Постанова

від 16.05.2023 по справі 456/2537/16

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 456/2537/16 Головуючий у 1 інстанції: Сас С.С.

Провадження № 22-ц/811/2319/22 Доповідач в 2-й інстанції: Бойко С. М.

№22-ц/811/2605/22

Категорія: 29

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 травня 2023 року м.Львів

Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді Бойко С.М.,

суддів: Копняк С.М., Ніткевича А.В.,

секретаря Юзефович Ю.І.,

з участю: позивача ОСОБА_1 ,

відповідача ОСОБА_2 , його представника ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на рішення Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 04 серпня 2022 року та апеляційною скаргою ОСОБА_2 на додаткове рішення Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 30 серпня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Житлово-будівельного кооперативу «Успіх», ОСОБА_2 про визнання права власності та витребування майна з чужого незаконного володіння та зустрічним позовом Житлово-будівельного кооперативу «Успіх» до ОСОБА_1 , ОСОБА_4 про визнання окремих умов інвестиційного договору про спільну діяльність недійсними,

в с т а н о в и в:

У серпні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому, з урахуванням остаточно уточнених позовних вимог заявою від 01.06.2022 року, просив: визнати недійсним безномерний договір від 11.10.2012 року про відступлення права вимоги за договором №1406/1 інвестування будівництва житла від 14.06.2004 року, укладеним між Житлово-будівельнимкооперативом (далі ЖБК) «Успіх» та ОСОБА_2 ; визнати недійсним п.3.7.1 інвестиційного договору про спільну діяльність від 28.07.2017 року, укладеного між ЖБК «Успіх» та ОСОБА_1 ; визнати недійсним договір купівлі-продажу майнових прав на квартиру (кооперативнийдоговір №1М-05/08/14) від 05.08.2014 року, укладений між ЖБК «Успіх» та ОСОБА_2 ; скасувати рішення державного реєстратора Миколаївської районної державної адмінісрації Львівської області Партики А.Г. за №29659850 від 19.05.2016 року про реєстрацію права власності на магазин, що знаходиться на першому поверсі багатоквартирного будинку за адресою: АДРЕСА_1 ; визнати за ОСОБА_1 право власності на 41,77 кв.м. магазину, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Свої вимоги позивач обгрунтовував тим, що 28.07.2014 року між ним та ЖБК «Успіх» було укладено інвестиційний договір про спільну діяльність, згідно з п.3.6 якого, позивач передав ЖБК «Успіх» внесок, зокрема, незавершене будівництво 25% готовності від 106-квартирного житлового будинку з вбудовано-прибудованим магазином, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до п.3.9 даного договору, частка позивача в інвестиційній спільній діяльності становить 53%, а вартість частки ЖБК «Успіх» 47%.

Згідно з п.4.3 договору, ЖБК «Успіх» зобов`язаний добудувати та здати 106-квартирний житловий будинок з вбудовано-прибудованим магазином, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Крім цього, відповідно до п.3.12 договору, після закінчення спільної діяльності на підставі даного договору, незалежно від причин, з яких припинена спільна діяльність, все майно та кошти підлягають розподілу між сторонами у співвідношенні до часток сторін, а саме: позивач 53%, відповідач 47%.

Позивач звертає увагу, що на день подання позовної заяви ЖБК «Успіх» своїх зобов`язань за договором не виконав, майна в обсязі, визначеному договором, не передав.

Разом з тим, згідно з актом прийому-передачі від 05.05.2016 року, відповідачем було передано ОСОБА_2 приміщення магазину, загальною площею 149 кв.м., та підвальне приміщення під магазином, площею 140 кв.м., що знаходиться на першому поверсі багатоквартирного будинку за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі чого в реєстрі речових прав зроблено запис за №14566661 про державну реєстрацію права приватної власності.

За позицією позивача, таке передання було незаконним, оскільки 41,77 кв.м. магазину належать йому (позивачу) на підставі інвестиційного договору про спільну діяльність від 28.07.2014 року.

У жовтня 2016 року ЖБК «Успіх», в особі голови кооперативу Бурія Р.Г., звернувся до суду із зустрічним позовом, в якому, з урахуванням заяви про зміну підстав позову, просив: визнати недійсними підпункт 6 пункту 2.4, п.п. 2.8, 3.6, 3.7, 3.9, 3.12, абзаци 6 і 7 п.4.3, 5.5, 5.8, 5.9, 5.11, 6.1 інвестиційної угоди про спільну діяльність від 28.07.2014 року між ОСОБА_1 і ЖБК «Успіх»; визначити частку ОСОБА_1 та ОСОБА_4 за інвестиційною угодою про спільну діяльність в розмірі 150 кв.м. квартир та майнових прав на них у будинку на АДРЕСА_1 .

В обґрунтування заявлених вимог за зустрічним позовом позивач покликався на те, що інвестиційний договір про спільну діяльність від 28.07.2014 року укладено в результаті тяжкої обставини і ніколи не було б укладено цей договір, якби в інвесторів ТОВ «Стрийжитлобуд» існували інші законні шляхи отримання у власність оплачених ними квартир.

Додає, що окремі пункти даного договору є не лише обтяжливими та невигідними для кооперативу, але й взаємно суперечливими та невиконуваними.

Звертає увагу, що в інвесторів існує реальна загроза втрати проплаченого ними житла.

Рішенням Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 04 серпня 2022 року в задоволенні первісного позову ОСОБА_1 та зустрічного позову ЖБК «Успіх» відмовлено.

Додатковим рішенням Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 30 серпня 2022 року у задоволенні заяви ОСОБА_2 про відшкодування витрат на правничу допомогу відмовлено.

Рішення суду оскаржили ОСОБА_1 та ОСОБА_2

ОСОБА_1 просить рішення суду скасувати лише в частині відмови в задоволенні первісного позову та ухвалити в цій частині нове рішення, яким його позов задовольнити в повному обсязі.

Вказує, що Статутом ЖБК «Успіх» та інвестиційним договором про спільну діяльність прямо передбачено право учасника, тобто ОСОБА_1 , на отримання квартир, загальною житловою площею згідно зі своїм внеском, котрий також складався із 41,77 кв.м. магазину, однак, цього він не отримав, що підтверджується передачею всього магазину, площею 149 кв.м., у власність відповідачу ОСОБА_2 .

Додає, що договір №1406/1 інвестування будівництва житла від 14.06.2004 року в матеріалах справи відсутній і суд не враховував його при прийнятті рішення, а тому висновок суду про те, що вимога ОСОБА_2 до боржника ТОВ «Стрийжитлобуд» не мала характеру грошового зобов`язання, а стосувалася вчинення дій, не відповідає дійсності.

Звертає увагу, що відповідно до умов договору від 14.06.2004 року, вказане зобов`язання має, власне, грошовий характер.

Зазначає, що в реєстр кредиторів включена лише сума неустойки в розмірі 131232,71 грн. за договором від 14.06.2004 року, а тому вимога ОСОБА_2 за основною сумою 249967,08 грн., з якою виникло будь-яке право на вбудовано-прибудоване приміщення магазину (кафе), загальною площею 142,92 кв.м., на АДРЕСА_1 , до реєстру кредиторів ТОВ ПІК «Стрийжитлобуд» не включена та є погашеною.

Вказує, що оскільки вимога ОСОБА_2 до ТОВ ПІК «Стрийжитлобуд» погашена ще у 2009 році та не існувала станом на 2012 рік, тому неіснуюча вимога не могла бути відступлена, незалежно від поведінки ОСОБА_1 чи будь-кого іншого, а відтак, до даних правовідносин взагалі не могло бути застосовано принцип заборони суперечливої поведінки.

Апелянт стверджує, що постановою Львівського апеляційного суду від 29 листопада 2021 року було скасовано рішення Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 14 вересня 2007 року, власне, з підстав наявності у ОСОБА_1 права на увесь будинок АДРЕСА_1 , а відтак, і на магазин, загальною площею 142,92 кв.м., та на частину магазину, площею 41,77 кв.м.

ОСОБА_2 просить рішення суду скасувати лише в частині відмови у задоволенні зустрічного позову та ухвалити в цій частині нове рішення, яким зустрічний позов задовольнити в повному обсязі, а в іншій частині рішення залишити без змін.

Зазначає, що вся проектна документація на будинок була оформлена на ім`я ОСОБА_1 , він мав зареєстроване право власності на незавершене будівництво на АДРЕСА_1 та з ним було укладено договір оренди земельної ділянки для будівництва, тому без спільної діяльності з ОСОБА_1 інвестори не могли будувати будинок.

Наголошує, що інвестиційний договір про спільну діяльність від 28.07.2014 року укладений в результаті тяжкої обставини і ніколи не був би укладеним, якби в інвесторів ТОВ «Стрийжитлобуд» були інші законні способи отримати у власність оплачені ними квартири.

Звертає увагу, що, укладаючи оспорюваний договір від 28.07.2014 року про спільну діяльність, ЖБК «Успіх» не діяв вільно, а укладення такого договору не відповідало його волі, тому наведені підстави в сукупності є підставою для визнання такого договору недійсним.

Додаткове рішення суду оскаржив відповідач ОСОБА_2 , просить його скасувати та ухвалити нове рішення, яким його заяву про стягнення з ОСОБА_1 витрат на правничу допомогу задовольнити.

Вказує, що ним понесено витрати на правничу допомогу адвоката в розмірі 30000 грн., докази на підтвердження яких він подав у встановлений строк, однак, суд безпідставно відмовив у їх стягненні, притому, що у задоволенні первісного позову до нього було відмовлено.

19 жовтня 2022 року від представника ОСОБА_2 адвоката Оприска М.В. надійшов відзив на апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в якому він заперечив доводи та вимоги апелянта.

Заслухавши пояснення сторін в підтримання своїх апеляційних скарг, перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість оскаржуваних рішень відповідно до вимог статті 367 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку про залишення апеляційних скарг без задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що 28.07.2014 року між ОСОБА_1 та ЖБК «Успіх» укладено інвестиційний договір про спільну діяльність.

Згідно з п.1.1 даного договору, сторони зобов`язались об`єднати свої внески, а також сукупність організаційних, технічних, технологічних, комерційних та інших знань, навиків та виробничого досвіду, ділову репутацію та ділові зв`язки та діяти спільно, без створення нової юридичної особи, для завершення будівництва багатоквартирного житлового будинку за АДРЕСА_1 .

Згідно з п.3.6 договору, ОСОБА_1 передав ЖБК «Успіх» внесок, у т.ч. незавершене будівництво 25% готовності від 106-квартирного житлового будинку з вбудовано-прибудованим магазином, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до п.3.9 договору, частка ОСОБА_1 в інвестиційній спільній діяльності становить 53%, а вартість частки ЖБК «Успіх» 47%.

Відповідно до п.4.3 договору, ЖБК «Успіх» зобов`язаний добудувати та здати 106-квартирний житловий будинок з вбудовано-прибудованим магазином, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до п.3.12 договору, після закінчення спільної діяльності на підставі даного договору, незалежно від причин, по яких припинена спільна діяльність, все майно та кошти підлягають розподілу між сторонами у співвідношенні до часток сторін, а саме: ОСОБА_1 53%, ЖБК «Успіх» 47%.

Звертаючись до суду із вказаним позовом, ОСОБА_1 зазначав, що порушення його права полягало в тому, що внаслідок укладення оспорюваних договорів ЖБК «Успіх» не виконав свого договірного обов`язку щодо передання позивачеві у власність магазину площею 41,77 кв.м. у житловому будинку по АДРЕСА_1 .

Однак, за умовами договору, зокрема, згідно з п.4.6 інвестиційного договору про спільну діяльність від 28.07.2014 року, з того моменту, коли Кооператив приступив до виконання своїх обов`язків за даним договором, він набуває весь комплекс майнових прав на об`єкт. З моменту набуття даним договором чинності, учасник втрачає право розпорядження частиною об`єкта, що визначена даним договором як внесок кооперативу (майновими правами на цю частину). Відповідно до п.4.7 договору, кооператив має право у будь-який час самостійно, без погодження з учасником, укладати всі необхідні договори та визначати паї, а також їх місце розташування в об`єкті, що підлягають передачі пайовикам у випадку виконання ними своїх зобов`язань за кооперативними договорами.

Системний аналіз предмету договору та наведених його положень дає підстави для висновку, що майно та майнові права позивача, внесені ним як вклад у спільну діяльність, переходили у пайовий фонд і не підлягали поверненню в натурі позивачу. Договором не передбачено майбутнього передання учаснику конкретного індивідуально визначеного майна (магазину, його частини чи конкретних квартир), а лише встановлено пропорцію, у якій повинні бути розподілені результати спільної діяльності. Кооператив на власний розсуд визначав паї, а також їх місце розташування в об`єкті, що підлягають передачі пайовикам. Тому твердження позивача про належність йому 41,77 кв.м. магазину є безпідставним. Також позивачем не представлено суду доказів того, що отримана ним частка у результатах спільної діяльності становить менше, ніж 53%, яка передбачена договором.

Таким чином, проаналізувавши умови інвестиційного договору про спільну діяльність від 28.07.2014 року, суд першої інстанцій дійшов правильного висновку про те, що майно та майнові права позивача, внесені ним як вклад у спільну діяльність, переходили у пайовий фонд і не підлягали поверненню в натурі позивачу.

Зокрема, даним договором не передбачено передання в майбутньому учаснику конкретного індивідуально визначеного майна, натомість, встановлено пропорцію, у відповідності до якої повинні бути розподілені результати спільної діяльності, а кооператив на власний розсуд визначав паї, їх місце розташування в об`єкті, що підлягають передачі пайовикам.

На підставі вищенаведеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що твердження позивача про належність йому 41,77 кв.м. магазину є безпідставним, як і визнання за ним права власності на 41,77 кв.м. магазину.

Крім того, в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази, надані позивачем, які б підтверджували, що отримана ним частка в результатах спільної діяльності становить менше 53%, передбачених договором.

Також необхідно зазначити, що оспорюваний інвестиційний договір про спільну діяльність від 28.07.2014 року був підписаний ОСОБА_1 і на той час йому було відомо про хід розгляду справи про банкрутство ТОВ ПІК «Стрийжитлобуд», однак, він не висловлював жодних застережень до змісту договору в частині зобов`язань сторін щодо внесення вкладів у спільну діяльність.

Безпідставними є й доводи позивача, що на момент укладення договору від 11.10.2012 року боржника ТОВ ПІК «Стрийжитлобуд» вже не існувало, а тому зобов`язання було припинене на підставі статті 609 ЦК України ліквідацією юридичної особи, оскільки постановою Господарського суду Львівської області від 24.11.2011 року ТОВ ПІК «Стрийжитлобуд» було визнано банкрутом та розпочато ліквідаційну процедуру, разом з тим, станом на 11.10.2012 року ліквідаційна процедура тривала і в єдиний державний реєстр запису про ліквідацію товариства внесено не було.

Отже, за встановлених обставин справи, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову у задоволенні первісного позову, оскільки позивачем не доведено належними та допустимими доказами порушення його прав оспорюваними договорами.

Що ж стосується доводів апелянта ОСОБА_2 в частині вирішення зустрічного позову, то колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно дочастини першоїта третьоїстатті 203ЦК України,зміст правочинуне можесуперечити цьомуКодексу,іншим актамцивільного законодавства,а такожінтересам державиі суспільства,його моральнимзасадам. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановленічастинами першою - третьою,п`ятоюташостою статті 203цього Кодексу (ч.1 ст.215 ЦК України).

Статтею 217 ЦК України передбачено, що недійсність окремої частини правочину не має наслідком недійсності інших його частин і правочину в цілому, якщо можна припустити, що правочин був би вчинений і без включення до нього недійсної частини.

Стаття 627 ЦК України регламентує принцип свободи договору, відповідно до якого, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Судом встановлено, що 28.07.2014 року ОСОБА_1 (учасник) та ЖБК «Успіх» (кооператив), в особі ОСОБА_2 , діючого на підставі протоколу №1 загальних зборів членів ЖБК «Успіх» від 26.07.2014 року, уклали інвестиційний договір про спільну діяльність.

Згідно з п.1.1 договору (як вже зазначалось вище), сторони договору зобов`язуються об`єднати свої внески, а також сукупність організаційних, технічних, технологічних, комерційних та інших знань, навиків та виробничого досвіду, ділову репутацію і ділові зв`язки та діяти спільно, без створення нової юридичної особи, для завершення будівництва багатоквартирного житлового будинку за АДРЕСА_1 (далі об`єкт).

Даним договором визначаються відносини між сторонами щодо участі кооперативу у добудові об`єкта з метою отримання після завершення його будівництва та введення в експлуатацію права власності на весь об`єкт на умовах та з обов`язками, обумовленими даним договором (п.2.1).

Згідно з п.2.2 договору, сторони здійснюють спільну діяльність на базі спільного майна, сформованогоза рахунок внесківучасників, передбачених даним договором.

Згідно підпункту 6 пункту 2.4 договору, участь кооперативу згідно умов даного договору включає: проведення розрахунків в т.ч. і за учасника перед ТОВ ПІК «Стрийжитлобуд» за проведені останнім будівельно-монтажні та інші види робіт (за винятком тих робіт, що станом на день укладення даного договору є зруйнованими, ушкодженими чи викраденими) по частковій добудові об`єкту, в т.ч. і за рахунок проведення взаємозаліків за вимогами членів та асоційованих членів кооперативу до ТОВ ПІК «Стрийжитлобуд».

Згідно з п.2.8 договору, вразі неповного виконання сторонами своїх зобов`язань за даним договором власником результатів проведених кооперативом будівельних робіт, а також робіт, проведених ТОВ ПІК «Стрийжитлобуд» до введення будинку в експлуатацію, є кооператив. Власником 25% готовності від 106-и квартирного житлового будинку з вбудовано-прибудованим магазином по АДРЕСА_1 (внесок учасника), як до, так і після введення будинку в експлуатацію, є учасник.

Згідно з п.3.6 договору,внеском учасника є незавершене будівництво 25% готовності від 106-ти квартирного житлового будинку з вбудовано-прибудованим магазином, що знаходиться по АДРЕСА_1 , який ОСОБА_1 придбав у свою приватну власність у РВ ФДМУ по Львівські області, згідно договору купівлі-продажу від 03.09.2003 року, посвідченого приватним нотаріусом Стрийського нотаріального округу Мірчук Л.І., зареєстрованого за №7454, та майнові права на весь вищевказаний будинок. Вартість внеску (будинку), згідно експертного висновку станом на березень 2004 року, становила 2315385 грн., а станом на 07.06.2011 року, що підтверджується висновком №2167 судової будівельно-технічної експертизи по кримінальній справі №170-0018, та згідно із домовленістю сторін, становить 9072353,07 грн., а технічні показники становлять: 1521,32 кв.м. загальної площі вже введених в експлуатацію квартир у будинку; 225,55 кв.м. загальна площа введеного в експлуатацію підвалу; 41,77 кв.м. загальна площа введеного в експлуатацію магазину.

Згідно з п.3.7 договору,внеском кооперативу є зобов`язання, що виникли у ТОВ ПІК «Стрийжитлобуд» з основних договорів та додаткових угод до договорів в обсягах та на умовах, що існують на момент укладаннядоговорів про відступлення права вимоги на користь кооперативу за договорами інвестування будівництва житла та додаткових угод до цих договорів. Внеском кооперативу є внески кожного окремого члена (чи/або асоційованого члена) кооперативу сумарно на 809,51 кв.м. загальної площівже введених в експлуатацію квартиру будинку та 142,92 кв.м. загальноїплощі вже введеного в експлуатацію вбудовано-прибудованого магазину у будинку, загальною вартістю (станом на кожен із днів оплати) 1679821,79грн.

Згідно з п.3.9 договору,загальне майно надане сторонами на виконання інвестиційного договору про спільну діяльність, за взаємною згодою сторін, та на основі висновку №2167 судової будівельно-технічної експертизи по кримінальній справі №170-0018 від 07.06.2011 року, оцінюється в 17010662 грн., за мінусом вартості зруйнованих робіт та викрадених матеріалів (додаток №1 кошторисна вартість добудови об`єкта), а саме системи електропостачання, системи водопостачання, системи опалення, за мінусом зруйнованого ліфта, викрадених вікон та віконних блоків, дверей у всьому будинку і т.д.

При цьому вартість внеску (частки) учасника становить 9072353,07 грн., що відповідає частці учасника в інвестиційній спільній діяльності, яка становить 53%, а вартість внеску (частки) кооперативу становить 7938308,93 грн. та, відповідно, частка кооперативу в інвестиційній спільній діяльності становить 47%.

При наявності суперечок між сторонами, рішення приймається більшістю голосів, при цьому наявність голосів в учасника та в кооперативу пропорційно їх дольовій участі, а саме учасник 53% голосів, кооператив 47% голосів.

Згідно з п.3.12 договору, після закінчення спільної діяльності на підставі даного договору, незалежно від причин, по яким припинена спільна діяльність, все майно та кошти підлягають розподілу між сторонами у співвідношенні до частки кожної із сторін, а саме учасник 53%, кооператив 47%. Розхідне оснащення, малоцінний інвентар та упаковочні матеріали, використані в процесі спільної діяльності, відшкодуванню не підлягають.

В абзаці 6 пункту 4.3 договору передбачено обов`язок кооперативу сплачувати (компенсовувати) за учасника всі платежі, пов`язані з добудовою даного об`єкта, в т.ч. за матеріали, виконані роботи, орендна плата за землю, оплата електроенергії і т.д. і т.п.

Абзацом 7 пункту 4.3 договору передбачено обов`язоккооперативу сплатити за учасника заборгованість перед ТОВ ПІК «Стрийжитлобуд»(на р/р повністю або за мінусом проведених взаєморозрахунків) за проведені ним будівельно-монтажні та інші види робіт, по частковій добудові об`єкту, або провести взаємозаліки за вимогами членів та асоційованих членів кооперативу до ТОВ ПІК «Стрийжитлобуд».

Згідно з п.5.5 договору, передоручення повноважень на ведення спільних справ не допускається (ч.8 ст.9 Закону про інвестиційні товариства).

Згідно з п.5.8 договору,кредитори кооперативу не можуть стягувати з нього внесений учасником вклад.

Згідно з п.5.9 договору,при ліквідації або реорганізації кооперативу поза волею учасника за ним (учасником) зберігається право отримати свій внесок на правах кредитора першої черги.

Згідно з п.5.11 договору,будь-які операції (заключені договори купівлі-продажу, доручення, комісії, обміну, підряду, займу, перевозки, зберігання та інші юридичні акти чи правочини, необхідні для досягнення поставленої даним договором мети, а також інші юридичні акти з установами, організаціями, підприємствами, товариствами, незалежно від організаційно-правових форм та форм власності, а також з фізичними особами, здійснені в інтересах учасників інвестиційного договору про спільну діяльність (даного договору), але оформлені без посилання на даний договір та довіреність є недійсними (нікчемними).

Згідно з п.6.1 договору («гарантії та застереження»), учасник свідчить, що на момент укладення цього договору: він є єдиним власником майнових прав на об`єкт та власником 25% готовності об`єкту незавершеного будівництва 106-ти квартирного житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Це підтверджується укладеним 03.09.2003 року між ОСОБА_1 та Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Львівській області та посвідченим приватним нотаріусом Стрийського нотаріального округу Мірчук Л.І., зареєстрованим за №7454, договором купівлі-продажу об`єкта незавершеного будівництва 106 квартирного житлового будинку по АДРЕСА_1 , а також тією обставиною, що (на підставі рішення колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Львівської області від 04.02.2008 року по справі №22ц-287, яке ніким не оспорювалось, вступило в законну дію і є виконаним) виконавши зобов`язання по кредитному договору №80, договору поруки та іпотечного договорів від 29.03.2004 року, як поручитель набув весь комплекс майнових прав на ОНБ, в тому числі і на результати інвестування.

Наведені вище та оспорювані пункти договору були визначені сторонами на основі їх вільного волевиявлення (протилежного не встановлено), сторони погодили всі істотні умови договору та виконували його, тому колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про безпідставність заявленого ЖБК «Успіх» зустрічного позову.

Що ж стосується доводів відповідача ОСОБА_2 за апеляційною скаргою на додаткове рішення суду, то необхідно зазначити, що відповідно до частини третьої статті 137 ЦПК України, норма якої є імперативною, для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Разом з тим, даного обов`язку відповідач не виконав і детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги при розгляді первісного позову, суду не подав, а тому суд правильно відмовив у задоволенні його вимоги про стягнення з позивача витрат на правничу допомогу.

Також необхідно зазначити, що ОСОБА_2 в даній справі має процесуальний статус не лише відповідача за первісним позовом, а й представляє інтереси позивача за зустрічним позовом ЖБК «Успіх», діючи як його керівник (голова кооперативу), однак, суд, вирішуючи справу по суті, відмовив у задоволенні обох позовів (первісного та зустрічного), які взаємно пов`язані між собою.

Таким чином, суд правильно встановив характер спірних правовідносин і фактичні обставини справи, давши належну правову оцінку доказам, які сторони подали в обґрунтування своїх вимог та заперечень, застосував норми матеріального права, які підлягали застосуванню до спірних правовідносин, і не допустив порушення норм процесуального права, які б були обов`язковою підставою для зміни чи скасування оскаржуваних рішень, доводи апеляційних скарг не спростовують правильних висновків суду по суті вирішення справи, а тому апеляційні скарги необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 367, 374 ч.1 п.1, 375, 381, 382, 384 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

апеляційні скарги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Рішення Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 04 серпня 2022 року та додаткове рішення Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 30 серпня 2022 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови. Повний текст постанови складений 26 травня 2023 року.

Головуючий С.М. Бойко

Судді: С.М. Копняк

А.В. Ніткевич