ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 червня 2023 року
м. Київ
справа №820/924/17
касаційне провадження № К/9901/471/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Гончарової І.А.,
суддів - Пасічник С.С., Ханової Р.Ф.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області
на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 07 грудня 2020 року (колегія суддів у складі: головуючий суддя - П`янова Я.В.; судді: Спаскін О.А. , Жигилій С.П.)
у справі № 820/924/17
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КЛІМТЕХІНВЕСТ»
до Головного управління ДПС у Харківській області
про скасування податкового повідомлення-рішення,
У С Т А Н О В И В:
У березні 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю «КЛІМТЕХІНВЕСТ» (далі - ТОВ «КЛІМТЕХІНВЕСТ», позивач, платник, товариство) звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Харківській області (далі - ГУ ДПС у Харківській області, відповідач, контролюючий орган, податковий орган) про скасування податкового повідомлення-рішення від 17 листопада 2016 року № 0001421402.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 07 квітня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 19 червня 2017 року, позов задоволено.
Постановою Верховного Суду від 16 квітня 2020 року судові рішення у справі скасовано, а справу направлено на новий розгляд до Харківського окружного адміністративного суду.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 03 липня 2020 року у задоволенні позову відмовлено.
Приймаючи рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції дійшов висновку про обґрунтованість зафіксованих в акті перевірки порушень податкового законодавства.
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 07 грудня 2020 року рішення Харківського окружного адміністративного суду від 03 липня 2020 року скасовано, прийнято нове рішення, яким позовні вимоги ТОВ «КЛІМТЕХІНВЕСТ» задоволено.
Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд апеляційної інстанції виходив з того, що господарські операції між позивачем та його контрагентом були спрямовані на настання реальних наслідків фінансово-господарської діяльності, що підтверджено оформленими первинними документами податкової та бухгалтерської звітності, які відповідають вимогам чинного законодавства України.
Не погодившись з рішенням суду апеляційної інстанції, ГУ ДПС у Харківській області звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 07 грудня 2020 року та залишити в силі рішення Харківського окружного адміністративного суду від 03 липня 2020 року.
Мотивуючи касаційну скаргу, відповідач посилається на порушення апеляційним судом норм матеріального та процесуального права.
При цьому наголошує на фіктивному характері господарських операцій платника з контрагентом Товариством з обмеженою відповідальністю «РЕД АЛЕРТ» (далі - ТОВ «РЕД АЛЕРТ»). Зазначає, що судом апеляційної інстанції не враховано правові висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 06 вересня 2019 року у справі № 820/2835/18, від 18 липня 2017 року у справі № 21-3123а16, від 10 квітня 2020 року у справі № 816/4409/15, від 31 березня 2020 року у справі № 824/434/15-а, від 21 лютого 2020 року у справі № 826/17443/15, від 31 березня 2020 року у справі № 804/16516/15, від 18 березня 2020 року у справі № 826/8114/15, від 06 серпня 2019 року у справі № 160/8441/18, від 15 січня 2020 року у справі № 520/1086/19.
Ухвалою від 01 березня 2021 року Верховний Суд відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ГУ ДПС у Харківській області.
05 серпня 2020 року від позивача надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому він зазначив, що доводи касаційної скарги не спростовують правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.
15 лютого 2022 року від податкового органу надійшло клопотання про заміну відповідача у справі - ГУ ДПС у Харківській області його правонаступником - Головним управлінням ДПС у Харківській області (код ЄДРПОУ ВП 43983495), у зв`язку з реорганізацією, яке згідно зі статтею 52 Кодексу адміністративного судочинства України підлягає задоволенню.
Переглядаючи оскаржуване судове рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судом апеляційної інстанції норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ним норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідачем проведено позапланову документальну невиїзну перевірку ТОВ «КЛІМТЕХІНВЕСТ» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства України в частині господарських взаємовідносин з ТОВ «РЕД АЛЕРТ» за січень 2016 року, за результатами якої складено акт від 04 листопада 2016 року № 4271/20-30-14-02/37762987.
Названим актом встановлені порушення платником пунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 статті 198, пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України (далі - ПК України), внаслідок чого завищено податковий кредит на суму 178 726,00 грн за період січень 2016 року.
Висновки відповідача ґрунтуються на тому, що в ході перевірки не підтверджено достовірність вчинення господарських операцій з ТОВ «РЕД АЛЕРТ» на суму податку на додану вартість в розмірі 178 726,00 грн.
На підставі висновків акта перевірки контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 17 листопада 2016 року № 0001421402, яким платнику збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість на 268 089,00 грн, з яких 178 726,00 грн за податковими зобов`язаннями та 89 363,00 грн за штрафними (фінансовими) санкціями.
Надаючи оцінку правомірності прийняття контролюючим органом названого акта індивідуальної дії, Верховний Суд виходить із такого.
За приписами пункту 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Пунктом 198.1 статті 198 ПК України передбачено, що до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.
Відповідно до пункту 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг.
За правилами пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
Згідно із статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Відповідно до частини першої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.
Таким чином, підставою для виникнення у платника права на податковий кредит є факт реального здійснення операцій з придбання послуг з метою їх використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, а також оформлення відповідних операцій належним чином складеними первинними документами, які містять достовірні відомості про їх обсяг та зміст.
При цьому наявність формально оформлених (складених) первинних документів та/або сплати грошових коштів не може слугувати підставою для формування даних податкового обліку за відсутності факту придбання відповідних послуг.
Будь-які документи мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.
Застосовуючи зазначені правила оподаткування при оцінці оспорюваних господарських операцій з оренди та охорони, судом апеляційної інстанції встановлено, що вони є реальними та підтверджуються долученими платником до матеріалів справи належним чином оформленими копіями документів, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку та які містять достатні дані про зміст господарських операцій та їх учасників, підтверджують фактичність здійснення таких операцій і господарський характер понесених за ними витрат, а саме: виписок по рахункам; актів прийому-передачі техніки до договорів оренди; актів прийому-передачі наданих послуг; акті виконаних робіт; товарно-транспортних накладних; податкових накладних.
Контролюючим органом, у свою чергу, не наведено переконливих доводів, що ґрунтуються на об`єктивній інформації та спростовують факти господарської діяльності, засвідчені вказаними документами, не представлено жодних доказів на підтвердження того, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, а також не доведено, що розглядувані операції здійснені платником за відсутності розумних економічних причин (ділової мети) та наміру одержати економічний ефект тощо.
Посилання податкового органу, на відсутність за податковою інформацією у контрагента позивача матеріальних та трудових ресурсів не виключає можливості реального виконання ним господарських операцій, оскільки залучення працівників є можливим за договорами цивільно-правового характеру, аутсорсингу та аутстафінгу (оренда персоналу). Основні фонди та транспортні засоби можуть перебувати в постачальника на праві оренди або лізингу, що узгоджується з правовим висновком Верховного Суду, наведеним в постанові від 06 лютого 2018 року у справі № 804/4940/14.
З питання наявності мети оренди прибиральної техніки на декілька днів позивач надав вичерпні пояснення, в яких зауважив, що техніка для вивезення снігу та збивання крижаних бурульок або зрізання поламаних гілок з дерев використовується після випадіння снігу тощо, тобто зазначена техніка застосовується в господарській діяльності за настання певних погодних умов, отже є економічно невиправданою оренда такої техніки протягом тривалого періоду без нагальної потреби.
Щодо посилання відповідача на певні недоліки при складанні товарно-транспортних накладних, Суд зазначає, що такі недоліки свідчать про порушення правил ведення бухгалтерського обліку, разом з тим не свідчить про недійсність зазначених документів, які в сукупності з іншими первинними документами підтверджують факт реального здійснення господарських операцій. Аналогічний правовий висновок міститься в постанові Верховного Суду від 12 березня 2019 року у справі № 804/9057/13-а.
Щодо посилань контролюючого органу на постанови Верховного Суду від 06 вересня 2019 року у справі № 820/2835/18, від 18 липня 2017 року у справі № 21-3123а16, від 10 квітня 2020 року у справі № 816/4409/15, від 31 березня 2020 року у справі № 824/434/15-а, від 21 лютого 2020 року у справі № 826/17443/15, від 31 березня 2020 року у справі № 804/16516/15, від 18 березня 2020 року у справі № 826/8114/15, від 06 серпня 2019 року у справі № 160/8441/18, від 15 січня 2020 року у справі № 520/1086/19, то слід зазначити, що правова позиція, висловлена у вказаних судових рішеннях, не суперечить висновкам суду, зробленим у цій справі. Висновки у кожній із цих справ здійснені за результатами оцінки доказів, які підтверджують обставини, пов`язані з правами та обов`язками учасників справи. У кожних окремих правовідносинах при застосуванні судом одних й тих самих норм права в залежності від фактичних обставин справи, оцінки судами доказів або відсутності певних доказів, висновки судів можуть бути відмінними від тих, що здійснені судом у даній справи, проте це не свідчить про неправильне застосування норми матеріального права, а вказує на відмінність фактичних обставин та доказової бази.
Відповідно до статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Розглянувши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи та здійснивши системний аналіз долучених до справи доказів, проаналізувавши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм законодавства, Суд вважає, що доводи касаційної скарги не спростовують правильність висновків суду апеляційної інстанції, а тому касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, постанова Другого апеляційного адміністративного суду від 07 грудня 2020 року - без змін.
Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
П О С Т А Н О В И В:
Замінити відповідача у справі - Головне управління ДПС у Харківській області його правонаступником - Головним управлінням ДПС у Харківській області (код ЄДРПОУ ВП 43983495).
Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області залишити без задоволення.
Постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 07 грудня 2020 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач І. А. Гончарова
Судді С. С. Пасічник
Р. Ф. Ханова
Суд | Касаційний адміністративний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 02.06.2023 |
Оприлюднено | 05.06.2023 |
Номер документу | 111290845 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них податку на додану вартість (крім бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, податку на додану вартість із ввезених на митну територію України товарів (продукції), зупинення реєстрації податкових накладних) |
Адміністративне
Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Гончарова І.А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні