Справа №:755/11871/17
Провадження №: 1-кс/755/894/23
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"22" травня 2023 р. слідчий суддя Дніпровського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участю представника власника майна - адвоката ОСОБА_3 , розглянув у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в режимі відеоконференції клопотання адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 про скасування арешту майна, накладеного у межах кримінального провадження № 42016000000002035, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 04.08.2016 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 212, ч. 2 ст. 364 КК України,
ВСТАНОВИВ:
05 квітня 2023 року, адвокат ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 , звернувся до Дніпровського районного суду м. Києва в порядку ст. 174 КПК України з клопотанням про скасування арешту, накладеного ухвалою слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва від 29 листопада 2018 року в межах кримінального провадження № 42016000000002035, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 04.08.2016 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 212, ч. 2 ст. 364 КК України.
Мотивуючи клопотання, адвокат ОСОБА_3 посилається на те, що ухвалою слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва від 29 листопада 2018 року задоволено клопотання слідчого в особливо важливих справах другого слідчого відділу управління з розслідування кримінальних проваджень слідчими органами прокуратури та процесуального керівництва прокуратури м. Києва ОСОБА_5 та накладено арешт на грошові кошти, які у безготівковому вигляді знаходяться на рахунках АТ КБ «Приватбанк» (код ЄДРПОУ 14360570, ІПН 143605704021, МФО 305299), а саме на рахунках ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , шляхом заборони відчуження, розпорядження та користування майном, однак, на теперішній час правової підстави для арешту майна немає, оскільки за чотири роки органом досудового розслідування у кримінальному провадженні не здобуто доказів причетності ОСОБА_4 до кримінального правопорушення, підозру у вказаному кримінальному провадженні йому не вручено, тому збереження арешту майна порушує його право, як власника, розпоряджатись та користуватись належним йому майном, що не відповідає принципам розумності та співрозмірності, тому просив скасувати арешт.
В судовому засіданні адвокат ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 , клопотання підтримав, просив його задовольнити з підстав, що наведені в ньому.
Прокурор в судове засідання не з`явився, повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив, зокрема, судові засідання неодноразово відкладалися у зв`язку з неявкою прокурора.
Дослідивши матеріали клопотання, вислухавши пояснення адвоката ОСОБА_3 , слідчий суддя дійшов висновку про наявність підстав для його задоволення.
Відповідно до ст. 170 КК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Ухвалою слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва від 29 листопада 2018 року було задоволено клопотання слідчого в особливо важливих справах другого слідчого відділу управління з розслідування кримінальних проваджень слідчими органів прокуратури та процесуального керівництва прокуратури м. Києва ОСОБА_5 та накладено арешт на майно на грошові кошти, які у безготівковому вигляді знаходяться на рахунках АТ КБ «Приватбанк» (код ЄДРПОУ 14360570, ІПН 143605704021, МФО 305299), а саме на рахунках: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІПН НОМЕР_2 ; ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІПН НОМЕР_3 ; ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 ; ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ІПН НОМЕР_4 ; ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ІПН НОМЕР_5 , шляхом заборони відчуження, розпорядження та користування майном.
В якості підстав для накладення арешту слідчим суддею зазначено необхідність забезпечення збереження речових доказів у кримінальному проваджені.
Згідно зі ст. 174 КК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Відповідно до ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Згідно з ч. 4 ст. 132 КПК України для оцінки потреб досудового розслідування слідчий суддя або суд зобов`язаний врахувати можливість без застосованого заходу забезпечення кримінального провадження отримати речі і документи, які можуть бути використані під час судового розгляду для встановлення обставин у кримінальному провадженні.
Згідно з ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Згідно з ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу).
Згідно із ст. 1 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, кожна фізична або юридична особа має право володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше, як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.
При цьому, згідно з ч. 11 ст. 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
В судовому засіданні було встановлено, що інформації, що має значення для встановлення додаткових обставин кримінального правопорушення, не виявлено, ОСОБА_4 не має статусу підозрюваного у даному кримінальному провадженні.
Відтак, подальше збереження арешту майна є необґрунтованим та недоцільним, а також набирає характер надмірного тягаря та невиправдано обмежує права власника майна.
Враховуючи, що потреба у збереженні арешту майна відпала, слідчий суддя доходить висновку щодо необхідності задоволення клопотання та скасування арешту.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 174, 309 КПК України, слідчий суддя, -
УХВАЛИВ:
Клопотання адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 про скасування арешту майна - задовольнити.
Арешт, який накладено ухвалою слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва від 29.11.2018 р. у межах кримінального провадження № 42016000000002035, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 04.08.2016 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 212, ч. 2 ст. 364 КК України, на грошові кошти, які у безготівковому вигляді знаходяться на рахунках АТ КБ «Приватбанк» (код ЄДРПОУ 14360570, ІПН 143605704021, МФО 305299), а саме на рахунках ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 - скасувати.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя
Суд | Дніпровський районний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 22.05.2023 |
Оприлюднено | 06.06.2023 |
Номер документу | 111313081 |
Судочинство | Кримінальне |
Категорія | Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про скасування арешту майна |
Кримінальне
Дніпровський районний суд міста Києва
Козачук О. М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні