Ухвала

від 05.06.2023 по справі 380/13557/21

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

про відкриття касаційного провадження

05 червня 2023 року

м. Київ

справа №380/13557/21

адміністративне провадження №К/990/18928/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., суддів Стародуба О.П. та Шарапи В.М., перевіривши касаційну скаргу Міністерства культури та інформаційної політики України

на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 04 квітня 2023 року

у справі № 380/13557/21

за позовом ОСОБА_1

до Міністерства культури та інформаційної політики України,

третя особа - Департамент архітектури та розвитку містобудування Львівської обласної державної адміністрації,

про визнання протиправним та скасування припису,

В С Т А Н О В И В :

23 травня 2023 року Міністерство культури та інформаційної політики України (далі - МКІП, скаржник) звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 04 квітня 2023 року.

Як убачається з оскаржуваного судового рішення та матеріалів касаційної скарги, предметом розгляду у цій справі є позовні вимоги про визнання протиправним і скасування припису МКІП від 26 липня 2021 року №868/6.11.6 щодо припинення проведення земельних та будь-яких інших будівельних робіт на об`єкті «Будівництво багатоквартирного житлового будинку з підземним паркінгом зі знесенням існуючих будівель».

Розглядаючи питання щодо можливості відкриття касаційного провадження у цій справі, колегія суддів виходить із наступного.

Відповідно до частин першої та четвертої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, зокрема, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах.

На підтвердження своїх доводів, у касаційній скарзі скаржник вказує на те, що судом апеляційної інстанції неправильно застосовано у спірних правовідносинах норми матеріального та процесуального права. Зокрема, скаржник зазначає що внаслідок неправильного застосування положень статті 54 Конституції України, а також Закону України «Про охорону культурної спадщини» від 08 червня 2000 року №1805-III (далі - Закон №1805-III) суд апеляційної інстанції дійшов помилкових висновків про те, що об`єкт «Будівництво багатоквартирного житлового будинку з підземним паркінгом зі знесенням існуючих будівель» не знаходиться у межах історичного ареалу міста Львова (рішення Львівської міської ради від 09 грудня 2005 р. № 1311) й у межах охоронної (буферної) зони об`єкта «Архітектурний ансамбль історичного центру Львова», включеного до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.

Скаржник вказує, що суд апеляційної інстанції також дійшов помилкового висновку, що у м. Львові відсутній затверджений у встановленому чинним законодавством порядку історико-архітектурний опорний план, оскільки відповідна науково-проектна документація не була погоджена, а визначені нею межі та режими використання не були затверджені центральним органом виконавчої влади, що формує та реалізує державну політику сфері охорони культурної спадщини.

Крім того, МКІП зазначає про хибність та необґрунтованість висновку суду апеляційної інстанції про те, що рішення виконкому Львівської міської ради №1311 від 9 грудня 2005 року «Про затвердження меж історичного ареалу та зони регулювання забудови міста Львова» не може вважатися належним документом, яким затверджено межі історичного ареалу м. Львова, оскільки такі межі не затверджені центральним органом виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини, тобто Міністерством культури України.

Як на підставу касаційного оскарження скаржник посилається на пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України та зазначає, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, а саме не врахував висновків Верховного Суду, що викладені у постанові від 11 липня 2022 року у справі № 1.380.2019.006107, де Суд у подібних правовідносинах дійшов висновку про правомірність припису Мінкультури про припинення будівельних робіт, з огляду на чинність рішення Львівської міської ради №1311 від 9 грудня 2005 року «Про затвердження меж історичного ареалу та зони регулювання забудови міста Львова».

Також скаржник зазначає про необхідність врахування висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 31 січня 2023 року у справі № 640/8728/21, де у подібних правовідносинах Суд дійшов висновку, що Міністерство культури України під час винесення припису діяло у межах повноважень, визначених Законом №1805-III, оскільки проведення робіт з будівництва на території історичного ареалу міста Львова, затвердженого рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради від 9 грудня 2005 року N° 1311, відбувалося за відсутності погодженої у встановленому порядку проектної документації та без відповідного дозволу центрального органу виконавчої влади, що формує та реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини.

Наведені доводи, поміж іншим, вказують на існування обставин, передбачених пунктом першим частини четвертої статті 328 КАС України і є підставою для відкриття касаційного провадження.

Таким чином, проаналізувавши підстави, на яких подано касаційну скаргу у цій справі, враховуючи суспільне значення результатів розгляду вказаної справи, що стосується насамперед забезпечення державою належної охорони культурної спадщини та історичних пам`яток, відповідно до положень статті 54 Конституції України, колегія суддів погоджується з необхідністю здійснити касаційний перегляд постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 04 квітня 2023 року, з метою з`ясування правильності застосування судом апеляційної інстанції положень статті 54 Конституції України та Закону №1805-III. Крім того, Суд також перевірить необхідність врахування висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 11 липня 2022 року у справі № 1.380.2019.006107, від 31 січня 2023 року у справі № 640/8728/21.

Верховний Суд також зазначає, що перегляд оскаржуваного судового рішення у касаційному порядку у цій справі може мати значення для формування єдиної правозастосовчої практики у подібних правовідносинах.

Касаційна скарга відповідає вимогам статті 330 КАС України, підстави для повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження відсутні.

У касаційній скарзі скаржником заявлено клопотання про зупинення виконання постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 04 квітня 2023 року, яке буде розглянуто судом в порядку підготовки справи до касаційного розгляду відповідно до статті 340 КАС України.

Крім того, Суд звертає увагу на необхідності реєстрації учасників справи в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі (далі - ЄСІТС). Відповідно до частини шостої статті 18 КАС України адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, судові експерти, державні органи та органи місцевого самоврядування, суб`єкти господарювання державного та комунального секторів економіки реєструють офіційні електронні адреси в ЄСІТС в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої офіційні електронні адреси в ЄСІТС в добровільному порядку. Особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в ЄСІТС, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою. Реєстрація в ЄСІТС не позбавляє права на подання документів до суду в паперовій формі в порядку, визначеному цим Кодексом.

Особи, які зареєстрували офіційні електронні адреси в ЄСІТС, подають процесуальні та інші документи, письмові та електронні докази, вчиняють інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою ЄСІСТ, з використанням власного електронного підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронні довірчі послуги", якщо інше не визначено цим Кодексом.

З огляду на вищезазначене, враховуючи запровадження на всій території України воєнного стану, а також з метою економії, Суд рекомендує учасникам справи зареєструватися у системі «Електронний суд».

Інструкція користувача Електронного суду розміщується на веб-сторінці технічної підтримки користувачів ЄСІТС за веб-адресою https://wiki.court.gov.ua.

Керуючись статтями 248, 328, 334, 335, 338, 355, 359 КАС України, суд

УХВАЛИВ :

1. Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою Міністерства культури та інформаційної політики України на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 04 квітня 2023 року у справі № 380/13557/21 за позовом ОСОБА_1 до Міністерства культури та інформаційної політики України, третя особа Департамент архітектури та розвитку містобудування Львівської обласної державної адміністрації про визнання протиправним та скасування припису.

2. Витребувати з Львівського окружного адміністративного суду матеріали справи № 380/13557/21.

3. Надіслати учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї матеріалів (за їх наявності) разом з ухвалою про відкриття касаційного провадження.

4. Встановити для учасників справи десятиденний строк з дня отримання вказаної ухвали для подання до суду касаційної інстанції відзиву на касаційну скаргу (у формі, встановленій частинами першою та другою статті 338 КАС України з висловленням позиції стосовно кожної з підстав касаційного оскарження: неправильного застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права), доказів надсилання (надання) копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи.

5. Встановити для учасників справи десятиденний строк з дня отримання вказаної ухвали для подання до суду заперечення щодо клопотання про зупинення виконання постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 04 квітня 2023 року.

6. Роз`яснити учасникам справи, що у разі не виконання процесуальних обов`язків, зокрема ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу, зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству, суд, відповідно до статті 149 КАС України, може застосувати заходи процесуального примусу.

7. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя -доповідач Я.О. Берназюк

Судді О.П. Стародуб

В.М. Шарапа