Рішення

від 25.05.2023 по справі 906/181/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,

e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ 03499916

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" травня 2023 р. м. Житомир Справа № 906/181/23

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Кудряшової Ю.В.

секретар судового засідання: Сенькіна Л.А.

за участю представників сторін:

від позивача: Сачок А.В. - адвокат, ордер серії № 1043059 від 26.01.2023;

від відповідача: не прибув.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Будмонтаж "Колос"

до Приватно-орендного сільськогосподарського підприємства "Колос"

про стягнення 1321346,41 грн.

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 1051825,94 грн. основного боргу, 242028,91 грн. інфляційних, 27491,56 грн. 3% річних.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідач не оплатив в повному обсязі придбаний ним товар згідно договору купівлі-продажу № 20 від 01.04.2021.

Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 07.02.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження; призначено підготовче засідання.

Ухвалою суду від 16.03.2023 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, зазначених у позові, просив задовольнити в повному обсязі.

Відповідач не скористався своїм правом надання письмового відзиву на позовну заяву та правом на участь в судовому засіданні: повноважного представника в судові засідання не направляв, про причини неявки суд не повідомляв, хоча про місце, дату та час судового засідання повідомлявся належним чином, на підтвердження чого в матеріалах справи міститься копія реєстру на відправку рекомендованої з повідомленням кореспонденції за 01.05.2023 та трекінгу поштового відправлення 1000233422456, з яких вбачається, що ухвалу суду від 27.04.2023 вручено адресату 05.05.2023.

Оскільки явка представника відповідача в судове засідання не визнана обов`язковою, а надання письмового відзиву є правом відповідача, а не його обов`язком, суд вважає, що неявка представника відповідача та неподання відзиву не перешкоджатиме розгляду справи за наявними в ній матеріалами, відповідно до ч.9 ст.165 ГПК України.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 01.04.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Будмонтаж "Колос" (продавець/позивач) та Приватно-орендним сільськогосподарським підприємством "Колос" (покупець/відповідач) укладено договір купівлі-продажу №20, відповідно до якого продавець зобов`язується передати у власність покупця, а покупець у порядку й на умовах передбачених даним договором зобов`язується прийняти у власність та оплатити товар (п.п. 1.1. договору).

Згідно з п.п. 2.1. договору загальна вартість товару становить 1 550 532 грн., у тому числі ПДВ.

Пунктом 2.2. договору сторони погодили, що розрахунки за товар здійснюються покупцем на підставі виставленого рахунку-фактури, отриманого в рамках цього Договору, в наступному порядку:

- 60% від загальної вартості товару в п.п. 2.1. договору, сплачується покупцем в строк не пізніше п`яти банківських днів з моменту отримання відповідного рахунку, в рамках даного договору в якості попередньої оплати за товар;

- 40% від загальної вартості товару, вказаної п.п. 2.1. договору, сплачується покупцем в строк не пізніше 7 банківських днів з дня отримання всієї кількості товару (вказаного в п. 1.1. Розділу 1 даного Договору).

Пунктом 2.3. договору сторони погодили, що право власності на товар, відповідно до даного договору, переходить до покупця з моменту повної оплати суми зазначеної у пункті 2.1. даного договору.

Оплата за товар, здійснюється шляхом перерахуванням грошових коштів на поточний рахунок продавця в безготівковій формі. Оплата вважається здійсненою з моменту зарахування коштів на рахунок продавця (п.п. 2.4. договору).

Згідно п.п. 3.2. договору факт передачі і приймання товару оформлюється видатковою накладною. В накладних на отримання товару представник покупця вказує, що товар по кількості та якості прийнятий (не прийнятий, в якій частині), зауваження відсутні (наявні), підпис.

Відповідно до п.п. 3.3. договору товар вважається переданим продавцем і прийнятим покупцем:

- по кількості та асортименту відповідно до видаткової накладної;

- по якості відповідно до документу, що підтверджує якість товару.

Пунктом 5.1. договору передбачено, що у випадку порушення своїх зобов`язань з даним договором винна сторона несе відповідальність передбачену даним договором і діючим в Україні законодавством.

Сплата штрафних санкцій, пені і відшкодування збитків не звільняє сторони від виконання взятих на себе зобов`язань за цим договором (п.п. 5.5. договору).

Цей договір вважається укладеним і набуває чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками і скріпленням печаткою обох сторін, і діє до 31 грудня 2021 року, але у будь-якому випадку до повного виконання сторонами узятих на себе зобов`язань (п.п. 8.1. договору).

Згідно п.п. 8.6. договору всі зміни й доповнення до даного договору можуть бути внесені тільки за домовленістю сторін, що оформляється додатковою угодою до договору.

Відповідно до п.п. 8.7. договору зміни в договір набувають чинності після підписання відповідної додаткової угоди уповноваженими на те особами сторін, якщо інше не встановлено в самій додатковій угоді.

01.06.2021 року сторонами було укладено додаткову угоду №1 до Договору купівлі-продажу № 20 від 01.04.2021 (Додаткова угода).

Відповідно до п. 1 Додаткової угоди сторони прийшли до взаємної згоди щодо внесення змін до Договору, шляхом викладення деяких пунктів в такій редакції: Продавець зобов`язується передати у власність Покупця, а Покупець у порядку й на умовах передбачених даним договором зобов`язується прийняти у власність та оплатити товар, загальною вартістю 2082145,14 грн.

Всі інші умови договору залишаються без змін і сторони підтверджують за ними свої зобов`язання (п.п. 9 Додаткової угоди)..

На виконання умов договору відповідач 12.04.2021 в якості попередньої оплати за товар сплатив 930319,20 грн. 20 коп., що підтверджується платіжним дорученням №1040008550 від 12.04.2021.

В послідуючому, позивач поставив відповідачу товар, що підтверджується видатковими накладними, копії яких містяться у справі (а.с. 32-26).

На виконання умов додаткової угоди №1 позивач передав у власність відповідача товар згідно п.п. 1.1. договору в редакції Додаткової угоди №1. Загальна вартість поставленого товару становить у сумі 2082145,14 грн.

28.06.2022 року відповідач оплатив вартість поставленого товару в розмірі 100000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №5882986852 від 28.06.2022.

Тобто, відповідач свої зобов`язання по оплаті товару виконав частково в сумі 1030319,20 грн.

Сторонами підписано акт звірки, відповідно до якого заборгованість за поставлений товар становить 1051825,94 грн.

Позивач відзначив, що станом на дату звернення до суду з даним позовом відповідач не сплатив заборгованість за поставлений товар в розмірі 1051825,94 грн.

З метою захисту своїх прав та інтересів, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Оцінивши в сукупності матеріали справи, проаналізувавши вимоги чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, врахувавши пояснення учасників процесу, господарський суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, враховуючи наступне.

Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку (ст. 509 ЦК України).

Господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку (ст. 173 ГК України).

Відповідно до ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 ЦК України).

Так, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 ЦК України).

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 ЦК України).

Враховуючи вищевикладене, господарський суд приходить до висновку про задоволення позову в частині стягнення основного боргу в сумі 1051825,94 грн.

Крім цього, позивач просить суд стягнути з відповідача 242028,91 грн. інфляційних, 27491,56 грн. 3% річних.

Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

У відповідності до ч. 2 вказаної статті боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши нарахування інфляційних, суд дійшов висновку, що розрахунок є вірним, а вимоги в цій частині такими, що підлягають задоволенню.

Разом з тим, перевіривши розрахунок 3% річних, суд вважає за необхідне відзначити наступне.

З п.п. 2.2. договору вбачається, що остаточний розрахунок за поставлений товар має бути здійснений не пізніше 7 банківських днів з дня отримання всієї кількості товару.

Так, позивач в позовній заяві зазначив, що всю кількість товару ним було поставлено 01.03.2022.

При з`ясуванні граничного строку оплати вартості товару судом прийнято до уваги слідуюче.

Статтею 73 КЗпП встановлено, що 8 березня - Міжнародний жіночий день є святковим днем (вихідним).

Згідно Розпорядження Кабінету Міністрів України № 1004-р від 26.08.2021 з метою забезпечення раціонального використання робочого часу і створення сприятливих умов для святкування у 2022 році 8 березня - Міжнародного жіночого дня рекомендувати керівникам підприємств, установ та організацій (крім органів Пенсійного фонду України, акціонерного товариства "Укрпошта", Державної казначейської служби та банківських установ) для працівників, яким установлено п`ятиденний робочий тиждень із двома вихідними днями в суботу та неділю, перенести у 2022 році в порядку та на умовах, визначених законодавством, робочі дні з понеділка 7 березня на суботу 12 березня.

Отже, дні з 05.03.2022 до 08.03.2022 були вихідними.

Саме з урахуванням наведеного вище, судом обраховано, що період нарахування 3% річних має становити з 13.03.2022 по 20.01.2023.

За наведених вище вихідних даних, вірним є нарахування 3% річних в сумі 27145,75 грн. В стягненні 345,81 грн. 3% річних слід відмовити.

Разом з тим, суд звертає увагу на те, що Закон України "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану", частина 6 статті 6 якого визначає, що у період дії воєнного стану не застосовуються норми статті 53, частини першої статті 65, частин третьої - п`ятої статті 67, статей 71, 73, 78-1 Кодексу законів про працю України та частини другої статті 5 Закону України "Про відпустки" набрав чинності 24.03.2022, тобто після настання граничного строку плати поставленого товару.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідач не подав до суду жодного доказу на спростування позовних вимог, в тому числі доказів проведення розрахунків (платіжні доручення, виписки банківських установ щодо руху коштів, квитанції до прибуткових касових ордерів, тощо).

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 1051825,94 грн. основного боргу, 27145,75 грн. 3% річних, 242028,91 грн. інфляційних обґрунтовані, заявлені у відповідності до вимог чинного законодавства, підтверджуються належними доказами, які є в матеріалах справи, та підлягають задоволенню. В іншій частині позову суд відмовляє.

Судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача пропорційно сумі задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватно-орендного сільськогосподарського підприємства "Колос" (11244, Житомирська область, Звягельський район, с. Сербо-Слобідка, вул. Грека Івана, 47, ід. код 03743405)

- на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Будмонтаж "Колос" (10003, м. Житомир, вул. Чехова, 2 кв. 80, ід. код 20403504) 1051825,94 грн. основного боргу, 27145,75 грн. 3% річних, 242028,91 грн. інфляційних, а також 19815,01 грн. сплаченого судового збору.

3. В решті позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 05.06.23

Суддя Кудряшова Ю.В.

Віддрукувати:

1 - в справу;

2 - позивачу (рек.)

+ на ел. пошту: Kolos_zh@meta.ua

ІНФОРМАЦІЯ_2

3 - відповідачу (рек.)

+ на ел. пошту: ІНФОРМАЦІЯ_1

+ на ел. пошту: dzhugan.m@gmail.com