Постанова

від 27.04.2023 по справі 753/13173/17

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 753/13173/17

Апеляційне провадження №22-ц/824/2805/2023

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 квітня 2023 року місто Київ

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді Журби С.О.,

суддів Писаної Т.О., Приходька К.П.,

за участю секретаря Сас Ю.В.,

розглянувши справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Дарницького районного суду міста Києва від 17 серпня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , треті особи: нотаріус Першої київської державної нотаріальної контори Панченко Людмила Євгенівна, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Постол Наталія Іванівна, про визнання заповіту недійсним,

В С Т А Н О В И В:

У липні 2017 року позивачі звернулися до суду з позовом про визнання заповіту недійсним.

В обґрунтування позову зазначили, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивачів ОСОБА_4 . Після його смерті відкрилась спадщина, до складу якої входить квартира АДРЕСА_1 , що належала батькові на праві власності. Спадкоємцями першої черги є позивачі, як доньки померлого, та відповідачка, яка є його матір`ю. Звернувшись до нотаріуса із заявами про прийняття спадщини позивачі дізнались, що 19.07.2013 року батько склав заповіт на користь своєї матері. Позивачі вважають, що заповіт не відповідав дійсній волі їхнього батька, оскільки він обіцяв, що усе його майно після його смерті відійде їм у рівних частках. За життя він був військовослужбовцем та приблизно з 1995-1996 років почав надмірно вживати алкоголь, багато разів лікувався анонімно та кодувався. На момент складання та посвідчення заповіту батько страждав хронічним алкоголізмом з інтелектуально-мнестичними й емоційно-вольовими порушеннями, виявляв ознаки органічного ураження головного мозку складного генезису, а тому за станом здоров`я не міг розуміти значення своїх дій та керувати ними. Наявність психічних розладів у батька була встановлена в ході проведення судово-психіатричної експертизи, яка була призначена по цивільній справі за його позовом до другої дружини про визнання шлюбного контракту, укладеного 26.10.2001 року, недійсним. Позов був задоволений. З жовтня 2002 року пияцтво батька стало регулярним та носило запойну форму. З 12.12.2005 по 29.12.2005 він проходив стаціонарне лікування від алкоголізму, після якого був поставлений на облік до лікаря-нарколога. Через вживання алкоголю він постійно був у депресивному стані, його дії були нелогічними, непослідовними, взаємовиключними. Про непослідовні дії батька свідчить і той факт, що 05.05.2016 року за договором дарування він подарував квартиру АДРЕСА_1 позивачці ОСОБА_1 , а вже 08.09.2016 року наполіг на його розірванні і договір був розірваний. З 2010 року батько регулярно проходив стаціонарне лікування від хвороби «цироз печінки», від якої і помер. Оскільки з 2001 року батько страждав на хронічний алкоголізм з психічними розладами, внаслідок чого не усвідомлював значення своїх дій та не міг ними керувати, позивачі просили визнати заповіт від 19.07.2013 року недійсним.

Рішенням Дарницького районного суду міста Києва від 17 серпня 2021 року у задоволені позову відмовлено.

Не погоджуючись із таким судовим рішенням, ОСОБА_1 направила апеляційну скаргу, в якій зазначила, що оскаржуване рішення вважає незаконним та таким, що ухвалене з порушенням норм процесуального права та з неправильним застосуванням норм матеріального права. Вказує на те, що висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи та є помилковими. У зв`язку з цим апелянт просив апеляційний суд рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.

20.07.2022 року відповідач направив відзив на апеляційну скаргу, вважаючи доводи апеляційної скарги безпідставними, а рішення суду - законним і обґрунтованим. Просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду - без змін.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 08 вересня 2022 року по справі призначено посмертну судову-психіатричну експертизу, проведення якої доручено експертам Комунального закладу охорони здоров`я «Харківська обласна клінічна лікарня №3».

31.01.2023 року до Київського апеляційного суду від Комунального закладу охорони здоров`я «Харківська обласна клінічна лікарня №3» надійшов висновок судово-психіатричного експерта №47.

В судове засідання 27.04.2023 року позивачі не з`явились, про розгляд справи належним чином повідомлялись, про причини неявки суд не повідомили, клопотання про відкладення розгляду справи до суду не надали.

Згідно вимог ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими (за умови дотримання відповідної процедури та наявності передбачених законом підстав) доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Положеннями ст. 263 ЦПК України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів прийшла до висновку про відсутність підстав для скасування рішення суду першої інстанції.

В ході розгляду справи судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , дошлюбне прізвище ОСОБА_5 , є донькою ОСОБА_4

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , дошлюбне прізвище ОСОБА_5 , є також донькою ОСОБА_4 .

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , причина смерті - цироз печінки (а. с. 3, 14). Після його смерті приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Постол Н. І. заведено спадкову справу № 1/2017, номер у спадковому реєстрі 60213550.

29.06.2017 ОСОБА_2 подала заяву про прийняття спадщини після померлого батька ОСОБА_4 . Заява зареєстрована в реєстрі за № 1341. ОСОБА_1 подала аналогічну заяву 06.03.2017, номер в реєстрі 462.

За життя 19.07.2013 ОСОБА_4 склав заповіт, яким заповів належну йому на праві власності квартиру АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_3 . Заповіт посвідчений державним нотаріусом Першої київської державної нотаріальної контори Панченко Л. Є., зареєстровано в реєстрі за № 15-760.

За життя ОСОБА_4 був військовослужбовцем. У період з 21.06.1986 по 05.07.1986 він приймав участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, що підтверджується посвідченням особи категорії 1, серія НОМЕР_1 .

Відповідно до свідоцтва про хворобу № 596-х, виданого військово-лікарською комісією ГВКГ хірургічного профілю 21.10.2002, полковник ОСОБА_6 був визнаний непридатним до військової служби в мирний час та обмежено придатним у військовий час через низку захворювань, отримання яких пов`язане з проходженням військової служби та участю в ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.

За результатами медогляду полковнику запасу ОСОБА_6 була призначена 2 група інвалідності внаслідок захворювань, отриманих у період проходження військової служби, що підтверджується посвідченням від 12.09.2016.

ОСОБА_4 був засновником ТОВ «Інтелія ком», код ЄДРПОУ 34329211, яке зареєстроване 17.04.2006, та засновником і керівником ТОВ «Спецтрансшлях», код ЄДРПОУ 35575974, яке було зареєстроване 21.11.2007. Як керівник ТОВ «Спецтрансшлях» 21.04.2009 він відкрив банківський рахунок в ВАТ «ВіЕйБі Банк» для здійснення розрахунково-касового обслуговування товариства.

Як фізична особа ОСОБА_4 мав банківський рахунок в ПАТ КБ «ПриватБанк». 24.12.2008 він уклав з ПАТ «СК «Провідна» договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів із забезпечення транспортного засобу - автомобіля марки Opel Kadett, 1991 року випуску, номерний знак НОМЕР_2 , а 10.07.2016 - аналогічний договір з ПрАТ «СК «Талісман Страхування». ОСОБА_4 проводив математичні розрахунки вартості комунальних послуг за квартиру АДРЕСА_1 за період з 03.09.2012 по 15.07.2013 та з 19.12.2014 по 25.11.2015.

В 2006 році ОСОБА_4 позивався до ОСОБА_7 про визнання шлюбного контракту від 26.10.2001 недійсним. Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 02 квітня 2012 року по справі № 02-2-275/12 позов було задоволено. В ході розгляду цієї справи 13.11.2007 була проведена амбулаторна судова психіатрична експертиза, а 05.10.2008 - комісійна судово-психіатрична експертиза. За висновками двох експертиз на момент підписання шлюбного контракту, 26.10.2001, ОСОБА_4 виявляв ознаки органічного ураження головного мозку складного генезу (судинно-інтоксикаційного) F (07.9), ознаки хронічного алкоголізму F (10.2) з інтелектуально-мнестичними і емоційно-вольовими порушеннями. Наявні в ОСОБА_4 на момент підписання шлюбного контракту, 26.10.2001, психічні розлади були виражені настільки, що позбавляли його можливості у цей період повною мірою усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними.

У ході проведення комісійної судово-психіатричної експертизи була досліджена медична документації ОСОБА_4 та встановлено, що «…Згідно медичній картці амбулаторного хворого з наркодиспансеру відомо, що ОСОБА_4 після стаціонарного лікування з 12.12.05 по 20.12.05 в КМНКЛ «Соціотерапія» з діагнозом: «Стан відміни алкоголю з делірієм, неускладнений, з виходом в амнестичний синдром», перебуває на обліку в лікаря-нарколога. З лютого 2006 року підекспертний у зв`язку із ознаками в нього хронічного алкоголізму регулярно спостерігався дільничним наркологом. 07.03.07 був представлений на ЛКК: «взят на учет по выписке из ДДК «Крок», где проходил лечение с 12.12. по 20.12.2005, находился по поводу делирия с выходом в амнестичиский синдром, кабинет посещал. Имеет место прекращение употребления спиртных напитков. При осмотре признаков интоксикации не обнаружено. Рекомендовано снять с учета в связи с ремиссией». …».

З 20.12.2005 по 29.12.2005 ОСОБА_4 перебував на стаціонарному лікуванні в Головному військовому клінічному госпіталі з діагнозом: «Хронічний алкоголізм 2 ст. Екзогенна енцефалопатія 2 ст. Екзогенна полінейропатія. Хронічний токсичний гепатит».

Допитаний в ході проведення комісійної судово-психіатричної експертизи ОСОБА_4 визнав, що «…з 1996-97 років почав лікуватися від алкоголізму, так як настоювала дружина, починалися проблеми на роботі: « ОСОБА_8 раз кодировался у Довженко в 1998, 2000, 2001, 2003 годах… лечился анонимно у невропатологов, наркологов… лежал на ОСОБА_9 несколько раз» … Вказує, що з 1998 по 2005 роки пив дуже сильно…».

Станом на день проведення комісійної судово-психіатричної експертизи, 05.10.2008, при дослідженні психічного стану ОСОБА_4 він не виявляв маячення та обману сприйняття. Були виявлені риси морально-етичного зниження за алкогольним типом, риси психічної і фізичної залежності від алкоголю.

З відповіді Київської міської психоневрологічної лікарні № 2 від 19.09.2019 за № 061/203/06-1658 встановлено, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який проживав за адресою: АДРЕСА_2 , в цьому закладі під наглядом лікаря-психіатра не перебував, за медичною допомогою не звертався.

Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції виходив із необґрунтованості та недоведеності позовних вимог.

Колегія суддів апеляційного суду погоджується із таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне:

Ст. 12 ЦПК України встановлено принцип змагальності сторін в цивільному процесі, який полягає в тому, що кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, прямо встановлених Законом. При цьому сторона самостійно несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Обов`язок доведення своєї позиції за допомогою належних та допустимих доказів міститься і в ст. 81 ЦПК України. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. За таких умов суд може приймати та покладати в основу рішення по справі лише ті обставини, які були доведені сторонами. При цьому сторона сама визначає обсяг та достатність доказів, що надає до суду, а витребування таких доказів судом самостійно без наявності передбачених законом підстав у чітко визначених випадках було б порушення принципу змагальності сторін в судовому процесі, що є неприпустимим.

З урахуванням наведених норм на підтвердження своїх вимог позивачами мало б бути представлено до суду належні та допустимі докази з приводу того, що на час посвідчення оскаржуваного заповіту ОСОБА_4 перебував в такому стані, що не мав можливості усвідомлювати значення своїх дій.

Звертаючись до суду із апеляційною скаргою, ОСОБА_1 зазначала, що суд першої інстанції безпідставно відмовив їй у задоволені клопотань про призначення посмертної судово-психіатричної експертизи, що на думку апелянта свідчить про фактичне позбавлення сторони позивачів можливості надати докази для підтвердження заявлених позовних вимог. Зазначала, що вважає передчасними висновки суду першої інстанції, що стали підставою для відмови у задоволенні позовних вимог, а тому просить апеляційний суд призначити по справі посмертну судово-психіатричну експертизу.

З метою забезпечення особі можливості у здобутті та представленні до суду доказів на підтвердження своїх вимог, апеляційний суд дійшов висновку про необхідність задоволення вищевказаного клопотання апелянта про призначення експертизи, відтак ухвалою від 08 вересня 2022 року призначив по справі посмертну судову-психіатричну експертизу.

31.01.2023 року до Київського апеляційного суду від Комунального закладу охорони здоров`я «Харківська обласна клінічна лікарня №3» надійшов висновок судово-психіатричного експерта №47.

Згідно висновку судово-психіатричного експерта №47 Рекалов Г.М., за представленими даними, у період часу, якому відповідає укладання та посвідчення заповіту, 19 липня 2013 року, виявляв хронічні, стійкі психічні розлади у формі органічного розладу особистості та синдрому залежності внаслідок вживання алкоголю; ОСОБА_4 , за представленими даними, у період часу, якому відповідає укладання та посвідчення заповіту, 19 липня 2013 року, відповідно до свого психічного стану, був здатний усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними.

Як вбачається з вищевказаного висновку експерта, незважаючи на наявні у ОСОБА_4 психічні розлади у формі органічного розладу особистості та синдрому залежності внаслідок вживання алкоголю, на час посвідчення заповіту він тим не менш міг усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. Таким чином та обставина, на якій позивачі грунтували свої вимоги, була спростована в ході розгляду справи. Той факт, що було визнано недійсним інший правочин ОСОБА_4 , укладений за декілька років до посвідчення оскаржуваного в даній справі заповіту, не може свідчити про те, що на момент укладення та посвідчення спірного заповіту така обставина продовжувала зберігати свою дію, що прямо було підтверджено відповідною експертизою.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку про те, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дав належну оцінку зібраним доказам, вірно послався на закон, що регулює спірні правовідносини, відтак дійшов законної та обґрунтованої позиції при вирішенні справи. Доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження при розгляді справи апеляційним судом. За таких умов підстави для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції при апеляційному розгляді відсутні.

Керуючись ст.ст. 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Дарницького районного суду міста Києва від 17 серпня 2021 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Головуючий С.О. Журба

Судді Т.О. Писана

К.П. Приходько