Постанова

від 23.05.2023 по справі 542/895/20

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 542/895/20 Номер провадження 22-ц/814/2668/23Головуючий у 1-й інстанції Стрельченко Т. Г. Доповідач ап. інст. Чумак О. В.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 травня 2023 року м. Полтава

Полтавський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді Чумак О.В.

суддів Дряниці Ю.В., Пилипчук Л.І.

секретаря Владімірова Р.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою адвоката Панченко Олени Олександрівни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 , на рішення Новосанжарського районного суду Полтавської області від 31 серпня 2020 року, ухвалене суддею Стрельченко Т.Г., у справі за позовом ОСОБА_2 до територіальної громади в особі Куцівської сільської ради Новосанжарського району Полтавської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача,

ВСТАНОВИЛА:

03.08.2020 року ОСОБА_2 звернувся до місцевого суду з позовом до територіальної громади в особі Куцівської сільської ради Новосанжарського району Полтавської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його баба ОСОБА_3 .

Після смерті баби відкрилася спадщина, яка складається, у тому числі, із земельної ділянки з кадастровим номером 5323482203:03:001:0187 площею 0,2476 га, яка призначена для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, та житлового будинку з господарськими будівлями, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .

Позивач є спадкоємцем за заповітом на спадкове майно після померлої баби.

Зазначає, що причиною невчасного звернення до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини є те, що він проживав окремо від померлої баби та вважав, що складеного заповіту буде достатньо для отримання свідоцтва про право на спадщину. Однак звернувшись до нотаріуса для видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на спадкове майно, йому було відмовлено у зв`язку з пропуском строку для прийняття спадщини.

Рішенням Новосанжарського районного суду Полтавської області від 31.08.2020 року позов ОСОБА_2 до територіальної громади в особі Кунцівської сільської ради Новосанжарського району Полтавської області про визначення додаткового строку для прийняття спадщини задоволено.

Визначено ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , додатковий строк тривалістю в 3 (три) місяці для подання до нотаріуса заяви про прийняття спадщини, яка відкрилася після померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 баби ОСОБА_3 .

12.01.2023 року на вищевказане рішення суду подана апеляційна скарга адвокатом Панченко Оленою Олександрівною, яка діє в інтересах ОСОБА_1 , як особи, не залученої до участі у справі, проте рішення стосується його прав та інтересів.

Скаржник вважає, що рішення не відповідає вимогам матеріального і процесуального права та підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позову ОСОБА_2 , оскільки позивач пропустив строк для прийняття спадщини з причин, які не є поважними. Просить задовольнити апеляційну скаргу, скасувати рішення суду, ухвалити нове та відмовити у позові. Також просить вирішити питання про розподіл судових витрат.

Зазначає, що він є онуком померлої спадкодавці ОСОБА_3 , яка на час смерті проживала з його батьком ОСОБА_4 , який шляхом постійного проживання з матір`ю фактично прийняв спадщину.

Після смерті батька, який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 була відкрита спадкова справа і 30.10.2020 року він отримав свідоцтво про право на спадщину. Згодом він дізнався, що ОСОБА_2 судом визначено додатковий строк для прийняття спадщини та визнано недійсним свідоцтво про право на спадщину, видане на його ім`я.

Вказує, що при вирішенні питання щодо визначення додаткового строку для прийняття спадщини, суд в порушення вимог закону не залучив його до участі в справі, чим порушив його права та визнав поважною причину пропуску строку звернення до нотаріуса із заявою про прийняття спадщину те, що ОСОБА_2 вважав, що при наявності заповіту не має потреби звертатися до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини.

У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_2 просить залишити без задоволення апеляційну скаргу ОСОБА_1 та без змін рішення суду першої інстанції, яке на його думку є законним і обґрунтованим.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

За змістом ст. 374 ч. 1 п. 2 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Згідно із ст. 376 ЦПК України, підставами дляскасування судовогорішення повністюабо частковота ухваленнянового рішенняу відповіднійчастині абозміни судовогорішення є: неповнез`ясування обставин,що маютьзначення длясправи; недоведеністьобставин,що маютьзначення длясправи,які судпершої інстанціївизнав встановленими; невідповідністьвисновків,викладених урішенні судупершої інстанції,обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача та представника апелянта, перевіривши матеріали справи в межах заявлених вимог та доводів апеляційної скарги, приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_2 є онуком ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 , виданим виконавчим комітетом Кунцівської сільської ради Новосанжарського району Полтавської області 06.09.2019 року.

Спадкова справа після померлої ОСОБА_3 не заводилась, що підтверджується інформаційною довідкою зі спадкового реєстру від 20.08.2020 року.

Після смерті ОСОБА_3 відкрилась спадщина, яка складається із земельної ділянки площею 0,2476 га, яка призначена для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд і житлового будинку з господарськими будівлями, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується витягами з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 29.08.2018 року.

Відповідно до заповіту від 15.02.2013 року, посвідченого приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу Буленко М.М. та зареєстрованого в реєстрі за № 221, ОСОБА_3 заповіла все своє майно онуку ОСОБА_2 .

Постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 17.07.2020 року ОСОБА_2 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, після померлої ОСОБА_3 у зв`язку з пропуском строку, визначеного для її прийняття.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_2 про визначення йому додаткового строку для прийняття спадщини, суд першої інстанції виходив з того, що він пропустив його з поважних причин, оскільки проживав окремо від померлої та вважав, що складеного заповіту достатньо для отримання свідоцтва про право на спадщину.

Колегія суддів не погоджується з цим висновком враховуючи наступне.

Відповідно до статей1216,1217 ЦК Україниспадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

За правиламистатті 1223 ЦК Україниправо на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені устаттях; 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починаєтьсяз часу відкриття спадщини (частина першастатті 1270 ЦК України).

За правилами частини першоїстатті 1268 ЦК Україниспадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Відповідно достатті 1269 ЦК Україниспадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Подання заяви про прийняття спадщини є дією, яку повинен вчинити спадкоємець, який бажає прийняти спадщину тоді, коли такий спадкоємець не проживав на час відкриття спадщини постійно зі спадкодавцем. Відповідно, пропустити строк на прийняття спадщини може спадкоємець, який постійно не проживав на час відкриття спадщини зі спадкодавцем.

Відповідно до частини третьоїстатті 1272 ЦК Україниза позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Правила частини третьоїстатті 1272 ЦК Українипро надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої зави; 2) ці обставини визнані судом поважними.

Такий правовий висновок висловлений Верховним Судом України у постанові від 23 серпня 2017 року № 6-1320цс17.

З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.

Вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

У постановах від 26 червня 2019 року у справі № 565/1145/17 (провадження № 61-38298св18), від 28 березня 2022 року у справі № 750/2158/21 (провадження № 61-753св22) Верховний Суд зазначив, що поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.

Судом не можуть бути визнані поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна та відкриття спадщини, похилий вік, непрацездатність, невизначеність між спадкоємцями, хто буде приймати спадщину, відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини, несприятливі погодні умови тощо.

Якщо у спадкоємця перешкод для подання заяви не було, а він не скористався правом на прийняття спадщини через відсутність інформації про смерть спадкодавця, то правові підстави для визначення додаткового строку для прийняття спадщини відсутні.

Пропуск спадкоємцем строку для прийняття спадщини без поважних причин не свідчить про наявність у такого спадкоємця порушеного, невизнаного чи оспорюваного права, яке підлягає захисту в судовому порядку.

Як вбачається зі змісту позовної заяви, ОСОБА_2 , звертаючись до суду з позовом про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, обґрунтував поважність причин пропуску встановленого законом строку там, що він проживав окремо від померлої, а також юридичною необізнаністю, а саме тим, що він вважав, що складеного ОСОБА_3 заповіту достатньо для отримання свідоцтва про прийняття спадщини. Інших причин пропуску строку на звернення до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини більше ніж на 4 місяці позивач не навів.

Разом з тим, у постанові Верховного Суду від 11 листопада 2020 року у справі№ 750/262/20 (провадження № 61-14038св20) зазначено, що неспілкування позивача зі спадкодавцем внаслідок неприязних відносини між ними, а також необізнаність спадкоємця про факт смерті батька не є об`єктивними та непереборними труднощами, з якими закон пов`язує поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини.

Саме по собі незнання про смерть спадкодавця без установлення інших об`єктивних, непереборних, істотних труднощів на вчинення дій щодо прийняття спадщини не свідчить про поважність пропуску зазначеного строку.

Таким чином, необізнаність про смерть спадкодавця не є поважною причиною для визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Аналогічний правовий висновок викладено в постановах Верховного Суду від 30 вересня 2020 року у справі № 635/4551/18, від 27 травня 2020 року у справі № 336/1127/17, від 30 червня 2020 року у справі № 431/5782/17, від 03 березня 2021 року у справі № 145/148/20, що свідчить про сталість судової практики у спірних правовідносинах.

Оскільки підстави, на які посилається позивач, з урахуванням зазначених норм права та релевантної практики Верховного Суду, не є об`єктивними та непереборними труднощами, з якими закон пов`язує поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини, суд першої інстанції безпідставно визначив ОСОБА_2 додатковий строк для прийняття спадщини після смерті батька.

При цьому, колегія суддів враховує, що позивачу достовірно було відомо про наявність заповіту, складеного на нього померлою ОСОБА_3 , а місце його проживання не знаходиться на значній відстані від місця знаходження спадкового майна.

Крім того, звертаючись до визначення додаткового строку для прийняття спадщини, позивач визначив відповідачем Територіальну громаду в особі Кунцівської сільської ради Новосанжарського району Полтавської ради.

Разом з тим, відповідно до правового висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 15.07.2020 року у справі № 759/3515/19 суди відкривають провадження у справі за позовом про визначення додаткового строку для прийняття спадщини у разі відсутності письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину (ч.2 ст. 1272 ЦК), а також за відсутності інших спадкоємців, які б могли дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини. Відповідачами у такій справі є спадкоємці, які прийняли спадщину. В разі відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом чи усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

Як убачається з листа Новосанжарської державної нотаріальної контори від 12.06.2020 року вих. № 503/02-14, доданого ОСОБА_1 до апеляційної скарги, ОСОБА_4 , який є батьком ОСОБА_1 , фактично прийняв спадщину в порядку ч. 3 ст. 1268 ЦК України після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 матері ОСОБА_3 , шляхом постійного проживання з померлою на день відкриття спадщини, що підтверджується довідкою Кунцівської сільської ради Новосанжарського району Полтавської області № 02-28/563 від 11.11.2019 року.

Після померлого ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_4 заведена спадкова справа за заявою ОСОБА_1 про прийняття спадщини.

Таким чином, відповідачем у цій справі повинен бути інший спадкоємець - ОСОБА_1 , до якого перейшло прав на прийняття спадщини за спадковою трансмісією після померлої баби ОСОБА_3 .

Проте клопотань про заміну первісного відповідача належним відповідачем чи про залучення до участі його у справі як співвідповідача позивач ОСОБА_2 не заявляв. Суд належним чином не перевірив коло осіб, які проживали разом із спадкодавцем на час смерті, та не з`ясував, чи мають вони право на прийняття спадщини і чи реалізували вони його у визначеному законом порядку.

Пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо неналежного відповідача.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги дають підстави дійти до висновку, що оскаржене рішення ухвалене без додержання норм матеріального та процесуального права. У зв`язку з чим апеляційну скаргу необхідно задовольнити, рішення Новосанжарського районного суду Полтавської області від 31.08.2020 року скасувати та ухвалити нове про відмову у задоволенні позовних вимог.

З огляду на те, що за подання апеляційної скарги ОСОБА_1 поніс витрати зі сплати судового збору в сумі 1261,20 грн., його апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову ОСОБА_2 , вказану суму судового збору слід стягнути з позивача ОСОБА_2 на користь скаржника ОСОБА_1 відповідно до ст. 141 ЦПК України.

Керуючись статтями 367,374 ч. 1 п.2 ,376 ч. 1 п.3,4,статтями 381,384 ЦПК України, колегія суддів,

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу адвоката Панченко Олени Олександрівни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Новосанжарського районногосуду Полтавськоїобласті від31серпня2020року скасувати. Ухвалити нове рішення.

У задоволенні позову ОСОБА_2 до територіальної громади в особі Куцівської сільської ради Новосанжарського району Полтавської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,- відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги в сумі 1261,20 грн (тисяча двісті шістдесят одна гривня 20 копійок).

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Повний текст постанови складено 05.06.2023.

Головуючий суддя О.В.Чумак

Судді Ю.В.Дряниця

Л.І.Пилипчук