Рішення

від 06.04.2023 по справі 759/11983/19

ГОЛОСІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 759/11983/19

Провадження № 2/752/472/23

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

06 квітня 2023 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Хоменко В.С.

при секретарі Павлюх П.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Голосіївського районного суду м. Києва цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Оптима Парк», ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Комунальне підприємство «Реєстрація нерухомості» в особі відокремленого підрозділу - Київська філія Комунального підприємства «Реєстрація нерухомості», приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Незнайко Євген Вікторович про визнання договору недійсним та скасування державної реєстрації, -

в с т а н о в и в:

у липні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ТОВ «Оптима Парк», ОСОБА_2 , треті особи: КП «Реєстрація нерухомості» вособі відокремленого підрозділу -Київська філіяКП «Реєстрація нерухомості», ПН Київського міського нотаріального округу Незнайко Є.В., про визнання договору недійсним та скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку, в кому просив:

- визнати протиправним рішення КП «Реєстрація нерухомості» в особі відокремленого підрозділу - Київська філія КП «Реєстрація нерухомості» про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку кадастровий номер 8000000000:79:102:0018 по АДРЕСА_1 площею 0,1 га за ТОВ «Корпорація Едем» та скасувати у державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис про право власності № 27674683;

- визнати недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки, укладений 21.02.2019 року між ТОВ «Оптима Парк» та громадянином ОСОБА_2 , посвідчений ПН Київського міського нотаріального округу Незнайком Є.В., зареєстрований в Реєстрі за № 1044;

- визнати протиправним рішення ПН Київського міського нотаріального округу Незнайки Є.В. про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку кадастровий номер 8000000000:79:102:0018 по АДРЕСА_1 площею 0,1 га за ОСОБА_2 та скасувати у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис про право власності № 30415657.

Позовні вимоги мотивував тим, що 18.12.2008 року Київська міська рада прийняла рішення № 891/891 «Про передачу громадянам у приватну власність земельних ділянок для будівництва, експлуатації та обслуговування житлових будинків, господарських будівель і споруд на АДРЕСА_2 », яким передала, зокрема, йому, земельну ділянку по АДРЕСА_1 , площею 0,10 га, код ділянки 79:102:018.

Вказав, що 22.08.2018 року нібито відбулись установчі збори засновників ТОВ «Корпорація Едем», учасником яких нібито був і він, й засновниками якого було прийнято рішення, оформлене протоколом № 1 установчих зборів ТОВ «Корпорація Едем» від 22.08.2018 року, зокрема, сформувати статутний капітал Товариства у розмірі 100 000,00 грн. за рахунок майнових внесків засновників, в тому, числі його майнового внеску оціночною вартістю 10 000,00 грн.

Заначив, що 23.08.2018 року відбулась державна реєстрація новоутвореної шляхом заснування юридичної особи - ТОВ «Корпорація Едем», ідентифікаційний код 42412644, номер запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 10721020000041192.

23.08.2018 року між ТОВ «Корпорація Едем» та ним нібито укладено Акт прийому-передачі від 23.08.2018 року, за умовами якого він передав, а юридична особа ТОВ «Корпорація і» прийняло в якості внеску до статутного капіталу ТОВ «Корпорація Едем» земельну ділянку кадастровий номер 8000000000:79:102:0018 по АДРЕСА_1 , площею0,10 га, загальною оціночною вартістю 10 000,00 грн.

На підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) Головне управління Держгеокадастру у м. Києві здійснило державну реєстрацію земельної ділянки кадастровий номер 8000000000:79:102:0018 по АДРЕСА_1 площею 0,10 газа ТОВ «Корпорація Едем». Дата державної реєстрації - 15.08.2018 року, тобто за 8 календарних днів до нібито передачі ним за Актом прийому-передачі від 23.08.2018 року.

23.08.2018 року КП «Реєстрація нерухомості» в особі відокремленого підрозділу - Київська філія КП «Реєстрація нерухомості» зареєструвало право власності на земельну ділянку кадастровий номер 8000000000:79:102:0018 по АДРЕСА_1 площею 0,10 га за ТОВ «Корпорація Едем», номер запису про право власності 74683.

20.09.2018 року відбулась зміна повного та скороченого найменування юридичної особи ТОВ «Корпорація Едем» на ТОВ «Оптима Парк», ідентифікаційний код 42412644, номер запису 10721050005041192.

21.02.2019 року між ТОВ «Оптима Парк» та громадянином України ОСОБА_2 укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Незнайком Є.В.

За умовами вказаного договору ТОВ «Оптима Парк» передало, а ОСОБА_2 прийняв у власність земельну ділянку кадастровий номер 800.0000000:79:102:0018 по АДРЕСА_1 площею 0,10 га.

21.02.2019 року Приватний нотаріус на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 21.02.2019 року зареєстрував право приватної власності на зазначену земельну ділянку за ОСОБА_2 .

Вважав, що державна реєстрація права власності на земельну ділянку кадастровий номер 8000000000:79:102:0018 по АДРЕСА_1 площею 0,1 га за ТОВ «Корпорація Едем» підлягає визнанню протиправною та скасуванню, оскільки він не приймав участі в установчих зборах засновників ТОВ «Корпорація Едем», на зборах нібито серед інших був присутній ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт НОМЕР_1 , виданий Солом`янським РУ ГУ МВС України в м. Києві 16.05.2010 року, ідентифікаційний номер: НОМЕР_2 , проте він ні 22.08.2018 року, ні будь-якого іншого дня не приймав участь у зборах засновників ТОВ «Корпорація Едем»; про місце проведення зборів засновників ТОВ «Корпорація Едем» йому не відомо; відносно нього Протокол №1 установчих зборів ТОВ «Корпорація Едем» від 22.08.2018 року містить недостовірні паспортні дані та адресу реєстрації; 25.12.2001 року йому Іванківським РВ ГУ МВС України в Київській області видано паспорт НОМЕР_3 ; йому не відомий приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Анісімов К.С., в його офісі він не був; місцезнаходження приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Анісімова К.С. йому не відоме, а тому він не міг передати ТОВ «Оптима Парк» спірну земельну ділянку.

Крім того, вказав, що, беручи до уваги викладене, відсутність Державного акту на земельну ділянку по АДРЕСА_1 площею 0,10 га та відповідного запису в Державному реєстрі речових прав, свідчить про не набуття ним права власності на земельну ділянку, і відтак він не міг передати її ТОВ «Оптима Парк» як внесок до статутного капіталу.

Також, вважав, що договір купівлі-продажу земельної ділянки, укладений 21.02.2019 року між ТОВ «Оптима Парк» та громадянином України ОСОБА_2 , посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Незнайком Є,В., зареєстрований в Реєстрі за №1044, є недійсним, оскільки його предметом є товар - нібито земельна ділянка кадастровий номер 8000000000:79:102:0018 по АДРЕСА_1 площею 0,10 га, передана ним в якості внеску до статутного капіталу ТОВ «Оптима Парк», разом з тим, він не передавав (не міг передати) у власність зазначену земельну ділянку, а відтак товариство не набуло жодних прав на неї та, у свою чергу, не могло її продати ОСОБА_2 . Таким чином, договір купівлі-продажу від 21.02.2019 року не містить істотну умову предмет договору, а відсутність такої істотної умови як предмет договору є підставою для визнання його недійсним.

Ухвалою судді Святошинського районного суду м. Києва Сенько М.Ф. від 10.07.2019 року справу передано до Голосіївського районного суду м. Києва за підсудністю (т. 1 а.с. 25).

Ухвалою судді Голосіївського районного суду м. Києва Хоменко В.С. від 09.12.2019 року відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання (т. 1 а.с. 66-67).

Ухвалою від 04.02.2021 року витребувано від ТОВ «Оптима Парк» та Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Незнайка Є.В. належним чином засвідчені копії: протоколу № 1 установчих зборів ТОВ «Корпорація Едем» від 22.08.2018 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Анісімовим К.С., зареєстрованого в Реєстрі за № 1070, 1071; акту прийому-передачі від 23.08.2018 року, за умовами якого громадянин України ОСОБА_1 передав, а юридична особа ТОВ «Корпорація Едем» прийняло в якості внеску до статутного капіталу ТОВ «Корпорація Едем» земельну ділянку кадастровий номер 8000000000:79:102:0018 по АДРЕСА_1 , площею 0,10 га, загальною оціночною вартістю 10 000,00 грн. (т. 1 а.с. 191-192).

Ухвалою від 10.11.2021 року підготовче провадження у справі закрито, призначено судовий розгляд (т. 1 а.с. 214).

04.02.2021 року до суду надійшов відзив відповідача ОСОБА_2 , в якому останній просив відмовити у задоволенні позову, посилаючись на безпідставність позовних вимог (т. 1 а.с. 168-174).

Третьою особою - ПН Київського міського нотаріального округу Незнайком Є.В. подано пояснення на позов, в яких останній проти позову заперечив, просив відмовити у задоволенні вимог, вказаних у пунктах 2, 3 прохальної частини позовної заяви, і закрити провадження у справі в частині вимог, викладених у пункті прохальної частини позовної заяви (т. 1 а.с. 114-119).

В судовому засіданні представник позивача - ОСОБА_3 позов підтримав, просив його задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача ОСОБА_2 - адвокат Різник О.О. в судовому засіданні проти позову заперечила, просила відмовити у його задоволенні, посилаючись не недоведеність позивачем його прав чи інтересів, за захистом яких він міг звернутись до суду. Вказала, що позивачем не доведено порушення його прав, не надано з даного приводу доказів, а також не доведено його право власності на спірну земельну ділянку. Крім того, доповнила, що позивач фактично не просить визнати недійсним протокол № 1 установчих зборів ТОВ «Корпорація Едем» від 22.08.2018 року загалом, а лише заявляє вимоги лише щодо однієї людини - учасника.

Відповідач ТОВ «Оптима Парк», який в установленому порядку повідомлявся про дату, час та місце судового розгляду, явку представника в судове засідання не забезпечив, про причини неявки не повідомив, відзив на позов не подав, з клопотаннями з процесуальних питань не звертався.

Третя особа - КП «Реєстрація нерухомості» в особі відокремленого підрозділу - Київська філія КП «Реєстрація нерухомості», яка в установленому порядку повідомлялась про дату, час та місце судового розгляду, явку представника в судове засідання не забезпечила, про причини неявки не повідомила, пояснення на позов не подала, з клопотаннями з процесуальних питань не зверталась.

Третя особа - ПН Київського міського нотаріального округу Незнайко Є.В., який в установленому порядку повідомлявся про дату, час та місце судового розгляду, в судове засідання не з`явився.

Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, надавши оцінку доказам в їх сукупності, суд дійшов наступного.

Судом встановлено та вбачається з матеріалів справи, що 18.12.2008 року Київською міською радою прийнято рішення № 891/891 «Про передачу громадянам у приватну власність земельних ділянок для будівництва, експлуатації та обслуговування житлових будинків, господарських будівель і споруд на АДРЕСА_2 », яким передано, зокрема, ОСОБА_1 , земельну ділянку по АДРЕСА_1 , площею 0,10 га, код ділянки 79:102:018 (т. 1 а.с. 79-81).

22.08.2018 року відбулись установчі збори засновників ТОВ «Корпорація Едем», серед учасників яких зазначено ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , як зазначено позивачем і при зверненні до суду, за результатамияких було прийнято рішення, оформлене протоколом № 1 установчих зборів ТОВ «Корпорація Едем» від 22.08.2018 року, зокрема, сформувати статутний капітал Товариства у розмірі 100 000,00 грн. за рахунок майнових внесків засновників, в тому, числі майнового внеску ОСОБА_1 оціночною вартістю 10 000,00 грн. (т. 1 а.с. 82-83).

23.08.2018 року між ТОВ «Корпорація Едем» та ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , підписано Акт прийому-передачі від 23.08.2018 року, за умовами якого ОСОБА_1 передав, а юридична особа ТОВ «Корпорація і» прийняло в якості внеску до статутного капіталу ТОВ «Корпорація Едем» земельну ділянку кадастровий номер 8000000000:79:102:0018 по АДРЕСА_1 , площею 0,10 га, загальною оціночною вартістю 10 000,00 грн. (т. 1 а.с. 85).

Згідно витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку номер витягу НВ-8000888162019 від 30.01.2019 року, право власності на земельну ділянку кадастровий номер 8000000000:79:102:0018, зареєстровано за ТОВ «Корпорація Едем» (т. 1а.с. 86-88).

20.09.2018 року відбулась зміна повного та скороченого найменування юридичної особи ТОВ «Корпорація Едем» на ТОВ «Оптима Парк», ідентифікаційний код 42412644, номер запису 10721050005041192 (т. 1 а.с. 92-94).

21.02.2019 року між ТОВ «Оптима Парк» та громадянином України ОСОБА_2 укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Незнайком Є.В.

За умовами вказаного договору ТОВ «Оптима Парк» передало, а ОСОБА_2 прийняв у власність земельну ділянку кадастровий номер 800.0000000:79:102:0018 по АДРЕСА_1 площею 0,10 га.

21.02.2019 року приватний нотаріус на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 21.02.2019 року зареєстрував право приватної власності на зазначену земельну ділянку за ОСОБА_2 (т. 1 а.с. 89-91).

За змістом ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Статтею 5 ЦПК України передбачено, що, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

У ст. 203 ЦК України закріплені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, а саме: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Згідно з ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 215 цього ЦК України недійснимє правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Згідно з ч. 3 ст. 215 ЦК України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний) правочин.

Згідно з ч. 1 ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до ст. 319 ЦК України передбачає, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав. Власність зобов`язує. Власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі.

Згідно з ч. 1 ст. 321 ЦК України право власностіє непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Відповідно до абз. 1, 4 ст. 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Держава забезпечує захист прав усіх суб`єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки. Усі суб`єкти права власності рівні перед законом.

Відповідно до ст. 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 373 ЦК України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Право власності на землю гарантується Конституцією України.

Право власності на землю (земельну ділянку) набувається і здійснюється відповідно до закону.

Відповідно до ч. 4 ст. 373 ЦК України власник земельної ділянки має право використовувати її на свій розсуд відповідно до її цільового призначення.

Відповідно до ч. 1 ст. 169, ст. 172 ЦК України територіальні громади діють у цивільних відносинах на рівних правах з іншими учасниками цих відносин. Територіальні громади набувають і здійснюють цивільні права та обов`язки через органи місцевого самоврядування у межах їхньої компетенції, встановленої законом.

Відповідно до ст. 327 ЦК України у комунальній власності є майно, у тому числі грошові кошти, яке належить територіальній громаді. Управління майном, що є у комунальній власності, здійснюють безпосередньо територіальна громада та утворені нею органи місцевого самоврядування.

Відповідно до п. «б» ч. 1 ст. 80 ЗК України суб`єктами права власності на землю є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, - на землі комунальної власності.

Відповідно до ч. 1 ст. 83 ЗК України землі, які належать на праві власності територіальним громадам є комунальною власністю.

Відповідно до п. «а» ч. 2 ст. 83 ЗК України у комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності.

Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Відповідно до ч. 1 ст. 78 ЗК України право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками.

Відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 116, ч. 2 ст. 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Відповідно до ч. 1 ст. 122 ЗК України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Відповідно до ст. 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Відповідно до ст. 126 ЗК України право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Документами, що підтверджують право власності на землю та право користування земельною ділянкою є, зокрема: державний акт на право власності на земельну ділянку або акт на право постійного користування землею (до 01.01.2013 року); свідоцтво про право власності на нерухоме майно (з 01.01.2013 року); витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно або Державного земельного кадастру про реєстрацію права власності.

Документів, що підтверджують право власності на землю та право користування спірною земельною ділянкою ОСОБА_1 , у даній справі не надано. При цьому, позивач як при зверненні до суду, так і в ході розгляду справи вказав про їх відсутність. Представник позивача в судовому засіданні вказав, що позивач не оформив, не набув у встановленому порядку права власності на земельну ділянку, а був ї ї користувачем, проте, доказів з даного приводу також не надав суду.

Також, позивачем доказами в розрізі положень ст. ст. 76-81 ЦПК України не доведено його тверджень про те, що він не приймав участі в установчих зборах засновників ТОВ «Корпорація Едем», що він ні 22.08.2018 року, ні будь-якого іншого дня не приймав участь у зборах засновників ТОВ «Корпорація Едем»; про місце проведення зборів засновників ТОВ «Корпорація Едем» йому не відомо; відносно нього Протокол № 1 установчих зборів ТОВ «Корпорація Едем» від 22.08.2018 року містить недостовірні паспортні дані та адресу реєстрації; 25.12.2001 року йому Іванківським РВ ГУ МВС України в Київській області видано паспорт НОМЕР_3 ; йому не відомий приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Анісімов К.С., в його офісі він не був; місцезнаходження приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Анісімова К.С. йому не відоме, а тому він не міг передати ТОВ «Оптима Парк» спірну земельну ділянку.

Як зазначалось, відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має правов порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Статтею 5 ЦПК України передбачено, що, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Стаття 15 ЦК України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Отже, наведені приписи чинного законодавства визначають об`єктом захисту, в тому числі судового, порушене, невизнане або оспорюване право.

Під порушенням слід розуміти такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилося або зникло як таке, порушення права пов`язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

Таким чином у розумінні закону суб`єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

При цьому суд зазначає, що захист, відновлення порушеного або оспорюваного права чи охоронюваного законом інтересу відбувається, в тому числі, шляхом звернення з позовом до суду.

Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається з двох елементів: предмета і підстави позову.

Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, який являє собою одночасно спосіб захисту порушеного права, а підставою позову є факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу.

Позивачем є особа, яка подала позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. При цьому позивач самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві у чому саме полягає порушення його прав та інтересів, а суд перевіряє ці доводи і в залежності від встановленого вирішує питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту. Тобто вирішуючи спір, суд надає об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначає, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

Лише у разі встановлення наявності порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу позивача та відповідності обраного останнім способу захисту такому порушенню або оспоренню суд може прийняти рішення про задоволення позову.

Наведена позиція ґрунтується на тому, що під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною, внаслідок чого реально відбудеться припинення порушення (чи оспорювання) прав цього суб`єкта, або компенсація витрати, що виникли у зв`язку з порушенням прав, чи в інший спосіб нівелює негативні наслідки такого порушення.

Разом з тим, слід зазначити, що в судовому засіданні не знайшли підтвердження а ні підстави для звернення до суду за захистом свого цивільного права через його порушення, невизнання або оспорювання, як і сам факт порушення, невизнання або оспорювання права, свобод чи законних інтересів, а ні посилання позивача на обґрунтування своїх правових вимог.

Звертаючись до суду, позивачем не доведено у встановленому законом порядку, що є обов`язковим в силу принципу змагальності, передбаченого ст. 12 ЦПК України, факту протиправної поведінки відповідача, тих обставин, на які позивач посилається в своєму позові. Позивачем не вказано, чим саме відповідач порушив його права.

Розглядаючи справу суд приймає лише ті докази, які мають значення для справи. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Таким чином, позивачем не надано належні та допустимі докази у розумінні ст. 76-81 ЦПК України на підтвердження своїх позовних вимог.

Виходячи з вищевикладених вимог діючого законодавства, приймаючи до уваги наявні у матеріалах справи письмові докази, враховуючи обґрунтування позову та доводи заперечень, суд приходить до висновку про те, що позивачем не подані належні та допустимі докази, що містять відомості щодо предмета доказування, і за таких умов заявлений позов не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 15, 16 ЦК України, ст. ст. 12, 13, 76-89, 258, 259, 265, 268, 352, 354 ЦПК України, суд,-

у х в а л и в:

у задоволенні позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Оптима Парк», ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Комунальне підприємство «Реєстрація нерухомості» в особі відокремленого підрозділу - Київська філія Комунального підприємства «Реєстрація нерухомості», приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Незнайко Євген Вікторович про визнання договору недійсним та скасування державної реєстрації - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя В.С. Хоменко