Ухвала
від 05.06.2023 по справі 640/39175/21
КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

05 червня 2023 року

м. Київ

справа № 640/39175/21

адміністративне провадження № К/990/15887/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Олендера І.Я.,

суддів: Гончарової І.А., Пасічник С.С.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 11.07.2022 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 04.10.2022 у справі №640/39175/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Луганський Акумулятор-1» до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

в с т а н о в и в:

Не погодившись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Головне управління ДПС у Київській області, утворене на правах відокремленого підрозділу ДПС України 01.05.2023 звернулось з касаційною скаргою до Верховного Суду, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального права та недотримання норм процесуального права, просить скасувати рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 11.07.2022 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 04.10.2022 у справі №640/39175/21, ухвалити нову постанову про відмову в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Луганський Акумулятор-1» у повному обсязі.

У поданій відповідачем касаційній скарзі також наведено підстави, що зумовили пропуск визначеного законом процесуального строку на касаційне оскарження спірних судових рішень. В обґрунтування поважності підстав пропуску строку при поданні касаційної скарги відповідач зазначив, що вперше Головне управління ДПС у Київській області, утворене на правах відокремленого підрозділу ДПС України звернулось до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою у справі №640/39175/21 в межах встановленого Кодексом адміністративного судочинства України (далі - КАС України) процесуального строку, яку Верховний Суд ухвалою від 11.11.2022 повернув особі, яка її подала на підставі пункту 4 частини п`ятої статті 332 КАС України.

Вдруге, втретє та вчетверте подану контролюючим органом касаційну скаргу Верховний Суд ухвалами від 21.12.2022, від 01.02.2023 та від 23.03.2023 повернув заявнику на підставі пункту 4 частини п`ятої статті 332 КАС України як таку, що не містила належного викладення підстав для касаційного оскарження судових рішень у цій справі, послідовно зазначивши про незмістовність наведеного скаржником обґрунтування підстав для касаційного оскарження судових рішень відповідно до частини четвертої статті 328 КАС України та вказавши про наявність у особи права на повторне звернення до суду з касаційною скаргою після повернення такої заявнику.

Користуючись наданим КАС України процесуальним правом повторного звернення, Головне управління ДПС у Київській області, утворене на правах відокремленого підрозділу ДПС вп`яте 01.05.2023 подало касаційну скаргу у справі №640/39175/21.

У своїх доводах про поважність причин пропуску строку при поданні касаційної скарги відповідач також вказав, що приведення касаційної скарги у відповідність до положень КАС України (наведення обґрунтованих підстав касаційного оскарження судових рішень, які на думку скаржника, є достатніми для відкриття провадження у справі) та дотримання процесуальних строків касаційного оскарження при первинному зверненні до Верховного Суду є безмовною підставою для поновлення пропущеного строку поданої ним (до закінчення річного строку) касаційної скарги та прийняття її до розгляду. Додатково відповідач просив врахувати належну реалізацію ним права на касаційне оскарження та відсутність з боку контролюючого органу зловживання процесуальними правами, яке полягає у врахуванні зауважень викладених Верховним Судом в ухвалах про повернення раніше поданих ним касаційних скарг та систематичне звернення скаржника до суду з метою оскарження спірних у цій справі судових рішень.

Верховний Суд ухвалою від 08.05.2023 касаційну скаргу відповідача залишив без руху з мотивів її невідповідності вимогам статей 329, 330 КАС України. Цією ж ухвалою суд визначив скаржнику строк, тривалістю у десять днів з дня отримання копії ухвали про залишення касаційної скарги без руху, впродовж якого особа має право надати суду: обґрунтовану заяву про поновлення строку на касаційне оскарження вказавши інші підстави та надавши належні докази на підтвердження поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження; уточнену касаційну скаргу, зміст якої щодо підстав передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України для касаційного оскарження судових рішень має бути викладено з урахуванням роз`яснень, наданих судом.

Залишаючи подану контролюючим органом касаційну скаргу без руху, Верховний Суд, серед іншого, врахувавши обставини справи, дійшов висновку про відсутність підстав вважати, що скаржником пропущено строк з поважних причин, оскільки наведені у клопотанні про поновлення строку на касаційне оскарження доводи не є такими, що пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій з касаційного оскарження судових рішень.

Вказану ухвалу Верховного Суду вручено представнику заявника 15.05.2023, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

На виконання вимог ухвали Верховного Суду про залишення касаційної скарги без руху, Головним управлінням ДПС у Київській області, утвореним на правах відокремленого підрозділу ДПС України до суду подано редакційні уточнення касаційної скарги на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 11.07.2022 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 04.10.2022 у справі №640/39175/21, в яких, крім іншого, відповідач наводить обґрунтування необхідності поновлення пропущеного ним з поважних причин строку на касаційне оскарження та прийняття касаційної скарги до розгляду Верховним Судом.

Разом з тим, розглянувши клопотання контролюючого органу про поновлення строку на касаційне оскарження спірних судових рішень, Судом встановлено, що обґрунтовуючи поважність підстав пропуску строку на касаційне оскарження, скаржник зазначає причини попуску процесуального строку аналогічні тим, що були наведені контролюючим органом при поданні касаційної скарги, та які судом було визнано неповажними. Інших умотивованих доводів, які б підтверджували поважність підстав пропуску строку касаційного оскарження Головне управління ДПС у Київській області, утворене на правах відокремленого підрозділу ДПС України не наводить; доказів не надає.

Відповідач повторно наголошує, що дотримання ним процесуальних строків касаційного оскарження при первинному зверненні до Верховного Суду та наведення обґрунтованих підстав касаційного оскарження судових рішень, які безпідставно не були прийняті Верховним Судом при постановленні ухвал про повернення раніше поданих касаційних скарг заявнику, на його думку, є достатніми для відкриття провадження у справі та є безмовною підставою для поновлення пропущеного строку поданої ним касаційної скарги (з урахуванням реалізації права чергового звернення до закінчення річного строку) і прийняття такої касаційної скарги до розгляду. Також, відповідач просить врахувати належну реалізацію ним права на касаційне оскарження та відсутність з його боку зловживання процесуальними правами, яке полягає у врахуванні зауважень викладених Верховним Судом в ухвалах про повернення раніше поданих ним касаційних скарг заявнику та систематичне звернення до суду з метою оскарження спірних у цій справі судових рішень.

Так, статтею 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Аналіз положень статей 5, 13, 328, 329 КАС України дозволяє дійти висновку, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку, яке повинно бути реалізовано у встановлений вказаним кодексом строк.

Згідно з частиною першою статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до пункту шостого частини п`ятої статті 44 КАС України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.

Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі «Перетяка та Шереметьєв проти України» від 21.12.2010, заява №45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі «Мельник проти України» від 28.03.2006, заява №23436/03).

Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Підстави пропуску строку касаційного оскарження можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з непереборними та об`єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання касаційної скарги.

У той же час, Верховний Суд звертає увагу, що з урахуванням приписів статті 44 КАС України всі учасники справи мають однаковий обсяг процесуальних прав та обов`язків, а тому маючи намір добросовісної реалізації належного особі права на касаційне оскарження судового рішення, скаржник повинен забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання касаційної скарги, її форми та змісту для чого, як особа, зацікавлена у її поданні, повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати усі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.

Так, керуючись частиною п`ятою статті 4 Закону України «Про доступ до судових рішень» від 22.12.2005 №3262, згідно з якою судді мають право на доступ до усіх інформаційних ресурсів Єдиного державного реєстру судових рішень з`ясовано, що постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 04.10.2022 у справі №640/39175/21 була прийнята у відкритому судовому засіданні. Повний текст постанови виготовлено 04.10.2022.

Судом також встановлено, що Головне управління ДПС у Київській області, утворене на правах відокремленого підрозділу ДПС України зверталось до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою у справі №640/39175/21 чотири рази. Кожну з поданих відповідачем касаційних скарг Верховний Суд ухвалами від 11.11.2022 від 21.12.2022, від 01.02.2023 та від 23.03.2023 повертав скаржнику на підставі пункту 4 частини п`ятої статті 332 КАС України як таку, що не містила належного викладання підстав для касаційного оскарження спірних судових рішень. Підставою для повернення кожної з касаційних скарг відповідача слугувало те, що при дослідженні скарги на предмет відповідності вимогам процесуального закону судом було встановлено, що кожна з них не містила належного викладення підстав касаційного оскарження рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 11.07.2022 та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 04.10.2022 у справі №640/39175/21, обов`язок зазначення яких передбачено частиною четвертою статті 328 КАС України. При цьому, у кожній зі своїх ухвал суд касаційної інстанції визнав недостатнім наведене скаржником обґрунтування для відкриття касаційного провадження на підставі пунктів 1, 2, 4 частини четвертої статті 328 КАС України та послідовно роз`яснював скаржнику вимоги щодо форми і змісту касаційної скарги, яким така має відповідати при викладенні підстав касаційного оскарження судових рішень, і у випадку подання касаційної скарги на підставі пунктів 1-4 частини четвертої статті 328, частин другої та третьої статті 353 цього Кодексу.

Таким чином, Верховний Суд вважає, що систематичне недотримання скаржником при зверненні до суду з касаційною скаргою, зокрема, положень пункту 4 частини п`ятої статті 332 КАС України щодо належного обґрунтування підстав передбачених цим Кодексом для оскарження судових рішень у касаційному порядку не є поважною причиною пропуску строку касаційного оскарження, оскільки не є такою, що не залежить від волі особи, яка подає касаційну та не надає особі права у будь-який необмежений час після сплину строку касаційного оскарження реалізовувати право на касаційне оскарження.

Відповідно до приписів статті 44 КАС України учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, щодо форми і змісту касаційної скарги. Частиною першою статті 45 КАС України регламентовано, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Приведення касаційної скарги у відповідність з вимогами КАС України в частині належного викладення підстав для касаційного оскарження судових рішень, передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України, є процесуальним обов`язком сторони, яка не погоджується з судовими рішеннями, і для його виконання процесуальний закон встановлює достатній строк - тридцять днів з дня складення повного тексту оскаржуваного судового рішення (з дня отримання копії судового рішення).

Суд, не заперечуючи проти права на повторне звернення з касаційною скаргою після її повернення, вважає, що таке право не є абсолютним. Це обґрунтовується змістом частини восьмої статті 169 КАС України, відповідно до якої скаржник має право на повторне звернення з касаційною скаргою, якщо будуть усунуті недоліки касаційної скарги, які стали підставою для повернення вперше поданої касаційної скарги і таке звернення відбувається без зайвих зволікань. Також скаржник повинен довести, що повернення вперше поданої касаційної скарги відбулося з причин, які не залежали від особи, яка оскаржує судові рішення.

Верховний Суд звертає увагу, що при вирішенні питання про поновлення строку касаційного оскарження, суд надає оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду, у взаємозв`язку інтервалів часу: з моменту закінчення встановленого статтею 329 КАС України строку касаційного оскарження до дати звернення з касаційною скаргою вперше; з моменту повернення вперше поданої касаційної скарги/відмови у відкритті касаційного провадження за вперше поданою касаційною скаргою до дати повторного звернення з касаційною скаргою і так далі.

Натомість, у клопотанні, надісланому відповідачем на виконання вимог ухвали від 08.05.2023, останнім так і не зазначено обставин, які позбавляли його можливості привести свою касаційну скаргу у відповідність із пунктом 4 частини другої статті 330 КАС України та подати касаційну скаргу з дотриманням визначеного КАС України процесуального строку на касаційне оскарження, з урахуванням того, що подаючи касаційну скаргу вп`яте, скаржник так і не виправив недоліків, які стали підставою для повернення попередніх касаційних скарг заявнику, про що зазначав суд касаційної інстанції залишаючи 08.05.2023 подану відповідачем касаційну скаргу без руху, що в свою чергу свідчить про формальне ставлення скаржника до оформлення касаційної скарги та ігнорування ним роз`яснень, наданих Верховним Судом.

У цій справі звернення з касаційною скаргою є п`ятим і саме скаржником не було дотримано вимог статей 328 і 330 КАС України, що стало підставою для повернення раніше поданих касаційних скарг у цій справі, тобто, саме проявлений контролюючим органом підхід до оформлення касаційних скарг став причиною для їх повернення та підставою для залишення вп`яте поданої касаційної скарги без руху.

Крім того, Верховний Суд наголошує, з моменту отримання відповідачем копії ухвали Верховного Суду про повернення вперше поданої касаційної скарги заявнику (22.11.2022) і до моменту чергового звернення (01.05.2023) сплинув строк у понад п`ять місяців, однак, у клопотанні про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень, належного обґрунтування причин такої тривалості реалізації права на звернення до суду скаржник так і не зазначає. Враховуючи, що при поданні касаційної скарги вдруге, втретє та вчетверте так і не було усунуто недоліків касаційної скарги, які стали підставою для її повернення вперше, Суд вважає, що відсутні підстави для визнання такого проміжку часу розумним і об`єктивно необхідним для належного оформлення касаційної скарги з урахуванням роз`яснень, наданих судом.

Посилання скаржника на обставини, пов`язані з регулярним поданням касаційної скарги у цій справі, недостатні для підтвердження поважності причин пропуску строку. Відповідач, маючи намір реалізації наданого йому права на касаційне оскарження судового рішення, повинен діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у нього прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне виконання своїх процесуальних обов`язків.

Державні органи є рівними перед законом і судом, поряд з іншими учасниками справи, та зобов`язані діяти вчасно та в належний спосіб, в тому числі при оскарженні судових рішень в апеляційному/касаційному порядку, та не можуть зловживати наданими їм процесуальними правами.

Маючи намір добросовісної реалізації належного права на касаційний перегляд справи, сторона повинна забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання касаційної скарги, її форми та змісту.

Обставини, на які посилається відповідач є суб`єктивними та пов`язані виключно з неналежною організацією роботи Головного управління ДПС у Київській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України.

Усталеною є позиція Верховного Суду щодо питання оцінки поважності причин пропуску строку через невиконання суб`єктом владних повноважень вимог процесуального закону щодо належного оформлення касаційної скарги, та як наслідок, повернення заявнику касаційної скарги не належать до об`єктивних обставин особливого і непереборного характеру і не надають такій особі права у будь-який необмежений час після спливу строку касаційного оскарження реалізовувати право на касаційне оскарження судового рішення.

Ураховуючи обставини справи, зазначені скаржником причини пропуску строку на касаційне оскарження не визнаються Судом поважними, оскільки вони не є такими, що не залежали від волевиявлення особи, що оскаржує судові рішення, і пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.

Верховний Суд також не приймає до уваги доводи скаржника щодо подання ним чергової касаційної скарги в межах річного строку з дня складання повного тексту оскаржуваної постанови, з огляду на те, що частина п`ята статті 333 КАС України не змінює загальні строки реалізації особою права на касаційне оскарження, які встановлені статтею 329 КАС України, а є імперативною нормою процесуального закону, яка встановлює для суб`єктів владних повноважень граничний (присічний) строк на касаційне оскарження судових рішень.

Сукупність цих обставин свідчить виключно про те, що Головне управління ДПС у Київській області, утворене на правах відокремленого підрозділу ДПС України допустило необґрунтовані зволікання щодо реалізації свого права на касаційне оскарження судових рішень з дотриманням вимог КАС України.

На переконання Суду, зазначені скаржником у клопотанні щодо поважності підстав пропуску строку на касаційне оскарження доводи свідчить виключно про намагання скаржника домогтися безпідставного поновлення судом строку на касаційне оскарження та нівелювання принципом правової визначеності.

Суд вважає за необхідне зазначити, що звернення до Верховного Суду з касаційною скаргою це право сторони, а не обов`язок, а тому, якщо особа вважає за необхідне скористатися своїм правом на касаційне оскарження, то реалізація зазначеного права повинна відбуватися із дотриманням порядку та строків встановлених положеннями КАС України. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Обґрунтовуючи висновки про обов`язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 07.07.1989 у справі «Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain» Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов`язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

З урахуванням вищевикладеного, Верховний Суд не вбачає підстав для визнання, зазначених скаржником у клопотанні про поновлення строку касаційного оскарження, причин пропуску такого строку поважними.

Також Верховний Суду зазначає, що за відсутності підстав для відкриття касаційного провадження у даній справі з причин визнання, викладених скаржником у клопотанні про поновлення строку касаційного оскарження підстав пропуску такого строку неповажними, Суд не надає оцінки обґрунтуванню уточненої касаційної скарги з урахуванням вимог передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, визнані судом неповажними.

Враховуючи викладене, у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити.

Керуючись статтею 333 КАС України, Суд -

у х в а л и в:

Відмовити у задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Київській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України про поновлення строку касаційного оскарження рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 11.07.2022 та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 04.10.2022 у справі №640/39175/21.

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Київській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 11.07.2022 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 04.10.2022 у справі №640/39175/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Луганський Акумулятор-1» до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Направити копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді І.Я. Олендер

І.А. Гончарова

С.С. Пасічник

СудКасаційний адміністративний суд Верховного Суду
Дата ухвалення рішення05.06.2023
Оприлюднено06.06.2023
Номер документу111322817
СудочинствоАдміністративне
КатегоріяСправи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них податку на додану вартість (крім бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, податку на додану вартість із ввезених на митну територію України товарів (продукції), зупинення реєстрації податкових накладних)

Судовий реєстр по справі —640/39175/21

Ухвала від 27.07.2023

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Олендер І.Я.

Ухвала від 05.06.2023

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Олендер І.Я.

Ухвала від 08.05.2023

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Олендер І.Я.

Ухвала від 23.03.2023

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Олендер І.Я.

Ухвала від 01.02.2023

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Олендер І.Я.

Ухвала від 21.12.2022

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Білоус О.В.

Ухвала від 11.11.2022

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Олендер І.Я.

Постанова від 04.10.2022

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Бужак Наталія Петрівна

Постанова від 04.10.2022

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Бужак Наталія Петрівна

Ухвала від 12.09.2022

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Бужак Наталія Петрівна

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні