Постанова

від 29.05.2023 по справі 905/63/22

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 травня 2023 року м. Харків Справа № 905/63/22

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Істоміна О.А., суддя Попков Д.О., суддя Радіонова О.О.

секретар судового засідання Семченко Ю.О.

за участю представників сторін:

позивача не з`явився

відповідача не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Збагачувальна фабрика «Свято-Варваринська» (вх.№24Д/3) на рішення Господарського суду Донецької області від 07.12.2022

у справі №905/63/22 (суддя Сковородіна О.М., повний текст рішення підписано 19.12.2022)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТД «Арм-Дніпро», м. Дніпро,

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Збагачувальна фабрика «Свято-Варваринська», Донецька область, с. Сергіївка,

про стягнення 611.734,85 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ТД «Арм-Дніпро» звернулось до Господарського суду Донецької області з позовом до ТОВ «Збагачувальна фабрика «Свято-Варваринська» про стягнення 611.734,85 грн (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог). В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору купівлі-продажу №95офк від 10.07.2017 щодо оплати вартості товару.

Рішенням Господарського суду Донецької області від 07.02.2022 у справі №905/63/22 позовні вимоги ТОВ «ТД «Арм-Дніпро» до ТОВ «Збагачувальна фабрика «Свято-Варваринська» про стягнення: основної заборгованості в розмірі 521.701,36 грн - задоволено, інфляційних втрат в розмірі 4.173,61 грн - задоволено, суми збільшення ціни товару через валютні коливання в розмірі 34.275,77 грн задоволено, 3% річних в розмірі 51.584,11 грн - задоволено частково в розмірі 50.812,28 грн. Стягнуто з ТОВ «Збагачувальна фабрика «Свято-Варваринська» на користь ТОВ «ТД «Арм-Дніпро» основну заборгованість в розмірі 521.701,36 грн, інфляційні втрати в розмірі 4.173,61 грн, суму збільшення ціни товару через валютні коливання в розмірі 34.275,77грн, 3% річних в розмірі 50.812,28 грн, витрати на оплату судового збору в розмірі 9.164,44 грн, витрати на правову допомогу в розмірі 24.968,46 грн. В задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.

Відповідач з вказаним рішенням місцевого господарського суду не погодився, звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати зазначене рішення повністю та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Обгрунтовуючи вимоги апеляційної скарги відповідач посилається на те, що суд першої інстанції не дослідив та не надав оцінки наданим відповідачем доказам, чим порушив вимоги ст. 86, ч. 5 ст. 236 ГПК України та прийняв незаконне рішення. При цьому, апелянт зазначає, що висновок суду про невиконання відповідачем встановленого договором обов`язку по оплаті отриманого товару у повному обсязі та у передбачений договором строк - є помилковим, оскільки платіжними дорученнями які підтверджують оплату товару за додатковими угодами 5-7 до договору 95офк №2695 від 25.06.2018 на суму 29.006,28 грн, №3420 від 09.08.2018 на суму 48.8150,80 грн, №2696 від 25.06.2018 на суму 374.864,41 грн підтверджується загальний розмір оплати товару за додатковими угодами 5-7 до договору 95офк в розмірі 892021,49 грн. Таким чином, вимога позивача про стягнення заборгованості в розмірі 521.701,36 грн є протиправною, а похідні від неї вимоги про стягнення компенсації інфляційних втрати в розмірі 4.173,61 грн, суми збільшення ціни товару через валютні коливання в розмірі 34.275,77 грн, 3% річних в розмірі 50.812,28 грн є також протиправними. Вказані докази за твердженням апелянта були надані суду 26.10.2022, проте належного їх дослідження та оцінки судом першої інстанції здійснено не було.

Протоколом автоматизованого розподілу справи між суддями від 08.01.2023 Господарського процесуального кодексу України головуючим (суддею-доповідачем) з розгляду цієї апеляційної скарги визначено суддю Істоміна О.А., тоді як іншими членами колегії є Радіонова О.О., Зубченко І.В.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 09.01.2023 апеляційну скаргу ТОВ Збагачувальна фабрика «Свято-Варваринська» залишено без руху через відсутність доказів сплати судового збору у відповідному розмірі.

Пізніше на адресу Східного апеляційного господарського суду від представника ТОВ Збагачувальна фабрика «Свято-Варваринська» надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги разом з платіжним дорученням.

Відповідно витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.02.2023 сформовано склад колегії суддів Східного апеляційного господарського суду: головуючий суддя Істоміна О.А., судді Попков Д.О., Радіонова О.О., в зв`язку з відставкою судді Зубченко І.В.

Після усунення недоліків апеляційної скарги, ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 27.02.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою відповідача, встановлено строк для учасників справи для подання відзиву на апеляційну скаргу до канцелярії суду разом з доказами його (доданих до нього документів) надсилання іншим учасникам справи в порядку ч.2 ст.263 ГПК України; призначено справу до розгляду на 03.04.2023. Запропоновано учасникам справи надати до суду заяви, клопотання та заперечення (у разі наявності), з доказами надсилання їх копії та доданих до них документів інших учасникам справи в порядку ч.4 ст.262 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до указу Президента України №64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні» та указів №259/2022 від 14.03.2022, №133/2022 від 18.04.2022, №341/2022 від 17.05.2022, №573/2022 від 18.08.2022, №757/2022 від 07.11.2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» починаючи з 24.02.2022 на території України діє режим воєнного стану

Наказом Східного апеляційного господарського суду від 25.03.2022 №03 Про встановлення особливого режиму роботи суду в умовах воєнного стану встановлено особливий режим роботи суду в умовах воєнного стану з 01.04.2022 та запроваджено відповідні організаційні заходи, зокрема: зупинено тимчасово розгляд справ у відкритих судових засіданнях за участю учасників судового процесу до усунення обставин, які в умовах воєнної агресії проти України зумовлюють загрозу життю, здоров`ю та безпеці відвідувачів і працівників суду; запроваджено з 01.04.2022 роботу суду у віддаленому режимі; рекомендовано учасникам судових справ утриматись від відвідування суду, свої процесуальні права та обов`язки, передбачені ГПК України, реалізовувати з використанням офіційної електронної пошти суду: inbox@eag.court.gov.ua; забезпечено приймання та опрацювання вхідної кореспонденції, що надходить до суду засобами електронного зв`язку.

На виконання вимог ухвали суду з Господарського суду Донецької області від 09.01.2023 до Східного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №905/63/22.

24.03.2022 через систему Електронний суд до Східного апеляційного господарського суду від ТОВ «ТД «Арм-Дніпро», надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач просить поновити ТОВ «Торговий Дім «АРМ-Дніпро» строк на надання відзиву на апеляційну скаргу у зв`язку із поважністю його пропуску; апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Донецької області від 07.12.2022 залишити без змін. При цьому, позивач зазначає, що в поштових квитанціях невірно зазначено адресу отримувача, що свідчить про недобросовісну поведінку апелянта та його представника у справі, в зв`язку з чим позивачем було пропущено строк на подання відзиву на апеляційну скаргу у встановлений апеляційним судом строк.

Щодо доводів апеляційної скарги, позивач зазначив, що відповідач не тільки фактично змінив свою попередню правову позицію щодо існуючого спору, яка була викладена ним у відзиві на позов, та, взагалі, в апеляційній скарзі він вже стверджує про відсутність заборгованості по оплаті погодженого сторонами товару в додаткових угодах №№5-7 до договору №95офк від 10.07.2017, посилаючись на платіжні доручення, якими відповідачем було сплачено 30% попередньої оплати за спірними додатковими угодами. При цьому, в системі «Електронний суд» також відсутня будь-яка інформація про надання 26.10.2022 відповідачем та долучення судом І-інстанції до матеріалів справи жодних письмових доказів.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 03.04.2023 розгляд справи було відкладено до 01.05.2023, та запропоновано учасникам справи надати письмові пояснення щодо оплати відповідачем по платіжних дорученнях №2695 від 25.06.2018 на суму 29.006,28 грн, №2696 від 25.06.2018 на суму 374.834,41 грн та №3420 від 09.08.2018 на суму 488.150,80 грн товару за додатковими угодами №5 та №6 до договору 95офк. Також запропоновано учасникам справи зробити звірку взаєморозрахунків за спірними додатковими угодами.

01.05.2023 через систему Електронний суд від позивача надійшли додаткові пояснення по справі, в яких останній зазначив, що відповідачем було внесено лише 30% вартості продукції за додатковими угодами №№5-7 до договору №95офк від 10.07.2017 за платіжними дорученнями, але це не становить 100% погодженої сторонами вартості товару відповідно до додаткових угод №№5-7 до договору №950фк від 10.07.2021. Крім того, позивач зазначив про можливість розгляду справи без його участі.

01.05.2023 в судовому засіданні оголошено перерву на 29.05.2023.

Запропонованих апеляційним господарським судом додаткових доказів по справі сторонами надано не було.

Учасники справи (повноважні представники) про час та місце судового засідання повідомлялись шляхом направлення на їх поштові та електронні адреси, що наявні у матеріалах справи (повідомлені учасниками справи шляхом зазначення у документах, які надавались до суду).

Згідно із Законом України «Про доступ до судових рішень» усі судові рішення (включаючи ухвали суду господарського суду про відкриття провадження у справі) є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання (ст. 2). Для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень; суд вносить до Реєстру всі судові рішення, викладені у письмовій формі, не пізніше наступного дня після їх ухвалення або виготовлення повного тексту (ст. 3). Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ст. 4).

Ухвали суду у даній справі розміщені в Єдиному державному реєстрі судових рішень, що підтверджується даними вказаного Реєстру, який є відкритим. Тобто, ухвала суду від 01.05.2023 оприлюднена на сайті Єдиного державного реєстру судових рішень 05.05.2023 і з цього моменту стала загальнодоступною для ознайомлення.

Згідно зі ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Згідно з частиною 1 статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до ч.12 статті 270 Господарського процесуального кодексу України, неявка сторін, або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Колегія суддів вважає, що судом апеляційної інстанції було вчинено всі належні та допустимі заходи направленні на повідомлення учасників справи про час та місце судового засідання. Суд визнавав явку представників сторін необов`язковою та повідомляв, що їх нез`явлення у судове засідання апеляційної інстанції (особисто чи представників), а також відсутність відповідного клопотання, не тягне за собою відкладення розгляду справи на іншу дату, а також не перешкоджає розгляду справи по суті.

Враховуючи, що сторони належним чином повідомлені про час та місце судового засідання, явка їх представників у судове засідання не визнавалась обов`язковою, судова колегія, порадившись на місці, ухвалила здійснити розгляд заяви за відсутності представників позивачів та відповідачів у даному судовому засіданні.

Заслухавши в судовому засіданні доповідь судді-доповідача, розглянувши матеріали справи, доводи в обґрунтування апеляційної скарги, в межах вимог, передбачених ст.269 ГПК України, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції обставин справи та доказів на їх підтвердження, а також правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне.

Як свідчать матеріали справи 10.07.2017 між ТОВ "Торговий дім "Арм-Дніпро" (продавець за договором, позивач по справі) та ТОВ "Збагачувальна фабрика "Свято-Варваринська" (покупець за договором, відповідач по справі) укладено договір купівлі-продажу №95офк, за умовами якого, продавець зобов`язується передати, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити відповідно до умов договору продукцію виробничо-технічного призначення (товар).

Іншими умовами договору визначено наступне:

- номенклатура, країна виробника, кількість, ціна, строк та умови поставки товару узгоджуються сторонами у додаткових угодах, які є невід`ємною частиною договору (п.1.1);

- умови поставки товару, пункт навантаження і розвантаження товару, найменування вантажоотримувача та вантажовідправника, узгоджуються сторонами в додаткових угодах поставки. Вантажовідправником є продавець, якщо інше не обумовлено у додаткових угодах. Вантажоотримувачем товару є покупець, якщо інше не обумовленого у додаткових угодах (п. 3.1);

- приймання товару здійснюється згідно з умовами договору, товар вважається поставленим продавцем та прийнятим покупцем за кількістю. При поставці автомобільним транспортом - відповідно до даних товарно-транспортної накладної та видаткової накладної, які підписуються продавцем та уповноваженим представником покупця (п.3.2, п.п.3.2.1 договору);

- покупець здійснює оплату товару у формі передоплати шляхом прямого перерахування грошових коштів на рахунок продавця на підставі виставленого продавцем рахунку на передоплату, якщо інше не обумовленого сторонами в додаткових угодах, які є невід`ємною частиною договору. Датою оплати товару вважається дати списання грошових коштів з рахунку покупця (п.4.1.);

- договір набирає чинності з дати його підписання та діє до 31.12.2018. Будь-які зміни, доповнення та додатки до договору мають силу, якщо вони викладені у письмовому вигляді та підписані уповноваженими представниками сторін (п. 7.1);

До спірного договору було укладено низку додаткових угод, яким сторони узгодили всі умови щодо поставки товару, ціни, номенклатури, оплати товару та інше, зокрема:

- додаткову угоду №5 від 21.05.2018, за якою позивач зобов`язався передати, а відповідач прийняти та сплатити на умовах договору товар: «Задвижку клинову чавунну з гумованим клином V2-05 Ду150 Ру 16» виробництва «Miv», Хорватія в кількості 5 шт. загальною вартістю на суму 96.687,60 грн.

- додаткову угоду №6 від 21.05.2018, за якою позивач зобов`язався передати, а відповідач прийняти та сплатити на умовах договору товар:

«Задвижку шиберну тип АТ200, Ду 250, Ру 10 матеріал корпусу - чавун, матеріал диска: нержавіюча сталь, ущільнення EPDM, клас герметичності А за держстандартом 9544-2015, приєднання між фланцеве форма В1 за EN 1092-1 () в комплекті з маховиком, виробництва «Gefa» Німеччина» в кількості 4 шт. загальною вартістю 460.074,80 грн.

Задвижку шиберну тип АТ200, Ду 150, Ру 10 матеріал корпусу - чавун, матеріал диска: нержавіюча сталь, ущільнення EPDM, клас герметичності А за держстандартом 9544-2015, приєднання між фланцеве форма В1 за EN 1092-1 в комплекті з маховиком, виробництва «Gefa» Німеччина» в кількості 4 шт. загальною вартістю 222.790,80 грн;

Задвижку шиберну тип АТ200, Ду 80, Ру 10 матеріал корпусу - чавун, матеріал диска: нержавіюча сталь, ущільнення EPDM, клас герметичності А за держстандартом 9544-2015, приєднання між фланцеве форма В1 за EN 1092-1 в комплекті з маховиком, виробництва «Gefa» Німеччина» в кількості 10 шт. загальною вартістю 358.341,10 грн.

Тобто, за вказаною додатковою угодою позивач зобов`язався виготовити товар за трьома позиціями. Всього на суму 1.249.448,04 грн (ПДВ 20% - 208.241,34 грн).

- додаткову угоду №7 від 23.05.2018 сторонами було укладено, за умовами якої позивач зобов`язався передати, а відповідач прийняти та сплатити на умовах договору товар: «Задвижку клинову чавунну з гумованим клином V2-05 Ду150 Ру 16» виробництва «Miv», Хорватія в кількості 5 шт. загальною вартістю на суму 96.687,60 грн в кількості 5 шт. загальною вартістю 96.510,30 грн.

В зазначених додаткових угодах №№5-7 сторони дійшли згоди щодо оплати поставленого товару, а саме: покупець здійснює оплату товару шляхом прямого перерахування грошових коштів на рахунок продавця в наступному порядку: 30% від вартості товару перерахувати у формі передоплату на підставі виставленого продавцем рахунку на передоплату, 70% від вартості товару перерахувати після отримання покупцем повідомлення про готовність товару до відвантаження на підставі виставленого рахунку на передоплату. Датою оплати вважається дата списання грошових коштів з рахунку покупця. Кінцевим строком повідомлення продавця про готовність товару до відвантаження - 80 днів з дати 30% передоплати.

На виконання умов договору за додатковими угодами №№ 5,6,7 відповідачем було зроблено обумовлену 30%ву передоплату за кожною з зазначених додаткових угод 25.06.2018.

В свою чергу позивачем, після отримання 30%-ї передоплати, було направлено відповідачу повідомлення про готовність товару за вищезазначеними специфікаціями до відвантаження (спочатку електронною поштою) за похідними номерами №0814 від 14.08.2018, №0903 від 03.09.2018, №0903/2 від 03.09.2018.

На підтвердження здійсненого обумовленного сторонами обов`язкового направлення повідомлення позивач надав суду наступні докази:

- копії зазначених повідомлень,

- копію листа ДП «Укрпошта» №39-Ю-01-34728(2588) від 29.10.2018 про вручення листів-повідомлень за похідним номером №0903 від 03.09.2018, та за похідним номером №0903/2 від 03.09.2018;

- витяг із «Журналу реєстрації вихідних телефонограм, телеграм, факсограм ТОВ «Торговий дім «Арм-Дніпро» за період з 02.01.2018 по 28.12.2018 за відповідні дати - 14.08.2018 пункт 50 та за 03.09.2018 - пункти 64, 65.

Зазначені повідомлення були направлені в обумовлений в додаткових угодах №№ 5,6,7 до договору термін.

В свою чергу покупець товар, зазначений у повідомленнях, - прийняв, погодити інші умови поставки - не пропонував.

З дати отримання таких повідомлень відповідачем, позивач набув право вимагати повної оплати товару, однак у зв`язку з порушенням відповідачем умов додаткових угод № 5, 6, 7 саме в частині повної своєчасної оплати, позивач був вимушений звернутися з позовом до суду.

Загальна сума заборгованості за твердженням позивача становить 521.701,36 грн, яка складається :

- за додатковою угодою №5 від 21.05.2018 - 67.681,32 грн (96.687,6 грн - 29.006,28 грн грн (загальна вартість - 30% передоплати);

- за додатковою угодою №6 від 21.05.2018 - 386.462,83 грн (460.074,80 грн - 138.022,44 грн (загальна вартість - 30% передоплати);

- за додатковою угодою №7 від 23.05.2021 - 67.557,21 грн (96.510,3 грн 28.953,09 грн (загальна вартість - 30% передоплати).

Окрім основної суми заборгованості, через невиконання відповідачем взятих на себе зобов`язань щодо повної та своєчасної сплати за поставлений товар, позивачем нараховано (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог) до стягнення інфляційних збитків в розмірі 4.173,61 грн та суму 3% річних в розмірі 51.584,11 грн.

Відповідач проти позову заперечував, оскільки додатковими угодами 5-7 до договору не встановлено строк виконання зобов`язання з оплати 70% вартості товарів, та в даному випадку, відповідно до ч.2 ст.530 Цивільного кодексу України, боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги.

Господарський суд, приймаючи оскаржуване рішення, яким задовольнив частково позовні вимоги, зазначив, що відповідачем не надано доказів того, що поставлений товар, за якими здійснюється стягування грошових коштів, був оплачений в повному обсязі. Судом проаналізовані надані платіжні доручення та встановлено, що за договором поставки відповідачем не здійснено оплату на суму 521.701,36 грн. Крім того, перевіривши розрахунок 3% річних та інфляційних втрат, що був доданий до заяви про збільшення позовних вимог, суд здійснив перерахунок, з урахуванням визначення належного періоду часу задовольнив позовні вимоги щодо стягнення інфляційних втрат в розмірі 4.173,61 грн, суму збільшення ціни товару через валютні коливання в розмірі 34.275,77 грн та 3% річних в розмірі 50.812,28 грн.

Колегія суддів дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, правильність застосування місцевим господарським судом норм процесуального та матеріального права в межах доводів та вимог апеляційної скарги, приходить до висновку про відмову у задоволенні апеляційної скарги виходячи з наступного.

Так, за змістом статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Згідно з частиною 1 статті 626, частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків; зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства

У статті 6 Цивільного кодексу України передбачено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 Цивільного кодексу України).

Приписами частин першої, другої статті 712 Цивільного кодексу України, які кореспондуються з вимогами частини першої статті 265 Господарського кодексу України, визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з частиною першою статті 662 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (частина перша статті 692 Цивільного кодексу України).

За приписами статті 663 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Згідно з частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 193 Господарського кодексу України визначено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону та інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

За приписами статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов`язання є його не виконання або виконання з порушенням умов, які визначені змістом зобов`язання.

Відповідно до ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як вже було зазначено, сторони по справі у спірному договорі дійшли згоди, що всі умови щодо поставки товару, ціни, номенклатури, оплати товару визначаються у додаткових угодах. При чому, оплата поставленого товару здійснюється в два етапи, а саме:

- 30% від вартості товару передоплати на підставі виставленого продавцем рахунку;

- 70% від вартості товару - після отримання покупцем повідомлення про готовність товару до відвантаження на підставі виставленого рахунку на передоплату.

Датою оплати вважається дата списання грошових коштів з рахунку покупця.

Кінцевим строком повідомлення продавця про готовність товару до відвантаження - 80 днів з дати 30% передоплати.

Отже, датою виникнення обов`язку з оплати 70% вартості товару є дата отримання повідомлення про готовність товару.

Відповідач свої зобов`язання за спірним договором з урахуванням додаткових угод №№5, 6, 7 виконав лише в частині здійснення обумовленої 30%-вої передоплати за кожною з зазначених додаткових угод від 25.06.2018.

Позивач, після отримання 30%-ї передоплати, направив відповідачу в обумовлений в додаткових угодах №№ 5,6,7 до договору термін повідомлення про готовність товару за вищезазначеними специфікаціями до відвантаження (спочатку електронною поштою) за похідними номерами №0814 від 14.08.2018, №0903 від 03.09.2018, №0903/2 від 03.09.2018, що підтверджується: копіями зазначених повідомлень; копією листа ДП «Укрпошта» №39-Ю-01-34728(2588) від 29.10.2018 про вручення листів-повідомлень за похідним номером №0903 від 03.09.2018, та за похідним номером №0903/2 від 03.09.2018; витягом із «Журналу реєстрації вихідних телефонограм, телеграм, факсограм ТОВ «Торговий дім «Арм-Дніпро».

Колегією суду були досліджені та проаналізовані надані докази на підтвердження направлення повідомлень, та визначено, що вони є достатніми і з дати отримання таких повідомлень відповідачем позивач набув право вимагати повної оплати товару.

Таким чином, з огляду на те, що відповідач встановлений договором обов`язок по оплаті отриманого товару у повному обсязі та у передбачений договором строк не виконав, належних і допустимих доказів виконання в повному обсязі своїх обов`язків за договором купівлі-продажу №95офк від 10.07.2017 не надав, господарський суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку щодо задоволення позову ТОВ "Торговий дім "Арм-Дніпро" в частині стягнення суми заборгованості у розмірі 521.701,36 грн з яким погоджується колегія суддів.

З приводу доводів апеляційної скарги, зокрема щодо посилання відповідача на платіжні доручення, що підтверджують сплату товару в загальному розмірі 892.021,49 грн за додатковими угодами №№5,6,7 до договору 95офк, а саме:

№2695 від 25.06.2018 на суму 29.006,28 грн;

№3420 від 09.08.2018 на суму 488.150,80 грн;

№2696 від 25.06.2018 на суму 374.834,41 грн., як на обставину, яка вказує на відсутність заборгованості відповідача, колегія суддів зазначає наступне.

Так, матеріалами справи підтверджується, що за вказаними платіжними дорученнями, відповідачем було сплачено 30% попередньої оплати за спірними додатковими угодами, зокрема,

№2695 від 25.06.2018 на суму 29.006,28 грн було сплачено за додатковою угодою №5 (30% від 96.687,6 грн);

№2696 від 25.06.2018 на суму 374.834,41 грн було сплачено за додатковою угодою №6 (30% від 1.249.448,07 грн загальна сума товару, що складається з трьох позицій);

№3420 від 09.08.2018 на суму 488.150,80 грн було також сплачено за додатковою угодою №6, проте слід зазначити, що це сума оплати 70%, що залишилися за товар відповідно до 2-ї та 3-ї позиції (1.249,448,04 374.834,41 = 874.613,63 грн 488.150,80 = 386.462,83 грн залишок по 1-й позиції, який залишився не сплаченим).

Таким чином, матеріалами справи, в тому числі і додатково доданими відповідачем платіжними дорученнями, підтверджується факт неповного виконання ТОВ «Збагачувальна фабрика «Свято-Варваринська» своїх зобов`язань за спірним договором, а саме в частині виконання додаткових угод №5, №6 (за першу позицію), №7.

Щодо посилань апелянта про те, що ним 26.10.2022 були надані суду першої інстанції зазначені платіжні доручення, проте належного їх дослідження та оцінки судом здійснено не було, спростовуються матеріалами справи, адже в них відсутня інформація щодо надання відповідачем відповідного клопотання про долучення до матеріалів справи жодних письмових доказів.

На прохання апеляційного господарського суду сторонами не було виконано звірку взаєморозрахунків за спірними додатковими угодами.

Крім основної суми заборгованості, позивач просив стягнути з відповідача суму 3% річних, інфляційних втрат та

Відповідно п.2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3% річних відповідно до статті 625 ЦК України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов`язання. Ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника, зупинення виконавчого провадження чи виконання рішення суду про стягнення грошової суми.

Здійснивши перерахунок річних та інфляційних, з урахуванням періоду з 11.09.2021 (момент виникнення заборгованості, який настав в день отримання відповідачем повідомлення про готовність товару) по 09.12.2021 на суму 521.701,36 грн, місцевий господарський суд встановив, що сума яка підлягає стягненню дорівнює 50.812,28 грн, з якою погоджується колегія суддів апеляційної інстанції.

В той же час, судом першої інстанції встановлено, що інфляційні втрати за період з 01.10.2018 по 01.12.2021 на суму 521.701,36 грн становлять 126.204,41 грн, проте позивачем була заявлена до стягнення сума в розмірі 4.173,61 грн та правомірно задоволена судом в розмірі визначеному позивачем.

Перевірка правильності розрахунку 3% річних та інфляційних втрат здійснена за допомогою калькулятора підрахунку заборгованості та штрафних санкцій інформаційної системи "Ліга. Закон Еліт".

Крім того, судом першої інстанції задоволена позовна вимога в частині стягнення з відповідача суми збільшення ціни товару через знецінення гривні в розмірі 34.275,77 грн, з урахуванням умов ч.1 додаткових угод №№ 5, 6, 7, якими визначено, що вартість товару автоматично підлягає корегуванню у вадку зміни курсу НБУ/EUR по відношенню до української гривні більш як +/- 3% на дату оплати, при цьому сума попередньої оплати такому перерахунку не підлягає.

Відповідно до відомостей з сайту Національного банку України, станом на 08.09.2018 (дата отримання відповідачем повідомлень поштовим зв`язком) курс НБУ/EUR становив: 32,829 грн за 1 євро, на 21-23.05.2018 (дату підписання додаткових угод) - 30,804 за 1 євро. Тобто, курс євро по відношенню до гривні за вказаний період збільшився на 6,57%.

Частиною 1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно зі ст.236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до ст.276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин колегія суддів апеляційного суду вважає висновки Господарського суду Донецької області законними та обґрунтованими. При цьому, доводи скаржника в апеляційній скарзі не спростовують висновків суду першої інстанції.

Враховуючи, що колегія суддів дійшла висновку про відмову в задоволенні апеляційної скарги, судові витрати понесені заявником апеляційної скарги, у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, відшкодуванню не підлягають в силу приписів статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити таке.

Відповідно до указу Президента України №64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні» та указів №259/2022 від 14.03.2022, №133/2022 від 18.04.2022, №341/2022 від 17.05.2022, №573/2022 від 18.08.2022, №757/2022 від 07.11.2022, №58/2023 від 06.02.2023, №254/2023 від 01.05.2023 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» починаючи з 24.02.2022 на території України діє режим воєнного стану.

Відповідно до ст. 26 Закону України Про правовий режим воєнного стану скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства в умовах воєнного стану забороняється.

При цьому, згідно Рекомендацій прийнятих Радою суддів України щодо роботи судів в умовах воєнного стану, при визначенні умов роботи суду у воєнний час, рекомендовано керуватися реальною поточною обстановкою, що склалася в регіоні. У випадку загрози життю, здоров`ю та безпеці відвідувачів суду, працівників апарату суду, суддів, - оперативно приймати рішення про тимчасове зупинення здійснення судочинства певним судом до усунення обставин, які зумовили припинення розгляду справи.

На підставі вищевикладеного, у зв`язку із введенням та продовженням в Україні воєнного стану, враховуючи поточну обстановку, що склалася в місті Харкові, суд апеляційної інстанції був вимушений вийти за межі строку розгляду апеляційної скарги, встановленого ч. 1 ст. 273 ГПК України.

Керуючись статтями 129, 240, 269, п.1 ч.1 ст. 275, 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Збагачувальна фабрика «Свято-Варваринська» залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Донецької області від 07.12.2022 у справі №905/63/22 залишити без змін.

Постанову може бути оскаржено до Верховного Суду у касаційному порядку через Східний апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня проголошення судового рішення або складання повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 05.06.2023

Головуючий суддя О.А. Істоміна

Суддя Д.О. Попков

Суддя О.О. Радіонова