Ухвала

від 01.06.2023 по справі 947/20110/22

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ОДЕСИ

Справа № 947/20110/22

Провадження № 1-кс/947/7045/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.06.2023 року м.Одеса

Слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_3 , розглянувши у судовому засіданні клопотання прокурора відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_3 , про арешт майна, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженніСУ ГУНП в Одеській області перебувають матеріали кримінального провадження внесеного 24.06.2020 року до ЄРДР за №12020160240001094 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.190, ч.3 ст.28 ч.3 ст.358, ч.3 ст.28 ч.4 ст.358, ч.3 ст.362, ч.2 ст.364, ч.3 ст.28 ч.2 ст.366, ч.3 ст.209, ч.2 ст.15 ч.2 ст.209 КК України, щодо заволодіння групою осіб майном АТ «Укрпошта» бази відпочинку « ІНФОРМАЦІЯ_1 » за адресою: АДРЕСА_1 , а також безпідставного виділення у власність ряду громадян земельних ділянок на території Роздільнянського району, для ведення особистого селянського господарства та ведення фермерського господарства, в рамках якого ОСОБА_4 повідомлено пропідозру ускоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.190, ч.3 ст.28 ч.3 ст.358, ч.3 ст.28 ч.4 ст.358, ч.3 ст.28 ч.2 ст.366, ч.3 ст.209 КК України.

Як вбачається з клопотання, під час досудового розслідування було встановлено, що підозрювана ОСОБА_4 є власником корпоративних прав, а саме: на частки у розмірі 100% статутного капіталу ТОВ «Українська обласна агенція з питань садівництва» (код ЄДРПОУ - 42756823), юридична адреса: Одеська область, місто Одеса, вулиця Сегедська, будинок 23, яка складає 65000,00 грн.

Прокурор звернувся до суду з клопотанням про накладання арешту на зазначене майно підозрюваної ОСОБА_4 , обґрунтовуючи клопотання необхідністю забезпечення конфіскації майна, як виду покарання за вчинене кримінальне правопорушення, в якому підозрюються ОСОБА_4 .

В судовому засіданні прокурор наполягав на задоволенні клопотання про арешт зазначеного майна, посилаючись на те, що існує необхідність у запобіганні можливості приховування майна, його перетворення та відчуження.

Вивчивши клопотання та матеріали які обґрунтовують доводи клопотання, вислухавши думку прокурора, приходжу до наступного.

Відповідно до ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Заходом забезпечення кримінального провадження є, зокрема, арешт майна.

Відповідно доп.3ч.2ст.170КПК України, арешт майнадопускається зметою забезпечення,зокрема,конфіскації майнаяк видупокарання.

Згідно до ст.170 ч. 5 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбаченихКримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна.

Відповідно до ст.172 ч.2 КПК України, клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.

Згідно ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати, зокрема: 1) правову підставу для арешту майна; 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

При вирішенні питання, щодо обґрунтованості підозри, належить прийняти до уваги п. 57 рішення ЄСПЛ у справі «K.F. проти Німеччини» від 29 серпня і 24 жовтня 1997 року, згідно до якого наявність «обґрунтованої підозри» означає, що вже існують факти або інформація, які спроможні переконати об`єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа, ймовірно, вчинила правопорушення.

А також рішення ЄСПЛ по справі «Мюрей проти сполученого Королівства» від 28 жовтня 1994 року, в якому зазначено, що факти, які породжують підозру, не обов`язково мають такий саме рівень з`ясовності, який потребується на пізнішому етапі кримінального провадження, тобто факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку.

Приймаючи до уваги дані, які містяться в матеріалах досудового розслідування, вважаю доведеним органом досудового розслідування, наявність обґрунтованої підозри в скоєнні ОСОБА_4 кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.190, ч.3 ст.28 ч.3 ст.358, ч.3 ст.28 ч.4 ст.358, ч.3 ст.28 ч.2 ст.366, ч.3 ст.209 КК України, з яких санкція ч.4 ст.190 КК України, передбачає конфіскацію майна.

Як вбачається з клопотання та доданих до нього матеріалів, підозрювана ОСОБА_4 є власником корпоративних прав, а саме: на частки у розмірі 100% статутного капіталу ТОВ «Українська обласна агенція з питань садівництва» (код ЄДРПОУ - 42756823), юридична адреса: Одеська область, місто Одеса, вулиця Сегедська, будинок 23.

Враховуючи, що вказане майно не було тимчасово вилучене, вважаю можливим, відповідно до ст. 172 ч.2 КПК України, розглянути клопотання без повідомлення підозрюваного власника майна, з метою забезпечення арешту майна.

Відповідно до практики Європейського суду, для того, щоб втручання в право власності вважалося допустимим, воно повинно служити не лише законній меті в інтересах суспільства, а повинна бути розумна співмірність між використовуваними інструментами і тією метою, на котру спрямований будь-який захід, що позбавляє особу власності. Розумна рівновага має зберігатися між загальними інтересами суспільства та вимогами дотримання основних прав особи (рішення у справі "АGОSІ" проти Сполученого Королівства" (АGОSІ v. the United Kingdom від 24 жовтня 1986 року, серія А, № 108, п. 52). Іншими словами, заходи щодо обмеження права власності мають бути пропорційними щодо мети їх застосування.

При розгляді клопотання встановлено, що за обставинами даного кримінального провадження втручання у право власності зацікавлених осіб пов`язано із здійсненням кримінального провадження, необхідністю забезпечити можливу конфіскацію майна за вчинення кримінального правопорушення, а отже, обмеження не є свавільним та відповідає вимогам законності. При цьому дотримано справедливий баланс між вимогами загального суспільного інтересу (у вигляді досягнення завдань кримінального провадження) та вимогами захисту права власності окремих осіб, адже досягнення мети відшкодування шкоди,завданої внаслідоккримінального правопорушення неможливо досягти в інший спосіб, ніж арешт майна.

Приймаючи доуваги правовупідставу дляарешту майнатобто наявністьобґрунтованої підозри,необхідність забезпеченняризиків реалізаціїмайна підозрюваного,розумність таспіврозмірність обмеженняправа власностізавданням кримінальногопровадження танаслідки арештумайна длятретіх осіб,вважаю доведенимнаявність обґрунтованих підстав для арешту зазначеного у клопотанні майна, шляхом заборони відчуження, розпорядження та користування.

Керуючись ст. ст. 98, 172, 173, 309, 395 КПК України, -

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_3 задовольнити.

Накласти арешт на корпоративні права, що належать підозрюваній ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме: на частку у розмірі 100% статутного капіталу ТОВ «Українська обласна агенція з питань садівництва» (код ЄДРПОУ - 42756823), юридична адреса: Одеська область, місто Одеса, вулиця Сегедська, будинок 23, яка складає 65000,00 грн., що належить ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , шляхом заборони відчуження, розпорядження та користування корпоративними правами, в тому числі шляхом заборони державним реєстраторам юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, які уповноважені відповідно до законодавства України здійснювати реєстраційні дії в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, в тому числі нотаріусам, акредитованим суб`єктам, посадовим особам, які уповноважені здійснювати реєстраційні дії в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, вносити зміни до засновників (учасників) зазначеного товариства, зміни розміру часток у статутному капіталі, в тому числі вносити зміни до відомостей про керівника юридичної особи.

Виконання ухвали покласти на прокурора Одеської обласної прокуратури ОСОБА_3 .

Ухвала може бути оскаржена протягом п`яти діб з дня її проголошення до Одеського апеляційного суду.

Слідчий суддя ОСОБА_1