Постанова

від 01.06.2023 по справі 707/2454/22

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 червня 2023 року

м. Черкаси

Справа № 707/2454/22Провадження № 22-ц/821/638/23Категорія: 302050000

Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючої: Карпенко О.В.

суддів: Бородійчука В.Г., Василенко Л.І.

за участю секретаря: Мунтян К.С.

прокурора: Куліш А.А.

учасники справи:

позивач: Черкаська окружна прокуратура в інтересах держави в особі Черкаської обласної військової адміністрації

відповідачі: Свидівоцька сільська рада та ОСОБА_1

представник ОСОБА_1 : адвокат Тищенко Юрій Петрович

третя особабез самостійнихвимог щодопредмету споруна стороніпозивача: Державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України» в особі філії «Черкаське лісове господарство», Центрально-Західне міжрегіональне управління лісового та мисливського господарства

третя особабез самостійнихвимог щодопредмету споруна сторонівідповідачів: Будищенська сільська рада

розглянувши у порядку спрощеного провадження в залі суду м. Черкасиапеляційні скарги представника ОСОБА_1 - адвоката Тищенка Юрія Петровича та першого заступника керівника Черкаської обласної прокуратури на рішення Черкаського районного суду Черкаської області від 23 березня 2023 року (ухваленого в приміщенні Черкаського районного суду Черкаської області під головуванням судді Миколаєнко Т.А.) у справі за позовом заступника керівника Черкаської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Черкаської обласної військової адміністрації до Свидівоцької сільської ради та ОСОБА_1 ; треті особи: Державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України» в особі філії «Черкаське лісове господарство», Центрально-Західне міжрегіональне управління лісового та мисливського господарства, Будищенська сільська рада про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні майном шляхом визнання незаконним та скасування рішення Свидівоцької сільської ради, скасування державної реєстрації права приватної власності, зобов`язання повернути земельну ділянку лісогосподарського призначення,-

в с т а н о в и в :

Короткий зміст позовних вимог

21 жовтня 2022 року заступник керівника Черкаської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Черкаської обласної військової адміністрації звернулася до Черкаського районного суду Черкаської області з позовною заявою до Свидівоцької сільської ради та ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні майном шляхом визнання незаконним та скасування рішення Свидівоцької сільської ради, скасування державної реєстрації права приватної власності, зобов`язання повернути земельну ділянку лісогосподарського призначення.

В обґрунтування позову прокурор вказав, що рішення сесії Свидівоцької сільської ради «Про передачу земельних ділянок у власність громадянам» № 61-25 від 10.04.2019, в частині передачі ОСОБА_1 у власність земельної ділянки за кадастровим номером 7124986000:03:001:0378 площею 0,1000 га та зміни її цільового призначення на землі рекреації підлягає визнанню незаконним та скасуванню, оскільки не відповідає вимогам чинного земельного та лісового законодавства, а саме з підстав: перевищення Свидівоцькою сільською радою наданих законом повноважень під час передачі у приватну власність земель державної власності - ліси 1 групи; передачі у приватну власність земельної ділянки без розроблення землевпорядної документації; відведення земельної ділянки без попереднього її вилучення у постійного лісокористувача - ДП «Черкаське лісове господарство»; порушення порядку зміни цільового призначення земельної ділянки лісогосподарського призначення; не відшкодування втрат лісогосподарського виробництва у зв`язку із фактичним вилученням земель із постійного користування; не відшкодування збитків завданих постійному лісокористувачу, у зв`язку зі зміною цільового призначення земельної ділянки; відсутності погодження органу виконавчої влади з питань лісового господарства на відведення у власність земельної ділянки.

Прокурор наголошує на тому, що спірна земельна ділянка в межах кварталу 5, виділів 1, 19 Свидівоцького лісництва ДП «Черкаське лісове господарство» на момент прийняття сесією Свидівоцької сільської ради спірного рішення перебувала у постійному користуванні ДП «Черкаське лісове господарство» та відносилась до земель державного лісового фонду (лісогосподарського призначення), та після передачі у приватну власність своє цільове призначення не змінила.

Прокурор вказує, що в порушення законодавчо визначеної процедури, Свидівоцькою сілською радою без прийняття рішення про зміну цільового призначення земельної ділянки лісогосподарського призначення та розроблення відповідного проекту землеустрою, яким мали б бути передбачені розрахунки розміру втрат лісогосподарського виробництва та збитків завданих постійному лісокористувачу, на підставі спірного рішення у приватну власність передано спірну земельну ділянку для будівництва та обслуговування об`єктів рекреаційного призначення, тобто для не лісогосподарських потреб.

Враховуючи, вказані порушення норм діючого законодавства України, прокурор просить суд постановити рішення, яким:

- усунути перешкоди державі в особі Черкаської обласної військової адміністрації у користуванні та розпорядженні майном шляхом визнання незаконним та скасування рішення Свидівоцької сільської ради від 10.04.2019 № 61-25 «Про передачу земельних ділянок у власність громадянам», в частині відведення у власність ОСОБА_1 земельної ділянки за кадастровим номером 7124986000:03:001:0378, площею 0,1000 га, для будівництва та обслуговування об`єктів рекреаційного призначення, що розташована в адміністративних межах Свидівоцької сільської ради, в межах АДРЕСА_1 , та зміни її цільового призначення;

- усунути перешкоди державі в особі Черкаської обласної військової адміністрації у користуванні та розпорядженні майном шляхом скасування державної реєстрації права власності № 31210208 від 16.04.2019 на земельну ділянку за кадастровим номером 7124986000:03:001:0378, площею 0,1000 га, для будівництва та обслуговування об`єктів рекреаційного призначення, що розташована в адміністративних межах Будищенської сільської ради, в межах АДРЕСА_1 , за ОСОБА_1 ;

- усунути перешкоди державі в особі Черкаської обласної військової адміністрації у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою державного лісового фонду за кадастровим номером 7124986000:03:001:0378, площею 0,1000 га, що розташована в адміністративних межах Будищенської сільської ради, в межах АДРЕСА_1 , шляхом зобов`язання ОСОБА_1 її повернути на користь держави в особі Черкаської обласної військової адміністрації;

Ухвалою Черкаського районного суду Черкаської області від 23 березня 2023 року до участі у справі залучено Центрально-Західне міжрегіональне управління лісового та мисливського господарства в якості правонаступника Черкаського обласного управління лісового та мисливського господарства, яке є третьою особою, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача та Державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України» в особі філії «Черкаське лісове господарство» в якості правонаступника третьої особи ДП «Черкаське лісове господарство», яке є третьою особою, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Черкаського районного суду Черкаської області від 23 березня 2023 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що прокурором обрано неналежний спосіб захисту прав позивача до даних правовідносин, оскільки заявлений негаторний спосіб захисту не відповідає характеру порушення права та спричиненим цим діянням наслідкам.

При цьому, судом першої інстанції встановлено, що відповідно до планово-картографічних матеріалів лісовпорядкування спірна земельна ділянка належить до земель державного лісового фонду (квартал 5, виділи 1, 19 Свидівоцького лісництва) та перебувала у постійному користуванні ДП «Черкаське лісове господарство».

Короткий зміст вимог апеляційних скарг

та доводи осіб, які подали апеляційні скарги

В апеляційній скарзі, поданій 27 березня 2023 року, представник ОСОБА_1 адвокатТищенко Ю.П. вважаючи, що оскаржуване рішення суду першої інстанції є необгрунтованим у його мотивувальній частині, постановленим при невідповідності висновків суду обставинам справи, які мають значення для вирішення спору по суті, просив суд змінити рішення Черкаського районного суду Черкаської області від 23 березня 2023 року, виклавши його мотивувальну частину в редакції постанови суду, ухваленої за наслідками розгляду даної апеляційної скарги та вирішити питання про розподіл судових витрат.

Апеляційна скарга,зокрема,мотивована тим,що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про те, що спірна земельна ділянка є державною власністю.

Зазначає, що рішенням Черкаської районної ради №16-3 від 15.05.2001 року «Про розширення меж с. Свидівок та с. Сокирно» в межі села с. Сокирно було включено земельні ділянки загальною площею 110,80 га, які на схемі меж земельних ділянок позначені як землі Свидівоцького лісництва. При цьому, ні прокурором, ні ДП «Черкаське лісове господарство» чи Черкаською обласною державною адміністрацією вищевказане рішення не оскаржувалось.

Вважає, що оскільки Черкаська районна рада є органом місцевого самоврядування, що представляє спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст у межах своїх повноважень, то остання є розпорядником земель комунальної власності. А тому, земельні ділянки до складу яких увійшли землі Свидівоцького лісництва Черкаського лісгоспу відносились до комунальної форми власності та Свидівоцька сільська рада у межах своїх повноважень та з дотриманням вимог законодавства мала право розпорядження спірною земельною ділянкою.

31 травня 2023 року на адресу Черкаського апеляційного суду від представника ОСОБА_1 адвоката Тищенка Ю.П. надійшла заява про відмову від апеляційної скарги та закриття у зв`язку із цим апеляційного провадження.

Ухвалою Черкаського апеляційного суду від 01 червня 2023 року апеляційне провадження у справі за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 адвоката Тищенка Ю.П. закрито.

25 квітня 2023 року на адресу Черкаського апеляційного суду надійшла апеляційна скарга Черкаської обласної прокуратури, в якій остання, вважаючи оскаржуване судове рішення таким, що постановлене із порушенням вимог процесуального законодавства та із неправильним застосуванням норм матеріального права, просила суд апеляційної інстанції скасувати рішення Черкаського районного суду Черкаської області від 23 березня 2023 року та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що оскільки позовні вимоги стосуються земельних ділянок лісогосподарського призначенння, які незаконно вибули з державної власності та у подальшому передані в приватну власність органом місцевого самоврядування, тому належним способом захисту порушеного права, за висновками Великої Палати Верховного Суду, є саме предявлення негаторного позову.

Втім, суд першої інстанції на правові позицій Верховного Суду та Великої Палати Верховного Суду належної уваги не звернув та прийшов до помилкового висновку про те, що до даних правовідносин підлягає застосуванню віндикайний спосіб захисту порушеного права.

Прокурор вважає, що лише негаторний спосіб захисту порушеного права забезпечить відновлення порушеного права та інтересів держави, оскільки ця вимога за своєю правовою природою є вимогою про усунення перешкод у користуванні майном і правовим наслідком її задоволення є створення державі в особі Черкаської обласної військової адміністрації належних умов і можливостей для повноцінного використання та розпорядження землями лісогосподарського призначення.

Відзиви на апеляційні скарги

У відзиві на апеляційну скаргу, який надійшов 18 квітня 2023 року, заступник керівника Черкаської окружної прокуратури, вважаючи доводи апеляційної скарги представника ОСОБА_1 адвоката Тищенка Ю.П. необґрунтованими, просить дану апеляційну скаргу залишити без задоволення.

У своємувідзиві наапеляційну скаргупредставника ОСОБА_1 адвокатаТищенка Ю.П.,який надійшов02травня 2023року, представник філії Черкаське лісове господарство» - Сторчоус О.В., посилаючись на те, що доводи, наведені в апеляційній скарзі, є необґрунтованими, суперечать наявним по справі доказам, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Фактичні обставини справи

Як вбачається із наявних матеріалів справи, 16 травня 2001 року Черкаською районною радою за клопотанням Свидівоцької сільської ради було прийнято рішення № 16-3 «Про розширення меж с. Сокирно та с. Свидівок». Зокрема, вирішено включити в межі с. Сокирно земельні ділянки загальною площею 110,80 га. Спірна земельна ділянка розташована саме серед вказаних земельних ділянок, що не заперечується учасниками справи (том 3, а.с. 15, 16).

Згідно з рішенням Свидівоцької сільської ради № 7-21 від 24 квітня 2003 року «Про надання земельної ділянки ТОВ «Сокирна» під розміщення бази відпочинку» у короткострокову оренду строком на 5 років без права рубки дерев ТОВ «Сокирна» надано земельну ділянку площею 4,1036 га, у тому числі: 1,8845 га за рахунок земель Свидівоцького лісництва Черкаського держлісгоспу (ліси І групи) в адміністративних межах Свидівоцької сільської ради Черкаського району Черкаської області, 2,2191 га за рахунок земель загального користування Свидівоцької сільської ради Черкаського району Черкаської області (піски) під розміщення бази відпочинку (том 2, а.с. 40).

На підставі вказаного рішення Свидівоцької сільської ради з ТОВ «Сокирна» 03 травня 2003 року укладено Договір оренди земельної ділянки. Відповідно до п. 1.4. зазначеного Договору, земельна ділянка загальною площею 4,1036 га передається без зміни її цільового призначення. Проте, згідно з п. 1.3. Договору, з моменту державної реєстрації цього договору земельна ділянка зараховується до земель, які використовуються для відпочинку. На останньому аркуші Договору наявний запис про реєстрацію договору № 3 від 07 серпня 2003 року у відділі земельних ресурсів (том 2, а.с. 41-45).

При цьому, директором Черкаського держлісгоспу надано висновок щодо погодження відведення вищевказаної земельної ділянки в користування строком на 5 років без права рубки дерев ТОВ «Сокирна» під розміщення бази відпочинку /т. 3 а.с. 42/, а також підписано акт погодження місця розташування земельної ділянки /т. 3 а.с. 51 (зворот)-52, 61 (зворот)-62/ та акт прийому-передачі земельної ділянки (том 3, а.с. 67).

15 лютого 2008 року проведено розрахунок розміру втрат лісогосподарського виробництва, спричинених вилученням лісогосподарських угідь із лісових земель Свидівоцького лісництва ДП «Черкаське лісове господарство» в адмінмежах Свидівоцької сільської ради ТОВ «Сокирно» під розміщення бази відпочинку. Вказаний розрахунок був затверджений заступником голови Черкаської обласної державної адміністрації та підписаний начальником відділу земельних ресурсів у Черкаському районі, представником ТОВ «Сокирна» та начальником головного управління земельних ресурсів у Черкаській області (том 2, а.с. 171, 220).

Згідно з рішенням Свидівоцької сільської ради № 20-11 від 25 квітня 2008 року «Про надання дозволу ТОВ «Сокирна» на продовження терміну оренди земельної ділянки під розміщення бази відпочинку» надано дозвіл ТОВ «Сокирна» на продовження терміну оренди земельної ділянки площею 4,1036 га під розміщення бази відпочинку в адміністративних межах Свидівоцької сільської ради, в межах населеного пункту с. Сокирно, терміном на 49 років з правом подальшого викупу при умові додержання обмежень у використанні земельної ділянки згідно ст. 61 ЗК України (том 2, а.с. 218).

04 червня 2008 року Свидівоцька сільська рада та ТОВ «Сокирна» уклали договір оренди вищевказаної земельної ділянки на 49 років з наступним правом викупу. Відповідно до п. 12 даного Договору, земельна ділянка передається в оренду під розміщення бази відпочинку без зміни цільового призначення. Цільове призначення земельної ділянки визначено як забудовані землі (землі, що використовуються для відпочинку). Цей договір оренди зареєстровано у Черкаському районному відділі регіональної філії ДП «Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах» за № 040879600018 від 04 червня 2008 року (том 2, а.с. 46-50).

Згідно з рішенням Свидівоцької сільської ради № 92 від 25 червня 2008 року «Про надання дозволу ТОВ «Сокирна» на оформлення права власності на об`єкти нерухомого майна» доручено ЧОБТІ провести реєстрацію та видати свідоцтво на право власності ТОВ «Сокирна» на об`єкти нерухомого майна існуючої бази відпочинку, яка знаходиться в АДРЕСА_1 , згідно технічної документації, а саме на: будинок відпочинку з мансардою (А-І), будинок відпочинку з мансардою (Б-І), будинок відпочинку з мансардою (В-І), будинок відпочинку з мансардою (Г-І), будинок відпочинку з мансардою (Д-І), будинок відпочинку з мансардою (Ж-І), будинок відпочинку з мансардою (З-І), будинок охорони з прибудовою та підвалом (К-І, к, п/д), вбиральню (И), навіс (М), трансформаторну підстанцію (Л), фонтан (І), огорожу - № 1-5, 6 (том 2, а.с. 53).

Відповідно до свідоцтва про право власності на нерухоме майно серії НОМЕР_1 , виданого 23 липня 2008 року виконавчим комітетом Свидівоцької сільської ради на підставі рішення виконавчого комітету Свидівоцької сільської ради № 92 від 25 червня 2008 року, та Витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 19627435 від 23 липня 2008 року, за ТОВ «Сокирна» зареєстровано право власності на базу відпочинку, яка знаходиться в АДРЕСА_1 , на наступні об`єкти: будинок відпочинку з мансардою (А-І) площею 65,6 м2, будинок відпочинку з мансардою (Б-І) площею 64,4 м2, будинок відпочинку з мансардою (В-І) площею 62,1 м2, будинок відпочинку з мансардою (Г-І) площею 66,5 м2, будинок відпочинку з мансардою (Д-І) площею 67,5 м2, будинок відпочинку з мансардою (Ж-І) площею 54,8 м2, будинок відпочинку з мансардою (З-І) площею 63,7 м2, будинок охорони з прибудовою та підвалом (К-І, к, п/д) площею 65,8 м2, вбиральню (И), навіс (М), трансформаторну підстанцію (Л), фонтан (І), огорожу № 1-5, 6 том 2, а.с. 54, 55).

Із Витягу з реєстру права власності на нерухоме майно № 31360664 від 20 вересня 2011 року вбачається, що у зв`язку із незначним переплануванням, а саме облаштуванням димаря, що не потребує погодження архітектури, було змінено наступні об`єкти: будинок відпочинку з мансардою (Б-І) площею 64,4 м2 змінено на будинок відпочинку з мансардою (Б-І мс) площею 64,2 м2; будинок відпочинку з мансардою (В-І) площею 62,1 м2 змінено на будинок відпочинку з мансардою (В-І мс) площею 61,8 м2; будинок відпочинку з мансардою (Г-І) площею 66,5 м2 змінено на будинок відпочинку з мансардою (Г-І мс) площею 65,4 м2; будинок відпочинку з мансардою (Д-І) площею 67,5 м2 змінено на будинок відпочинку з мансардою (Д-І мс) площею 67,2 м2; будинок відпочинку з мансардою (Ж-І) площею 54,8 м2 змінено на будинок відпочинку з мансардою (Ж-І мс) площею 55,9 м2. При проведенні поточної інвентаризації будинок відпочинку з мансардою (А-І) змінено на будинок відпочинку з мансардою (А-І мс) та будинок відпочинку з мансардою (З-І) змінено на будинок відпочинку з мансардою (З-І мс) (том 2, а.с. 56-57).

Рішенням Свидівоцької сільської ради № 42-27 від 29 серпня 2014 року надано дозвіл ТОВ «Сокирна» на розробку технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки загальною площею 4,1036 га і формування нових земельних ділянок без зміни їх цільового призначення в АДРЕСА_1 , у тому числі і земельних ділянок для будівництва та обслуговування об`єктів рекреаційного призначення площами 0,9755 га та 0,8951 га (том 3, а.с. 36).

Згідно з витягами з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-7102039632015 та № НВ-7102039642015 від 16 січня 2015 року земельна ділянка за кадастровим номером 7124986000:03:001:0293, площею 0,9755 га, та земельна ділянка за кадастровим номером 7124986000:03:001:0294, площею 0,8951 га, які розташовані в с. Сокирно Черкаського району Черкаської області, з 16 січня 2015 року перебувають у комунальній власності. Державна реєстрація вказаних ділянок здійснена на підставі технічної документації із землеустрою від 22 грудня 2014 року, складеної ПП «Гарант», виконавець Кадура Л.Б. Цільове призначення даних ділянок: для будівництва та обслуговування об`єктів рекреаційного призначення. Категорія земель: землі рекреаційного призначення (том 3, а.с. 68,69).

З копії технічної документації, виготовленої у 2019 році ФОП ОСОБА_2 , вбачається, що нею передбачено поділ земельної ділянки за кадастровим номером 7124986000:03:001:0293, площею 0,9755 га, та земельної ділянки за кадастровим номером 7124986000:03:001:0294, площею 0,8951 га, які сформовано за рахунок земель, відведених у довгострокову оренду ТОВ «Сокирна» на підставі договору оренди землі № 040879600018 від 04 червня 2008 року, на 12 нових земельних ділянок (том 2, а.с. 58-127).

Відповідно до рішення Свидівоцької сільської ради № 61-23 від 10 квітня 2019 року розірвано шляхом укладання додаткової угоди договір оренди землі, укладений 04 червня 2008 року між Свидівоцькою сільською радою та ТОВ «Сокирна» (том 2, а.с. 138).

Рішенням Свидівоцької сільської ради № 61-24 від 10 квітня 2019 року затверджено ТОВ «Сокирна» технічну документацію із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельної ділянки за кадастровим номером 7124986000:03:001:0293, площею 0,9755 га, та земельної ділянки за кадастровим номером 7124986000:03:001:0294, площею 0,8951 га, на окремі земельні ділянки (том 2, а.с. 139).

Зокрема, внаслідок поділу земельної ділянки за кадастровим номером 7124986000:03:001:0293, площею 0,9755 га, сформовано земельну ділянку за кадастровим номером 7124986000:03:001:0373, площею 0,1219 га, та земельну ділянку за кадастровим номером 7124986000:03:001:0374, площею 0,8536 га.

За рахунок земельної ділянки за кадастровим номером 7124986000:03:01:0294, площею 0,8951 га, сформовано 10 нових земельних ділянок, у тому числі спірну за кадастровим номером 7124986000:03:001:0378, площею 0,1000 га.

У подальшому, рішенням сесії Свидівоцької сільської ради № 61-25 від 10 квітня 2019 року «Про передачу земельних ділянок у власність громадянам» у приватну власність громадянам відведено вісім земельних ділянок, з числа раніше сформованих за рахунок земель, які перебували у користуванні ТОВ «Сокирна», зокрема, земельну ділянку за кадастровим номером 7124986000:03:001:0378, площею 0,10 га, відведено ОСОБА_1 ). Відповідно до пункту 9 вказаного рішення спірну земельну ділянку віднесено до категорії земель землі рекреаційного призначення, які будуть використовуватися для будівництва та обслуговування об`єктів рекреаційного призначення (том 2, а.с. 135-136).

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 31251864 від 17 жовтня 2022 року, за ОСОБА_1 зареєстровано право власності на земельну ділянку за кадастровим номером 7124986000:03:001:0378, площею 0,1 га. Підставою для реєстрації слугували витяг з рішення Свидівоцької сільської ради № 61-25 від 10 квітня 2019 року, відомості з Державного земельного кадастру № 9673128 від 16 квітня 2019 року (том 2, а.с. 229-230).

Згідно з листом Черкаського обласного управління лісового та мисливського господарства № 1298/02 від 10 жовтня 2019 року, земельна ділянки з кадастровим номером 7124986000:03:001:0378 перебуває на території лісового фонду ДП «Черкаське лісове господарство (квартал 5, виділ 1, 19 Свидівоцького лісництва), у той час як управлінням погодження щодо можливості вилучення з постійного користування ДП «Черкаське лісове господарство» вищевказаної земельної ділянки не надавалось том 2, а.с. 137).

З листа Черкаського обласного управління лісового та мисливського господарства № 1084/10 від 18 листопада 2019 року вбачається, що земельна ділянка із кадастровим номером 7124986000:03:001:0378, площею 0,1 га, відповідно до планово-картографічних матеріалів лісовпорядкування відноситься до кварталу 5, виділ 19 Свидівоцького лісництва, належить до категорії земель лісогосподарського призначення та перебуває у постійному користуванні ДП «Черкаське лісове господарство». До адміністрації ДП «Черкаське лісове господарство» звернень від фізичних чи юридичних осіб (в тому числі від Свидівоцької сільської ради) щодо відчуження (вилучення) зазначеної ділянки із постійного користування чи зміну її цільового призначення не надходило. Дозволів чи погоджень про її вилучення підприємством не надавалося. За фактом незаконного вилучення земельних ділянок до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості про кримінальне правопорушення № 42019251010000123 від 10.07.2019 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України (том 2, а.с. 140-141).

Згідно з протоколом огляду місця події від 19 лютого 2020 року та додатків до нього, складеного у кримінальному провадженні № 42019251010000123 від 10.07.2019 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, за участю спеціалістів: інженера-землевпорядника ДП «Черкаський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» Крячка А.Є., інженера лісового господарства ДП «Черкаське лісове господарство» Дворака Б.М., було здійснено огляд земельних ділянок із кадастровими номерами: 7124986000:03:001:0299, 7124986000:03:001:0300, 7124986000:03:001:0378, 7124986000:03:001:0376, 7124986000:03:001:0384, 7124986000:03:001:0379, 7124986000:03:001:0380, 7124986000:03:001:0382, 7124986000:03:001:0383, 7124986000:03:001:0377, які знаходяться в межах кварталу 5, виділів 1, 19 Свидівоцького лісництва ДП «Черкаське лісове господарство» том 2, а.с. 144-153).

Позиція Черкаського апеляційного суду

Згідно зі ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного оскарження рішення суду, а відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод таке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими.

Заслухавши доповідьсудді-доповідача,перевіривши законністьі обґрунтованістьрішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга, подана першимзаступником керівникаЧеркаської обласноїпрокуратури не підлягаєдозадоволення, виходячи з наступного.

Мотиви, з яких виходить Апеляційний суд, та застосовані норми права

Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ч.1 та ч. 2 ст. 367 ЦПК України).

Згідно з ч. 3 ст. 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Оскаржуване рішення місцевого суду відповідає вказаним вимогам, з огляду на наступне.

Частинами 1, 4, 5 статті 6 Лісового кодексу України (в редакції, чинній на час укладення першого договору оренди у спірних правовідносинах в 2003 році) вказано, що усі ліси в Україні є власністю держави.

Ради народних депутатів в межах своєї компетенції надають земельні ділянки лісового фонду у постійне користування або вилучають їх в порядку, визначеному Земельним та цим кодексами.

Надання земельних ділянок лісового фонду у тимчасове користування провадиться без їх вилучення у постійних користувачів у порядку, визначеному цим Кодексом.

Стяттями 5, 8-11 Лісового кодексу України (в редакції, чинній на час реєстрації 16.01.2015 комунальної власності на земельну ділянку, з якої виділено спірну земельну ділянку, та яка залишається чинною на теперішній час) унормавано, що до земель лісогосподарського призначення належать лісові землі, на яких розташовані лісові ділянки, та нелісові землі, зайняті сільськогосподарськими угіддями, водами й болотами, спорудами, комунікаціями, малопродуктивними землями тощо, які надані в установленому порядку та використовуються для потреб лісового господарства.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 84 Земельного кодексу України у державній власності перебувають усі землі України, крім земель комунальної та приватної власності.

Право державної власності на землю набувається і реалізується державою через органи виконавчої влади відповідно до повноважень, визначених цим Кодексом.

Згідно з статтями 9, 10, 11 Лісового кодексу України у комунальній власності перебувають ліси в межах населених пунктів, крім лісів, що перебувають у державній або приватній власності.

Право комунальної власності на ліси реалізується територіальними громадами безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування.

Право комунальної власності на ліси набувається при розмежуванні в установленому законом порядку земель державної і комунальної власності, а також шляхом передачі земельних ділянок з державної власності в комунальну та з інших підстав, не заборонених законом.

Ліси в Україні можуть перебувати у приватній власності.

Суб`єктами права приватної власності на ліси є громадяни та юридичні особи України.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 56, ч. 1 ст. 57 Земельного кодексу України (тут і далі в редакції, яка була чинною станом на час реєстрації 16.01.2015 комунальної власності на земельну ділянку, з якої виділено спірну земельну ділянку, та яка залишається чинною на теперішній час) землі лісогосподарського призначення можуть перебувати у державній, комунальній та приватній власності.

Громадянам та юридичним особам за рішенням органів місцевого самоврядування та органів виконавчої влади можуть безоплатно або за плату передаватись у власність замкнені земельні ділянки лісогосподарського призначення загальною площею до 5 гектарів у складі угідь селянських, фермерських та інших господарств.

Земельні ділянки лісогосподарського призначення за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування надаються в постійне користування спеціалізованим державним або комунальним лісогосподарським підприємствам, іншим державним і комунальним підприємствам, установам та організаціям, у яких створено спеціалізовані підрозділи, для ведення лісового господарства.

В пункті 5 Прикінцевих положень Лісового кодексу України (в редакції яка була чинною з 29.03.2006 до 16.01.2020) вказано, що до одержання в установленому порядку державними лісогосподарськими підприємствами державних актів на право постійного користування земельними лісовими ділянками, документами, що підтверджують це право на раніше надані землі, є планово-картографічні матеріали лісовпорядкування.

У чинній редакції вищевказаного пункту зазначено, що до здійснення державної реєстрації, але не пізніше 1 січня 2027 року, державними та комунальними лісогосподарськими підприємствами, іншими державними і комунальними підприємствами та установами права постійного користування земельними ділянками лісогосподарського призначення, які надані їм у постійне користування до набрання чинності Земельним кодексом України, таке право підтверджується планово-картографічними матеріалами лісовпорядкування.

Згідно з ч. 3, 4 ст. 142 Земельного кодексу України припинення права постійного користування земельною ділянкою у разі добровільної відмови землекористувача здійснюється за його заявою до власника земельної ділянки.

Власник земельної ділянки на підставі заяви землекористувача приймає рішення про припинення права користування земельною ділянкою, про що повідомляє органи державної реєстрації.

Згідно з ч. 8 ст. 122 Земельного кодексу України (в редакції яка була чинною станом на час реєстрації 16.01.2015 комунальної власності на земельну ділянку, з якої виділено спірну земельну ділянку, та станом на 10.04.2019, коли спірну земельну ділянку було передано у приватну власність) Кабінет Міністрів України передає земельні ділянки із земель державної власності у власність або у користування у випадках, визначених статтею 149 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1, 2, 9 ст. 149 Земельного кодексу України (в редакції яка була чинною станом на час реєстрації 16.01.2015 комунальної власності на земельну ділянку, з якої виділено спірну земельну ділянку, та станом на 10.04.2019, коли спірну земельну ділянку було передано у приватну власність) земельні ділянки, надані у постійне користування із земель державної та комунальної власності, можуть вилучатися для суспільних та інших потреб за рішенням органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування на підставі та в порядку, передбачених цим Кодексом.

Вилучення земельних ділянок провадиться за згодою землекористувачів на підставі рішень Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, сільських, селищних, міських рад відповідно до їх повноважень.

Кабінет Міністрів України вилучає земельні ділянки державної власності, які перебувають у постійному користуванні, - ріллю, багаторічні насадження для несільськогосподарських потреб, ліси для нелісогосподарських потреб, а також земельні ділянки природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного призначення та суб`єктів господарювання залізничного транспорту загального користування у зв`язку з їх реорганізацією шляхом злиття під час утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування відповідно до Закону України "Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування", крім випадків, визначених частинами п`ятою - восьмою цієї статті, та у випадках, визначених статтею 150 цього Кодексу.

Як вбчається з матеріалів справи, факт належності спірної земельної ділянки до земель державної власності лісогосподарського призначення, що перебувають у постійному користуванні ДП «Черкаське лісове господарство», правонаступником якого є ДСГП «Ліси України», на підставі пункту 5 Прикінцевих положень Лісового кодексу України (в редакції яка була чинною з 29.03.2006, коли на законодавчому рівні було розмежовано державну, комунальну та приватну власність на ліси в Україні) підтверджується планово-картографічними матеріалами лісовпорядкування (квартал 5, виділи 1, 19 Свидівоцького лісництва).

При цьому, запровадження з 29.03.2006 у Лісовому кодексі можливості набувати ліси у комунальну або приватну власність, не спричинило автоматичного переходу права власності на спірну земельну ділянку від держави до територіальної громади, оскільки в силу положень ст. 11 Лісового кодексу України право комунальної власності на ліси могло виникати лише у певному порядку шляхом розмежування земель державної і комунальної власності, передачі земельних ділянок з державної власності в комунальну та з інших підстав, не заборонених законом.

Доказів того, що спірна земельна ділянка з дотриманням порядку згідно ст. 11 Лісового кодексу України була переведена до земель комунальної власності, матеріали справи не містять.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 31 Лісового кодексу України (ЛК України) обласні державні адміністрації у сфері лісових відносин у межах своїх повноважень на їх території передають у власність, надають у постійне користування для ведення лісового господарства земельні лісові ділянки, що перебувають у державній власності, на відповідній території.

Відповідно до ч. 4 ст. 4 ЗУ «Про правовий режим воєнного стану» у районі, області військові адміністрації утворюються у разі нескликання сесії відповідно районної, обласної ради у встановлені ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні» строки або припинення їх повноважень згідно із законом, або для здійснення керівництва у сфері забезпечення оборони, громадської безпеки і порядку. У разі прийняття рішення про утворення районних, обласних військових адміністрацій їх статусу набувають відповідно районні, обласні державні адміністрації, а голови районних, обласних державних адміністрацій набувають статусу начальників відповідних військових адміністрацій.

Указом Президента України від 24.02.2022 № 68/2022 було, зокрема, утворено Черкаську обласну військову адміністрацію та постановлено, що у зв`язку з утворенням військових адміністрацій, зазначених у цій статті, обласні, Київська міська державні адміністрації та голови цих адміністрацій набувають статусу відповідних військових адміністрацій та начальників цих військових адміністрацій.

Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Згідно ч.ч.1, 2 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Відповідно до ст. 387, ч. 3 ст. 388 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Якщо майно було набуте безвідплатно в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати його від добросовісного набувача у всіх випадках.

Згідно зі ст. 391 Цивільного кодексу України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

У справі, що переглядається прокурор, стверджуючи, що спірні земельні ділянки є землями лісового фонду, які перебувають у державній власності, вважає, що передача останніх у приватну власність фізичним особам здійснена з порушенням вимог земельного та лісового законодавства, а тому порушене право держави в особі Черкаської обласної військової (державної) адміністрації підлягає відновленню шляхом усунення перешкод в користуванні та розпорядженні майном шляхом скасування рішення Свидівоцької сільської ради, скасування державної реєстрації права приватної власності, зобов`язання повернути земельну ділянку лісогосподарського призначення.

Тобто, в даному випадку, прокурором заявлено негаторний спосіб захисту порушеного права (усунення державі перешкод у користуванні спірною земельною ділянкою).

Разом з тим, у постанові від 23.11.2021 у справі №359/3373/16-ц Велика Палата Верховного Суду зауважила, що володіння приватними особами лісовими ділянками цілком можливе, оскільки вони можуть мати такі ділянки на праві власності.

У силу зовнішніх, об`єктивних, явних і видимих природних ознак таких земельних ділянок (якщо такі ознаки наявні) особа, проявивши розумну обачність, може і повинна знати про те, що земельна ділянка є лісовою земельною ділянкою. Це може свідчити про недобросовісність такої особи і впливати на вирішення спору, зокрема про витребування лісової земельної ділянки, але не може свідчити про неможливість володіння (законного чи незаконного) приватною особою такою земельною ділянкою.

Заволодіння земельними ділянками є неможливим лише в разі, якщо на такі ділянки в принципі, за жодних умов не може виникнути право власності. Якщо ж закон допускає набуття права власності на земельні ділянки, але обмежує їх використання лише з певною метою, то передання ділянок з порушенням такого обмеження може свідчити про те, що право власності порушника на земельну ділянку не виникло, але не свідчить про неможливість заволодіння (зокрема, неправомірного) земельною ділянкою.

Відомості державного реєстру прав на нерухомість презюмуються правильними, доки не доведено протилежне, тобто державна реєстрація права за певною особою не є безспірним підтвердженням наявності в цієї особи права, але створює спростовувану презумпцію права такої особи.

З урахуванням зазначеної специфіки обороту нерухомого майна, володіння ним досягається без його фізичного утримання або зайняття, як це властиво для багатьох видів рухомого майна (крім бездокументарних цінних паперів, часток у статутному капіталі ТОВ, інших нематеріальних об`єктів, тощо), а державна реєстрація права власності на нерухоме майно підтверджує фактичне володіння ним. Тобто суб`єкт, за яким зареєстроване право власності, визнається фактичним володільцем нерухомого майна. При цьому, державна реєстрація права власності на нерухоме майно створює спростовувану презумпцію наявності в суб`єкта і права володіння цим майном (як складової права власності).

Отже особа, за якою зареєстроване право власності на нерухоме майно, є його володільцем. У випадку незаконного, без відповідної правової підстави заволодіння нею таким майном, право власності (включаючи права володіння, користування та розпорядження) насправді і далі належатиме іншій особі - власникові. Останній має право витребувати це майно з незаконного володіння особи, за якою воно зареєстроване на праві власності.

Тому заволодіння нерухомим майном шляхом державної реєстрації права власності на нього ще не означає, що такий володілець набув право власності (права володіння, користування та розпорядження) на це майно. Власник, якого незаконно, без відповідної правової підстави, позбавили володіння нерухомим майном шляхом державної реєстрації права власності на це майно за іншою особою, не втрачає право володіння нерухомим майном. Така інша особа внаслідок державної реєстрації за нею права власності на нерухоме майно стає його фактичним володільцем (бо про неї є відповідний запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно), але не набуває право володіння на відповідне майно, бо воно, будучи складовою права власності, і далі належить власникові. Саме тому він має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави, ним заволоділа.

З огляду на викладене, володіння нерухомим майном, яке посвідчується державною реєстрацією права власності, може бути правомірним або неправомірним (законним або незаконним). Натомість, право володіння, як складова права власності, неправомірним (незаконним) бути не може. Право володіння як складова права власності на нерухоме майно завжди належить власникові майна.

Отже, особа, за якою зареєстроване право власності, є володільцем нерухомого майна, але право власності (включаючи право володіння як складову права власності) може насправді належати іншій особі. Тому заволодіння земельною ділянкою шляхом державної реєстрації права власності є можливим незалежно від того, набув володілець право власності (і право володіння) на таку ділянку чи ні.

Так, щодо земельних ділянок лісового фонду ефективним способом захисту порушеного права власності ВП ВС визначає віндикаційний позов, оскільки за вимогами законодавства землі лісового фонду за певних обставин можуть перебувати у приватній власності, відтак, саме вимоги про витребування земельної ділянки (а не усунення власнику перешкод у здійснення права власності, як помилково визначив прокурор) на користь власника, сприятимуть дійсному захисту права власності особи щодо земель лісового фонду.

У разі задоволення таких вимог, спірна земельна ділянка лісового фонду буде повернута у власність особі, яка доводить про порушення своїх прав.

При цьому, обрання позивачем неналежного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови в позові правовий висновок ВП ВС від 06.04.2021 у справі №910/10011/19.

Таким чином, суд першої інстанції, встановивши, що прокурором обрано невірний спосіб захисту порушеного права, саме з цих підстав дійшов висновку про необхідність відмови у задоволенні позовних вимог у справі.

За таких обставин, колегія суддів відхиляє доводи прокурора про те, що суд у цій справі помилково послався на висновки ВП ВС від 23.11.2021 у справі №359/3373/16-ц, які зроблено за інших фактичних обставин (у даній справі спірну земельну ділянку не було вилучено у законного користувача, а у справі, яку розглядала ВП ВС це мало місце), оскільки за відповідачем ОСОБА_1 у цій справі було зареєстровано право власності на спірну земельну ділянку, що відноситься до земель лісового фонду, на підставі договору купівлі-продажу, що також мало місце і при розгляді ВП ВС справи №359/3373/16-ц.

Доводи апеляційної скарги прокурора про те, що згідно ст.1 ЛК України земельні ділянки вкриті лісом, які знаходяться в єдиному лісовому масиві та перебувають у постійному користуванні державного лісогосподарського підприємства (як у даній справі), за жодних обставин не можуть переходити у приватну власність, отже належним способом захисту права є саме негаторний позов, а не віндикаційний, апеляційним судом оцінюються критично, оскільки за правовим висновком ВС у постанові від 16.02.2022 у справі №363/669/17 та від 18.01.2023 у справі №359/3373/16-ц, на який посилається прокурор у своїй скарзі, є неналежним віндикаційний спосіб захисту у разі, якщо спірна земельна ділянка лише частково накладалася на землі лісового фонду, у зв`язку з чим неможливо було витребувати всю земельну ділянку, в той час як у цій справі вся земельна ділянка належить до земель лісового фонду, що свідчить про можливість захисту порушеного права саме шляхом пред`явлення віндикаційного позову.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів прийшла до висновку, що доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке б призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи, а тому апеляційна скарга першого заступника керівника Черкаської обласної прокуратури підлягає залишенню без задоволення, а судове рішення залишенню без змін.

У відповідності до вимог ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

У звязку з тим, що апеляційна скарга залишається без задоволення, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись ст.ст. 258, 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, апеляційний суд,-

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу першого заступника керівника Черкаської обласної прокуратури - залишити без задоволення.

Рішення Черкаськогорайонного судуЧеркаської областівід 23березня 2023рокуу справі за позовом заступника керівника Черкаської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Черкаської обласної військової адміністрації до Свидівоцької сільської ради та ОСОБА_1 ; треті особи: Державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України» в особі філії «Черкаське лісове господарство», Центрально-Західне міжрегіональне управління лісового та мисливського господарства, Будищенська сільська рада про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні майном шляхом визнання незаконним та скасування рішення Свидівоцької сільської ради, скасування державної реєстрації права приватної власності, зобов`язання повернути земельну ділянку лісогосподарського призначення - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення, в порядку та за умов, визначених ЦПК України.

Головуюча О.В. Карпенко

Судді В.Г. Бородійчук

Л.І. Василенко

(повний текст постанови суду складено 5 червня 2023 року)