ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
09 травня 2023
м. Чернівці
справа № 727/2765/20
провадження №22-з/822/25/23
Чернівецький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого Половінкіна Н. Ю.
суддів Височанської Н.К., Одинака О.О.
секретаря Паучек І.І.
учасники справи:
позивачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2
відповідач Чернівецький обласний центр з гідрометеорології Державної служби України з надзвичайних ситуацій
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Чернівецька обласна профспілкова організація працівників державних установ у Чернівецькій області
за заявою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , в інтересах яких діє адвокат Штефанчук Світлана Василівна, про ухвалення додаткового рішення
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
ОСОБА_1 , ОСОБА_2 у березні 2020 року звернулися до суду з позовом до Чернівецького обласного центру з гідрометеорології Державної служби України з надзвичайних ситуацій з участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Чернівецької обласної профспілкової організації працівників державних установ у Чернівецькій області про скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу.
Просили скасувати наказ Чернівецького обласного центру з гідрометеорології Державної служби України з надзвичайних ситуацій від 18 вересня 2019 року №30/к «Про поновлення на роботі».
Скасувати наказ Чернівецького обласного центру з гідрометеорології Державної служби України з надзвичайних ситуацій від 28 лютого 2020 року №2/к про звільнення ОСОБА_1 з посади начальника відділу аерологічних спостережень Чернівецького обласного центру з гідрометеорології.
Скасувати наказ Чернівецького обласного центру з гідрометеорології Державної служби України з надзвичайних ситуацій від 28 лютого 2020 року №3/к про звільнення ОСОБА_2 з посади інженера-електроніка 1 категорії відділу аерологічних спостережень Чернівецького обласного центру з гідрометеорології.
Ввести до штатного розпису Чернівецького обласного центру з гідрометеорології Державної служби України з надзвичайних ситуацій посаду начальника відділу аерологічних спостережень Чернівецького обласного центру з гідрометеорології та поновити ОСОБА_1 на посаді начальника відділу аерологічних спостережень Чернівецького обласного центру з гідрометеорології з 1 листопада 2018 року.
Ввести до штатного розпису Чернівецького обласного центру з гідрометеорології Державної служби України з надзвичайних ситуацій посаду інженера-електроніка 1 категорії відділу аерологічних спостережень Чернівецького обласного центру з гідрометеорології та поновити ОСОБА_2 з посади інженера-електроніка 1 категорії відділу аерологічних спостережень Чернівецького обласного центру з гідрометеорології з 1 листопада 2018 року.
Стягнути з Чернівецького обласного центру з гідрометеорології Державної служби України з надзвичайних ситуацій на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 29 лютого 2020 року по день ухвалення рішення.
Стягнути з Чернівецького обласного центру з гідрометеорології Державної служби України з надзвичайних ситуацій на користь ОСОБА_2 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 29 лютого 2020 року по день ухвалення рішення.
Рішенням Шевченківського районного суду м. Чернівців від 09 квітня 2021 року, залишеним без змін постановою Чернівецького апеляційного суду від 09 липня
2021 року, у позові відмовлено.
Постановою Верховного Суду від 20 жовтня 2021 року рішення Шевченківського районного суду м. Чернівців від 09 квітня 2021 року та постанову Чернівецького апеляційного суду від 09 липня 2021 року у частині позовних вимог ОСОБА_1 та ОСОБА_3 до Чернівецького обласного центру з гідрометеорології Державної служби України з надзвичайних ситуацій про скасування наказів про звільнення з посади, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу скасовано.
Передано справу у частині позовних вимог ОСОБА_1 та ОСОБА_3 до Чернівецького обласного центру з гідрометеорології Державної служби України з надзвичайних ситуацій про скасування наказів про звільнення з посади, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Рішення Шевченківського районного суду м. Чернівців від 09 квітня 2021 року та постанову Чернівецького апеляційного суду від 09 липня 2021 року у частині позовних вимог ОСОБА_1 та ОСОБА_3 до Чернівецького обласного центру з гідрометеорології Державної служби України з надзвичайних ситуацій про скасування наказу про поновлення на роботі, внесення змін до штатного розпису посад та у частині позовних вимог ОСОБА_1 та ОСОБА_3 до Чернівецького обласного центру з гідрометеорології Державної служби України з надзвичайних ситуацій змінено, виклавши мотивувальну частину у редакції цієї постанови.
В іншій частині рішення Шевченківського районного суду м. Чернівців від 09 квітня 2021 року та постанову Чернівецького апеляційного суду від 09 липня 2021 року залишено без змін.
З моменту прийняття постанови суду касаційної інстанції рішення Шевченківського районного суду м. Чернівців від 09 квітня 2021 року та постанова Чернівецького апеляційного суду від 09 липня 2021 року у скасованих частинах втратили законну силу.
Короткий зміст рішення суду першої та апеляційної інстанції
Рішенням Шевченківського районного суду м. Чернівців від 18 липня 2022 року у позові відмовлено.
Постановою Чернівецького апеляційного суду від 06 лютого 2023 року рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 18 липня 2022 року скасовано.
Позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Чернівецького обласного центру з гідрометеорології Державної служби України з надзвичайних ситуацій з участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Чернівецької обласної профспілкової організації працівників державних установ у Чернівецькій області про скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу задоволено.
Скасовано наказ Чернівецького обласного центру з гідрометеорології Державної служби України з надзвичайних ситуацій від 28 лютого 2020 року №2/к про звільнення ОСОБА_1 з посади начальника відділу аерологічних спостережень Чернівецького обласного центру з гідрометеорології.
Скасовано наказ Чернівецького обласного центру з гідрометеорології Державної служби України з надзвичайних ситуацій від 28 лютого 2020 року №3/к про звільнення ОСОБА_2 з посади інженера-електроніка 1 категорії відділу аерологічних спостережень Чернівецького обласного центру з гідрометеорології.
Поновлено ОСОБА_1 на посаді начальника відділу аерологічних спостережень Чернівецького обласного центру з гідрометеорології.
Поновлено ОСОБА_2 з посади інженера-електроніка 1 категорії відділу аерологічних спостережень Чернівецького обласного центру з гідрометеорології.
Стягнуто з Чернівецького обласного центру з гідрометеорології Державної служби України з надзвичайних ситуацій на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 29 лютого 2020 року по 6 лютого 2023 року в сумі 181631 грн. 16 коп.
Стягнуто з Чернівецького обласного центру з гідрометеорології Державної служби України з надзвичайних ситуацій на користь ОСОБА_2 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 29 лютого 2020 року по 6 лютого 2023 року в сумі 154781 грн. 40 коп.
Допущено негайне виконання рішення суду в частині поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу в межах платежу за один місяць на користь ОСОБА_1 в сумі 5210 грн. 73 коп., на користь ОСОБА_2 в сумі 4440 грн. 45 коп.
Короткий зміст заяви про ухвалення додаткового рішення
ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , в інтересах яких діє адвокат Штефанчук С.В., у квітні 2023 року звернулися до суду з заявою про ухвалення додаткового рішення.
Просили стягнути з Чернівецького обласного центру з гідрометеорології Державної служби України з надзвичайних ситуацій на користь ОСОБА_1 судовий збір в суді першої інстанції в сумі 840 грн. та судовий збір в суді апеляційної інстанції в сумі 1260 грн., та витрати на професійну правничу допомогу в суді першої в сумі 12000 грн.
Стягнути з Чернівецького обласного центру з гідрометеорології Державної служби України з надзвичайних ситуацій на користь ОСОБА_2 судовий збір в суді першої інстанції в сумі 840 грн. та судовий збір в суді апеляційної інстанції в сумі 1260 грн., витрати на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції в сумі 12000 грн.
Мотиви, з яких виходить апеляційний суд, та застосовані норми права при прийнятті постанови
На підставі п.1, 3, 4 ч.1 ст.270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою осіб, які беруть участь у справі, чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази давали пояснення, не ухвалено рішення; судом не вирішено питання про судові витрати; суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.
Відповідно до п.41 постанова Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних від 17 жовтня 2014 року №10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», якщо суд не прийняв рішення щодо розподілу судових витрат або, наприклад, про повернення судового збору з Державного бюджету України, то за заявою сторони або прокурора, який брав участь у судовому процесі, а також із власної ініціативи суд на підставі статті 220 ЦПК має право ухвалити додаткове рішення у справі, яким вирішити відповідне питання.
Пунктом 21 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2008 року №12 «Про судову практику розгляду цивільних справ в апеляційному порядку» передбачено, що апеляційний суд має право ухвалити додаткове рішення за заявою особи, яка бере участь у справі, або з власної ініціативи в разі, якщо він скасував рішення суду першої інстанції та ухвалив нове чи змінив його за наявності підстав, передбачених статтею 220 ЦПК.
Постановою Чернівецького апеляційного суду від 06 лютого 2023 року не вирішено питання про розподіл судових витрат.
Відповідно до ч.1ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
Згідно ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі ч.13 ст.141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір» у редакції, чинній на момент подачі позовної заяви, від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі в справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 08 лютого 2022 року у справі № 755/12623/19 зазначено, що «спір про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, який виник у зв`язку з незаконним звільненням працівника, який був позбавлений можливості виконувати роботу не з власної вини, є трудовим спором, пов`язаним з недотриманням законодавства про працю та про оплату праці. За пред`явлення вимоги про стягнення середнього заробітку, передбаченого частиною другою статті 235 КЗпП України позивачі звільняються від сплати судового збору в усіх судових інстанціях на підставі пункту 1 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI».
Отже, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звільнено від сплати судового збору за подання позовної заяви та апеляційної скарги за позовом про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (частина шоста статті 141 ЦПК України).
Підпунктом 1, 2 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що судовий збір за подання до суду фізичною особою позовної заяви майнового характеру становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, позовної заяви немайнового характеру 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно із статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01 січня 2022 року установлено на рівні 2 481 грн.
Відповідно до підпункту 6 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду апеляційної скарги на рішення суду; заяви про приєднання до апеляційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви з оспорюваної суми.
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 пред`явлено дві вимоги немайнового характеру (скасування наказу та поновлення на роботі) та вимогу майнового характеру (стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу).
Таким чином, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 мали сплатити судовий збір за подачу позову про скасування наказу в сумі 840 грн., за подачу апеляційної скарги в сумі 1261 грн. 20 коп. (840 грн. х 150/100) кожний.
Постановою Чернівецького апеляційного суду від 06 лютого 2023 року позовні вимоги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про скасування наказу, поновлення на роботі задоволено, позовні вимоги ОСОБА_1 про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу задоволено на суму 181631 грн. 16 коп., позовні вимоги ОСОБА_2 про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу задоволено на суму 154781 грн. 40 коп.
Тому підлягає відшкодуванню Чернівецьким обласним центром з гідрометеорології Державної служби України з надзвичайних ситуацій на користь ОСОБА_1 судовий збір за подання позовної заяви в сумі 840 грн., за подання апеляційної скарги в сумі 1261 грн. 20 коп., на користь ОСОБА_2 судовий збір за подання позовної заяви в сумі 840 грн., за подання апеляційної скарги в сумі 1261 грн. 20 коп.
З урахуванням розміру задоволених позовних вимог слід стягнути з Чернівецького обласного центру з гідрометеорології Державної служби України з надзвичайних ситуацій на користь держави судовий збір за подання ОСОБА_1 позовної заяви в сумі 2656 грн. 31 коп. (840 грн. + 1816 грн. 31 коп. (181631 грн. 16 коп. х 10/100)), за подання ОСОБА_2 позовної заяви в сумі 2387 грн. 81 коп. (840 грн. + 1547 грн. 81 коп.( 154781 грн. 40 коп. х 10/100)), за подання ОСОБА_1 апеляційної скарги в сумі 3984 грн. 46 коп. (1261 грн. 20 коп. (840 грн. х 150/100) + 2724 грн. 46 коп. (1861 грн. 31 коп. х 150/100)), за подання ОСОБА_2 апеляційної скарги в сумі 3581 грн. 71 коп. (1261 грн. 20 коп. (840 грн. х 150/100) + 2321 грн. 71 коп. (1547 грн. 81 коп. х150/100)).
Щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу
Право на професійну правничу допомогу гарантовано статтею 59 Конституції України, офіційне тлумачення якого надано Конституційним Судом України у рішенні від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009.
Так, у рішенні Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009 зазначено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема, в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо.
Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).
Згідно з частинами 1, 2 статті 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до частини 1 статті 58 ЦПК України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Частинами 1, 3 статті 60 ЦПК України представником у суді може бути адвокат або законний представник.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.
Статтею 134 ЦПК України передбачено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи. Суд може попередньо визначити суму судових витрат (крім витрат на професійну правничу допомогу), пов`язаних з розглядом справи або певною процесуальною дією. Така попередньо визначена судом сума не обмежує суд при остаточному визначенні суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.
У відповідності до пункту 1,2 частини другої статті 141 ЦПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача, у разі відмови в позові - на позивача.
Частинами першою - третьою статті 246 ЦПК України встановлено, що якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше двадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 270 цього Кодексу.
Зі змісту статей 10 - 13 ЦПК України в узагальненому вигляді, при вирішенні цивільного спору, у тому числі і при вирішенні питання щодо розподілу судових витрат, суд керується Конституцією України, законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, застосовує інші правові акти, враховує завдання цивільного судочинства, забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами, особливості предмета спору та ціну позову, складність справи, її значення для сторін та час, необхідний для розгляду справи, покладення доведення обставин, які мають значення для справи, саме сторонами, права яких є рівними, як і покладення саме на кожну сторону ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій та з урахуванням меж заявлених вимог та заперечень та обсягу поданих доказів.
При розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань (частина перша статті 182 ЦПК України).
Тобто саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.
На підставі частини другої 174 ЦПК України заявами по суті справи є: позовна заява, відзив на позовну заяву (відзив), відповідь на відзив, заперечення, пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.
Зі змісту частини другої статті 134 ЦПК України вбачається, що у разі неподання учасником справи попереднього розрахунку у суду є право, а не обов`язок відмовити у відшкодуванні відповідних судових витрат. Тобто сам по собі факт неподання стороною попереднього розрахунку судових витрат разом з першою заявою по суті спору не є безумовною та абсолютною підставою для відмови у відшкодуванні відповідних судових витрат.
Зазначене положення забезпечує дотримання принципу змагальності, відповідно до якого учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених ЦПК України.
Подання попереднього (орієнтовного) розрахунку сум судових витрат, які сторона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи, забезпечує можливість іншій стороні належним чином підготуватися до спростування витрат, які вона вважає необґрунтованими та доводити неспівмірність таких витрат, заявивши клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, відповідно, забезпечує дотримання принципу змагальності. Крім того, попереднє визначення суми судових витрат надає можливість судам у визначених законом випадках здійснювати забезпечення судових витрат та своєчасно (під час прийняття рішення у справі) здійснювати розподіл судових витрат.
З огляду на викладене вище відмова у відшкодуванні витрат на правову допомогу є правом суду, а не обов`язком, реалізація якого є наслідком доведення стороною обставин того, що неподання іншою стороною попереднього (орієнтовного) розрахунку сум судових витрат, які ця особа понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи, порушило принцип змагальності та завадило стороні спору належним чином висловити свої міркування щодо їх обґрунтованості та співмірності заявлених до стягнення витрат.
Відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
У пункті 53 додаткової постанови від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19) Велика Палата Верховного Суду зазначила, що вимога частини восьмої статті 141 ЦПК України щодо строку та порядку подання доказів про розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, має застосовуватися і до справ, що розглядаються в спрощеному провадженні, де судові дебати відсутні.
Виходячи зі змісту частини восьмої статті 141 ЦПК України, сторона може подати докази на підтвердження розміру витрат, які вона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, у тому числі і після судових дебатів, але виключно за сукупності двох умов: по-перше, ці докази повинні бути подані протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, і по-друге, сторона зробила відповідну заяву про розподіл судових витрат до закінчення судових дебатів.
Таким чином відшкодування судових витрат, у тому числі на професійну правничу допомогу, здійснюється у разі наявності відповідної заяви сторони, яку вона зробила до закінчення судових дебатів, якщо справа розглядається з повідомленням учасників справи з проведенням дебатів, а відповідні докази надані цією стороною або до закінчення судових дебатів, або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.
При цьому перевірка цих доказів та надання їм оцінки здійснюється судом у разі дотримання цього порядку, оскільки за інших обставин розподіл судових витрат, пов`язаних із розглядом справи, не може бути здійснений.
У цьому висновку суд звертається до правової позиції Верховного Суду, що викладена в постанові від 14 січня 2019 року у справі № 927/26/18.
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у позовній заяві зроблено заяву про стягнення витрат на професійну правничу допомогу.
Також ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , в інтересах яких діє адвокат Штефанчук С.В., подано заяву про стягнення судових витрат 18 травня 2022 року.
До заяви додано договір між адвокатом Штефанчук С.В. та ОСОБА_1 про надання правничої допомоги від 04 серпня 2021 року, договір між адвокатом Штефанчук С.В. та ОСОБА_2 про надання правничої допомоги від 04 серпня 2021 року.
Водночас до матеріалів справи приєднано акт, складений адвокатом Штефанчук С.В. та ОСОБА_1 виконаних робіт за договором про надання правничої допомоги від 19 листопада 2021 року, акт, складений адвокатом Штефанчук С.В. та ОСОБА_1 виконаних робіт за договором про надання правничої допомоги від 13 січня 2022 року, акт, складений адвокатом Штефанчук С.В. та ОСОБА_1 виконаних робіт за договором про надання правничої допомоги від 18 травня 2022 року, акт, складений адвокатом Штефанчук С.В. та ОСОБА_2 виконаних робіт за договором про надання правничої допомоги від 19 листопада 2021 року, акт, складений адвокатом Штефанчук С.В. та ОСОБА_2 виконаних робіт за договором про надання правничої допомоги від 13 січня 2022 року, акт, складений адвокатом Штефанчук С.В. та ОСОБА_2 виконаних робіт за договором про надання правничої допомоги від 18 травня 2022 року.
Отже, заяву про розподіл судових витрат зроблено ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , в інтересах яких діє адвокат Штефанчук С.В., до закінчення судових дебатів.
Згідно із частинами третьою, четвертою, п`ятою, шостою статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц вказала на виключення ініціативи суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.
Чернівецький обласний центр з гідрометеорології Державної служби України з надзвичайних ситуацій 18 квітня 2023 року звернувся з клопотанням щодо зменшення судових витрат без обґрунтуванням неспівмірності заявлених вимог.
Витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2 статті 137 цього Кодексу).
Аналогічна позиція висловлена Об`єднаною палатою у складі Касаційного господарського суду у постановах: від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19, від 22 січня 2021 року у справі № 925/1137/19.
Склад витрат, пов`язаних з оплатою за надання професійної правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі, що свідчить про те, що такі витрати повинні бути обґрунтовані належними та допустимими доказами.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (справа "East/West Alliance Limited" проти України") від 23 січня 2014 року).
Велика Палата Верховного Суду також вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).
Отже, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських послуг (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхньої вартості, виходячи з конкретних обставин справи.
При цьому, з урахуванням конкретних обставин, зокрема, ціни позову, суд може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи. Так, у визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо.
Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині четвертій статті 141 ЦПК України. Разом з тим, у частині п`ятій наведеної норми визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.
Зокрема відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обгрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.
Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною четвертою статті 141 ЦПК України, визначені також положеннями частин шостої, сьомої, дев`ятої статті 141 цього Кодексу.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат, суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на правову допомогу або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою, шостою, сьомою статті 141 ЦПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
У такому випадку суд, керуючись п`ятою, шостою, сьомою статті 141 ЦПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
На підставі п.3.1 договору між адвокатом Штефанчук С.В. та ОСОБА_1 про надання правничої допомоги від 04 серпня 2021 року за правову допомогу замовник сплачує адвокату винагороду в розмірі, визначеному за домовленістю сторін.
Також відповідно до п.3.1 договору між адвокатом Штефанчук С.В. та ОСОБА_2 про надання правничої допомоги від 04 серпня 2021 року за правову допомогу замовник сплачує адвокату винагороду в розмірі, визначеному за домовленістю сторін.
За статтею 28 Правил адвокатської етики, затверджених Звітно-виборним з`їздом адвокатів України від 9 червня 2017 року гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів професійної правничої (правової) допомоги клієнту.
Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата тощо), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 07 вересня 2020 року у справі № 910/4201/19 вказано, що: 1) договір про надання правової допомоги є підставою для надання адвокатських послуг та, зазвичай, укладається в письмовій формі (виключення щодо останнього наведені в частині 2 статті 27 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»; 2) за своєю правовою природою договір про надання правової допомоги є договором про надання послуг, крім цього, на такий договір поширюються загальні норми та принципи договірного права, включаючи, але не обмежуючись главою 52 Цивільного кодексу України; 3) як будь-який договір про надання послуг, договір про надання правової допомоги може бути оплатним або безоплатним. Ціна в договорі про надання правової допомоги встановлюється сторонами шляхом зазначення розміру та порядку обчислення адвокатського гонорару; 4) адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплати гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв; 5) адвокатський гонорар (ціна договору про надання правової допомоги) зазначається сторонами як одна із умов договору при його укладенні. Вказане передбачено як приписами цивільного права, так і Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»; 6) відсутність в договорі про надання правової допомоги розміру та/або порядку обчислення адвокатського гонорару (як погодинної оплати або фіксованого розміру) не дає як суду, так і іншій стороні спору, можливості пересвідчитись у дійсній домовленості сторін щодо розміру адвокатського гонорару. Тобто, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». У разі відсутності у тексті договору таких умов (пунктів) щодо порядку обчислення, форми та ціни послуг, що надаються адвокатом, суди, в залежності від конкретних обставин справи, інших доказів, наданих адвокатом, використовуючи свої дискреційні повноваження, мають право відмовити у задоволенні заяви про компенсацію судових витрат, задовольнити її повністю або частково.
Згідно акту, складеного адвокатом Штефанчук С.В. та ОСОБА_1 виконаних робіт за договором про надання правничої допомоги від 19 листопада 2021 року, акту, складеного адвокатом Штефанчук С.В. та ОСОБА_1 виконаних робіт за договором про надання правничої допомоги від 13 січня 2022 року, акту, складеного адвокатом Штефанчук С.В. та ОСОБА_1 виконаних робіт за договором про надання правничої допомоги від 18 травня 2022 року адвокатом надано послуги з ознайомлення з матеріалами справи, погодження правової позиції та надання усної консультації тривалістю 4 годину, ціною за 1 годину 1200 грн., вартістю 4800 грн., 1 грудня 2021 року участь у судовому засіданні тривалістю 1 година, ціною за 1 годину 1200 грн., вартістю 1200 грн., 13 січня 2022 року участь у судовому засіданні тривалістю 1 година, ціною за 1 годину 1200 грн., вартістю 1200 грн. на суму 2400 грн., 24 лютого 2022 року участь у судовому засіданні тривалістю 1 година, ціною за 1 годину 1200 грн., вартістю 1200 грн., 21 березня 2022 року участь у судовому засіданні тривалістю 1 година, ціною за 1 годину 1200 грн., вартістю 1200 грн., 03 травня 2022 року участь у судовому засіданні тривалістю 1 година, ціною за 1 годину 1200 грн., вартістю 1200 грн., 24 травня 2022 року участь у судовому засіданні тривалістю 1 година, ціною за 1 годину 1200 грн., вартістю 1200 грн. на суму 4800 грн.
Згідно акту, складеного адвокатом Штефанчук С.В. та ОСОБА_2 виконаних робіт за договором про надання правничої допомоги від 19 листопада 2021 року, акту, складеного адвокатом Штефанчук С.В. та ОСОБА_2 виконаних робіт за договором про надання правничої допомоги від 13 січня 2022 року, акту, складеного адвокатом Штефанчук С.В. та ОСОБА_2 виконаних робіт за договором про надання правничої допомоги від 18 травня 2022 року адвокатом надано послуги з ознайомлення з матеріалами справи, погодження правової позиції та надання усної консультації тривалістю 4 годину, ціною за 1 годину 1200 грн., вартістю 4800 грн., 15 грудня 2021 року участь у судовому засіданні тривалістю 1 година, ціною за 1 годину 1200 грн., вартістю 1200 грн., 13 січня 2022 року участь у судовому засіданні тривалістю 1 година, ціною за 1 годину 1200 грн., вартістю 1200 грн. на суму 2400 грн., 24 лютого 2022 року участь у судовому засіданні тривалістю 1 година, ціною за 1 годину 1200 грн., вартістю 1200 грн., 21 березня 2022 року участь у судовому засіданні тривалістю 1 година, ціною за 1 годину 1200 грн., вартістю 1200 грн., 03 травня 2022 року участь у судовому засіданні тривалістю 1 година, ціною за 1 годину 1200 грн., вартістю 1200 грн., 24 травня 2022 року участь у судовому засіданні тривалістю 1 година, ціною за 1 годину 1200 грн., вартістю 1200 грн. на суму 4800 грн.
Вбачається, що такі послуги, як з ознайомлення з матеріалами справи, погодження правової позиції та надання усної консультації тривалістю 4 годину, вартістю 4800 грн. є неспівмірними зі складністю справи та обсягом наданих послуг адвокатом Штефанчук С.В., часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (послуг).
З даних протоколу судового засідання у справі від 15 грудня 2021 року установлено, що воно тривало 7 хвилин (13:35:08 - 13:42:48) .
Відповідно до протоколу судового засідання від 13 січня 202 року воно тривало 21 хвилину (16:51:35 - 17:12:25).
На підставі протоколу судового засідання від 24 лютого 2022 року тривалість судового засідання 1 година 25 хвилин (09:04:53 - 10:29:51).
Згідно із протоколом судового засідання від 21 березня 2022 року воно тривало 2 хвилини (12:12:01 - 12:14:01) .
За протоколом судового засідання від 03 травня 2022 року тривалість судового засідання 25 хвилин (10:26:15 - 10:51:49) .
У матеріалах справи відсутні відомості про судове засідання 24 травня 2022 року.
Відтак, загальна кількість часу проведення судових засідань, у яких приймав участь представник Штефанчук С.В. у суді першої інстанції, складає 1 годину 20 хвилин.
Отже компенсації підлягають витрати ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на професійну правничу допомогу щодо участі адвоката Штефанчук С.В. у судовому засіданні в сумі 1600 грн (80 хвилин х 1200 грн./година) кожному.
Ураховуючи складність справи та виконаних адвокатом Штефанчук С.В. робіт, час, витрачений на виконання відповідних робіт, обсяг наданих послуг та виконаних робіт, значення справи для ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , реальність надання адвокатських послуг (їх дійсності та необхідності), виходячи з конкретних обставин справи, ураховуючи принципи співмірності, а також наявність клопотання відповідача щодо зменшення судових витрат без обґрунтуванням неспівмірності заявлених вимог, колегія суддів вважає справедливим відшкодування ОСОБА_1 та ОСОБА_2 понесених витрат на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції в сумі 4000 грн. (1600 грн (участь у судовому засіданні) + 2400 грн (ознайомлення з матеріалами справи, погодження правової позиції та надання усної консультації)) кожному.
Керуючись п.3 ч.1 ст.270 ЦПК України,
ПОСТАНОВИВ:
Заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , в інтересах яких діє адвокат Штефанчук Світлана Василівна, про ухвалення додаткового рішення задовольнити частково.
Стягнути з Чернівецького обласного центру з гідрометеорології Державної служби України з надзвичайних ситуацій на користь держави судовий збір за подання позовної заяви ОСОБА_1 в сумі 2656 грн. 31 коп., за подання позовної заяви ОСОБА_3 в сумі 2387 грн. 81 коп., за подання апеляційної скарги ОСОБА_1 в сумі 3984 грн. 46 коп., за подання апеляційної скарги ОСОБА_3 в сумі 3581 грн. 71 коп.
Стягнути з Чернівецького обласного центру з гідрометеорології Державної служби України з надзвичайних ситуацій на користь ОСОБА_1 судовий збір за подання позовної заяви в сумі 840 грн., за подання апеляційної скарги в сумі 1261 грн. 20 коп., витрати на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції в сумі 4000 грн.
Стягнути з Чернівецького обласного центру з гідрометеорології Державної служби України з надзвичайних ситуацій на користь ОСОБА_2 судовий збір за подання позовної заяви в сумі 840 грн., за подання апеляційної скарги в сумі 1261 грн. 20 коп., витрати на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції в сумі 4000 грн.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий Н. Ю. Половінкіна
Судді Н. К. Височанська
О. О. Одинак
Суд | Чернівецький апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 09.05.2023 |
Оприлюднено | 07.06.2023 |
Номер документу | 111333784 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Інші справи позовного провадження |
Цивільне
Чернівецький апеляційний суд
Половінкіна Н. Ю.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні