Рішення

від 05.06.2023 по справі 520/25671/21

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м.Харків

05 червня 2023 р. справа №520/25671/21

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Лариси Мар`єнко, розглянувши в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АВТОПАРТС-ВМ" до Харківської митниці про визнання протиправними та скасування рішення і картки відмови,

В С Т А Н О В И В:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "АВТОПАРТС-ВМ", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Харківської митниці, в якій просить суд:

- визнати протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів від 04.06.2021 № UА807000/2021/001063/2 Слобожанської митниці Держмитслужби;

- визнати протиправною та скасувати Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 04.06.2021 № UА807170/2021/00981 Cлобожанської митниці Держмитслужби.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржувана картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 04.06.2021 №UА807170/2021/00981 та рішення про коригування митної вартості товарів від 04.06.2021 №UА807000/2021/001063/2 є протиправними та такими, що прийняті всупереч нормам чинного законодавства України, яке регулює спірні правовідносини, оскільки, позивачем при митному оформленні товарів надано повний пакет документів для підтвердження вартості товарів за основним (першим) методом та вірно розраховано митну вартість товарів.

Ухвалою суду від 08.12.2021 відкрито загальне позовне провадження у справі №520/25671/21.

Ухвалою суду від 12.01.2022 здійснено заміну відповідача у справі - Слобожанської митниці Держмитслужби на його правонаступника - Харківську митницю.

Від представника Харківської митниці Б.Шаповалова, через канцелярію суду, надійшов письмовий відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача заперечував проти задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що під час прийняття оспорюваних рішень відповідач діяв у спосіб та у межах, визначених чинним законодавством.

Представник позивача надав через канцелярію суду відповідь на відзив, в яких не погодився з доводами представника відповідача, вказавши на те, що висновки митного органу про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом носять штучний характер, а отже, не можуть бути підставою для незастосування обраного декларантом методу її визначення.

Ухвалою суду від 23.02.2022 року закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті.

Ухвалою суду від 14.10.2022 року по справі №520/25671/21 запропоновано учасникам справи висловити свою позицію щодо можливості розгляду даної справи в порядку письмового провадження.

Сторони заяву про розгляд справи за участю повноважних представників, заяву про розгляд справи за відсутності своїх представників, чи розгляд справи в порядку письмового провадження суду не надсилали.

За загальним правилом при вирішенні питання щодо відкладення розгляду справи або можливості розгляду справи в порядку письмового провадження в період дії воєнного стану на підставі поданої учасниками судового процесу заяви суд залежно від інтенсивності бойових дій на певній території, загальної воєнної ситуації як в країні, так і в певному регіоні, де знаходиться суд, або учасник справи (його представник), поведінки суб`єктів владних повноважень, що мають компетенцію в сфері повідомлень щодо ризиків перебування на певній території (об`єкті нерухомості), має дотримуватися балансу між безпекою суддів, працівників апарату, учасників справи та дотриманням процесуальних прав учасників справи і засад судочинства.

Відповідно до ч.3 ст.194 КАС України при розгляді справи по суті у суді першої інстанції учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

На підставі викладеного вище, враховуючи відсутність можливості проводити судове засідання за участю сторін через існування загрози життю та здоров`ю учасників справи та працівників суду внаслідок широкомасштабної військової агресії Російської Федерації, яка слугувала підставою для введення в Україні воєнного стану, враховуючи відсутність клопотань сторін, станом на дату постановляння цього рішення, про розгляд справи за їх участю, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши наявні справи докази, проаналізувавши доводи позивача та заперечення відповідача, суд виходить з наступного.

Судом з матеріалів адміністративної справи встановлено, що 06 лютого 2018 року між ТОВ "АВТОПАРТС-ВМ" Україна та ТОВ "МЕРИДИАН АНК" (Російська Федерація) укладено Контракт №UA18RU-AVP, за умовами якого ТОВ "МЕРИДИАН АНК" продає, а позивач купує агрегати та запасні частини до автомобілів, найменування, кількість, комплектація та ціни придбаного товару встановлюються Специфікацією, що є невід`ємною частиною Контракту.

Пунктом 1.2. Контракту передбачено, що поставка товару здійснюється на умовах FCA (місто в РФ, в якому буде оформлюватися зазначається в кожній наступній специфікації), Росія (Інкотермс 2010).

Згідно з розділом 2 та пункту 2.1. Контракту ціни на товар закріплюються в рублях РФ як розрахунковій валюті, зазначені за позиціями в додаткових Специфікаціях та дійсні тільки для даного Контракту. Пункт 2.3. Контракту зазначає, що ціни розуміються на умовах FCA, згідно Інкотермс-2010 та включають в себе плату за виконання митних формальностей та банківські витрати на території РФ, а також послуги за маркування, упаковку, завантаження на транспортний засіб Покупця. Ціни, зазначені в черговій специфікації, є твердими та не підлягають змінам протягом періоду дії Контракту (п. 2.2 Контракту).

Відповідно до п.3.5. Контракту з кожним відвантаженням видається наступний пакет документів: рахунок-фактура в оригіналі, 3 примірника; пакувальний лист; СМR 2 примірника; експортна митна декларація.

Згідно з п. 5.1. Контракту порядок оплати вказується у Специфікації, яка складається до кожної партії товару, що поставляється. Оплата може бути здійснена наступними способами: а) допускається передплата; б) шляхом банківського переказу 100% суми чергової специфікації на рахунок в рублях продавця протягом 15 банківських днів з моменту підписання чергової специфікації; в) шляхом банківського переказу протягом 3 (трьох) календарних місяців з моменту відвантаження товару за черговою специфікацією. Датою відвантаження товару є дата відмітки митного органу на CMR; г) за згодою сторін можливі й інші порядок та форми розрахунків, в т.ч часткова передплата.

Пунктом 5.2. Контракту передбачено, що витрати за комісійні винагороди, пов`язані з проходженням платежів через банк-кореспондент Постачальника відносяться на рахунок Постачальника, а через банк-кореспондент Покупця - на рахунок Покупця.

Відповідно до п. 6.2.-6.3. Контракту якість товару, що постачається, засвідчується сертифікатом якості або іншим документом (паспортом, формуляром, етикеткою), виданим Продавцем. Документи, що підтверджують якість товару, що постачається, будуть направлятися разом з товаром.

Відповідно до Специфікації №21/10 від 31.05.2021 до Контракту №UA18RU-AVP ТОВ "МЕРИДИАН АНК" здійснено поставку товару на загальну суму 5 571 569,95 рублів РФ. Поставка товарів здійснювалася на умовах FCA - Ульяновськ, порядок сплати за товар протягом 180 днів з моменту підписання Специфікації.

01.06.2021 ТОВ "МЕРИДИАН АНК" оформлено та виставлено рахунок-фактуру №210607 на загальну суму 3 133 888,50 рублів РФ та за №210608 на загальну суму 2 437 681,45 рублів РФ.

Умовами Контракту не передбачено обов`язковості укладення договору страхування товару, отже, вказаний договір не укладався.

З метою митного оформлення товару, імпортованого позивачем на підставі вищезазначеного контракту та специфікації №21/10 від 31.05.2021 до нього, останнім 03.06.2021 до митного поста "Харків центральний" Харківської митниці подано електронну митну декларацію №UA807170/2021/035051 та №UA807170/2021/035052.

Позивачем (декларантом) заявлено митну вартість за основним (першим) методом визначення митної вартості за ціною Контракту щодо товарів, які імпортуються.

На підтвердження заявленої митної вартості ТОВ "АВТОПАРТС-ВМ" до Харківської митниці подано наступні документи згідно переліку, що зазначений у графі 44 МД №UA807170/2021/035051 та №UA807170/2021/035052 від 03.06.2021:

- за кодом "0380" - рахунок-фактура №210607 від 01.06.2021;

- за кодом "0380" - рахунок-фактура №210608 від 01.06.2021;

- за кодом "0730" - автотранспортна накладна б/н від 01.06.2021;

- за кодом "0862" - декларація про походження товару №210607 від 01.06.2021;

- за кодом "0862" - декларація про походження товару №210608 від 01.06.2021;

- за кодом "3004" - рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №148 від 02.06.2021;

- за кодом "3005" - платіжне доручення №2983 від 03.06.2021, що підтверджує факт оплати транспортно-експедиційних послуг;

- за кодом "3007" - документ, що підтверджує вартість перевезення товару - Довідка №01/06-01 від 01.06.2021;

- за кодом "4100" - контракт №UА18RU-АVР від 06.02.2018 з додатками від 15.11.2018 та 27.12.2019;

- за кодом "4103" - специфікація №21/10 від 31.05.2021;

- за кодом "4301" - договір №01-03/21 на транспортне обслуговування від 01.03.2021;

- за кодом "4301" - заявка №31/05/21 від 31.05.2021 на транспортне обслуговування;

- за кодом "9000" - прайс-лист ТОВ "МЕРИДИАН АНК" від 24.05.2021;

- за кодом "9000" - закупівельні документи, а саме: копія рахунків-фактур №310521/19, №310521/20, №310521/21, №310521/22 від 31.05.2021 від TOB "Летіс" на TOB "МЕРИДИАН АНК"; копія товарних накладних №310521/19, №310521/20, №310521/21, №310521/22 від 31.05.2021 від ТОВ "Летіс" на ТОВ "МЕРИДИАН АНК";

- за кодом "9610" - копія митної декларації країни відправлення №10418010/010621/0161990 від 01.06.2021.

04.06.2021 відповідачем надано позивачу електронне повідомлення щодо МД №UA807170/2021/035052 від 03.06.2021, в якому зазначено, що у зв`язку з надходженням до ВМВ запиту з ПМО щодо вирішення спірного питання правильності визначення вартості товарів №19, 25, 26, 42, 43, 45, 49, 50, 51, 52, 53, 54, 55, 56, 57, у зв`язку з недостатністю документів для визначення складових митної вартості товарів, у відповідності до вимог п.5 ст. 55 та п.4 ст.57 Митного кодексу України проведена процедура консультації між митним органом та декларантом з метою обміну наявної у кожного з них інформацією та обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна у митному органі. Відповідно до вимог статей 52, 58 МКУ декларант або уповноважена ним особа зобов`язані подати митному органу достовірні відомості, що документально підтверджують відсутність: 1) обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) умов або застережень щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) умов, за якими частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем надходить прямо чи опосередковано продавцеві; 4) відносин пов`язаності між продавцем та покупцем, які вплинули на ціну оцінюваних товарів.

На виконання вимог статті 54 МКУ та відповідно до вимог статті 53 МКУ в зв`язку з тим, що документи, зазначені у частині другій статті 53 МКУ, не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, загальні справжні прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

ТОВ "АВТОПАРТС-ВМ", з метою уникнення простою транспортного засобу на митниці, було повідомлено відповідача, що надати додаткові документи не має можливості.

За результатами розгляду Харківською митницею поданих ТОВ "АВТОПАРТС-ВМ" документів, 04.06.2021 прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA807000/2021/001063/2 та складено картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA807170/2021/00981 щодо митної декларації №UA807170/2021/035052 від 03.06.2021.

У зв`язку з прийняттям відповідачем рішення про коригування та картки відмови, товар ТОВ "АВТОПАРТС-ВМ" за митною декларацією №UA807170/2021/035052 від 03.06.2021 оформлено та випущено у вільний обіг відповідно до положень ч.7 ст.55 МК України за новою МД №UA807170/2021/035412 від 04.06.2021 зі сплатою гарантій відповідно до розділу Х МК України.

18 серпня 2021 року позивачем до Харківської митниці в порядку ч. 8 ст. 55 МК України подано лист вих.№18/08-21 з проханням прийняти та розглянути додаткові документи щодо підтвердження заявленої митної вартості товарів, що декларуються та скасування рішення про коригування.

В даному листі ТОВ "АВТОПАРТС-ВМ" зазначено, що згідно Специфікації №21/10 від 31.05.2021 поставка товару була здійснена за умовами поставки - FCA - Ульяновськ, Росія, а тому ТОВ "АВТОПАРТС-ВМ" на підставі Договору №01-03/21 на транспортне обслуговування від 01.03.2021, який укладено між ТОВ "АВТОПАРТС-ВМ" та ФОП ОСОБА_1 , було оформлено заявку №31/05/21 від 31.05.2021 на транспортне обслуговування, де Перевізником є ФОП ОСОБА_1 . Згідно рахунку на оплату №148 від 02.06.2021 було здійснено оплату на транспортні послуги в сумі 20000,00 грн. (платіжне доручення №29983 від 03.06.2021). Оплату за придбаний товар було здійснено 17.08.2021 в сумі 5 571 569,95 рублів РФ (платіжне доручення в іноземній валюті або банківських металах №124), чим підтверджується 100% сплата за придбаний товар. За умовами вищевказаного контракту та умовами поставки, страхування товару не є обов`язковим, внаслідок чого договір страхування товару не укладався. Також додатково надано копії податкових накладних з ідентичними товарами, які раніше були реалізовані на території України, та свідчать про те, що аналогічні товари, які імпортуються ТОВ "АВТОПАРТС-ВМ" за цінами, зазначеними в специфікації, надалі продаються з націнками не менш, ніж 20%.

В листі №7.14-2/15-02/13/1840 від 20.08.2021 відповідач зазначив, що подані позивачем додаткові документи не спростовують в повній мірі сумнівів митниці щодо дійсності задекларованої митної вартості оцінюваного товару, у зв`язку з чим, не можуть бути підставою для скасування раніше прийнятого митницею рішення про коригування митної вартості товару.

Не погоджуючись із винесеним рішенням про коригування митної вартості товарів №UA807000/2021/001063/2 від 04.06.2021 та карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA807170/2021/00981 від 04.06.2021, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Вирішуючи даний спір по суті заявлених позовних вимог, суд виходить з таких підстав та мотивів.

Відносини з приводу митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, справлянням митних платежів регулюються положеннями Митного кодексу України від 13.03.2012 №4495-VI, що набрав чинності з 01.06.2012 (далі по тексту МК України).

Статтею 246 МК України встановлено, що метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію (стаття 248 МК України).

Згідно з частиною 8 статті 257 МК України, митне оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення здійснюється органами доходів і зборів на підставі митної декларації, до якої декларантом залежно від митних формальностей, установлених цим Кодексом для митних режимів, та заявленої мети переміщення вносяться, окрім іншого, відомості щодо митної вартості товарів та методу її визначення.

На виконання статті 52 МК України, декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

Статтею 49 МК України передбачено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

При цьому ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця (частина п`ята статті 58 МК України).

Відповідно до частини першої статті 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Таким чином, методи визначення митної вартості товарів можуть бути підрозділені на: а) основний; б) другорядні. Крім того, митним законодавством передбачена система другорядних методів. Під час визначення митної вартості товарів учасник митних відносин може застосувати тільки один із різновидів методів - основний метод або ж конкретний другорядний метод. Застосування методу визначення вартості товарів повинно бути обґрунтованим.

Суд зауважує, що пріоритетним до застосування є саме основний метод. Це, відповідно, обумовлює необхідність, у випадку наявності достатніх підстав, застосовувати в першочерговому порядку основний метод визначення митної вартості товару. Тільки у випадку відсутності необхідних умов для застосування основного методу, повинні застосовуватися методи закріплені приписами пункту другого частини першої статті 57 МК України, які застосовуються у субсидіарному порядку - учасник митних відносин обирає один із системи другорядних методів. Про субсидіарний характер застосування другорядних методів свідчить зміст положень частини третьої статті 58 МК України.

Згідно з частиною другою статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

З метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів, орган доходів і зборів має право, зокрема, у встановлених випадках, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; звертатися до органів доходів і зборів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; застосовувати інші передбачені форми митного контролю.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування.

Відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю, орган доходів і зборів може виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі, у разі неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно зі статтею 55 МК України, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, він має право прийняти у письмовій формі рішення про коригування заявленої митної вартості товарів.

За правилами частини третьої статті 58 МК України у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Таким чином, документальне підтвердження в аспекті відповідних митних процедур має своїм завданням підтвердити: а) заявлену митну вартість товарів; б) обраний суб`єктом господарювання метод визначення такої вартості.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (частина друга статті 53 Митного кодексу України).

За правилами частини п`ятої статті 53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Зі змісту статті 53 МК України випливає, що законом визначений вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

Дана норма кореспондує й положенням частини третьої статті 318 МК України, якою встановлено, що митний контроль передбачає виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Водночас частиною третьою статті 53 МК України встановлено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Зміст наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом. Зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

При цьому, витребувати необхідно лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 22.08.2019 по справі №810/2784/18, від 06.09.2019 по справі №815/2501/18, від 26.11.2019 по справі №821/107/16.

Також, суд зазначає, що сумніви є обґрунтованими, якщо документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

У митниці є обов`язок зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, орган митної служби повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Зазначена правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 02 червня 2015 року (справа № 21-498а15).

Судом встановлено, що відповідно до оскаржуваного рішення про коригування митної вартості від 04.06.2021 №UA 807000/2021/001063/2 (том 4 а.с.13-17), в обґрунтування причин неможливості визнання заявленої декларантом митної вартості на підставі вимог ст.ст.54, 55, 57, 58, 59, 60, 62, 63 МК України, відповідач зазначив:

- невідповідність обраного декларантом методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 МК України, у зв`язку з тим, що використані декларантом відомості не підтверджені в повній мірі документально, а також у зв`язку з тим, що документи подані декларантом та зазначені у частині другій статті 53 МК України, містять розбіжності (декларантом не надана будь-яка цінова інформація про вартість товарів від виробника товарів, серед поданих до митного оформлення документів відсутній пакувальний лист та митна декларація відправника (яку зазначена к гр.44 МД, поданої до митного оформлення, але не відсканована та не приєднана до наданого пакету документів), наявність яких передбачена пунктом 3.5 Контракту №UA18RU-AVP від 06.02.2018, не надано платіжні документи передбачені п.5 вказаного контракту, не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а також в зв`язку з ненаданням декларантом всіх витребуваних документів, передбачених частиною 3 статті 53 МК України, та відмовою декларанта надати додаткові документи щодо митної вартості;

- не надана декларантом (відсутня у розпорядженні митного органу) інформація щодо угод на ідентичні товари та угод на подібні товари;

- не надана декларантом (відсутня у розпорядженні митного органу) інформація щодо ідентичних чи подібних товарів, які продаються на митній території України у незмінному стані; дані щодо витрат на оплату комісійних винагород, звичайних надбавок на прибуток та загальних витрат у зв`язку з продажем на митній території України; відсутні дані щодо витрат, понесених в Україні на навантаження, вивантаження, транспортування, страхування; не надана декларантом (відсутня у розпорядженні митного органу) інформація та документи, які мали вплив на процес формування ціни товару: на матеріал та витрат, понесених виробником в зв`язку з виробництвом товарів, договір на здійснення перевезення вантажу, комерційних документів, що підтверджують здійснення оплати за перевезення вантажу, витрати на завантаження, вивантаження, страхування, транспортування до місця перетинання митного кордону України; розмір прибутку, що одержує експортер у результаті поставки в Україну.

Джерелом інформації для даного рішення є наявна в митному органі цінова інформація з врахуванням спрацювання ризику АСУР за фактами митних оформлень ЄАІС: товар №42 - МД №UА110240/2021/1788 від 25.05.2021, товар №43 - № UА100050/2021/364911 від 25.05.2021, товар №45 - МД №UА100130/2021/522581 від 25.05.2021, товар №49 - МД №UА807180/2021/2846 від 26.05.2021, товар №50 - МД №UА500150/2021/2976 від 17.03.2021, товар №51 - МД №UА50050/2021/6286 від 20.05.2021, товар №53 - МД №UА807180/2021/3100 від 01.06.2021, товар №54 - МД №UА204120/2021/86281 від 03.06.2021, товар №55 - МД №UА10060/2021/277035 від 05.04.2021, товар №57 - МД №UА807180/2021/2846 від 26.05.2021.

При прийнятті даного Рішення застосовані Методичні рекомендації щодо роботи посадових осіб органів доходів і зборів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджені наказом ДФС України від 11.09.15 №689.

Коригування митної вартості здійснено за другорядним методом (резервним методом) у відповідності до статті 64 Митного кодексу України.

Розрахунок митної вартості складає: тов. №42 - 7,15 дол. США/кг або разом = 15550,14 RUB; тов. №43 - 5,81 дол. США/кг або разом = 57334,51 RUB; тов. №45 - 8,01 дол. США/кг або разом = 12990,82 RUB; тов. №49 - 5,21 дол. США/кг або разом = 285439,92 RUB; тов. №50 - 6,16 дол. США/кг або разом = 210099,43 RUB; тов. №51 - 6,16 дол. США/кг або разом = 446291,99 RUB; тов. №53 - 7,01 дол. США/кг, або разом = 64745,26 RUB; тов. №54 - 9,24 дол. США/кг, або разом = 622429,53 RUB; тов.№55 - 9,24 дол. США/кг, або разом = 483405,43 RUB; тов.№57 - 5,76 дол. США/кг, або разом = 245561,05 RUB.

Вказано, що вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених п.3 ст.53 МК України, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом, наведено у електронному повідомленні декларанту.

Отже, фактично підставою для коригування митної вартості слугувало те, що заявлена митна вартість ввезеного позивачем товару, є нижчою, ніж вартість товару, вказана в МД №UА110240/2021/1788 від 25.05.2021, МД №UА100050/2021/364911 від 25.05.2021, МД №UА100130/2021/522581 від 25.05.2021, МД №UА807180/2021/2846 від 26.05.2021, МД №UА500150/2021/2976 від 17.03.2021, МД №UА50050/2021/6286 від 20.05.2021, МД №UА807180/2021/3100 від 01.06.2021, МД №UА204120/2021/86281 від 03.06.2021, МД №UА10060/2021/277035 від 05.04.2021, МД №UА807180/2021/2846 від 26.05.2021, що були взяті відповідачем за основу при коригуванні митної вартості оцінюваного товару.

Водночас, статтею 55 МК України встановлено порядок коригування митної вартості товарів. Відповідно до частини другої цієї статті письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, зокрема, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Правилами заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затвердженими наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 2012 року №598, встановлено, що графа 33 рішення про коригування митної вартості товарів "Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості" має містити окрім зазначення номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, а також пояснення щодо зроблених коригувань, зважаючи на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умови поставки, комерційні умови та докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості.

Однак, як вбачається зі змісту спірного рішення про коригування митної вартості від 04.06.2021, відповідач, обґрунтовуючи застосування резервного методу для визначення митної вартості задекларованого позивачем товару, в порушення вказаних вимог, обмежився лише посиланням на номер та дату митних декларацій, які було взято за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, не відобразивши при цьому пояснень щодо зроблених коригувань з наведенням порівняння обсягів партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов за митною декларацією позивача та декларацією, яка використана митним органом при визначенні митної вартості, порівняльних характеристик імпортованого товару та товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом. Незазначення такої інформації в спірному рішенні дозволяє колегії суддів дійти висновку про неналежне обґрунтування митним органом необхідності визначення митної вартості за резервним методом.

Зазначена вище правова позиція узгоджується з висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 21 серпня 2018 року у справі №804/1755/17.

Крім того, як зазначено вище, у рішенні про коригування митної вартості від 04.06.2021 митним органом наведено розрахунок митної вартості, який складає 7,15 дол. США (або 15550,14 RUB) за 1 кг товару №42; 5,81 дол. США (або 57334,51 RUB) за 1 кг товару №43; 8,01 дол. США (або 12990,82 RUB) за 1 кг товару №45; 5,21 дол. США (або 258439,92 RUB) за 1 кг товару №49; 6,16 дол. США (або 210099,43 RUB) за 1 кг товару №50; 6,16 дол. США (або 446291,99 RUB) за 1 кг товару №51, 7,01 дол. США (або 64745,26 RUB) за 1 кг товару №53; 9,24 дол.США (або 622429,53 RUB) за 1 кг товару №54; 9,24 дол. США (або 483405,43 RUB) за 1 кг товару №55; 5,76 дол. США (або 245561,05 RUB) за 1 кг товару №57.

Разом з цим, враховуючи специфіку товару, який було задекларовано позивачем (частини, обладнання та пристрої моторних транспортних засобів, радіатори для автомобілів), суд вважає некоректним використання саме такого способу розрахунку митної вартості (за ціною за кілограм) товару, оскільки товари в даному випадку є штучними виробами та можуть мати різні антропометричні показники, характеристики, оснащення та відповідно вартість.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про необґрунтованість зроблених коригувань митної вартості з огляду на незазначення у спірному рішенні порівняльних характеристик імпортованого товару та товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом, зважаючи, зокрема, на очевидну неможливість розрахунку ціни ввезеного товару виходячи із ціни останнього за кілограм.

Щодо посилань митного органу на відсутність умов поставки у прайс-листі, наданому позивачем, суд зазначає, що вказаний документ є систематизованим збірником цін за групами та видами товарів і послуг, який використовується продавцем для надання комерційних пропозицій та представлення власного товару потенційним покупцям, а тому за своєю формою він містить лише ідентифікаційні позначки товарів (найменування, артикул, торгівельна марка) та вартість товару за одиницю, і не обов`язково має містити умови поставки. При цьому, зі змісту Прайс-листа на автомобільні запчастини від 24.05.2021 ТОВ "Меридиан АНК", наданого до митного органу разом із митною декларацією, все ж таки вбачається, що він використовується під час експорту товару, за цінами встановленими в рублях РФ без ПДВ, на умовах FCA-Ульяновськ, РФ. Зазначені умови є тотожними до тих, що передбачені п.1.2 Контракту № UА18RU-АVР від 06.02.2018, в рамках якого здійснювалась імпортна операція, та відповідають іншим товаросупровідним документам, наданим до митного оформлення.

Крім цього, в оскаржуваному рішенні митний орган зазначає, що прайс-лист був наданий саме виробником та водночас вказує, що декларантом не надана будь-яка інформація про вартість товарів від виробника товарів. З наведеного слідує, що прайс-лист відповідач вважає таким, що наданий виробником, проте досліджуючи його, вказує, що відсутня будь-яка інформація про вартість товарів від виробника. Зазначене свідчить про неоднозначний підхід митного органу до дослідження та порівняння наданих документів.

Також, відповідачем ані електронному повідомленні до декларанта про надання додаткових документів, ані в спірному рішенні не зазначено про необхідність надання договорів з третіми особами, а саме виробниками товарів, з огляду на те, що продавець за контрактом не є виробником товару. Отже, вказані обставини не були покладені в основу спірного рішення, що суперечить приписам ст. 77 КАС України.

Посилання відповідача, як на підставу для прийняття спірного рішення про коригування митної вартості, на відсутність пакувального листа, наявність якого передбачена пунктом 3.5 Контракту №UA18RU-AVP від 06.02.2018, суд вважає безпідставним, оскільки митним органом у надісланому позивачу електронному повідомленні від 04.06.2021 не вказано, яких саме документів не вистачає для визнання митним органом митної вартості товарів заявленої декларантом у митній декларації, а лише суцільно процитовано ч.3 ст.53 МК України, без аналізу документів, які вже були надані, та без зазначення - які відсутні. Крім цього, пакувальний лист не є обов`язковим для пред`явлення документом на підтвердження митної вартості товарів в розумінні ч. 2 ст. 53 МК України.

Неприйнятним також є твердження відповідача про не надання платіжних документів передбачених п. 5 вказаного контракту, з огляду на наступне.

Відповідно до положень МК України документи про оплату товару надаються у випадку, якщо оплату проведено.

Відповідно до п.5 Контракту №UA18RU-AVP оплата товару здійснюється наступними способами: передплата; шляхом банківського переказу 100% суми чергової специфікації на рублевий рахунок продавця протягом 15 днів з моменту підписання чергової специфікації; шляхом банківського переказу протягом 3 календарних днів з моменту відвантаження по черговій специфікації; за угодою сторін можливі інші способи розрахунків, в т.ч. часткова передплата.

Відповідно до Специфікації №21/10 від 31.05.2021 до Контракту ТОВ "МЕРИДИАН АНК" було здійснено поставку товару на загальну суму 5571569,95 рублів РФ. Згідно зі Специфікацією №21/10 від 31.05.2021 до Контракту поставка товарів здійснювалася на умовах FCA-Ульяновськ, оплата за товар відбувається протягом 180 днів з моменту підписання Специфікації, згідно з п.5.1. вищевказаного Контракту №UA18RU-AVP.

З наведеного слідує, що сплата за товар мала здійснитись протягом 180 днів з моменту підписання Специфікації №21/10 від 31.05.2021, тобто граничний строк сплати - 01.12.2021, що в свою чергу свідчить про неможливість надання декларантом під час митного оформлення відповідних документів, оскільки станом на час подання митної декларації (03.06.2021) оплата за товар ще не відбулась.

При цьому, 18 серпня 2021 року позивачем до Харківської митниці в порядку ч.8 ст.55 МК України подано лист вих.№18/08-21 з проханням прийняти та розглянути додаткові документи щодо підтвердження заявленої митної вартості товарів, що декларуються та скасування рішення про коригування.

В даному листі товариством зазначено, що оплату за придбаний товар було здійснено 17.08.2021 в сумі 5571569,95 рублів РФ, що підтверджується копією платіжного доручення в іноземній валюті або банківських металах №124 від 17.08.2021 (том 4 а.с.92), чим підтверджено 100% сплати за придбаний товар.

За таких обставин, на переконання суду, відображені показники у вказаних документах, які митним органом визнані, як "розбіжності в документах, які не дозволяють визначити митну вартість за ціною угоди", не можуть вважатися недостатніми та такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації.

Посилання в оскаржуваному рішенні на ненадання декларантом інформації щодо угод на ідентичні та подібні товари є таким, що суперечить вимогам ст.53 МК України, оскільки жодним пунктом вказаної норми, якою визначено вичерпний перелік документів, які має подавати декларант для підтвердження заявленої митної вартості, не передбачено подання такого виду документу.

З приводу відсутності даних щодо витрат про навантаження, вивантаження, транспортування, страхування, понесених в Україні та до місця перетинання митного кордону України, суд зазначає наступне.

Так, зі змісту картки відмови в прийнятті митної декларації №UA807071/2021/00981 (том 4 а.с.18-19) вбачається, що серед переліку наданих декларантом документів зазначено про надання ним до митного оформлення автотранспортної накладної б/н від 01.06.2021, рахунку-фактури про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №148 від 02.06.2021, банківського платіжного документу, що підтверджує факт оплати транспортно-експедиційних послуг №2983 від 03.06.2021, документ, що підтверджує вартість перевезення товару довідка №01/06-01 від 01.06.2021, договору про перевезення №01-03/21 від 01.03.2021, заявки №31/05/21 від 31.05.2021.

Дослідивши вказані документи, копії яких містяться в матеріалах справи, судом встановлено, що між ТОВ "АВТОПАРТС-ВМ" (Замовник за договором) та ФОП ОСОБА_1 (Перевізник за договором) укладено договір №01-03/21 про транспортне обслуговування від 01.03.2021, згідно з п.1.1. якого, замовник замовляє, а перевізник надає послугт з організації і виконання перевезень вантажів автомобільним транспортом у міжнародних сполученнях (том 1 а.с.140-142).

Відповідно до заявки на транспортне обслуговування №31/05/21 від 31.05.2021 та автотранспортної накладної CMR б/н від 01.06.2021 транспортування придбаного позивачем товару здійснювалось з пункту навантаження за адресою: АДРЕСА_1 до пункту вивантаження за адресою: АДРЕСА_2 (том 1 а.с.135, 138).

При цьому, вартість послуг за перевезення товару становить 20000 грн, а саме з м.Ульяновськ до Міжнародного автомобільного пункту пропуску "Нехотєєвка/Гоптівка" склала 19500 грн (за маршрутом РФ), а з Міжнародного автомобільного пункту пропуску "Гоптівка/Нехотєєвка" до смт. Пісочин (по Україні) 500 грн, що підтверджується рахунком на оплату №148 від 02.06.2021, довідкою про транспортні витрати №01/06-01 від 01.06.2021 та платіжним дорученням №2983 від 03.06.2021 на суму 20000 грн (том 1 а.с.136, 137, 139).

Отже, висновок митного органу про те, що подані позивачем документи містять розбіжності не знайшли свого підтвердження в ході розгляду судом адміністративної справи.

Також, суд зазначає, що умовами Контракту №UA18RU-AVP та умовами поставки, страхування не є обов`язковим, а тому договір страхування товару не укладався.

Таким чином, посилання митного органу у рішенні про коригування митної вартості від 04.06.2021 на відсутність даних щодо витрат про навантаження, вивантаження, транспортування, страхування, понесених в Україні та до місця перетинання митного кордону України, спростовується наданими декларантом до митного оформлення документами, отримання митним органом яких підтверджується змістом вказаної вище картки відмови.

Щодо посилань на відсутність документів на підтвердження оплати комісійних винагород, суд зазначає, що за змістом п. 5.2. Контракту № UA18RU-AVP витрати за комісійні винагороди, пов`язані з проходженням платежів через банк-кореспондент Постачальника відносяться на рахунок Постачальника, а через банк-кореспондент Покупця - на рахунок Покупця. Отже, комісійні винагороди були передбачені сторонами лише за проходження платежів через банк, а тому враховуючи, що оплата товару відбувалась 17.08.2021, тобто платежі здійсненні вже після митного оформлення (03.06.2021), у позивача були відсутні документи на підтвердження зазначених витрат на час перетинання товаром митного кордону України.

Також неприйнятними є і посилання відповідача на ненадання позивачем даних щодо витрат на оплату звичайних надбавок на прибуток, загальних витрат у зв`язку з продажем на митній території України, прибутку, що одержує експортер у результаті поставки в Україну оскільки в Контракті №UA18RU-AVP від 06.02.2018, який було подано позивачем до митного оформлення, відсутні умови (положення), які б передбачали наявність та, відповідно, оплату, вказаних витрат, що в свою чергу свідчить про неможливість надання декларантом відповідних даних; договірні відносини взагалі не передбачали існування наведених в оскаржуваному рішенні витрат.

Суд звертає увагу, що декларант не зобов`язаний (звільнений від обов`язку) доводити правильність заявленої ним митної вартості: його твердження про розмір митної вартості вважається правомірним, поки протилежне не буде доведено контролюючим органом. Водночас, неподання декларантом документів, перелічених у частині другій статті 53 Митного кодексу України, саме по собі не тягне для нього негативних правових наслідків та не є безумовною підставою для відмови у митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю та, як наслідок, коригування митної вартості товарів лише з посиланням на те, що таке неподання зумовило неповноту та/або недостовірність відомостей про митну вартість.

Така позиція відповідає правовій позиції Верховного Суду, висловленій, зокрема, у постанові від 08 жовтня 2019 року у справі №803/776/17.

Підсумовуючи викладене вище, суд, оцінивши під час розгляду справи документи, які подавались позивачем під час митного оформлення товару, вважає, що подані позивачем документи кореспондуються між собою та містять чітку, недвозначну і зрозумілу інформацію про товар та його ціну, а отже у сукупності ті відомості, які підтверджують числові значення митної вартості (її складових), не дають підстав для сумніву щодо повноти та правильності її визначення декларантом.

В той же час відповідачем не надано доказів на спростування визначеної позивачем вартості товару, а зазначення митним органом у спірних рішеннях про подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей, відмінність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товарів та рівнем митної вартості товарів, митне оформлення яких вже здійснено, без наведення детальних пояснень щодо зроблених коригувань, порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості тощо, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом, або підставою для незастосування обраного ним методу її визначення.

Також суд звертає увагу на різний підхід відповідача до оцінки належності та достатності поданих позивачем документів на підтвердження обраного методу визначення митної вартості - за ціною договору, оскільки з 50 позицій товару, які підлягали митному оформленню відповідно до МД № UA807170/2021/035052 від 03.06.2021, спрацювання ризиків відбулося по позиціям під номерами 19, 25, 26, 42, 43, 45, 49-57. При цьому, за іншими товарними позиціями, зазначеними в митній декларації, які ввозились за тим самим контрактом та на тих саме умовах поставки (FCA, Ульяновськ, РФ), відповідачем не ставилось під сумнів визначення митної вартості за основним методом, проте, за результатами перевірки митний орган здійснив коригування митної вартості лише товарних позицій під номерами 42, 43, 45, 49, 50, 51, 53, 54,55, 57, незважаючи на те, що всі вони поставлялись за однаковими умовами контракту та в межах однієї імпортної операції.

З огляду на наведене, суд вважає, що у відповідача були відсутні фактичні підстави для витребування додаткових документів та для коригування заявленої декларантом митної вартості.

З приводу обраного відповідачем методу визначення митної вартості суд зазначає таке.

Судом встановлено, що зазначену в оскаржуваному рішенні від 04.06.2021 відкориговану митну вартість визначено відповідачем за шостим (резервним) методом на підставі наявної в митного органу інформації, яка міститься в МД №UА110240/2021/1788 від 25.05.2021, МД №UА100050/2021/364911 від 25.05.2021, МД №UА100130/2021/522581 від 25.05.2021, МД №UА807180/2021/2846 від 26.05.2021, МД №UА500150/2021/2976 від 17.03.2021, МД №UА50050/2021/6286 від 20.05.2021, МД №UА807180/2021/3100 від 01.06.2021, МД №UА204120/2021/86281 від 03.06.2021, МД №UА10060/2021/277035 від 05.04.2021, МД №UА807180/2021/2846 від 26.05.2021.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст.64 МК України, якою урегульовано питання визначення митної вартості за шостим (резервним) методом, у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ).

Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях.

Верховний Суд у постанові від 29.09.2020 по справі №520/7041/19 звернув увагу на те, що рішення про коригування митної вартості товарів є обґрунтованим та мотивованим у контексті норм пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України якщо містить не лише дату та номер митної декларації, на підставі якої здійснено коригування митної вартості, а й порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервним методом.

Проте, застосовуючи резервний метод визначення митної вартості "ґ" шляхом використання вищевказаних митних декларацій, митним органом не наведено жодних пояснень зроблених коригувань.

При цьому, відповідачем не доведено неможливість застосування методів "а" - за ціною договору щодо ідентичних товарів і «б» - за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів. Обставин на підтвердження неможливості застосування вказаних методів визначення митної вартості товару, відповідачем не вказано ані під час розгляду справи в суді першої інстанції ані під час апеляційного перегляду.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Разом з тим відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, не доведено правомірності коригування митної вартості ввезеного позивачем товару за шостим (резервним) методом на рівні 7,15 дол. США (або 15550,14 RUB) за 1 кг товару №42; 5,81 дол. США (або 57334,51 RUB) за 1 кг товару №43; 8,01 дол. США (або 12990,82 RUB) за 1 кг товару №45; 5,21 дол. США (або 258439,92 RUB) за 1 кг товару №49; 6,16 дол. США (або 210099,43 RUB) за 1 кг товару №50; 6,16 дол. США (або 446291,99 RUB) за 1 кг товару №51, 7,01 дол. США (або 64745,26 RUB) за 1 кг товару №53; 9,24 дол.США (або 622429,53 RUB) за 1 кг товару №54; 9,24 дол. США (або 483405,43 RUB) за 1 кг товару №55; 5,76 дол. США (або 245561,05 RUB) за 1 кг товару №57.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Враховуючи викладене, суд доходить висновку, що оскаржуване рішення Харківської митниці про коригування митної вартості товарів UA807000/2021/001063/2 від 04.06.2021, винесене відповідачем необґрунтовано, без урахування всіх обставин, які мали значення для його прийняття, не на підставі та не у спосіб, що передбачені Митним кодексом України, а тому є протиправним та підлягає скасуванню.

Як наслідок, підлягає скасуванню і картка відмови в митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA807170/2021/00981 від 04.06.2021, прийнята відповідачем у зв`язку з винесенням цього рішення. Отже, позовні вимоги позивача підлягають задоволенню у повному обсязі.

Витрати зі сплати судового збору підлягають розподілу відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст.ст. 2, 6-11, 14, 77, 139, 194, 205, 243-246, 250, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "АВТОПАРТС-ВМ" (пл. Ю.Кононенка, буд.7, к.38, смт.Пісочин, Харківський район, Харківська область, 62416, ЄДРПОУ 44017626) до Харківської митниці (вул. Короленка, буд.16-Б, м.Харків, 61003, ЄДРПОУ ВП 44017626) про визнання протиправними та скасування рішення, картки відмови - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Слобожанської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів 04.06.2021 №UА807000/2021/001063/2.

Визнати протиправною та скасувати Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 04.06.2021 № UА807170/2021/00981 Слобожанської митниці Держмитслужби.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Харківської митниці (вул. Короленка, буд.16-Б, м.Харків, 61003, ЄДРПОУ ВП 44017626) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АВТОПАРТС-ВМ" (пл. Ю.Кононенка, буд.7, к.38, смт.Пісочин, Харківський район, Харківська область, 62416, ЄДРПОУ 44017626) судовий збір у розмірі 4540,00 грн. (чотири тисячі п`ятсот сорок гривень 00 копійок).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 з 24 лютого 2022 року був введений воєнний стан на території України, у зв`язку з бойовими діями на території м.Харків та Харківської області, повний текст рішення складено 05 червня 2023 року.

Суддя Лариса МАР`ЄНКО