Ухвала

від 30.05.2023 по справі 916/30/20

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

У Х В А Л А

30 травня 2023 рокум. ОдесаСправа № 916/30/20Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Богатиря К.В.

суддів: Таран С.В., Філінюк І.Г.

секретар судового засідання Арустамян К.А.

за участю представників сторін:

Горін Олексій Едуардович - особисто;

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Транспорт Лоджістік» про розподіл судових витрат у справі № 916/30/20

та заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Транспорт Лоджістік» про скасування заходів забезпечення позову

в межах розгляду апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства «Одеський автоскладальний завод»

та заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Транспорт Лоджістік» про приєднання до апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства «Одеський автоскладальний завод»

на рішення Господарського суду Одеської області від 07.07.2020, ухвалене суддею Рогою Н.В., м. Одеса, повний текст складено 17.07.2020

у справі № 916/30/20

за позовом ОСОБА_1

до відповідачів:

1. Публічного акціонерного товариства «Одеський автоскладальний завод»

2. Державного реєстратора Державного підприємства «Центр обслуговування громадян» Ковач Вікторії Петрівни

за участю третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача:

1. ОСОБА_2 ;

2. ОСОБА_3 ;

3. ОСОБА_4 ;

4. ОСОБА_5 ;

за участю третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів:

1. Товариства з обмеженою відповідальністю «Транспорт Лоджістік»

2. ОСОБА_6

про визнання недійсними, скасування рішень та записів про державну реєстрацію прав

ВСТАНОВИВ:

02.01.2020 ОСОБА_1 (далі ОСОБА_1 ) звернувся до Господарського суду Одеської області з позовом до Публічного акціонерного товариства «Одеський автоскладальний завод» та Державного реєстратора Державного підприємства «Центр обслуговування громадян» Ковач Вікторії Петрівни (далі державний реєстратор), в якому просив:

1) визнати недійсним рішення голови правління ПАТ «Одеський автоскладальний завод» №1/19 від 08.01.2019 щодо внесення у статутний капітал Товариства з обмеженою відповідальністю «Транспорт Лоджістік» права власності на нежитлову будівлю загальною площею 1388,9 кв.м, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 ;

2) визнати недійсним рішення голови правління ПАТ «Одеський автоскладальний завод» №2/19 від 08.01.2019 щодо внесення у статутний капітал ТОВ «Транспорт Лоджістік» права власності на нежитлову будівлю загальною площею 1069,1 кв.м, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 ;

3) визнати недійсним рішення голови правління ПАТ «Одеський автоскладальний завод» №3/19 від 29.07.2019 щодо внесення у статутний капітал ТОВ «Транспорт Лоджістік» права власності на 12/100 нежитлових будівель, загальною площею 13005,4 кв.м, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 ;

4) скасувати рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 45359457 від 04.02.2019, про реєстрацію права власності на нежитлову будівлю загальною площею 1388,9 кв.м, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 за ТОВ «Транспорт Лоджістік»;

5) скасувати запис державного реєстратора про право власності № 30138190 на нежитлову будівлю загальною площею 1388,9 кв.м, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 та зареєстровану на праві приватної власності за ТОВ «Транспорт Лоджістік»;

6) скасувати рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 45359385 від 04.02.2019, про реєстрацію права власності на нежитлову будівлю загальною площею 1069,1 кв.м, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 за ТОВ «Транспорт Лоджістік»;

7) скасувати запис державного реєстратора про право власності № 30138150 на нежитлову будівлю загальною площею 1069,1 кв.м, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 та зареєстровану на праві приватної власності за ТОВ «Транспорт Лоджістік»;

8) скасувати рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень и, індексний номер 48221734 від 13.08.2019, про реєстрацію права власності на 12/100 нежитлових будівель, загальною площею 13005,4 кв.м, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 , за ТОВ «Транспорт Лоджістік»;

9) скасувати запис державного реєстратора про право власності №32802900 на 12/100 неживтлових будівель, загальною площею 13005,4 кв.м, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 та зареєстрованих на праві приватної власності за ТОВ «Транспорт Лоджістік».

Рішенням Господарського суду Одеської області від 07.07.2020 у справі № 916/30/20 позовну заяву акціонера Публічного акціонерного товариства «Одеський автоскладальний завод» ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Одеський автоскладальний завод» про визнання недійсними рішень, скасування рішень та записів про державну реєстрацію прав - задоволено повністю.

Не погодившись з рішенням суду, ПАТ «Одеський автоскладальний завод» подало до Південно-західного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу на рішення Господарського суду Одеської області від 07.07.2020 у справі №916/30/20, в якій просило його скасувати, прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 .

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 09.09.2020 ПАТ «Одеський автоскладальний завод» поновлено пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження, за апеляційною скаргою відкрито апеляційне провадження, встановлено іншим учасниками справи строк до 23.09.2020 для подання відзиву, роз`яснено учасникам справи про їх право у цей же строк подати до суду будь-які заяви чи клопотання стосовно процесуальних питань, зупинено дію рішення Господарського суду Одеської області від 07.07.2020 у справі № 916/30/20.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 03.12.2020 зупинено апеляційне провадження за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Одеський автоскладальний завод» на рішення Господарського суду Одеської області від 07.07.2020 у справі № 916/30/20 до набрання законної сили судовими рішеннями у справі № 916/3844/19 за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Одеський автоскладальний завод» про визнання недійсними рішень Наглядової ради Публічного акціонерного товариства «Одеський автоскладальний завод» та у справі № 916/248/20 за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Одеський автоскладальний завод» про визнання недійсним рішення річних загальних зборів Публічного акціонерного товариства «Одеський автоскладальний завод».

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 14.03.2023 поновлено апеляційне провадження по справі №916/30/20 за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Одеський автоскладальний завод» на рішення Господарського суду Одеської області від 07.07.2020; призначено справу №916/30/20 за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Одеський автоскладальний завод» на рішення Господарського суду Одеської області від 07.07.2020 до розгляду на 06.04.2023 о 12:30.

05.04.2023 до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшла заява ОСОБА_1 про відмову від позову (вх. 2577/20/Д 12 від 05.04.2023).

17.05.2023 до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшла заява ОСОБА_1 про відмову від позову (вх. 1334/23 від 17.05.2023). Дана заява підписана представницею ОСОБА_1 адвокатом Майоровою Н.М.

В цій заяві, зокрема зазначено, що позивач підтримує в повному обсязі подану попередньо заяву про відмову від позову, процесуальні наслідки подання заяви про відмову від позову йому відомі та просив розглянути подану заяву без участі представника позивача.

18.05.2023 до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Транспорт Лоджістік» про розподіл судових витрат у справі №916/30/20. В цій заяві, третя особа просила стягнути з позивача на її користь судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, у розмірі 59 877,00 грн., з яких 28 377,00 грн. судовий збір за приєднання до апеляційної скарги, 31 500,00 витрати на оплату послуг адвоката. На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу до заяви було додано електронну платіжну інструкцію №645 від 13.04.2023 на суму 10 500,00 грн., електронну платіжну інструкцію №656 від 11.05.2023 на суму 21 000,00 грн., електронний акт приймання наданих послуг від 15.05.2023.

Також від представниці ТОВ «Транспорт Лоджістік» надійшла заява в усній формі про скасування заходів забезпечення позову.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 18.05.2023 прийнято відмову ОСОБА_1 від позову у справі № 916/30/20; визнано нечинним рішення Господарського суду Одеської області від 07.07.2020 у справі № 916/30/20; провадження у справі № 916/30/20 закрито; призначено розгляд заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Транспорт Лоджістік» про розподіл судових витрат у справі № 916/30/20 та заяви про скасування заходів забезпечення позову на 30.05.2023 о 15:00; встановлено, що засідання відбудеться у приміщенні Південно-західного апеляційного господарського суду за адресою: м. Одеса, пр. Шевченка, 29, зал судових засідань № 7, 3-ій поверх; явка представників учасників справи не визнавалася обов`язковою; роз`яснено учасникам судового провадження їх право подавати до суду заяви про розгляд справ у їхній відсутності за наявними в справі матеріалами; роз`яснено учасникам судового провадження їх право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду у тому числі із застосуванням власних технічних засобів; запропоновано сторонам по справі надати заперечення на заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Транспорт Лоджістік» про розподіл судових витрат у справі №916/30/20 (за їх наявності).

29.05.2023 до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшло клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Транспорт Лоджістік» про приєднання доказів на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу, а саме: копії договору про надання правової допомоги від 17.11.2020, копії договору про надання правової допомоги від 10.04.2023, засвідчені копії платіжних інструкцій та копію акту приймання наданих послуг від 15.05.2023.

Разом з клопотання про долучення доказів від третьої особи надійшла письмова заява про скасування заходів забезпечення позову.

30.05.2023 до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшло клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Транспорт Лоджістік» про проведення судового засідання за відсутності представника ТОВ «Транспорт Лоджістік» у зв`язку з перебуванням представника третьої особи на лікуванні у сімейного лікаря.

30.05.2023 у судовому засіданні прийняв участь ОСОБА_6 особисто. Представники інших сторін у судове засідання не з`явилися, хоча про дату, час та місце його проведення повідомлялися належним чином.

Копія ухвали Південно-західного апеляційного господарського суду від 18.05.2023, якою призначено розгляд заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Транспорт Лоджістік» про розподіл судових витрат у справі № 916/30/20 та заяви про скасування заходів забезпечення позову на 30.05.2023 о 15:00, направлялася на адресу сторін справі засобами поштового зв`язку.

Відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, копія ухвали Південно-західного апеляційного господарського суду від 18.05.2023, якою призначено розгляд заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Транспорт Лоджістік» про розподіл судових витрат у справі № 916/30/20 та заяви про скасування заходів забезпечення позову на 30.05.2023 о 15:00, направлялася на адресу ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , ОСОБА_7 , однак не була отримана у зв`язку з «відсутністю адресата за вказаною адресою», що підтверджено рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення, які долучено до матеріалів справи.

Відповідно до ч. 2, 7 ст. 120 ГПК України, суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою.

Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

З врахуванням встановлених обставин відсутності сторони за адресою, яка була відома суду та керуючись положеннями ч. 2, 7 ст. 120 ГПК України, колегія суддів вважає ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , ОСОБА_7 повідомленими про розгляд справи №916/30/20 в Південно-західному апеляційному господарському суді.

Окрім того, представник ОСОБА_1 адвокат Майорова Н.М. була повідомлена про дату, час та місце приведення судового засідання по справі №916/30/20 засобами телефонного зв`язку, що підтверджується наявною у матеріалах справи телефонограмою секретаря судового засідання від 23.05.2023.

Також необхідно зазначити, що за змістом статті 2 Закону України Про доступ до судових рішень кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі. Ухвала Південно-західного апеляційного господарського суду від 18.05.2023, якою призначено розгляд заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Транспорт Лоджістік» про розподіл судових витрат у справі № 916/30/20 та заяви про скасування заходів забезпечення позову на 30.05.2023 о 15:00, була оприлюднена на офіційному веб-порталі судової влади України 22.05.2023. Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України.

Сторони у розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження, та зобов`язані сумлінно користуватися наданими їм процесуальними правами (рішення Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 у справі Пономарьов проти України.)

Явка представників сторін у судове засідання, призначене на 30.05.2023, не визнавалась апеляційним господарським судом обов`язковою, про наявність у сторін доказів, які відсутні у матеріалах справи та без дослідження яких неможливо розглянути заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Транспорт Лоджістік» про розподіл судових витрат у справі № 916/30/20, до суду не повідомлялося.

Таким чином, колегія суддів вважає, що в даному судовому засіданні повинен відбутися розгляд заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Транспорт Лоджістік» про розподіл судових витрат у справі № 916/30/20, не дивлячись на відсутність окремих представників сторін, повідомлених про судове засідання належним чином. Відсутність зазначених представників у даному випадку не повинно заважати здійсненню правосуддя.

Щодо клопотання про скасування заходів забезпечення позову, колегія суддів зазначає наступне.

Одночасно з позовною заявою акціонер Публічного акціонерного товариства «Одеський автоскладальний завод» ОСОБА_1 подав до Господарського суду Одеської області заяву про вжиття заходів забезпечення позову, в якій просив:

- заборонити державним реєстраторам будь-яких органів (місцевого самоврядування, виконавчих комітетів місцевих державних адміністрацій, акредитованих підприємств Міністерства юстиції України), а також нотаріусам та особам, уповноваженим на виконання функцій державних реєстраторів, які мають відповідні повноваження щодо внесення будь-яких відомостей та/або змін з будь-яких питань до ЄДРЮОФОПГФ здійснювати реєстраційні дії щодо перерозподілу часток в статутному капіталі та зміни складу учасників ТОВ «ТРАНСПОРТ ЛОДЖІСТІК» (ідентифікаційний код 42688848);

- заборонити державним реєстраторам прав на нерухоме майно будь-яких органів (місцевого самоврядування, виконавчих комітетів місцевих державних адміністрацій, акредитованих підприємств Міністерства юстиції України), а також нотаріусам та особам, уповноваженим на виконання функцій державних реєстраторів, які мають відповідні повноваження здійснювати реєстраційні дії щодо відчуження будь-яким способом (в тому числі шляхом продажу, дарування, поділу, виділу, внесення до статутного капіталу, передачі у володіння та користування третім особам, передачі в іпотеку, будь-якого обтяження стосовно нерухомого майна тощо) нерухомого майна, що належить ТОВ «ТРАНСПОРТ ЛОДЖІСТІК» (ідентифікаційний код 42688848), а саме: нежитлової будівлі загальною площею 1388,9 кв.м, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 ; нежитлової будівлі загальною площею 1069,1 кв.м, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 ; частку нежитлової будівлі R4 площею 1532,10 кв.м., розташованої за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 08.01.2020 заяву акціонера Публічного акціонерного товариства «Одеський автоскладальний завод» ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі №916/30/20 задоволено частково. Заборонено до набрання законної сили рішенням суду у справі № 916/30/20 державним реєстраторам прав на нерухоме майно будь-яких органів (місцевого самоврядування, виконавчого комітетів місцевих державних адміністрацій, акредитованих підприємств Міністерства юстиції України), а також нотаріусам та особам, уповноваженим на виконання функцій державних реєстраторів, які мають відповідні повноваження здійснювати реєстраційні дії щодо відчуження будь-яким способом (в тому числі шляхом продажу, дарування, поділу, виділу, внесення до статутного капіталу, передачі у володіння та користування третім особам, передачі в іпотеку, будь-якого обтяження стосовно нерухомого майна тощо) нерухомого майна, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю «ТРАНСПОРТ ЛОДЖІСТІК» (ідентифікаційний код 42688848), а саме: нежитлової будівлі загальною площею 1388,9 кв.м, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 ; нежитлової будівлі загальною площею 1069,1 кв.м, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 ; частку нежитлової будівлі R4 площею 1532,10 кв.м, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 . В решті заяви відмовлено.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою, ПАТ «Одеський автоскладальний завод» звернулося до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило її скасувати та відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову.

Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 01.06.2020 ухвалу Господарського суду Одеської області від 08.01.2020 залишено без змін.

Не погоджуючись з ухвалою Господарського суду Одеської області від 08.01.2010 та постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 01.06.2020, Публічне акціонерне товариство «Одеський автоскладальний завод» подало касаційну скаргу, в якій просило оскаржувані судові рішення скасувати, відмовити ОСОБА_1 в задоволенні заяви про забезпечення позову повністю.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 19.10.2020 касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Одеський автоскладальний завод» залишено без задоволення, а ухвалу Господарського суду Одеської області від 08.01.2020 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 01.06.2020 у справі № 916/30/20 без змін.

Відповідно до ч. 1, 9 ст. 145 ГПК України, суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.

У випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову, суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову.

Як було встановлено вище, ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 18.05.2023 провадження у справі № 916/30/20 було закрито, що є підставою для скасування заходів забезпечення позову.

З огляду на викладене вище, колегія суддів вважає, що заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Транспорт Лоджістік» про скасування заходів забезпечення позову необхідно задовольнити та скасувати заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Господарського суду Одеської області від 08.01.2020 у справі №916/30/20, у вигляді заборони до набрання законної сили рішенням суду у справі № 916/30/20 державним реєстраторам прав на нерухоме майно будь-яких органів (місцевого самоврядування, виконавчого комітетів місцевих державних адміністрацій, акредитованих підприємств Міністерства юстиції України), а також нотаріусам та особам, уповноваженим на виконання функцій державних реєстраторів, які мають відповідні повноваження здійснювати реєстраційні дії щодо відчуження будь-яким способом (в тому числі шляхом продажу, дарування, поділу, виділу, внесення до статутного капіталу, передачі у володіння та користування третім особам, передачі в іпотеку, будь-якого обтяження стосовно нерухомого майна тощо) нерухомого майна, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю «ТРАНСПОРТ ЛОДЖІСТІК» (ідентифікаційний код 42688848), а саме: нежитлової будівлі загальною площею 1388,9 кв.м, розташовану за адресою: м. Одеса, вул. Отамана Чепіги, буд.29А; нежитлової будівлі загальною площею 1069,1 кв.м, розташованої за адресою: м. Одеса, вул. Отамана Чепіги, буд.29В; частку нежитлової будівлі R4 площею 1532,10 кв.м, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 .

Щодо розподілу судових витрат зі сплати судового збору, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Як вбачається з матеріалів справи, апелянтом у даному випадку було ПАТ «Одеський автоскладальний завод».

23.09.2020 від ТОВ «Транспорт Лоджістік» надійшла заява про приєднання до апеляційної скарги ПАТ «Одеський автоскладальний завод» на рішення Господарського суду Одеської області від 07.07.2020 у справі № 916/30/20.

Разом з заявою про приєднання до апеляційної скарги ТОВ «Транспорт Лоджістік» надало докази сплати судового збору за подання такої заяви у встановленому законом розмірі, а саме у сумі 28 377,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №199 від 22.09.2020 (т. 6 а.с. 124).

Відповідно до ч. 3, 5, 6 ст. 130 ГПК України, у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача.

У разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.

У випадках, встановлених частинами третьою - п`ятою цієї статті, суд може вирішити питання про розподіл судових витрат протягом п`ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду, рішення про задоволення позову у зв`язку з його визнанням, за умови дотримання відповідною стороною вимог частини восьмої статті 129 цього Кодексу.

З огляду на викладене вище, враховуючи те, що позивач - ОСОБА_1 , відмовився від позову, то витрати ТОВ «Транспорт Лоджістік» на оплату судового збору за подачу заяви про приєднання до апеляційної скарги у сумі 28 377,00 грн. необхідно покласти на позивача.

Щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч. 3 ст. 123 ГПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Частиною 1 ст. 124 Господарського процесуального кодексу України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Відповідно ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Таким чином, відшкодування судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, здійснюється у разі наявності відповідної заяви сторони, яку вона зробила до закінчення судових дебатів, якщо справа розглядається з повідомленням учасників справи з проведенням дебатів, а відповідні докази надані цією стороною або до закінчення судових дебатів або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

Перевірка цих доказів та надання їм оцінки здійснюється судом у разі дотримання цього порядку, оскільки за інших обставин розподіл судових витрат, пов`язаних із розглядом справи, не може бути здійснений.

Водночас у разі неподання відповідних доказів протягом п`яти днів після ухвалення судового рішення, з огляду на імперативні приписи абз. 3 ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, заява залишається без розгляду.

У даному випадку позивач надав заяву про відмову від позову, розгляд такої заяви не передбачає проведення судових дебатів.

У зв`язку із викладеним, якщо справа розглядається з повідомленням учасників справи, заява про відшкодування судових витрат в суді апеляційної інстанції, за винятком витрат щодо сплаченого нею судового збору, має бути зроблена до закінчення проведення судового засідання в цьому суді, а відповідні докази - надані цією стороною або до закінчення судового засідання, або протягом п`яти днів після ухвалення рішення апеляційним судом.

Аналогічний за змістом висновок викладено в ухвалі Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 04.05.2023 по справі №910/5041/22.

Відповідно до ст. 118 Господарського процесуального кодексу України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Частиною 1 ст. 119 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Вирішення питання щодо поновлення строку перебуває в межах дискреційних повноважень суду, який за заявою сторони чи з своєї ініціативи може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і поновити пропущений строк, крім випадків, передбачених Господарським процесуальним кодексом України. Отже, вирішуючи це питання, суд, з урахуванням конкретних обставин справи, має оцінити на предмет поважності причини пропуску встановленого законом процесуального строку, і в залежності від встановленого - вирішити питання про поновлення або відмову у поновленні цього строку.

Із правового контексту наведеної норми слідує, що законодавець не передбачив обов`язку суду автоматично поновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки у кожному випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було порушено заявником, та чи підлягає він поновленню. Тому, суд може поновити пропущений процесуальний строк лише у виняткових випадках.

Для поновлення процесуального строку суд має встановити відповідні обставини, задля чого заявник має довести суду їх наявність та непереборність, у зв`язку з тим, що фактично норма про можливість поновлення процесуальних строків є, по суті, пільгою, яка може застосовуватись як виняток із загального правила, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого визначення законодавцем кожного з процесуальних строків.

Питання про поважність причин пропуску строку в розумінні ст. 86 Господарського процесуального строку України вирішується судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Отже, підстави пропуску строку на звернення до суду можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з непереборними та об`єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, у встановлений законом процесуальний строк подання заяви. Тобто, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо звернення до суду у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку з поважних причин.

Матеріалами справи підтверджується обізнаність Товариства з обмеженою відповідальністю «Транспорт Лоджістік» про закриття провадження у справі №916/30/20 ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 18.05.2023, оскільки відповідно до протоколу судового засідання в судовому засіданні 18.05.2023 була присутня представник ТОВ «Транспорт Лоджістік» - адвокат Дідуренко С.В., тобто останнім днем подання доказів понесення Товариством витрат на правничу допомогу у зв`язку з розглядом справи судом апеляційної інстанції є 23.05.2023.

Як було встановлено вище, частина доказів понесення витрат на професійну правничу допомогу, а саме електронний акт приймання наданих послуг від 15.05.2023, електронні платіжні інструкції №645 від 13.04.2023 на суму 10 500,00 грн. та №656 від 11.05.2023 на суму 21 000,00 грн., було подано третьою особою 18.05.2023, тобто у строк, встановлений законом.

В той же час, іншу частину доказів понесення витрат на професійну правничу допомогу, а саме копії договору про надання правової допомоги від 17.11.2020, копії договору про надання правової допомоги від 10.04.2023, засвідчені копії платіжних інструкцій та копію акту приймання наданих послуг від 15.05.2023, було направлено на адресу суду 28.05.2023, тобто з порушенням строку, визначеного ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Таким чином, адвокат, який був присутнім при оголошенні вступної та резолютивної частин ухвали про закриття провадження у справі, повинен був усвідомлювати, що резолютивна частина ухвали не містить розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу, а норми ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України передбачають обов`язок сторони надати докази понесених витрат на професійну правничу допомогу до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

Однак, подаючи докази 28.05.2023 третя особа не заявила клопотання про поновлення пропущеного строку на подання таких доказів та не навела причини неможливості подання таких доказів раніше.

Таким чином, з огляду на положення ч. 8 ст. 129 та ч. 2 ст. 118 ГПК України, колегія суддів залишає без розгляду докази витрат на професійну правничу допомогу, які ТОВ «Транспорт Лоджістік» подало до суду апеляційної інстанції 28.05.2023, а саме копії договору про надання правової допомоги від 17.11.2020, копії договору про надання правової допомоги від 10.04.2023, засвідчені копії платіжних інструкцій та копію акту приймання наданих послуг від 15.05.2023, оскільки такі докази було подано з пропуском встановленого законом строку, а третя особа не ініціювала питання про поновлення строку на подачу відповідних доказів.

З огляду на викладене вище, колегія суддів розглядає заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Транспорт Лоджістік» про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу у справі № 916/30/20 на підставі наступних доказів:

- електронного акту приймання наданих послуг від 15.05.2023;

- електронної платіжної інструкції №645 від 13.04.2023 на суму 10 500,00 грн.;

- електронної платіжної інструкції №656 від 11.05.2023 на суму 21 000,00 грн.;

- ордеру на надання правничої допомоги Серія ВЕ №1025885.

Відповідно до ч. 1-3 ст. 126 ГПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21 зазначила, що учасник справи повинен деталізувати опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, тією мірою, якою досягається його функціональне призначення - визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат.

Крім того, ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Відповідно до наявного у матеріалах справи акту приймання наданих послуг від 15.05.2023 ТОВ «Транспорт Лоджістік» (Замовник) і адвокат Дідуренко С.В. (Виконавець) склали даний акт приймання наданих послуг про наступне:

« 1. Сторони підтверджують, що Виконавець надав Змовнику наступні послуги:

- відвідування суду і ознайомлення з матеріалами справи №916/30/20;

- моніторинг судової практики;

- консультації з питань судових спорів;

- підготовка та складання процесуальних документів;

- участь у судовому засіданні»

2. Замовник підтверджує, що послуги надані в повному обсязі і належної якості.

3. Вартість послуг, вказаних в п. 1 Акту становить 31 500,00 грн. із розрахунку 4 000,00 грн. за робочу годину.

4. Замовник не має претензій до наданих юридичних послуг, зазначених у п. 1 даного Акту.»

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

За змістом частини третьої статті 237 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) однією з підстав виникнення представництва є договір.

Частиною першою статті 627 ЦК України передбачено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закон № 5076-VI) адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Так, договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (стаття 1 Закону № 5076-VI).

Закон № 5076-VI формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту визначає гонорар.

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини (пункт 28 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц; пункт 19 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19).

Колегія суддів зауважує, що неврахування судом умов договору про надання правової допомоги щодо порядку обчислення гонорару не відповідає принципу свободи договору, закріпленому у статті 627 ЦК України.

Частинами першою та другою статті 30 Закону № 5076-VI встановлено, що порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

З аналізу зазначеної норми слідує, що гонорар може встановлюватися у формі:

- фіксованого розміру,

- погодинної оплати.

Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки - підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

Оскільки до договору про надання правової допомоги застосовують загальні вимоги договірного права, то гонорар адвоката, хоч і визначається частиною першою статті 30 Закону № 5076-VI як "форма винагороди адвоката", але в розумінні ЦК України становить ціну такого договору.

Фіксований розмір гонорару у цьому контексті означає, що у разі настання визначених таким договором умов платежу - конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку.

Таким чином, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону № 5076-VI, враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.

У даному випадку, колегія суддів не може встановити на підставі наявних доказів умови на яких саме адвокат Дідуренко С.В. надавала професійну правничу допомогу ТОВ «Транспорт Лоджістік» у справі №916/30/20, зокрема, умови приймання та оплати наданих послуг, адже у колегії суддів відсутній в якості доказу договір зі встановленим розміром та порядком обчислення гонорару адвоката.

Як вже було зазначено раніше, надані з порушенням строку договори про надання правової допомоги від 17.11.2020 та від 10.04.2023 в якості доказів у даній справі до розгляду судом не приймалися.

З Акту приймання наданих послуг від 15.05.2023 також неможливо встановити на виконання якого саме договору було підписано даний акт. В переліку наданих послуг справа №916/30/20 згадується лише один раз по відношенню до послуги «відвідування суду і ознайомлення з матеріалами справи №916/30/20», тоді як інші надані послуги не містять посилання на справу №916/30/20, що в свою чергу не дає можливість колегії суддів встановити у яких саме судових справах були надані відповідні послуги.

В акті також вказано на погодинну оплату надання послуг та передбачено, що вартість однієї години надання послуг становить 4 000,00 грн., в той же час, третя особа жодним чином не конкретизувала скільки саме часу знадобилося на надання тих чи інших послуг.

Для підтвердження вказаних обставин третя особа у справі згідно із положеннями ч. 3 ст. 126 ГПК України повинна була надати детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, із зазначенням фактично використаного адвокатом часу на кожну послугу.

З огляду на викладене вище, Товариство з обмеженою відповідальністю «Транспорт Лоджістік» не подало до суду апеляційної інстанції достатню кількість доказів (договорів, детального опису послуг тощо) щодо понесених витрат на професійну правничу допомогу.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку про необхідність відмовити у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Транспорт Лоджістік» про розподіл судових витрат у справі № 916/30/20 в частині стягнення витрат на оплату послуг адвоката (професійну правничу допомогу) у сумі 31 500,00 грн. з наведених вище підстав.

Керуючись статтями 123, 126, 129, 130, 137, 145, 234, 244, 281 Господарського процесуального кодексу України, Південно-західний апеляційний господарський суд, -

УХВАЛИВ:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Транспорт Лоджістік» про скасування заходів забезпечення позову задовольнити.

2. Скасувати заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Господарського суду Одеської області від 08.01.2020 у справі №916/30/20, у вигляді заборони до набрання законної сили рішенням суду у справі № 916/30/20 державним реєстраторам прав на нерухоме майно будь-яких органів (місцевого самоврядування, виконавчого комітетів місцевих державних адміністрацій, акредитованих підприємств Міністерства юстиції України), а також нотаріусам та особам, уповноваженим на виконання функцій державних реєстраторів, які мають відповідні повноваження здійснювати реєстраційні дії щодо відчуження будь-яким способом (в тому числі шляхом продажу, дарування, поділу, виділу, внесення до статутного капіталу, передачі у володіння та користування третім особам, передачі в іпотеку, будь-якого обтяження стосовно нерухомого майна тощо) нерухомого майна, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю «ТРАНСПОРТ ЛОДЖІСТІК» (ідентифікаційний код 42688848), а саме: нежитлової будівлі загальною площею 1388,9 кв.м, розташовану за адресою: м. Одеса, вул. Отамана Чепіги, буд.29А; нежитлової будівлі загальною площею 1069,1 кв.м, розташованої за адресою: м. Одеса, вул. Отамана Чепіги, буд.29В; частку нежитлової будівлі R4 площею 1532,10 кв.м, розташованої за адресою: м. Одеса, вул. Отамана Чепіги, буд.29Г.

3. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Транспорт Лоджістік» про розподіл судових витрат у справі № 916/30/20 задовольнити частково.

4. Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Транспорт Лоджістік» (Код ЄДРПОУ 42688848, 65003, м. Одеса, вул. Отамана Чепіги, 29-А) витрати по сплаті судового збору за подачу заяви про приєднання до апеляційної скарги у сумі 28 377,00 грн.

5. Відмовити у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Транспорт Лоджістік» про розподіл судових витрат у справі № 916/30/20 в частині стягнення витрат на оплату послуг адвоката (професійну правничу допомогу) у сумі 31 500,00 грн.

6. Зобов`язати Господарський суд Одеської області видати наказ з дотриманням Закону України «Про виконавче провадження» щодо вимог до виконавчого документа.

Додаткова ухвала набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду у випадку та строки, передбачені ст.ст. 287, 288 ГПК України.

Повний текст ухвали складено та підписано 05.06.2023.

Головуючий К.В. Богатир

Судді: С.В. Таран

І.Г. Філінюк