Ухвала

від 05.06.2023 по справі 759/9812/23

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

пр. № 2-з/759/71/23

ун. № 759/9812/23

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 червня 2023 рокусуддя Святошинського районного суду м. Києва Петренко Н.О., розглянувши заяву представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 (адреса листування : АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_3 ( АДРЕСА_2 ) про стягнення грошових коштів,

В С Т А Н О В И В:

У травні 2023р. представник позивача звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення грошових коштів у розмірі 396 338,69 грн.

При подачі позовної заяви представником позивача подано заяву про забезпечення позову, а саме заборонити суб`єктам державної реєстрації речових прав на нерухоме майно вчиняти будь-які реєстарційні дії щодо об`єктів нерухомого майна - земельних ділянок: кадастровий номер : 3222480800:07:008:5331, площею 0,06 га; кадастровий номер :3222480800:07:008:5295, площею 0,0721га; кадастровий номер: 3222480800:07:008:5292, площею 0,06 га; кадастровий номер: 322480800:07:008:5291, площею 0,0775 га, що розтащовані за адресою: АДРЕСА_4.

В обгрунтування заяви посилалася на те, що 18.03.2029 між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 укладено попередній договір про укладення договору купівлі-продажу квартири, посвідчений приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотарільного округу Київської області Квінікадзе О.Б. та зареєстровано в реєстрі за № 391. На теперішній час ОСОБА_3 багатоповерховий будинок в АДРЕСА_3 не побудував, підключення до центральних комунікацій, відповідно (водопостачання та водовідведення) не здійснив.

Після закінчення строку виконання договору і по теперішній час ОСОБА_3 безпідставно користується грошими позивача, а повертати їх не бажає. Згідно інформації із загальнодоступних веб-сайтів з продажу земельних ділянок, варітсть ділянок коливається від 219.00 грн./сотка до 20 000,00 грн./сотка.

З метою подальшого забезпеченння виконання майбутнього судового рішення, вважає, що заборона суб`єктам державної реєстрації речових прав на нерухоме майно вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо об`єктів нерухомого майна - земельних ділянок: 3222480800:07:008:5331, площею 0,06 га; кадастровий номер :3222480800:07:008:5295, площею 0,0721га; кадастровий номер: 3222480800:07:008:5292, площею 0,06 га; кадастровий номер: 322480800:07:008:5291, площею 0,0775 га, що розтащовані за адресою: АДРЕСА_4, забезпечить у майбутньому реальне виконання судового рішення.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що заява про забезпечення позову не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається із інформації з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта земельні ділянки: 3222480800:07:008:5331, площею 0,06 га; кадастровий номер :3222480800:07:008:5295, площею 0,0721га; кадастровий номер: 3222480800:07:008:5292, площею 0,06 га; кадастровий номер: 322480800:07:008:5291, площею 0,0775 га, що розтащовані за адресою: АДРЕСА_4, належить ОСОБА_3 .

Відповідно до ч. 2 ст.149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно ч.1 ст.150 ЦПК України позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб;1-1) накладенням арешту на активи, які є предметом спору, чи інші активи відповідача, які відповідають їх вартості, у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави;2) забороною вчиняти певні дії;3) встановленням обов`язку вчинити певні дії;4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання;5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту;6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку;7) передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору;8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів;9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги;10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини.

Види забезпечення позову визначені у ст. 150 ЦПК України.

Відповідно до п.4 Постанови Пленуму Верховного суду України № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) маєз урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів. Наприклад, обмеження можливості господарюючого суб`єкта користуватися та розпоряджатися власним майном іноді призводить до незворотних наслідків.

Цивільний процесуальний закон не зобов`язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову. Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути постановлено тільки у відповідно до заявлених позовних вимог. Заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може привести до порушення прав і законних інтересів інших осіб.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) вказано, що: «співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову».

Само по собі пред`явлення позовних вимог про стягнення грошових коштів не є підставою для застосування судом заходів забезпечення позову у вигляді накладення арешту на майно.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що в даному випадку не доведено, що невжиття забезпечення позову може істотно ускладнити (унеможливити) виконання рішення суду, оскільки не надано належних доказів, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду при задоволенні позову. Крім того, суд вважає, що забезпечення позову не є співмірним із вимогами позивача.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст.151-153, 293 ЦПК України,-

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити в задоволенні заяви представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 (адреса листування : АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_3 ( АДРЕСА_2 ) про стягнення грошових коштів.

Ухвала набирає законної сили негайно з моменту підписання її суддею.

Ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Апеляційну скаргу на ухвалу суду може бути подано до Київського апеляційного суду через Святошинський районний суд м. Києва протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали. Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга на ухвали суду подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Н.О.Петренко