Рішення

від 05.06.2023 по справі 420/11604/23

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/11604/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 червня 2023 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Стефанова С.О., розглянувши в порядку письмового проваджені адміністративну справу за позовом Одеської обласної прокуратури до відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на боці відповідача - фірма з іноземними інвестиціями «Телнет» у вигляді товариства про визнання протиправною та скасування постанови від 04.05.2023 року ВП № 42486279 про накладення штрафу в розмірі 10 200,00 грн., -

В С Т А Н О В И В :

До Одеського окружного адміністративного суду До Одеського окружного адміністративного суду 22 травня 2023 року надійшов адміністративний позов Одеської обласної прокуратури до відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на боці відповідача - фірма з іноземними інвестиціями «Телнет» у вигляді товариства про визнання протиправною та скасування постанови від 04.05.2023 року ВП № 42486279 про накладення штрафу в розмірі 10 200,00 грн.

Позиція позивача обґрунтована наступним

Позивач зазначає, що постановою державного виконавця Відділу, примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 04.05.2023 року у виконавчому провадженні № 42486279 при примусовому виконанні виконавчого листа №521/5324/13-к, виданого 04.03.2014 року Малиновським районним судом м. Одеси, повторно накладено штраф на Одеську обласну прокуратуру у розмірі 10200 грн. та зобов`язано боржника виконати протягом десяти робочих днів рішення суду.

Підставою для накладення повторного штрафу державним виконавцем у постанові зазначено, що 17.03.2014 року державним виконавцем винесена постанова про відкриття виконавчого провадження та зобов`язано боржника виконати рішення протягом 10 робочих днів, проте станом на 04.05.2023 року рішення суду не виконано без поважних причин.

Позивач вважає зазначену постанову державного виконавця неправомірною та такою,

що порушує права Одеської обласної прокуратури з огляду на те, що державного виконавця поінформовано, що виконати рішення суду про повернення Одеською обласною прокуратурою статутних документів та документів щодо майна фірми з іноземними інвестиціями «Телнет» у вигляді ТОВ не вбачається за можливе. Водночас, державному виконавцю у відповідності до вимог ч. 3 п. 10 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», запропоновано звернутися до суду із заявою (поданням) про роз`яснення порядку та способу виконання рішення, винесеного 24.01.2014 року Малиновським районними судом м. Одеси.

Отже, позивач вважає, що Одеською обласною прокуратури повідомлено державного

виконавця належним чином про неможливість виконання рішення суду з поважних причин.

Проте, постановою Державного виконавця від 13.04.2023 року на Одеську обласну прокуратуру накладено штраф на користь держави у розмірі 5100 грн. за невиконання рішення суду на підставі виконавчого листа № 521/5324/13-к виданого 04.03.2014 року.

Надалі, незважаючи на те, що обласною прокуратурою повідомлено Державного виконавця про неможливість виконання рішення суду з поважних причин, які ґрунтовно наведені у листі від 04.04.2023 року за вихідним 31/1/2-491вих-23, Державним виконавцем повторно накладено штраф на Одеську обласну прокуратуру, помилково вказавши, що рішення суду не виконується без поважних причин.

Позиція відповідача обґрунтована наступним

Відповідач вважає вимоги позовної заяви безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню з огляду на те, що поважними причинами невиконання рішення суду можуть бути визнані лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від

волевиявлення боржника, пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для виконання рішення у встановлений виконавцем строк та повинні бути підтверджені належними доказами. Таких доказів державному виконавцю Відділу, станом на 13.04.2023 року, та станом на 04.05.2023 року прокуратурою надано не було.

Враховуючи, що боржником не виконано вимог виконавчого документа, керуючись статтями 63, 75 Закону державним виконавцем 04.05.2023 року винесено постанову про накладення штрафу у виконавчому провадженні ВП № 42486279, якою за невиконання рішення суду накладено на боржника - Прокуратуру штраф на користь держави у розмірі 10 200,00 грн.

Процесуальні дії у справі та клопотання учасників справи

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 26 травня 2023 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження по справі. Розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за окремою категорію термінових адміністративних справ передбачених статтею 287 КАС України.

Вищевказаною ухвалою також витребувано з відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (вул. Городецького, буд. 13, м. Київ, 01001, код ЄДРПОУ 00015622) належним чином засвідчені копії матеріалів виконавчого провадження ВП № 42486279 у повному обсязі.

Встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву до 31 травня 2023 року.

30 травня 2023 року від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву з витребуваними судом доказами (вхід. № ЕС/5422/23).

Третя особа будь-яких пояснень, заяв чи клопотань до суду не надіслала.

У відповідності до частини 4 статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України, подання заяв по суті справи є правом учасників справи.

Станом на 05 червня 2023 року, інших заяв по суті справи з боку сторін на адресу суду не надходило.

Вивчивши матеріали справи, а також дослідивши обставини, якими обґрунтовувалися позовні вимоги, перевіривши їх доказами, суд встановив наступні факти та обставини.

Обставини справи встановлені судом

14.03.2014 року державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 42486279 з виконання виконавчого листа № 521/5324/13-к, виданого 04.03.2014 року Малиновським районним судом м. Одеси, яким зобов`язано прокуратуру Малиновського району м. Одеси повернути до реєстраційної справи відділу державних реєстраторів Виконавчого комітету Одеської міської ради, податкових органів, до справи ліквідованого підприємства фірми з іноземними інвестиціями «Телнет» у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю, архіву Одеської міської ради, а також самій фірми з іноземними інвестиціями «Телнет» у вигляді ТОВ оригінали усіх документів, вилучених під час досудового розслідування кримінальної справи № 55980018 відносно ОСОБА_1 у скоєнні злочину передбаченого ч. 1 ст. 172 КК України (в редакції 1961 р.).

У постанові про відкриття виконавчого провадження від 14.03.2014 року боржнику запропоновано самостійно виконати вимоги виконавчого документу в семиденний строк з моменту винесення постанови. Копії постанови про відкриття виконавчого провадження надіслані боржникові - для виконання, стягувачу - для відома.

На підставі заяви державного виконавця, ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 20.10.2022 року по справі № 521/5324/13-к змінено сторону - боржника у зазначеному виконавчому провадженні ВП № 55980018 з прокуратури Малиновського району м. Одеси на Одеську обласну прокуратуру, та змінено орган, якому боржник за виконавчим документом зобов`язаний передати реєстраційну справу з ліквідованого відділу державних реєстраторів Виконавчого комітету Одеської міської ради на Юридичний департамент Одеської міської ради.

Копія ухвали вручена учасникам судового провадження та направлена до Прокуратури. Державним виконавцем 21.12.2022 року прийнято постанову про внесення змін (доповнень) до реєстраційних даних, відповідно до якої внесено зміна до автоматизованої системи виконавчого провадження, згідно зазначеної ухвали суду від 20.10.2022 року, та копія зазначеної постанови направлена до Прокуратури.

Постановою директора Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 08.03.2023 року виконавче провадження ВП № 55980018 передано до Відділу. А 21.03.2023 року зазначене виконавче провадження прийнято до провадження державним виконавцем Відділу.

Таким чином, судом встановлено, що у Відділі примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України перебуває виконавче провадження №42486279 з примусового виконання виконавчого листа №521/5324/13-к від 04.03.2014 року виданого Малиновським районним судом м. Одеси про зобов`язання Одеської обласної прокуратури повернути до реєстраційної справи юридичного департаменту Одеської міської ради, податкових органів, до справи ліквідованого підприємства - фірми з іноземними інвестиціями «Телнет» у вигляді ТОВ, архіву Одеської міської ради, а також самій фірмі з іноземними інвестиціями «Телнет» у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю оригінали усіх документів, вилучених помічником прокурора Іллічівського району м. Одеси Бершавським Р.В. під час досудового розслідування кримінальної справи №55980018 відносно ОСОБА_1 у скоєні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 172 КК України (редакція 1961 року).

В подальшому, відповідачем було прийнято постанову про накладення штрафу від 13.04.2023 року.

В подальшому оскаржуваною постановою державного виконавця Відділу, примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 04.05.2023 року у виконавчому провадженні № 42486279 при примусовому виконанні виконавчого листа №521/5324/13-к, виданого 04.03.2014 року Малиновським районним судом м. Одеси, повторно накладено штраф на Одеську обласну прокуратуру у розмірі 10200 грн. та зобов`язано боржника виконати протягом десяти робочих днів рішення суду.

Підставою для накладення повторного штрафу державним виконавцем у постанові зазначено, що 17.03.2014 року державним виконавцем винесена постанова про відкриття виконавчого провадження та зобов`язано боржника виконати рішення протягом 10 робочих днів, проте станом на 04.05.2023 року рішення суду не виконано без поважних причин.

Позивач, не погоджуючись з постановою державного виконавця про накладення штрафу у розмірі 10200 грн., вважаючи її протиправною та такою, що підлягає скасуванню, звернувся з даною позовною заявою до суду.

Релевантні джерела права та висновки суду

Згідно зі ст.1 Закону України Про виконавче провадження від 02.06.2016 р. №1404-VІІІ (далі Закон №1404-VІІІ), виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України (п.1 ч.1 ст.3 Закону №1404-VІІІ).

Згідно ст.5 Закону №1404-VІІІ примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів.

За статтею 129-1 Конституції України, судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Статтею 3 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що рішення на підставі виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках, підлягають примусовому виконанню відповідно до цього Закону.

У статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з частиною 1 статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

При цьому, виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом. (п. 1 ч. 2 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження").

Виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право зокрема накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом. (п. 16 ч. 3 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження").

Водночас, згідно з частиною 4 статті 19 Закону України "Про виконавче провадження", сторони зобов`язані невідкладно, не пізніше наступного робочого дня після настання відповідних обставин, письмово повідомити виконавцю про повне чи часткове самостійне виконання рішення боржником, а також про виникнення обставин, що обумовлюють обов`язкове зупинення вчинення виконавчих дій, про встановлення відстрочки або розстрочки виконання, зміну способу і порядку виконання рішення, зміну місця проживання чи перебування (у тому числі зміну їх реєстрації) або місцезнаходження, а боржник - фізична особа - також про зміну місця роботи.

Відповідно до частин 5, 6 статті 26 Закону України "Про виконавче провадження", виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

За рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню).

Згідно зі статтею 32 Закону України "Про виконавче провадження", за наявності обставин, що перешкоджають проведенню виконавчих дій (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо), або з інших підстав, внаслідок виникнення яких сторони були позбавлені можливості скористатися правами, наданими їм цим Законом, виконавець може відкласти проведення виконавчих дій з власної ініціативи або за заявою стягувача чи боржника на строк до 10 робочих днів. Про відкладення проведення виконавчих дій виконавець виносить відповідну постанову.

Статтею 63 Закону України "Про виконавче провадження", установлений порядок виконання рішень, за якими боржник зобов`язаний вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення.

Згідно з частинами 1, 2 цієї статті за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.

У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

Відповідно до частини 3 статті 63 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.

Порядок виконання рішення про поновлення на роботі унормований статтею 65 Закону України "Про виконавче провадження", відповідно до якої рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного працівника виконується невідкладно в порядку, визначеному статтею 63 цього Закону. Рішення вважається виконаним боржником з дня видання відповідно до законодавства про працю наказу або розпорядження про поновлення стягувача на роботі та внесення відповідного запису до трудової книжки стягувача, після чого виконавець виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

Статтею 75 Закону України "Про виконавче провадження" передбачена відповідальність за невиконання рішення, що зобов`язує боржника вчинити певні дії та рішення про поновлення на роботі.

Відповідно до цієї норми у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання. У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.

Отже, законодавець передбачив негативні наслідки (зокрема штрафні санкції) за невиконання боржником в обумовлений строк рішення, за умови його невиконання без поважних причин.

Суд зазначає, що в розумінні статей 63 та 75 Закону України "Про виконавче провадження", поважними причинами невиконання божником рішення, за яким його зобов`язано вчинити певні дії, можуть бути визнані лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення дій, до виконання яких він зобов`язаний відповідним рішенням та підтверджені належним чином.

Поважними причинами невиконання рішення суду можуть бути визнані лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення боржника, пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для виконання рішення у встановлений виконавцем строк та повинні бути підтверджені належними доказами.

Таких доказів державному виконавцю Відділу, станом на 13.04.2023 року прокуратурою не надано.

Ураховуючи викладене, керуючись статтями 63, 75 Закону, 13.04.2023 року державним виконавцем винесено постанову про накладення штрафу в розмірі 5 100 грн.

Пунктом другим даної постанови зобов`язано боржника виконати рішення протягом 10 робочих днів та попереджено про кримінальну відповідальність за умисне невиконання рішення.

Станом на 04.05.2023 року рішення суду було невиконаним.

Враховуючи, що боржником не виконано вимог виконавчого документа, керуючись статтями 63, 75 Закону державним виконавцем 04.05.2023 року винесено постанову про

накладення штрафу у виконавчому провадженні ВП № 42486279, якою за невиконання рішення суду накладено на боржника - прокуратуру штраф на користь держави у розмірі 10 200,00 грн.

ОСОБА_3 України ЄСПЛ прийняв пілотні рішення у справах "Юрій Миколайович Іванов проти України" та "Бурмич та інші проти України" в яких зазначено про проблему тривалого невиконання рішень національних судів.

Згідно з частиною 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Судове рішення проголошується публічно, але преса і публіка можуть бути не допущені в зал засідань протягом усього судового розгляду або його частини в інтересах моралі, громадського порядку чи національної безпеки в демократичному суспільстві, якщо того вимагають інтереси неповнолітніх або захист приватного життя сторін, або - тією мірою, що визнана судом суворо необхідною, - коли за особливих обставин публічність розгляду може зашкодити інтересам правосуддя.

Так, у рішенні по справі "Іванов проти України" Європейським судом констатовано порушення ч. 1 ст. 6 Європейської конвенції (ефективний доступ до суду), зазначивши, що право на суд, захищене статтею 6, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін.

Крім того, Європейським Судом констатовано порушення ст. 1 Протоколу №1 (право на майно) відсутність у заявника можливості домогтися виконання судового рішення, винесеного на його користь, становить втручання у право на мирне володіння майном, як це передбачено першим реченням першого пункту статті 1 Першого протоколу.

За сталою практикою Європейського Суду, зокрема і в наведеному рішенні, на державу покладено обов`язок та відповідальність за виконання остаточних рішень, держава не може виправдовувати нестачею коштів невиконання судових рішень, винесених щодо державних підприємств та органів державної влади, брак бюджетних коштів, бездіяльність з боку державних виконавців та недоліки в національному законодавстві - відповідальність держави наявність в Україні недоліків регуляторної та адміністративної практики органів влади держави з виконання рішень національних судів.

Отже, суд зазначає про те, що виконання судового рішення у справі № 521/5324/13-к є складовою права особи на справедливий суд, а тому таке рішення повинно бути виконано у порядок та строк, наведений Законами України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" та Про виконавче провадження", а своєчасне невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність у вигляді штрафу.

Суд зауважує, що в порядку виконання рішення суду, доказів виконання рішення у справі №521/5324/13-к позивач не надав.

Посилання позивача на те, що встановити місцезнаходження установчих документів та осіб, з чиєї вини вони втрачені не представилось за можливе, не приймається судом як поважна причина невиконання рішення суду з не залежних від обласної прокуратури причин, оскільки жодних доказів щодо дій з відновлення втрачених документів, проведення службового розслідування відносно виявлення винних у втраті документів осіб, процесуальних клопотань до Малиновського районного суду м. Одеси, який видав виконавчий лист і т.ін. позивачем до суду не надано.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що приймаючи оскаржувану постанову, відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначений законом.

Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Згідно положень ст. 75 КАС України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. При цьому в силу положень ст. 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Оцінивши кожен доказ, який є у справі щодо його належності, допустимості, достовірності та їх достатності і взаємного зв`язку у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає позов таким, що не підлягає задоволенню.

Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Розподіл судових витрат

Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи, що суд відмовляє у задоволенні позовних вимог, судовий збір за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача не стягується.

Керуючись ст.ст. 2, 6, 8, 9, 12, 14, 44, 139, 242-246, 249, 269, 271, 287 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні адміністративного позову Одеської обласної прокуратури до відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на боці відповідача - фірма з іноземними інвестиціями «Телнет» у вигляді товариства про визнання протиправною та скасування постанови від 04.05.2023 року ВП № 42486279 про накладення штрафу в розмірі 10 200,00 грн. - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили, згідно ст.255 КАС України, після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в порядку та в строки встановлені ст.287 КАС України, з урахуванням особливостей, встановлених п.15.5 Розділу VII Перехідних Положень КАС України. Рішення набирає законної сили в порядку передбаченому статтею 272 КАС України.

Позивач: Одеська обласна прокуратура (вул. Пушкінська, буд. 3, м. Одеса, 65026, код ЄДРПОУ 03528552).

Відповідач: Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (вул. Городецького, буд. 13, м. Київ, 01001, код ЄДРПОУ 00015622).

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на боці відповідача: Фірма з іноземними інвестиціями «Телнет» у вигляді товариства (вул. Балківська, буд. 110, м. Одеса, 65005, код ЄДРПОУ 19347806).

Суддя С.О. Cтефанов

.