Рішення

від 10.06.2020 по справі 640/5970/20

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

10 червня 2020 року №640/5970/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Шрамко Ю.Т., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробнича фірма "ЮАлекс Дизайн ЛТД." до Служби безпеки України про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва (також далі - суд) надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробнича фірма "ЮАлекс Дизайн ЛТД." (далі - позивач, ТОВ НВФ "ЮАлекс Дизайн ЛТД.") до Служби безпеки України (далі - відповідач, СБУ) про визнання протиправним і скасування рішення відповідача від 05.05.2018 р. №26/3-7226 про анулювання ліцензії серії АЕ №198445 від 25.12.2013 р., що видана ТОВ НВФ "ЮАлекс Дизайн ЛТД." на провадження господарської діяльності з розроблення, виготовлення спеціальних засобів для зняття інформації з каналів зв`язку, інших засобів негласного отримання інформації, торгівлі спеціальними технічними засобами для зняття інформації з каналів зв`язку, іншими засобами негласного отримання інформації (далі - оскаржуване рішення) .

Ухвалою суду від 17.03.2020 р. відкрито провадження в адміністративній справі №640/5970/20 (далі - справа) , яку вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

При цьому, ухвалою суду від 16.03.2020 р. відмовлено у задоволенні заяви позивача про забезпечення позову.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що оскаржуване рішення є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки прийняте відповідачем на підставі висновків, зроблених за результатами протиправної перевірки позивача, які не відповідають фактичним обставинам.

Відповідач позовні вимоги не визнав, просив у задоволенні позову відмовити повністю, оскільки оскаржуване рішення прийнято ним на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оцінивши належність, допустимість, достовірність та достатність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд встановив наступне.

У період з 22.11.2017 р. по 23.11.2017 р. відповідачем проведено позапланову перевірку додержання ліцензіатом (позивачем) вимог Ліцензійних умов провадження господарської діяльності, пов`язаної з розробленням, виготовленням, постачанням спеціальних технічних засобів для зняття інформації з каналів зв`язку та інших технічних засобів негласного отримання інформації, за результатами якої складено Акт від 23.11.2017 р. №26/3-16952 (далі - Акт перевірки від 23.11.2017 р.) .

Актом перевірки від 23.11.2017 р. встановлено порушення з боку позивача Ліцензійних умов провадження господарської діяльності, пов`язаної з розробленням, виготовленням, постачанням спеціальних технічних засобів для зняття інформації з каналів зв`язку та інших технічних засобів негласного отримання інформації, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2016 р. №669 (далі - Ліцензійні умови) , а саме:

1) п. 19 Ліцензійних умов - ліцензіат з порушенням терміну повідомив про зміни даних, що відбулися в його підтвердних документах. Зокрема, ТОВ НВФ "ЮАлекс Дизайн ЛТД." протягом останніх років для провадження господарської діяльності, використовуються приміщення адміністративно-лабораторного корпусу за адресою: Миколаївська область, м. Миколаїв, вул. Уральська, 34-А, які не буди зазначені у документах, що додавалися до заяви. Повідомлення про залучення зазначеного приміщення надійшло на адресу органу ліцензування за №160 від 02.08.2017 р. За вказаною адресою здійснювалося виготовлення спеціальних технічних засобів для зняття інформації з каналів зв`язку та інших технічних засобів негласного отримання інформації: "Obereg-S", "DRR-1", "Safari", "Varan";

2) п. 20 Ліцензійних умов - ТОВ НВФ "ЮАлекс Дизайн ЛТД." протягом останніх років для провадження господарської діяльності, використовуються приміщення адміністративно-лабораторного корпусу за адресою: Миколаївська область, м. Миколаїв, вул. Уральська, 34-А, які не було зазначено у документах, що додавалися до заяви. Зазначене підтверджується використанням в ліцензійній діяльності установчого компонента "AUTOTRONIK BS 387 V1-V", встановленого в приміщенні №001 зазначеної будівлі. Вказаний компонент з 2009 року задіяний в процесі виготовлення СТЗ: "DRR-1", "Obereg-S", "Safari", "Varan";

3) п. 21 Ліцензійних умов - ТОВ НВФ "ЮАлекс Дизайн ЛТД." для виготовлення СТЗ "Obereg-S" та "DRR-1" використовується установчий компонент "AUTOTRONIK BS 387 V1-V", який не внесено до переліку засобів та місць, що будуть використовуватися для провадження господарської діяльності, пов`язаної з розробленням, виготовленням, постачанням СТЗ (визначений у підтвердних документах, які подавалися органу ліцензування відповідно до Ліцензійних умов);

4) п. 37 Ліцензійних умов - під час перевірки встановлено, що ліцензіатом виготовлено складський запас складових СТЗ "DRR-1": пристрої незакінченого виробництва блоку приймача DАR-7 зав. №№ 2017020738, 2017020739, 2017020741, 2017020750, 2017020753, 2017020756, 2017020749, 2017022556, 2017025147, які зберігаються в приміщенні №007 в шафі №2 (інв. №270). Виготовлення складського запасу складових елементів DAR-7 здійснено ліцензіатом без письмового повідомлення органу ліцензування;

5) п. 41 Ліцензійних умов - ліцензіатом не здійснюється облік складових СТЗ за журналом (додаток 15 Ліцензійних умов). Як приклад, складові СТЗ "DRR-1": DAR-7 (9 одиниць, зазначені вище) в журналі обліку СТЗ (№15, розпочатий 21.06.2017 р.), не обліковані. Також, в даному журналі не обліковане програмне забезпечення до СТЗ ("DRR-1", "Obereg-S").

У зв`язку з виявленням порушень вимог п.п. 21, 37 та 41 Ліцензійних умов відповідачем прийнято Розпорядження про усунення порушень вимог Ліцензійних умов від 29.11.2017 р. №26/3-17356, яким вирішено у строк до 03.01.2018 р. усунути зазначені вище порушення вимог Ліцензійних умов та подати у письмовій формі органу ліцензування інформацію про усунення порушень.

У подальшому, у період з 26.04.2018 р. по 27.04.2018 р. відповідачем, на підставі розпорядження від 25.04.2018 р. №191 та посвідчення на проведення перевірки від 25.04.2018 р. №26/3-6546, проведено позапланову перевірку додержання ліцензіатом (позивачем) вимог Ліцензійних умов провадження господарської діяльності, пов`язаної з розробленням, виготовленням, постачанням спеціальних технічних засобів для зняття інформації з каналів зв`язку та інших технічних засобів негласного отримання інформації, за результатами якої складено Акт від 27.04.2018 р. №26/3-6740 (далі - Акт перевірки від 27.04.2018 р.) .

Актом перевірки від 27.04.2018 р. встановлено порушення з боку позивача п. 41 Ліцензійних умов, а саме:

- ліцензіатом не здійснюється облік складових СТЗ за журналом (додаток 15 Ліцензійних умов) обліку спеціальних технічних засобів для зняття інформації з каналів зв`язку та інших технічних засобів негласного отримання інформації (реєстр. №18-к). Як приклад, під час перевірки у приміщенні №007 виявлено незареєстровані складові комплексу передачі та приймання відео, аудіо і телеметричної інформації по радіоканалу в цифровому форматі Obereg-S;

- передавачі відео, аудіо і телеметричної інформації по радіоканалу в цифровому форматі Obereg-T (9 од., в коробках з №№ 6101ЕВ, 6101ЕЕ, 6101Е8, 6101DD, 6101D9, 6101D5, 6101F7, 6101Е2, 6101F6) та приймачі відео, аудіо і телеметричної інформації по радіоканалу в цифровому форматі Obereg-R (2 од., ідентифікаційні номера RX27FFFF , RX2700CB ), які під час перевірки проходили заводські випробування. Так, за реєстраційним номером 471038662 (п. 80 журналу №18-к) обліковано 2 вироби Obereg-R (ідентифікаційні номера RX270000 , RX27FFFF ), та за реєстраційним номером 471038663 (п. 81 журналу №18-к) - 2 вироби Obereg-R (ідентифікаційні номера RX270000 , RX2700CB ), що не відповідає вимогам п. 41 Ліцензійних умов;

- крім того, у зазначених випробуваннях використовувався приймач (DAR-7) цифрової системи передачі аудіо інформації по радіоканалу (DRR-1), який на облік в журналі №18-к не поставлений (без серійного номеру на корпусі, в наявності лише напис "ТЕСТ", ідентифікаційний номер RX120000 ), що також не відповідає вимогам п. 41 Ліцензійних умов.

У зв`язку з повторним виявленням порушень з боку позивача вимог п. 41 Ліцензійних умов відповідачем складено Акт про повторне порушення ліцензіатом вимог Ліцензійних умов від 27.04.2018 р. №26/3-6743, на підставі якого СБУ прийнято оскаржуване рішення, яким ТОВ НВФ "ЮАлекс Дизайн ЛТД." анульовано ліцензію серії АЕ №198445 від 25.12.2013 р.

У подальшому, позивач звернувся до Експертно-апеляційної ради при Державній регуляторній службі України зі скаргою на оскаржуване рішення вих. №135 від 31.05.2018 р., за результатами розгляду якої рішенням Експертно-апеляційної ради з питань ліцензування від 05.03.2020 р. №21.1 (протокол №02-20) вказану скаргу залишено без задоволення (відхилено).

Вважаючи оскаржуване рішення протиправним та прийнятим з порушенням вимог законодавства, ТОВ НВФ "ЮАлекс Дизайн ЛТД." З вернулось з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.

Суспільні відносини у сфері ліцензування видів господарської діяльності регулюються Законом України "Про ліцензування видів господарської діяльності" від 02.03.2015 р. №222-VIII, тут і надалі в редакції станом на час існування спірних правовідносин (далі - Закон №222-VIII) , який визначає виключний перелік видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню, встановлює уніфікований порядок їх ліцензування, нагляд і контроль у сфері ліцензування, відповідальність за порушення законодавства у сфері ліцензування видів господарської діяльності.

Згідно з визначеннями в ст. 1 Закону №222-VIII, видача ліцензії - внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань запису про право провадження суб`єктом господарювання визначеного ним виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню; ліцензійні умови - нормативно-правовий акт Кабінету Міністрів України, іншого уповноваженого законом органу державної влади, положення якого встановлюють вичерпний перелік вимог, обов`язкових для виконання ліцензіатом, та вичерпний перелік документів, що додаються до заяви про отримання ліцензії; ліцензія - запис у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань про рішення органу ліцензування щодо наявності у суб`єкта господарювання права на провадження визначеного ним виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню; ліцензування - засіб державного регулювання провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню, спрямований на забезпечення реалізації єдиної державної політики у сфері ліцензування, захист економічних і соціальних інтересів держави, суспільства та окремих споживачів.

Відповідно до п. 23 ч. 1 ст. 7 Закону №222-VIII, ліцензуванню підлягають такі види господарської діяльності, зокрема, діяльність, пов`язана з розробленням, виготовленням, постачанням спеціальних технічних засобів для зняття інформації з каналів зв`язку та інших технічних засобів негласного отримання інформації (критерії належності та перелік технічних засобів негласного отримання інформації визначаються Кабінетом Міністрів України за поданням Служби безпеки України).

Згідно з ч. 1, п. 6 ч. 2 ст. 16 Закону №222-VIII, анулюванням ліцензії є позбавлення ліцензіата права на провадження виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню, шляхом прийняття органом ліцензування рішення про анулювання його ліцензії.

Ліцензія вважається анульованою з дня, коли ліцензіат дізнався чи повинен був дізнатися про анулювання ліцензії, але у строк, не менший за один тиждень з дня прийняття органом ліцензування рішення про анулювання виданої йому ліцензії.

Підставою для прийняття рішення про анулювання ліцензії є, зокрема, акт про повторне порушення ліцензіатом ліцензійних умов. Повторним порушенням ліцензіатом ліцензійних умов вважається вчинення ним протягом двох років з дня видання органом ліцензування розпорядження про усунення порушень ліцензійних умов нового порушення хоча б однієї з вимог ліцензійних умов, щодо якої видавалося таке розпорядження;

Разом з тим, правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначені Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 р. №877-V (далі - Закон №877-V) , згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 6 якого підставами для здійснення позапланових заходів є:

- подання суб`єктом господарювання письмової заяви до відповідного органу державного нагляду (контролю) про здійснення заходу державного нагляду (контролю) за його бажанням;

- виявлення та підтвердження недостовірності даних, заявлених суб`єктом господарювання у документі обов`язкової звітності, крім випадків, коли суб`єкт господарювання протягом місяця з дня первинного подання повторно подав такий документ з уточненими достовірними даними або якщо недостовірність даних є результатом очевидної описки чи арифметичної помилки, яка не впливає на зміст поданої звітності. У разі виявлення органом державного нагляду (контролю) помилки у документі обов`язкової звітності він упродовж десяти робочих днів зобов`язаний повідомити суб`єкта господарювання про необхідність її виправлення у строк до п`яти робочих днів з дня отримання повідомлення. Невиправлення помилки у встановлений строк є підставою для проведення позапланового заходу;

- перевірка виконання суб`єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення попереднього заходу органом державного нагляду (контролю);

- звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров`ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності). Позаплановий захід у такому разі здійснюється виключно за погодженням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу. (дію другого речення абзацу п`ятого частини першої статті 6 призупинено на час дії мораторію на здійснення заходів державного нагляду (контролю) суб`єктів господарювання згідно із Законом України від 03.11.2016 р. №1728-VIII, який діє до 31.12.2018 р. включно, враховуючи зміни, внесені Законом України від 07.12.2017 р. №2246-VIII)

У такому разі перед початком здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю) посадові особи органів державного нагляду (контролю) зобов`язані пред`явити керівнику чи уповноваженій особі суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі, крім документів, передбачених цим Законом, додатково копію погодження центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу на проведення такої перевірки. Суб`єкти господарювання мають право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходів державного нагляду (контролю), якщо вони не пред`явили документи, передбачені цим абзацом;

- неподання суб`єктом господарювання документів обов`язкової звітності за два звітні періоди підряд без поважних причин або без надання письмових пояснень про причини, що перешкоджали поданню таких документів;

- доручення Прем`єр-міністра України про перевірку суб`єктів господарювання у відповідній сфері у зв`язку з виявленими системними порушеннями та/або настанням події, що має значний негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров`я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави;

- настання аварії, смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку або професійного захворювання, що було пов`язано з діяльністю суб`єкта господарювання.

Проведення позапланових заходів з інших підстав, крім передбачених цією статтею, забороняється, крім позапланових заходів, передбачених частиною четвертою статті 2 цього Закону.

Крім того, відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України "Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 03.11.2016 р. №1728-VIII, до 31 грудня 2018 року позапланові заходи державного нагляду (контролю) здійснюються органами державного нагляду (контролю), зокрема, для перевірки виконання суб`єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення попереднього заходу органом державного нагляду (контролю).

При цьому, суд звертає увагу, що ч. 1 ст. 6 Закону №877-V визначено, що під час проведення позапланового заходу з`ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу, з обов`язковим зазначенням цих питань у посвідченні (направленні) на проведення заходу державного нагляду (контролю).

Зі змісту Акту перевірки від 27.04.2018 р. не вбачається, що перевірку проведено саме щодо обставин виконання позивачем розпорядження СБУ №26/3-17356 від 29.11.2017 р. про усунення порушень вимог Ліцензійних умов. Так, в Акті перевірки відсутній опис обставин виконання або невиконання кожного з пунктів вказаного вище розпорядження СБУ.

При цьому, виявлені факти порушень за змістом є новими та не мають відношення до порушень, які вказані в розпорядженні СБУ №26/3-17356 від 29.11.2017 р.

Крім того, на сторінці 11 Акту перевірки від 27.04.2018 р. у п. 5 Переліку питань щодо здійснення контролю за діями (бездіяльністю) посадових осіб органу державного нагляду (контролю) на питання "Під час проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) розглядалися лише ті питання, які стали підставою для його проведення і зазначені у направленні (посвідченні) на проведення такого заходу" відповідачем зазначено "Ні", тобто проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) не було обмежене лише питаннями, які стали підставою для його проведення і зазначені у направленні (посвідченні) на проведення такого заходу.

Враховуючи вищезазначене у сукупності, позаплановий захід, за результатами якого складено Акт перевірки від 27.04.2018 р., відповідачем проведено без дотримання вимог, визначених в ст. 6 Закону №877-V, а тому така перевірка є протиправною.

Відтак, суд зазначає, що Акт перевірки від 27.04.2018 р. та Акт про повторне порушення ліцензіатом вимог Ліцензійних умов від 27.04.2018 р. №26/3-6743, виходячи із положень щодо допустимості доказів, закріплених в ч. 2 ст. 74 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) , не можуть визнаватися допустимими доказами у справі, якщо вони одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Оскаржуване рішення, складене за результатами незаконної перевірки на підставі Акту про повторне порушення ліцензіатом вимог Ліцензійних умов від 27.04.2018 р. №26/3-6743, який є недопустимим доказом, не може вважатись правомірним та підлягає скасуванню.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 16 січня 2018 року у справі №826/442/13-а та від 20 березня 2018 року у справі №810/1438/17.

Вичерпний перелік вимог, обов`язкових для виконання ліцензіатами, до провадження діяльності, пов`язаної з розробленням, виготовленням, постачанням спеціальних технічних засобів для зняття інформації з каналів зв`язку та інших технічних засобів негласного отримання інформації, та вичерпний перелік документів, що додаються до заяви про отримання ліцензії на провадження господарської діяльності, пов`язаної з розробленням, виготовленням, постачанням спеціальних технічних засобів для зняття інформації з каналів зв`язку та інших технічних засобів негласного отримання інформації, визначені Ліцензійними умовами.

Відповідно до п. 41 Ліцензійних умов, спеціальні технічні засоби перебувають на обліку у ліцензіата під час розроблення, виготовлення, технічного обслуговування, модернізації, зберігання та обліковуються у журналі (додаток 15). Технічна документація на спеціальні технічні засоби обліковується у журналі (додаток 16).

Обліку також підлягають дослідні, експериментальні зразки, макети, моделі, складові спеціальних технічних засобів. Облік ведеться за серійними (заводськими) номерами, нанесеними на відповідні вироби. Належність складових спеціальних технічних засобів до спеціальних технічних засобів повинна підтверджуватися технічною та експлуатаційною документацією засобу.

При цьому, суд звертає увагу, що затверджена в додатку 15 до Ліцензійних умов форма Журналу обліку спеціальних технічних засобів для зняття інформації з каналів зв`язку та інших технічних засобів негласного отримання інформації не передбачала можливості ведення обліку складових спеціальних технічних засобів (також далі - складові СТЗ) .

Разом з тим, відповідні зміни до п. 41 Ліцензійних умов з відповідними змінами до додатку №15 щодо ведення Журналу обліку спеціальних технічних засобів, складових частин спеціальних технічних засобів для зняття інформації з каналів зв`язку та інших технічних засобів негласного отримання інформації внесені постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2019 р. №28, тобто після прийняття оскаржуваного рішення.

Суд погоджується з твердженнями позивача відносно того, що чинні на час проведення перевірки та прийняття оскаржуваного рішення Ліцензійні умови не передбачали форми/процедури ведення обліку складових частин СТЗ, а тому ТОВ НВФ "ЮАлекс Дизайн ЛТД." не може нести відповідальності за невиконання вимог Ліцензійних умов, які з вини органів державної влади не мають реального встановленого законом механізму їх реалізації.

В цьому контексті варто звернути увагу на практику Європейського суду з прав людини. Принцип верховенства права у рішеннях ЄСПЛ щодо України стосується вимог "якості" закону та юридичної визначеності.

Так, принцип верховенства права вимагає дотримання вимог "якості" закону, яким передбачається втручання у права особи та в основоположні свободи.

У рішенні від 10.12.2009 р. у справі "Михайлюк та Петров проти України" (Mikhaylyuk and Petrov v. Ukraine, заява №11932/02) зазначено: Суд нагадує, що вираз "згідно із законом" насамперед вимагає, щоб оскаржуване втручання мало певну підставу в національному законодавстві; він також стосується якості відповідного законодавства і вимагає, щоб воно було доступне відповідній особі, яка, крім того, повинна передбачати його наслідки для себе, а також це законодавство повинно відповідати принципу верховенства права (див., серед багатьох інших, рішення у справі Полторацький проти України (Poltoratskiy v. Ukraine) від 29 квітня 2003 року, заява №38812/97, п. 155).

Як вже зазначалось вище, згідно з п. 41 Ліцензійних умов, облік ведеться за серійними (заводськими) номерами, нанесеними на відповідні вироби. Належність складових спеціальних технічних засобів до спеціальних технічних засобів повинна підтверджуватися технічною та експлуатаційною документацією засобу.

В свою чергу, серійні номери СТЗ та їх складовим присвоюються у відповідності з ТУ, стандартами.

Згідно з п. 4.1 Стандарту підприємства "Внутрішнє положення про порядок організації та здійснення розроблення, виготовлення та постачання СТЗ в ТОВ НВФ "ЮАлекс Дизайн ЛТД." СТП АКАВ-8-2016", Порядок маркування СТЗ:

4.1.1. На СТЗ (складові СТЗ) наноситься маркування із заводським (серійним) номером у порядку, зазначеному у технічній документації, після підтвердження повної працездатності засобу та приймання згідно ТУ. Присвоєння заводських (серійних) номерів здійснюється службою технічної підтримки підприємства.

4.1.2. Маркування може наноситися:

- безпосередньо на виріб та його складові;

- на пакуванні виробу та його складові;

- на технологічну тару й упакування виробу.

4.1.3. Заводський (серійний) номер СТЗ зазначається у журналі обліку СТЗ, у експлуатаційній документації (паспорт, формуляр) на СТЗ, в актах приймання - передачі, розукомплектування, умонтування, знищення, втрати на випробуваннях СТЗ, протоколах випробувань СТЗ.

4.2.6. СТЗ (складові СТЗ) ставляться на облік за заводськими (серійними) номерами, після виготовлення згідно з технічною документацією.

СТЗ, які надходять на підприємство, ставляться на облік за заводськими (серійними) номерами, якими вони промарковані, або за номерами, зазначеними у супровідній документації.

Водночас, відповідно до п.п. 6.5, 6.6 Стандарту підприємства "Система менеджмента качества. идентификация изделий в производстве. СТП АКАВ-4-2007", "

6.5. Нумерация продукции.

6.5.1. Товарная продукция предприятия подлежит технологической и (или) заводской нумерации в соответствии с технической документацией на изделие.

6.5.2. Каждой номенклатурной единице материальной продукции (изделию) при ее запуске в производство присваивается идентификационный (технологический) номер.

6.5.3. Решение о запуске продукции в производство принимает руководство предприятия и ставит об этом в известность руководителей служб предприятия.

6.5.4. Приобретение производственно-техническим отделом и выдача складом материалов и комплектующих изделий для изготовления материальной продукции осуществляется только на изделия с присвоенными идентификационными (технологическими) номерами.

6.5.5. Присвоение идентификационных (технологических) номеров изделиям осуществляет производственно-технический отдел.

6.5.6. Система идентификационной (технологической) нумерации изделий - сплошная, вне зависимости от вида изделия, десятизначная. Первые четыре цифры нумерации определяют календарный год. Последующая нумерация начинается с 000001 в начале календарного года и далее увеличивается на единицу для каждого последующего изделия, запускаемого в производство.

6.5.7. Присвоение заводских номеров материальной продукции (изделиям) взамен идентификационных (технологических) номеров осуществляется в соответствии с технической документацией службой технической поддержки. Если изделие оказывается бракованным, начальник (заместитель начальника) службы технической поддержки принимает решение о целесообразности ремонта изделия и его повторной проверки или о необходимости списания изделия (составных частей) в установленном внутренними правилами порядке.

6.5.8. Система заводской нумерации промышленной продукции - избирательная, по каждому типу продукта, цифровая или буквенно-цифровая.

6.6. Маркировка продукции.

6.6.1. Вся товарная промышленная продукция предприятия должна быть отмаркирована.

6.6.2. Маркировка продукции заключается в однозначном сопоставлении каждой единице продукции соответствующей идентификационной информации.

6.6.3. Идентификационная информация может содержать логотип и наименование предприятия, наименование и фирменное торговое обозначение продукта и - в обязательном порядке - идентификационный (технологический) или заводской номер,

которые присваиваются в соответствии с технической документацией и внутренними нормативными документами предприятия.

6.6.4. Маркировка осуществляется либо путем нанесения идентификационной информации непосредственно на продукцию (например, гравировкой, клеймением, рисованием, печатанием, вписыванием и т.п.) - в тех случаях, когда это допустимо, либо путем жесткого крепления к продукции (клеем, заклепками, винтами и т.п.) на бирки (тильды, обжимки, таблички, наклейки и т.п.), содержащие необходимую идентификационную информацию.

6.6.5. Маркировка продукции идентификационным (технологическим) номером выполняется производственно-технической службой. Маркировка продукции заводским номером выполняется службой технической поддержки.

6.6.6. Маркировка продукции осуществляется на основании соответствующей конструкторской документации".

Враховуючи зазначене, серійні номери на СТЗ та складових СТЗ за технологією виробництва наносяться на готовий працездатний пристрій, що відповідає як вимогам закону, так і технічній документації.

При цьому, вимога осіб, які здійснювали перевірку, ставити на облік СТЗ та їх складові, які виробництвом не завершені і яким внаслідок цього не може бути присвоєно серійний номер, за яким і передбачено їх облік пунктом 41 Ліцензійних умов, не відповідає вимогам законодавства, а тому позивачем не було допущено порушень вимог п. 41 Ліцензійних умов.

Враховуючи вищезазначене у сукупності, оскаржуване рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

Згідно з ч. 1 ст. 9, ст. 72, ч.ч. 1, 2, 5 ст. 77 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.

Таким чином, із системного аналізу вище викладених норм та з`ясованих судом обставин вбачається, що позов Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробнича фірма "ЮАлекс Дизайн ЛТД." до Служби безпеки України про визнання протиправним та скасування рішення є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню повністю.

Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягає сплачена сума судового збору у розмірі 2102,00 грн.

На підставі вище викладеного, керуючись ст.ст. 72-77, 90, 139, 192, 241-246, 250, 255 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробнича фірма "ЮАлекс Дизайн ЛТД." (місцезнаходження: 54020, Миколаївська обл., м. Миколаїв, вул. Погранична, 22/1; код ЄДРПОУ 13872303) до Служби безпеки України (місцезнаходження: 01034, м. Київ, вул. Володимирська, 33; код ЄДРПОУ 00034074) про визнання протиправним та скасування рішення задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Служби безпеки України про анулювання ліцензії від 05.05.2018 р. №26/3-7226.

3. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробнича фірма "ЮАлекс Дизайн ЛТД." сплачений ним судовий збір у розмірі 2102,00 грн. (дві тисячі сто дві гривні нуль копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Служби безпеки України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Ю.Т. Шрамко