Рішення

від 02.06.2023 по справі 465/76/23

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа № 465/76/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 червня 2023 року м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд, суддя Клименко О.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Львівського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Львівській області, Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Львівській області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про зобов`язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (Позивачка) до Львівського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Львівській області (Відповідач-1), в якій позивачка просить суд:

1. Зобов`язати Львівське відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Львівській області:

- нарахувати мені страхові виплати з 01 травня 2016 року з моменту настання страхового випадку;

- провести індексацію щомісячних страхових виплат на коефіцієнт показників зростання споживчих цін та середньої заробітної плати (доходу) в Україні з 01 травня 2016 року.

2. Стягнути з відповідача на мою користь 2000,00 грн витрат на правничу допомогу.

Ухвалою судді від 15 лютого 2023 року відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі без повідомлення (виклику) сторін.

Ухвалою суду від 09 березня 2023 року клопотання відповідача від 28 лютого 2023 року про заміну сторони у справі задоволено частково. Залучено Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Львівській області (Відповідач-2) до участі у справі як другого відповідача.

Ухвалою суду від 10 березня 2023 року у задоволенні заяви позивачки від 08 березня 2023 року про розгляд справи за її участю відмовлено.

Ухвалою суду від 03 квітня 2023 року заяву Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Львівській області від 23 березня 2023 року про залучення до участі у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору задоволено. Залучено Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (Третя особа) до участі в справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 01 травня 2016 року в приміщенні ДВНЗ «Національний лісотехнічний університет України» з позивачкою стався нещасний випадок. На підставі рішення Франківського районного суду м. Львова від 23 вересня 2020 року у справі № 465/3098/17 складено акт розслідування нещасного випадку, що стався 01 травня 2016 року о 12 год. 00 хв. в ДВНЗ «Національний лісотехнічний університет України» від 18 лютого 2021 року форми Н-1/П. 16 липня 2021 року постановою Львівського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Львівській області № 1323/90316/90316/2 «Про призначення потерпілому щомісячної страхової виплати» позивачці було призначено страхові виплати з дня встановлення МСЕК стійкої втрати професійної працездатності (з 17 червня 2021 року) в розмірі 1510,52 грн (35% від середньомісячної заробітної плати 4315,77 грн згідно з випискою з акта огляду МСЕК № 094056 від 22 червня 2021 року).

Позивачка вважає, що відповідач-1 неправомірно призначив їй страхові виплати з дня встановлення МСЕК стійкої втрати професійної працездатності (17 червня 2021 року), а не з моменту настання страхового випадку (01 травня 2016 року). Зазначає, що відповідно до пункту 1 частини 1 статті 47 Закону України від 23 вересня 1999 року № 1105-XIV «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» (далі Закон № 1105) страхові виплати провадяться щомісячно в установлені Фондом дні на підставі постанови цього Фонду або рішення суду: потерпілому - з дня втрати працездатності внаслідок нещасного випадку або з дати встановлення професійного захворювання.

Позивачка вказує, що втратила працездатність 01 травня 2016 року внаслідок нещасного випадку на виробництві, що підтверджується актом розслідування нещасного випадку, що стався 01 травня 2016 року о 12 год. 00 хв. в ДВНЗ «Національний лісотехнічний університет України» від 18 лютого 2021 року форми Н-1/П, протоколами обстеження Львівської комунальної міської клінічної лікарні швидкої медичної допомоги від 01 травня 2016 року № 4448 та від 07 травня 2016 року № 4636, випискою із медичної карти стаціонарної хворої № 11506 від 23 травня 2016 року, випискою з акта огляду МСЕК № 094056 від 22 червня 2021 року, посвідченням про інвалідність.

Крім цього, позивачка відзначає, що відповідно до частини 2 статті 37 Закону № 1105 щомісячні страхові виплати підлягають перерахуванню на коефіцієнт, що враховує показники зростання споживчих цін та середньої заробітної плати (доходу) в Україні.

З огляду на викладене позивачка просить суд адміністративний позов задовольнити, зобов`язавши відповідача-1 нарахувати їй страхові виплати з 01 травня 2016 року з моменту настання страхового випадку та провести індексацію щомісячних страхових виплат на коефіцієнт показників зростання споживчих цін та середньої заробітної плати (доходу) в Україні з 01 травня 2016 року.

Відповідач-1, належним чином повідомлений про відкриття спрощеного позовного провадження у цій справі, відзиву на позовну заяву не подав.

Частиною шостою статті 162 КАС України передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Позиція відповідача-2 викладена у відзиві на позовну заяву. Відповідач вказує, що на момент виникнення спірних правовідносин питання призначення, перерахунку та проведення страхових виплат регулювалось, окрім відповідних норм Закону № 1105, також підзаконними нормативно-правовими актами, зокрема: Порядком призначення, перерахування та проведення страхових виплат, затвердженим постановою правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 27 квітня 2007 року № 24 (далі Порядок № 24), який діяв до 30 вересня 2018 року та Порядком призначення, перерахування та проведення страхових виплат, затвердженим постановою правління Фонду соціального страхування України від 19 липня 2018 року № 11 (далі Порядок № 11), що набрав чинності з 01 жовтня 2018 року.

Відповідно до пункту 3.3 Порядку № 24 та абзацу 13 пункту 3.1 Порядку № 11 право на отримання потерпілим щомісячної страхової виплати настає з дня встановлення МСЕК стійкої втрати професійної працездатності. Окрім того, пунктом 3.1 Порядку № 24 та абзацом 8 пункту 3.1 Порядку № 11 передбачено, що для призначення щомісячної страхової виплати до заяви долучається оригінал виписки медико-соціальної експертної комісії (МСЕК) про ступінь втрати професійної працездатності.

Із заявою про призначення страхових виплат позивачка звернулася 12 липня 2021 року. До заяви, крім інших необхідних документів, долучила висновок МСЕК про ступінь професійної втрати працездатності, а саме виписку з акта огляду медико-соціальною експертною комісією про результати визначення ступеня втрати працездатності у відсотках, потреби у наданні медичної та соціальної допомоги від 22 червня 2021 року № 094056, яка свідчить про те, що позивачці у зв`язку з виробничою травмою встановлено з 17 червня 2021 року (дата огляду МСЕК) другу групу інвалідності та визначено 35% втрати професійної працездатності. Відтак постановою відповідача-1 від 16 липня 2021 року № 1323/90316/90316/2 «Про призначення потерпілому щомісячної страхової виплати» позивачці з 17 червня 2021 року, тобто з дня встановлення МСЕК стійкої втрати працездатності, встановлено щомісячну страхову виплату у розмірі 1510,52 грн у місяць.

Відповідач-2 стверджує, що щомісячна страхова виплата призначена позивачці як це передбачено чинним законодавством з дня встановлення МСЕК стійкої втрати професійної працездатності і визначена відповідно до ступеня втрати професійної працездатності позивачки (35%) та середньомісячного заробітку, який вона мала до ушкодження здоров`я.

Крім того, відповідач-2 повідомляє, що постановою відповідача-1 від 21 березня 2022 року № 46022/10021152/1/3 «Про призначення потерпілому перерахованої щомісячної страхової виплати відповідно до частини другої статті 37» позивачці з 01 березня 2022 року перераховано щомісячну страхову виплату на коефіцієнт 1,14 та встановлено її у розмірі 1721,99 грн у місяць.

Відповідач-2 підсумовує, що призначення, перерахунок та виплата позивачці щомісячної страхової виплати у зв`язку з нещасним випадком на виробництві у період, коли зазначені функції були покладені на Фонд соціального страхування України, здійснювались відповідно до чинних нормативно-правових актів. Підстави для здійснення нарахування позивачці щомісячних страхових виплат з 01 травня 2016 року відсутні, а тому відповідач-2 просить суд у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Третя особа подала пояснення щодо позову, в яких вказує, що Закон № 1105 та Порядок № 11 встановлюють виникнення права потерпілого від нещасного випадку на виробництві на отримання щомісячної страхової виплати з дня встановлення МСЕК стійкої втрати професійної працездатності. Оскільки МСЕК встановила позивачці стійку втрату професійної працездатності з 17 червня 2021 року, то відповідач-1 призначив позивачці щомісячну страхову виплату відповідно до вимог Закону № 1105 та Порядку № 11, які діяли на дату виникнення у позивачки права на таку, тобто з 17 червня 2021 року. Просить суд у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Суд встановив наступні фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини:

01 травня 2016 року в приміщенні ДВНЗ «Національний лісотехнічний університет України» з позивачкою стався нещасний випадок під час виконання трудових обов`язків, про що (з урахуванням рішення Франківського районного суду м. Львова від 23 вересня 2020 року у справі № 465/3098/17) комісією складено акт розслідування нещасного випадку, що стався 01 травня 2016 року о 12 год. 00 хв. в ДВНЗ «Національний лісотехнічний університет України» форми Н-1/П, який 18 лютого 2021 року затверджений В.о. ректора НЛТУ Ю.Ю. Туницею.

Згідно з довідкою про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках, потреби у наданні медичної та соціальної допомоги серії 12ААА № 094056 від 22 червня 2021 року (дата огляду 17 червня 2021 року, огляд первинний) позивачці встановлено ступінь професійної працездатності у відсотках: 35%.

Відповідно довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12ААВ № 066317 від 22 червня 2021 року (дата огляду 17 червня 2021 року) позивачці встановлено другу групу інвалідності безстроково, причина інвалідності: трудове каліцтво.

Постановою Львівського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Львівській області від 16 липня 2021 року № 1323/90316/90316/2 «Про призначення потерпілому щомісячної страхової виплати» постановлено призначити потерпілій ОСОБА_1 щомісячну страхову виплату в розмірі 1510,52 грн з 17 червня 2021 року (дати встановлення потерпілій стійкої втрати професійної працездатності 35% та другої групи інвалідності за висновком МСЕК від 17 червня 2021 року серії 12ААА № 094056) безстроково.

05 травня 2022 року позивачка звернулася до Львівського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Львівській області із заявою, у якій просила нарахувати їй страхову виплату з дня настання страхового випадку, тобто з 01 травня 2016 року, а також проіндексувати суму страхової виплати у повному обсязі (відповідно до законодавства 35%).

Листом від 10 травня 2022 року № 2201-13/747 Львівське відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Львівській області повідомило позивачку на її заяву від 05 травня 2022 року про те, що відповідно до статті 42 Закону № 1105 постановою Львівського відділення «Про призначення потерпілому щомісячної страхової виплати» від 16 липня 2021 року їй призначено страхову виплату з дня встановлення МСЕК стійкої втрати професійної працездатності (з 17 червня 2021 року) в розмірі 1510,52 грн (35% від середньомісячної заробітної плати 4315,77 грн згідно з випискою з акта огляду МСЕК від 22 червня 2021 року № 094056).

Позивачка, не погоджуючись із датою призначення їй страхової виплати (з 17 червня 2021 року), уважаючи, що такою має бути 01 травня 2016 року, адже саме тоді вона втратила працездатність, звернулася з цим позовом до суду.

Предметом розгляду у цій справі є оцінка наявності підстав для зобов`язання відповідача призначити позивачці страхову виплату з 01 травня 2016 року та провести індексацію щомісячних страхових виплат на коефіцієнт показників зростання споживчих цін та середньої заробітної плати (доходу) в Україні з 01 травня 2016 року.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з такого.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Тобто, суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Правові, фінансові та організаційні засади загальнообов`язкового державного соціального страхування, гарантії працюючих громадян щодо їх соціального захисту від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання визначає Закон України від 23 вересня 1999 року № 1105-XIV «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» (далі Закон № 1105, тут і надалі в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 35 Закону № 1105 страхуванню від нещасного випадку підлягають особи, які працюють на умовах трудового договору (контракту).

За змістом частин першої-третьої статті 36 Закону № 1105 страховими виплатами є грошові суми, які Фонд виплачує застрахованому чи особам, які мають на це право, у разі настання страхового випадку.

Факт нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання розслідується в порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України, відповідно до Закону України «Про охорону праці».

Підставою для оплати потерпілому витрат на медичну допомогу, проведення медичної, професійної та соціальної реабілітації, а також страхових виплат є акт розслідування нещасного випадку або акт розслідування професійного захворювання (отруєння) за встановленими формами.

Згідно з пунктом 1 частини 7 статті 36 Закону № 1105 страхові виплати складаються із страхової виплати втраченого заробітку (або відповідної його частини) залежно від ступеня втрати потерпілим професійної працездатності (далі - щомісячна страхова виплата).

Відповідно до частини 1 статті 38 Закону № 1105 ступінь втрати працездатності потерпілим установлюється МСЕК за участю Фонду і визначається у відсотках професійної працездатності, яку мав потерпілий до ушкодження здоров`я.

За змістом абзацу 1 частини 1 статті 42 Закону № 1105 сума щомісячної страхової виплати встановлюється відповідно до ступеня втрати професійної працездатності та середньомісячного заробітку, що потерпілий мав до ушкодження здоров`я.

Частиною 1 статті 43 Закону № 1105 передбачено, що для розгляду справ про страхові виплати до Фонду подаються: 1) акт розслідування нещасного випадку або акт розслідування професійного захворювання за встановленими формами та/або висновок МСЕК про ступінь втрати професійної працездатності застрахованого чи копія свідоцтва про його смерть; 2) документи про необхідність подання додаткових видів допомоги.

Відповідно до частин першої, другої статті 44 Закону № 1105 Фонд розглядає справу про страхові виплати на підставі заяви потерпілого або заінтересованої особи за наявності усіх необхідних документів і приймає відповідні рішення у десятиденний строк, не враховуючи дня надходження зазначених документів.

Рішення оформляється постановою, в якій зазначаються дані про осіб, які мають право на страхові виплати, розміри виплат на кожного члена сім`ї та їх строки або обґрунтування відмови у виплатах; до постанови додаються копії необхідних документів.

Як встановив суд постановою Львівського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Львівській області від 16 липня 2021 року № 1323/90316/90316/2 «Про призначення потерпілому щомісячної страхової виплати» постановлено призначити потерпілій ОСОБА_1 щомісячну страхову виплату в розмірі 1510,52 грн з 17 червня 2021 року (дати встановлення потерпілій стійкої втрати професійної працездатності 35% та другої групи інвалідності за висновком МСЕК від 17 червня 2021 року серії 12ААА № 094056) безстроково.

Отже, право позивачки, як особи, що потерпіла внаслідок нещасного випадку на виробництві, на отримання страхових виплат не є спірним у цій справі. Зважаючи на предмет та підстави заявленого позову, спірним у межах цієї справи є питання строків проведення страхових виплат.

Вирішуючи вказане питання, суд виходить із таких мотивів.

Строки проведення страхових виплат визначені статтею 47 Закону № 1105, редакція якої була незмінною як на дату настання нещасного випадку з позивачкою, так і на дату прийняття відповідачем-1 рішення про призначення їй страхової виплати.

Відповідно до пункту 1 частини 1 цієї статті страхові виплати провадяться щомісячно в установлені Фондом дні на підставі постанови цього Фонду або рішення суду: потерпілому - з дня втрати працездатності внаслідок нещасного випадку або з дати встановлення професійного захворювання.

Страхові виплати провадяться протягом строку, на який встановлено втрату працездатності у зв`язку із страховим випадком, а фінансування додаткових витрат згідно з цим Законом - протягом строку, на який визначено потребу в них (частина 5 статті 47 Закону № 1105).

Суд також відзначає, що на дату настання нещасного випадку з позивачкою і на дату прийняття відповідачем-1 рішення про призначення їй страхової виплати питання призначення, перерахунку та проведення страхових виплат регулювалось, окрім відповідних норм Закону № 1105, також підзаконними нормативно-правовими актами, зокрема:

- Порядком призначення, перерахування та проведення страхових виплат, затвердженим постановою правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 27 квітня 2007 року № 24, який діяв до 30 вересня 2018 року (був чинний на дату настання нещасного випадку з позивачкою);

- Порядком призначення, перерахування та проведення страхових виплат, затвердженим постановою правління Фонду соціального страхування України від 19 липня 2018 року № 11 (далі Порядок № 11), що набрав чинності з 01 жовтня 2018 року (був чинний на дату призначення страхової виплати позивачці).

Відповідно до абзацу першого пункту 3.3 Порядку № 24 та абзацу 13 пункту 3.1 Порядку № 11 право на отримання потерпілим одноразової допомоги та щомісячної страхової виплати настає з дня встановлення МСЕК стійкої втрати професійної працездатності.

Аналіз наведених правових норм, які діяли, як на момент настання нещасного випадку, так і на момент призначення позивачці страхової виплати, дає підстави дійти висновку, що право на отримання потерпілим страхових виплат настає з дня встановлення йому МСЕК стійкої втрати професійної працездатності. У зв`язку з цим до правовідносин щодо нарахування та виплати потерпілому страхових виплат мають застосовуватися правила, що діяли на день виникнення у нього права на виплату.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 10 липня 2018 року у справі № 165/551/17 та від 22 серпня 2019 року у справі № 130/3377/15-а.

Суд встановив, що МСЕК установила позивачці стійку втрату професійної працездатності з 17 червня 2021 року, що підтверджується довідкою про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках, потреби у наданні медичної та соціальної допомоги серії 12ААА № 094056 від 22 червня 2021 року.

Таким чином, відповідач-1 правомірно відповідно до вимог Закону № 1105 та Порядку № 11, які діяли на дату виникнення у позивачки права на страхову виплату, призначив таку з дня встановлення їй МСЕК стійкої втрати професійної працездатності, тобто з 17 червня 2021 року.

Твердження позивачки про те, що вона втратила працездатність 01 травня 2016 року внаслідок нещасного випадку на виробництві, що, на її думку, підтверджується такими документами: 1) актом розслідування нещасного випадку, що стався 01 травня 2016 року о 12 год. 00 хв. в ДВНЗ «Національний лісотехнічний університет України» від 18 лютого 2021 року форми Н-1/П; 2) протоколами обстеження Львівської комунальної міської клінічної лікарні швидкої медичної допомоги від 01 травня 2016 року № 4448 та від 07 травня 2016 року № 4636; 3) випискою із медичної карти стаціонарної хворої № 11506 від 23 травня 2016 року; 4) посвідченням про інвалідність суд оцінює критично, оскільки, як вже зазначено вище, право на отримання потерпілим щомісячної страхової виплати настає саме з дня встановлення МСЕК стійкої втрати професійної працездатності. Документом, що підтверджує встановлення МСЕК стійкої втрати професійної працездатності згідно з абзацом 8 пункту 3.1 Порядку № 11, є оригінал виписки медико-соціальної експертної комісії про ступінь втрати професійної працездатності. А згідно з наявною у матеріалах справи довідкою про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках, потреби у наданні медичної та соціальної допомоги серії 12ААА № 094056 від 22 червня 2021 року МСЕК установила позивачці стійку втрату професійної працездатності саме з 17 червня 2021 року.

Водночас як слідує зі змісту позовної заяви та поданої до відповідача-1 заяви від 05 травня 2023 року про нарахування страхової виплати позивачка фактично вважає, що має право на отримання страхової виплати з моменту настання страхового (нещасного) випадку. Однак настання нещасного випадку та встановлення МСЕК стійкої втрати професійної працездатності є різними за своєю суттю та значенням правовими категоріями, при цьому Закон № 1105 пов`язує право особи на отримання страхової виплати саме з дня втрати працездатності внаслідок нещасного випадку, а не з дня настання нещасного випадку.

Суд також відзначає, що за змістом статті 37 Закону № 1105 щомісячні страхові виплати підлягають перерахуванню на коефіцієнт, що враховує показники зростання споживчих цін та середньої заробітної плати (доходу) в Україні. Розмір та дата такого збільшення визначаються у межах бюджету Фонду за рішенням Кабінету Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 05 березня 2022 року № 200 «Про перерахування щомісячних страхових виплат потерпілим від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, та особам, які мають право на страхові виплати в разі смерті потерпілого, у 2022 році» (далі Постанова № 200) установлено, що у 2022 році перерахування щомісячних страхових виплат потерпілим від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, та особам, які мають право на страхові виплати в разі смерті потерпілого, проводиться з 1 березня із застосуванням коефіцієнта 1,14.

Згідно з постановою Львівського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Львівській області від 21 березня 2022 року № 46022/10021152/1/3 «Про призначення потерпілому перерахованої щомісячної страхової виплати відповідно до частини другої статті 37» позивачці з 01 березня 2022 року перераховано щомісячну страхову виплату на коефіцієнт 1,14 та встановлено її у розмірі 1721,99 грн у місяць.

Беручи до уваги викладене у сукупності, суд констатує, що відповідач-1 правомірно відповідно до вимог Закону № 1105 та Порядку № 11, які діяли на дату виникнення у позивачки права на страхову виплату, призначив таку з дня встановлення їй МСЕК стійкої втрати професійної працездатності, тобто з 17 червня 2021 року, а надалі, на виконання положень статті 37 Закону № 1105 та Постанови № 200, з 01 березня 2022 року перерахував щомісячну страхову виплату на коефіцієнт 1,14.

За таких обставин дії відповідача-1 у спірному випадку узгоджуються з положеннями чинних нормативно-правових актів, що регулюють спірні правовідносини, є правомірними, а тому підстави для задоволення позовних вимог шляхом зобов`язання відповідача-1 нарахувати позивачці страхові виплати з 01 травня 2016 року з моменту настання страхового випадку та провести індексацію щомісячних страхових виплат на коефіцієнт показників зростання споживчих цін та середньої заробітної плати (доходу) в Україні з 01 травня 2016 року відсутні.

За змістом частини першої статті 245 КАС України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.

Згідно з вимогами статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та, враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про відмову у задоволенні позову повністю.

Відповідно до статті 139 КАС України повернення судових витрат позивачу, якому відмовлено у задоволенні позову, не передбачено.

Керуючись ст.ст. 19-21, 72-77, 242-246, 255, 293, 295, підп.15.5 п.15 Перехідних положень, п. 3 Розділу VI Прикінцевих положень КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Львівського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Львівській області (вул. Сахарова, 42, м. Львів), Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Львівській області (вул. Героїв УПА, 73, корп. 8. м. Львів, 79029), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (вул. Митрополита Андрея, 10, м. Львів, 79016) про зобов`язання вчинити дії відмовити повністю.

Розподіл судових витрат не здійснюється.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржене за правилами, встановленими ст.ст. 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно, з урахуванням положень підп.15.5 п.15 розд. VII «Перехідні положення» та п. 3 Розділу VI «Прикінцеві положення» цього Кодексу.

Повний текст рішення складено 02 червня 2023 року.

Суддя Клименко О.М.