Постанова

від 23.05.2023 по справі 921/49/19

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" травня 2023 р. Справа №921/49/19

Західний апеляційний господарський суд в складі колегії:

головуючого суддіО.С. Скрипчук

суддівР.І. Марка

О.І. Матущака,

секретар судового засідання Лагутін В.Б.

розглянувши матеріали апеляційної скарги Регіонального відділення Фонду державного майна України по Івано-Франківській, Чернівецькій та Тернопільській областях за № 10-05-00358 від 06.03.2023 (вх. № 01-05/712/23 від 09.03.2023)

на рішення Господарського суду Тернопільської області від 09.02.2023 (повний текст рішення складено 20.02.2023, м. Тернопіль, суддя І.П. Шумський)

у справі № 921/49/19

за позовом: Приватного акціонерного товариства "Галіція Дистилері", м. Бучач Тернопільської області

до відповідача: Регіонального відділення Фонду державного майна України по Івано-Франківській, Чернівецькій та Тернопільській областях, м. Івано-Франківськ

за участю третьої-1 особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Міністерства аграрної політики та продовольства України, м. Київ

за участю третьої-2 особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Державного підприємства Укрспирт, м. Бровари Київської області

про внесення змін до договору оренди.

від позивача: Богдан З.С.;

від відповідача: Ткач Р.М.;

від третьої особи-1: не з`явився;

від третьої особи-2: не з`явився.

ВСТАНОВИВ

Приватне акціонерне товариство "Галіція Дистилері" звернулось до Господарського суду Тернопільської області з позовом до відповідача - Регіонального відділення Фонду державного майна України по Тернопільській області про внесення змін до Договору оренди №9-ЦМК цілісного майнового комплексу структурного підрозділу (горілчаного цеху) Бучацького мальтозного заводу від 12.12.2001 (надалі договір) в частині його назви та предмету договору оренди.

Позовна заява мотивована тим, що передане приватному акціонерному товариству "Галіція Дистилері" за договором орендоване майно не відповідало визначенню «цілісного майнового комплексу». Зокрема у ньому були відсутні: автономні інженерні комунікації з водопостачання, водовідведення (каналізації) та система протипожежного захисту. Такі комунікації (об`єкти) збудовано самим ПАТ "Галіція Дистилері" значно пізніше, за час орендного користування.

Відповідач проти позову заперечив, та вказував на недоведеність факту відсутності у складі орендованого майна згаданих позивачем об`єктів та на пропуск строку позовної давності.

Рішенням Господарського суду Тернопільської області від 09.02.2023 позов приватного акціонерного товариства "Галіція Дистилері" задоволено. Суд виніс рішення, яким вніс зміни до:

- назви Договору оренди №9-ЦМК цілісного майнового комплексу структурного підрозділу (горілчаного цеху) Бучацького мальтозного заводу від 12.12.2001 (із змінами та доповненнями) виклавши її в наступній редакції: "Договір оренди №9 об`єктів нерухомого майна та іншого окремого індивідуально визначеного майна структурного підрозділу (горілчаного цеху) Бучацького мальтозного заводу";

- п 1.1 договору оренди №9-ЦМК цілісного майнового комплексу структурного підрозділу (горілчаного цеху) Бучацького мальтозного заводу від 12.12.2001 (із змінами та доповненнями) шляхом викладення його в новій редакції, зокрема п 1.1 розділу 1 "Предмет договору" викласти в наступній редакції: "1. Орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування об`єкти нерухомого майна та інше окреме індивідуально визначене майно структурного підрозділу (горілчаний цех) Бучацького мальтозного заводу ідентифікаційний код ЄДРПОУ 00375148 (надалі - об`єкт оренди), склад і вартість якого визначено відповідно до акта оцінки, затвердженого наказом регіонального відділення №678 від 12.12.2001, протоколу про результати інвентаризації та розподільчого балансу, складеного станом на 30 листопада, і становить 756675 (сімсот п`ятдесят шість тисяч шістсот сімдесят п`ять гривень) грн, у тому числі:

Всього, грн: а) передається в оренду майно756675 з нього: Основні фонди за балансовою вартістю 1297469 Основні фонди за залишковою вартістю756675

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що укладаючи договір оренди цілісного майнового комплексу орендар повинен був отримати, серед іншого, господарський об`єкт із завершеним циклом виробництва з автономними інженерними комунікаціями та наданою земельною ділянкою, на якій він розміщений, проте, цього передано не було.

Не погоджуючись з даним рішенням суду Регіонального відділення Фонду державного майна України по Івано-Франківській, Чернівецькій та Тернопільській областях подало апеляційну скаргу за № 10-05-00358 від 06.03.2023 (вх. № 01-05/712/23 від 09.03.2023), в якій просить рішення Господарського Тернопільської області від 09.02.2023 скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

Скаржник вважає що, рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права. Зокрема, при прийнятті рішення судом не встановлювалися обставини, які мають значення для справи, та не враховано те, що відповідач в силу чинного законодавства не може виступати орендодавцем окремого індивідуально визначеного майна.

Позивачем подано до суду відзив на апеляційну скаргу б/н від 21.04.2023 (вх. №01-04/2666/23), в якому просить рішення Господарського суду Тернопільської області від 09.02.2023 року у справі №921/49/19 залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

Відзив на апеляційну скаргу мотивовано тим, що апеляційна скарга є необґрунтованою та висновків місцевого суду не спростовує.

У судове засідання 23.05.2023 представник позивача з`явився, надав пояснення, просив відмовити в задоволенні апеляційної скарги.

У судове засідання 23.05.2023 представник відповідача з`явився, вимоги апеляційної скарги підтримав.

Відповідно до п. 4 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Розглянувши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи, суд встановив наступне.

Відповідно до Свідоцтва №257 від 28.07.2000 Бучацький мальтозний завод є власником горілчаного цеху по вул. Бариській у м. Бучач. Зазначений горілчаний цех зареєстрований в Бучацькому районному бюро технічної документації 04.08.2000 за реєстровим №139.

Закрите акціонерне товариство "Галспипрт" у листі №4 від 12.11.2001 звернулось до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Тернопільській області з проханням передати в оренду цілісний майновий комплекс Бучацького мальтозного заводу - горілчаного цеху, з метою відновлення виробництва лікеро-горілчаних виробів, збільшення асортименту продукції, створення нових робочих місць та забезпечення надходження коштів в бюджет.

Листом №01-14/2928 від 15.11.2001 РВ ФДМУ по Тернопільській області повідомило Міністерство аграрної політики України, як орган уповноважений управляти майном ДП "Бучацький мальтозний завод", про надходження заяви від ЗАТ "Галспирт" з ініціативою щодо оренди горілчаного цеху Бучацького мальтозного заводу та просило (дозвіл або відмову) щодо можливості оренди структурного підрозділу цілісного майновою комплексу Бучацького мальтозного заводу та внесення пропозиції до умов договору (т.1 а.с.110).

Листом від 12.10.2001 № 01-16/814 Міністерство аграрної політики України інформувало РВ ФДМ України по Тернопільській області про погодження проекту договору оренди структурного підрозділу - цеху по виробництву лікеро-горілчаних виробів (залишковою балансовою вартістю 756,7 тис. грн.) та укладення договору оренди у відповідності з чинним законодавством, а листом від 20.11.2001 №02-16/584 запропонувало кандидатуру представника до складу комісії з інвентаризації і оцінки вартості об`єкта оренди (т.1 а.с.111).

Згідно з оформленим станом на 30.11.2001 Балансом Державного підприємства "Бучацький мальтозний завод" та складеним 12.12.2001 Актом оцінки вартості цілісного майнового комплексу структурного підрозділу (горілчаного цеху) Бучацького мальтозного заводу (затвердженого наказом №678 від 12.12.2001 РВ ФДМ України по Тернопільській області) первісна вартість перелічених у них необоротних активів складає 1297,5 тис. грн., а залишкова вартість - 756,7 тис грн.

Попередньо було проведено інвентаризацію майна Державного підприємства "Бучацький мальтозний завод".

На підставі наказу РВ ФДМ України по Тернопільській області №679 від 12.12.2001 року, того ж дня між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Тернопільській області (орендодавцем) та Закритим акціонерним товариством "Галспирт" (орендарем) укладено договір №9-ЦМК, згідно п 1.1. якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування цілісний майновий комплекс структурного підрозділу (горілчаний цех) Бучацького мальтозного заводу (надалі об`єкт оренди), склад і вартість якого визначено відповідно до акта оцінки, затвердженого наказом регіонального відділення № 678 від 12.12.2001, протоколу про результати інвентаризації та розподільчого балансу, складеного станом на 30 листопада 2001 року і становить 756 675 грн.

Відповідно п 1.2 договору, він є підставою для виникнення у разі приватизації об`єкта оренди пріоритетних прав орендаря на довгострокову оренду земельної ділянки, на якій розміщений об`єкт оренди, з наступним викупом цієї ділянки відповідно до законодавства.

У п 1.5 правочину зазначено, об`єкт оренди зазначений в п 1.1 даного договору використовується з метою виробництва та реалізації лікеро-горілчаних виробів та іншої продукції харчової промисловості.

Орендар вступає у строкове платне користування об`єктом оренди у термін вказаний у договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору та акта приймання - передачі орендованого майна (п. 2.1 договору).

У відповідності до п. 2.2 правочину передача об`єкта оренди не тягне за собою виникнення в орендаря права власності на це майно. Власником орендованого майна залишається держава, а орендар користується ним протягом строку оренди.

Згідно п. 2.3 договору передача об`єкта оренди здійснюється за вартістю, визначеною в акті оцінки, складеною за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України.

У п. 5.8 правочину сторонами обумовлено, що орендар зобов`язується укласти з Бучацьким мальтозним заводом угоди про надання комунальних, господарських та екологічних послуг орендарю.

Орендар має право з дозволу орендодавця вносити зміни до складу орендованого майна, проводити його реконструкцію, технічне переоснащення та інші поліпшення, що зумовлюють підвищення його вартості (п. 6.3 договору).

У п. 7.1 правочину зазначено, що орендодавець зобов`язаний передати орендарю в оренду об`єкт оренди згідно з цим договором за актом приймання - передачі майна, який підписується одночасно з цим договором.

Спори і суперечки, які виникають з цього договору, або у зв`язку з ним, не вирішені шляхом переговорів, вирішуються у судовому порядку (п. 9.3 договору).

Відповідно до п. 10.1 договору він діє з 12.12.2001 до 12.12.2006 строком на 5 років.

Зміни і доповнення, або розірвання цього договору допускається за взаємною згодою сторін. Зміни і доповнення, що пропонуються внести, розглядаються протягом одного місяця з дати їх подання до розгляду іншій стороні (п. 10.3 правочину).

У п. 10.5 договору передбачено, що у разі припинення, або розірвання договору, поліпшення орендованого майна, здійснені орендарем за рахунок власних коштів, які можна відокремити від орендованого майна, не завдаючи йому шкоди, визнаються власністю орендаря, а невідокремлювані поліпшення - власністю орендодавця. Питання компенсації орендодавцем збільшення вартості орендованого майна, в результаті зазначених невідокремлюваних поліпшень, вирішуються відповідно до умов цього договору та чинного законодавства України.

Акт оцінки вартості майна, що передається в оренду, акт приймання-передачі орендованого майна та розрахунок орендної плати є невід`ємними і складовими частинами договору (п. п. 12.1, 12.2, 12.3 правочину).

12.12.2001 року по Акту приймання - передачі орендованого майна цілісного майнового комплексу структурного підрозділу (горілчаного цеху) Бучацького мальтозного заводу, балансоутримувач (Бучацький мальтозний завод) передав орендарю (ЗАТ "Галспирт") в оренду майно цілісного майнового комплексу структурного підрозділу (горілчаного цеху) Бучацького мальтозного заводу основні засоби за балансовою вартістю 1297469 грн. та основні засоби за залишковою вартістю - 756 675 грн., згідно з переліком (т.1 а.с.17).

З врахуванням укладених до вищевказаного договору додаткових угод №5 від 12.01.2007, №6 від 21.01.2007, №7 від 12.01.2010, №8 від 11.03.2010, №9 від 22.07.2011 вносились зміни до договору, зокрема продовжувався термін дії договору до 12.04.2015.

Рішенням Господарського суду Тернопільської області від 21.02.2017 у справі №921/1193/15-г/7 (залишеним без змін постановами Львівського апеляційного господарського суду від 10.05.2017 та Вищого господарського суду України від 12.10.2017) визнано продовженим договір оренди №9-ЦМК цілісного майнового комплексу структурного підрозділу (горілчаного цеху) Бучацького мальтозного заводу від 12.12.2001, укладеного між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Тернопільській області та Закритим акціонерним товариством "Галспирт" (ПрАТ "Галіція Дистилері") терміном на п`ять років на тих самих умовах з 13.04.2015 до 13.04.2020.

Рішенням Господарського суду Тернопільської області від 20.10.2020 у справі 921/465/20 (залишеним без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 22.03.2021) за позовом ПрАТ "Галіція Дистилері" до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Івано-Франківській, Чернівецькій та Тернопільській областях договір оренди №9-ЦМК від 12.12.2001 року визнано таким, що продовжив свою дію на тих же умовах з 14.04.2020 до 13.04.2025.

За зверненням ПрАТ "Галіція Дистилері", Одеською регіональною торгово-промисловою палатою надано висновок експерта №УТЕ-2276 від 09.11.2016, із змісту якого вбачається, що в пред`явлених для експертизи документах не відображені такі необхідні для замкненого циклу речі як автономні комунікації з водопостачання та водовідведення (каналізації) (т. 1 а.с. 69).

Після чого, листом від 18.10.2018 за №465 приватне акціонерне товариство "Галіція Дистилері" звернулось до РВ ФДМ України по Тернопільській області з проханням внесення змін до договору, з метою визначення статусу орендованого майна як об`єктів нерухомого майна та іншого окремого індивідуального визначеного майна, замість цілісного майнового комплексу.

Відповідачем, листом №18-14-04480 від 20.11.2018, вказану пропозицію позивача залишено без задоволення та повернено без підпису примірники проекту запропонованої додаткової угоди №12.

На підтвердження передачі орендарю інженерної комунікації з водопостачання відповідач посилається на лист Бучацького мальтозного заводу від 13.11.2001 №278, адресований РВ ФДМ України по Тернопільській області, а також на відомості про орендаря та об`єкт оренди. На підтвердження існування на 12.12.2001 автономної пожежної системи відповідач посилається на висновок Бучацького райвідділу УМНСУ в Тернопільській області від 28.04.2005 року (т.1 а.с.207).

У свою чергу доводячи відсутність, названих у позові автономних комунікацій у складі майна, переданого за договором оренди №9-ЦМК від 12.12.2001, а тому не можливість провадження окремої господарської діяльності без використання систем водопостачання і водовідведення інших суб`єктів господарювання позивач надав:

- договір від 14.12.2001 між ЗАТ "Галспирт" та Бучацьким мальтозним заводом, за яким останній зобов`язувався поставляти орендаря цеху розливу лікеро-горілчаних виробів питну воду від свердловини №;

- договір від 02.01.2002 між ЗАТ "Галспирт" та Бучацьким мальтозним заводом щодо відшкодування останньому витрат за користування водою і скид відходів виробництва;

- докази укладення 11.10.2004 договору між ЗАТ "Галспирт" та Бучацьким комбінатом комунальних підприємств на вивіз стоків.

У грудні 2006 проведено будівництво пожежної насосної станції. На підставі рішення виконкому Бучацької міської ради №264 від 28.07.2011 позивачу 08.08.2011 було видано Свідоцтво про право власності на будівлю пожежної насосної станції, яке зареєстровано в електронному Реєстрі прав власності на нерухоме майно 08.08.2011.

Договір оренди земельної ділянки площею 8700 кв.м. по вул. Бариська, 8а у м. Бучач для обслуговування будівель та споруд орендованого майнового комплексу структурного підрозділу Бучацького мальтозного заводу (горілчаного цеху) було укладено між ЗАТ "Галспирт" та Бучацькою міською радою лише 26.10.2006 року.

У висновку судової будівельно-технічної експертизи від 20.08.2020 року №2805 зазначено, що встановити чи відповідав станом на 12.12.2001 року об`єкт оренди за договором №9-ЦМК від 12.12.2001 визначенню "цілісного майнового комплексу" (чи становив він цю дату цілісний майновий комплекс) не надається можливим, у зв`язку з неможливістю встановити наявність чи відсутність автономних інженерних комунікацій на об`єкті оренди та інформації про статус земельної ділянки на визначену дату.

Експертом зазначено, що на час проведення експертного дослідження об`єкт оренди становить цілісний майновий комплекс (єдиний майновий комплекс), через його забезпечення автономним водопостачання з свердловини, автономним водовідведенням - каналізацією, автономною системою протипожежного захисту, автономним теплопостачанням (наявна будівля газової котельні), забезпечений дизельним генератором та системою енергопостачання, земельна ділянка під об`єктом знаходить в користуванні позивача на умовах оренди.

При винесенні постанови колегія суддів виходила з наступного.

Згідно з ч. 1 ст. 1 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" (в редакції на момент укладення договору від 12.12.2001) № 2269-ХІІ від 10.04.1992 - далі Закон № 2269-ХІІ вказано, що він регулює організаційні відносини, пов`язані з передачею в оренду майна державних підприємств та організацій, підприємств, заснованих на майні, що належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності (далі - підприємства), їх структурних підрозділів.

Частина 1 статті 4 вказаного Закону наводить перелік об`єктів оренди державного і комунального майна, до яких серед іншого входять і цілісні майнові комплекси підприємств, їх структурних підрозділів (філій, цехів, дільниць).

Відповідно до даної норми Закон № 2269-ХІІ цілісним майновим комплексом є господарський об`єкт з завершеним циклом виробництва продукції (робіт, послуг) з наданою йому земельною ділянкою, на якій він розміщений, автономними інженерними комунікаціями, системою енергопостачання.

У разі виділення цілісного майнового комплексу структурного підрозділу підприємства складається розподільчий баланс.

Постановою Кабінету Міністрів України №1554 від 12.10.2000 "Про затвердження Методики оцінки вартості майна під час приватизації" (в редакції на момент укладення договору від 12.12.2001), а саме п. 4 визначалось, що цілісний майновий комплекс - об`єкт, сукупність активів якого забезпечує провадження окремої господарської діяльності на постійній і регулярній основі.

Цілісними майновими комплексами можуть бути структурні підрозділи підприємств (цехи, виробництва, дільниці тощо), які виділяються в установленому порядку в самостійні об`єкти з подальшим складанням розподільчого балансу і можуть бути зареєстровані як самостійні підприємства.

Поняття цілісного майнового комплексу також наводилось у Положенні про порядок віднесення майна до такого, що включається до складу цілісних майнових комплексів державних підприємств, які не підлягають приватизації, в тому числі казенних підприємств (затв. наказом Фонду державного майна України №787 від 05.05.2001), чинному на час укладення договору від 12.12.2001.

У п 1.1 даного Положення зазначалось, що цілісний майновий комплекс - об`єкт, сукупність активів якого забезпечує провадження окремої господарської діяльності, що визначає загальнодержавне значення підприємства, на постійній і регулярній основі. Цілісними майновими комплексами можуть бути структурні підрозділи, які в установленому порядку відокремлюються в самостійні об`єкти.

Таким чином згідно з існуючими на 12.12.2001 законодавчими вимогами, цілісний майновий комплекс повинен був мати:

- завершений цикл виробництва;

- автономні інженерні комунікації, систему енергопостачання;

- сукупність активів, які б забезпечували проведення окремої господарської діяльності. А також надану йому земельну ділянку, на якій він розміщений.

Судом встановлено, що закрите акціонерне товариство "Галспипрт" у листі №4 від 12.11.2001 звернулось до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Тернопільській області з проханням передати в оренду цілісний майновий комплекс Бучацького мальтозного заводу - горілчаного цеху, з метою відновлення виробництва лікеро-горілчаних виробів, збільшення асортименту продукції, створення нових робочих місць та забезпечення надходження коштів в бюджет.

На підставі наказу РВ ФДМ України по Тернопільській області №679 від 12.12.2001 року, між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Тернопільській області (орендодавцем) та Закритим акціонерним товариством "Галспирт" (орендарем) укладено договір №9-ЦМК, згідно п 1.1. якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування цілісний майновий комплекс структурного підрозділу (горілчаний цех) Бучацького мальтозного заводу (надалі об`єкт оренди), склад і вартість якого визначено відповідно до акта оцінки, затвердженого наказом регіонального відділення № 678 від 12.12.2001, протоколу про результати інвентаризації та розподільчого балансу, складеного станом на 30 листопада 2001 року і становить 756 675 грн.

12.12.2001 року по Акту приймання - передачі орендованого майна цілісного майнового комплексу структурного підрозділу (горілчаного цеху) Бучацького мальтозного заводу, балансоутримувач (Бучацький мальтозний завод) передав орендарю (ЗАТ "Галспирт") в оренду майно цілісного майнового комплексу структурного підрозділу (горілчаного цеху) Бучацького мальтозного заводу основні засоби за балансовою вартістю 1297469 грн. та основні засоби за залишковою вартістю - 756 675 грн., згідно з переліком (т.1 а.с.17).

Акт приймання - передачі орендованого майна цілісного майнового комплексу структурного підрозділу (горілчаного цеху) Бучацького мальтозного заводу підписаний представниками сторін, без зауважень та заперечень.

Відповідно до статті 5 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» істотними умовами договору оренди є, зокрема об`єкт оренди (склад і вартість майна з урахуванням її індексації).

Згідно з статтею 12 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» договір оренди вважається укладеним з моменту досягнення домовленості з усіх істотних умов і підписання сторонами тексту договору.

Враховуючи вищевикладене, суд погоджується з доводами викладеними в апеляційній скарзі про те що, у відповідності до статтей 10, 12 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» та норм цивільного законодавства, сторони уклавши Договір погодили всі істотні умови Договору, в тому числі погодили і те, що об`єктом оренди є цілісний майновий комплекс структурного підрозділу (горілчаного цеху) Державного підприємства "Бучацький мальтозний завод".

Договір оренди укладено у 2001 році, однак позивач з моменту укладення договору жодного разу не інформував Регіональне відділення, що передане в оренду майно не відповідає умовам укладеного договору або про те, що немає можливості організувати замкнений цикл виробництва лікеро-горілчаної продукції. Такаож, не ставив питання про визнання недійсним договору в судовому порядку.

Більше того, позивач неодноразово звертався до суду з вимогами продовжити йому договір оренди №9-ЦМК цілісного майнового комплексу структурного підрозділу (горілчаного цеху) Бучацького мальтозного заводу від 12.12.2001 на тих же умовах.

Колегія суддів вказує, що принцип добросовісності, який лежить в основі доктрини venire contra factum proprium, є стандартом чесної та відкритої поведінки. Це означає повагу до інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Сама доктрина venire contra factum proprium базується на римській максимі non concedit venire contra factum proprium «не можна діяти всупереч своїй попередній поведінці». Таким чином, добросовісності та чесній діловій практиці суперечать дії, що не відповідають попереднім заявам або поведінці, якщо інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них.

За таких обставин, суд зазначає, що дії відповідача, який користується наданим в оренду майном більше 15 років, звертається неодноразово до суду з вимогами продовжити договір на тих же умовах, після чого вказує, що надане в оренду майно не відповідає умовам укладеного договору є недобросовісними та не відповідають його попередній поведінці.

Враховуючи вищевикладене, суд критично оцінює висновки суду першої інстанції про те, що невідповідність переданого орендарю за договором №9-ЦМК від 12.12.2001 майна визначенню "цілісного майнового комплексу" підтверджено належними доказами.

Разом з тим, рішенням Господарського суду Тернопільської області від 09.02.2023 позов приватного акціонерного товариства "Галіція Дистилері" задоволено. Суд виніс рішення, яким вніс зміни до: назви Договору оренди №9-ЦМК цілісного майнового комплексу структурного підрозділу (горілчаного цеху) Бучацького мальтозного заводу від 12.12.2001 (із змінами та доповненнями) виклавши її в наступній редакції: "Договір оренди №9 об`єктів нерухомого майна та іншого окремого індивідуально визначеного майна структурного підрозділу (горілчаного цеху) Бучацького мальтозного заводу"; п 1.1 договору оренди №9-ЦМК цілісного майнового комплексу структурного підрозділу (горілчаного цеху) Бучацького мальтозного заводу від 12.12.2001 (із змінами та доповненнями) шляхом викладення його в новій редакції, зокрема п 1.1 розділу 1 "Предмет договору" викласти в наступній редакції: "1. Орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування об`єкти нерухомого майна та інше окреме індивідуально визначене майно структурного підрозділу (горілчаний цех) Бучацького мальтозного заводу ідентифікаційний код ЄДРПОУ 00375148 (надалі - об`єкт оренди), склад і вартість якого визначено відповідно до акта оцінки, затвердженого наказом регіонального відділення №678 від 12.12.2001, протоколу про результати інвентаризації та розподільчого балансу, складеного станом на 30 листопада, і становить 756675 (сімсот п`ятдесят шість тисяч шістсот сімдесят п`ять гривень) грн, у тому числі:

Також, суд першої інстанції не врахував те, що відповідно до статті 5 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» Фонд державного майна України, його регіональні відділення та представництва є орендодавцями щодо цілісних майнових комплексів підприємств, їх структурних підрозділів та нерухомого майна, а також майна, що не увійшло до статутного (складеного) капіталу господарських товариств, створених у процесі приватизації (корпоратизації), що є державною власністю, крім майна, що належить до майнового комплексу Національної академії наук України та галузевих академій наук, а також майна, що належить вищим навчальним закладам та/або науковим установам, що надається в оренду науковим паркам та їхнім партнерам.

Таким чином, відповідно до законодавства, відповідач не може виступати орендодавцем окремого індивідуально визначеного майна.

Враховуючи все вищенаведене, колегія суддів приходить до переконання про помилковість висновку суду першої інстанції про необхідність внесення змін до договору.

Щодо застосування строку позовної давності, колегія суддів вказує наступне.

Суд застосовує позовну давність лише тоді, коли є підстави для задоволення позовних вимог, звернутих позивачем до відповідача у спорі, який заявляє про застосування позовної давності. Тобто, перш ніж застосувати позовну давність, суд має з`ясувати та зазначити у судовому рішенні, чи було порушене право, за захистом якого позивач звернувся до суду. Якщо це право порушене не було, суд відмовляє у позові через необґрунтованість останнього. І тільки якщо буде встановлено, що право позивача дійсно порушене, але позовна давність за відповідними вимогами спливла, про що заявила інша сторона у спорі, суд відмовляє у позові через сплив позовної давності у разі відсутності визнаних судом поважними причин її пропуску, про які повідомив позивач (постанова Великої Палати Верховного Суду від 22 травня 2018 року у справі № 369/6892/15-ц).

Апеляційний суд дійшов висновку про відсутність порушеного права позивача, тому доводи апеляційної скарги про застосування строків позовної давності не досліджує.

Згідно з положеннями частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

За приписами частин 1-5 статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до частини 1 статті 277 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) нез`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Підсумовуючи усе вищенаведене суд апеляційної інстанції дійшов висновку про наявність правових підстав для скасування рішення Господарського суду Тернопільської області від 09.02.2023 у справі № 921/49/19 в порядку статті 277 Господарського процесуального кодексу України.

Судові витрати

З огляду на те, що суд задовільняє апеляційну скаргу, судові витрати за розгляд позовної заяви та апеляційної скарги покладаються на позивача відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись, ст. ст. 86, 269, 270, 275, 277, 282 Господарського процесуального кодексу України, Західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Івано-Франківській, Чернівецькій та Тернопільській областях за № 10-05-00358 від 06.03.2023 (вх. № 01-05/712/23 від 09.03.2023) задоволити.

2.Рішення Господарського суду Тернопільської області від 09.02.2023 року у справі №921/49/19 скасувати. Прийняти нове рішення.

3.В задоволені позову відмовити.

4.Судові витрати за розгляд позовної заяви та апеляційної скарги покласти на позивача.

5.Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Галіція Дистилері" (48403 вул. Бариська, 8А, м. Бучач, Тернопільська область код 31274359) на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Івано-Франківській, Чернівецькій та Тернопільській областях (76019 м. Івано - Франківськ, вул. Василіянок, 48 код 428991875) 2 881, 50 грн судового збору за розгляд апеляційної скарги.

6.Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Строки та порядок оскарження постанов апеляційного господарського суду визначені § 1 глави 2 Розділу IV ГПК України.

Веб-адреса судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень: http//reyestr.court.gov.ua.

Повний текст постанови складено 02.06.2023.

Головуючий суддяО.С. Скрипчук

СуддяР.І. Марко

СуддяО.І. Матущак