Рішення

від 23.03.2023 по справі 757/11609/22-ц

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/11609/22-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 березня 2023 року Печерський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Ільєвої Т.Г.,

при секретарі Ємець Д.О.,

за участю:

представника позивача - ОСОБА_1

представника відповідача - Бебель О.О.

представника ТОВ «Цільова комерція» - Волкової М.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Леандра»</a>, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Цільова комерція», Товариства з обмеженою відповідальністю «Чорноморгідробуд», Товариства з обмеженою відповідальністю «Зокема-Україна», Товариства з обмеженою відповідальністю «Музкомпані», Приватного підприємство «Сфінкс», приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Незнайка Євгена Вікторовича, приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Дімітрової Тетяни Андріївни, приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Войтовського Валентина Сергійович, Приватного підприємства «СПМК-7» про визнання договору іпотеки недійсним та витребування майна, -

В С Т А Н О В И В :

20.05.2022 до Печерського районного суду міста Києва надійшла позовна заява ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Зокема-Україна», за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог: Товариства з обмеженою відповідальністю «Цільова комерція», Товариства з обмеженою відповідальністю «Чорноморгідробуд», приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Незнайка Євгена Вікторовича, приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Дімітрової Тетяни Андріївни, Приватного підприємства «СПМК-7» про витребування майна.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 29 травня 2022 року вказану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі № 757/11609/22-ц, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного провадження з повідомленням сторін, відповідачу надано право не пізніше п`ятиденного строку подати заяву із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, а також надано право надіслати відзив на позовну заяву і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову до суду з підтвердженням направлення позивачу копії відзиву та доданих до нього документів в строк, який не може перевищувати п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали про відкриття провадження, копії позовної заяви та додатків до неї.

Свої вимоги позивач обґрунтовував тим, що йому на праві приватної власності належать нежитлові приміщення з № 1 по № 21 (групи приміщень № 13, літера А), що знаходяться в будинку номер АДРЕСА_1 , загальною площею 536,5 кв.м., що підтверджується Свідоцтвом про право власності на нерухоме майно, яке видане 08.10.2015 року державним реєстратором прав на нерухоме майно Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у м. Києві Тарнавською С.В., індексний номер: 45315588, витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер витягу: 45315688 від 08.10.2015 року, виданим державним реєстратором прав на нерухоме майно Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у м. Києві Тарнавською С.В., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 745383980000, номер запису про право власності 11523510, а також рішенням Печерського районного суду міста Києва від 13 серпня 2020 року у справі № 757/51501/19-ц.

20 грудня 2018 року з відомостей, які містяться в інформаційній довідці з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 150521803 від 20.12.2018, він дізнався про те, що стосовно вказаних нежитлових приміщень державним реєстратором Комунального підприємства «Реєстраційний центр реєстрації нерухомості та бізнесу» Прошкіним Олександром Васильовичем на підставі Іпотечного договору від 04.10.2018, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Папушею І.І., реєстровий № 2505, прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер: 44628588 від 14.12.2018 року та внесено запис про право власності 29462207, відповідно до якого право власності на нерухоме майно позивача було зареєстровано за Товариством з обмеженою відповідальністю «Тедіс Україна». Згодом, позивач дізнався про те, що згаданий Іпотечний договір від 04.10.2018 № 2505 був укладений від його імені представником - Літинським Олександром Павловичем, який діяв на підставі Довіреності від 24.09.2018, посвідченої приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Григорян Д.Г. за реєстровим № 234.

З відомостей, які містяться в інформаційній довідці з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 152640263 від 15.01.2019, позивачу стало відомо, що 08.01.2019 право власності на спірне майно перейшло від Товариства з обмеженою відповідальністю «Тедіс Україна» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Цільова комерція» на підставі договору купівлі-продажу № 1, посвідченого 08.01.2019 приватним нотаріусом КМНО Незнайко Н.М., про що останнім прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 44982746 від 08.01.2019 та здійснено запис про реєстрацію права власності № 29789645. Окрім цього, стосовно спірного майна 14.01.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Цільова комерція» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Чорноморгідробуд» було укладено Договір іпотеки № 13, посвідчений приватним нотаріусом КМНО Незнайко Є.В. На підставі цього договору, приватним нотаріусом КМНО Незнайко Є.В. прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 45042670, про державну реєстрацію іпотеки та здійснено запис про іпотеку № 29845621.

Для захисту порушеного права приватної власності позивач 25.09.2019 звернувся до Печерського районного суду міста Києва з відповідною позовною заявою до ОСОБА_1 , ТОВ «Тедіс Україна», ТОВ «Цільова комерція», ТОВ «Чорноморгідробуд», треті особи - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Григорян Д.Г., приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Незнайко Н.М., приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Незнайко Є.В., Державний реєстратор Комунального підприємства «Реєстраційний центр реєстрації нерухомості та бізнесу» Прошкін О.В., Приватне підприємство «СПМК-7».

Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 13.08.2020 по справі № 757/51501/19-ц, яке набрало законної сили та залишеного без змін постановою Київського апеляційного суду від 17.12.2020 та постановою Верховного Суду від 31.03.2021, позов ОСОБА_2 задоволено повністю та відповідно визнано недійсною довіреність від 24.09.2018, яка посвідчена приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу - Григорян Д.Г. та видана на бланку ННІ 632343, ННІ 632344, що зареєстрована в реєстрі за № 234; визнано недійсним іпотечний договір, укладений 04.10.2018 між ТОВ «Тедіс Україна» та ОСОБА_2 , в особі представника за довіреністю - ОСОБА_1 , посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Папушею І.І. за реєстровим № 2505; скасовано рішення державного реєстратора Комунального підприємства «Реєстраційний центр реєстрації нерухомості та бізнесу» Прошкіна О.В. про державну реєстрацію права власності індексний номер: 44628588 від 14.12.2018 на нежитлові приміщення з № 1 по № 21 (групи приміщень № 13, літера А), що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 загальною площею 536,5 кв.м. за ТОВ «Тедіс Україна» із скасуванням запису про право власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за номером 29462207; скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Незнайко Н.М. індексний номер: 44982746 від 08.01.2019 про реєстрацію права власності на нежитлові приміщення з № 1 по № 21 (групи приміщень № 13, літера А), що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 загальною площею 536,5 кв.м. за ТОВ «Цільова комерція» із скасуванням запису про право власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за номером 29789645; скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Незнайко Є.В. індексний номер: 45042670 від 14.01.2019 про реєстрацію іпотеки на нежитлові приміщення з № 1 по № 21 (групи приміщень № 13, літера А), що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 загальною площею 536,5 кв.м. із скасуванням запису про іпотеку номер 29845621; витребувано із володіння Товариства з обмеженою відповідальністю «Цільова комерція» на користь ОСОБА_2 нерухоме майно, а саме: нежитлові приміщення з №1 по №21 (групи приміщень №13, літера А), що знаходяться в будинку номер АДРЕСА_1 , загальною площею 536,5 кв.м, які були предметом іпотечного договору № 2505 від 04.10.2018, а також договору купівлі-продажу нежитлових приміщень № 1 від 08.01.2019, укладеного між ТОВ «Тедіс Україна» та ТОВ «Цільова комерція», посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Незнайко Н.М., шляхом передачі приміщень в натурі ОСОБА_2 .

Незважаючи на це, з інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 256567777 від 14.05.2021 ОСОБА_2 дізнався про те, що стосовно нежитлових приміщень з № 1 по № 21 (групи приміщень № 13, літера А), загальною площею 536,5 кв.м., які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 745383980000, проведено державну реєстрацію права власності за ТОВ «Чорноморгідробуд» (код ЄДРПОУ: 36610868), на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обмежень № 57919260 від 28.04.2021 приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Незнайко Євгена Вікторовича.

Окрім цього, з інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 262827764 від 23.06.2021 ОСОБА_2 дізнався, що стосовно спірного майна проведено державну реєстрацію права власності з ТОВ «Чорноморгідробуд» (код ЄДРПОУ: 36610868) на ТОВ «Зокема-Україна» (код ЄДРПОУ: 36612912), на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 42639035 від 23.06.2021 приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Дімітрової Тетяни Андріївни. Підставою проведення державної реєстрації зазначено договір купівлі-продажу від 23.06.2021, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Дімітровою Т.А., зареєстрований в реєстрі за № 2293.

Враховуючи викладені обставини, позивач вважає незаконними договір іпотеки, укладений 14.01.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Цільова комерція» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Чорноморгідробуд», посвідчений приватним нотаріусом КМНО Незнайко Є.В. за реєстровим № 13 та договір купівлі-продажу, укладений 23.06.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Чорноморгідробуд» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Зокема-Україна», посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Дімітровою Т.А. і зареєстрований в реєстрі за № 2293, оскільки вказані правочини, на думку позивача, порушують його право власності стосовно витребуваних за рішенням суду на його користь нежитлових приміщень.

Ухвалою суду від 29.05.2022 у справі відкрито провадження та призначено справу до розгляду по суті у порядку спрощеного провадження, з повідомленням сторін, на підставі статті 274 ЦПК України.

07.07.2022 до суду надійшли заперечення представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Цільова комерція» - адвоката Волкової М.Ю. проти розгляду справи в порядку спрощеного провадження.

07.07.2022 до суду надійшло клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Цільова комерція» - адвоката Волкової М.Ю. про зупинення провадження у справі.

08.07.2022 до суду надійшло клопотання позивача про зміну предмету позову, заміну неналежного відповідача, залучення до участі третіх осіб у справі №757/11609/22-ц.

13.07.2022 до суду надійшло клопотання ТОВ «Зокема-Україна» про зупинення провадження у справі.

Ухвалою суду від 14.07.2022 задоволено клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Зокема-Україна» Гончарова Едуарда Володимировича та визначено проводити за правилами загального позовного провадження та призначити підготовче судове засідання.

Одночасно 14.07.2022 до суду надійшло клопотання позивача про забезпечення позову.

11.08.2022 до суду надійшли заперечення ТОВ «Зокема-Україна» на клопотання позивача про зміну предмету позову, заміну неналежного відповідача, залучення до участі третіх осіб у справі №757/11609/22-ц

Ухвалою суду від 16.08.2022 року задоволено заяву позивача про забезпечення позову, шляхом заборони Товариству з обмеженою відповідальністю «Леандра»</a> здійснювати відчуження нежитлових приміщень з № 1 по № 21 (групи приміщень № 13, літера А), загальною площею 536,5 кв.м., які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 745383980000, в тому числі, але не виключно, заборонити укладати будь-які договори, угоди, правочини, попередні договори стосовно вказаного нерухомого майна, передавати його в заставу, іпотеку, оренду, а також вчиняти будь-які інші дії, в результаті яких відбудеться набуття, зміна або припинення речових прав та їх обтяжень на вказане нерухоме майно, до вирішення справи по суті.

Окрім іншого, вказаним судовим рішенням заборонено виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, Київської, Севастопольської міських, районних, районних у містах Києві та Севастополі державним адміністраціям, державним реєстраторам прав на нерухоме майно та будь-яким іншим об`єктам державної реєстрації прав, в тому числі особам, які виконують функції державного реєстратора прав, вчиняти будь-які реєстраційні дії в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відносно об`єкта нерухомості - нежитлових приміщень з №1 по № 21 (групи приміщень № 13, літера А), загальною площею 536,5 кв.м., які находяться за адресою: АДРЕСА_1, реєстраційний номер 745383980000, до вирішення справи по суті.

Ухвалою суду від 16.08.2022 року задоволення клопотання позивача та прийнято заяву позивача про зміну предмету позову.

Вказаною ухвалою:

- замінено у цивільній справі №757/11609/22-ц первісного відповідача з Товариства з обмеженою відповідальністю «Зокема-Україна» належним відповідачем Товариство з обмеженою відповідальністю «Леандра»</a> (код ЄДРПОУ 41448910, адреса: Україна, 04074, м. Київ, вул. Автозаводська, буд. 18).

- залучено до участі у справі №757/11609/22-ц Товариство з обмеженою відповідальністю «Зокема-Україна» (код ЄДРПОУ 36612912), Товариство з обмеженою відповідальністю «Музкомпані» (код ЄДРПОУ 418888730, адреса: Україна, 04073, місто Київ, проспект Степана Бандери, буд. 30, оф. 5), Приватне підприємство «Сфінкс» (код ЄДРПОУ 31690100, адреса: Україна, 65020, Одеська обл., м. Одеса, вул. Велика Арнаутська, буд. 84), приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Войтовського Валентина Сергійовича (адреса: АДРЕСА_2 ) в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача.

У судовому засіданні представник позивача просив позовні вимоги задовольнити.

Представник відповідача ТОВ «Леандра» та представник третьої особи ТОВ «Цільова комерція», проти задоволення позовних заперечували та просили відмовити у задоволенні позову.

При прийнятті рішення по справі, суд враховує ту обставину, що відповідач своїм правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався.

Відповідно до ч. 1 ст. 178 ЦПК України, у відзиві відповідач викладає заперечення проти позову. Згідно ч. 7 цієї ж статті, відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі.

За приписами ч. 8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Враховуючи викладене, а також те, що справа розглядається тривалий час, усі учасники справи повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, а також мали достатньо часу для подання до суду відзиву та заперечень на заявлені позивачем вимоги, але своїм правом на це не скористались, суд прийшов до висновку про можливість вирішення справи за наявними у ній матеріалами.

Слід зазначити, що згідно рішення ЄСПЛ у справі «Смірнов проти України» від 08.11.2005 року, в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, у першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції.

Крім того, в своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Суд, на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин цієї справи, на які позивач послався як на підставу своїх вимог, що викладені у позовній заяві та підтверджені доданими до неї доказами, які були досліджені судом, за відсутності заперечень відповідача, на засадах верховенства права, відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права, прийшов до висновку про можливість постановлення по справі рішення.

За приписами ч. 3 ст. 208, ч. 1 ст. 209, ч. 1 ст. 218 ЦПК України, судовий розгляд закінчується ухваленням рішення суду, яке проголошується негайно після закінчення судового розгляду і прилюдно.

Рішення суду як найважливіший акт правосуддя покликане забезпечити захист гарантованих Конституцією України прав і свобод людини та здійснення проголошеного Основним Законом України принципу верховенства права.

Відповідно до частини п`ятої статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Вказані принципи знайшли своє втілення і в нормах цивільного процесуального законодавства.

Завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Частиною 1 статті 4 Цивільного процесуального кодексу України, визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Судовим розглядом встановлено, що 14.12.2018 нежитлові приміщення вибули з власності ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Тедіс Україна», у зв`язку із зверненням стягнення на вказане майно по іпотечному договору від 04.10.2018, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Папушею І.І. за реєстровим № 2505. Державну реєстрацію права власності за ТОВ «Тедіс Україна» було проведено державним реєстратором Комунального підприємства «Реєстраційний центр реєстрації нерухомості та бізнесу» Прошкіним О.В. із внесенням запису № 29462207. Таким чином, правовою підставою набуття права власності ТОВ «Тедіс Україна» на вказані вище нежитлові приміщення став договір іпотеки від 04.10.2018, який було укладено між ТОВ «Тедіс Україна» та ОСОБА_2 , від імені якого на підставі довіреності від 24.09.2018, посвідченої приватним нотаріусом КМНО Григорян Д.Г. за реєстровим № 234, діяв ОСОБА_1 .

В подальшому, 08.01.2019 зазначені вище нежитлові приміщення вибули з власності Товариства з обмеженою відповідальністю «Тедіс Україна» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Цільова комерція» на підставі укладеного між ними договору купівлі-продажу № 1, посвідченого 08.01.2019 приватним нотаріусом КМНО Незнайко Н.М., про що останнім внесено запис до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 29789645.

14.01.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Цільова комерція» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Чорноморгідробуд» було укладено договір іпотеки № 13, посвідчений приватним нотаріусом КМНО Незнайко Є.В. Відповідно до укладеного договору проведено державну реєстрацію іпотеки із внесенням запису № 29845621.

13.08.2020 за рішенням Печерського районного суду м. Києва по справі № 757/51501/19-ц, яке набрало законної сили та залишеного без змін постановою Київського апеляційного суду від 17.12.2020 та постановою Верховного Суду від 31.03.2021, позов ОСОБА_2 було задоволено повністю та, відповідно, визнано недійсною довіреність від 24.09.2018, яка посвідчена приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу - Григорян Д.Г. та видана на бланку ННІ 632343, ННІ 632344, що зареєстрована в реєстрі за № 234; визнано недійсним іпотечний договір, укладений 04.10.2018 між ТОВ «Тедіс Україна» та ОСОБА_2 , в особі представника за довіреністю - ОСОБА_1 , посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Папушею І.І. за реєстровим № 2505; скасовано рішення державного реєстратора Комунального підприємства «Реєстраційний центр реєстрації нерухомості та бізнесу» Прошкіна О.В. про державну реєстрацію права власності індексний номер: 44628588 від 14.12.2018 на нежитлові приміщення з № 1 по № 21 (групи приміщень № 13, літера А), що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 загальною площею 536,5 кв.м. за ТОВ «Тедіс Україна» із скасуванням запису про право власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за номером 29462207; скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Незнайко Н.М. індексний номер: 44982746 від 08.01.2019 про реєстрацію права власності на нежитлові приміщення з № 1 по № 21 (групи приміщень № 13, літера А), що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 загальною площею 536,5 кв.м. за ТОВ «Цільова комерція» із скасуванням запису про право власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за номером 29789645; скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Незнайко Є.В. індексний номер: 45042670 від 14.01.2019 про реєстрацію іпотеки на нежитлові приміщення з № 1 по № 21 (групи приміщень № 13, літера А), що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 загальною площею 536,5 кв.м. із скасуванням запису про іпотеку номер 29845621; витребувано із володіння Товариства з обмеженою відповідальністю «Цільова комерція» на користь ОСОБА_2 нерухоме майно, а саме: нежитлові приміщення з №1 по №21 (групи приміщень №13, літера А), що знаходяться в будинку номер АДРЕСА_1 , загальною площею 536,5 кв.м, які були предметом іпотечного договору № 2505 від 04.10.2018, а також договору купівлі-продажу нежитлових приміщень № 1 від 08.01.2019, укладеного між ТОВ «Тедіс Україна» та ТОВ «Цільова комерція», посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Незнайко Н.М., шляхом передачі приміщень в натурі ОСОБА_2 .

28.04.2021 щодо вказаних нежитлових приміщень приватним нотаріусом КМНО Незнайко Є.В. проведено державну реєстрацію права власності за ТОВ «Чорноморгідробуд» (код ЄДРПОУ: 36610868) на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обмежень № 57919260 від 28.04.2021. Таким чином, матеріали справи надають можливість суду встановити ту обставину, що майно, яке було витребуване із володіння ТОВ «Цільова комерція» на користь ОСОБА_2 , до моменту фактичного виконання рішення суду вибуло з власності ТОВ «Цільова комерція» та було набуто у власність іншим учасником справи № 757/51501/19-ц - ТОВ «Чорноморгідробуд».

При цьому, підставою набуття ТОВ «Чорноморгідробуд» права власності на вказані нежитлові приміщення є договір іпотеки № 13, посвідчений 14.01.2019 приватним нотаріусом КМНО Незнайко Є.В., який було укладено на підставі правочинів, визнаних недійсними за рішенням суду, яке набрало законної сили.

Частиною першою статті 204 Цивільного кодексу України визначено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Приписами статті 216 ЦК України законодавцем визначено, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Таким чином, суд доходить до висновку, що визнання за рішенням Печерського районного суду міста Києва від 13 серпня 2020 року у справі № 757/51501/19-ц, яке набрало законної сили, недійсним договору іпотеки від 04.10.2018, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Папушею І.І. за реєстровим № 2505, призвело до того, що вказаний правочин не створив юридичних наслідків, окрім тих, що пов`язані з його недійсністю.

Отже, всі правочини, які були укладені в подальшому на підставі недійсного договору іпотеки від 04.10.2018, не створили жодних юридичних наслідків, окрім тих, що пов?язані з недійсністю вказаного договору. До таких правочинів, зокрема, відноситься і договір іпотеки, укладений між ТОВ «Цільова комерція» та ТОВ «Чорноморгідробуд», посвідчений 14.01.2019 приватним нотаріусом КМНО Незнайко Є.В. за реєстровим № 13, оскільки його було укладено на виконання недійсного правочину, адже визнаний недійсним договір іпотеки від 04.10.2018, на підставі якого спірне майно перейшло до ТОВ «Тедіс Україна», не створив жодних юридичних наслідків, тому ТОВ «Тедіс Україна» не мало права відчужувати спірне майно на користь ТОВ «Цільова комерція», а останнє, відповідно, не мало права передавати нежитлові приміщення в іпотеку іпотекодержателю - ТОВ «Чорноморгідробуд» по договору іпотеки від 14.01.2019.

Окрім цього, надаючи оцінку законності набуття ТОВ «Чорноморгідробуд» права власності на нежитлові приміщення з № 1 по № 21 (групи приміщень №13, літера А), що знаходяться в будинку номер АДРЕСА_1 , загальною площею 536,5 кв.м, шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки від 14.01.2019, посвідченого приватним нотаріусом КМНО Незнайко Є.В. за реєстровим № 13, суд враховує те, що станом на дату набуття права власності ТОВ «Чорноморгідробуд» на зазначені вище нежитлові приміщення (28.04.2021) на вказане нерухоме майно було накладено декілька обтяжень, не знятих в установленому законом порядку, а саме: арешт нерухомого майна, накладений ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 23.10.2019 по справі № 757/55704/19-ц, номер запису про обтяження: 34792600 від 20.12.2019; арешт нерухомого майна, накладений ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 18.02.2019 по справі № 752/3054/19, номер запису про обтяження: 30737223 від 19.02.2019; арешт нерухомого майна, накладений ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 18.01.2019 № 761/1608/19, номер запису про обтяження: 29935297 від 21.01.2019.

В свою чергу, за приписами п. 1 та 2 ч. 3 ст. 10 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», державний реєстратор: встановлює відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема, наявність обтяжень прав на нерухоме майно, а також перевіряє документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення.

Пунктом 6 частини 1 статті 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» підставою для відмови в державній реєстрації прав є наявність зареєстрованих обтяжень речових прав на нерухоме майно.

Згідно ч. 2 ст. 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», за наявності підстав для відмови в державній реєстрації прав державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав.

В свою чергу, підстава відмови в державній реєстрації прав, передбачена п. 6 ч. 1 ст. 24 Закону, не застосовується у випадках, встановлених ч. 4 ст. 24 цього Закону, зокрема, у разі:

1) державної реєстрації речових прав на нерухоме майно на підставі судового рішення щодо набуття, зміни або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно;

2) державної реєстрації права власності на нерухоме майно з відкриттям розділу в Державному реєстрі прав за особою, щодо якої або щодо майна якої наявні обтяження у спеціальному розділі Державного реєстру прав, чи в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, що є невід`ємною архівною складовою частиною Державного реєстру прав;

3) державної реєстрації права власності на нерухоме майно, що набувається у результаті його примусової реалізації відповідно до закону;

4) державної реєстрації інших обтяжень речових прав на нерухоме майно (крім іпотеки);

5) державної реєстрації речових прав на нерухоме майно за наявності згоди іпотекодержателя або контролюючого органу на відчуження або передачу на іншому речовому праві такого майна - у разі якщо обтяженням є заборона відчуження нерухомого майна, що виникла на підставі договору, або податкова застава;

6) державної реєстрації права власності на нерухоме майно на підставі свідоцтва про право на спадщину;

7) державної реєстрації права власності на нерухоме майно іпотекодержателем - фінансовою установою в порядку, передбаченому статтями 33-38 Закону України "Про іпотеку";

8) державної реєстрації речових прав на нерухоме майно на підставі нотаріально посвідченого договору - у разі якщо обтяженням є вимога нотаріального посвідчення договору, встановлена власником майна.

Враховуючи те, що докази, які наявні в матеріалах справи, підтверджують наявність зареєстрованих обтяжень речових прав на згадані вище нежитлові приміщення на момент набуття права власності ТОВ «Чорноморгідробуд», а також підтверджують відсутність в ТОВ «Чорноморгідробуд» статусу фінансової установи в силу відсутності будь-які даних про цю юридичну особу в Державному реєстру фінансових установ, як і підтверджують відсутність будь-яких інших підстав проведення державної реєстрації речових прав за наявності зареєстрованих обтяжень речових прав щодо спірного майна, суд доходить до висновку, що рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 57919260 від 28.04.2021 приватного нотаріуса КМНО Незнайко Є.В. прийняте всупереч положенням ст. 10 та 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», а тому не відповідає положенням закону.

Окрім цього, матеріали справи підтверджують ту обставину, що 23.06.2021 ТОВ «Чорноморгідробуд» відчужив вказані вище нежитлові приміщення на користь ТОВ «Зокема-Україна» (код ЄДРПОУ: 36612912) на підставі договору купівлі-продажу від 23.06.2021, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Дімітровою Т.А. та зареєстрованого в реєстрі за № 2293.

З огляду на вказані вище обставини у своїй сукупності, а саме наявність рішення суду щодо спірного майна, яким визнано недійсним відповідні правочини, на підставі яких право власності на спірне майно набуто ТОВ «Тедіс України», що безпосередньо вплинуло на законність набуття права власності на вказане майно ТОВ «Цільова комерція» та ТОВ «Чорноморгідробуд», і яким витребувано майно з володіння ТОВ «Цільова комерція» на користь ОСОБА_2 , а також відповідні порушення законодавства України при набутті ТОВ «Чорноморгідробуд» права власності на спірне майно, набуття ТОВ «Зокема Україна» права власності на вказані нежитлові приміщення сталось всупереч положенням законодавства України.

В подальшому, вже після відкриття провадження у справі № 757/11609/22-ц, ТОВ «Зокема-Україна» відчужило вказані вище нежитлові приміщення на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Леандра»</a> (код ЄДРПОУ: 41448910) на підставі договору купівлі продажу від 23.06.2022, посвідченого приватним нотаріусом КМНО Войтовським Валентином Сергійовичем за реєстровим номером 869, на підставі якого внесено запис про право власності № 47144412, за яким власником вказаних нежитлових приміщень стало ТОВ «Леандра».

Надалі, 01.07.2022 за рішенням приватного нотаріуса КМНО Войтовського Валентина Сергійовича № 64053406 від 01.07.2022 було проведено державну реєстрацію іпотеки (запис про іпотеку № 47221914) на підставі договору іпотеки від 01.07.2022, посвідченого приватним нотаріусом КМНО Войтовським Валентином Сергійовичем за реєстровим номером 983. Іпотекодержателем по договору іпотеки виступило Товариство з обмеженою відповідальністю "Музкомпані" (код ЄДРПОУ: 41888730), іпотекодавцем: Товариство з обмеженою відповідальністю "Леандра" (код ЄДРПОУ: 41448910), а боржником - Приватне підприємство "Сфінкс" (код ЄДРПОУ: 31690100).

Таким чином, докази, наявні в матеріалах справи, надають можливість суду встановити ту обставину, що в процесі розгляду судом справи відбулась зміна останнього набувача спірного майна з ТОВ «Зокема-Україна» на ТОВ "Леандра", у зв?язку з чим первісна вимога позивача щодо витребування в ТОВ «Зокема-Україна» нежитлових приміщень з №1 по №21 (групи приміщень №13, літера А), що знаходяться в будинку номер АДРЕСА_1 , загальною площею 536,5 кв.м., перестала бути ефективним способом захисту прав позивача. Враховуючи викладене, оскільки в процесі розгляду справи останнім набувачем спірного майно стало ТОВ «Леандра», то і ефективним способом захисту порушених прав позивача виступало витребування майна саме в останнього набувача - ТОВ «Леандра», який і виступає належним відповідачем заявлених позивачем вимог.

Що стосується позовних вимог щодо витребування нежитлових приміщень в ТОВ «Ленднра» на користь позивача, суд виходить з наступного.

Виходячи з положень ст. 41 Конституції України, а також ст. 321 ЦК України, право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Статтею 129-1 Конституції України встановлено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до ст. 18 Цивільного процесуального кодексу України, судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Положення ст. 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. Таким чином, у разі спростування презумпції правомірності правочину всі права, набуті сторонами правочину за ним, не повинні здійснюватися, а створені обов`язки та наслідки не підлягають виконанню.

Також, ЦК України передбачає засади захисту права власності.

Зокрема, ст. 387 ЦК України передбачено право власника витребувати майно із чужого незаконного володіння. Відповідно до статті 330 ЦК України, якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до статті 388 цього Кодексу майно не може бути витребуване у нього.

Пунктом 3 ч. 1 ст. 388 ЦК України передбачено, що в разі придбання майна за відплатним договором у особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у випадку, якщо майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Добросовісне придбання згідно зі статтею 388 ЦК України можливе тоді, коли майно придбане не безпосередньо у власника, а у особи, яка не мала права відчужувати це майно. Наслідком угоди, укладеної з таким порушенням, є не двостороння реституція, а повернення майна з чужого незаконного володіння (віндикація).

Матеріали справи не містять доказів, які б підтверджували наявність згоди ОСОБА_2 на вибуття спірного нерухомого майна з його права власності. Більше того, матеріали справи надають можливість встановити набуття ОСОБА_2 права власності на спірне майно за рішенням суду, яке набрало законної сили, що в подальшому було знехтувано та порушено ТОВ «Чорноморгідробуд» при набутті ним права власності на майно, витребуване за рішенням суду, що набрало законної сили.

Керуючись положеннями ч. 4 ст. 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Так, згідно висновків Верховного Суду щодо застосування відповідних норм права, які викладені у постанові від 05 червня 2018 у справі № 338/180/17, застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення.

Відповідно до п. 22 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 07.02.2014 «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав», якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати це майно з незаконного володіння набувача (статті 387, 388 ЦК). У зв`язку із цим суди повинні розмежовувати, що коли майно придбано за договором в особи, яка не мала права його відчужувати, то власник має право на підставі статті 388 ЦК звернутися до суду з позовом про витребування майна у добросовісного набувача, а не з позовом про визнання договору про відчуження майна недійсним. Це стосується не лише випадків, коли укладено один договір із порушенням закону, а й випадків, коли спірне майно відчужено на підставі наступних договорів.

Згідно зі статтею 388 ЦК України, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише в разі, якщо майно: було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Виходячи з цього, Верховний Суд у своїй постанові від 12.02.2020 по справі № 761/17142/15-ц зробив висновок, що відповідно до частини першої статті 388 ЦК України власник має право витребувати своє майно із чужого незаконного володіння незалежно від заперечення відповідача про те, що він є добросовісним набувачем, якщо доведе факт вибуття майна з його володіння чи володіння особи, якій він передав майно, не з їхньої волі. При цьому суди повинні мати на увазі, що власник має право витребувати майно у добросовісного набувача лише у випадках, вичерпний перелік яких наведено в частині першій статті 388 ЦК.

До вибуття майна з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом (пункт 3 частини першої статті 388 ЦК) відносяться усі випадки, коли майно вибуло з володіння поза волею власника (або законного володільця).

Окрім цього, Верховний Суд у вказаній постанові наголошував на тому, що набувач не може бути визнаний добросовісним, якщо на момент вчинення правочину з набуття майна право власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно було зареєстроване не за відчужувачем або у цьому реєстрі був запис про судовий спір відносно цього майна (обтяження). Водночас запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про право власності відчужувача не є безспірним доказом добросовісності набувача.

В свою чергу, виходячи з висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 14 листопада 2018 року по справі № 183/1617/16, метою віндикаційного позову є забезпечення введення власника у володіння майном, якого він був незаконно позбавлений. У випадку позбавлення власника володіння нерухомим майном означене введення полягає у внесенні запису про державну реєстрацію за власником права власності на нерухоме майно.

Верховний Суд неодноразово вказував на те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (пункт 57 постанови Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 у справі № 338/180/17).

Задоволення вимоги про витребування майна з незаконного володіння особи, за якою воно зареєстроване на праві власності, відповідає речово-правовому характеру віндикаційного позову та призводить до ефективного захисту прав власника.

Варто відмітити і те, що однією з підстав державної реєстрації права власності на нерухоме майно є рішення суду, яке набрало законної сили, щодо права власності на це майно (пункт 9 частини першої статті 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»). Рішення суду про витребування нерухомого майна з чужого незаконного володіння є таким рішенням і передбачає внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Таке рішення суду є підставою для внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про державну реєстрацію за позивачем права власності на нерухоме майно, зареєстроване у цьому реєстрі за відповідачем. Відповідний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 29 травня 2019 року у справі № 367/2022/15-ц.

Функцією державної реєстрації права власності є оголошення належності нерухомого майна певній особі (особам). Гарантування державою об`єктивності, достовірності, повноти відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження й обов`язковість державної реєстрації прав у Державному реєстрі прав є загальними засадами цієї реєстрації (пункт 1 частини першої статті 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»).

Виходячи з викладеного, оскільки рішення суду про витребування з незаконного володіння відповідача нерухомого майна саме по собі є підставою для внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про державну реєстрацію за позивачем права власності на нерухоме майно, зареєстроване у цьому реєстрі за відповідачем, то вказаний спосіб захисту права власності позивача є ефективним, адже забезпечує захист прав та законних інтересів, за захистом яких позивач звертається до суду.

Більше того, у постанові від 21.08.2019 по справі № 911/3681/17 Велика Палата Верховного Суду також зазначала, що власник з дотриманням вимог статті 388 ЦК України може витребувати належне йому майно від особи, яка є останнім його набувачем, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене до того, як воно потрапило у володіння останнього набувача. При цьому, для такого витребування оспорювання рішень органів державної влади чи місцевого самоврядування, ланцюгу договорів, інших правочинів щодо спірного майна і документів, що посвідчуються відповідне право, не є ефективним способом захисту права власнику.

Враховуючи викладені положення законодавства України, а також відповідні висновки Верховного Суду щодо застосування норм права, викладені у вказаних вище постановах Верховного Суду, суд доходить до висновку, що витребування спірного майна в ТОВ «Леандра» на користь позивача виступає ефективним способом захисту порушеного права власності позивача.

Окрім цього, при прийнятті рішення по справі, суд враховує те, що витребування майна шляхом віндикації застосовується до відносин речово-правового характеру, зокрема якщо між власником і володільцем майна немає договірних відносин і майно перебуває у володільця не на підставі укладеного з власником договору.

Приймаючи рішення щодо задоволення позовної вимоги ОСОБА_2 про витребування спірного майна з володіння ТОВ «Лендра», суд не може залишити без уваги той факт, що матеріали справи підтверджують ту обставину, що позивач вдруге звертається за захистом порушеного права власності, оскільки майно, витребуване на його користь за рішенням Печерського районного суду міста Києва від 13 серпня 2020 року у справі № 757/51501/19-ц, після прийняття остаточного рішення по справі було відчужено на користь учасника справи - ТОВ «Чорноморгідробуд» з використанням укладеного з останнім набувачем майна (ТОВ «Цільова комерція») договору іпотеки від 14.01.2019. Тому, враховуючи ту обставину, що після відкриття провадження у цій справі ТОВ «Лендра» уклала з ТОВ «Музкомпані» (іпотекодержатель) та ПП «Сфінкс» (боржника) договір іпотеки від 01.07.2022, посвідчений приватним нотаріусом КМНО Войтовським Валентином Сергійовичем за реєстровим номером 983, з метою ефективного захисту права власності позивача на витребуване майно, враховуючи попереднє використання ТОВ «Чорноморгідробуд» та ТОВ «Цільова комерція» договору іпотеки від 14.01.2019 з метою унеможливити виконання рішення Печерського районного суду міста Києва від 13 серпня 2020 року у справі № 757/51501/19-ц, суд дійшов до висновку про обґрунтованість вимог позивача про визнання недійсним договору іпотеки, укладеного «01» липня 2022 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Леандра" (код ЄДРПОУ: 41448910) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Музкомпані" (код ЄДРПОУ: 41888730), посвідченого приватним нотаріусом КМНО Войтовським Валентином Сергійовичем за реєстровим номером 983, з моменту його укладення.

Згідно із ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Відповідно до ст. 79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

У ч. 1 ст. 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до змісту ст. 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною 6 ст. 81 ЦПК України визначено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Отже, сторона, яка посилається на ті чи інші обставини, знає і може навести докази, на основі яких суд може отримати достовірні відомості про них. В іншому разі, за умови недоведеності тих чи інших обставин суд вправі винести рішення у справі на користь протилежної сторони. Таким чином, доказування є юридичним обов`язком сторін і інших осіб, які беруть участь у справі.

Виходячи з викладеного, оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності та співставленні, належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також їх достатності та взаємному зв`язку, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги, заявлені ОСОБА_2 , підлягають задоволенню у повному обсязі.

Усі інші пояснення сторін, їх докази і аргументи не спростовують висновків суду, зазначених в цьому судовому рішенні, їх дослідження та оцінка судом не надало можливості встановити обставини, які б були підставою для ухвалення будь-якого іншого судового рішення.

Так, відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 року, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.

Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Європейський Суд з прав людини повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 09 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п. 29).

На підставі ст.ст. 16, 202, 203, 204, 215, 237, 244, 245, 321, 330, 387, 388, 628 Цивільного кодексу України та керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 89, 141, 263-265 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Леандра»</a>, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Цільова комерція», Товариства з обмеженою відповідальністю «Чорноморгідробуд», Товариства з обмеженою відповідальністю «Зокема-Україна», Товариства з обмеженою відповідальністю «Музкомпані», Приватного підприємство «Сфінкс», приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Незнайка Євгена Вікторовича, приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Дімітрової Тетяни Андріївни, приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Войтовського Валентина Сергійович, Приватного підприємства «СПМК-7» про визнання договору іпотеки недійсним та витребування майна - задовольнити.

Визнати недійсним договір іпотеки, укладений «01» липня 2022 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Леандра" (код ЄДРПОУ: 41448910) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Музкомпані" (код ЄДРПОУ: 41888730), посвідчений приватним нотаріусом КМНО Войтовським Валентином Сергійовичем за реєстровим номером 983, з моменту його укладення.

Витребувати із володіння Товариства з обмеженою відповідальністю "Леандра" (код ЄДРПОУ: 41448910) на користь ОСОБА_2 нерухоме майно, а саме: нежитлові приміщення з №1 по № 21 (групи приміщень №13, літера А), що знаходяться в будинку номер АДРЕСА_1 , загальною площею 536,5 кв.м,, реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна: 745383980000, шляхом передачі приміщень в натурі ОСОБА_2 .

Позивач - ОСОБА_2 , паспорт громадянина України № НОМЕР_1 , виданий органом 8030 від 08.02.2018, запис №19890526-06152, Реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_3 .

Відповідач - Товариством з обмеженою відповідальністю "Леандра", код ЄДРПОУ: 41448910, 04074, м. Київ, вул. Автозаводська, 18.

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Чорноморгідробуд», 65045, Одеська обл., м. Одеса, вул. Велика Арнаутьска, буд. 76, оф. 1, ЄДРПОУ 36610868)

Товариство з обмеженою відповідальністю «Зокема-України», 65026, Одеська обл., м. Одеса, вул. Качинського Леха, буд. 12, ЄДРПОУ 36612912,

Товариство з обмеженою відповідальністю «Цільова комерція», 04209, м. Київ, вул. Озерна, буд. 1, ЄДРПОУ 35405979,

Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Незнайко Євген Вікторович, АДРЕСА_4

Приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Дімітрової Тетяни Андріївни (АДРЕСА_5,

Приватне підприємство «СПМК-7», 65054, Одеська обл., м. Одеса, вул. Центральний Аеропорт, буд. 2, ЄДРПОУ 32891528.

Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Войтовський Валентин Сергійович, АДРЕСА_2 .

Товариство з обмеженою відповідальністю "Музкомпані", код ЄДРПОУ: 41888730, 04073, місто Київ, проспект Степана Бандери, буд. 30, оф. 5.

Приватне підприємство «Сфінкс», 65020, Одеська обл., м. Одеса, вул. Велика Арнаутська, буд. 84.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання до Київського апеляційного суду апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст судового рішення складено та підписано 30 березня 2023 року.

Суддя Т.Г. Ільєва