Рішення

від 08.02.2024 по справі 759/9812/23

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ун. № 759/9812/23

пр. № 2/759/409/24

08 лютого 2024 року Святошинський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді: Петренко Н.О.

за участю секретаря судових засідань Донець Г.В.

представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_3 (адреса листування : АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_4 ( АДРЕСА_2 ) про стягнення грошових коштів,

ВСТАНОВИВ:

І. Зміст позовних вимог.

У травні 2023р. представник позивача звернувся до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_4 грошові кошти у розмірі 396 338, 69 грн. та судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог посилався на те, що 18.03.2019 р. між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , від імені та в інтересах якого діяв ОСОБА_5 було укладено попередній договір про укладення договору купівлі - продажу квартири, посвідчений приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Квінікадзе Л.Б., зареєстрований у реєстрі за № 391.

На виконання п. 1 договору у строк до 30.09.2019р. відповідач зобов`язався передати у власність позивача з укладанням договору купівлі-продажу, а позивач зобов`язався прийняти та оплатити квартиру АДРЕСА_3 та підключеному до центральних комунікацій (водопостачання, водовідведення та електроенергії) у порядку та на умовах, передбачених відповідно цим та основним договором. На теперішній час ОСОБА_4 вказаний багатоквартирний будинок не побудував, підключення до центральних комунікацій не здійснив. Таким чином відповідач не виконав і не міг виконати взяті на себе зобов`язання, що визначені у попередньому договорі від 18.03.2019р.

Відтак на переконання позивача, ОСОБА_4 повинен повернути кошти, сплачені за попереднім договором від 18.03.2019р. у розмірі 248 576,00 грн., що еквівалентно 9 159 доларів США основного боргу, відсотки за безпідставне користування його грошима та інфляційні втрати.

У строк визначений п. 5 договору, ОСОБА_4 не повернув позивачу суму авансу. Відповідно до умов договору ОСОБА_4 повинен був повернути позивачу кошти протягом одного місяця у випадку не укладення основного договору з його вини, або інших сторонніх факторів, які не залежали від позивача. Основний договір повинен був бути укладений не пізніше 30.09.2019р.

Крім того просить стягнути інфляційну складову у розмірі 121 182,08 грн. та 3% річних у розмірі 26 580,61 грн, які вираховуються із суми заборгованості. Просить позов задовольнити.

ІІ. Процесуальні рішення у справі.

Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 05.06.2023 р. провадження у справі відкрито в порядку загального позовного провадженян та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 05.06.2023 р. відмовлено у задоволенні заяви представника позивача про забезпечення позову у вказаній справі.

ІІІ. Позиції учасників судового провадження.

Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав та просив задовольнити з підстав викладених у позові.

Представник відповідача заперечував проти позовних вимог та просив відмовити у задоволенні позову. Надав відзив на позовну заяву в якому вказав, що відповідача визнано потерпілим у кримінальному провадженні № 12021116410000861 від 31.08.2021р. за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст.190 КК України. Оскільки від його імені підписувалися інвестиційні договори по довіреності, в тому обсязі про який він і не знав. Тому вимагання повернення коштів інвесторами з відповідача є хибним шляхом, оскільки він не брав цих коштів. Позивач не надав належних доказів пред`явлення вимог про повернення коштів.

ІV. Фактичні обставини встановлені судом та норми права,які підлягають застосуванню та мотиви суду,щодо оцінки аргументів наведених учасниками справи.

Суд, вислухавши думку сторін, дослідивши матеріали справи вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 18.03.2019р. між ОСОБА_5 , який діяв від імені ОСОБА_4 та ОСОБА_3 укладено попередній договір про укладення договору купівлі-продажу квартири, посвідчений приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Квінікадзе Л.Б., зареєстрований у реєстрі за № 391/а.с.29-30/.

Відповідно до п. 1 договору , у строк до тридцятого червня дві тисячі двадцятого року продавець зобов`язується передати у власність покупця з укладенням договору купівлі-продажу (далі - Основний договір), а покупець забов`язується прийняти і оплатити квартиру АДРЕСА_3 , Києво-Святошинського району Київської області, по АДРЕСА_4 (п`ятдесят один) та підключеному до центральних комунікацій (водопостачання, водовідведення та електроенергії) у порядку та на умовах, передбачених відповідно цим та основним договором.

Згідно з п. 4 попереднього договору при укладенні цього договору на підтвердження намірів сторін покупець передав, а продавець прийняв передоплату у вигляді авансу у розмірі 248 576, 00 грн. , що на день укладення договору еквівалентно 9 159,00 доларів США.

Відповідно до п. 5 попереднього договору, сторони також домовились, що у випадку відмови (ухилення) продавця від продажу квартири у строк, передбачений цим договором, або наявної заборони на продаж майна продавцем, або визнання об`єкту будівництва незаконною забудовою, або наявність підстав для визнання забудови як об`єкту будівництва, побудованого з порушенням чинних норм, що не дає можливості ввести його в експлуатацію, продавець повинен повернути покупцю одержану від нього суму авансу в розмірі 248 576 гривень 00 копійок, що на день укладення договору еквівалентно 9 159 США на протязі одного місяця.

Відповідно до частини першої статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частина перша статті 628 ЦК України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Згідно зі статтею 635 ЦК України попереднім є договір, сторони якого зобов`язуються протягом певного строку (у певний термін) укласти договір у майбутньому (основний договір) на умовах, встановлених попереднім договором.

Законом може бути встановлено обмеження щодо строку (терміну), в який має бути укладений основний договір на підставі попереднього договору.

Істотні умови основного договору, що не встановлені попереднім договором, погоджуються у порядку, встановленому сторонами у попередньому договорі, якщо такий порядок не встановлений актами цивільного законодавства.

Попередній договір укладається у формі, встановленій для основного договору, а якщо форма основного договору не встановлена, - у письмовій формі.

Сторона, яка необґрунтовано ухиляється від укладення договору, передбаченого попереднім договором, повинна відшкодувати другій стороні збитки, завдані простроченням, якщо інше не встановлено попереднім договором або актами цивільного законодавства.

Зобов`язання, встановлене попереднім договором, припиняється, якщо основний договір не укладений протягом строку (у термін), встановленого попереднім договором, або якщо жодна зі сторін не направить другій стороні пропозицію про його укладення.

Відповідно до частини першої статті 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно зі статтею 570 ЦК України завдатком є грошова сума або рухоме майно, що видається кредиторові боржником у рахунок належних з нього за договором платежів, на підтвердження зобов`язання і на забезпечення його виконання. Якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона вважається авансом.

Отже, ознакою завдатку є те, що він слугує доказом укладення договору, на забезпечення якого його видано, одночасно є способом платежу та способом забезпечення виконання зобов`язання.

Аванс не має забезпечувальної функції, якщо основний договір не укладено з ініціативи будь-якої зі сторін, то аванс повертається його власникові.

Отже, попередній договір укладається у такі й же формі, як і основний.

Як вбачається із матеріалів справи між сторонами було укладено попередній договір у нотаріальній формі, передбаченій для договору купівлі-продажу квартири.

У рішенні, винесеному 10 липня 2013 року Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ, визначено, що внесення завдатку як способу забезпечення виконання зобов`язання може мати місце лише у випадку наявності зобов`язання, тобто укладеного між сторонами договору, яким визначено предмет та істотні умови.

Верховний Суд України в постанові від 25 вересня 2013 року зробив висновок, що правила ст. 570 ЦК України поширюються на випадки, коли договір було укладено, але одна із сторін ухиляється від його виконання.

Положення ч. 2 ст. 571 ЦК України (стосовно відшкодування другій стороні збитків, завданих порушенням або припиненням зобов`язання, забезпеченого завдатком) регулюють відшкодування завданої неналежним виконанням забезпеченого завдатком зобов`язання шкоди, тому не підлягають застосуванню до спірних правовідносин сторін.

Судом встановлено, що положенням п. 5 попереднього договору, в якому сторони погодили, що у випадку не укладення основного договору продавець повертає покупцю сплачену суму авансу протягом місяця, а тому відповідач мав повернути позивачу кошти не пізніше 30.09. 2019 року, таким чином відповідач прострочив виконання свого грошового зобов`язання - повернення позивачу коштів у розмірі 248 576,00 грн.

Встановлено, що основний договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_3, між сторонами, укладено не було.

16.12.2021р. на адресу ОСОБА_4 було направлено заяву про розірвання попереднього договору та повернення коштів у розмірі 248 576,00 грн./а.с.31-32/.

Суд не приймає до уваги посилання представника відповідача на те, що відповідача визнано потерпілим у кримінальному провадженні № 12021116410000861 від 31.08.2021р., оскільки від його імені підписувалися інвестиційні договори по довіреності, в тому обсязі про який він і не знав, адже доказів, що довіреність видана на ім`я ОСОБА_6 визнана не дійсною не надано. .

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що грошові кошти в розмірі 248 676,00 грн., що на день укладання договору еквівалентно 9 163,00 доларів США, які були передані позивачем відповідачу в якості авансу за вищевказану квартиру підлягають поверненню.

Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений зговором або законом.

Аналіз приписів частини 2 статті 625 ЦК України дає підстави для висновку про те, що відповідальність боржника за порушення виконання грошового зобов`язання у вигляді нарахування кредитором на суму грошового боргу індексу інфляції за весь час прострочення та 3% річних від простроченої суми настає у разі невиконання або несвоєчасного виконання боржником грошового зобов`язання перед кредитором.

Крім того, невиконання або неналежне виконання боржником свого грошового зобов`язання не може бути залишене без реагування та застосування до нього міри відповідальності, оскільки б це суперечило загальним засадам цивільного законодавства, якими є справедливість, добросовісність та розумність (ст. 3 Цивільного кодексу України).

Згідно із ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до вимог ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин(фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях, тобто рішення суду може грунтуватись лише на тих доказах, які були предметом дослідження і оцінки судом-ч. 6 ст.81 ЦПК України.

Статтею 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи викладене, суд вважає, оскільки відповідач взяті на себе зобов`язання за попереднім договором не виконав у погоджений сторонами строк, тому з нього підлягає стягненню інфляційна складова у розмірі 121 182,08 грн. та 3% річних у розмірі 26 580, 61, що передбачено ч.2 ст.625 ЦК України.

VІ. Розподіл судових витрат між сторонами.

На підставі ст.141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору в розмірі 3 963, 39 грн.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 10, 11, 12, 76-81, 141, 259, 263-265 ЦПК України, ст.ст. 6,16, 203, 215, 234, 625, 626, 628, 635 ЦК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення грошових коштів - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_4 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрвоаний за адресою: АДРЕСА_5 на користь ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_6 ) грошові кошти у розмірі 396 338, 69 грн. (триста дев`яносто шість тисяч триста тридцять вісім грн. 69 коп.).

Стягнути з ОСОБА_4 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрвоаний за адресою: АДРЕСА_5 на користь ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_6 ) судовий збір у розмірі 3 963, 39 грн. (три тисячі дев`ятсот шістдесят три грн. 39 коп.)

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі розгляду справи (вирішення питання ) без повідомлення сторін зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасники справи якому рішення не було вручене у день його складення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Київського апеляційного суду, при цьому відповідно до п. п. 15.5 п. 15 Перехідних положень ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією кодексу.

Суддя Н.О. Петренко