Постанова

від 31.05.2023 по справі 201/12569/16-ц

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/3559/23 Справа № 201/12569/16-ц Суддя у 1-й інстанції - Наумова О. С. Суддя у 2-й інстанції - Канурна О. Д.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 травня 2023 року м. Дніпро

Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючої судді Канурної О.Д.,

суддів: Космачевської Т.В., Халаджи О.В.,

за участю секретаря судового засідання: Керімової Бандюкової Л.К.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції у місті Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Верба Андрій Петрович, на ухвалу Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 01 вересня 2022 року у справі №201/12569/16-ц за заявою представника стягувача ОСОБА_1 - адвоката Верби Андрія Петровича (заінтересована особа - приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Приходько Альона Анатоліївна) про зміну порядку виконання рішення суду (суддя першої інстанції Наумова О.С.), -

В С Т А Н О В И В:

У лютому 2022 року через систему «Електронний суд» ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Верба Андрій Петрович, звернувся до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська із заявою про зміну порядку виконання рішення суду.

В обґрунтування заяви зазначив, що рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 22.02.2018р. по справі 201/12569/16-ц, залишеним без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 19.02.2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 і ОСОБА_2 до ТОВ «Автопровайдер», ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ФОП ОСОБА_5 , треті особи: ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , РСЦ МВС в Дніпропетровській області, витребувано із володіння ОСОБА_4 автомобіль марки Toyota Land Cruiser, 2014 року випуску, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_1 , номер двигуна НОМЕР_2 , та зобов`язано її передати цей автомобіль ОСОБА_1 .

Постановою ВерховногоСуду від19.05.2021р.залишено беззмін рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 22.02.2018 року і постанову Дніпровського апеляційного суду від 19.02.2020 року.

На виконання рішення суду видано виконавчий лист, який з 24.02.2020 року по 13.05.2021 року перебував на виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Приходько А.А., якою відкрито виконавче провадження № 61393107. Приватним виконавцем вживались всі визначені законом заходи примусового виконання рішення, які не призвели до виконання судового рішення. Боржник ОСОБА_4 на виклики до приватного виконавця не з`явилась і транспортний засіб законному власнику ОСОБА_1 не повернула. Виконавчий документ було повернуто стягувачеві на підставі п. 7 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» у зв`язку із тим, що транспортний засіб не виявлено за результатами розшуку.

01.07.2020 року Дніпровським відділом поліції ГУНП в Дніпропетровській області відкрито кримінальне провадженні № 12020040030001335 за ч. 1 ст. 382 КК України за умисне невиконання відповідачкою ОСОБА_9 рішення суду.

Також ОСОБА_1 намагався виконати рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 22.02.2018р. шляхом звернення до державних органів, уповноважених на проведення реєстрації транспортних засобів, однак отримав відмову у зв`язку із відсутністю у нього наявного транспортного засобу і неможливості його оглядом експертом-криміналістом.

Відповідно до висновку № 244-22 за результатами проведення судової транспортно-товарознавчої експертизи, складеного 24.03.2022 року судовим експертом Дніпропетровського НДІСЕ Кравченко О.Г., вартість транспортного засобу «Toyota Land Cruiser», 2014 рожу випуску, д.р.н. НОМЕР_3 станом на 08.09.2016р. становить 1796020,00 грн.

Посилаючись на викладене, заявник просив суд змінити порядок виконання рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 22.02.2018 року із витребування майна на стягнення його вартості із ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 в розмірі 1796020,00 грн.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 01 вересня 2022 року у задоволенні заяви представника стягувача ОСОБА_1 адвоката Верби Андрія Петровича (заінтересована особа - приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Приходько Альона Анатоліївна) про зміну порядку виконання рішення суду відмовлено.

Не погодившись з вказаною ухвалою суду, ОСОБА_1 звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити заяву та змінити порядок виконання рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 22.02.2018 року із витребування майна на стягнення його вартості із ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 в розмірі 1796020,00 грн.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що ухвала суду першої інстанції є незаконною та необґрунтованою, оскільки суд не встановив фактичні обставини, які мають значення для правильного вирішення справи і правовідносин, що виникли між сторонами, а тому надав їм неправильну оцінку і дійшов передчасного висновку про відмову.

Суд першої інстанції не дослідив необхідні докази, які мають значення для справи і на дослідженні яких наполягав заявник, зокрема матеріали цивільної справи № 201/12569/16-ц та матеріали виконавчого провадження № 61393107 станом на час розгляду справи, а також не заслухав думку і пояснення усіх інших учасників справи.

Крім того, суд першої інстанції посилаючись на постанову Дніпровського апеляційного суду від 04.03.2021 року, якою скасовано ухвалу суду від 16.09.2020 року про зміну способу та порядку виконання рішення, не взяв до уваги те, що на час винесення вказаної постанови Дніпровським апеляційним судом (березень 2021 року) виконавче провадження ще було відкритим, а підставою для звернення позивача до суду із заявою про зміну порядку виконання рішення у серпні 2022 року стало те, що виконавче провадження було завершено у зв`язку тим, що усі передбачені законодавством і вчиненні приватним виконавцем заходи з примусового виконання рішення не призвели до його виконання, а тому на його думку суд неправильно дослідив і оцінив докази неможливості реального виконання рішення суду, що призвело до необґрунтованої відмови.

Апелянт посилається на те, що власнику майна, яке вибуло з його власності незаконно, не забезпечено його право на мирне володіння майном і ефективний захист права власності судовими і правоохоронними органами, а оскаржуване рішення не призвело до поновлення порушених прав і отримання справедливої сатисфакції.

Також, апелянт вважає, що задля захисту прав власника ОСОБА_1 необхідно відступити від існуючих правових висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного суду України від 25.11.2015 року у справі № 6-1829цс15 та постановах Верховного суду від 11.04.2018 року по справі № 904/1478/15; від 05.09.2018 року по справі № 2-749/11/2229; від 11.12.2018 року по справі № 757/14092/15-ц; від 10.06.2019 року по справі № 350/426/16-ц; від 16.06.2021 року по справі № 693/426/17.

Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 16лютого 2023 року цивільну справу №201/12569/16-ц витребувано з суду першої інстанції.

29 березня 2023 року цивільна справа надійшла до Дніпровського апеляційного суду.

Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 10 квітня 2023 року відкрито апеляційне провадження у справі та надано сторонам строк для подання відзиву.

Копію ухвали про відкриття провадження було надіслано адвокату Верба Андрію Петровичу, який діє в інтересах ОСОБА_1 , електронною поштою ІНФОРМАЦІЯ_1 , а також через систему «Електронний суд». Через систему «Електронний суд» копію ухвали про відкриття провадження 10 квітня 2023 року також було надіслано ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_8 .

Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 25 квітня 2023 року справу призначено до розгляду.

Копію ухвали про призначення справи до розгляду адвокат Верба Андрій Петрович, який діє в інтересах ОСОБА_1 отримав електронною поштою 25 квітня 2023 року, а також через систему «Електронний суд». Через систему «Електронний суд» копію ухвали про призначення справи до розгляду також отримали ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_8 .

В судове засідання Дніпровського апеляційного суду 31 травня 2023 року ОСОБА_1 не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

В судове засідання Дніпровського апеляційного суду 31 травня 2023 року ОСОБА_4 не з`явилася, про дату, час і місце розгляду справи була повідомлена належним чином.

В судове засідання Дніпровського апеляційного суду 31 травня 2023 року ОСОБА_2 не з`явилася, про дату, час і місце розгляду справи була повідомлена належним чином.

В судове засідання Дніпровського апеляційного суду 31 травня 2023 року представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Автопровайдер» не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

В судове засідання Дніпровського апеляційного суду 31 травня 2023 року ОСОБА_3 не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

В судове засідання Дніпровського апеляційного суду 31 травня 2023 року фізична особа підприємець ОСОБА_5 не з`явилася, про дату, час і місце розгляду справи була повідомлена належним чином.

В судове засідання Дніпровського апеляційного суду 31 травня 2023 року треті особи ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 не з`явилися, про дату, час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

В судове засідання Дніпровського апеляційного суду 31 травня 2023 року представник третьої особи Регіонального сервісного центру МВС в Дніпропетровській області не з`явився, надіслав до суду письмову заяву про розгляд справи в його відсутність.

Заслухавши головуючого суддю, вислухавши пояснення представника стягувача ОСОБА_1 - адвоката Вербу А.П., пояснення представника відповідачки ОСОБА_4 адвоката Прибильського В.Г., дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_1 задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Частиною 1 статті 375 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції встановлено, що рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 22.02.2018р. по справі 201/12569/16-ц, залишеним без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 19.02.2020р., витребувано із володіння ОСОБА_4 автомобіль марки Toyota Land Cruiser, 2014 року випуску, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_1 , номер двигуна НОМЕР_2 , та зобов`язано її передати цей автомобіль ОСОБА_1 .

22.02.2018р. Жовтневим районним судом м. Дніпропетровська по цій справі виданий виконавчий лист.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 16.09.2020р. за заявою приватного виконавця Приходько А.А. встановлений був спосіб виконання рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 22.02.2018 року по справі № 201/12569/16-ц, а саме: вилучити з володіння ОСОБА_4 та повернути законному власнику ОСОБА_1 автомобіль марки Toyota Land Cruiser, 2014 року випуску, VIN: НОМЕР_1 , номер двигуна НОМЕР_2 , реєстраційний номер НОМЕР_3 , та здійснити державну реєстрацію указаного автомобіля за ОСОБА_1 . Визначено, що державна реєстрація транспортного засобу автомобіля марки Toyota Land Cruiser, 2014 року випуску, VIN: НОМЕР_1 , номер двигуна НОМЕР_2 , реєстраційний номер НОМЕР_3 за законним власником ОСОБА_1 здійснюється на підставі рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 22.02.2018 року по справі № 201/12569/16-ц.

Однак, постановою Дніпровського апеляційного суду від 04.03.2021р. ухвалу Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 16.09.2020р. скасовано, у задоволенні заяви приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Приходько Альони Анатоліївни про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення суду відмовлено.

25.02.2020 року ОСОБА_1 звернувся до приватного виконавця Приходько А.А. з заявою про примусове виконання рішення суду.

25.02.2020 року приватним виконавцем Приходько А.А. винесена постанова про відкриття виконавчого провадження, якому присвоєний номер 61393107.

26.02.2020 року ОСОБА_4 надіслана зазначена постанова та повідомлення приватного виконавця про відкриття виконавчого провадження з вимогою щодо передання стягувачу вищевказаного автомобіля.

Крім того, приватним виконавцем винесені постанови від 25.02.2020р. про стягнення з боржника основної винагороди в розмірі 8408,00 грн. від 06.04.2020р. про накладення штрафу на боржника в розмірі 1700,00 грн.

Вказані постанови надіслані боржниці за адресою: АДРЕСА_1 і вручені їй.

12.05.2020р. приватним виконавцем винесена постанова про розшук майна боржника, якою оголошено в розшук майно боржника: автомобіль марки Toyota Land Cruiser, 2014 року випуску, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_1 , номер двигуна НОМЕР_2 , реєстраційний номер НОМЕР_3 .

Також приватний виконавець неодноразово викликала до себе боржницю ОСОБА_4

12.03.2020р. приватний виконавець здійснила вихід за місцем проживання боржника ОСОБА_4 , під час якого особисто боржнику було вручено постанову про відкриття виконавчого провадження № 61393107 від 25.02.2020р. Боржник ОСОБА_4 відмовилась розписуватись за отримання постанови про що також було зазначено при складенні акту.

20.03.2020р. боржниця ОСОБА_4 подала приватному виконавцю свої письмові пояснення, в яких підтвердила факт особистого отримання 12.03.2020р. постанови про відкриття виконавчого провадження, а також повідомила, що не може виконати рішення суду, оскільки восени 2019 року передала транспортний засіб своєму синові ОСОБА_7 , а він до 01.04.2020р. знаходиться у відрядженні. У своїх поясненнях ОСОБА_4 обіцяла виконати рішення суду і поставити до відома виконавця після повернення автомобіля її сином і просила відстрочити виконання рішення суду.

20.03.2020р. приватним виконавцем винесено постанову про відкладення проведення виконавчих дій до 02.04.2020р. Цією ж постановою приватний виконавець зобов`язав боржника у строк до 02.04.2020р. включно виконати рішення Жовтневого районного суду від 22.02.2018р. у справі № 201/12569/16-ц і попередив його що відповідно до ч.2 ст. 63 ЗУ «Про виконавче провадження» у разі невиконання без поважних причин боржником рішення, виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, а за умисне невиконання рішення суду, що набрало законної сили винні особи несуть кримінальну відповідальності згідно зі статтею 382 КК України. Також, з метою перевірки виконання рішення суду зобов`язав сторін виконавчого провадження, 03.04.2020 р. об 11 год. 30 хв. з`явитись до офісу приватного виконавця за адресою: м.Дніпро, пр. Олександра Поля, 92 прим. 3.

03.04.2020р. об 11 год. 30 хв. боржник ОСОБА_4 не з`явилась до офісу приватного виконавця, рішення суду не виконала, транспортний засіб ОСОБА_1 не передала, документів підтверджуючих поважність причин невиконання судового рішення виконавцю не надала. У зв`язку із чим в присутності представника стягувача, який з`явився у визначений виконавцем час, було складено Акт приватного виконавця.

З метою виконання судового рішення позивач ОСОБА_1 звертався до структурних підрозділів Регіональних сервісних центрів МВС, однак йому було відмовлено у перереєстрації транспортного з тих причин, що суд у своєму рішенні не визначив власника майна; відсутність самого транспортного засобу (і відповідно не надання його для огляду фахівцям експертної служби МВС); відсутність свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу і ключів від нього.

Станом на 21.07.2020 року транспортний засіб марки Toyota Land Cruiser, 2014 року випуску, VIN: НОМЕР_1 зареєстрований за боржником ОСОБА_4 .

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 про те, що суд першої інстанції неправильно дослідив і оцінив докази неможливості реального виконання рішення суду, що призвело до необґрунтованої відмови у задоволенні заяви, є безпідставними, виходячи з наступного.

Частиною 1 статті 435 ЦПК України передбачено, що заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Як вбачається із частини 3 вказаної вище статті, підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Відповідно до частини третьої статті 33 Закону України «Про виконавче провадження» за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, сторони, а також виконавець за заявою сторін або державний виконавець з власної ініціативи у випадку, передбаченому Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення.

Поняття«спосіб» і«порядок» виконаннясудового рішеннямають спеціальнезначення,яке розрахованена виконавчепровадження.Вони означаютьвизначену рішеннямсуду послідовністьі зміствчинення виконавчихдій державнимвиконавцем.Спосіб виконаннясудового рішення цеспосіб реалізаціїта здійсненняспособу захисту,встановленого статтею16ЦК України.

Під зміною способу виконання рішення суду слід розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у спосіб, раніше встановлений. Тобто, передбачені статтею 435 ЦПК України та частиною третьою статті 33 Закону України «Про виконавче провадження» обставини об`єднує об`єктивний та надзвичайний характер, незалежність їх настання та перебігу від волі боржника, причинний зв`язок між настанням цих обставин та утрудненням виконання рішення. При цьому не можна вважати такими обставини, якщо вони мають суб`єктивний характер, викликані протиправною поведінкою боржника, який, зокрема бажає уникнути виконання рішення, або якщо вони не впливають на виконуваність рішення.

Отже, задоволення заяви про зміну способу і порядку виконання рішення суду із витребування майна на стягнення його вартості із ОСОБА_4 фактично змінює рішення суду по суті та спосіб захисту, передбачений статтею 16 ЦК України.

Враховуючи викладене, апеляційний суд вважає, що відсутні правові підстави для задоволення заяви про зміну способу виконання рішення суду, оскільки цим буде змінено саме рішення суду по суті, а не спосіб його виконання.

Вказане вище співпадає з висновками Верховного суду, викладеними у постанові від 10 червня 2019 року у справі № 350/426/16-ц, провадження № 61 29076св18.

Як вказує заявник, виконавчий документ було повернуто стягувачеві на підставі п. 7 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» у зв`язку із тим, що транспортний засіб не виявлено за результатами розшуку.

Отже обставини щодо стану виконання судового рішення у примусовому порядку не змінилися, виконавче провадження не відновлювалося.

Як вбачається із частини 1 статті 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Згідно з частиною 3 вказаної вище статті, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до частини 1 статті 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Як вбачається із частини 2 вказаної вище статті, ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Частиною 1 статті 77 ЦПК України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Відповідно до частини 2 вказаної вище статті, предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частиною 3 вказаної вище статті передбачено, що сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Як вбачається із частини 1 статті 80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Згідно з частиною 2 вказаної вище статті, питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Частиною 6 статті 81 ЦПК України передбачено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Звертаючись до суду із вказаною заявою про встановлення іншого порядку виконання рішення суду, заявник лише надав висновок № 244-22 по результатам проведення судової транспортно-товарознавчої експертизи по іншій цивільній справі № 201/9127/21 (у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про захист права власності шляхом стягнення грошових коштів), складений 24.03.2022р. судовим експертом Дніпропетровського НДІСЕ Кравченко О.Г., яким визначена середня ринкова ціна автомобіля «Toyota Land Cruiser», 2014 р. випуску, державний реєстраційний номер НОМЕР_3 , у розмірі 1796020 грн.

Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що висновок № 244-22 по результатам проведення судової транспортно-товарознавчої експертизи, складений на виконання ухвали суду у іншій цивільній справі № 201/9127\21 ЗА ПОЗОВОМ ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про захист права власності шляхом стягнення грошових коштів може бути використаний судом як доказ лише по даній справі у спірних правовідносинах між сторонами.

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 про те, що задля захисту прав власника ОСОБА_1 цілком справедливо буде ухвалення судом рішення про зміну способу і порядку виконання судового рішення із витребування майна на стягнення грошової компенсації вартості такого ТЗ, є безпідставними, виходячи з наступного.

Із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 звернувся до Дніпровського апеляційного суду з апеляційної скаргою на ухвалу Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 01 вересня 2022 року 13 лютого 2023 року (том № 8, а.с. 190 192) і просив поновити строк на апеляційне оскарження, в той час, коли рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 21 листопада 2022 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , треті особи: ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , фізична особа підприємець ОСОБА_5 , Товариство з обмеженою відповідальністю «Автопровайдер», Регіональний сервісний центр МВС в Дніпропетровській області про захист права власності шляхом стягнення грошових коштів задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 1796120,00 грн. (том № 9, а.с. 23 - 27).

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 15 лютого 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_4 залишено без задоволення, рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 21 листопада 2022 року та додаткове рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 08 грудня 2022 року залишено без змін (том № 9, а.с. 28 - 31).

Апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції повно та всебічно розглянув справу, правильно встановив обставини справи та відповідні їм правовідносини, наданим доказам дав правильну правову оцінку і обгрунтовано у відповідності з вимогами матеріального і процесуального права дійшов до висновку про відмову у задоволення заяви про зміну порядку виконання рішення суду.

На підставівикладеного вище,апеляційний судвважає,що підставдля скасуванняухвали Жовтневогорайонного судум.Дніпропетровська від01вересня 2022року і задоволення апеляційної скарги ОСОБА_1 ,в інтересахякого дієадвокат ВербаАндрій Петрович, немає.

Керуючись ст. 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Верба Андрій Петрович, залишити без задоволення.

Ухвалу Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 01 вересня 2022 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Судді: О.Д. Канурна

Т.В. Космачевська

О.В.Халаджи

Повний текст судового рішення складений 05 червня 2023 року