однієї з вимог ліцензійних умов, щодо якої видавалося таке розпорядження.

33. Варто зауважити, що первісна перевірка у період з 22 листопада 2017 року по 23 листопада 2017 року проведена за рішенням суду (ухвала Шевченківського районного суду м. Києва від 27 жовтня 2017 року у справі № 761/37372/17), що узгоджувалося з положеннями Закону України «Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», тоді як Законом №877-V не передбачено проведення перевірки за рішенням суду.

34. Повторна перевірка у період з 26 квітня 2018 року по 27 квітня 2018 року також відбулась на підставі Закону України «Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».

35. ТОВ НВФ «ЮАлекс Дизайн ЛТД.» вважає, що Служба безпеки України при анулюванні ліцензії порушила вимоги 6 Закону №877-V (під час проведення позапланового заходу з`ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу, з обов`язковим зазначенням тих питань у посвідченні (направленні) на проведення заходу державного нагляду (контролю)) і при проведенні перевірки виконання розпорядження від 29 листопада 2017 року №26/3-17356 виявила нові порушення, які не були предметом попередньої перевірки.

36. Доводи позивача про порушення статті 6 Закону №877-V не знайшли свого підтвердження, оскільки під час перевірки у період з 26 квітня 2018 року по 27 квітня 2018 року перевірялося дотримання позивачем положень пункту 41 Ліцензійних умов і саме порушення вказаного пункту виявлено Службою безпеки України.

37. Як встановлено судами, Актом перевірки від 27 квітня 2018 року встановлено порушення з боку позивача пункту 41 Ліцензійних умов, а саме:

- ліцензіатом не здійснюється облік складових СТЗ за журналом (додаток 15 Ліцензійних умов) обліку спеціальних технічних засобів для зняття інформації з каналів зв`язку та інших технічних засобів негласного отримання інформації (реєстр. №18-к). Як приклад, під час перевірки у приміщенні №007 виявлено незареєстровані складові комплексу передачі та приймання відео, аудіо і телеметричної інформації по радіоканалу в цифровому форматі Obereg-S;

- передавачі відео, аудіо і телеметричної інформації по радіоканалу в цифровому форматі Obereg-T (9 од., в коробках з №№ 6101ЕВ, 6101ЕЕ, 6101Е8, 6101DD, 6101D9, 6101D5, 6101F7, 6101Е2, 6101F6) та приймачі відео, аудіо і телеметричної інформації по радіоканалу в цифровому форматі Obereg-R (2 од., ідентифікаційні номера RX27FFFF, RX2700CB), які під час перевірки проходили заводські випробування. Так, за реєстраційним номером 471038662 (пункт 80 журналу №18-к) обліковано 2 вироби Obereg-R (ідентифікаційні номера RX270000, RX27FFFF), та за реєстраційним номером 471038663 (п. 81 журналу №18-к) - 2 вироби Obereg-R (ідентифікаційні номера RX270000 , RX2700CB);

- крім того, у зазначених випробуваннях використовувався приймач (DAR-7) цифрової системи передачі аудіо інформації по радіоканалу (DRR-1), який на облік в журналі №18-к не поставлений (без серійного номеру на корпусі, в наявності лише напис "ТЕСТ", ідентифікаційний номер RX120000 ).

38. З врахуванням особливостей у здійсненні заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності під час дії відповідного мораторію, Суд не вважає порушенням Служби безпеки України того, що під час перевірки у період з 26 квітня 2018 року по 27 квітня 2018 року виявлено додаткові аналогічні порушення пункту 41 Ліцензійних умов, вчинені позивачем після первісної перевірки. Навпаки, з огляду на виявлення нових порушень Служба безпеки України анулювала ліцензію саме на підставі пункту 6 частини 2 статті 16 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» (повторне порушення), а не на підставі пункту 5 частини 2 статті 16 вказаного Закону (акт про невиконання розпорядження про усунення порушень ліцензійних умов, встановлених для виду господарської діяльності).

39. Щодо доводів касаційної скарги про те, що відповідач застосував норми пункту 41 Ліцензійних умов у майбутній редакції, колегія суддів зазначає таке.

40. Пунктом 41 Ліцензійних умов в редакції, чинній 22 вересня 2016 року (яка була чинною і під час першої, і під час повторної перевірки), було передбачено, що спеціальні технічні засоби перебувають на обліку у ліцензіата під час розроблення, виготовлення, технічного обслуговування, модернізації, зберігання та обліковуються у журналі (додаток 15). Технічна документація на спеціальні технічні засоби обліковується у журналі (додаток 16).

Обліку також підлягають дослідні, експериментальні зразки, макети, моделі, складові спеціальних технічних засобів. Облік ведеться за серійними (заводськими) номерами, нанесеними на відповідні вироби. Належність складових спеціальних технічних засобів до спеціальних технічних засобів повинна підтверджуватися технічною та експлуатаційною документацією засобу.

41. Постановою Кабінету Міністрів України від 16 січня 2019 року № 28 «Про внесення змін до Ліцензійних умов провадження господарської діяльності, пов`язаної з розробленням, виготовленням, постачанням спеціальних технічних засобів для зняття інформації з каналів зв`язку та інших технічних засобів негласного отримання інформації» внесено зміни в абзаці другому пункту 41: перше речення після слова "експериментальні" доповнено словом", авторські".

42. Також додаток 15 було викладено у новій редакції, в якій у графах Журналу обліку спеціальних технічних засобів для зняття інформації з каналів зв`язку та інших технічних засобів негласного отримання інформації з`явились, зокрема складові спеціальних технічних засобів.

43. Між тим, як вірно зазначив суд апеляційної інстанції, як на момент складення акту перевірки від 23 листопада 2017 року, так і на момент складення акту від 27 квітня 2018 року пунктом 41 Ліцензійних умов було встановлено обов`язок обліку складових спеціальних технічних засобів.

44. Саме Ліцензійними умовами встановлено обов`язок ведення обліку складових спеціальних технічних засобів під час, зокрема, розроблення та виготовлення. Відсутність зазначення про ці складові в Журналі обліку спеціальних технічних засобів для зняття інформації з каналів зв`язку та інших технічних засобів негласного отримання інформації, форма якого передбачена додатком 15, не знімала з суб`єкта господарювання обов`язку щодо обліку складових спеціальних технічних засобів.

Згодом при внесенні змін постановою Кабінету Міністрів України від 16 січня 2019 року № 28 було усунуто неузгодженність у цій частині пункту 41 з додатком 15 Ліцензійних умов.

45. За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновками суду апеляційної суду про відхилення доводів позивача щодо того, що вимога перевіряючих ставити на облік СТЗ та їх складові, які виробництвом не завершені, не відповідає вимогам закону та Ліцензійних умов.

46. Доводи позивача про порушення судом апеляційної інстанції частини 1 статті 78 КАС України є необґрунтованими, зважаючи на те, що у постанові суду взагалі відсутнє посилання на вказану норму, а висновок про те, що стосовно самого порушення, колегія суддів врахувала, що встановлені актом обставини не здійснення обліку складових СТЗ за журналом позивачем не спростовуються не свідчить про очевидне порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, зокрема, враховуючи те, що у матеріалах справи відсутні докази на спростування висновку відповідача та суду апеляційної інстанції про не здійснення обліку складових СТЗ за журналом позивачем.

47. Враховуючи наведене, Суд не встановив порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень.

48. Відповідно до статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

49. З огляду на викладене, касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанції - без змін.

50. Оскільки Верховний Суд залишає без змін судове рішення суду апеляційної інстанції, то відповідно до статті 139 КАС України, судові витрати не підлягають новому розподілу.

Керуючись статтями 2, 3, 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробнича фірма "ЮАлекс Дизайн ЛТД." залишити без задоволення, а постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 02 жовтня 2020 року у справі №640/5970/20 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач А.А. Єзеров

Суддя В.М. Кравчук

Суддя О.П. Стародуб