Ухвала

від 31.05.2023 по справі 120/4085/23

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про відвід судді

м. Вінниця

31 травня 2023 р. Справа № 120/4085/23

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді: Воробйової Інни Анатоліївни, розглянувши у порядку письмового провадження заяву про відвід судді у справі

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Могилів - Подільське АТП -10508"

до: Конкурсного комітету з проведення конкурсу щодо перевезення пасажирів на приміських автобусних маршрутах загального користування , що не виходять за межі території області, Управління дорожнього господарства Вінницької обласної державної адміністрації, 3 -я особа , що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів - ПП "АТП Кривешко"

про: визнання протиправними та скасування рішення, наказу

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Вінницького окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Могилів - Подільське АТП -10508" до Конкурсного комітету з проведення конкурсу щодо перевезення пасажирів на приміських автобусних маршрутах загального користування , що не виходять за межі території області, Управління дорожнього господарства Вінницької обласної державної адміністрації, 3 -я особа , що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів - ПП "АТП Кривешко" про визнання протиправними та скасування рішення, наказу.

31.05.23 р. від адвоката Сувалова В.О. надійшла заява про відів судді Воробйової І.А. від розгляду справи № 120/4085/23, в обґрунтування якої вказує, що суддя опосередковано заінтересована в розгляді справи та є обставини, які викликають сумніви в її об`єктивності.

Так, зазначено , що суддею створювались перешкоди для реалізації позивачем права на звернення до суду за захистом своїх прав, а саме, безпідставно залишалась позовна заява без руху, з підстав, що позивач невірно визначив суб"єктний склад відповідачів в порушення вимог ст. 160 КАС України. В цій же ухвалі від 17.04.2023 р. суддя вказала, що в позовній заяві позивач визначає в якості "третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору" - Приватне підприємство "АТП Кривешко", при цьому, не визначивши її статус та не надавши обгрунтованого клопотання про залучення такої особи до участі у справі. Однак, при відкритті провадження у справі залучила ПП "АТП Кривешко" в якості третьої особи, відтак, прийняла суперечливі рішення.

Вказав, що представником позивача подано клопотання про розгляд справи в загальному провадженні та виклик свідків, однак такі станом на 31.05.2023 р. не розглянуті.

Зазначив, що суддя Воробйова І.А. перебуває у дружніх відносинах із ОСОБА_1 , яка є дружиною керівника ПП "АТП Кривешко". Окрім того, ОСОБА_1 після подачі позову повідомила Управління дорожнього господарства Вінницької ОВА про те, що виграє справу, оскільки перебуває у дружніх відносинах із головуючою суддею.

Розглянувши подану заяву, суд дійшов висновку про відсутність підстав для її задоволення, виходячи з наступних міркувань.

Згідно частини першої статті 36 КАС України, суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу):

1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі;

2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи;

3) якщо він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді;

5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.

Водночас, відповідно до частини четвертої цієї ж статті, незгода сторони із процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді у іншій справах, публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

В контексті наведеного, оцінюючи аргументи адвоката викладені у заяві про відвід, суд вказує наступне.

11.04.2023 р. до Вінницького окружного адміністративного суду надійшов позов ТОВ "Могилів-Подільське АТП-10508" до конкурсного комітету з проведення конкурсу щодо перевезення пасажирів на приміських автобусних маршрутах загального користування, що не виходять за межі території області; Вінницької обласної військової адміністрації; третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору- ПП "АТП Кривешко" про: визнання протиправним та скасування рішення про результати конкурсу оформленого протоколом засідання конкурсного комітету з проведення конкурсу щодо перевезення пасажирів на приміських автобусних маршрутах загального користування, що не виходять за межі території області № 1 від 3.03.2023 р. в частині ухвалення подання пропозиції організатору конкурсу щодо визнання переможцем конкурсу ПП "АТП Кривешко" на об"єкті...; визнання протиправним та скасування накзу управління дорожнього господарства Вінницької ОВА № 12-аг від 22.03.2023 р. в частині, яким визнано переможцем на об"єкті конкурсу № 24....

За наслідком розгляду вказаного позову судом прийнято судове рішення про залишення його без руху.

Так, в ухвалі від 17.04.2023 р. вказано, що статтею 5 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС) України передбачено право на звернення до адміністративного суду. Позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб та повинна відповідати загальним вимогам, що встановлені статтями 160, 161 КАС України.

Норми статтей 160, 161 КАС України не містять виключень і поширюються на всі випадки звернення до суду з позовною заявою, у зв`язку з чим недотримання положень даних норм свідчить про невідповідність позовної заяви вимогам Закону.

Відповідно до пункту 4 частини п`ятої статті 160 КАС України, у позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.

Згідно пункту 1 частини першої статті 19 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема у спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

В розумінні статті 4 КАС України, суб`єкт владних повноважень - суб`єкт владних повноважень - це орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, а також іншим суб`єктом при здійснені ним владних управлінських функцій на основі законодавства (у тому числі без статусу юридичної особи), предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів/осіб, суб`єктів), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.

Із оскаржуваного наказу №12-аг від 22.03.2023 р. видно, що його прийнято Управлінням дорожнього господарства Вінницької обласної державної адміністрації, однак його не визначено відповідачем.

Більш того, визначаючи відповідачем Вінницьку обласну військову адміністрацію, жодних вимог до неї не заявлено.

Враховуючи вищенаведене позивачу запропоновано уточнити суб`єктний склад відповідачів, вказавши інформацію щодо таких, визначену в статті 160 КАС України.

Також в ухвалі зазначено, що у разі необхідності позивач може подати обгрунтоване клопотання про залучення третьої особи вказавши у якому статусі. В цьому судовому рішенні акцентовано увагу на положеннях частини другої статті 49 КАС України, відповідно до якої треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов`язки. Вони можуть бути залучені до участі у справі також за клопотанням учасників справи.

Частиною четвертою цієї ї норми визначено, що у заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі.

При цьому суд вказав, що третя особа може бути залучена за клопотанням учасника справи, однак слід подати заяву обгрунтувавши та вказавши підстави для залучення третьої особи до участі у справі і зазначивши її статус у відповідності до визначень наведених у статті 49 КАС України.

Оскільки позивач лише визначив у позові «третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Приватне підприємство «АТП Кривешко» , не вказавши на стороні кого має бути її залучено ( відповідача чи позивача) , а також не обґрунтував жодним чином необхідність такого залучення, судом запропоновано подти заяву із обґрунтуванням залучення третьої особи та визначенням її статусу, що узгоджується з приписами статті 49 КАС України.

У заяві про усунення недоліків позовної заяви представник позивача визначив склад відповідачів та повідомив про відсутність доказів, які б давали можливість обгрунтувати участь ПП "АТП Кривешко" в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.

Стосовно агрументів про самостійне залучення ПП "АТП Кривешко" до участі у справі в якості третьої особи в ухвалі про відкриття провадження у справі, то тут слід вказати, що згідно із ч. 2 ст. 49 КАС України, якщо адміністративний суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до судового розгляду встановить, що судове рішення може вплинути на права та обов`язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі в справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору.

В свою чергу, при відкритті провадження судом встановлено, що рішення у справі може вплинути на права і інтереси ПП "АТП Кривешко", адже предметом оскарження є рішення суб"єкта владних повноважень, яким перевізника ПП "АТП Кривешко" визначено переможцем на певному об"єкті. Відтак, і залучено підприємство до участі у справі в якості третьої особи.

Суд окремо акцентує увагу на тому, що фактично, зі змісту поданої заяви вбачається не погодження адвоката із судовими рішеннями щодо залишення позову без руху та ухвали про відкриття провадження у справі в частині залучення третьої особи, що, за приписами процитованої вище статті 36 КАС України, не може бути підставою для відводу.

Стосовно не розгляду клопотань про розгляд справи в загальному провадженні та виклик свідків, то тут суд вказує наступне.

Відповідно до статті 92 КАС України, виклик свідка здійснюється за заявою учасника справи. У заяві про виклик свідка зазначаються його ім`я, місце проживання (перебування) або місце роботи, обставини, які він може підтвердити. Заява про виклик свідка має бути подана до або під час підготовчого судового засідання, а якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання у справі.

Водночас, положеннями частини першої статті 260 КАС України визначено, що питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Відповідно до частин другої, третьої статі 262 КАС України, розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі.

Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів, з дня відкриття провадження у справі.

Так, ухвалу про відкриття провадження у справі винесено 1.05.23 р., отже процесуальні дії, в р. щодо розгляду заяв клопотань можуть, але не виключно, вчинятись протягом 30 днів, тобто до 1.06.2023 р. Проте, подача 31.05.23 р. заяви про відвід унеможливлює розгляд поданих звернень у строк до 1.06.2023 р.

Стосовно доводів представника позивача, що суддя Воробйова І.А. перебуває у дружніх відносинах із ОСОБА_1 , яка є дружиною керівника ПП "АТП Кривешко", тут суд стверджує, що вони не відповідають дійсності, адже жодних особистих/дружніх стосунків у судді із ОСОБА_1 не існує. А тому наведені аргументи є надуманими та безпідставними. Зайняття будь-якої посади ОСОБА_1 у Вінницькому окружному адміністративному судді не може свідчити про дружні відносини останньої із головуючою суддею.

На думку суду, жодних переконливих підстав для сумнівів в неупередженності судді позивачем не наведено.

Окремо слід зазначити, що , Європейський суд з прав людини неодноразово вказував на те, що існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно визначатися на підставі суб`єктивного критерію, в контексті якого слід враховувати особисті переконання та поведінку певного судді, що означає необхідність встановити, чи мав суддя у певній справі будь-яку особисту зацікавленість або упередженість, а також на підставі об`єктивного критерію, в контексті якого необхідно встановити, чи забезпечував суд і, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії аби виключити будь-які обґрунтовані сумніви щодо його безсторонності (див., серед іншого, рішення у справі «Фей проти Австрії» (Fey v. Austria) від 24 лютого 1993 року, пп. 27, 28 і 30, Series A, no. 255, рішення «Ветштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland), заява № 33958/96, п. 42); у контексті об`єктивного критерію у цій справі окремо від поведінки суддів слід визначити, чи існували переконливі факти, які могли б викликати сумніви щодо їхньої безсторонності. Це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезстороннім, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими (див. вищевказане рішення у справі «Ветштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland), п. 44; та рішення у справі «Ферантелі та Сантанжело проти Італії» (Ferrantelli and Santangelo v. Italy), від 7 серпня 1996 poку, п. 58 Reports of Judgments and Decisions, 1996-III).

Отже, при наданні оцінки об`єктивності судді під час здійснення правосуддя необхідно розрізняти два критерії: 1) об`єктивна безсторонність, яка полягає у встановленні фактів, які можуть ставити під сумнів незалежність судді; 2) суб`єктивна безсторонність, яка полягає у відсутності упередженості або тенденційності в поведінці судді при розгляді конкретної справи.

При цьому, особиста безсторонність судді презюмується поки не надано доказів протилежного (згадане вище рішення у справі «Ветштайн проти Швейцарії» (Wettstein v.Switzerland), п. 42).

Відтак, не може бути підставою для відводу заява, яка містить лише припущення про існування обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді, не підтверджена жодними належними і допустимими доказами.

Натомість, заявляючи відвід судді, адвокат не надав доказів на підтвердження обставин, які б об`єктивно викликали обґрунтовані сумніви в неупередженості судді. Наведені у заяві обставини не свідчать про наявність підстав для відводу, передбачених у п. 4 ч. 1 ст. 36 КАС України, а сам відвід пов`язується виключно з суб`єктивним сприйняттям позивачем ухвалених судових рішень та дій судді під час прийняття до провадження позовної заяви.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про необґрунтованість заявленого відводу.

Частиною четвертою статті 40 КАС України визначено, якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу.

Відтак, з урахуванням приписів ч. 4 ст. 40 КАС України розгляд заяви про відвід слід здійснити суддею, який не входить до складу суду, що розглядає дану справу, який визначається у порядку, встановленому ч. 1 ст. 31 КАС України.

Керуючись ст. 36, 37, 39, 40, 248 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Адміністративну справу №120/4085/23 передати для вирішення питання про відвід судді Воробйової І.А. іншим суддею, визначеним в порядку, встановленому ст. 31 КАС України.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

Суддя Воробйова Інна Анатоліївна