Постанова

від 19.10.2020 по справі 916/30/20

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 жовтня 2020 року

м. Київ

Справа № 916/30/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Студенець В.І. - головуючий, судді: Баранець О.М., Мамалуй О.О.

розглянувши у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи

матеріали касаційної скарги Публічного акціонерного товариства "Одеський автоскладальний завод"

на ухвалу Господарського суду Одеської області

(головуючий суддя - Рога Н.В.)

від 08.01.2020

та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду

(головуючий суддя - Бєляновський В.В.; судді: Будішевська Л.О., Таран С.В.)

від 01.06.2020

за заявою ОСОБА_1

про забезпечення позову

у справі № 916/30/20

за позовом ОСОБА_1

до Публічного акціонерного товариства "Одеський автоскладальний завод", Державного реєстратора Державного підприємства "Центр обслуговування громадян" Ковач Вікторії Петрівни

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Транспорт Лоджістик"

про визнання недійсним рішень, скасування рішень та записів про державну реєстрацію прав,

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

1.1. ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Одеської області з позовом до Публічного акціонерного товариства "Одеський автоскладальний завод" та Державного реєстратора Державного підприємства "Центр обслуговування громадян" Ковач В.П., в якому просив:

- визнати недійсним рішення голови правління ПАТ "Одеський автоскладальний завод" №1/19 від 08.01.2019 щодо внесення у статутний капітал ТОВ "Транспорт Лоджістик" права власності на нежитлову будівлю загальною площею 1388,9 кв.м, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 ;

- визнати недійсним рішення голови правління ПАТ "Одеський автоскладальний завод" №2/19 від 08.01.2019 щодо внесення у статутний капітал ТОВ "Транспорт Лоджістик" права власності на нежитлову будівлю загальною площею 1069,1 кв.м, розташовану за адресою: АДРЕСА_3 ;

- визнати недійсним рішення голови правління ПАТ "Одеський автоскладальний завод" №3/19 від 29.07.2019 щодо внесення у статутний капітал ТОВ "Транспорт Лоджістик" права власності на 12/100 нежитлових будівель, загальною площею 13005,4 кв.м, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 ;

- скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень державного реєстратора Державного підприємства "Центр обслуговування громадян" Ковач Вікторії Петрівни, індексний номер 45359457 від 04.02.2019, про реєстрацію права власності на нежитлову будівлю загальною площею 1388,9 кв.м, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 за ТОВ "Транспорт Лоджістик" та скасувати запис державного реєстратора Державного підприємства "Центр обслуговування громадян" Ковач Вікторії Петрівни про право власності №30138190 на нежитлову будівлю загальною площею 1388,9 кв.м, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 та зареєстровану на праві приватної власності за ТОВ "Транспорт Лоджістик";

- скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень державного реєстратора Державного підприємства "Центр обслуговування громадян" Ковач Вікторії Петрівни, індексний номер 45359385 від 04.02.2019, про реєстрацію права власності на нежитлову будівлю загальною площею 1069,1 кв.м, розташовану за адресою: АДРЕСА_2 за ТОВ "Транспорт Лоджістик" та скасувати запис державного реєстратора Державного підприємства "Центр обслуговування громадян" Ковач Вікторії Петрівни про право власності №30138150 на нежитлову будівлю загальною площею 1069,1 кв.м, розташовану за адресою: АДРЕСА_2 та зареєстровану на праві приватної власності за ТОВ "Транспорт Лоджістик";

- скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень державного реєстратора Державного підприємства "Центр обслуговування громадян" Ковач Вікторії Петрівни, індексний номер 48221734 від 13.08.2019, про реєстрацію права власності на 12/100 нежитлових будівель, загальною площею 13005,4 кв.м, розташованих за адресою: АДРЕСА_3, за ТОВ "Транспорт Лоджістик" та скасувати запис державного реєстратора Державного підприємства "Центр обслуговування громадян" Ковач Вікторії Петрівни про право власності №32802900 на 12/100 нежитлових будівель, загальною площею 13005,4 кв.м, розташованих за адресою: АДРЕСА_3 та зареєстрованих на праві приватної власності за ТОВ "Транспорт Лоджістик".

1.2. Позовні вимоги обґрунтовані порушенням корпоративних прав та охоронюваних законом інтересів позивача, як акціонера ПАТ "Одеський автоскладальний завод", які регулюють питання діяльності товариства та управління ним, до яких відносяться в тому числі вирішення питання щодо відчуження основних засобів товариства, оскільки попереднє погодження таких питань та надання голові правління повноважень на підписання цих рішень віднесено до виключної компетенції загальних зборів акціонерів. Згідно з річною інформацією емітента цінних паперів за 2018р., розміщеної на веб сайті ПАТ "Одеський автоскладальний завод", основним видом діяльності акціонерного товариства є надання в оренду власного чи орендованого нерухомого майна, від якої у звітному році отримано дохід у сумі 5 818 000 грн. Незаконне відчуження одноособово головою правління товариства основних засобів товариства, здача в оренду яких є єдиним джерелом прибутку товариства, позбавить акціонера права на отримання дивідендів від прибутку, яке товариство могло б отримати від здачі в оренду цього нерухомого майна, що погіршить фінансовий стан товариства та негативно вплине на вартість акцій акціонера, а також позбавить можливості отримання акціонером частини майна, незаконно відчуженого рішенням голови правління, у разі ліквідації товариства.

Також позивач зазначив, що в порушення норм чинного законодавства, рішення органу уповноваженого установчими документами, а саме - загальних зборів акціонерів ПАТ "Одеський автоскладальний завод", для державної реєстрації права власності у зв`язку з передачею вищеперерахованого нерухомого майна у власність юридичної особи як внеску до статутного (складеного) капіталу (статутного фонду) державному реєстратору надано не було, погодження та попереднього схвалення загальними зборами передачі нерухомого майна в статутний фонд (капітал) утвореного товариства не здійснювалось, у зв`язку з чим були відсутні правові підстави для реєстрації права власності.

1.3. Одночасно в порядку статей 136, 137 Господарського процесуального кодексу України позивач подав до суду заяву про вжиття заходів забезпечення позову, в якій просив:

- заборонити державним реєстраторам будь-яких органів (місцевого самоврядування, виконавчих комітетів місцевих державних адміністрацій, акредитованих підприємств Міністерства юстиції України), а також нотаріусам та особам, уповноваженим на виконання функцій державних реєстраторів, які мають відповідні повноваження щодо внесення будь-яких відомостей та/або змін з будь-яких питань до ЄДРЮОФОПГФ здійснювати реєстраційні дії щодо перерозподілу часток в статутному капіталі та зміни складу учасників ТОВ "Транспорт Лоджістик" (ідентифікаційний код 42688848);

- заборонити державним реєстраторам прав на нерухоме майно будь-яких органів (місцевого самоврядування, виконавчих комітетів місцевих державних адміністрацій, акредитованих підприємств Міністерства юстиції України), а також нотаріусам та особам, уповноваженим на виконання функцій державних реєстраторів, які мають відповідні повноваження здійснювати реєстраційні дії щодо відчуження будь-яким способом (в тому числі шляхом продажу, дарування, поділу, виділу, внесення до статутного капіталу, передачі у володіння та користування третім особам, передачі в іпотеку, будь-якого обтяження стосовно нерухомого майна тощо) нерухомого майна, що належить ТОВ "Транспорт Лоджістик" (ідентифікаційний код 42688848), а саме: нежитлової будівлі загальною площею 1388,9 кв.м, розташовану за адресою: АДРЕСА_1; нежитлової будівлі загальною площею 1069,1 кв.м, розташованої за адресою: АДРЕСА_2; частку нежитлової будівлі R4 площею 1532,10 кв.м., розташованої за адресою: АДРЕСА_3.

1.4. Зазначена заява обґрунтована наявністю підстав для вжиття заявлених позивачем заходів забезпечення позову, передбачених частиною 2 статті 136 Господарського процесуального кодексу України, а саме тим, що вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони державним реєстраторам вносити відповідні зміни до реєстру стосовно зміни складу учасників товариства та перерозподілу статутного капіталу товариства, а також заборона здійснювати реєстраційні дії щодо відчуження будь-яким способом майна ТОВ "Транспорт Лоджістик", є тимчасовою, та не має своїм наслідком будь-якого перешкоджання господарській діяльності товариства, тоді як невжиття заходів забезпечення позову, у разі його задоволення, призведе до подання інших нових позовів про витребування майна з чужого незаконного володіння, визнання недійсними договорів купівлі-продажу нерухомого майна, що можуть бути укладені в процесі розгляду даної справи, що унеможливить ефективний захист та поновлення порушених прав, інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду. Враховуючи зазначене позивач вважав, що необхідність вжиття заходів забезпечення позову обґрунтована з урахуванням розумності і адекватності заявленим позовним вимогам, забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу.

1.5. Ухвалою Господарського суду Одеської області від 08.01.2020 залучено до участі у справі в якості третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ТОВ "Транспорт Лоджістик".

2. Зміст рішень судів попередніх інстанцій

2.1. Ухвалою Господарського суду Одеської області від 08.01.2020 заяву акціонера Публічного акціонерного товариства "Одеський автоскладальний завод" ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі №916/30/20 - задоволено частково. Заборонено до набрання законної сили рішенням суду у справі № 916/30/20 державним реєстраторам прав на нерухоме майно будь-яких органів (місцевого самоврядування, виконавчого комітетів місцевих державних адміністрацій, акредитованих підприємств Міністерства юстиції України), а також нотаріусам та особам, уповноваженим на виконання функцій державних реєстраторів, які мають відповідні повноваження здійснювати реєстраційні дії щодо відчуження будь-яким способом (в тому числі шляхом продажу, дарування, поділу, виділу, внесення до статутного капіталу, передачі у володіння та користування третім особам, передачі в іпотеку, будь-якого обтяження стосовно нерухомого майна тощо) нерухомого майна, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю "Транспорт Лоджістик" (ідентифікаційний код 42688848), а саме: нежитлової будівлі загальною площею 1388,9 кв.м, розташовану за адресою: АДРЕСА_1; нежитлової будівлі загальною площею 1069,1 кв.м, розташованої за адресою: АДРЕСА_2; частку нежитлової будівлі R4 площею 1532,10 кв.м, розташованої за адресою: АДРЕСА_3. В решті заяви відмовлено.

2.2. Суд першої інстанції виходив з того, що з урахуванням матеріалів справи та позовних вимог ОСОБА_1 у справі № 916/30/20, обґрунтованим, співмірним та виправданим є вжитий судом захід забезпечення позову.

Разом з тим інший захід забезпечення позову, вжити який просив позивач, у вигляді заборони державним реєстраторам будь-яких органів (місцевого самоврядування, виконавчого комітетів місцевих державних адміністрацій, акредитованих підприємств Міністерства юстиції України), а також нотаріусам та особам, уповноваженим на виконання функцій державних реєстраторів , які мають відповідні повноваження щодо внесення будь-яких відомостей та/або змін з будь-яких питань до ЄДРЮОФОПГФ здійснювати реєстраційні дії щодо перерозподілу часток в статутному капіталі та зміни складу учасників ТОВ "Транспорт Лоджістик" у даній справі суд вважав таким, що є неспівмірним з заявленими позовними вимогами, таким, що не стосується предмета спору.

2.3. Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 01.06.2020 ухвалу Господарського суду Одеської області від 08.01.2020 залишено без змін.

2.4. Суд апеляційної інстанції також виходив з того, що у разі, якщо до закінчення розгляду даної справи спірне нерухоме майно буде відчужено ТОВ "Транспорт Лоджістик" на користь інших осіб, а державним реєстратором речових прав на нерухоме майно або органом державної реєстрації прав будуть вчинені нові реєстраційні дії відносно спірного нерухомого майна, позивач не зможе захистити або поновити свої права в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду, що істотно ускладнить ефективний захист та поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся з позовом у даній справі.

3. Короткий зміст вимог касаційних скарг та узагальнений виклад позиції інших учасників справи

3.1. Не погоджуючись з ухвалою Господарського суду Одеської області від 08.01.2010 та постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 01.06.2020, Публічне акціонерне товариство "Одеський автоскладальний завод" подало касаційну скаргу, в якій просить оскаржувані судові рішення скасувати, відмовити ОСОБА_1 в задоволенні заяви про забезпечення позову повністю.

3.2. Узагальнені доводи касаційної скарги:

-майно, щодо якого вжито заходи забезпечення позову, належить на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю "Транспорт Лоджістик". При цьому позивачем не заявлено жодних вимог до товариства, у зв`язку з чим забезпечення позову шляхом заборони вчиняти певні дії щодо перереєстрації прав на майно третьої особи є безпідставним;

-позивачем не надано суду жодних доказів наявності ризиків відчуження спірного майна третьою особою, а суди попередніх інстанцій не звернули уваги на те, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Транспорт Лоджістик" є власником спірного майна протягом восьми місяців поспіль;

-позивач не обґрунтовує яким чином відчуження майна Товариством з обмеженою відповідальністю "Транспорт Лоджістик" може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду;

-суди попередніх інстанцій не врахували, що рішення про формування статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "Транспорт Лоджістик" шляхом внесення спірного майна було також прийняте загальними зборами Публічного акціонерного товариства "Одеський автоскладальний завод" 31.10.2019;

-суди попередніх інстанцій не врахували правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену в постанові від 07.04.2020 у справі № 904/3657/18, відповідно до якої відчуження майна акціонерним товариством не порушує прав акціонера, тобто відсутність порушеного права унеможливлює його захист в судовому порядку, що повинно бути підставою для відмови в задоволенні заяви про забезпечення позову.

4. Фактичні обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій

На підставі оспорюваних рішень голови правління ПАТ "Одеський автоскладальний завод" № 1/19 від 08.01.2019, № 2/19 від 08.01.2019, № 3/19 від 29.07.2019 того ж дня за актами приймання-передачі № 1/19, № 2/19, № 3/19 акціонерне товариство в якості внеску до статутного капіталу створеного ТОВ "Транспорт Лоджістик" передало останньому право власності на нежитлову будівлю загальною площею 1388,9 кв.м, розташовану за адресою: АДРЕСА_1; на нежитлову будівлю загальною площею 1069,1 кв.м, розташовану за адресою: АДРЕСА_2; на 12/100 нежитлових будівель, загальною площею 13005,4 кв.м, розташованих за адресою: АДРЕСА_3, що складається з нежитлової будівлі R4 площею 1532,10 кв.м, розташованої за адресою: АДРЕСА_3.

В подальшому, на підставі вказаних рішень голови правління акціонерного товариства та актів приймання-передачі державним реєстратором Державного підприємства "Центр обслуговування громадян" були прийняті оспорювані рішення про реєстрацію права власності на ці нежитлові будівлі за ТОВ "Транспорт Лоджістик" та до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно внесені оспорювані записи про право власності ТОВ "Транспорт Лоджістик" на ці нежитлові будівлі, що підтверджується Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 186153385 від 24.10.2019.

5. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій з посиланням на норми права, якими керувався Суд

5.1. Відповідно до частини 1 статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Згідно зі статтею 304 Господарського процесуального кодексу України ухвали судів першої та апеляційної інстанцій можуть бути оскаржені в касаційному порядку у випадках, передбачених пунктами 2 і 3 частини першої статті 287 цього Кодексу. Касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанції розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції.

5.2. Предметом касаційного перегляду є ухвала суду першої інстанції, залишена без змін постановою суду апеляційної інстанції про часткове задоволення заяви про вжиття заходів забезпечення позову.

Оскільки касаційна скарга не містить доводів щодо рішень судів попередніх інстанцій про відмову в задоволенні заяви про вжиття заходів забезпечення позову, то суд касаційної інстанції не перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права у цій частині.

5.3. Відповідно до статті 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно з частиною 1 статті 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується, зокрема забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1 - 9 цієї частини.

Частиною 4 статті 137 Господарського процесуального кодексу України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно до частини 5 статті 137 Господарського процесуального кодексу України не допускається забезпечення позову у спорах, що виникають з корпоративних відносин, шляхом заборони:

1) проводити загальні збори акціонерів або учасників господарського товариства та приймати ними рішення, крім заборони приймати конкретні визначені судом рішення, які прямо стосуються предмета спору;

2) емітенту, зберігачу, депозитарію надавати реєстр власників іменних цінних паперів, інформацію про акціонерів або учасників господарського товариства для проведення загальних зборів товариства;

3) участі (реєстрації для участі) або неучасті акціонерів або учасників у загальних зборах товариства, визначення правомочності загальних зборів акціонерів або учасників господарського товариства;

4) здійснювати органам державної влади, органам місцевого самоврядування, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб покладені на них згідно із законодавством владні повноваження, крім заборони приймати конкретні визначені судом рішення, вчиняти конкретні дії, що прямо стосуються предмета спору.

Згідно з частиною 10 статті 137 Господарського процесуального кодексу України заходи забезпечення позову не повинні порушувати прав інших акціонерів (учасників) господарського товариства. Зокрема, крім випадків, передбачених частиною дев`ятою цієї статті, заборона вчиняти дії має стосуватися лише акцій або корпоративних прав, безпосередньо пов`язаних з предметом спору.

Частинами 1, 2 статті 25 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" передбачено, що проведення реєстраційних дій зупиняється на підставі рішення суду про заборону вчинення реєстраційних дій, що набрало законної сили, або на підставі заяви власника об`єкта нерухомого майна про заборону вчинення реєстраційних дій щодо власного об`єкта нерухомого майна. Рішення суду або заява власника об`єкта нерухомого майна про заборону вчинення реєстраційних дій реєструється у Державному реєстрі прав.

Пунктом 1 частини 2 статті 27 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" встановлено, що державна реєстрація обтяжень проводиться на підставі судового рішення щодо набуття, зміни або припинення обтяження речових прав на нерухоме майно, що набрало законної сили.

Статтею 31-1 цього Закону визначено, що реєстраційні дії на підставі рішень судів проводяться виключно на підставі рішень, отриманих у результаті інформаційної взаємодії Державного реєстру прав та Єдиного державного реєстру судових рішень, без подання відповідної заяви заявником.

Державна судова адміністрація України у день набрання законної сили рішенням суду, яке передбачає набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав, внесення змін до записів Державного реєстру прав, зупинення реєстраційних дій, внесення запису про скасування державної реєстрації прав або скасування рішення державного реєстратора, забезпечує передачу до Державного реєстру прав примірника такого судового рішення.

Державний реєстратор, що перебуває у трудових відносинах з суб`єктом державної реєстрації прав, що забезпечує зберігання реєстраційних справ у паперовій формі, за місцезнаходженням відповідного майна у день надходження відповідного рішення суду формує та реєструє необхідну заяву або реєструє рішення суду про заборону вчинення дій, пов`язаних з державною реєстрацією прав, чи рішення суду про скасування відповідного рішення суду.

Проведення реєстраційних дій на підставі рішень судів здійснюється у порядку та строки, передбачені цим Законом, без справляння адміністративного збору.

Інформаційна взаємодія між Державним реєстром прав та Єдиним державним реєстром судових рішень здійснюється інформаційно-телекомунікаційними засобами в електронній формі у порядку, визначеному Міністерством юстиції України спільно з Державною судовою адміністрацією України.

Згідно з частиною 1 статті 32 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", інформація про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження, що міститься у Державному реєстрі прав, є відкритою, загальнодоступною та платною, крім випадків, передбачених цим Законом.

Для посадових осіб, зокрема, органів державної влади, судів інформація з Державного реєстру прав у зв`язку із здійсненням ними повноважень, визначених законом, надається за суб`єктом права чи за об`єктом нерухомого майна в електронній формі шляхом безпосереднього доступу до Державного реєстру прав, за умови ідентифікації відповідної посадової особи за допомогою електронного цифрового підпису (частина 3 статті 32 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень").

Отже, заборона вчинення реєстраційних дій є одним із визначених законом способів забезпечення позову, який передбачений, зокрема, Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

5.4. Під час вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову господарським судам необхідно дотримуватися принципу їх співмірності із заявленими позивачем вимогами.

Заходи щодо забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову та не повинні порушувати прав інших учасників (акціонерів) юридичної особи.

З огляду на викладене, для вирішення питання про наявність правових підстав для задоволення заяви про забезпечення позову та вжиття відповідних заходів має значення правильне визначення предмета спору.

Предметом спору у цій справі є визнання недійсними прийнятих одноособово головою правління ПАТ "Одеський автоскладальний завод" рішень про передачу до статутного капіталу створеного ТОВ "Транспорт Лоджістик" в якості майнового внеску об`єктів нерухомого майна, власником яких було акціонерне товариство, та скасування рішень суб`єкта державної реєстрації прав про державну реєстрацію прав і записів про проведену державну реєстрацію права власності ТОВ "Транспорт Лоджістик" на відповідні об`єкти нерухомого майна.

Підставою позову є зокрема те, що попереднє погодження рішень з питань відчуження основних засобів товариства та надання голові правління повноважень на підписання таких рішень віднесено до виключної компетенції загальних зборів акціонерів. Крім того, в порушення норм чинного законодавства, рішення органу уповноваженого установчими документами, а саме - загальних зборів акціонерів ПАТ "Одеський автоскладальний завод", для державної реєстрації права власності у зв`язку з передачею спірного нерухомого майна у власність юридичної особи як внеску до статутного (складеного) капіталу (статутного фонду) державному реєстратору надано не було, погодження та попереднього схвалення загальними зборами передачі нерухомого майна в статутний фонд (капітал) утвореного товариства не здійснювалось, у зв`язку з чим були відсутні правові підстави для реєстрації права власності.

Отже, виходячи з предмета та підстав позову, суд апеляційної інстанції дійшов до висновку, що кінцевою метою позову у даній справі є поновлення порушених прав, інтересів позивача, як акціонера ПАТ "Одеський автоскладальний завод", шляхом повернення спірного нерухомого майна у власність акціонерного товариства, яке було власником цього майна до прийняття головою правління оспорюваних рішень.

5.5. Обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення питання про забезпечення позову.

Отже, у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості, адекватності та співмірності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками цього судового процесу.

Відповідно до частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Частиною першою статті 2 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Згідно з частиною першою статті 11 Господарського процесуального кодексу України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права.

Оскільки у цій справі предметом позову є вимоги, судове рішення у разі задоволення яких не вимагатиме примусового виконання, то для задоволення клопотання позивача про забезпечення позову має досліджуватися наявність такої підстави для вжиття заходів забезпечення позову як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду. Тобто має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявлених заходів забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, оскільки позивач не зможе їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 16.08.2018 у справі № 910/1040/18.

5.6. З урахуванням викладеного, надавши оцінку доводам позивача, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що застосування заходу забезпечення позову у вигляді заборони до набрання законної сили рішенням суду у справі № 916/30/20 державним реєстраторам прав на нерухоме майно будь-яких органів (місцевого самоврядування, виконавчого комітетів місцевих державних адміністрацій, акредитованих підприємств Міністерства юстиції України), а також нотаріусам та особам, уповноваженим на виконання функцій державних реєстраторів, які мають відповідні повноваження здійснювати реєстраційні дії щодо відчуження будь-яким способом (в тому числі шляхом продажу, дарування, поділу, виділу, внесення до статутного капіталу, передачі у володіння та користування третім особам, передачі в іпотеку, будь-якого обтяження стосовно нерухомого майна тощо) нерухомого майна, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю "Транспорт Лоджістик", а саме: нежитлової будівлі загальною площею 1388,9 кв.м, розташовану за адресою: АДРЕСА_1; нежитлової будівлі загальною площею 1069,1 кв.м, розташованої за адресою: АДРЕСА_2; частку нежитлової будівлі R4 площею 1532,10 кв.м, розташованої за адресою: АДРЕСА_3, безпосередньо пов`язано з предметом позову і такі заходи є обґрунтованими та адекватними.

При цьому суди попередніх інстанцій виходили з того, що без вжиття заходів забезпечення позову у цій справі існує суттєвий ризик того, що ефективний захист або поновлення порушених та оспорюваних прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, може бути суттєво ускладненим у випадку перереєстрації права власності на спірне нерухоме майно на інших осіб, зважаючи на реальну можливість подальшого відчуження об`єктів спірного нерухомого майна його фактичним власником - ТОВ "Транспорт Лоджістик" на користь третіх осіб до завершення розгляду даного спору.

Крім того, господарські суди врахували, що вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони здійснювати реєстраційні дії щодо відчуження будь-яким способом майна ТОВ "Транспорт Лоджістик", є тимчасовою та не має своїм наслідком будь-якого перешкоджання господарській діяльності товариства, тоді як невжиття заходів забезпечення позову, у разі його задоволення, призведе до подання інших нових позовів про витребування майна з чужого незаконного володіння, визнання недійсними договорів купівлі-продажу нерухомого майна, що можуть бути укладені в процесі розгляду цієї справи, що унеможливить ефективний захист та поновлення порушених прав, інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Наведеним спростовуються доводи скаржника про те, що позивач не обґрунтовує яким чином відчуження майна Товариством з обмеженою відповідальністю "Транспорт Лоджістик" може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, а також, що позивачем не надано суду жодних доказів наявності ризиків відчуження спірного майна третьою особою.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суди попередніх інстанцій вжили заходів забезпечення позову, які прямо стосуються предмета спору в цій справі та узгоджуються з вимогами статей 136, 137 Господарського процесуального кодексу України.

5.7. Доводи скаржника про те, що позивачем не заявлено жодних вимог до товариства, у зв`язку з чим забезпечення позову шляхом заборони вчиняти певні дії щодо перереєстрації прав на майно третьої особи є безпідставним, колегією суддів відхиляються, оскільки вжитий судом захід забезпечення позову узгоджується з приписами пункту 4 частини 5 статті 137 Господарського процесуального кодексу України. При цьому, як встановив суд апеляційної інстанції, відповідне майно до прийняття оскаржуваних рішень головою правління було власністю ПАТ "Одеський автоскладальний завод", а позивачем заявлено позовні вимоги про визнання недійсним рішень щодо передачі до статутного фонду ТОВ "Транспорт Лоджістик" такого нерухомого майна та скасування запису щодо реєстрації права власності ТОВ "Транспорт Лоджістик" на це майно.

Посилання скаржника на те, що загальними зборами акціонерів, які відбулися 31.10.2019, погоджено відчуження спірного майна, обґрунтовано відхилено судом апеляційної інстанції, оскільки цими загальними зборами були погодженні рішення наглядової ради, а не оскаржувані рішення голови правління, на підставі яких була здійсненна перереєстрація права власності на спірне майно за ТОВ "Транспорт Лоджістик". При цьому на момент прийняття оскаржуваних рішень головою правління та вчинення державним реєстратором дій щодо перереєстрація права власності на нерухоме майна, рішення загальних зборів не було прийнято та державному реєстратору воно не надавалось.

Доводи скаржника про те, що суди попередніх інстанцій не врахували правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену в постанові від 07.04.2020 у справі № 904/3657/18, колегією суддів відхиляються, оскільки такі стосуються вирішення спору по суті.

6. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

6.1. Згідно зі статтею 309 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

6.2. З огляду на встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи, виходячи із меж перегляду справи в касаційній інстанції, а також враховуючи доводи та вимоги касаційної скарги, колегія суддів вважає, що відсутні правові підстави для зміни чи скасування оскаржуваних судових рішень.

7. Судові витрати

7.1. З огляду на те, що Верховний Суд залишає касаційну скаргу без задоволення, судові витрати, пов`язані з розглядом справи у суді касаційної інстанції, покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 236, 238, 240, 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В:

1. Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Одеський автоскладальний завод" залишити без задоволення, а ухвалу Господарського суду Одеської області від 08.01.2020 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 01.06.2020 у справі № 916/30/20 - без змін.

2. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та не підлягає оскарженню.

Головуючий В. Студенець

Судді О. Баранець

О. Мамалуй