Ухвала

від 05.06.2023 по справі 120/4085/23

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

м. Вінниця

05 червня 2023 р.Справа № 120/4085/23

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Воробйової Інни Анатоліївни, розглянувши у письмовому провадженні клопотання про розгляд справи в порядку загального позовного провадження та виклик свідків у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Могилів - Подільське АТП -10508" до Конкурсного комітету з проведення конкурсу щодо перевезення пасажирів на приміських автобусних маршрутах загального користування , що не виходять за межі території області, Управління дорожнього господарства Вінницької обласної державної адміністрації, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів - ПП "АТП Кривешко" про визнання протиправними та скасування рішення, наказу

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Вінницького окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Могилів - Подільське АТП -10508" до Конкурсного комітету з проведення конкурсу щодо перевезення пасажирів на приміських автобусних маршрутах загального користування, що не виходять за межі території області, Управління дорожнього господарства Вінницької обласної державної адміністрації, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів - ПП "АТП Кривешко" про визнання протиправними та скасування рішення, наказу.

До початку розгляду справи по суті представником позивача подані клопотання та заява, в яких просить розглянути справу за правилами загального провадження та викликати для дачі пояснень свідків.

Надаючи оцінку заяві про виклик свідків, суд у своїх висновках виходить з наступного.

Відповідно до частин першої, другої статті 65 КАС України, як свідок в адміністративній справі за клопотанням сторони або за ініціативою суду може бути викликана будь-яка особа, якій відомі обставини, що належить з`ясувати у справі.

Обґрунтовуючи подану заяву про виклик свідків представник зазначає, що члени конкурсного комітету свідки ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , «можуть повідомити обставини, які мають значення для даної справи, зокрема які законні підстави допущення ПП «АТП Кривешко» до участі у конкурсі.

Крім того, зазначені особи можуть повідомити обставини прийняття конкурсним комітетом рішення про перенесення часу проведення конкурсу 03.03.2023 р. з 10.00 на 11.00».

При цьому, у заяві представник вказує на наявність технічного запису конкурсу, у якому зафіксовано виступ голови конкурсного комітету ОСОБА_4 , який повідомляє, що у конкурсного комітету наявна інформація, яка надійшла з Укртрансбезпеки про те, що ПП «АТП «Кривешко» не відповідає вимогам ст. 34 Закону України «Про автомобільний транспорт», а тому є законні підстави для не допущення його до конкурсу. Також під час прийняття рішень виступав член конкурсного комітету ОСОБА_2 .

Крім того, витяг з протоколу засідання конкурсного комітету підписували голова конкурсного комітету ОСОБА_1 та секретар конкурсного комітету Кузнєцова К.

Одночасно представник позивача вказує, що ним до позовної заяви долучено технічний запис проведення конкурсу.

Оцінюючи наведені у заяві аргументи суд зазначає, що в матеріалах справи міститься протокол №1 від 03.03.2023 р., в якому вказано причини перенесення засідання 03.03.2023 р. з 10.00 год . на 11.00 год. (у зв`язку із повітряною тривогою), що не потребує додаткового підтвердження чи доведення.

Щодо іншого аргументу, то суд у своїх висновках враховує положення пункту 48 Порядку проведення конкурсу з перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування, затвердженого постановою КМУ від 3 грудня 2008 р. № 1081, відповідно до якого під час проведення засідання конкурсного комітету здійснюється аудіозапис. Інформація про проведення конкурсу з перевезення пасажирів фіксується у протоколі засідання конкурсного комітету.

Аудіоматеріали та протоколи засідань зберігаються в організатора протягом п`яти років з дня проведення засідання конкурсного комітету.

Отже, хід засідання фіксується в протоколі та аудізаписі, які, слід зауважити, наявні в матеріалах справи, адже подані позивачем, а отже не потребують окремого окреслення свідками.

Відтак, на цій стадії судового процесу, суд не вбачає необхідності у виклику свідків, які мають дати покази щодо обставин, які зафіксовані письмово та технічно.

Стосовно клопотання про необхідність розгляду справи в порядку загального позовного провадження, то суд у своїх висновках виходить з наступного.

Положеннями статті 12 КАС України, передбачено, що адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).

Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах:

1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;

2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;

4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років";

6) щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 266-1 цього Кодексу.

В свою чергу, відповідно до ч. 6 ст. 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо:

1) прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенні Закону України "Про запобігання корупції" займають відповідальне та особливо відповідальне становище;

2) оскарження бездіяльності суб`єкта владних повноважень або розпорядника інформації щодо розгляду звернення або запиту на інформацію;

3) оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг;

4) припинення за зверненням суб`єкта владних повноважень юридичних осіб чи підприємницької діяльності фізичних осіб - підприємців у випадках, визначених законом, чи відміни державної реєстрації припинення юридичних осіб або підприємницької діяльності фізичних осіб - підприємців;

5) оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо в`їзду (виїзду) на тимчасово окуповану територію;

6) оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

7) стягнення грошових сум, що ґрунтуються на рішеннях суб`єкта владних повноважень, щодо яких завершився встановлений цим Кодексом строк оскарження;

8) типові справи;

9) оскарження нормативно-правових актів, які відтворюють зміст або прийняті на виконання нормативно-правового акта, визнаного судом протиправним і нечинним повністю або в окремій його частині;

10) інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження;

11) перебування іноземців або осіб без громадянства на території України.

Предметом оскарження у цій справі є рішення комісії та наказ управління про визначення переможця конкурсу, що підпадає під критерії справ, які розглядаються в порядку спрощеного позовного провадження.

Згідно пунктів 4, 6 частини дев`ятої статті 171 КАС України про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначаються: за якими правилами позовного провадження (загального чи спрощеного) буде розглядатися справа; дата, час і місце проведення судового засідання для розгляду справи по суті, якщо справа буде розглядатися за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Відповідно до положень частини першої статті 259 КАС України, клопотання позивача про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження подається у письмовій формі одночасно з поданням позовної заяви або може міститися у ній.

Частинами першою, другою, четвертою, сьомою статті 260 КАС України визначено, що питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

У випадку, передбаченому частиною першою статті 259 цього Кодексу, за наслідками розгляду відповідного клопотання позивача суд з урахуванням конкретних обставин справи може:

1) задовольнити клопотання та визначити строк відповідачу для подання заяви із запереченнями щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження; або

2) відмовити в задоволенні клопотання та розглянути справу за правилами загального позовного провадження.

Якщо відповідач в установлений судом строк подасть заяву із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, суд залежно від обґрунтованості заперечень відповідача протягом двох днів із дня її надходження до суду постановляє ухвалу про:

1) залишення заяви відповідача без задоволення;

2) розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.

Отже, у разі подання відповідних заперечень відповідачем, суд може постановити ухвалу про розгляд справи за правилами загального провадження. При цьому відповідні процесуальні дії суд вчиняє за наслідком розгляду клопотання поданого саме відповідачем, у разі наявності заяви позивача про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, тобто за наявності умов визначених у статті 259 КАС України.

Проте, відповідного клопотання позивачем при подані позову не подано, а тому, у цьому випадку положення статей 259 та 260 КАС України в частині розгляду справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням - не можуть застосовуватись за відсутності на те правових підстав.

Ознайомившись із позовними матеріалами суд дійшов висновку, що характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі є незначної складності та не вимагають проведення судового засідання з повідомленням/викликом сторін, про що було зазначено в ухвалі про відкриття провадження у справі, а тому рішення про розгляд справи у спрощеному проваджені приймалось судом з власної ініціативи. У цьому випадку слід застосовувати положення статті 262 КАС України, яка визначає особливості розгляду справ за правилами спрощеного позовного провадження.

Так, за змістом вказаної норми, розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.

Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - протягом п`ятнадцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Перше судове засідання у справі проводиться не пізніше тридцяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін:

1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу;

2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

Обґрунтовуючи заяву про необхідність розгляду справи в порядку загального позовного провадження, представник позивача вказує: на значення справи для сторін, оскільки позивач з 2001 р. здійснює перевезення на відповідному маршруті та без зазначеного об`єкту конкурсу припини своє існування; на складність справи, виходячи з значного обсягу наданих та витребуваних доказів; на необхідність з`ясування чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків, тощо; на коло сторін, яке, на його думку, не є остаточним; на значний суспільний інтерес справи.

Оцінюючи наведені у клопотанні аргументи з урахуванням наведеного вище, суд зазначає, що наявність «значного обсягу документів у справі» не робить її беззаперечно складною та такою , що підлягає розгляду в порядку загального провадження. Окрім того, «значний обсяг документів» це виключно оціночне поняття, яке, на думку суду, не має місце у цьому випадку.

Крім того, вжите законодавцем словосполучення «значний суспільний інтерес» необхідно розуміти як серйозну, обґрунтовану зацікавленість, яка має неабияке виняткове значення для усього суспільства в цілому, певних груп людей, територіальних громад, об`єднань громадян тощо до певної справи в контексті можливого впливу ухваленого у ній судового рішення на права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб. Вказане поняття охоплює ті потреби суспільства або окремих його груп, які пов`язані із збереженням, примноженням, захистом існуючих цінностей, девальвація та/або втрата яких мала б значний негативний вплив на розвиток громадянського суспільства. Наявність значного суспільного інтересу може мати місце й тоді, коли предмет спору зачіпає загальнодержавне значення, як от визначення і зміни конституційного ладу в Україні, виборчий процес (референдум), обороноздатність держави, її суверенітет, найвищі соціальні цінності, визначені Конституцією України, тощо.

Проте, клопотання не містить жодних аргументів, які б свідчили про значний суспільний інтерес саме до цієї конкретної справи й вказували на те, що предмет даного спору стосується питань, які мають виняткове значення для суспільства в контексті наведених вище критеріїв.

Стосовно «особливого значення» справи для сторін, то у даному випадку оцінка судом такої «значимості» може бути зроблена виключно на підставі дослідження мотивів, відповідно до яких сам учасник справи вважає її такою, що має для нього виняткове значення. Значення справи для учасника справи можна оцінити тільки з урахуванням особистої оцінки справи таким учасником. Відтак, особа, яка подає клопотання має обґрунтувати наявність відповідних обставин.

Здійснення перевезень позивачем з 2001 р. на відповідному маршруті і втрата цього маршруту, про що зазначає представник, - не впливає на складність справи та не є підставою для її розгляду в порядку загального позовного провадження.

Окрім того, суд звертає увагу на те, що до початку розгляду справи по суті від учасників судового процесу не надходило жодних клопотань/заяв про необхідність зміни складу учасників, а тому відсутні підстави для розгляду цього питання. Питання ж щодо виклику свідків судом розглянуто вище та такої необхідності не вбачається.

Оцінивши доводи клопотання, суд вважає, що посилання представника позивача на положення статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України є необґрунтованими, оскільки предмет спору не містить обґрунтованих фактичних передумов для віднесення справи до категорії значної складності, а тому не підлягає розгляду в порядку загального позовного провадження.

На підставі викладено, подане клопотання не підлягає задоволеню.

Керуючись ст.ст.12, 65, 248, 256, 260 КАС України, -

УХВАЛИВ:

в задоволенні клопотання та заяви представника позивача про розгляд справи в загальному позовному провадженні та виклик свідків - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

СуддяВоробйова Інна Анатоліївна