Ухвала

від 01.06.2023 по справі 991/4684/23

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

Справа № 991/4684/23

Провадження № 1-кс/991/4704/23

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ВСТУПНА ЧАСТИНА [І].

Дата і місце постановлення [1-1].

01 червня 2023 року, місто Київ.

Назва та склад суду, секретар судового засідання [1-2].

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 (надалі - слідчий суддя), секретар судового засідання Маргарита ВАСИЛЕВСЬКА.

Найменування (номер) кримінального провадження [1-3].

Кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань (надалі - ЄРДР) 06 березня 2023 року за № 42023000000000347.

Прізвище, ім`я і по батькові підозрюваного, обвинуваченого, рік, місяць і день його народження, місце народження і місце проживання [1?4].

Підозрюваний ОСОБА_2 , народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Дніпропетровськ, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , (інша інформація у клопотанні відсутня).

Закон України про кримінальну відповідальність, що передбачає кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється, обвинувачується особа [1-5].

Кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 372 КК України.

Сторони кримінального провадження та інші учасники судового провадження [1-6].

Сторона обвинувачення: прокурор першого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_3 (надалі - прокурор САП); сторона захисту: підозрюваний ОСОБА_2 ; захисник ОСОБА_4

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА [ІІ].

Суть питання, що вирішується ухвалою, і за чиєю ініціативою воно розглядається [2-1].

Вирішується питання про застосування до підозрюваного ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні за № 42023000000000347 від 06 березня 2023 року.

Питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_2 вирішується за клопотанням старшого детектива Національного бюро Першого відділу детективів Третього підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_5 (надалі -детектив НАБУ).

Встановлені слідчим суддею обставини із посиланням на докази, а також мотиви неврахування окремих доказів [2-2].

Слідчий суддя встановив таке.

Клопотання детектива НАБУ про застосування запобіжного заходу погоджене прокурором першого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_3 , відповідає вимогам ст. 184 КПК України та обґрунтоване наступним.

У провадженні детективів Національного антикорупційного бюро України перебуває кримінальне провадження за № 42023000000000347 від 06 березня 2023 року за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 368, ч. 2 ст. 372, ч. 4 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 384, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 366, ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 27, ч. 3 ст. 369 КК України.

У клопотанні детектив НАБУ зазначає, що 07 червня 2021 року наказом керівника Дніпропетровської обласної прокуратури № 1412к ОСОБА_2 призначено на посаду заступника керівника Слобожанської окружної прокуратури Дніпропетровської області.

З тексту клопотання також видно, що 14 червня 2022 року прокурором Слобожанської окружної прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_6 на підставі листа Управління Служби безпеки України в Дніпропетровській області (надалі - УСБУ в Дніпропетровській області) від 13 червня 2022 року до ЄРДР внесено відомості про кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 204 КК України, за фактом виготовлення та реалізації на території м. Підгородне та інших населених пунктів Дніпровського району Дніпропетровської області слабоалкогольних напоїв під виглядом сидру, які виготовляються з використанням неякісних інгредієнтів, що становить загрозу для життя та здоров`я людей. Згідно матеріалів вказаного кримінального провадження, вчинення вказаного правопорушення відбулося за участі керівника та працівників ТОВ «Фрутберрі-Дніпро». Того ж дня заступником керівника Слобожанської окружної прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_2 зареєстроване кримінальне провадження за № 42022042150000038.

ТОВ «Фрутберрі-Дніпро» зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань 12 вересня 2019 року та здійснює діяльність з виробництва сидру. Директором та засновником ТОВ «Фрутберрі-Дніпро» є ОСОБА_7 .

У подальшому, 07 лютого 2023 року, керівником Слобожанської окружної прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_8 призначено групу прокурорів у кримінальному провадженні, до якої включено зокрема ОСОБА_2 (старший групи) та ОСОБА_6

20 лютого 2023 року прокурорами Слобожанської окружної прокуратури Дніпропетровської області за участі співробітників УСБУ в Дніпропетровській області, у кримінальному провадженні за № 42022042150000038 від 14 червня 2022 року, проведено обшуки, у тому числі за місцем знаходження виробничого ТОВ «Фрутберрі-Дніпро» за адресою м. Дніпро, вул. Мукаша Салакунова, буд. 23, та за місцем проживання директора і засновника ТОВ «Фрутберрі-Дніпро» ОСОБА_7 за адресою АДРЕСА_2 . У ході проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_7 останній скористався правовою допомогою адвоката ОСОБА_9 , який надає з 2017 року юридичні послуги йому та його родині. Під час обшуку виявлено та вилучено грошові кошти, а саме: 553 300 грн, 137 720 доларів США та 2360 євро. Після чого, ухвалою слідчого судді Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 23 лютого 2023 року було відмовлено у задоволенні клопотання прокурора Слобожанської окружної прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_6 в частині накладення арешту на грошові кошти загальною сумою 137 720 доларів США, 2360 євро та 553 300 грн відмовлено.

У клопотанні детектив НАБУ також зазначає, що після засідання суду з розгляду клопотання прокурора про арешт вищевказаних грошових коштів, адвокат ОСОБА_9 повідомив ОСОБА_7 про те, що судом відмовлено в накладенні арешту на них. У той же час, ОСОБА_9 зазначив, що дані грошові кошти не будуть повернуті ОСОБА_7 , оскільки вони будуть передані працівникам прокуратури та Служби безпеки України за непритягнення ОСОБА_7 до кримінальної відповідальності у межах кримінального провадження за № 42022042150000038.

02 березня 2023 року заступником керівника Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_10 змінено у кримінальному провадженні за № 42022042150000038 групу прокурорів, до якої включено зокрема ОСОБА_2 , ОСОБА_6 , прокурора Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_11 (старший групи).

Так, у період з 20 лютого до 09 березня 2023 року (точної дати у ході досудового розслідування не встановлено) у адвоката ОСОБА_9 , під приводом виконання своїх зобов`язань з надання правничої допомоги, виник злочинний умисел на організацію притягнення завідомо невинного до кримінальної відповідальності у кримінальному провадженні № 42022042150000038, поєднаного зі штучним створенням доказів обвинувачення, до реалізації якого останній залучив, як підбурювача та пособника, заступника керівника Слобожанської окружної прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_2 .

Так, згідно із злочинним планом ОСОБА_9 , ОСОБА_2 , як пособнику, необхідно порадити ОСОБА_12 знайти завідомо невинну особу, яку в подальшому буде притягнуто до кримінальної відповідальності у кримінальному провадженні № 42022042150000038, таким чином сприяти вчиненню кримінального правопорушення іншими співучасниками.

Так, 09 березня 2023 року, близько 18 год 00 хв, ОСОБА_9 зустрівся з ОСОБА_7 за адресою АДРЕСА_3 , та повідомив йому про те, що для уникнення відповідальності за вчинене кримінальне правопорушення ОСОБА_7 необхідно знайти особу, яка дасть неправдиві показання, що кримінальне правопорушення вчинено такою особою і в подальшому ця особа буде притягнута до кримінальної відповідальності. Таким чином, ОСОБА_9 взяв на себе зобов`язання з організації притягнення завідомо невинного до кримінальної відповідальності. Після цього, ОСОБА_9 , для гарантування ОСОБА_7 не притягнення його до кримінальної відповідальності, а також підтвердження обізнаності та участі у злочинному плані посадових осіб органів прокуратури Дніпропетровської області, організував йому зустріч з заступником керівника Слобожанської окружної прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_2 , який на той час також був наділений повноваженнями прокурора у кримінальному провадженні № 42022042150000038.

У подальшому, 13 березня 2023 року, близько 12 год 00 хв ОСОБА_9 зустрівся з ОСОБА_7 та ОСОБА_2 , поблизу адміністративної будівлі Слобожанської окружної прокуратури Дніпропетровської області, за адресою: Дніпропетровська область, смт. Слобожанське, вул. Теплична, буд. 7, та у ході вказаної зустрічі, ОСОБА_2 порадив ОСОБА_7 знайти завідомо невинну особу, яку в подальшому буде притягнуто до кримінальної відповідальності за ч. 2 ст. 204 КК України у кримінальному провадженні за № 42022042150000038, та таким чином сприяв вчинення кримінального правопорушення іншими співучасниками. Надалі, ОСОБА_9 самостійно підшукав таку особу та о 19 год 42 хв 14 березня 2023 року надіслав на мобільний телефон ОСОБА_7 , за допомогою месенджеру WhatsApp, її анкетні дані, а саме: фото паспорта ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Вказане клопотання детектив НАБУ обґрунтовує також тим, що, ОСОБА_2 , керуючись повноваженнями заступника керівника окружної прокуратури та повноваженнями прокурора групи прокурорів у кримінальному провадженні № 42022042150000038, а також повноваженнями прокурора вищого рівня (відповідно до ст. 17 Закону України «Про прокуратуру»), схилив до вчинення вказаного кримінального правопорушення прокурора Слобожанської окружної прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_6 , та надав останньому незаконні вказівки щодо необхідності створення штучних доказів обвинувачення ОСОБА_14 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 204 КК України.

15 березня 2023 року, ОСОБА_6 , з метою створення штучних доказів обвинувачення, надав вказівки щодо змісту трудового договору, наказу на прийняття на роботу та посадової інструкції на ОСОБА_13 , а також роздрукував заздалегідь підготовлений ОСОБА_9 та надав на підпис ОСОБА_7 протокол його допиту як свідка із викладеними у ньому завідомо неправдивими показаннями причетності ОСОБА_13 до вчинення злочину, який він підписав за вказівкою ОСОБА_6 у присутності свого адвоката ОСОБА_9 .

Після чого, 20 березня 2023 року, ОСОБА_6 , перебуваючи в приміщенні Слобожанської окружної прокуратури Дніпропетровської області, надав для підпису ОСОБА_15 та ОСОБА_16 (працівникам ТОВ «Фрутберрі-Дніпро») протоколи їх допиту із заздалегідь викладеними у них показаннями щодо підтвердження причетності ОСОБА_13 до вчинення кримінального правопорушення, достовірно знаючи про те, що ОСОБА_13 ніколи не працював у ТОВ «Фрутберрі-Дніпро» та злочину не вчиняв, який вони підписали за вказівкою ОСОБА_6 в присутності адвоката ОСОБА_9 .

Надалі, ОСОБА_2 та ОСОБА_6 надали старшому групи прокурорів у кримінальному провадженні № 42022042150000038 ОСОБА_11 штучно створені докази обвинувачення ОСОБА_13 для їх оцінки та повідомлення остатнього про підозру за ч. 2 ст. 204 КК України. Після чого, 21 березня 2023 року, прокурор Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_11 підготував та вручив у присутності ОСОБА_9 письмове повідомлення про підозру ОСОБА_13 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 204 КК України.

Надалі, 30 березня 2023 року ОСОБА_6 , склав та затвердив обвинувальний акт відносно нього, а ОСОБА_2 спрямував його до Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська. 17 травня 2023 у вказаному кримінальному провадженні затверджено судом угоду за участі захисника ОСОБА_13 ОСОБА_9 .

У зв`язку з викладеним, 30 травня 2023 року ОСОБА_2 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 372 КК України.

За таких обставин, детектив НАБУ звернувся до слідчого судді з клопотанням, у якому просив застосувати до підозрюваного ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави у розмірі 1000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 2 684 000 грн, а також, у випадку внесення застави, покласти на підозрюваного ОСОБА_2 строком на два місяці обов`язки, передбачені п. п. 1-4, 8, 9 ч. 5 ст. 194 КПК України.

У своєму клопотанні детектив НАБУ також вказує на наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_2 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків та інших підозрюваних, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.

Узагальнюючи викладене у клопотанні, детектив НАБУ зазначає, що застосування до підозрюваного більш м`яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, а саме: особистого зобов`язання, особистої поруки, застави або домашнього арешту, не забезпечить виконання покладених на нього судом обов`язків.

На підтвердження зазначених у клопотанні обставин, детектив НАБУ долучив до нього копії таких матеріалів, зокрема: витяг з ЄРДР; повідомлення про підозру від 30 травня 2023 року; протоколи за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій від 16 березня, 07 квітня , 02 та 09 травня 2023 року; особова картка ОСОБА_2 ; довідка про доходи; реєстраційні картки транспортних засобів; інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта; витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань; протоколи допитів свідків від 06, 23 та 30 березня, 21 квітня, 18, 19 та 22 травня 2023 року; протокол обшуку від 18 травня 2023 року; запит детектива НАБУ від 18 травня 2023 року за № 0443-202/15273; витяг з ЄРДР від 27 березня 2023 року; постанову про призначення групи прокурорів у кримінальному провадженні від 14 червня 2022 року; постанову про визначення підслідності та доручення здійснення досудового розслідування кримінального правопорушення від 14 червня 2022 року; постанову про призначення групи слідчих від 16 червня 2022 року; постанову про призначення групи прокурорів у кримінальному провадженні від 25 липня 2022 року; постанову про визначення групи прокурорів у кримінальному провадженні від 21 вересня 2022 року; постанову про визначення групи прокурорів від 07 лютого 2023 року; постанову про зміну групи прокурорів від 02 березня 2023 року; протоколи обшуків від 20 лютого 2023 року; ухвалу слідчого судді Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 23 лютого 2023 року; розписку від 22 лютого 2023 року; протоколи допитів свідків від 15 та 20 березня 2023 року; повідомлення про підозру ОСОБА_13 від 21 березня 2023 року; обвинувальний акту кримінальному провадженні за № 42022042150000038 відносно ОСОБА_13 від 30 березня 2023 року; угоду про визнання винуватості від 02 травня 2023 року; вирок Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 17 травня 2023 року тощо.

У судовому засіданні прокурор САП вимоги клопотання підтримав та просив їх задовольнити. Також долучив копію постанови прокурора САП про об`єднання матеріалів досудового розслідування в одне кримінальне провадження від 03 квітня 2023 року, відповідно до якої матеріали досудових розслідувань у кримінальних провадженнях за № 52023000000000150 від 31 березня 2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 14, ч. 2 ст. 372 КК України, та за № 42023000000000347 від 06 березня 2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України, було об`єднано в одне провадження за № 42023000000000347.

Захисник ОСОБА_4 щодо задоволення клопотання та застосування до підозрюваного вказаного запобіжного заходу заперечував, оскільки вважав, що повідомлена ОСОБА_2 підозра є необґрунтованою, а зазначені у клопотанні детектива НАБУ ризики є недоведеними.

Підозрюваний ОСОБА_2 заперечував проти задоволення клопотання про застосування запобіжного заходу, також підтримав думку свого захисника.

Слідчий суддя дослідив подане клопотання з додатками, надані сторонами матеріали, а також заслухав думки учасників кримінального провадження.

Мотиви, з яких слідчий суддя виходив при постановленні ухвали, і положення закону, яким він керувався [2-3].

Слідчий суддя дійшов висновку про таке.

Відповідно до вимог п. 14 ч. 1 ст. 3 КПК України: «притягнення до кримінальної відповідальності - стадія кримінального провадження, яка починається з моменту повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального правопорушення».

Відповідно до вимог ч. ч. 1, 2 ст. 33-1 КПК України: «Вищому антикорупційному суду підсудні кримінальні провадження стосовно корупційних кримінальних правопорушень, передбачених в примітці статті 45 Кримінального кодексу України, статтями 206-2, 209, 211, 366-2, 366-3 Кримінального кодексу України, якщо наявна хоча б одна з умов, передбачених пунктами 1-3 частини п`ятої статті 216 Кримінального процесуального кодексу України. Слідчі судді Вищого антикорупційного суду здійснюють судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду відповідно до частини першої цієї статті».

Відповідно до вимог ч. 1 та п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК України: «Заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Заходами забезпечення кримінального провадження є запобіжні заходи».

Відповідно до вимог п. 3 ч. 3 ст. 132 КПК України: «Застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, що може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням».

Відповідно до вимог п. п. 1-5 ч. 1 та ч. 3 ст. 176 КПК України: «Запобіжними заходами є: особисте зобов`язання (1); особиста порука (2); застава (3); домашній арешт (4); тримання під вартою (5). Слідчий суддя, суд відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м`яким запобіжним заходом є особисте зобов`язання, а найбільш суворим - тримання під вартою».

Відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України: «Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду».

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 183 КПК України: «Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу».

Відповідно до вимог ч. ч. 1 - 4 ст. 194 КПК України: «Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні. Слідчий суддя, суд зобов`язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті. Слідчий суддя, суд має право зобов`язати підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого органу державної влади, визначеного слідчим суддею, судом, якщо прокурор доведе обставини, передбачені пунктом 1 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктами 2 та 3 частини першої цієї статті. Якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені частинами п`ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання».

Відповідно до вимог п. 1 ч. 5 ст. 216 КПК України, умовою підсудності кримінального провадження Вищому антикорупційному суду є вчинення злочину особою, яка обіймає будь-яку з посад, визначених п. 1 ч. 5 ст. 216 КПК України, зокрема військовослужбовцем вищого офіцерського складу Служби безпеки України.

Відповідно до вимог п. п. 2 та 3 ч. 5 ст. 216 КПК України: «Детективи Національного антикорупційного бюро України здійснюють досудове розслідування кримінальних правопорушень, передбачених статтями 191, 206-2, 209, 210, 211, 354 (стосовно працівників юридичних осіб публічного права), 364, 366-2, 366-3, 368, 368-5, 369, 369-2, 410 Кримінального кодексу України, якщо наявна хоча б одна з таких умов: 2) розмір предмета кримінального правопорушення, передбаченого статтями 354 (стосовно працівників юридичних осіб публічного права), 368, 369, 369-2 Кримінального кодексу України, у п`ятсот і більше разів перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на час вчинення кримінального правопорушення, а також предмет кримінального правопорушення або розмір завданої шкоди у кримінальних правопорушеннях, передбачених статтями 191, 206-2, 209, 210, 211, 364, 410 Кримінального кодексу України, у дві тисячі і більше разів перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на час вчинення кримінального правопорушення (якщо кримінальне правопорушення вчинено службовою особою державного органу, правоохоронного органу, військового формування, органу місцевого самоврядування, суб`єкта господарювання, у статутному капіталі якого частка державної або комунальної власності перевищує 50 відсотків); 3) кримінальне правопорушення, передбачене статтею 369, частиною першою статті 369-2 Кримінального кодексу України, вчинено щодо службової особи, визначеної у частині четвертій статті 18 Кримінального кодексу України або у пункті 1 цієї частини».

Відповідно до вимог абз. 3 ч. 5 ст. 216 КПК України: «Детективи Національного антикорупційного бюро України з метою попередження, виявлення, припинення та розкриття кримінальних правопорушень, які віднесені цією статтею до його підслідності, за рішенням Директора Національного антикорупційного бюро України та за погодженням із прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури можуть також розслідувати кримінальні правопорушення, які віднесені до підслідності слідчих інших органів».

Відповідно до вимог ч. 10 ст. 216 КПК України: «Якщо під час досудового розслідування буде встановлено інші кримінальні правопорушення, вчинені особою, щодо якої ведеться досудове розслідування, або іншою особою, якщо вони пов`язані із кримінальними правопорушеннями, вчиненими особою, щодо якої ведеться досудове розслідування, і які не підслідні тому органу, який здійснює у кримінальному провадженні досудове розслідування, прокурор, який здійснює нагляд за досудовим розслідуванням, у разі неможливості виділення цих матеріалів в окреме провадження своєю постановою визначає підслідність всіх цих кримінальних правопорушень».

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 217 КПК України: «У разі необхідності в одному провадженні можуть бути об`єднані матеріали досудових розслідувань щодо декількох осіб, підозрюваних у вчиненні одного кримінального правопорушення, або щодо однієї особи, підозрюваної у вчиненні кількох кримінальних правопорушень, а також матеріали досудових розслідувань, по яких не встановлено підозрюваних, проте є достатні підстави вважати, що кримінальні правопорушення, щодо яких здійснюються ці розслідування, вчинені однією особою (особами)».

Відповідно до вимог ч. ч. 1, 2 ст. 276 та абз. 1 ч. 1 ст. 277 КПК України: «Повідомлення про підозру обов`язково здійснюється в порядку, передбаченому статтею 278 цього Кодексу, у випадках: 1) затримання особи на місці вчинення кримінального правопорушення чи безпосередньо після його вчинення; 2) обрання до особи одного з передбачених цим Кодексом запобіжних заходів; 3) наявності достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення. Особливості повідомлення про підозру окремій категорії осіб визначаються главою 37 цього Кодексу. У випадках, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий, прокурор або інша уповноважена службова особа (особа, якій законом надано право здійснювати затримання) зобов`язані невідкладно повідомити підозрюваному про його права, передбачені статтею 42 цього Кодексу. Письмове повідомлення про підозру складається прокурором або слідчим за погодженням з прокурором».

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 278 КПК України: «Письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень».

Відповідно до вимог абз. 3 п. 202 Розділу ХІ «Перехідні положення» КПК України: «У разі об`єднання в одному провадженні матеріалів досудових розслідувань щодо декількох осіб, підозрюваних у вчиненні одного кримінального правопорушення, або щодо однієї особи, підозрюваної у вчиненні кількох кримінальних правопорушень, серед яких є кримінальні провадження, підсудні Вищому антикорупційному суду, судове провадження здійснює Вищий антикорупційний суд, якщо виділення в окреме провадження матеріалів кримінального провадження, які не віднесені до підсудності цього суду, може негативно вплинути на повноту судового розгляду».

Відповідно до вимог ч. ч. 1, 2 ст. 372 КК України: «Притягнення завідомо невинного до кримінальної відповідальності слідчим, прокурором чи іншою уповноваженою на те законом особою - карається обмеженням волі на строк до п`яти років або позбавленням волі на той самий строк. Те саме діяння, поєднане з обвинуваченням у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, а також поєднане зі штучним створенням доказів обвинувачення або іншою фальсифікацією, - карається позбавленням волі на строк від п`яти до десяти років».

Детектив НАБУ звернувся до слідчого судді з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_2 .

Вимогами ч. 1 ст. 194 КПК України, передбачено, що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу до підозрюваного, слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і на які вказує детектив, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.

Стосовно встановлення наявності обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним ОСОБА_2 кримінального правопорушення слідчий суддя зазначає таке.

Положення кримінального процесуального законодавства не містять визначення «обґрунтована підозра», а тому під час розгляду даного виду клопотань, слідчий суддя користується практикою Європейського суду з прав людини (надалі - ЄСПЛ), яка відповідно до вимог ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права. Вказана норма узгоджується також з ч. 5 ст. 9 КПК України, відповідно до якої, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача у тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення ЄСПЛ у справах «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року та «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 року).

Слідчий суддя, з метою вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри, оцінює надані йому докази не в контексті їх достатності і допустимості для встановлення наявності чи відсутності вини особи у вчиненні злочину, доведення чи не доведення її винуватості, тобто не з метою отримання висновків, які є необхідними для ухвалення вироку, а лише з метою визначення вірогідності та достатності підстав для висновку про причетність особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

Так, з тексту повідомлення про підозру видно, що ОСОБА_2 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 372 КК України, а саме у пособництві прокурору Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_6 в притягненні завідомо невинного ОСОБА_13 до кримінальної відповідальності прокурором, поєднаного зі штучним створенням доказів обвинувачення, вчиненого за попередньою змовою групою осіб.

Слідчий суддя, з огляду на доводи клопотання і матеріали, надані стороною обвинувачення на його підтвердження, дійшов висновку про те, що повідомлена ОСОБА_2 підозра у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 372 КК України, є необґрунтованою з огляду на таке.

Слідчий суддя зазначає, що склад кримінального правопорушення, передбаченого ст. 372 КК України, передбачає наявність потерпілої особи, невинуватої у вчиненні того злочину, що їй інкримінується, але прокурором не надано слідчому судді доказів на підтвердження набуття ОСОБА_13 такого процесуального статусу у цьому кримінальному провадженні. В той же час, детективом НАБУ до клопотання про застосування запобіжного заходу була долучена угода про визнання винуватості від 02 травня 2023 року та вирок Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 17 травня 2023 року, яким ОСОБА_13 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 204 КК України.

Враховуючи, що сторонами кримінального провадження не надано відомостей, які б свідчили про те, що вказаний вирок було скасовано або оскаржено в апеляційному чи касаційному порядку, у слідчого судді відсутні підстави вважати, що ОСОБА_13 не вчиняв злочин, передбачений ч. 2 ст. 204 КК України.

Крім того, слідчий суддя звертає увагу на те, що притягнення особи до кримінальної відповідальності є стадією кримінального провадження, що починається з моменту повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального правопорушення.

Разом з тим, з системного аналізу ст. ст. 276-278 КПК України видно, що об`єктивна сторона злочину, передбаченого ст. 372 КК України, характеризується лише умисною активною поведінкою суб`єкта та полягає у вчиненні таких дій, як: складання письмового повідомлення про підозру (ст. 277 КПК України) та вручення його особі, що підозрюється у вчиненні певного кримінального правопорушення (ч. 1 ст. 42, ст. 278 КПК України).

За таких обставин, слідчий суддя приходить до висновку, що кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 372 КК України, визнається закінченим саме з того моменту, коли письмове повідомлення про підозру вручається особі, яка підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення. Крім того, диспозиція ч. 2 ст. 372 КК України передбачає те саме діяння, поєднане, зокрема: з обвинуваченням у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, а також із штучним створенням доказів обвинувачення.

З доданих до клопотання матеріалів видно, що підозрюваний ОСОБА_2 не підписував та не вручав повідомлення про підозру ОСОБА_13 від 21 березня 2023 року, не підписував та не затверджував обвинувальний акт за обвинуваченням ОСОБА_13 та не укладав з останнім угоду про визнання винуватості від 02 травня 2023 року. Слідчий суддя також звертає увагу, що відповідно до постанови про зміну групи прокурорів у кримінальному провадженні від 02 березня 2023 року на момент повідомлення ОСОБА_13 про підозру підозрюваний ОСОБА_2 перестав виконувати обов`язки старшого прокурора групи, а лише входив до групи прокурорів у кримінальному провадженні за № 42022042150000038.

Крім того, прокурор наполягає на тому, що пособництво ОСОБА_2 виявляється у штучному створенні ним доказів, але надані ним докази не містять фактичних даних, які б підтверджували таку його співучасть у вчиненні вищевказаного злочину. Прокурор не надав доказів і не повідомив слідчому судді які саме докази були штучно створені ОСОБА_2 та у чому саме виявилося це спотворення.

За таких обставин, слідчий суддя дійшов висновку про те, що підозра, повідомлена ОСОБА_2 є необґрунтованою, оскільки прокурором не надано таких доказів, які б могли переконати об`єктивного спостерігача у тому, що ОСОБА_2 міг вчинити кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 372 КК України.

Слідчий суддя зазначає, що відповідно до вимог ч. ч. 1-4 ст. 194 КПК України, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення (п. 1 ч. 1 с. 194 КПК України) є обов`язковою умовою, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, відсутність якої зобов`язує слідчого суддю постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу. У зв`язку з чим, слідчий суддя не вбачає за доцільне встановлювати решту обставин, передбачених п. п. 2-3 ч. 1 ст. 194 КПК України, оскільки їх наявність чи відсутність не може вплинути на результат розгляду цього клопотання.

А тому, у задоволенні клопотання детектива НАБУ про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до ОСОБА_2 необхідно відмовити.

Крім того, зі змісту зазначених вище норм видно, що належність кримінального правопорушення до підсудності Вищого антикорупційного суду визначається сукупністю вимог до його предметної підсудності (умов підсудності), які встановлені ч. 1 ст. 33-1 КПК України, а саме: належністю кримінального правопорушення до переліку корупційних злочинів, зазначених у примітці до ст. 45 КК України або/та кримінальних правопорушень, передбачених ст. ст. 206-2, 209, 211, 366-1 КК України та обов`язковою наявністю хоча б однієї з умов, передбачених п. п. 1-3 ч. 5 ст. 216 КПК України. В той же час, ОСОБА_2 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 372 КК України, яке не належить до предметної підсудності Вищого антикорупційного суду та не є корупційним злочином.

Слідчий суддя вважає, що постанова прокурора САП про об`єднання матеріалів досудового розслідування (№ 52023000000000150 і № 42023000000000347) в одне кримінальне провадження та визначення їх підслідності від 03 квітня 2023 року, постановлена з порушенням вимог норм кримінального процесуального права та не відповідає умовам належної правової процедури, з огляду на те, що вона не містить будь-якого мотивування на користь об`єднання кримінальних проваджень, зокрема, необхідності такого об`єднання та чим саме вона обумовлена, а також і неможливості здійснення окремих досудових розслідувань з огляду на негативний вплив на його повноту. Прокурор у резолютивній частині цієї постанові не зазначив підслідність яких саме кримінальних правопорушень він визначив за НАБУ, оскільки до клопотання додані п`ять витягів є ЄРДР з різними складами кримінальних правопорушень у кримінальному провадженні за № 42023000000000347, а номери інших кримінальних проваджень, зокрема, за № 52023000000000150 витяги з ЄРДР, які додані до клопотання детективом НАБУ, не містять, що також дає підстави слідчому судді вважати зазначену вище постанову прокурора САП такою, що не відповідає вимогам КПК України.

Слідчий суддя враховує, що прокурором не доведено, що стороною обвинувачення були виконані вимоги абз. 3 ч. 5 ст. 216 КПК України, які є необхідними для здійснення детективами НАБУ у даному випадку досудового розслідування кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 372 КК України, яке не належить до їх підслідності. Прокурор не надав слідчому судді доказів існування відповідного рішення Директора НАБУ, погодженого з прокурором САП, що свідчить про недотримання стороною обвинувачення вимог абз. 3 ч. 5 ст. 216 КПК України.

Слідчий суддя також зазначає, що визначення прокурором САП належності будь-якого кримінального правопорушення до підслідності НАБУ (за винятком тих, що визначені ч. 5 ст. 216 КПК України) не визначає і не змінює предметну підсудність ВАКС, а відповідно і не покладає на слідчого суддю ВАКС обов`язків зі здійснення судового контролю у кримінальних провадженнях щодо таких кримінальних правопорушень.

Вказані обставини також є підставою для відмови у задоволенні клопотання детектива НАБУ про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Слідчий суддя, з огляду на викладене, загальні засади кримінального провадження та керуючись положеннями ст. ст. 131, 132, 183, 193, 194, 197, 372, 376 КПК України, дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання детектива НАБУ про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_2

РЕЗОЛЮТИВНА ЧАСТИНА [ІІІ].

Висновки слідчого судді [3-1].

Слідчий суддя постановив.

У задоволенні клопотання старшого детектива Національного бюро Першого відділу детективів Третього підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_5 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_2 у кримінальному провадженні за № 42023000000000347 від 06 березня 2023 року відмовити.

Строк і порядок набрання ухвалою законної сили та її оскарження [3?2].

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Повний текст ухвали складений та оголошений 06 червня 2023 року.

Слідчий суддя ОСОБА_1