Постанова

від 07.12.2020 по справі 820/924/17

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 грудня 2020 р.Справа № 820/924/17 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: П`янової Я.В.,

Суддів: Спаскіна О.А. , Жигилія С.П. ,

за участю секретаря судового засідання Мироненко А.А.

представника позивача: Макарової О.В.

представника відповідача: Лютянського М.Я.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "КЛІМТЕХІНВЕСТ" на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 03.07.2020 року, головуючий суддя І інстанції: Котеньов О.Г., м. Харків, повний текст складено 03.07.20 року по справі № 820/924/17

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КЛІМТЕХІНВЕСТ"

до Головного управління ДПС у Харківській області

про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю Клімтехінвест (далі за текстом також - позивач, ТОВ Клімтехінвест ), звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Центральної об`єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області (далі за текстом також - відповідач) про скасування податкового повідомлення-рішення від 17.11.2016 за № 0001421402.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що не погоджується з висновками акту перевірки і прийнятим рішенням, оскільки не порушував податкового законодавства, здійснював реальні господарські операції з метою покращення якості власних послуг, за дії свого контрагента не відповідає, тому відсутні підстави для заниження податкового кредиту і донарахування сум податку на додану вартість.

Заперечуючи проти позову, відповідач зазначив, що провів позапланову документальну невиїзну перевірку ТОВ Клімтехінвест в частині господарських взаємовідносин з ТОВ Ред Алерт , під час якої позивачем не надані документи, що підтверджують приймання в оренду техніки і використання її у власній господарській діяльності, тому просив у позові відмовити.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 07.04.2017, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 19.06.2017, позов задоволено.

Постановою Верховного Суду від 16.04.2020 касаційну скаргу відповідача задоволено частково, судові рішення у справі скасовано, а справу направлено на новий розгляд до Харківського окружного адміністративного суду.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 02.06.2020 відповідача замінено правонаступником: Головне управління ДПС у Харківській області. Відповідно до ст. 258 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядав справу за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу на підставі п. 10 ч. 1 ст. 4, ч. 4 ст. 229 КАС України.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 03.07.2020 у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити нове рішення у справі про задоволення позову, мотивуючи неналежним інформуванням про розгляд справи Харківським окружним адміністративним судом і порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Скаржник обґрунтовує вимоги апеляційної скарги тим, що через карантин тимчасово зупинив свою діяльність та, як наслідок, не отримував кореспонденції у зв`язку із дотриманням режиму самоізоляції, тому не знав про розгляд справи судом першої інстанції, що позбавило його можливості надати суду пояснення. Зазначає про неповне з`ясування судом першої інстанції обставин, які мають значення для справи, зокрема, щодо ділової мети, судом відтворено позицію відповідача, викладену в акті перевірки.

Вказує, що судові висновки не відповідають дійсним обставинам справи, оскільки судом не надана оцінка наявним у справі доказам та у зв`язку із неналежним повідомленням про розгляд справи позивача, просив поновити строк на апеляційне оскарження судового рішення.

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 28.09.2020 поновлено процесуальний строк на оскарження рішення Харківського окружного адміністративного суду від 03.07.2020.

Представник відповідача подав відзив на апеляційну скаргу, в якому погоджується з рішенням суду першої інстанції з підстав, викладених у судовому рішенні і не погоджується із твердженнями позивача в апеляційній скарзі та просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги у повному обсязі, а рішення Харківського окружного адміністративного суду - залишити без змін.

Учасники судового процесу про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином.

У судовому засіданні представник апелянта підтримав вимоги апеляційної скарги, з урахуванням письмових пояснень від 30.10.2020, 20.11.2020, 26.11.2020.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти апеляційної скарги з підстав, викладених у відзиві на апеляційну скаргу.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, дослідивши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, надані учасниками справи пояснення та докази, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, Центральною ОДПІ м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області проведено позапланову документальну невиїзну перевірку ТОВ Клімтехнінвест з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства України в частині господарських взаємовідносин з ТОВ Ред Алерт за січень 2016 року.

Результати перевірки оформлені актом від 04.11.2016 за № 4271/20-30-14-02/37762987.

У вказаному акті перевірки контролюючим органом наведено висновок про порушення позивачем приписів: п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України (далі - ПК України), внаслідок чого завищено податковий кредит на суму 178726,00 грн за період січень 2016 року, що, в свою чергу, призвело до заниження податку на додану вартість до сплати у сумі 178726,00 грн.

Заперечення позивача на акт перевірки контролюючий орган відхилив і прийняв податкове повідомлення-рішення від 17.11.2016 року № 0001421402, яким визначив позивачу податкове зобов`язання з податку на додану вартість у розмірі 178726 грн. та штрафні (фінансові) санкції (штраф) у сумі 89363 грн.

За результатами адміністративного оскарження вказаного рішення скарги позивача залишені без задоволення, а оскаржуване податкове повідомлення рішення - без змін.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив із того, що висновки акту перевірки, які стали підставою для винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення відповідають фактичним обставинам справи та відображають суть господарських операцій і дійшов висновку про обґрунтованість зафіксованих в акті перевірки порушень податкового законодавства.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції та враховує доводи апеляційної скарги, з огляду на таке.

В оскаржуваному рішенні зазначено, що у ході судового розгляду позивачем не надано до суду доказів та жодних пояснень з приводу того, за яких причин документи не надавались на перевірку.

Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що позивач не був повідомлений про розгляд справи належним чином. Судом через АТ Укрпошта на адресу ТОВ Клімтехінвест були направлені ухвали від 05.05.2020 року та від 02.06.2020 року, однак кореспонденція повернулася на адресу суду першої інстанції з причин: за закінченням терміну зберігання (т. 2 а.с. 105, 117).

Отже, докази належного повідомлення позивача про прийняття позовної заяви до розгляду у матеріалах справи відсутні.

В свою чергу, положення Кодексу адміністративного судочинства України не передбачають повернення рекомендованих листів з відміткою за закінченням встановленого строку зберігання , така відмітка не передбачена як причина невручення судового рішення і не розкриває суті причини неможливості вручити адресату відповідний рекомендований лист.

За правовим висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постановах від 12 грудня 2018 року у справі № 752/11896/17 та від 12 лютого 2019 року у справі № 906/142/18, повернення повістки про виклик до суду з вказівкою причини повернення за закінченням терміну зберігання не є доказом належного інформування сторони про час і місце розгляду справи.

Отже, така відмітка не дає суду обґрунтованих процесуальних підстав для визначення факту належного повідомлення сторони у судовій справі, зокрема, не визначає чи адресат відмовився від отримання судового повідомлення, чи адресат відсутній, чи особу, якій адресовано судове рішення, не виявлено за місцезнаходженням.

Аналогічні правові висновки викладені в постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 27.02.2020 року у справі № 814/1469/17, від 22.10.2020 року у справі № 522/5563/17.

Статтею 6 Конвенції кожній особі гарантовано право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Пунктами 1, 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплене забезпечення рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом та змагальність сторін і свобода в наданні ними суду своїх доказів, а також у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із ст. 7 Закону України Про судоустрій і статус суддів , кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом. Іноземці, особи без громадянства та іноземні юридичні особи мають право на судовий захист в Україні нарівні з громадянами і юридичними особами України. Доступність правосуддя для кожної особи забезпечується відповідно до Конституції України та в порядку, встановленому законами України.

Одним із елементів права на суд є право на доступ до суду, отже особа повинна мати можливість подати справу на розгляд, а суд повинен розглянути її без зайвих та неналежних правових чи практичних перешкод. Таке право покладає на державу як негативний обов`язок, - тобто утриматися від створення неналежних процесуальних перешкод для доступу до суду, - так і позитивний, тобто забезпечити практичний та ефективний доступ до суду.

Відповідно до ст. 17 Закону України від 23 лютого 2006 року № 3477-IV Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Колегія суддів також ураховує правову позицію Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), сформульовану в рішенні від 08.11.2018 року, у справі Созонов та інші проти України , в якій зазначено, що загальна концепція справедливого судочинства, яка охоплює основний принцип, згідно з яким провадження має бути змагальним, вимагає, щоб особа була поінформована про порушення справи. Принцип рівності вимагає, щоб кожній стороні була надана розумна можливість представити свою справу за умов, які не ставлять її в істотно несприятливе становище у порівнянні з іншою стороною. ЄСПЛ дійшов висновку, що на національні суди покладено обов`язок з`ясувати, чи були повістки чи інші судові документи завчасно отримані сторонами та, за необхідності, зобов`язані фіксувати таку інформацію у тексті рішення. У разі невручення стороні належним чином судових документів, вона може бути позбавлена можливості захищати себе у провадженні.

Отже, колегія суддів вважає, що повернення поштового відправлення, яким позивачу направлено копії ухвал суду про прийняття позовної заяви до розгляду та ухвали про заміну відповідача у справі з відміткою за закінченням встановленого строку зберігання , не може свідчити про обізнаність позивача щодо розгляду справи та як наслідок, позбавило його можливості належним чином представляти свої інтереси в суді першої інстанції і скористатися наданими законом процесуальними правами, зокрема, надання пояснень та доказів на підтвердження своєї позиції по справі.

Відповідно до ч. 5 ст. 353 КАС України при новому розгляді справи колегія суддів також ураховує висновки і мотиви, з яких скасовані рішення.

Верховний Суд звернув увагу на те, що судами попередніх інстанцій в порушення засад адміністративного судочинства не досліджено акт відповідача, в якому зафіксовані ці порушення, які підлягають обов`язковій перевірці, так як сам акт є носієм доказової бази під час вирішення подібних спірних правовідносин.

Суд касаційної інстанції в постанові від 16.04.2020 року, зокрема, зазначив, що відповідач в акті перевірки та під час судового розгляду справи доводив суду про відсутність дійсної мети оренди прибиральної техніки лише на декілька днів, дострокове розірвання правовідносин між позивачем та ТОВ РЕД АЛЕРТ , про віддаленість знаходження суб`єктів господарювання одне від одного, в тому числі від охоронюваного об`єкту, яким користується позивач.

Як слідує з акту перевірки, відповідач мотивував свої висновки відсутністю актів чи інших документів, що підтверджують прийняття позивачем техніки від ТОВ Ред Алерт ; неможливістю встановити яким чином відбувалося транспортування частини техніки з місця реєстрації контрагента до позивача; неможливістю встановити місце зберігання техніки; ненаданням документів, що підтверджують мету та економічну доцільність замовлення орендних послуг у січні 2016 року; незаповненням ряду граф деяких товарно-транспортних накладних; відсутністю видаткових накладних, актів прийому-передачі, довіреності на отримання техніки та ін., а також відсутністю ресурсів та засобів у ТОВ Ред Алерт із посиланням на податкову інформацію ДПІ у м. Сєвєродонецьку ГУ ДФС у Луганській області.

Водночас, позивач наполягає на тому, що разом із запереченнями на акт перевірки надав контролюючому органу вичерпні пояснення щодо ділової мети взаємовідносин з ТОВ Ред Алерт . Однак суд першої інстанції не врахував, що контрагенти є двома незалежними один від одного юридичними особами, тому позивач не може втручатися у внутрішню діяльність свого контрагента та не повинен нести відповідальність за порушення останнім податкової дисципліни.

Колегія суддів відзначає, що висновки відповідача про порушення позивачем п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1 ст. 201 ПК України ґрунтуються на тому, що в ході перевірки не підтверджено достовірність вчинення господарських операцій з ТОВ Ред Алерт на суму податку на додану вартість в розмірі 178726 грн.

Підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 ст. 14 ПК України визначено, що господарською діяльністю є діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема, за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Мета отримання доходу, як кваліфікуюча ознака господарської діяльності, кореспондується з вимогою щодо наявності розумної економічної причини (ділової мети) під час здійснення господарської діяльності. Оскільки господарська діяльність складається із сукупності господарських операцій платника податку, які є формою здійснення господарської діяльності, то розумна економічна причина має бути наявною в кожній господарській операції. Лише в такому разі та чи інша операція може вважатись вчиненою в межах господарської діяльності платника податку та лише за таких умов платник має право на врахування в податковому обліку наслідків відповідних господарських операцій.

Таким чином, лише господарські операції, здійснені за наявності розумних економічних причин (ділової мети), є такими, що вчинені в межах господарської діяльності.

Згідно із п.п. 14.1.231 п. 14.1 ст. 14 ПК України, розумна економічна причина (ділова мета) - причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності.

Отже, будь-яка операція платника повинна бути спрямована на отримання позитивного економічного ефекту, тобто на приріст (збереження) активів платника (їх вартість), а так само створення умов для такого приросту (збереження) в майбутньому.

При цьому, економічний ефект не обов`язково повинен спостерігатися негайно після вчинення операції. Не виключено, що такий ефект настане в майбутньому, а також не виключено, що в результаті об`єктивних причин економічний ефект може не настати взагалі.

Згідно з п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України, що застосовується в редакції, на час виникнення спірних правовідносин, до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 198.6. ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Згідно з п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України платник податку зобов`язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну. Згідно з п. 201.4 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов`язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Таким чином, в даному випадку дослідженню підлягає реальність господарських операцій, що є визначальною для встановлення податкових зобов`язань та виникнення права на податковий кредит, добросовісність дій платника податку, яка полягає у відповідності вчинених ним дій господарській меті, а також реальність всіх даних, наведених у документах, що надають право на податковий кредит.

В акті перевірки відповідач зазначив, що з 16.09.2016 по 22.09.2016 на підставі відповідного наказу проведена позапланова документальна виїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства України в частині господарських взаємовідносин з ТОВ Ред Алерт за січень 2016 року, про що складено акт від 29.09.2016 за № 3743/20-30-14-02/37762987. Після надання ТОВ Клімтехінвест заперечень на вказаний акт контролюючим органом прийнято рішення провести документальну позапланову невиїзну перевірку, за результатами проведення якої контролюючий орган встановив порушення позивачем податкового законодавства.

В акті перевірки вказано, що відповідно до податкового розрахунку сум доходу (форма 1 ДФ) на підприємстві ТОВ Клімтехінвест у 1 кварталі 2016 року працювало 163 особи. Відповідно до звіту про суми нарахованої заробітної плати за січень 2016 року працювало у штаті 145 осіб, за цивільно-правовими договорами - 0 осіб, загальна сума нарахованої заробітної плати складає 309254,96 грн. ТОВ Клімтехінвест надано до Центральної ОДПІ податкову декларацію з ПДВ за січень 2016 р. з зазначенням суми податкових зобов`язань у розмірі 348550 грн. та податкового кредиту у сумі 252290 грн.

Контролюючим органом в акті перевірки також зазначено, що перевіркою правильності визначення податкового кредиту за період січень 2016 року встановлено його завищення за рахунок порушення ст. 198 Податкового кодексу України, всього у сумі 178726 грн.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час апеляційного перегляду, що між ТОВ Клімтехінвест (Орендар) та ТОВ Ред Алерт (Орендодавець) укладено Договори оренди техніки та обладнання № 11/01/12 від 01.12.2015 року, № 12/01/12 від 01.12.2015 року, № 13/01/12 від 01.12.2015 року, № 14/01/12 від 01.12.2015 року (т. 1 а.с. 71-74, 81-84, 123-126, 134-137).

Згідно з умовами вказаних договорів орендодавець зобов`язується надати орендарю в оренду (тимчасове користування) техніку та обладнання за плату.

Між ТОВ Клімтехінвест та ТОВ Ред Алерт укладено договір на фізичну охорону № 27/01/12 від 01.12.2015 щодо приміщення за адресою: Харківська область, Дергачівський район, смт Мала Данилівка, вул. Кільцевий шлях, 3А (т. 1 а.с. 140-144).

Як свідчать матеріали справи, на підтвердження реальності зазначених правочинів до суду надано виписки по рахункам, акти прийому-передачі техніки до договорів оренди та акти прийому-передачі наданих послуг (т. 1 а.с. 75, 76, 85-87, 92, 98, 105, 108, 113, 118, 128, 129, 139, 145, 154).

Транспортування орендованої техніки здійснювалось відповідно до договорів заявок про надання транспортних послуг, укладених позивачем із ФОП ОСОБА_1 № 3/31/01 від 31.01.2016 року, № 1/01/01 від 01.01.2016 року, № 1/12/01 від 12.01.2016 року, № 1/17/01 від 17.01.2016 року, № 1/18/01 від 18.01.2016 року, № 1/21/01 від 21.01.2016 року, № 1/22/01 від 22.01.2016 року, № 1-31/01 від 31.01.2016 року, № 2-31/01 від 31.01.2016 року, що підтверджується актами виконаних робіт та товарно-транспортними накладними (т. 1 а.с. 77-80, 88-91, 93-97, 99-102, 104-107, 109-112, 114-117, 119-122, 130-133).

По результатам господарських операцій за вказаними договорами оформлено податкові накладні (т. 1 а.с. 146-153).

Як зазначено судом першої інстанції, в акті перевірки, що є носієм доказової інформації у межах спірних правовідносин, ТОВ Клімтехінвест укладено з ТОВ Ред Алерт договір від 01.12.2015, № 27/01/12 на фізичну охорону (приймає під охорону закриті на замки і опечатані приміщення, розташовані за адресою: Харківська область, Дергачівський район, смт Мала Данилівка, вул. Кільцевий шлях, 3А; час охорони об`єкта цілодобово, без вихідних і святкових днів). Вартість послуги 27 648,0 грн, в тому числі ПДВ - 4 608,0 грн). На виконання умов зазначеного договору ТОВ Ред Алерт складено акт здачі-приймання робіт (надання послуг) № оу-3130 від 31.01.2016; найменування робіт/послуг фізична охорона за січень 2016 року ; загальна вартість 23 040,0 грн, крім того ПДВ 4 608,0грн; виписана податкова накладна.

Як зазначено в акті перевірки, ТОВ Клімтехінвест не надано пояснення з питання, якими критеріями керувалося Товариство під час вибору контрагента ТОВ Ред Алерт , ураховуючи той факт, що він територіально віддалений від м. Харкова, стосовно договору на фізичну охорону об`єкта. Крім того, не надано пояснення та документального підтвердження щодо підстав використання в господарській діяльності приміщення в смт. Мала Данилівка та необхідності його охорони, до перевірки не надано договору оренди вказаного приміщення або свідоцтва про право власності на нерухоме майно.

Щодо питання вибору контрагента і підстав здійснення господарської діяльності слід виходити з того, що відповідно до пп. 14.1.36 п. 14.1 ст.14 Податкового кодексу України господарською діяльністю є діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Під господарською діяльністю у ст. 3 Господарського кодексу України розуміється діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб`єкти підприємництва - підприємцями.

За ст. 42 Господарського кодексу України підприємництво як вид господарської діяльності - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Статтею 43 Господарського кодексу України встановлено свободу підприємницької діяльності.

Водночас, в силу ч. 1 ст. 6 Господарського кодексу України загальними принципами господарювання в Україні є: забезпечення економічної багатоманітності та рівний захист державою усіх суб`єктів господарювання; свобода підприємницької діяльності у межах, визначених законом; вільний рух капіталів, товарів та послуг на території України; обмеження державного регулювання економічних процесів у зв`язку з необхідністю забезпечення соціальної спрямованості економіки, добросовісної конкуренції у підприємництві, екологічного захисту населення, захисту прав споживачів та безпеки суспільства і держави; захист національного товаровиробника; заборона незаконного втручання органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб у господарські відносини.

Відповідно до ст. 44 Господарського кодексу України підприємництво здійснюється на основі: вільного вибору підприємцем видів підприємницької діяльності; самостійного формування підприємцем програми діяльності, вибору постачальників і споживачів продукції, що виробляється, залучення матеріально-технічних, фінансових та інших видів ресурсів, використання яких не обмежено законом, встановлення цін на продукцію та послуги відповідно до закону; вільного найму підприємцем працівників; комерційного розрахунку та власного комерційного ризику.

Згідно з наявним у справі договору оренди № 18 від 01.01.2015 року зі строком дії 31.12.2015 року, ТОВ Фірма Арбат ЛТД надало позивачу в строкове платне користування складське приміщення за адресою: Харківська область, Дергачівський район, смт Мала Данилівка, вул. Кільцевий шлях, 3А, для зберігання товарно-матеріальних цінностей. Аналогічні умови передбачено укладеним між тими ж сторонами договором оренди № 12 від 01.01.2016 року зі строком дії до 31.12.2016 року (т. 1 а.с. 172-183).

Колегія суддів відзначає, що під час розгляду справи позивач надав вичерпні пояснення стосовно потреби в складських приміщеннях в смт. Мала Данилівка для зберігання товарно-матеріальних цінностей, які не користалися попитом, надав документи бухгалтерського обліку малоцінних необігових матеріальних активів, журнали-ордери, нарахування амортизації основних засобів і фінансову звітність та довів потребу у необхідності їх збереження в межах здійснення господарської діяльності.

Також судом першої інстанції встановлено, що ТОВ Клімтехінвест укладено з ТОВ Ред Алерт договір від 01.12.2015 за № 11/01/12 оренди техніки та обладнання (надати Орендарю в оренду (тимчасове користування) техніку та обладнання за плату відповідно до Акту прийому-передачі; організація транспортування техніки на об`єкт і назад здійснюється за домовленістю сторін).

На виконання умов договору ТОВ Ред Алерт складено акт прийому-передачі наданих послуг від 31.01.2016 за №оу-3133; загальна вартість послуг 174 600,0 грн, крім того, ПДВ 34 920,0 грн; виписана податкова накладна. У зв`язку з прийнятим рішенням про припинення взаємовідносин ТОВ Клімтехінвест відповідно до акту прийому-передачі техніки від 31.01.2016, № 2/оу-3133 повернув Орендодавцю в робочому стані техніку та обладнання для прибирання території (поломийні машини 6 шт., вишка підіймальна 1 шт., сміттєвоз 1 шт., підмітальна машина 1 шт., мийка 1 шт., пилосмок 2 шт.).

Як зазначено в акті перевірки, ТОВ Клімтехінвест до перевірки не надано акт приймання техніки та обладнання в оренду, у зв`язку з чим неможливо підтвердити сам факт оренди (використання) техніки та обладнання для прибирання та зв`язку отриманих послуг з господарською діяльністю.

Колегія суддів зазначає, що в матеріалах справи наявні детальні пояснення позивача про об`єкти, на яких використовувалась орендована техніка, задіяних працівників і відповідальних осіб, перелік матеріалів, розрахунки накладних витрат, розрахунки вартості орендованої техніки, яка була задіяна при наданні послуг з прибирання, на підтвердження чого платник податків надав укладені ним договори оренди № 18 від 01.01.2015 року, № 12 від 01.01.2016 року з ТОВ Фірма Арбат ЛТД , договір про надання послуг № П/Л-15948/420 від 03.07.2015 року з додатком та договір № П/НА-151555/НЮ від 30.07.2015 року з додатком із ДП Південна залізниця (ПАТ Укрзалізниця ), договір № 37-14/8-25 від 15.04.2015 року з додатком із ДП Міжнародний аеропорт БОРИСПІЛЬ , а також укладені з СКП Харківзеленбуд договори № 14 від 27.03.2014 року та № 15 від 27.03.2014 року з додатками, виконання яких підтверджено актами здачі-приймання наданих послуг, що містяться у справі.

Окрім того, підприємство позивача надало пояснення, що необхідність укладення договорів про оренду техніки зумовлена як не достатністю наявної у власності підприємства техніки, так і відсутністю деякої техніки та обладнання, необхідної для виконання господарських зобов`язань перед третіми особами.

За таких обставин, судом першої інстанції не в повній мірі було з`ясовано обставини справи.

Судом першої інстанції також встановлено, що ТОВ Клімтехінвест укладено з ТОВ Ред Алерт договір від 01.12.2015 за № 12/01/12 оренди техніки та обладнання (надати Орендарю в оренду (тимчасове користування) техніку та обладнання за плату відповідно до Акту прийому передачі; організація транспортування техніки на об`єкт здійснюється за домовленістю сторін).

Відповідно до актів приймання техніки в оренду (користування) Орендарем прийняті: Трактор Т-16 1 шт. (акт від 01.01.2016), фронтальний навантажувач ХТЗ Т150 1 шт. (акт від 17.01.2016), фронтальний навантажувач 4 шт. (акт від 12.01.2016) та вишка самохідна 1 шт. (акт від 22.01.2016). На виконання умов договору ТОВ Ред Алерт складено акт прийому-передачі наданих послуг від 31.01.2016 №оу-3134; загальна вартість послуг, що надавалися з 01.01.2016 по 31.01.2016р., 489 190,0 грн, крім того ПДВ 97 838,0 грн; виписана податкова накладна. У зв`язку з прийнятим рішенням про припинення взаємовідносин ТОВ Клімтехінвест відповідно до актів прийому-передачі техніки повернув Орендодавцю в робочому стані техніку та обладнання для прибирання території, а саме: Трактор Т-16 1 шт. (акт від 31.01.2016), фронтальний навантажувач ХТЗ Т150 1 шт. (акт від 21.01.2016), фронтальний навантажувач 4 шт. (акт від 18.01.2016) та вишка самохідна 1 шт. (акт від 31.01.2016); вакумно-підмітальні машини 2 шт, комунальні машини 7 шт.; мототелеги самохідні 10 шт.; механічна самохідна телега 1 шт., повітродувний пристрій 6 шт., бензопили 2 шт. Як зазначено в акті перевірки, ТОВ Клімтехінвест до перевірки не надано акт приймання в оренду техніки (вакумно-підмітальні машини 2 шт, комунальні машини 7 шт.; мототелеги самохідні 10 шт.; механічна самохідна телега 1 шт., повітродувний пристрій 6 шт., бензопили 2 шт).

ТОВ Клімтехінвест укладено з ТОВ Ред Алерт договір від 01.12.2015 за № 13/01/12 оренди техніки та обладнання (надати Орендарю в оренду (тимчасове користування) техніку та обладнання за плату відповідно до Акту прийому передачі; організація транспортування техніки на об`єкт здійснюється за домовленістю сторін).

На виконання умов договору ТОВ Ред Алерт складено акт прийому-передачі наданих послуг від 31.01.2016, № оу-3132; загальна вартість послуг, що надавалися з 01.01.2016 по 31.01.2016 58 200,0 грн, крім того ПДВ 11 640,0 грн; виписана податкова накладна. Відповідно до акту приймання техніки в оренду (користування) Орендарем прийняті: мототелега самохідна 3 шт. 31.01.2016 ТОВ Клімтехінвест повернуто Орендодавцю техніку, а саме: мототелега самохідна 3 шт, повітродувний пристрій 1 шт, вуличний пилосмок 1 шт.

ТОВ Клімтехінвест укладено з ТОВ Ред Алерт договір від 01.12.2015, № 14/01/12 оренди техніки та обладнання (надати Орендарю в оренду (тимчасове користування) техніку та обладнання за плату відповідно до Акту прийому передачі; організація транспортування техніки на об`єкт здійснюється за домовленістю сторін).

На виконання умов договору ТОВ Ред Алерт складено акт прийому-передачі наданих послуг від 31.01.2016 №оу-3131; загальна вартість послуг, що надавалися з 01.01.2016 по 31.01.2016 148 600,0 грн, крім того ПДВ 29 720,0 грн; виписана податкова накладна; до перевірки надано. ТОВ Клімтехінвест повернуто Орендодавцю техніку, а саме: вакумно-підмітальна машина 1 шт., сміттєвоз 1 шт., мототелега самохідна 2 шт, повітродувний пристрій 2 шт, пилосмок 1 шт., машина зі щіткою, відвалом та ємністю для солі 1 шт.).

У лютому 2016 ТОВ Клімтехінвест проведені розрахунки з ТОВ Ред Алерт у загальній сумі 1 072 356,00 гривень.

В акті перевірки контролюючий орган зазначив, що неможливо підтвердити сам факт оренди (використання) техніки та обладнання для прибирання та зв`язку отриманих послуг з господарською діяльністю. Крім того, в акті приймання-передачі послуг зазначено, що послуги з оренди техніки надані за період з 01.01.2016 по 31.01.2016, але, враховуючи наявні акти приймання техніки в оренду та акти повернення техніки Орендодавцю, техніка використовувалася від 10 до 5 днів. Відповідач також зауважив про відсутність у ТОВ Ред Алерт можливості проведення господарських операцій з позивачем з огляду на відсутність у зазначеного контрагента необхідних трудових ресурсів, основних фондів на виконання послуг, обумовлених договорами та територіальну віддаленість суб`єктів господарювання.

Крім того, в акті перевірки відповідач послався на податкову інформацію щодо відсутності звітності контрагента позивача за ф.1ДФ, ф.20-ОПП, а також зазначив про відсутність необхідності охорони складського приміщення через неподання позивачем податкової декларації з податку на нерухоме майно.

Разом з тим, оскільки позивач орендував складське приміщення, то він не є суб`єктом декларування і платником податку на нерухоме майно.

При цьому, вищенаведені норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема, у вигляді позбавлення права на податковий кредит, за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними (правовий висновок Верховного Суду, наведений в постанові від 12.03.2019 у справі № 804/9057/13-а).

Наявні в матеріалах справи результати опрацювання зібраної податкової інформації від 22.05.2015 № 1918/12-14-14-02/40035164 (т. 1 а.с. 217-221) колегією суддів не може бути взято до уваги з огляду на відсутність належного посвідчення такої інформації уповноваженими особами.

Разом з тим, податкова інформація не є самостійною та достатньою підставою для висновку про нездійснення господарських операцій платників податків та про порушення саме позивачем податкового законодавства.

В той же час, відсутність за податковою інформацією у контрагента позивача матеріальних та трудових ресурсів не виключає можливості реального виконання ним господарської операції, оскільки залучення працівників є можливим за договорами цивільно-правового характеру, аутсорсингу та аутстафінгу (оренда персоналу). Основні фонди та транспортні засоби можуть перебувати в постачальника на праві оренди або лізингу, що узгоджується з правовим висновком Верховного Суду, наведеним в постанові від 06.02.2018 року у справі № 804/4940/14.

Верховний Суд, переглядаючи зазначену справу в касаційному порядку, вказав, що залишено поза увагою судів також можливість контрагента надавати позивачу послуги охорони об`єкту нерухомості у зв`язку з відсутністю необхідних дозволів та/або ліцензій та враховуючи знаходження контрагента позивача в місті Сєвєродонецьк. Судами не надана правова оцінка іншим доводам відповідача, які ним викладені в акті перевірки, в письмових запереченнях на позов та в касаційній скарзі, в тому числі, що орендована позивачем техніка та її оренда з моменту реєстрації ТОВ РЕД АЛЕРТ не придбавалась і з товарно-транспортних накладних вбачається перевезення орендованої позивачем техніки лише по місту Харків.

Судом першої інстанції в рішенні зазначено, що позивачем не надано жодних доказів або достатніх пояснень про можливість контрагента надавати позивачу послуги охорони об`єкту нерухомості у зв`язку з відсутністю необхідних дозволів та/або ліцензій та враховуючи знаходження контрагента позивача в місті Сєвєродонецьк.

Разом з тим, суд першої інстанції не звернув уваги на той факт, що контролюючий орган не зазначав в акті перевірки такої інформації, не міститься в акті перевірки і даних щодо запитування такої інформації у платника податку чи відмови у її наданні. Під час розгляду справи відповідачем не доведено цих обставин та не надано вмотивованих пояснень.

Погоджуючись із доводами контролюючого органу про відсутність у межах спірних правовідносин дійсної мети оренди прибиральної техніки лише на декілька днів, дострокове розірвання правовідносин між позивачем та ТОВ Ред Алерт , не доведення економічного ефекту від господарських операцій за умови віддаленості знаходження суб`єктів господарювання одне від одного, що наведені в акті перевірки, судом першої інстанції не вказано на підставі яких доказів встановлено такі обставини, оскільки рух активів по зазначеним господарським операціям відповідачем спростовано не було, матеріали справи містять належним чином засвідчені виписки по банківському рахунку, які підтверджують оплату коштів за оренду обладнання, техніки і надані послуги, що контролюючим органом не заперечувалося.

З питання наявності мети оренди прибиральної техніки на декілька днів позивач надав вичерпні пояснення, в яких зауважив, що техніка для вивезення снігу та збивання крижаних бурульок або зрізання поламаних гілок з дерев використовується після випадіння снігу, тощо, тобто зазначена техніка застосовується в господарській діяльності за настанням певних погодних умов, отже є економічно невиправданою оренда такої техніки протягом тривалого періоду без нагальної потреби.

Тому, видаються передчасними висновки суду першої інстанції в аспекті дійсної мети оренди техніки.

Не погоджується колегія суддів із висновками суду першої інстанції про те, що відповідачем доведено, а позивачем не спростовано, що неможливо встановити яким чином відбувалася транспортування частини орендованої техніки з адреси місцезнаходження ТОВ Ред Алерт (м. Сєвєродонецьк) на момент здійснення операції на адресу: м. Харків, вул. Чугуївська, 80, оскільки згідно з наявними в матеріалах справи та товарно-транспортними накладними вбачається перевезення орендованої позивачем техніки лише по місту Харків, що також підтверджено представником позивача в судовому засіданні.

Водночас, контролюючим органом не досліджувалось питання обліку техніки, в акті перевірки такої інформації не міститься, а судом не було встановлено перебування техніки саме за місцезнаходженням контрагента позивача.

На думку колегії суддів, відповідач не довів та у справі відсутні жодні докази, які б свідчили про те, що орендована позивачем техніка на момент здійснення операції знаходилася в м. Сєвєродонецьк, а не за іншою адресою.

Посилання відповідача на те, що місцем знаходження контрагента позивача є м. Сєвєродонецьк, хоча місцезнаходженням позивача є м. Харків, в обґрунтування не підтвердження здійснення господарських операцій, колегія суддів відхиляє і погоджується з доводами позивача, що суб`єкти господарювання під час здійснення господарської діяльності не обмежені місцем своєї реєстрації.

Водночас, узгодженість дій позивача та його контрагента відповідачем не доведена.

Колегія суддів вважає, що надані позивачем в ході судового розгляду документи можуть бути враховані в якості належних доказів, оскільки такі документи не запитувалися контролюючим органом при проведенні перевірки, що не суперечить вимогам п. 44.6 ст. 44 Податкового кодексу України та вимогам ст. ст. 9, 77 КАС України.

Верховний Суд в постанові від 20.03.2020 у справі № 826/11054/15 зауважив, що право платника довести у судовому процесі обставини, на яких ґрунтуються його вимоги, не є обмеженими поданням виключно тих доказів, що надавались ним під час проведення податкової перевірки. Право надавати заперечення щодо висновків податкового органу та долучати до матеріалів справи докази на підтвердження таких заперечень надається платнику як на усіх стадіях податкового контролю, так і на стадіях судового процесу, на яких допускається подання учасником процесу нових доказів.

Попри наведене, ступінь деталізації опису господарської операції у первинному документі законодавством не встановлена. Умовою документального підтвердження операції є можливість на підставі наявних документів зробити висновок про те, що витрати фактично понесені. При цьому, виходячи зі специфіки послуги як предмета господарської операції, звіт/акт з переліком фактично наданих послуг за напрямами, вказаними в договорах, також може бути достатнім доказом, що підтверджує факт виконання такої господарської операції. Відсутність максимальної деталізації виду наданих послуг не перешкоджає прийняттю цих документів до обліку та не є свідченням відсутності виконаних господарських операцій (правовий висновок Верховного Суду у постанові від 28.11.2018 року у справі № 809/2161/14).

Контролюючий орган в акті перевірки зазначив, що відповідно до інформації ТОВ Клімтехнівест у січні 2016 року ТОВ Ред Алерт вирішило припинити взаємовідносини з позивачем, тому воно змушено було повернути орендовану техніку та шукати інших партнерів для виконання власних обов`язків за договорами з третіми особами. Повернення орендованого обладнання, техніки підтверджується наявними у справі актами прийму-передачі техніки до договорів оренди техніки (т. 1 а.с. 172-215).

Зважаючи на встановлену ст. 627 Цивільного кодексу України свободу договору, його обов`язковість згідно з ст. 629 цього Кодексу та презумпцію правомірності правочину відповідно до ст. 204 Цивільного кодексу України, суб`єкти господарювання наділені повноваженнями припинити взаємні зобов`язання.

Оцінивши подані платником докази за правилами ст. 86 КАС України, надані позивачем документи оформлені з дотриманням вимог чинного законодавства, містять необхідні для цілей оподаткування відомості про зміст та обсяг розглядуваних операцій.

Відповідачем, у свою чергу, не наведено переконливих доводів, що ґрунтуються на об`єктивній інформації та спростовують факти господарської діяльності, засвідчені вказаними документами, а також не надано доказів на підтвердження того, що відомості, які містяться у цих документах, недостовірні чи не відповідають вимогам ч. 1 ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні

Водночас, судом першої інстанції не враховано зміст наданих позивачем документів, що опосередковують господарські операції та не надано належну оцінку за яких обставин такі документи відхилено в якості доказу надання обумовлених вказаним вище договорами послуг.

Правова позиція суду апеляційної інстанції відповідає висновкам Верховного Суду, наведеним в постанові від 29.07.2020 року у справі № 2040/7658/18.

Колегія суддів не бере до уваги доводи контролюючого органу щодо непідтвердження позивачем факту транспортування техніки контрагента у зв`язку з невідповідністю товарно-транспортних накладних нормам чинного законодавства, оскільки, зазначені документи містять основні відомості, необхідні для ідентифікації господарської операції, зокрема, відомості про вантаж, марку та номер автомобіля, вантажовідправника та вантажоодержувача, пункти навантаження, розвантаження товарів, тощо.

Складання товарно-транспортних накладних з певними недоліками є порушенням правил ведення бухгалтерського обліку, разом з тим не свідчить про недійсність зазначених документів, які в сукупності з іншими первинним документами підтверджують факт реального здійснення господарських операцій (правовий висновок Верховного Суду в постанові від 12.03.2019 у справі № 804/9057/13-а).

З наведеного слідує, що досліджені документи первинного бухгалтерського обліку не суперечать правовій (діловій) меті позивача за договорами, укладеними з вказаними контрагентами, оскільки основним видом економічної діяльності позивача, як зазначив відповідач в акті перевірки, є діяльність із прибирання будинків і промислових об`єктів. При цьому, відповідачем документально не доведено дефектність цих документів, їх невідповідність встановленим формам чи порядку їх оформлення. Аналіз взаємовідносин між позивачем та контрагентами свідчить, що контролюючим органом не надано суду доказу щодо наявності на момент вчинення господарських операцій дефекту у правовому статусі ТОВ Ред Алерт . Всупереч вимогам податкового законодавства України, висновки контролюючого органу в спірних правовідносинах базуються на аналізі обставин, які не можуть бути самостійною підставою для нарахування суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість.

За таких обставин, наведені в акті перевірки висновки контролюючого органу матеріалами справи не підтверджуються.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Особливістю адміністративного судочинства є те, що обов`язок (тягар) доказування в спорі покладається на відповідача - орган публічної влади, який повинен надати докази, що свідчать про правомірність його дій, законність прийнятих рішень.

Відповідач, як суб`єкт владних повноважень, на якого покладено обов`язок щодо доказування правомірності власного рішення, під час розгляду справи не довів належними та допустимими доказами правомірність прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Отже, наведені в апеляційній скарзі доводи знайшли підтвердження під час апеляційного перегляду судового рішення.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Згідно зі статтею 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Враховуючи викладене вище, рішення Харківського окружного адміністративного суду від 03.07.2020 по справі № 820/924/17 підлягає скасуванню.

Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "КЛІМТЕХІНВЕСТ" задовольнити.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 03.07.2020 року по справі № 820/924/17 скасувати.

Прийняти нове рішення, яким позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "КЛІМТЕХІНВЕСТ" задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення - рішення № 0001421402 від 17.11.2016.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя Я.В. П`янова Судді О.А. Спаскін С.П. Жигилій Повний текст постанови складено 14.12.2020 року