Ухвала

від 12.11.2024 по справі 520/25671/21

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

12 листопада 2024 р. Справа № 520/25671/21Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді Перцової Т.С.,

Суддів: Русанової В.Б. , Макаренко Я.М. ,

розглянувши можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Харківської митниці на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 05.06.2023 по справі № 520/25671/21

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АВТОПАРТС-ВМ"

до Харківської митниці

про визнання протиправними та скасування рішення і картки відмови,

ВСТАНОВИВ

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 05.06.2023 задоволено адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "АВТОПАРТС-ВМ" до Харківської митниці про визнання протиправними та скасування рішення і картки відмови.

На зазначене рішення суду Харківською митницею подано апеляційну скаргу, в якій заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.

В обґрунтування поданого клопотання апелянт зазначає, в порядку самоконтролю Харківська митниця виявила наявність судового рішення Харківського окружного адміністративного суду від 05.06.2023 в Єдиному державному реєстрі судових рішень 24.10.2024 і наступного ж дня подала апеляційну скаргу у справі № 520/25671/21.

Також апелянт зазначає, що в рішенні Харківського окружного адміністративного суду від 05.06.2023 вказано, що розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. З наведеного на думку заявника слідує, що учасники справи не були повідомлені про дату розгляду даної справи. Копію судового рішення Харківська митниця не отримувала, відповідно не могла знати про результат розгляду своєї справи, з яким вона, власне, не погоджується.

З посиланням на ч. 2 ст. 299 КАС України просив поновити строк на оскарження рішення Харківського окружного адміністративного суду від 05.06.2024.

Надаючи оцінку вказаному клопотанню, суд зазначає таке.

Так, згідно з ч.1 ст.295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Матеріалами справи підтверджено, що рішення Харківського окружного адміністративного суду від 05.06.2023 винесено у письмовому провадженні із повідомленням сторін.

Таким чином, останнім днем строку для подання апеляційної скарги є 05.07.2023.

Апеляційну скаргу подано до суду апеляційної інстанції (сформовано в системі "Електронний суд") 25.10.2024, тобто, після спливу тридцятиденного строку для подачі апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України, учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відповідно до ч. 3 ст. 295 КАС України строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 121 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

В силу ч. 2 ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

У пункті 46 рішення Європейського суду з прав людини "Устименко проти України" (№ 32053/13) зазначено, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами. Суд постановив, що якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності".

У пункті 48 рішення Європейського суду з прав людини "Пономарьов проти України" (№ 3236/03) зазначено, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Обґрунтовуючи висновки про обов`язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у пункті 35 рішення Європейського суду з прав людини "Юніон Аліментаріа ОСОБА_2 проти Іспанії" визначено, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов`язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання ("Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain" № 11681/85).

У пункті 44 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Осман проти Сполученого Королівства" зазначено, що обмеження не буде сумісним з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, "якщо воно не має правомірної мети і якщо відсутнє пропорційне співвідношення між вжитими засобами та поставленою метою" (CASO OSMAN CONTRA REINO UNIDO № 23452/94).

Отже, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення в апеляційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин.

Щодо посилання відповідача на те, що розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами колегія суддів враховує наступне.

Матеріалами справи підтверджено, що розгляд даної справи був розпочатий у відкритому судовому засіданні з повідомленням сторін, про що відповідачу було достеменно відомо, оскільки представник відповідача - ОСОБА_1 був присутнім у судових засіданнях, що цілком спростовує доводи апелянта в цій частині.

Колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу на те, що оскаржуване рішення прийнято 05.06.2023, а апеляційну скаргу подано апелянтом лише 25.10.2024. Тобто з моменту винесення оскаржуваного рішення й до моменту звернення скаржника до суду апеляційної інстанції з такою скаргою, сплинуло більше одного року.

Обґрунтувань причин поважності такого зволікання із поданням апеляційної скарги, клопотання відповідача не містить.

При вирішенні питання про поновлення строку апеляційного оскарження суд надає оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду, у взаємозв`язку інтервалів часу: з моменту закінчення встановленого статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України строку апеляційного оскарження до дати звернення з апеляційною скаргою вперше; з моменту повернення вперше поданої апеляційної скарги до дати повторного звернення з апеляційною скаргою і т.д.

Вказана позиція підтверджена висновками Верховного Суду, викладеними в ухвалі від 27.07.2020 по справі № 580/1443/19 (К/9901/18033/20).

Обмеження строку на апеляційне оскарження не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя (рішення Конституційного Суду України від 13.12.2011 №17-рп/2011). Такі обмеження направлені на досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулюють учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків та поважати права та інтереси інших учасників правовідносин.

Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути піддане обмеженням, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав, або фінансовим обмеженням (справа Стаббігс на інші проти Великобританії, справа Девеер проти Бельгії, справа Креуз проти Польщі).

Таким чином, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій і стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

З огляду на викладене, зазначені скаржником обставини про поновлення строку на подання апеляційної скарги є безпідставними та необґрунтованими, а тому останні не можуть свідчити про поважність підстав його пропуску.

Жодних інших обставин поважності пропуску строку на апеляційне оскарження відповідачем не зазначено.

З огляду на наведене, суд вважає, що вказані скаржником доводи не можуть бути підтвердженням поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції та дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання відповідача.

Крім того, частинами 1, 2 ст. 299 КАС України встановлено, що суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо: 1) апеляційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає апеляційному оскарженню; 2) є ухвала про закриття провадження у зв`язку з відмовою від раніше поданої апеляційної скарги цієї самої особи на це саме судове рішення; 3) є постанова про залишення апеляційної скарги цієї самої особи без задоволення або ухвала про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою цієї особи на це саме судове рішення; 4) скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними. Незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга суб`єкта владних повноважень подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків подання апеляційної скарги суб`єктом владних повноважень у справі, про розгляд якої він не був повідомлений або до участі в якій не був залучений, якщо суд ухвалив рішення про його права та (або) обов`язки.

Зазначена норма статті є імперативною і не встановлює будь-яких винятків щодо можливості поновлення строку на апеляційне оскарження після спливу річного строку з дати складення повного тексту судового рішення для суб`єкта владних повноважень.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 05.06.2023 по справі № 520/25671/21 складено 05.06.2023 та оприлюднено в Єдиному державному реєстрі судових рішень 08.06.2023.

Варто вказати, що початок перебігу річного строку з моменту складання оскаржуваного судового рішення, після спливу якого слід відмовляти у відкритті апеляційного провадження, у разі подання апеляційної скарги органом державної влади, органом місцевого самоврядування чи іншим суб`єктом владних повноважень починається разом із початком перебігу строку на апеляційне оскарження.

Положення частини другої статті 299 КАС України містять виняток застосування наслідків пропуску строку на апеляційне оскарження суб`єктами владних повноважень незалежно від причин - подання апеляційної скарги суб`єктом владних повноважень у справі, про розгляд якої він не був повідомлений. У такому випадку, слід звертати увагу на те, коли суб`єкт владних повноважень дізнався про рішення суду, яке оскаржує, коли його отримав.

Як вбачається з наявного в матеріалах справи відзиву на адміністративний позов на протоколів судових засідань, відповідач був проінформований про відкриття провадження у справі, а також його представник приймав участь у судових засіданнях.

Таким чином, відповідач був проінформований про дату, час та місце розгляду справи.

Як зазначив Європейський Суд з прав людини в ухвалі щодо прийнятності заяви від 30.08.2006 (справа «Каменівська проти України»), право на звернення до суду, одним з аспектів якого є право доступу до суду не є абсолютним, воно може бути обмеженим. Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані.

Строки звернення до адміністративного суду з апеляційною скаргою обмежуються у часі, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

У 2022 року ЄСПЛ ухвалив рішення у справі «Завалій та інші проти України», що як і в інших справах - «Пономарьов проти України», «Устименко проти України» українські суди, порушуючи принцип юридичної визначеності, приймали до розгляду за відсутності достатніх підстав і задовольняли скарги, подані поза межами встановленого законодавством строку для апеляційного оскарження.

Відповідно до ч. 3 ст. 299 КАС України питання про відмову у відкритті апеляційного провадження суд апеляційної інстанції вирішує протягом п`яти днів після надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків.

У зв`язку з пропуском заявником строків на апеляційне оскарження при зверненні до суду апеляційної інстанції, подання апеляційної скарги у строк, що становить більше року з моменту оголошення оскаржуваного рішення, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне відмовити у відкритті апеляційного провадження.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги, що апелянтом пропущено більше ніж на рік строк на апеляційне оскарження рішення Харківського окружного адміністративного суду від 05.06.2023 по справі № 520/25671/21, причини пропуску строку наведені у клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження визнані неповажними, колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті апеляційного провадження.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 299, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

У Х В А Л И В

Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Харківської митниці на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 05.06.2023 по справі № 520/25671/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АВТОПАРТС-ВМ" до Харківської митниці про визнання протиправними та скасування рішення і картки відмови.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя Т.С. ПерцоваСудді В.Б. Русанова Я.М. Макаренко