Постанова

від 05.06.2023 по справі 916/2625/22

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 червня 2023 рокум. ОдесаСправа № 916/2625/22Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Колоколова С.І.

суддів: Разюк Г.П., Принцевської Н.М.

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Департаменту міського господарства Одеської міської ради

на рішення Господарського суду Одеської області від „19 січня 2023р.

у справі №916/2625/22

за позовом Департаменту міського господарства Одеської міської ради

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Реммсервіс"

про стягнення 125 873,51 грн.,

головуючий суддя Щавинська Ю.М.

місце ухвалення рішення: Господарський суд Одеської області

Справа розглянута без повідомлення учасників справи, в порядку письмового провадження.

В С Т А Н О В И В :

У жовтні 2021 року Департамент міського господарства Одеської міської ради звернувся до Господарського суду Одеської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Реммсервіс" в якій просив стягнути з відповідача на свою користь грошові кошти у розмірі 125 873,51 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані фактом проведення Південним офісом Держаудитслужби ревізії фінансово-господарської діяльності Департаменту міського господарства Одеської міської ради за період з 01.01.2018 по 30.04.2020, якою було встановлено обставину завищення вартості виконаних Товариством з обмеженою відповідальністю "Реммсервіс" робіт на суму 125 873,51 грн та невідповідність робіт по договорам підряду №743 від 31.07.2018, №694 від 18.07.2018, що є порушенням вимог статей 175, 193 ГК України, ст.629 ЦК України, ч.1 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні", пунктів 4.2, 4.3, 4.5, 5.1.1, 5.1.3, 6, 6.1.4, 6.2.1 ДСТУ Б Д.1.1-1:2013, п.3 Договорів підряду.

Додаткові необґрунтовані витрати Департаменту міського господарства Одеської міської ради на суму 125 873,51 грн, спричиненні останньому за наслідками виконання ТОВ «Реммсервіс» договорів підряду складають збитки, які ТОВ "Реммсервіс" на підставі положень ст. 224 ГПК України повинен відшкодувати Департаменту міського господарства Одеської міської ради.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 19.01.2023 (суддя Щавинська Ю.М.) в задоволені позову відмовлено повністю.

В мотивах оскаржуваного рішення суд першої інстанції зазначив про відсутність складу (всіх елементів) господарського правопорушення та підстав для стягнення з відповідача збитків (матеріальної шкоди) у заявленій до стягнення сумі, оскільки позивачем не доведено належними доказами як протиправної поведінки відповідача, так і наявності збитків у розмірі 125 873,51 грн.

Не погодившись із даним рішенням суду першої інстанції до Південно-західного апеляційного господарського суду звернувся Департамент міського господарства Одеської міської ради з апеляційною скаргою в якій просить скасувати рішення Господарського суду Одеської області від 19.01.2023 року у справі №916/2625/22 та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Скаржник вважає, що оскаржуване рішення у даній справі необґрунтованим, прийнятим із порушенням норм матеріального та процесуального права.

За твердженням апелянта, господарським судом не враховано, що оплата Департаментом завищеної вартості робіт, що підтверджується актом Держаудитслужби №06-11/25 від 07.08.2020, фактично є втраченим майном, оскільки сума завищення сплачена не в рамках домовленостей та за відсутності підстав для даної оплати. При цьому, департамент втратив можливість розпоряджатися даними коштами, оскільки вони фактично перебувають у відповідача.

На думку скаржника наявні всі чотири складові, необхідні для встановлення наявності збитки, а саме:

-порушення відповідачем своїх обов`язків перед позивачм ТОВ «Реммсервіс» зобов`язане було визначити вартість будівельних робіт за Договорами згідно з Правилами визначення вартості будівництва (ДСТУ Б Д.1.1.-1:2013), затверджених наказом Мінрегіону України від 05.07.2013 №293, чого не було зроблено;

-наявності збитків, завданих відповідачем ТОВ «Реммсервіс» завищено вартість будівельних робіт, яка була сплачена Департаментом міського господарства Одеської міської ради на користь відповідача;

-причинного зв`язку між діями (бездіяльністю) відповідача та негативними наслідками, які виявились результатом таких дій (бездіяльності) саме ТОВ «Реммсервіс» здійснювало розрахунок та визначення вартості будівельних робіт за договорами, а тому внаслідок дій відповідача Департаментом міського господарства Одеської міської ради понесено збитки;

- вини відповідача у настанні негативних наслідків, яка проявилась у будь-які формі, тобто грубої або звичайної необережності - ТОВ «Реммсервіс» було здійснено розрахунок та визначення вартості будівельних робіт за договорами з порушенням чинного законодавства, чим неправомірно завищено вартість підрядних робіт за договорами.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 03.04.2023 клопотання Департаменту міського господарства Одеської міської ради про поновлення строку на апеляційне оскарження задоволено; поновлено Департаменту міського господарства Одеської міської ради строк на апеляційне оскарження; зупинено дію рішення Господарського суду Одеської області від 19.01.2023 року у справі № 916/2625/22; відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Департаменту міського господарства Одеської міської ради на рішення Господарського суду Одеської області від „19 січня 2023р. у справі №916/2625/22; розгляд апеляційної скарги Департаменту міського господарства Одеської міської ради ухвалено здійснювати у спрощеному позовному провадженні без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження.

Відповідач не скористався своїм правом згідно ч.1 ст.263 Господарського процесуального кодексу України та не надав суду відзив на апеляційну скаргу, що згідно з ч.3 ст. 263 Господарського процесуального кодексу України не перешкоджає перегляду оскаржуваного рішення суду першої інстанції.

Згідно з ч.13 ст.8 ГПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Статтею 270 ГПК України визначено, що у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.

Розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється у судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених частиною десятою цієї статті та частиною другою статті 271 цього Кодексу.

Приписами частини 10 статті 270 ГПК України визначено, що апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Відповідно до приписів ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Переглянувши у порядку письмового провадження оскаржуване у справі рішення суду першої інстанції, дослідивши доводи, наведені в апеляційній скарзі, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла до наступних висновків.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено господарським судом, за наслідком проведення Південним офісом Держаудитслужби ревізії фінансово-господарської діяльності Департаменту міського господарства Одеської міської ради за період з 01.01.2018 по 30.04.2020 складено акт №06-11/25 від 07.08.2020 (а.с.58-119).

Із змісту означеного акту судом встановлено наступне.

Протягом періоду, що підлягає ревізії, розрахунки між Департаментом та підрядною організацією ТОВ «Реммсервіс» здійснювались на підставі договорів підряду, укладених між ДМГ ОМР та ТОВ «Реммсервіс», на загальну суму 2 729 361,4 грн, які охоплені контролем вибірково.

Договір підряду від 31.07.2018 № 743. Капітальний ремонт фасаду та інженерних мереж житлового будинку за адресою: м. Одеса, вул. Колонтаївська, 19. Вартість робіт становить 680 360,4 грн. Договірна ціна динамічна. Виконано робіт на суму 680 360,4 гривні. Ревізією встановлено невідповідність фактичних обсягів обсягам, зазначеним в актах ф. № КБ-2в, на загальну суму 85 904,52 гривні.

Так, під час проведення контрольних обстежень встановлено невідповідність п. 4 «Улаштування погонних ліпних виробів (прорізки, пояски, карнизи, фризи тощо) висотою до 50 мм» (РН14-34-6) у кількості 144,8 м п. В акті ф. № КБ - 2в за № 1/743 за листопад 2018 року на суму 343 449,02 грн зазначено п. 4 «Улаштування погонних ліпних виробів (прорізки, пояски, карнизи, фризи тощо) висотою до 50 мм» у кількості 214,8 м п., тоді як, фактично встановлено 70,0 метрів погонних.

Крім того, в акті ф. № КБ-2в № 2/743 за грудень 2018 року на суму 336 911,38 грн обстеженнями встановлено відсутність виконання робіт за п. 50 «Улаштування покриття товщиною 4 см з гарячих асфальтобетонних сумішей вручну з ущільненням самохідними котками» (РН 18-42-5) та п. 51 «На кожні 0,5 см зміни товщини шару додавати або виключати до норми 18- 42-5 до 10 см» (РН 18-42-6; К=12) у кількості 6,0 метрів квадратних.

Також невідповідність обсягів вказаних у вищезазначеному акті за п. 53 «Улаштування вимощення з бетону товщиною покриття 10 см» (РН 18-50-2) у кількості 14,0 м2. Так, в акті ф. № КБ-2в зазначено 30,0м2, тоді як відповідно до проведених контрольних обстежень встановлено обсяг у кількості 16,0 метрів квадратних.

Вказані порушення суперечать вимогам пунктів 4.2, 5.1.3, 5.3.2, 5.4.3, 6.2.2., 6.2.З., 6.2.5., 6.3.1, 6.4.2. та 6.4.7 ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 та п. 3 Договору підряду.

Відповідальна особа - представник технічного нагляду за договором про надання послуг з технічного нагляду Бєлявцев В.С., реєстраційний запис № 3841.

Договір підряду від 18.07.2018 № 694. Капітальний ремонт житлового будинку за адресою: м. Одеса, вул. Манежна, 2 (Протиаварійні роботи). Вартість робіт становить 1 190 374,8 грн. Договірна ціна динамічна. Виконано робіт на суму 1 190 374,8 грн. Ревізією встановлено невідповідність фактичних обсягів обсягам, зазначеним в актах ф. № КБ-2в, на загальну суму 39 968,99 грн.

Так, під час проведення контрольних обстежень встановлено невідповідність обсягів, зазначених в акті ф. № КБ-2 за № 1/694 за липень 2018 року на суму 617 812,8 грн за п. 23 «Улаштування лат (решетування) з прозорами із дощок і брусків під покрівлю з азбестоцементних листів» (РН8-26-3) у кількості 50,0 м2. В акті ф. № КБ - 2в зазначено 282,0 м2, тоді як відповідно до проведених контрольних обстежень встановлено 232,0 м2. Аналогічна невідповідність обсягів, зазначених в акті ф. № КБ-2в, стосується п. 27 «Улаштування покриття із деревностружкових плит площею понад 10 м2» (РН7-25-6) та п. 28 «Улаштування покрівель рулонних з матеріалів, із застосуванням газопламеневих пальників, в один шар».

Відповідальна особа - головний спеціаліст відділу технічного нагляду за капітальним ремонтом житлового фонду комунальної власності територіальної громади міста Одеси Бірюков Б.В.

Крім того, обстеженнями встановлено невідповідність обсягів виконання робіт в акті ф. №КБ-2в №3/694 за грудень 2018 року на суму 162 248,4 грн за п. 7 «Навішування водостічних труб, колін, відливів і лійок з готових елементів» (РН8-41-2) у кількості 40,6 м п. Так, в акті ф. № КБ-2в зазначено виконання вказаних робіт у кількості 56,6 м п., тоді як обстеженням встановлено фактичне виконання вказаних робіт у кількості 16,0 метрів погонних.

Вказані порушення суперечать вимогам пунктів 4.2, 5.1.3, 5.3.2, 5.4.3, 6.2.2., 6.2.3., 6.2.5., 6.3.1., 6.4.2. та 6.4.7 ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 та п. 3 Договору підряду.

Відповідальна особа - представник технічного нагляду за договором про надання послуг 3 технічного нагляду Бєлявцев В.С., реєстраційний запис №3841,

Ревізією використання коштів ТОВ "Реммсервіс" на проведення ремонтно-будівельних робіт по об`єктах Департаменту на загальну суму 2 729 361,4 грн, а саме: вибірковою перевіркою фактичних виконаних робіт, відповідності умовам укладених договорів, правильності розрахунків, правильності визначення показників прибутку, адміністративних та інших витрат, застосування одиничних розцінок по актах ф. № КБ-2в, встановлено завишення вартості виконаних робіт на загальну суму 125 873,51 грн, що є порушенням вимог статей 175, 193 Господарського кодексу України, ст. 629 Цивільного кодексу України, ч. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в України», п. 6 ДСТУ Б Д.1.1-1:2013, п. 3 Договорів підряду та пунктів 4.2, 4.3, 4.5, 5.1.1, 5.1,3, 6.1.4, 6.2.1 ДСТУ Б Д. 1.1-1:2013.

На підтвердження укладання між ТОВ "Реммсервіс" (підрядник) та Департаментом міського господарства Одеської міської ради (Замовник) договорів підряду №743 від 31.07.2018 та №694 від 18.07.2018 позивачем було надано лише першу й останню сторінки таких договорів (а.с.54-55) (а.с.56-57).

Також в матеріалах справи наявні:

- акт №1/694 приймання виконаних будівельних робіт за липень 2018 року (а.с.121-126), складений за договором №694 від 18.07.2018 на суму 617 812,80 грн; акт підписаний сторонами без зауважень;

- акт №3/694 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2018 року (а.с.127-132), складений за договором №694 від 18.07.2018 на суму 162 248,40 грн; акт підписаний без зауважень, містить відмітку роботи виконані у відповідності із проектом;

- акт №1/743 приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2018 року (а.с.27-30), складений за договором №743 від 31.07.2018 на суму 343 449,02 грн; акт підписаний без зауважень, містить відмітку, що об`єм роботи перевірено;

- акт №2/743 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2018 року (а.с.41-47), складений за договором №743 від 31.07.2018 на суму 343 449,02 грн; акт підписаний без зауважень, містить відмітку, що об`єм роботи перевірено.

Як вбачається з матеріалів справи, позовні вимоги Департаменту міського господарства Одеської міської ради направлені на стягнення з відповідача завданих місцевому бюджету збитків внаслідок фактично завищення вартості виконаних робіт (встановлено відсутність виконаних робіт), що встановлено на підставі акту ревізії №06-11/25 від 07.08.2020.

Приймаючи оскаржуване рішення суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог та відмовив в їх задоволені в повному обсязі.

Колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

Відповідно до положень ст. 2 Господарського процесуального кодексу України, ст.15, 16 Цивільного кодексу України та ст. 20 Господарського кодексу України підставою для захисту прав (охоронюваних законом інтересів) є їх порушення, невизнання або оспорення. Тому задоволення судом позову можливе лише за умови доведення позивачем обставин щодо наявності у нього відповідного права (охоронюваного законом інтересу), а також порушення (невизнання, оспорення) зазначеного права відповідачем з урахуванням належності обраного способу судового захисту.

Відповідно до ст. 22 Цивільного кодексу України, збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

При визначенні розміру збитків, якщо інше не передбачено законом або договором, враховуються ціни, що існували за місцем виконання зобов`язання на день задоволення боржником у добровільному порядку вимоги сторони, яка зазнала збитків, а у разі якщо вимогу не задоволено у добровільному порядку, - на день подання до суду відповідного позову про стягнення збитків.

За загальними положеннями цивільного законодавства, зобов`язання виникають з підстав, зазначених у ст. 11 Цивільного кодексу України. За приписами ч. 2 цієї ж статті підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

За статтею 174 Господарського кодексу України господарські зобов`язання можуть виникати внаслідок заподіяння шкоди суб`єкту або суб`єктом господарювання.

Позивачем заявлені вимоги про стягнення збитків, завданих неналежним виконанням зобов`язання, що випливає з договору (статті 623 ЦК України).

При цьому, за загальними принципами відповідальності за завдання шкоди, підставою для її відшкодування є наявність певних умов в їх сукупності, які у даному випадку входять до предмету доведення, а саме: протиправна поведінка особи, що заподіяла шкоду, пряма шкода, спричинена цією поведінкою, вина особи та причинно-наслідковий зв`язок між протиправною поведінкою та заподіяною шкодою.

Розмір збитків, завданих порушенням зобов`язання, доказується кредитором (ч. 2 ст. 623 ЦК України).

Виходячи з наведеного та в силу ст. 74 ГПК України, саме позивач повинен довести факт спричинення збитків, обґрунтувати їх розмір, довести безпосередній причинний зв`язок між правопорушенням та заподіянням збитків і розмір відшкодування. Важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення зв`язку між протиправною поведінкою та збитками потерпілої сторони.

Позивач, обґрунтовуючи вимоги про стягнення збитків у сумі 125 873,51 грн, безпосередньо пов`язує їх виникнення із невиконанням робіт, по укладеним між сторонами договорам, що встановлено на підставі акту ревізії.

З акту ревізії та наданим позивачем двом сторінкам кожного з договорів, вбачається, що між сторонами було укладено договори, які за своєю правовою природою є договорами підряду.

Так, відповідно до п.п.1, 2 ст.837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Пунктом 1 ст.857 ЦК України визначено, що робота, виконана підрядником, має відповідати умовам договору підряду, а у разі їх відсутності або неповноти - вимогам, що звичайно ставляться до роботи відповідного характеру.

Якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково (п.2 ст.854 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч.1 ст.852 ЦК України якщо підрядник відступив від умов договору підряду, що погіршило роботу, або допустив інші недоліки в роботі, замовник має право за своїм вибором вимагати безоплатного виправлення цих недоліків у розумний строк або виправити їх за свій рахунок з правом на відшкодування своїх витрат на виправлення недоліків чи відповідного зменшення плати за роботу, якщо інше не встановлено договором.

За положеннями статті 853 ЦК України замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі. Замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки).

Згідно до ст.193 ГК України, яка цілком кореспондується зі ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Як вірно встановлено судом, виконані на підставі актів приймання виконаних будівельних робіт №1/694, №3/694, №1/743, №2/743 роботи прийняті позивачем в повному обсязі без зауважень, докази звернення позивача до відповідача із вимогами щодо виявлених недоліків у роботі відповідача та їх документального оформлення матеріали справи не містять.

Натомість, вимоги про стягнення суми збитків у розмірі 125 873,51 грн заявлені позивачем з посиланням на акт ревізії, складений за результатом проведення Південним офісом Держаудитслужби перевірки фінансово-господарської діяльності Департаменту міського господарства Одеської міської ради.

Саме за результатом такої перевірки було встановлено порушення відповідачем вимог пунктів 4.2, 5.1.3, 5.3.2, 5.4.3, 6.2.2., 6.2.3., 6.2.5., 6.3.1., 6.4.2. та 6.4.7 ДСТУ Б Д.1.1-1:2013.

Водночас, як вірно зазначено господарським судом, посилання позивача на акт ревізії, як на беззаперечну підставу для задоволення позовних вимог, є необґрунтованим, оскільки виявлені таким органом порушення не можуть впливати на умови укладених між сторонами договорів і не можуть їх змінювати.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч.ч.1, 2 ст.73, ч.ч.ч.1, 3 ст.74 ГПК України).

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ч.2 ст.76, ч.1 ст.77, ч.ч.1, 2 ст.79 ГПК України).

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч.ч.1, 2 ст.76 ГПК України). Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Акт ревізії не може змінювати, припиняти договірні правовідносини сторін, зобов`язання, визначені укладеними договорами та які підтверджені відповідним актами здачі-приймання наданих послуг.

Таким чином, акт ревізії Південного офісу Держаудитслужби є лише документом, складеним з приводу наявності або відсутності відповідних порушень, та містить лише думку органу, який його склав. Викладені в ній висновки не мають заздалегідь обумовленої сили, тобто акт ревізії не є тим документом, на підставі якого стягується збитки в установленому законом порядку.

Врахувавши вказане, з урахуванням правильного застосуванням норм матеріального і процесуального права, господарський дійшов правомірного висновку про те, що позивачем відповідно до вимог ст. 74 ГПК України не було доведено в діях відповідача складу (всіх елементів) господарського правопорушення та підстав для стягнення з відповідача збитків (матеріальної шкоди) у заявленій до стягнення сумі, оскільки позивачем не доведено належними доказами як протиправної поведінки відповідача, так і наявності збитків у розмірі 125 873,51 грн.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч.ч. 1-3 ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Доводи апелянта з приводу неповно встановлених обставин судом першої інстанції, не знайшли свого підтвердження під час перегляду справи судом апеляційної інстанції.

Крім цього, враховуючи приписи ч. 1 ст. 9 Конституції України та ратифікацію Законом України від 17.07.1997 №475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів № 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

Зокрема, Європейський суд з прав людини у справі «Проніна проти України» у рішенні від 18.07.2006 та у справі «Трофимчук проти України» у рішенні від 28.10.2010 зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент сторін. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім цього, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

З урахуванням усіх фактичних обставин справи, встановлених місцевим та апеляційним судами, інші доводи апелянта за текстом його апеляційної скарги, не заслуговують на увагу, оскільки не впливають на вирішення спору у даній справі.

За таких обставин, перевіривши відповідно до статті 270 Господарського процесуального кодексу України юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у рішенні місцевого господарського суду, колегія суддів вважає, що господарський суд першої інстанції об`єктивно розглянув у судовому процесі обставини справи в їх сукупності; дослідив подані сторонами в обґрунтування своїх вимог та заперечень докази; правильно застосував матеріальний закон, що регулює спірні правовідносини, врахував положення статей 76-79 Господарського процесуального кодексу України у зв`язку із чим дійшов обґрунтованого висновку щодо відмови в задоволенні позовних вимог.

Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги відповідно до вимог статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 275, 276, 281-284

Господарського процесуального кодексу України,

Південно-західний апеляційний господарський суд

П О С Т А Н О В И В:

1. Апеляційну скаргу Департаменту міського господарства Одеської міської ради залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Одеської області від 19.01.2023 року у справі №916/2625/22 залишити без змін.

Постанова набирає законної з дня її прийняття та не підлягає оскарженню, крім випадків передбачених ст. 287 ГПК України.

Повний текст постанови

складено та підписано

„05 червня 2023 року

Головуючий суддя С.І. Колоколов

Суддя Г.П. Разюк

Суддя Н.М. Принцевська