Постанова

від 06.06.2023 по справі 620/4123/22

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 620/4123/22 Суддя (судді) першої інстанції: Бородавкіна С.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 червня 2023 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого - судді Парінова А.Б.,

суддів: Беспалова О.О.,

Ключковича В.Ю.

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 09 вересня 2022 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "БІО ТЕРРА ТЕХНОЛОДЖІ" до Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ :

До Чернігівського окружного адміністративного суду звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «БІО ТЕРРА ТЕХНОЛОДЖІ» з позовом до Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області (надалі - ГУДПС у Чернігівській області, відповідач 1), Державної податкової служби України (надалі -ДПС України, відповідач 2), у якому просило суд:

- визнати протиправними та скасувати рішення Комісії ГУДПС у Чернігівській області, яка приймає рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН або відмову в такій реєстрації: від 16.02.2022 №381204/42784756 про відмову в реєстрації податкової накладної від 19.04.2021 №20; від 09.12.2021 №3497380/42784756 про відмову в реєстрації податкової накладної від 21.04.2021 №21; від 16.02.2022 №3812038/42784756 про відмову в реєстрації податкової накладної від 24.04.2021 №22; від 16.02.2022 №3812037/42784756 про відмову в реєстрації податкової накладної від 27.04.2021 №23; від 16.02.2022 №3812040/42784756 про відмову в реєстрації податкової накладної від 27.04.2021 №24; від 16.02.2022 №3812039/42784756 про відмову в реєстрації податкової накладної від 05.05.2021 №28; від 21.02.2022 №3830805/42784756 про відмову в реєстрації податкової накладної від 06.50.2021 №29;від 21.02.2022 №3830808/42784756 про відмову в реєстрації податкової накладної від 07.05.2021 №30; від 21.02.2022 №3830810/42784756 про відмову в реєстрації податкової накладної від 08.05.2021 №31; від 21.02.2022 №3830806/42784756 про відмову в реєстрації податкової накладної від 08.05.2021 №32; від 21.02.2022 №3830807/42784756 про відмову в реєстрації податкової накладної від 10.05.2021 №33; від 21.02.2022 №3830809/42784756 про відмову в реєстрації податкової накладної від 11.05.2021 №34; від 21.02.2022 №3830804/42784756 про відмову в реєстрації податкової накладної від 13.05.2021 №35;

- зобов`язати ДПС України зареєструвати в ЄРПН податкові накладні: від 19.04.2021 №20, від 21.04.2021 №21; від 24.04.2021 №22; від 27.04.2021 №23; від 27.04.2021 №24; від 05.05.2021 №28; від 06.50.2021 №29; від 07.05.2021 №30; від 08.05.2021 №31; від 08.05.2021 №32; від 10.05.2021 №33; від 11.05.2021 №34; від 13.05.2021 №35.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що податкові накладні, складені ТОВ "БІО ТЕРРА ТЕХНОЛОДЖІ", відповідають змісту здійсненої операції та укладеному договору, а відповідачу на перевірку надавався повний пакет документів, що підтверджує реальність здійсненої операції.

Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 09 вересня 2022 року адміністративний позов задоволено повністю:

- визнано протиправним та скасовано рішення Комісії Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 16.02.2022 №3812041/42784756, від 09.12.2021 №3497380/42784756, від 16.02.2022 №3812038/42784756, №3812037/42784756, №3812040/42784756, №3812039/42784756, від 21.02.2022 №3830808/42784756, №3812041/42784756, №3830810/42784756, №3830806/42784756, 3830807/42784756, №3830809/42784756, №3830804/42784756;

- зобов`язано Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних подані Товариством з обмеженою відповідальністю "БІО ТЕРРА ТЕХНОЛОДЖІ" податкові накладні від 19.04.2021 №20, від 21.04.2021 №21, №22, від 27.04.2021 №23, №24, від 05.05.2021 №28, від 06.05.2021 №29, від 07.05.2021 №30, від 08.05.2021 №31, №32, від 10.05.2021 №33, від 11.05.2021 №34, від 13.05.2021 №35 датою їх фактичного подання;

- стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "БІО ТЕРРА ТЕХНОЛОДЖІ" судові витрати в сумі 16126 (шістнадцять тисяч сто двадцять шість) грн. 50 коп.;

- стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "БІО ТЕРРА ТЕХНОЛОДЖІ" судові витрати в сумі 16 126 (шістнадцять тисяч сто двадцять шість) грн. 50 коп.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, Головне управління Державної податкової служби у Чернігівській області подало апеляційну скаргу, в якій, зазначаючи про неповне з`ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права та здійснення порушень процесуальних норм, просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити. Вимоги апеляційної скарги обґрунтовано тим, що спірні рішення прийняті з дотриманням встановлених вимог щодо їх змісту, форми та обґрунтованості, у зв`язку з тим, що позивачем не було надано контролюючому органу необхідні документи для прийняття Комісією ГУДПС у Чернігівській області рішення про реєстрацію складених ТОВ "БІО ТЕРРА ТЕХНОЛОДЖІ" податкових накладних (не можливо дослідити джерело походження товару, не надано документи щодо транспортування товару (ТТН та/або довіреність)). Крім того, чинним законодавством не передбачена можливість чи необхідність висловлювання податковим органом додаткових зауважень щодо кількості та складу документів, що подаються платником для розгляду контролюючим органом питання щодо реєстрації зупиненої податкової накладної.

Відповідно до частини 2 статті 309 КАС України у виняткових випадках та з урахуванням особливостей розгляду справи апеляційний суд може продовжити строк розгляду справи, про що постановляє ухвалу.

Пунктом 1 статті 6 ратифікованої Законом України № 475/97-ВР від 17.07.1997 року Конвенції про захист прав людини та основних свобод закріплено право вирішення спірного питання упродовж розумного строку.

Згідно п. 26 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів ухвалення рішення в розумні строки відповідно до статті 6 Конвенції також можна вважати важливим елементом його якості. Проте можливе виникнення суперечностей між швидкістю проведення процесу та іншими чинниками, пов`язаними з якістю, такими як право на справедливий розгляд справи, яке також гарантується статтею 6 Конвенції. Оскільки важливо забезпечувати соціальну гармонію та юридичну визначеність, то попри очевидну необхідність враховувати часовий елемент слід також зважати й на інші чинники.

З огляду на перебування членів колегії у відпустці та вищезазначені обставини, колегія суддів апеляційної інстанції доходить висновку, що існує необхідність продовження строку розгляду даної справи на розумний строк.

Позивач відзив на апеляційну скаргу не подав.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

З огляду на викладене, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ТОВ "БІО ТЕРРА ТЕХНОЛОДЖІ" є юридичною особою, зареєстрованою у встановленому законом порядку, про що до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено відповідний запис. Позивач зареєстрований як платник податку на додану вартість.

У квітні-травні 2021 року позивач мав господарські відносини із ФГ "Біоконцепт-Гарденія", ТОВ "Прайм Беррі", ТОВ "Магнат Агро Захід", ФГ "Мельник", ТОВ "Апогей Агро", ФГ "ЛІМ" (а.с. 24, 32, 40, 48, 56, 64, 72, 80, 88, 96, 104, 111, 119).

За наслідками господарських операцій із контрагентами позивач виписав податкові накладні від 19.04.2021 №20, від 21.04.2021 №21, №22, від 27.04.2021 №23, №24, від 05.05.2021 №28, від 06.05.2021 №29, від 07.05.2021 №30, від 08.05.2021 №31, №32, від 10.05.2021 №33, від 11.05.2021 №34, від 13.05.2021 №35 (а.с. 17, 25, 33, 41, 49, 57, 65, 73, 81, 89, 97, 105, 112) та направив їх контролюючому органу за допомогою спеціалізованого програмного забезпечення у вигляді електронного файлу для реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних.

За допомогою програми електронного документообігу позивачем отримано квитанції, де зазначено: "Відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України реєстрація ПН/РК в Єдиному реєстрі податкової накладної зупинена. Платник податку, яким подано для реєстрації ПН/РК в ЄРПН, відповідає пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку. Пропонуємо надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних" (а.с. 18, 26, 34, 42, 50, 58, 66, 74, 82, 90, 98, 106, 113).

Враховуючи наведене, ТОВ "БІО ТЕРРА ТЕХНОЛОДЖІ" до ГУДПС у Чернігівській області направило повідомлення про надання пояснень та копії документів щодо податкових накладних, реєстрацію яких зупинено (а.с. 19-20, 27-28, 35-36, 43-44, 51-52, 59-60, 67-68, 75-76, 83-84, 91-92, 99-100, 107, 114-115).

Рішеннями Комісії регіонального рівня від 16.02.2022 №3812041/42784756, від 09.12.2021 №3497380/42784756, від 16.02.2022 №3812038/42784756, №3812037/42784756, №3812040/42784756, №3812039/42784756, від 21.02.2022 №3830808/42784756, №3812041/42784756, №3830810/42784756, №3830806/42784756, 3830807/42784756, №3830809/42784756, №3830804/42784756 відмовлено в реєстрації вказаних вище податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, у зв`язку з: ненаданням платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податкових накладних, реєстрацію яких зупинено: "неможливо дослідити джерело походження товару, підприємство та/або контрагент задіяні у проведенні ризикових операцій"; ненаданням платником податку копій документів: "первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних"). У додатковій інформації зазначено, що не можливо дослідити джерело походження товару, не надано документи щодо транспортування товару (ТТН та/або довіреність) (а.с. 21, 29, 37, 45, 53, 61, 69, 77, 85, 93, 101, 108, 116).

Вказані рішення оскаржені позивачем в адміністративному порядку (а.с. 22-23, 30-31, 38-39, 46-47, 54-55, 62-63, 70-71, 77-78, 86-87, 94-95, 102-103, 109-110, 117-118).

Не отримавши відповідь на скаргу, ТОВ "БІО ТЕРРА ТЕХНОЛОДЖІ" звернулось до суду з відповідним адміністративним позовом.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що контролюючим органом безпідставно зупинено реєстрацію податкових накладних, як наслідок, недотримання контролюючим органом вимог законодавства на етапі зупинення реєстрації податкових накладних щодо оформлення квитанції прямо вказує на те, що рішення, яке прийняте на наступному етапі, тобто рішення Комісії про відмову у реєстрації податкової накладної, також є протиправним. Також суд першої інстанції дійшов висновку, що зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, подану позивачем податкову накладну датою її отримання є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений, та належним способом захисту порушеного права позивача.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно підпунктів «а», «б» пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування є операції платників податку з: постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

У свою чергу, датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг згідно приписів норми пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (пункт 188.1 статті 188 Податкового кодексу України).

За приписами пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

У відповідності до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246 «Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних» (надалі - Порядок № 1246) податкова накладна електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі - платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі - Кодекс) в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Згідно пункту 12 Порядку № 1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДПС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки, серед іншого, наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування.

За результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (пункт 13 Порядку № 1246).

Так, механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов`язки їх членів визначає Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165 (надалі - Порядок № 1165 в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Пунктом 2 Порядку 1165 визначено, зокрема, що ризик порушення норм податкового законодавства - ймовірність складення та надання податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації в Реєстрі з порушенням норм підпункту «а» або «б» пункту 185.1 статті 185, підпункту «а» або «б» пункту 187.1 статті 187, абзацу першого пунктів 201.1, 201.7, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України за наявності об`єктивних ознак неможливості здійснення операції з постачання товарів/послуг, дані про яку зазначено в такій податковій накладній/розрахунку коригування, та/або ймовірності уникнення платником податку на додану вартість виконання свого податкового обов`язку.

Додатками № 1, № 3 до Порядку № 1165 визначені Критерії ризиковості платника податку на додану вартість та Критерії ризиковості здійснення операцій.

Відповідно до пункту 8 додатку 1 до Порядку № 1165 встановлено наступні Критерії ризиковості платника податку на додану вартість, а саме, у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

В свою чергу, додатком 3 до Порядку № 1165 визначено Критерії ризиковості здійснення операцій, з аналізу яких слідує, що такого критерія ризиковості здійснення операцій, як «задіяний у розповсюдженні ймовірно ризикового податкового кредиту» не визначено Порядком № 1165, тому у контролюючого органу були відсутні підстави віднесення позивача до ризикових платників податків.

Пунктом 4 Порядку № 1165 визначено, що у разі коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у пункті 3 цього Порядку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування не зупиняється в Реєстрі.

Згідно пункту 6 Порядку № 1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну / розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється. Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня. У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення. Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4). У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Аналіз наведених вище правових норм дає підстави для висновку, що рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку повинно містити чітку підставу, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Разом з тим, в оскаржуваних рішеннях Головним управлінням ДПС у Чернігівській області, в рядку «Податкова інформація» не зазначено суть та характер наявної податкової інформації, що стала підставою для прийняття таких рішень, не ідентифіковано конкретні ризикові операції та/або податкові накладні платника, в яких були зафіксовані такі операції. Натомість контролюючий орган, приймаючи оскаржене рішення, обмежився лише загальною оцінкою, зазначивши «задіяний у розповсюдженні ймовірно ризикового податкового кредиту».

Отже, оспорювані рішення не містять обґрунтувань, підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податків відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку.

Верховний Суд у постановах від 16 грудня 2020 року по справі № 340/474/20, від 5 січня 2021 року по справі № 640/10988/20, від 5 січня 2021 року по справі № 640/11321/20 зазначав, що при вирішенні спорів такої категорії суди, з огляду на правове регулювання і характер цих відносин, мають досліджувати і надавати оцінку змісту оскаржуваного рішення, змісту протоколу засідання комісій та наданих податковим органом документів, порядку прийняття рішення та повноваженням комісії контролюючого органу.

Проте, у спірному рішенні не ідентифіковано конкретні ризикові операції та/або податкові накладні платника, в яких були зафіксовані такі операції, а також зазначено, на чому базуються висновки відповідача та якими обставинами (фактами) вони підтверджуються. Оскаржуване рішення не містить будь-яких обґрунтувань неможливості виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, на підставі поданих позивачем документів, та не містить посилань на те, які саме документи, надані позивачем, не спростували висновку про відповідність позивача критеріям ризиковості.

Отже, спірне рішення не містить обґрунтувань підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податків відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку.

Водночас відсутність конкретизації щодо податкової інформації, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування, з боку Комісії не тільки позбавляє права позивача на обґрунтоване та вмотивоване оскарження вказаних рішень, але і свідчить про недотримання суб`єктом владних повноважень вимог Конституції України щодо обов`язку діяти в межах повноважень, на підставі та у спосіб, встановлений законодавством.

У зв`язку з цим, суд першої інстанції дійшов правильного висновку щодо визнання протиправність спірного рішення про відмову у реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

При цьому колегією суддів враховується, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

За таких обставин колегія суддів вважає правильними висновки суду першої інстанції про те, що належним і повним способом захисту порушених прав позивача є зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкової накладної податкову накладну.

Судова колегія вважає за необхідне зазначити, що при реєстрації податкової накладної фактично проводиться моніторинг операції чи платника податків лише за зовнішніми (формальними) критеріями. Тому під час розгляду справи суд не робить висновків щодо реальності операцій за участю позивача, а лише оцінює наявність чи відсутність підстав для реєстрації податкової накладної. При цьому здійснення моніторингу відповідності ПН/РК критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення такого моніторингу не повинно підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 21 травня 2020 року по справі №0940/1240/18).

З урахуванням наведеного судова колегія доходить висновку, що за відсутності належного мотивування контролюючим органом рішення про відмову у реєстрації податкових накладних з підстав ненадання певних документів без їх деталізації, такі рішення не узгоджуються з вимогами наведених вище нормативно-правових актів, а тому підлягають визнанню протиправними та скасуванню.

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 21 травня 2020 року по справі № 560/391/19 та відповідно до частини 5 статті 242 КАС України, підлягає врахуванню судом при розгляді цієї справи.

Таким чином, судова колегія доходить висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а викладені в апеляційній скарзі доводи позицію суду першої інстанції не спростовують.

Доводи апеляційної скарги не заслуговують на увагу, оскільки їх суть зводиться до констатації норм законодавства, а не помилок чи то порушень судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення, за таких обставин доводи апеляційної скарги не впливають на висновки суду, викладені в оскаржуваному судовому рішенні.

Судовою колегією враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Приписи ст. 316 КАС України визначають, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 240, 242-244, 250, 308, 311, 312, 315, 320, 321, 322, 325 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області залишити без задоволення.

Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 09 вересня 2022 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя А.Б. Парінов

Суддів: О.О. Беспалов

В.Ю. Ключкович