КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
№ справи: 757/11609/22-ц
№ апеляційного провадження: 22-ц/824/9029/2023
Головуючий у суді першої інстанції: Ільєва Т.Г.
Доповідач у суді апеляційної інстанції: Немировська О.В.
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
12 грудня 2023 року Київський апеляційний суд у складі колегії суддів:
головуючого - Немировської О.В.
суддів - Мазурик О.Ф., Шкоріна О.І.
секретар - Черняк Д.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Леандра», треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Зокема-Україна», Товариство з обмеженою відповідальністю «Цільова комерція», Товариство з обмеженою відповідальністю «Чорноморгідробуд», Приватне підприємство «СПМК-7», Приватний нотаріус Київського міського округу Незнайко Євген Вікторович, Приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Дімітрова Тетяна Андріївна, Товариство з обмеженою відповідальністю «Музкомпані», Приватне підприємство «Сфінкс», Приватний нотаріус Київського нотаріального округу Войтовський Валентин Сергійович про визнання договору іпотеки недійсним та витребування майна
за апеляційною скаргою представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Леандра» - Бебеля Олексія Олександровича на рішення Печерського районного суду м. Києва від 23 березня 2023 року,
встановив:
в серпні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив витребувати з володіння ТОВ «Зокема-Україна» на його користь нерухоме майно - нежилі приміщення з №1 по №21 (групи приміщень №13 літера А), що знаходяться в будинку номер АДРЕСА_1 , загальною площею 536,5 кв.м,, реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна: 745383980000, які були предметом іпотечного договору, укладеного 14.01.2019 між ТОВ «Чорноморгідробуд» та ТОВ «Цільова комерція», а також договору, укладеного 23.06.2021 між ТОВ «Чорноморгідробуд» та ТОВ «Зокема-Україна».
З урахуванням заяви про зміну предмету позову та відповідача від 08.07.2022, позивач просив: замінити первісного відповідача - ТОВ «Зокема-Україна» на належного відповідача - ТОВ «Леандра», залучити до участі в справі ТОВ «Зокема-Україна», ТОВ «Музкомпані», ПП «Сфінкс» та приватного нотаріуса КМНО Войтовського В.С., в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору. Змінити предмет позову, замінивши первісну позовну вимоги на наступну: визнати недійсним договір іпотеки, укладений 01.07.2022 між ТОВ «Леандра» та ТОВ «Музкомпані» з моменту його укладення , витребувати із володіння ТОВ «Леандра» на його користь нерухоме майно - нежилі приміщення з №1 по №21 (групи приміщень №13 літера А), що знаходяться в будинку номер АДРЕСА_1 , загальною площею 536,5 кв.м,, реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна: 745383980000 шляхом передачі йому в натурі.
Рішенням Печерського районного суду міста Києва від 23 березня 2023 року було задоволено позовні вимоги та визнано недійсним договір іпотеки, укладений 01 липня 2022 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Леандра» (код ЄДРПОУ: 41448910) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Музкомпані» (код ЄДРПОУ: 41888730), посвідчений приватним нотаріусом КМНО Войтовським Валентином Сергійовичем за реєстровим номером 983, з моменту його укладення.
Витребувано із володіння Товариства з обмеженою відповідальністю «Леандра» (код ЄДРПОУ: 41448910) на користь ОСОБА_1 нерухоме майно - нежилі приміщення з №1 по №21 (групи приміщень №13 літера А), що знаходяться в будинку номер АДРЕСА_1 , загальною площею 536,5 кв.м,, реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна: 745383980000, шляхом передачі приміщень в натурі ОСОБА_1 .
Не погоджуючись з рішенням, представник ТОВ «Леандра» - Бебель О.О. подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення скасувати та постановити нове судове рішення, яким в задоволенні позову відмовити, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи.
Заслухавши доповідь судді Немировської О.В., пояснення представника ТОВ «Леандра» - Бебеля О.О. та представника позивача - ОСОБА_2 , та представника ТОВ «Цільова комерція» - Волкової М.Ю., дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню,
Звертаючись до суду з даним позовом, позивач посилався на те, рішенням Печерського районного суду м. Києва від 13 серпня 2020 року було задоволено його позов.
Визнано недійсною довіреність від 24 вересня 2018 року, посвідчену приватним нотаріусом КМНО Григорян Д. Г., видану на бланку ННІ 632343, ННІ 632344, зареєстровану в реєстрі під № 234.
Визнано недійсним іпотечний договір, укладений 04 жовтня 2018 року між ТОВ «Тедіс Україна» та ОСОБА_1 в особі представника за довіреністю - ОСОБА_2 , посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Папушею І. І. за реєстровим № 2505.
Скасовано рішення державного реєстратора комунального підприємства «Реєстраційний центр реєстрації нерухомості та бізнесу» Прошкіна О. В. про державну реєстрацію права власності індексний номер: 44628588 від 14 грудня 2018 року на нежилі приміщення з № 1 по № 21 (групи приміщень № 13, літера А), що знаходяться за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 536,5 кв. м, за ТОВ «Тедіс Україна» із скасуванням запису про право власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за номером 29462207.
Скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Незнайко Н. М. індексний номер: 44982746 від 08 січня 2019 року про реєстрацію права власності на нежитлові приміщення з № 1 по № 21 (групи приміщень № 13, літера А), що знаходяться за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 536,5 кв. м за ТОВ «Цільова комерція», із скасуванням запису про право власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за номером 29789645.
Скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Незнайко Є. В. індексний номер: 45042670 від 14 січня 2019 року про реєстрацію іпотеки на нежитлові приміщення з № 1 по № 21 (групи приміщень № 13, літера А), що знаходяться за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 536,5 кв. м, із скасуванням запису про іпотеку номер 29845621.
Витребувано із володіння ТОВ «Цільова комерція» на користь ОСОБА_1 нерухоме майно, а саме: нежитлові приміщення з №1 по №21 (групи приміщень №13, літера А), що знаходяться в будинку АДРЕСА_2 , загальною площею 536,5 кв. м, які були предметом іпотечного договору № 2505 від 04 жовтня 2018 року, а також договору купівлі-продажу нежитлових приміщень № 1 від 08 січня 2019 року, укладеного між ТОВ «Тедіс Україна» та ТОВ «Цільова комерція», посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Незнайко Н. М., шляхом передачі приміщень в натурі ОСОБА_1 .
Постановою Київського апеляційного суду від 17 грудня 2020 року апеляційну скаргу ТОВ «Тедіс Україна» залишено без задоволення, а рішення Печерського районного суду м. Києва від 13 серпня 2020 року - без змін. Постановою Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 31 березня 2021 року було залишено без змін рішення Печерського районного суду м. Києва від 13 серпня 2020 року та постанову Київського апеляційного суду від 17 грудня 2020 року.
Однак 14.05.2021 він дізнався про те, що на підставі договору купівлі-продажу право власності від ТОВ «Чорноморгідробуд» перейшло до ТОВ «Зокема-Україна». В зв`язку з цим він просив витребувати на свою користь у ТОВ «Зокема-Україна» нежилі приміщення з № 1 по № 21 (групи приміщень № 13, літера А), що знаходяться за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 536,5 кв. м.
08.07.2022 позивач подав заяву, в якій вказав, що спірне нерухоме майно на підставі договору купівлі-продажу від 23.06.2022, посвідченого приватним нотаріусом КМНО Войтовським В.С. перейшло від ТОВ «Зокема-Україна» до ТОВ «Леандра». 01.07.2022 за рішенням приватного нотаріуса КМНО Войтовського В.С. проведено державну реєстрацію іпотеки (запис про іпотеку №47221914) на підставі договору іпотеки, посвідченого приватним нотаріусом КМНО Войтовським В.С., іпотекодержателем за яким є ТОВ «Музкомпані», іпотекодателем - ТОВ «Леандра», боржником - ПП «Сфінкс».
Рішенням Печерського районного суду м. Києва від визнано недійсним договір іпотеки, укладений 01 липня 2022 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Леандра» (код ЄДРПОУ: 41448910) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Музкомпані» (код ЄДРПОУ: 41888730), посвідчений приватним нотаріусом КМНО Войтовським Валентином Сергійовичем за реєстровим номером 983, з моменту його укладення.
Витребувано із володіння Товариства з обмеженою відповідальністю «Леандра» (код ЄДРПОУ: 41448910) на користь ОСОБА_1 нерухоме майно - нежилі приміщення з №1 по №21 (групи приміщень №13 літера А), що знаходяться в будинку номер АДРЕСА_1 , загальною площею 536,5 кв.м, реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна: 745383980000, шляхом передачі приміщень в натурі ОСОБА_1 .
Задовольняючи позовні вимоги в повному обсязі, суд першої інстанції виходив з того, що матеріали справи не містять доказів на підтвердження згоди ОСОБА_1 на вибуття спірного нерухомого майна з права власності. ОСОБА_1 набуто право власності на спірне майно за рішенням суду, яке набрало законної сили, що в подальшому було порушено ТОВ «Чорноморгідробуд» при набутті ним права власності на майно, яке було витребувано за рішенням суду, що набрало законної сили. Задовольняючи вимогу позивача про витребування майна з володіння ТОВ «Леандра», суд врахував, що позивач вдруге звертається за захистом свого порушеного права. Тому, враховуючи, що після відкриття провадження у даній справі ТОВ «Леандра» уклало договір іпотеки з ТОВ «Музкомпані» 01.07.2022, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимоги позивача про визнання цього договору недійсним.
В статті 204 ЦК України закріплено, що правочин є правомірним, якщо йогонедійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним). Така презумпція правомірності правочину означає те, що вчинений правочин вважається правомірним, доки ця презумпція не буде спростована. До спростування презумпції правомірності правочину всі права, набуті сторонами за ним, можуть безперешкодно здійснюватися, а створені обов`язки підлягають виконанню. Спростування презумпції правомірності правочину відбувається тоді, коли недійсність правочину прямо встановлена законом (тобто має місце його нікчемність); якщо він визнаний судом недійсним, тобто існує рішення суду, яке набрало законної сили.
Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч. 1 статті 15 ЦК України, ч. 1 статті 16 ЦК України).
Порушення права пов`язане з позбавленням його суб`єкта можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. Для застосування того чи іншого способу захисту, необхідно встановити які ж права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду.
Зі змісту статей 215, 216 ЦК України слідує, що для визнання судом оспорюваного правочину недійсним необхідним є: пред`явлення позову однією із сторін правочину або іншою заінтересованою особою; наявність підстав для оспорення правочину; встановлення, чи порушується (не визнається або оспорюється) суб`єктивне цивільне право або інтерес особи, яка звернулася до суду. Як наявність підстав для визнання оспорюваного правочину недійсним, так і порушення суб`єктивного цивільного права або інтересу особи, яка звернулася до суду, має встановлюватися саме на момент вчинення оспорюваного правочину.
Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Вказаним вимогам судове рішення першої інстанцій не відповідає.
Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам (частина перша статті 203 ЦК України).
Відповідно до частини першої статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 ЦК України.
В ст. 572 ЦК України вказується, що в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов`язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави). Згідно з частинами першою та третьою статті 575 ЦК України іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про іпотеку» іпотека - це вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.
Іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду. До іпотеки, яка виникає на підставі закону або рішення суду, застосовуються правила щодо іпотеки, яка виникає на підставі договору, якщо інше не встановлено законом (стаття 3 Закону України «Про іпотеку»).
За положеннями частин 4-7 ст. 3 Закону України «Про іпотеку» іпотекою може бути забезпечене виконання дійсного зобов`язання або задоволення вимоги, яка може виникнути в майбутньому на підставі договору, що набрав чинності.
Іпотека має похідний характер від основного зобов`язання і є дійсною до припинення основного зобов`язання або до закінчення строку дії іпотечного договору.
У разі порушення боржником основного зобов`язання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно зареєстровані після державної реєстрації іпотеки. Якщо пріоритет окремого права чи вимоги на передане в іпотеку нерухоме майно виникає відповідно до закону, таке право чи вимога має пріоритет над вимогою іпотекодержателя лише у разі його/її виникнення та реєстрації до моменту державної реєстрації іпотеки.
Пріоритет права іпотекодержателя на задоволення забезпечених іпотекою вимог за рахунок предмета іпотеки відносно зареєстрованих у встановленому законом порядку прав чи вимог інших осіб на передане в іпотеку нерухоме майно виникає з моменту державної реєстрації іпотеки. Зареєстровані права та вимоги на нерухоме майно підлягають задоволенню згідно з їх пріоритетом - у черговості їх державної реєстрації.
Згідно чч. 1-4 статті 51 ЦПК України суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача.
Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі.
Після спливу строків, зазначених у частинах першій та другій цієї статті, суд може залучити до участі у справі співвідповідача або замінює первісного відповідача належним відповідачем виключно у разі, якщо позивач доведе, що не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача.
Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача. Тобто, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року в справі № 523/9076/16-ц (провадження № 14-61цс18)).
Вирішуючи позовні вимоги про визнання правочину недійсним у загальному розумінні, суд зобов`язаний визначити суб`єктний склад спору залежно від характеру правовідносин і норми матеріального права, які підлягають застосуванню (сторонами справи мають бути всі сторони правочину), та, встановивши факт пред`явлення позову до неналежного відповідача, відсутність клопотань про заміну первісного відповідача належним відповідачем, незалучення до участі у справі співвідповідача, суд відмовляє в задоволенні позову саме із зазначених підстав. Разом з тим, якщо предметом правочину є майно, яке належить особам на праві спільної власності, суд відповідно до вимог ЦПК України залучає до участі у справі про визнання такого правочину недійсним усіх співвласників. До подібних висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду в постановах від 05 червня 2018 року у справі № 910/856/17 та постанові від 18 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц.
З огляду на зазначене, якщо під час розгляду позовних вимог про визнання правочину недійним суд встановить, що позов пред`явлено не до всіх учасників цього правочину, тобто встановить неналежний суб`єктний склад учасників справи, суд відмовляє в задоволенні позову із зазначеної підстави або за клопотанням сторони спору здійснює заміну відповідача на належного або залучає співвідповідача.
Позов, який пред`являється особою, яка не була учасником правочину про визнання правочину недійсним, повинен бути пред`явлений до всіх учасників такого правочину. Суд зобов`язаний визначити суб`єктний склад спору залежно від характеру правовідносин і норм матеріального права, які підлягають застосуванню, та, встановивши факт пред`явлення позову до неналежного відповідача, відсутність клопотань про заміну первісного відповідача належним відповідачем або залучення до участі у справі співвідповідача, суд відмовляє у задоволенні позову саме через неналежність відповідача, зокрема через те, що не всі сторони правочину є сторонами справи. Так само суд діє у випадку, якщо предметом правочину є майно, яке належить кільком особам на праві спільної власності, залучаючи відповідно до вимог ЦПК України до участі у справі співвідповідачами (належними відповідачами) усіх співвласників ( постанова Великої Палати Верховного Суду від 22 вересня 2022 року у справі № 125/2157/19).
Позивач в заяві про зміну предмету позову, заміну неналежного відповідача, залучення до участі у справі третіх осіб та витребування майна від 08.07.2022 вказував, що з інформаційної довідки від 06.07.2022 №30480024 він дізнався, що 01.07.2022 на підставі рішення приватного нотаріуса КМНО Войтовського В.С. на підставі договору іпотеки від 01.07.2022 за реєстровим номером 983 проведено державну реєстрацію іпотеки (запис №472219914). Іпотекодержателем по договору іпотеки є ТОВ «Музкомпані», іпотекодавцем: ТОВ «Леандра», боржником: ПП «Сфінкс». Примірник договору іпотеки позивачем надано було, натомість він заявив клопотання про витребування належним чином засвідчених копій договору купівлі-продажу від 23.06.2022 та договору іпотеки від 01.07.2022. При цьому позивач просив замінити первісного відповідача - ТОВ «Зокема-Україна» на належного відповідача - ТОВ «Леандра», а ТОВ «Музкомпані» та ПП «Сфінкс» залучити до участі в справі в якості третіх осіб.
Відповідно до положень пункту 3 частини третьої статті 376 ЦПК України порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення, якщо суд прийняв рішення про права , свободи, інтереси та (або) обов`язки осіб, що не були залучені до участі у справі.
При розгляді справи в суді першої інстанції сторона вказаного правочину ТОВ «Музкомпані», яке є іпотекодержателем, на права і обов`язки якого безпосередньо впливає рішення суду, була залучена до участі в справі в якості третьої особи.
Таким чином в задоволенні позовної вимоги про визнання недійсним договору іпотеки слід відмовити.
Заявлена позовна вимога про витребування на користь позивача від ТОВ «Леандра» нерухомого майна, а саме: нежилі приміщення з №1 по №21 (групи приміщень №13, літера А), що знаходяться в будинку АДРЕСА_2 , загальною площею 536,5 кв. м, також не може бути задоволена, враховуючи наявність обтяження на вказаному майні.
За умови відсутності висновку суду про недійсність договору іпотеки, предмет іпотеки не може бути витребуваний на користь позивача.
Згідно ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині є, зокрема, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими та неправильне застосування норм матеріального права.
Таким чином, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням по справі нового судового рішення - про відмову в задоволенні позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 376, 382 ЦПК України, суд
постановив:
апеляційну скаргу представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Леандра» - Бебеля Олексія Олександровича задовольнити.
Рішення Печерського районного суду м. Києва від 23 березня 2023 року скасувати та ухвалити по справі нове судове рішення, яким в задоволенні позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Леандра», треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Зокема-Україна», Товариство з обмеженою відповідальністю «Цільова комерція», Товариство з обмеженою відповідальністю «Чорноморгідробуд», Приватне підприємство «СПМК-7», Приватний нотаріус Київського міського округу Незнайко Євген Вікторович, Приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Дімітрова Тетяна Андріївна, Товариство з обмеженою відповідальністю «Музкомпані», Приватне підприємство «Сфінкс», Приватний нотаріус Київського нотаріального округу Войтовський Валентин Сергійович про визнання договору іпотеки недійсним та витребування майна відмовити.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Повний текст постанови виготовлено 22 грудня 2023 року.
Головуючий
Судді
Суд | Київський апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 12.12.2023 |
Оприлюднено | 26.12.2023 |
Номер документу | 115874936 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на нерухоме майно (крім землі), з них: про приватну власність, з них: |
Цивільне
Київський апеляційний суд
Немировська Олена Віленівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні