Ухвала

від 01.06.2023 по справі 947/20110/22

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ОДЕСИ

Справа № 947/20110/22

Провадження № 1-кс/947/7046/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.06.2023 року м.Одеса

Слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_3 , розглянувши у судовому засіданні клопотання прокурора відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_3 , про арешт майна, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженніСУ ГУНП в Одеській області перебувають матеріали кримінального провадження внесеного 24.06.2020 року до ЄРДР за №12020160240001094 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.190, ч.3 ст.28 ч.3 ст.358, ч.3 ст.28 ч.4 ст.358, ч.3 ст.362, ч.2 ст.364, ч.3 ст.28 ч.2 ст.366, ч.3 ст.209, ч.2 ст.15 ч.2 ст.209 КК України, щодо заволодіння групою осіб майном АТ «Укрпошта» бази відпочинку « ІНФОРМАЦІЯ_1 » за адресою: АДРЕСА_1 , а також безпідставного виділення у власність ряду громадян земельних ділянок на території Роздільнянського району, для ведення особистого селянського господарства та ведення фермерського господарства.

Прокурор звернувся до суду з клопотанням про накладання арешту на нежитлове приміщення загальною площею 591,6 кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1408941551101, розташоване за адресою: АДРЕСА_2 , шляхом заборони користування та розпорядження власником та іншими особами, а також передачі майна до АРМА, обґрунтовуючи клопотання необхідністю забезпечення збереження речового доказу та запобігання можливості його відчуження. Надалі прокурор звернувся з заявою про залишення без розгляду вимог клопотання, в частині передачі майна до АРМА, підтвердивши в судовому засіданні зазначену заяву. В судовому засіданні прокурор наполягав на задоволенні клопотання про арешт зазначеного майна, посилаючись на те, що майно визнано речовим доказом у кримінальному провадженні та існує необхідність у запобіганні можливості приховування майна, його пошкодження, псування, знищення, перетворення та відчуження.

Вивчивши клопотання та матеріали які обґрунтовують доводи клопотання, вислухавши думку прокурора, приходжу до наступного.

Відповідно до ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Заходом забезпечення кримінального провадження є, зокрема, арешт майна.

Відповідно до ст.172 ч.2 КПК України, клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.

Враховуючи, що вказане майно не було тимчасово вилучене, вважаю можливим, відповідно до ст. 172 ч.2 КПК України, розглянути клопотання без повідомлення підозрюваного власника майна, з метою забезпечення арешту майна.

Згідно ч.2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати, зокрема: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Згідно до ст.170 ч.3 КПК України, у випадку передбаченому п.1 ч.2 цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи, за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст.98 цього Кодексу.

Згідно до ч.2 п.1 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

Вказаний об`єкт нерухомості-нежитлове приміщеннязагальною площею591,6кв.м.,реєстраційний номероб`єкта нерухомогомайна 1408941551101,розташоване заадресою:місто Одеса,Новомосковська дорога,будинок №23,яке належитьна правіприватної власностіБлагодійному фонду«Вільне дихання»ЄДРПОУ 40342916,- визнані речовим доказом в рамках даного кримінального провадження, тобто відповідає критеріям, зазначеним в ст.98 КПК України.

Відповідно до практики Європейського суду, для того, щоб втручання в право власності вважалося допустимим, воно повинно служити не лише законній меті в інтересах суспільства, а повинна бути розумна співмірність між використовуваними інструментами і тією метою, на котру спрямований будь-який захід, що позбавляє особу власності. Розумна рівновага має зберігатися між загальними інтересами суспільства та вимогами дотримання основних прав особи (рішення у справі "АGОSІ" проти Сполученого Королівства" (АGОSІ v. the United Kingdom від 24 жовтня 1986 року, серія А, № 108, п. 52). Іншими словами, заходи щодо обмеження права власності мають бути пропорційними щодо мети їх застосування.

Під час розгляду клопотання, встановлено, що за обставинами даного кримінального провадження втручання у право власності зацікавлених осіб пов`язано із здійсненням кримінального провадження, необхідністю забезпечити збереження речових доказів, а отже, обмеження не є свавільним та відповідає вимогам законності. При цьому дотримано справедливий баланс між вимогами загального суспільного інтересу (у вигляді досягнення завдань кримінального провадження) та вимогами захисту права власності окремих осіб, адже досягнення мети збереження речового доказу неможливо досягти в інший спосіб, ніж арешт майна.

Приймаючи доуваги правовупідставу дляарешту майнатобто необхідністьвиключення ризиківподальшої реалізаціїнерухомого майна,можливість використаннямайна якдоказу укримінальному провадженні,розумність таспіврозмірність обмеженняправа власностізавданням кримінальногопровадження танаслідки арештумайна длятретіх осіб,вважаю доведениму судовомузасіданні слідчимнаявність обґрунтованих підставдля арештузазначеного уклопотанні майна, шляхом заборони його розпорядження. В частині заборони користування, клопотання задоволенню не підлягає, оскільки прокурором не надано даних, що свідчать про наявність підстав для його задоволення в зазначеній частині.

Керуючись ст. ст. 98, 172, 173, 309, 395 КПК України, -

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_3 задовольнити частково.

Накласти арешт на нежитлове приміщення загальною площею 591,6 кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1408941551101, розташоване за адресою: місто Одеса, Новомосковська дорога, будинок №23, шляхом заборони розпорядження власником та іншими особами.

Заборонити державними реєстраторам та органам державної реєстрації прав (в тому числі, але не виключно Міністерству юстиції України та його територіальним органам), виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, районним державним адміністраціям, акредитованим суб`єктам, нотаріусам, іншим особам та органам, які виконують функції державного реєстратора, окрім як за заявами правоохоронних органів, Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, а також на виконання договорів управління укладених з Національним агентством України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, вчиняти будь-які реєстраційні дії стосовно вище вказаного майна та майнових прав.

В іншій частині в задоволенні клопотання відмовити.

Виконання ухвали покласти на прокурора Одеської обласної прокуратури ОСОБА_3 .

Ухвала може бути оскаржена протягом п`яти діб з дня її проголошення до Одеського апеляційного суду.

Слідчий суддя ОСОБА_1