Постанова
від 24.05.2023 по справі 20б/5014/2055/2012
СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 травня 2023 року м. Харків Справа № 20б/5014/2055/2012

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Мартюхіна Н.О., суддя Лакіза В.В., суддя Плахов О.В.,

за участю секретаря судового засідання: Соляник Н.В.,

за участю представників сторін:

від апелянта: Карташова О.О. (поза межами суду) - представник ГУ ДПС у Луганській області згідно витягу з ЄДР;

від боржника: не з`явилися;

розглянувши апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Луганській області, м. Сєвєродонецьк, Луганська область (вх. № 613 Л/2),

на ухвалу Господарського суду Луганської області від 20.03.2023 (повний текст складено 21.03.2023) у справі № 20б/5014/2055/2012 (суддя Яресько Б.В.),

за заявою боржника Державного підприємства "Лисичанська теплоелектроцентраль", м. Лисичанськ Луганської області

про банкрутство,

ВСТАНОВИВ:

23.04.2018 до Господарського суду Луганської області звернувся кредитор - ДПІ у м. Лисичанську ГУ ДФС у Луганській області із заявою про вступ з грошовими вимогами у якості кредитора у справі про банкрутство, якою просив визнати поточні майнові вимоги ДПІ у м. Лисичанську ГУ ДФС у Луганській області в якості кредитора у справі №20б/5014/2055/2012 про банкрутство ДП "Лисичанська теплоелектроцентраль", у загальному розмірі 1702247,11грн, з яких: основний борг складає 1553021,90грн, штрафні санкції 101332,09грн, пеня - 47893,12грн та витрати на оплату судового збору в загальному розмірі 3524,00грн.

Ухвалою Господарського суду Луганської області від 20.03.2023 у справі №20б/5014/2055/2012 відмовлено у задоволенні заяви кредитора Головного управління ДПС у Луганській області (правонаступника первісного кредитора - ДПІ у м. Лисичанську ГУ ДФС у Луганській області) про визнання поточних майнових вимог кредитора в сумі 1702247,11грн.

Не погодившись з вищевказаною ухвалою, Головне управління ДПС у Луганській області звернулося до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Луганської області від 20.03.2023 у справі №20б/5014/2055/2012 і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги заявник посилається на порушення господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає оскаржувану ухвалу такою, що підлягає скасуванню з наступних підстав:

- здійснюючи розгляд вимог кредитора до боржника в загальному розмірі 1702247,11грн, господарський суд першої інстанції в оскаржуваній ухвалі від 20.03.2023 застосував норми Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", без урахування вимог п. 2 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства, якими визначено, що з дня введення в дію цього Кодексу визнано таким, що втратив чинність Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також судом було залишено поза увагою ухвалу Господарського суду Луганської області від 04.11.2019, якою подальший розгляд справи №20б/5014/2055/2012 про банкрутство ДП "Лисичанська теплоелектроцентраль" вирішено продовжувати відповідно до норм КУзПБ;

- місцевий господарський суд постановив оскаржувану ухвалу без дотримання вимог ч. 4 ст. 60 КУзПБ та п. 2 Прикінцевих та перехідних положень КУзПБ;

- суд належним чином не дослідив надані кредитором до своєї заяви докази на предмет періоду виникнення у боржника податкового боргу;

- правомірність заявлених кредитором вимог підтверджується тим, що боржником було подано податкові декларації, в яких самостійно визначено суму податкових зобов`язань; нараховані штрафні санкції боржником добровільно не сплачені, податкові повідомлення-рішення отримано та не оскаржено, а отже, податкове зобов`язання вважається узгодженим.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31.03.2023 для розгляду справи сформовано колегію суддів у наступному складі: головуючий суддя Мартюхіна Н.О., суддя Здоровко Л.М., суддя Плахов О.В.

Увалою Східного апеляційного господарського суду від 05.04.2023 апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Луганській області на ухвалу Господарського суду Луганській області від 20.03.2023 у справі №20б/5014/2055/2012 залишено без руху. Встановлено апелянту строк впродовж 10 днів з моменту отримання цієї ухвали на усунення встановлених при поданні апеляційної скарги недоліків, а саме надати до суду: докази направлення копії апеляційної скарги з додатками ліквідатору банкрута - арбітражному керуючому Колєжуку А.С. та докази сплати (доплати) судового збору у розмірі 1544,50грн.

У строк, визначений судом, скаржник надіслав до апеляційного суду через систему "Електронний суд" заяву про усунення недоліків, до якої додано платіжну інструкцію Держказначейської служби України №86 від 08.04.2023 на суму 1544,50грн, а також докази направлення апеляційної скарги з додатками арбітражному керуючому Колєжуку А.С.

Згідно витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17,04.2023, у зв`язку з відпусткою судді Здровко Л.М. для розгляду справи сформовано колегію суддів у наступному складі: головуючий суддя Мартюхіна Н.О., суддя Лакіза В.В., суддя Плахов О.В.

Увалою Східного апеляційного господарського суду від 18.04.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Луганській області на ухвалу Господарського суду Луганської області від 20.03.2023 у справі №20б/5014/2055/2012; призначено розгляд апеляційної скарги на 24.05.2023 о 14:15 год; встановлено учасникам справи строк до 03.05.2023 (включно) для подання відзиву на апеляційну скаргу, заяв, клопотань та письмових пояснень з доказами їх надсилання іншим учасникам провадження.

У відзиві на апеляційну скаргу, який надійшов на адресу апеляційного суду віл ліквідатора банкрута, арбітражний керуючий Колєжук А.С. заперечує проти доводів та вимог кредитора, просить залишити оскаржувану ухвалу без змін. Узагальнені доводи ліквідатора зводяться до наступного:

- у зв`язку з визнанням боржника банкрутом у такої особи виникає особливий правовий статус, який є значно відмінний від статусу боржника і з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури у останнього не можуть виникати нові зобов`язання зі сплати податків і зборів (обов`язкових платежів); при цьому, боржник визнаний судом банкрутом, з урахуванням вимог ст. 38 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" має право на легітимне очікування щодо звільнення від податкового обов`язку щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), термін сплати яких настав в період після прийняття постанови про визнання боржника банкрутом.

- положення Кодексу України з процедур банкрутства стосовно визнання понять (ст. 1) та наслідків визнання боржника банкрутом (ст. 59) є аналогічними положенням Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом";

- системний аналіз п. 1.3. ст. 1 Податкового Кодексу України та положень ч.1 ст.59 КУзПБ, дає підстави дійти до висновку, що з моменту визнання боржника банкрутом (ухвалення постанови у справі про банкрутство) у банкрута не виникає обов`язку зі сплати податків і зборів (обов`язкових платежів) (котрі нараховані після моменту визнання боржника банкрутом), крім витрат, безпосередньо пов`язаних із здійсненням ліквідаційної процедури;

- подання боржником, щодо якого введено ліквідаційну процедуру, декларацій (розрахунків) до контролюючого органу не є підставою виникнення у такого боржника зобов`язання щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), термін сплати яких настав в період після прийняття постанови про визнання боржника банкрутом;

- з наведених підстав ліквідатор Колєжук А.С. вважає, що суд першої інстанції дійшов законного та обґрунтованого висновку, що заявлені ГУ ДПС у Луганській області вимоги про визнання поточних грошових вимог до банкрута в загальному розмірі 1702247,11грн, у розумінні Закону про банкрутство та КУзПБ не є поточними, оскілки виникли після визнання боржника банкрутом.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 17.05.2023 задоволено клопотання представника Головного управління ДПС у Луганській області Карташової О.О. про участь у судовому засіданні, призначеному на 24.05.2023 о 14:15 год. по справі № 20б/5014/2055/2012 у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

22.05.2023 на адресу апеляційного суду від ліквідатора ДП "Лисичанська теплоелектроцентраль" надійшло клопотання про розгляд справи без участі арбітражного керуючого Колєжука А.С.

24.05.2023 у судовому засіданні апеляційної інстанції в режимі відеоконференції була присутня представниця апелянта - Головного управління ДПС у Луганській області, яка наполягала на доводах та вимогах апеляційної скарги, просила суд її задовольнити, скасувати оскаржувану ухвалу про відмову у визнанні кредиторських вимог до боржника та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Ліквідатор боржника у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином; клопотанням від 19.05.2023 просив проводити розгляд справи без його участі.

Частиною 12 ст. 270 ГПК України передбачено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Враховуючи, що в матеріалах справи містяться докази належного повідомлення всіх сторін по справі, а також те, що явка сторін не визнавалася судом обов`язковою, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності інших учасників справи, у зв`язку з чим переходить до її розгляду по суті.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника апелянта, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції обставин справи та доказів на їх підтвердження, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила таке.

15.08.2012 за заявою ДП "Лисичанська теплоелектроцентраль" Господарським судом Луганської області порушено провадження у справі №20б/5014/2055/2012 про банкрутство боржника з підстав, передбачених ст. 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", у зв`язку з неможливістю сплатити борг перед кредиторами у загальній сумі 72933000,00грн та призначено справу до розгляду в підготовчому засіданні.

Постановою Господарського суду Луганської області від 15.10.2012 у справі №20б/5014/2055/2012 боржника - ДП "Лисичанська теплоелектроцентраль" (код ЄДРПОУ 00131067) визнано банкрутом в порядку ст. 51 Закону та відкрито ліквідаційну процедуру строком на 12 місяців, ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Віскунова О.В., на якого покладено обов`язки та повноваження по проведенню ліквідаційної процедури.

Ухвалою Господарського суду Луганської області від 15.11.2016 затверджено підсумковий звіт ліквідатора про стан проведення ліквідаційної процедури, фінансовий звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс банкрута; ліквідовано банкрута - ДП "Лисичанська теплоелектроцентраль", як юридичну особу; провадження у справі припинено та скасовано мораторій на задоволення вимог кредиторів.

ДПІ у м. Лисичанську Головного управління ДФС у Луганській області не погодилось із вищевказаною та звернулося до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати ухвалу Господарського суду Луганської області від 15.11.2016 у справі №20б/5014/2055/2012.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду ухвалу Господарського суду Луганської області від 15.11.2016 у справі №20б/5014/2055/2012 залишено без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Постановою Вищого господарського суду України від 04.07.2017 касаційну скаргу ДПІ у м. Лисичанську Головного управління ДФС у Луганській області задоволено; постанову Донецького апеляційного господарського суду від 01.02.2017 та ухвалу Господарського суду Луганської області від 15.11.2016 у справі №20б/5014/2055/2012 скасовано; справу №20б/5014/2055/2012 передано на розгляд до Господарського суду Луганської області на стадію ліквідаційної процедури в іншому складі суду.

Ухвалою Господарського суду Луганської області від 11.12.2017 звільнено арбітражного керуючого Віскунова О.В. від виконання повноважень ліквідатора ДП "Лисичанська теплоелектроцентраль".

23.04.2018 до Господарського суду Луганської області звернувся кредитор - ДПІ у м. Лисичанську ГУ ДФС у Луганській області із заявою про вступ з грошовими вимогами у якості кредитора у справі про банкрутство, якою просив визнати поточні майнові вимоги ДПІ у м. Лисичанську ГУ ДФС у Луганській області в якості кредитора у справі №20б/5014/2055/2012 про банкрутство ДП "Лисичанська теплоелектроцентраль", у загальному розмірі 1702247,11грн, з яких: основний борг складає 1553021,90грн, штрафні санкції 101332,09грн, пеня - 47893,12грн та витрати на оплату судового збору в загальному розмірі 3524,00грн, в порядку встановленому законодавством.

02.10.2018 до господарського суду першої інстанції надійшли письмові пояснення ДПІ у м. Лисичанську ГУ ДФС у Луганській області стосовно заяви про вступ з грошовими вимогами, за яким контролюючий орган повідомив, що податковий борг, який залишився незаявленим та невизнаним судом становить 1702 247,11грн, в тому числі: податок на прибуток підприємств і організацій, що перебувають у державній власності (код класифікації доходів бюджету 11020100) - 1418918,00грн (нарахування авансових внесків); податок на додану вартість (код КДБ 14060100) - 44389,12грн; податок на доходи фізичних осіб по актам перевірок (код КДБ 11010100) - 238939,99грн.

Ухвалою Господарського суду Луганської області від 17.01.2020 здійснено заміну кредитора у справі №20б/5014/2055/2012 про банкрутство ДП "Лисичанська теплоелектроцентраль", з Головного управління ДФС у Луганській області (код ЄДРПОУ 39591445) на Головне управління ДПС у Луганській області (код ЄДРПОУ 43143746).

Ухвалою Господарського суду Луганської області від 31.05.2021 здійснено заміну кредитора у справі №20б/5014/2055/2012 про банкрутство ДП "Лисичанська теплоелектроцентраль", з Головного управління ДПС у Луганській області (ЄДРПОУ 43143746) на Головне управління ДПС у Луганській області (код ЄДРПОУ ВП 44082150). Ліквідатором ДП "Лисичанська теплоелектроцентраль" призначено арбітражного керуючого Колєжука А.С.

22.10.2021 до господарського суду першої інстанції від арбітражного керуючого Колєжука А.С. надійшли заперечення на заяву про вступ з грошовими вимогами у якості кредитора, за змістом яких арбітражний керуючий повідомив, що заявлені в ліквідаційній процедурі кредиторські вимоги Головного управління ДПС до боржника у розмірі 1702247,11грн, нараховані в ліквідаційній процедурі ДП "Лисичанська теплоелектроцентраль", ним відхиляються у повному обсязі, оскільки вони не є конкурсними та поточними в розумінні Кодексу України з процедур банкрутства.

Як вже зазначалося, Господарським судом Луганської області 20.03.2023 постановлено оскаржувану ухвалу у справі №20б/5014/2055/2012, якою відмовлено у задоволенні заяви кредитора Головного управління ДПС у Луганській області про визнання поточних майнових вимог кредитора в сумі 1702247,11грн.

Ухвала мотивована положеннями ч. 1 ст. 38 Закону про банкрутство, згідно з якими з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури у банкрута не виникає жодних додаткових зобов`язань (у тому числі зі сплати податків і зборів (обов`язкових платежів)), крім витрат, безпосередньо пов`язаних із здійсненням ліквідаційної процедури. Суд першої інстанції дійшов висновку, що грошові вимоги кредитора Головного управління ДПС у Луганській області в розмірі 1702247,11грн є вимогами зі сплати податків (обов`язкових платежів), які банкрут не повинен сплачувати в силу імперативних приписів Закону про банкрутство, оскільки такі зобов`язання виникли після визнання боржника ДП "Лисичанська теплоелектроцентраль" банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.

Надаючи кваліфікацію спірних правовідносин, суд апеляційної інстанції погоджується з правильністю правових висновків суду першої інстанції щодо наявності підстав для відмови у задоволенні вимог кредитора до боржника з огляду на таке.

Відповідно до ч. 6 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України (надалі ГПК України), господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (надалі Закон про банкрутство).

21.10.2019 набрав чинності Кодекс України з процедур банкрутства від 18.10.2018 (надалі - КУзПБ).

У відповідності до ч. 1 ст. 2 КУзПБ провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, ГПК України, іншими законами України.

Пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень КУзПБ встановлено, що з дня введення в дію цього Кодексу визнано такими, що втратили чинність: Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Згідно ч. 4 Прикінцевих та перехідних положень КУзПБ встановлено, що з дня введення в дію цього Кодексу подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень цього Кодексу незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, крім справ про банкрутство, які на день введення в дію цього Кодексу перебувають на стадії санації, провадження в яких продовжується відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Перехід до наступної судової процедури та подальше провадження у таких справах здійснюється відповідно до цього Кодексу.

Як передбачено ст. 1 КУзПБ кредитор - юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство.

Частиною 4 ст. 60 КУзПБ встановлено, що у ліквідаційній процедурі господарський суд розглядає заяви з вимогами поточних кредиторів, які надійшли до господарського суду після офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом. Заяви з вимогами поточних кредиторів розглядаються господарським судом у порядку черговості їх надходження. За результатами розгляду зазначених заяв господарський суд своєю ухвалою визнає чи відхиляє (повністю або частково) вимоги таких кредиторів.

З матеріалів справи встановлено, що постановою Господарського суду Луганської області від 15.10.2012 у справі №20б/5014/2055/2012 боржника - Державне підприємство "Лисичанська теплоелектроцентраль" (код ЄДРПОУ 00131067) визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Віскунова О.В.

Як встановлено ст. 59 КУзПБ з дня ухвалення господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури господарська діяльність банкрута завершується закінченням технологічного циклу з виготовлення продукції у разі можливості її продажу, крім укладення та виконання договорів, що мають на меті захист майна банкрута або забезпечення його збереження (підтримання) у належному стані, договорів оренди майна, яке тимчасово не використовується, на період до його продажу у процедурі ліквідації тощо; строк виконання всіх грошових зобов`язань банкрута вважається таким, що настав; у банкрута не виникає жодних додаткових зобов`язань, у тому числі зі сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), крім витрат, безпосередньо пов`язаних із здійсненням ліквідаційної процедури; припиняється нарахування неустойки (штрафу, пені), процентів та інших економічних санкцій за всіма видами заборгованості банкрута.

Пунктом 1.3. ст. 1 Податкового кодексу України передбачено, що цей Кодекс не регулює питання погашення податкових зобов`язань або стягнення податкового боргу з осіб, на яких поширюються судові процедури, визначені Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", з банків, на які поширюються норми Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", та погашення зобов`язань зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, зборів на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій.

Головним управлінням ДПС у Луганській області нараховано та заявлено до боржника поточні майнові вимоги в загальному розмірі 1702247,11грн, які складаються з наступних вимог, підстав виникнення та періоду нарахування:

1) Вимоги з податку на прибуток підприємств (код БК 11020100) в сумі 1418918,00грн виникли на підставі податкових декларацій за 2013 2014 роки самостійно поданих боржником, з періодом нарахування:

- дата нарахування: 30.06.2013; за червень 2013, на підставі податкової декларації з податку на прибуток підприємства №9087071919 від 08.02.2013; на суму 257984,00грн;

- дата нарахування: 30.07.2013; за липень 2013, на суму 386978,00грн;

- дата нарахування: 30.01.2014; за січень 2014, на суму 386978,00грн;

- дата нарахування: 30.02.2014; за лютий 2014, на суму 386978,00грн;

2) Вимоги з податку на додану вартість (код БК 14060100) на суму 26759,00грн виникли на підставі податкових декларацій за 2012 - 2013 роки самостійно поданих боржником, з періодом/підставою нарахування:

- дата нарахування: 30.11.2012, за жовтень 2012, на підставі податкової декларації з ПДВ №9072593368 від 19.11.2012, на суму 2942,00грн;

- дата нарахування: 30.12.2012, за листопад 2012, на підставі податкової декларації з ПДВ № 17740 від 20.12.2012, на суму 2139,00грн;

- дата нарахування: 30.01.2013, за грудень 2012, на підставі податкової декларації з ПДВ №9084967421 від 17.01.2013, на суму 1992,00грн;

- дата нарахування: 02.03.2013, за січень 2013, на підставі податкової декларації з ПДВ № 1300000192 від 18.02.2013, на суму 1786,00грн;

- дата нарахування: 30.03.2013, за лютий 2013, на підставі податкової декларації з ПДВ №9013653052 від 21.03.2013, на суму 1333,00грн;

- дата нарахування: 30.04.2013, за березень 2013, на підставі податкової декларації з ПДВ №9020366867 від 15.04.2013, на суму 1994,00грн;

- дата нарахування: 30.05.2013, за квітень 2013, на підставі податкової декларації з ПДВ №9027994168 від 16.05.2013, на суму 2015,00грн;

- дата нарахування: 30.06.2013, за травень 2013, на підставі податкової декларації з ПДВ №9035491013 від 17.06.2013, на суму 1834,00грн;

- дата нарахування: 30.07.2013, за червень 2013, на підставі податкової декларації з ПДВ №9042127992 від 15.07.2013, на суму 1972,00грн;

- дата нарахування: 30.08.2013, за липень 2013, на підставі податкової декларації з ПДВ №9051393203 від 19.08.2013, на суму 2415,00грн;

- дата нарахування: 30.09.2013, за серпень 2013, на підставі податкової декларації з ПДВ №9056276964 від 11.09.2013, на суму 2099,00грн;

- дата нарахування: 30.10.2013, за вересень 2013, на підставі податкової декларація з ПДВ № 9065503274 від 17.10.2013, на суму 1709,00грн;

- дата нарахування: 30.11.2013, за жовтень 2013, на підставі податкової декларації з ПДВ №9074867979 від 20.11.2013, на суму 2529,00грн.

Крім того, контролюючим органом донараховано боржнику суму основного платежу 14716,60грн та штрафні санкції в сумі 2913,48грн за актом перевірки, що підтверджується корінцем податкового повідомлення-рішення форми "Р" №0000612200 від 13.12.2012.

Загальна сума боргу з податку на додану вартість (код БК 14060100) складає 44389,12грн, з яких: 41475,64грн - основний борг; 2913,48грн - штрафні санкції.

3) Вимоги з податку на доходи фізичних осіб (код БК 11010100) складаються з наступного:

В порушення пп. 168.1.5 п. 168.1 ст. 168 Податкового кодексу України боржник не сплатив суму узгодженого податкового зобов`язання, нарахованого на користь платника податку (найманих працівників), у зв`язку з чим на підставі акту про результати документальної позапланової виїзної перевірки ДП "Лисичанська теплоелектроцентраль" від 21.11.2012 №77/22-00131067 боржнику збільшено суму грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб (код БК 14060100) на суму 92628,26грн та нарахована штрафна санкція в сумі 45083,31грн, що підтверджується корінцем податкового повідомлення-рішення форми "Р" №0001001702 від 13.12.2012 року.

Також боржнику нараховані штрафні санкції в сумі 53335,30грн, що підтверджується корінцем податкового повідомлення-рішення форми "Р" №0005491720 від 07.08.2013 та розрахунком штрафних санкцій.

Крім того, контролюючим органом донараховано боржнику пеню в сумі 47893,12грн за актом перевірки від 21.11.2012 №77/22-00131067.

Загальна сума боргу з податку на доходи фізичних осіб (код БК 11010100) складає 238939,99грн, з яких: 92628,26грн - основний борг; 98418,61грн - штрафні санкції; 47893,12грн - пеня.

З наведеного вбачається, що всі заявлені Головним управлінням ДПС у Луганській області грошові вимоги виникли після винесення постанови про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.

Згідно п. 1 ч. 3 ст. 2 ГПК України однією із основних засад (принципом) господарського судочинства є верховенство права.

У п. 3.1. рішення Конституційного Суду України від 29.06.2010 у справі №1-25/2010 зазначено, що одним із елементів верховенства права є принцип правової визначеності, у якому стверджується, що обмеження основних прав людини та громадянина і втілення цих обмежень на практиці допустиме лише за умови забезпечення передбачуваності застосування правових норм, встановлюваних такими обмеженнями. Тобто обмеження будь-якого права повинне базуватися на критеріях, які дадуть змогу особі відокремлювати правомірну поведінку від протиправної, передбачати юридичні наслідки своєї поведінки.

Системний аналіз положень п. 1.3. ст. 1 Податкового Кодексу України та положень ч. 1 ст. 38 Закону про банкрутство дає підстави стверджувати, що з моменту визнання боржника банкрутом (ухвалення постанови у справі про банкрутство) у банкрута не виникає обов`язку зі сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), котрі нараховані після моменту визнання боржника банкрутом, крім витрат, безпосередньо пов`язаних із здійсненням ліквідаційної процедури.

Оскільки у розумінні п. 1.3. ст. 1 Податкового Кодексу України вказаний кодекс не регулює питання погашення податкових зобов`язань або стягнення податкового боргу з осіб, на яких поширюються судові процедури, визначені Законом про банкрутство, а також, беручи до уваги те, що положеннями ст. 38 Закону про банкрутство (яка встановлює наслідки визнання боржника банкрутом внаслідок відкриття ліквідаційної процедури, що є однією із судових процедур у справі про банкрутство) встановлено, що з моменту визнання боржника банкрутом (ухвалення постанови у справі про банкрутство) у банкрута не виникає обов`язку зі сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), колегія суддів на підставі пп. 37.3. ст. 37 Податкового Кодексу України дійшла висновку, що приписами ст. 38 Закону про банкрутство передбачено підставу для припинення податкового обов`язку боржника, якого визнано банкрутом, щодо обчислення та сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), термін сплати яких настав після моменту визнання боржника банкрутом.

Згідно з положеннями ст. 23 Закону про банкрутство конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом тридцяти днів від дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство. Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає. Особи, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, не є конкурсними кредиторами, а їх вимоги погашаються в шосту чергу в ліквідаційній процедурі.

Поточні кредитори з вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство, можуть пред`явити такі вимоги після прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури. До визнання боржника банкрутом спори боржника з кредиторами, які мають поточні вимоги до боржника, вирішуються шляхом їх розгляду у позовному провадженні господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство.

Як встановлено п.33.1. ст. 33 Податкового кодексу України податковим періодом визнається встановлений цим Кодексом період часу, з урахуванням якого відбувається обчислення та сплата окремих видів податків та зборів.

Виникнення у боржника, щодо якого введено ліквідаційну процедуру у справі про банкрутство, податкового обов`язку щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), термін сплати яких настав після моменту визнання боржника банкрутом, матиме наслідком порушення права такого боржника, яке визначене законодавством, на звільнення від сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), що у свою чергу суперечить принципу правової визначеності, який є одним із елементів верховенства права.

Стаття 9 Податкового Кодексу України містить вичерпний перелік загальнодержавних податків та зборів: податок на прибуток підприємств; податок на доходи фізичних осіб; податок на додану вартість; акцизний податок; екологічний податок; рентна плата; мито.

Відповідно до п. 36.1 ст. 36 Податкового Кодексу України податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Згідно ст. 37 Податкового Кодексу України підставами для припинення податкового обов`язку, крім його виконання, є скасування податкового обов`язку у передбачений законодавством спосіб.

Як було зазначено вище, з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури у банкрута не виникає жодних додаткових зобов`язань (у тому числі зі сплати податків і зборів (обов`язкових платежів)), крім витрат, безпосередньо пов`язаних із здійсненням ліквідаційної процедури.

При цьому, норми ч. 1 ст. 38 Закону про банкрутство не передбачають виникнення податкового обов`язку у боржника, щодо якого господарським судом відкрито ліквідаційну процедуру, з підстав самостійного визначення таким боржником обов`язку щодо обчислення та декларування податків на прибуток підприємств, на доходи фізичних осіб та на додану вартість, термін сплати за якими настав після прийняття постанови про визнання боржника банкрутом.

Боржник у справі про банкрутство, щодо якого ухвалене рішення про визнання його банкрутом, на підставі положень ст. 38 Закону про банкрутство має право на легітимне очікування щодо звільнення від податкового обов`язку щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), термін сплати яких настав в період після прийняття постанови про визнання боржника банкрутом.

Легітимні очікування безпосередньо випливають із конституційної норми ч. 2 ст. 19 Конституції України, за якою органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Характеристика очікувань як легітимних поєднує в собі: 1) їх законність, яка зумовлена реалізацією особою належного їй суб`єктивного права, 2) їх обґрунтованість, тобто зумовлену законом раціональність сподівань учасників суспільних відносин.

Звільнення від податкового обов`язку щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), термін сплати яких настав в період після прийняття постанови про визнання боржника банкрутом, як зазначалося вище, передбачено законом (ч. 1 ст. 38 Закону про банкрутство), а також зумовлює раціональне сподівання такого боржника на те, що після встановлення його неплатоспроможності у нього не виникають додаткові зобов`язання.

Звільнення від податкового обов`язку щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), термін сплати яких настав в період після прийняття постанови про визнання боржника банкрутом передбачена законом (ч.1 ст.38 Закону про банкрутство), а також зумовлює раціональне сподівання такого боржника на те, що після встановлення його неплатоспроможності у нього не виникають додаткові зобов`язання

Зазначений висновок викладено у постанові Верховного Суду від 12.03.2019 у справі №910/14827/16.

Щодо посилання заявника апеляційної скарги на незастосування місцем судом до спірних правовідносин норм Кодексу України з процедур банкрутства, то колегія суддів погоджується з такими доводами та зазначає, що дійсно з 21.10.2019 з дня введення в дію цього Кодексу подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень цього Кодексу незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, а тому місцевий господарський суд при розгляд спірних кредиторських вимог мав застосувати, окрім положень Закону про банкрутство (чинного на момент визнання боржника банкрутом та звернення кредитора з вимогами до боржника), також норми Кодексу України з процедур банкрутства (чинного на момент розгляду кредиторських вимог та постановлення місцевим судом оскаржуваної ухвали).

У той же час, положення ст. 38 Закону про банкрутство не суперечать та є подібними до ч. 1 ст. 59 КУзПБ, якою передбачено наслідки визнання боржника банкрутом. Зокрема, з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом у останнього не може виникати додаткових зобов`язань, у тому числі зі сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), крім витрат, які безпосередньо пов`язані із здійсненням ліквідаційної процедури; строк виконання всіх грошових зобов`язань банкрута вважається таким, що настав.

Тобто, у зв`язку з визнанням боржника банкрутом у такої особи виникає особливий правовий статус, який є значно відмінний від статусу боржника і з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури у останнього не можуть виникати нові зобов`язання зі сплати податків і зборів (обов`язкових платежів).

Таким чином, аналізуючи положення названого Кодексу, можна дійти висновку, що в ліквідаційній процедурі нові зобов`язання у банкрута в особі його органу управління - ліквідатора (ліквідаційної комісії) можуть виникати виключно у випадках, прямо передбачених у цьому Кодексі і порядок їх виконання визначений також спеціальними нормами Закону про банкрутство. Такими випадками є зобов`язання з оплати витрат, пов`язаних із здійсненням ліквідаційної процедури.

Враховуючи наведене, відхиляються доводи заявника про те, що заборгованість з податку на прибуток підприємств, з податку на доходи фізичних осіб та податку на додану вартість самостійно були визначені боржником, що є підтвердженням обґрунтованості грошових вимог.

Так само апеляційним судом не приймаються до уваги доводи скаржника про незастосування місцевим судом до спірних правовідносин норм КУзПБ, оскільки останні в частині наслідків визнання боржника банкрутом (ст. 59) не суперечать положенням ст. 38 Закону про банкрутство.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі №910/14827/16 від 12.03.2019, у справі №911/3883/16 від 08.10.2019, у справі №911/3883/16 від 08.10.2019, у справі №925/1460/15 від 29.05.2019р., у справі №925/871/15 від 16.04.2019, Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у справі №910/14627/16 від 12.03.2019.

У зв`язку з визнанням боржника банкрутом у такої особи виникає особливий правовий статус, який є значно відмінний від статусу боржника, і з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури у останнього не можуть виникати нові зобов`язання зі сплати податків і зборів (обов`язкових платежів).

При цьому, як вже вказувалось раніше, боржник визнаний судом банкрутом, з урахуванням вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", Кодексу України з процедур банкрутства, має право на легітимне очікування щодо звільнення від податкового обов`язку щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), термін сплати яких настав в період після прийняття постанови про визнання боржника банкрутом.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 64 КУзПБ у другу чергу задовольняються: вимоги із зобов`язань, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров`ю громадян, шляхом капіталізації у ліквідаційній процедурі відповідних платежів, у тому числі до Фонду соціального страхування України за громадян, які застраховані в цьому фонді, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, зобов`язань із сплати страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування та інше соціальне страхування, крім вимог, задоволених позачергово, з повернення невикористаних коштів Фонду соціального страхування України, а також вимоги громадян - довірителів (вкладників) довірчих товариств або інших суб`єктів підприємницької діяльності, які залучали майно (кошти) довірителів (вкладників); у третю чергу задовольняються: вимоги щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів).

Як встановлено ч. 4 ст. 30 Кодексу України з процедур банкрутства витрати арбітражного керуючого, пов`язані з виконанням ним повноважень у справі, відшкодовуються в порядку, передбаченому цим Кодексом, крім витрат на страхування його професійної відповідальності за заподіяння шкоди, а також витрат, пов`язаних з виконанням таких повноважень у частині, в якій зазначені витрати перевищують регульовані державою ціни (тарифи) на відповідні товари, роботи, послуги чи ринкові ціни на день здійснення відповідних витрат або замовлення (придбання) товарів, робіт, послуг.

Частиною 2 ст. 133 КУзПБ встановлено, що витрати, пов`язані з провадженням у справі про неплатоспроможність (витрати на оплату судового збору, сплату винагороди і відшкодування витрат арбітражного керуючого, пов`язаних з виконанням ним своїх повноважень, оплату послуг спеціалістів для проведення оцінки майнових об`єктів, що підлягають продажу, а також витрати на проведення аукціону), відшкодовуються у повному обсязі до задоволення вимог кредиторів.

Колегія суддів зазначає, що заявлені Головним управлінням ДПС у Луганській області вимоги не є витратами, безпосередньо пов`язаними зі здійсненням ліквідаційної процедури.

Судом апеляційної інстанції також встановлено, що після визнання боржника банкрутом ДП "Лисичанська теплоелектроцентраль" фактично не веде господарську діяльність і в нього відсутні будь-які господарські операції, в той час як обов`язок подавати фінансову звітність передбачено законодавством саме до затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу банкрута, у зв`язку з чим не приймаються посилання апелянта відносно обґрунтованості нарахування штрафних санкції, які боржником добровільно не сплачені, а також на те, що податкові повідомлення-рішення ним було отримано та не оскаржено, а отже, як стверджує скаржник, податкове зобов`язання вважається узгодженим.

При цьому, судова колегія зазначає, що само по собі самостійне відображення будь-яких податкових зобов`язань в поданих до контролюючого органу податкових деклараціях після визнання боржника банкрутом, з урахуванням вимог ст. 14 ПК України, ч. 1 ст. 38 Закону про банкрутство та ч. 1 ст. 59 КУзПБ, не зумовлює обов`язок банкрута сплачувати такі платежі і не робить дані в деклараціях щодо необхідності сплати відповідних платежів обов`язковими до виконання. З наведених підстав також визнають необґрунтованим доводи апеляційної скарги щодо того, що зобов`язання щодо слати податків самостійно були визначені боржником, що є підтвердженням обґрунтованості грошових вимог заявника.

З урахуванням викладеного колегія суддів дійшла висновку про те, що місцевим господарським судом правомірно відмовлено у задоволенні заяви Головного управління ДПС у Луганській області про визнання поточних майнових вимог кредитора в сумі 1702247,11грн, оскільки з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, тобто у даному випадку з 15.10.2012, нові грошові зобов`язання, в силу ст. 38 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (чинний на момент визнання боржника банкрутом та звернення кредитора з вимогами до боржника) та ст. 59 Кодексу України з процедур банкрутства (чинного на момент розгляду кредиторських вимог та постановлення місцевим судом оскаржуваної ухвали), не виникають.

Таким чином, посилання скаржника на те, що ухвала суду першої інстанції винесена з неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні. Крім того, доводи апеляційної скарги не спростовують висновку місцевого господарського суду про відсутність правових підстав для визнання поточних вимог кредитора по зобов`язанням зі слати податків, які нараховані та строк погашення за якими настав в період після визнання боржника банкрутом та не підтверджуються наявними матеріалами справи.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів апеляційного суду зазначає, що судом першої інстанції в повному обсязі досліджені обставини, що мають значення для справи, а викладені в оскаржуваній судовій ухвалі висновки відповідають фактичним обставинам справи, у зв`язку з чим апеляційна скарга Головного управління ДПС у Луганській області, а ухвала Господарського суду Луганської області від 20.03.2023 у справі №20б/5014/2055/2012 підлягає залишенню без змін.

У зв`язку з залишенням апеляційної скарги без задоволення, відповідно до ст. 129 ГПК України судовий збір за її подання покладається на скаржника.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 271, 275, 276, 281 - 284 ГПК України, Східний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Луганській області на ухвалу Господарського суду Луганської області від 20.03.2023 у справі №20б/5014/2055/2012 залишити без задоволення.

Ухвалу Господарського суду Луганської області від 20.03.2023 у справі №20б/5014/2055/2012 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення її повного тексту.

Повний текст постанови складено 05.06.2023.

Головуючий суддя Н.О. Мартюхіна

Суддя В.В. Лакіза

Суддя О.В. Плахов

СудСхідний апеляційний господарський суд
Дата ухвалення рішення24.05.2023
Оприлюднено07.06.2023
Номер документу111336380
СудочинствоГосподарське
КатегоріяСправи позовного провадження Справи про банкрутство, з них:

Судовий реєстр по справі —20б/5014/2055/2012

Ухвала від 16.10.2023

Господарське

Господарський суд Луганської області

Яресько Б.В.

Ухвала від 06.10.2023

Господарське

Господарський суд Луганської області

Яресько Б.В.

Ухвала від 19.09.2023

Господарське

Господарський суд Луганської області

Яресько Б.В.

Ухвала від 01.09.2023

Господарське

Господарський суд Луганської області

Яресько Б.В.

Ухвала від 10.08.2023

Господарське

Господарський суд Луганської області

Яресько Б.В.

Постанова від 24.05.2023

Господарське

Східний апеляційний господарський суд

Мартюхіна Наталя Олександрівна

Ухвала від 05.06.2023

Господарське

Східний апеляційний господарський суд

Мартюхіна Наталя Олександрівна

Ухвала від 17.05.2023

Господарське

Східний апеляційний господарський суд

Мартюхіна Наталя Олександрівна

Ухвала від 01.05.2023

Господарське

Господарський суд Луганської області

Яресько Б.В.

Ухвала від 18.04.2023

Господарське

Східний апеляційний господарський суд

Мартюхіна Наталя Олександрівна

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні