Рішення
від 24.05.2023 по справі 916/1993/22
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ


РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" травня 2023 р. м. Одеса Справа № 916/1993/22

Господарський суд Одеської області у складі судді Невінгловської Ю.М.,

секретар судового засідання Курко Ю.О.

за участю представників сторін:

від позивача: Моряков К.І.;

від відповідача: Споришев М.О.;

від третьої особи (ФОП Митько Д.М.): Беззубкін С.М.;

від третьої особи (ТОВ ТРАНС-ТИР): Сандаков О.В.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю ПОРТ КЛІРЄНС (65014, м. Одеса, вул. Базарна, буд. 5/5, оф. 108, код ЄДРПОУ 44287974);

до відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю ФЕСІТ ЮНАЙТЕД (68355, Одеська обл., Кілійський р-н, м. Вилкове, вул. Моряків-десантників, буд. 40, код ЄДРПОУ 41604751);

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: 1) Фізичної особи-підприємця Митько Дмитра Миколайовича ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) ;

2) Товариства з обмеженою відповідальністю ТРАНС-ТИР (65098, м. Одеса, вул. Привозна, 1, код ЄДРПОУ 41604751);

про розірвання договору та стягнення 165193,34 грн. та 12 289,56 доларів США.

1. Суть спору: ТОВ «ПОРТ КЛІРЄНС» звернувся до Господарського суду Одеської області з позовною заявою (вх.№2070/22) до ТОВ «ФЕСІТ ЮНАЙТЕД», в якій позивач просить суд, з урахуванням заяви (вх.№26912/22 від 29.11.2022) про зміну предмета позову, розірвати договір про надання транспортно-експедиційних та/або митно-брокерських послуг та послуг перевантаження вантажів від 07.04.2022 № 08/04/22, стягнути з відповідача збитки у розмірі 165193,34 грн. та вартість вантажу у розмірі 12289,56 доларів США, а також судові витрати.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем порушено умови договору про надання транспортно-експедиційних та/або митно-брокерських послуг та послуг перевантаження вантажів від 07.04.2022 №08/04/22 щодо виконання прийнятих на себе зобов`язань щодо перевезення вантажів, у зв`язку із чим позивачу завдані збитки.

2. Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 22.08.2022 було відкрито провадження у справі №916/1993/22 за правилами загального позовного провадження, із призначенням підготовчого судового засідання на 21.09.2022.

Водночас, разом із позовною заявою позивачем було подано до суду заяву про забезпечення позову (вх. ГСОО №2-686/22), в якій заявник просив суд вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти, які знаходяться на рахунках відкритих у будь-яких фінансових установах та належать ТОВ «ФЕСІТ ЮНАЙТЕД» та які будуть виявлені в ході виконавчого провадження в межах ціни позову у розмірі 165193,34 грн.

Ухвалою суду від 19.09.2022 відмовлено ТОВ «ПОРТ КЛІРЄНС» в задоволенні заяви про забезпечення позову (вх.№2-686/22 від 17.08.2022) у справі №916/1993/22.

У судовому засіданні 21.09.2022 суд оголосив протокольну ухвалу про відкладення розгляду справи на 12.10.2022.

У судовому засіданні 12.10.2022 суд ухвалою у протокольній формі оголосив про відкладення розгляду справи на 03.11.2022.

03.11.2022 судом отримано від ТОВ «ПОРТ КЛІРЄНС» клопотання (вх.№24690/22) про залучення до участі у справі ФОП Митько Д. М. та ТОВ «ТРАНС-ТИР» в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача. В обґрунтування поданого клопотання позивач зазначав, що для перевезення вантажу з м. Одеси (Україна) до м. Констанца (Румунія) відповідач залучив ФОП Митько Д.М., який в свою чергу залучив для здійснення перевезення за вказаним маршрутом ТОВ «ТРАНС-ТИР», яке здійснювало перевезення вантажу.

Ухвалою суду від 03.11.2023 клопотання (вх.№24690/22 від 03.11.2022) ТОВ «ПОРТ КЛІРЄНС» про залучення до участі третіх осіб у справі №916/1993/22 задоволено. Залучено Фізичну особу-підприємця Митько Дмитра Миколайовича та Товариство з обмеженою відповідальністю «ТРАНС-ТИР» до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача.

04.11.2022 до суду від позивача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи доказів направлення позовної заяви з додатками третім особам.

Протокольною ухвалою Господарського суд Одеської області від 04.11.2022 було відкладено розгляд справи №916/1993/22 на 16.11.2022.

16.11.2022 до суду від ТОВ «ФЕСІТ ЮНАЙТЕД» надійшов відзив.

16.11.2022 до суду від позивача надійшло клопотання про долучення доказів до матеріалів справи, а саме: заяви свідка - заступника директора ТОВ «ПОРТ КЛІРЄНС» Байрак Тетяни Юріївни від 07.11.2022, посвідченої приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Сімоновою О.Ю.

21.11.2022 та 29.11.2022 до суду від позивача надійшло клопотання про витребування доказів.

28.11.2022 від позивача надійшла відповідь на відзив.

Ухвалою суду від 01.12.2022 призначено підготовче засідання по справи №916/1993/22 на "14" грудня 2022.

29.11.2022 судом було отримано від ТОВ «ПОРТ КЛІРЄНС» заяву (вх.№26912/22) про зміну предмета позову.

У судовому засіданні 14.12.2022 судом було встановлено, що позивачем недоплачено судовий збір за змінені позовні вимоги, на підставі чого суд оголосив протокольну ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

16.12.2022 судом отримано від ТОВ «ПОРТ КЛІРЄНС» заяву (вх.№28715/22) про усунення недоліків, згідно якої позивачем було доплачено судовий збір у встановленому порядку та розмірі за змінені позовні вимоги.

Ухвалою суду від 26.12.2022 продовжено здійснення розгляду справи №916/1993/22. Підготовче засідання по справі призначено на "16" січня 2023 р. о 12:30.

30.12.2022 до суду від ТОВ «ТРАНС-ТИР» надійшли пояснення.

16.01.2023 до суду від ТОВ «ТРАНС-ТИР» надійшла заява про недостовірність доказів позивача та виклик свідка.

16.01.2023 до суду від ТОВ «ТРАНС-ТИР» надійшло клопотання про витребування доказів.

16.01.2023 суд протокольною ухвалою відклав розгляд справи на 08.02.2023 о 15:00 год.

06.02.2023 до суду від ФОП Митько Д.М. надійшли пояснення.

06.02.2023 до суду від відповідача надійшов відзив на уточнену позовну заяву.

08.02.2023 до суду від позивача надійшло клопотання про долучення доказів до матеріалів справи.

У судовому засіданні 08.02.2023 суд протокольною ухвалою відклав судове засідання до 23.03.2023

23.03.2023 до суду від позивача надійшло клопотання про долучення доказів до матеріалів справи.

У судовому засіданні 23.03.2023 суд протокольною ухвалою відклав судове засідання до 24.04.2023

20.04.2023 до суду від відповідача надійшов супровідний лист, в якому останній просив долучити до матеріалів справи флеш носій FECIT UN, на якому знаходиться Договір між ТОВ «ФЕСІТ ЮНАЙТЕД» та ТОВ «ПОРТ КЛІРЕНС» за № 08/04/22 про надання транспортно-експедиційних та/або митно-брокерських послуг та послуг перевантаження вантажів від 07.04.2022 та остання сторінка договору зі зміною замовника, саме на позивача ТОВ "ПОРТ КЛІРЕНС", яка не підписана та не повернута до виконавця.

21.04.2023 від позивача до суд надійшли додаткові пояснення.

У судовому засіданні 24.04.2023 суд ухвалою у протокольній формі закрив підготовче провадження та призначив розгляд справи по суті в засіданні суду на 11.05.2023.

У судовому засіданні 11.05.2023 судом було оголошено перерву до 24.05.2023.

У судовому засіданні 24.05.2023 судом було оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

3. Аргументи учасників справи.

3.1. Доводи позивача.

Позивач вказує, що 07.04.2022 року між ТОВ «ПОРТ КЛІРЄНС» та ТОВ «ФЕСІТ ЮНАЙТЕД» було укладено договір про надання транспортно-експедиційних та/або митно- брокерських послуг та послуг перевантаження вантажів від 07.04.2022 року № 08/04/22, за умовами якого Виконавець зобов`язався за плату та за рахунок Замовника надавати або організувати надання транспортно-експедиційних послуг та/або митно-брокерських послуг, що пов`язані з організацією та забезпеченням перевезення експортно-імпортних та транзитних вантажів Замовника, а також додаткових послуг, що необхідні для доставки вантажу.

Позивач вказує, що в рамках дії цього Договору, позивачем відповідачу було доручено організувати надання всього комплексу транспортно-експедиційних та митно-брокерських послуг, пов`язаних з організацією та забезпеченням перевезення непродовольчих товарів господарсько-побутового призначення загальною вартістю 12 289,56 доларів США та вагою 2 800 кг (далі - «Вантаж») з м. Одеси (Україна) до Федеративної Республіки Нігерія для Клієнта Позивача, громадянки Федеративної Республіки Нігерія пані ОСОБА_1 (англ. Jane Ogadima Frank). Детальний перелік Вантажу міститься у супровідних документах, копії яких додаються (в т. ч. копії митних декларацій на вантаж, пакувального листа, рахунку-проформи).

07.04.2022 року на вимогу відповідача, представником вантажоодержувача Ішковим Ігорем Ігоровичем, який для цілей оформлення документації на Вантаж виступав в якості вантажовідправника, було оформлено нотаріально-посвідчену довіреність, якою відповідачу було надано усі необхідні повноваження на представництво його інтересів перед третіми особами (копія довіреності та листування між позивачем та відповідачем в т. ч. з питань її оформлення додається).

Для перевезення Вантажу з м. Одеси (Україна) до м. Констанца (Румунія) відповідач залучив Фізичну особу-підприємця Митько Дмитра Миколайовича (Ідентифікаційний код: НОМЕР_1 , далі - «ФОП Митько Д.М.»),

В свою чергу, ФОП Митько Д.М. залучив для здійснення перевезення за вказаним маршрутом Товариство з обмеженою відповідальністю «ТРАНС-ТИР», яке здійснювало перевезення Вантажу за допомогою транспортних засобів з державними номерами НОМЕР_2 / НОМЕР_3 на виконання заявки ФОП Митько Д.М. № 1 до договору транспортної експедиції № 0604-1 від 06.04.2022 року за міжнародною товарно-транспортною накладною ТТ № 03 від 07.04.2022 року (копії ТТН (CMR) № 03, адвокатського запиту та листа ТОВ «ТРАНС-ТИР» від 20.07.2022 року додаються).

Відповідач вказує, що після завантаження вантажу у автотранспорт ТОВ «ТРАНС-ТИР», користуючись своїм положенням та не дивлячись на те, що перед укладанням Договору, відповідачем умова про необхідність попередньої оплати не висувалась, а після його укладання у п. 4.1 сторони домовились узгоджувати її розмір, відповідач, 08.04.2022 року електронною поштою надіслав Позивачу рахунок № 196 на загальну суму 227 748,67 з ПДВ з вимогою сплатити його протягом дня, оскільки в іншому випадку перевезення здійснене не буде (копія рахунку додається).

Проте, позивач, повідомив відповідача про неприйнятність вимог щодо попередньої оплати на таку суму, а також зауважив на тому, що у разі озвучення відповідачем умови щодо повної попередньої оплати на етапі укладання Договору він був би змушений відмовитись від співробітництва з відповідачем оскільки така умова є неприйнятною для його Клієнта, а тому запропонував узгодити компромісне рішення.

При цьому, позивач посилається на те, що з електронного листування вбачається, що сторони узгодили поетапну оплату послуг відповідача, та 11.04.2022 року позивачем було забезпечено попередню оплату у розмірі 75 000,00 грн за Договором згідно рахунку від 08.04.2022 року № 196, що підтверджується платіжним дорученням від 11.04.2022 року № 36.

За твердженням позивача, 13 квітня 2022 року вантаж був доставлений у м.Констанца (Румунія), що підтверджується листом ТОВ «ТРАНС-ТИР» від 20.07.2022 року.

Однак, на думку позивача, в порушення умов Договору, на момент доставлення Вантажу до м. Констанца (Румунія), відповідач не організував та не забезпечив наступний етап перевезення, а саме морським транспортом з м. Констанца до кінцевого місця призначення у Федеративній Республіці Нігерія.

При цьому, з наявного листування між працівниками сторін вбачається, що станом на 16.04.2022 року Відповідач навіть не спромігся забронювати місце на судні для перевезення вантажу, що призвело до простою автомобільного транспорту з вантажем.

Після цього, як вказує позивач, відповідач почав вимагати від позивача оплати додаткових послуг, які не були узгоджені та передбачені Договором, зокрема, вивантаження вантажу на склад та його зберігання до тих пір поки відповідач не зможе організувати наступний етап перевезення вантажу морським транспортом, який він зобов`язаний був організувати до моменту доставки вантажу до м. Констанца, а саме до 13.04.2022 року.

Таким чином, відповідач фактично самоусунувся від виконання своїх зобов`язань за Договором, що призвело до низки негативних наслідків.

Також позивач зазначає, що 26.05.2022 року позивачу від ТОВ «ТРАНС-ТИР» стало відомо, що транспортний засіб з вантажем перебуває на міжнародному пункті пропуску Орлівка (Україна) - Ісакча (Румунія) та відповідно для перетину кордону необхідно здійснити митні формальності з вантажем.

Не дивлячись на те, що митно-брокерські послуги, в т. ч. декларування товарів та транспортних засобів та інші види послуг, пов`язані з митним оформленням вантажів є обов`язком відповідача, що передбачений Договором, відповідач знову ж таки повністю самоусунувся від його виконання, що змусило позивача, з метою збереження вантажу, здійснювати митне оформлення його повернення власними силами, що спричинило додаткові витрати на загальну суму 90 193,34 грн (копії квитанцій про здійснення оплати за митне оформлення повернення вантажу, а також митної декларації додаються).

Як вказує позивач, 27 травня 2022 року вантаж був повернутий в Україну та, як вбачається з відповіді ТОВ «ТРАНС-ТИР» від 20.07.2022 року, досі перебуває у транспортному засобі, який знаходиться за адресою місця реєстрації перевізника, а саме: 65098, Одеська обл. м. Одеса, вул. Привозна, буд. 1.

Водночас, відповідач тільки 14.06.2022 року, тобто більш ніж через 2 місяці з дня прийняття в роботу доручення позивача, електронною поштою повідомив позивача, що вантаж знаходиться на складі перевізника в Одесі та надіслав рахунок від 30.05.2022 року № 368 на суму 231 500,10 грн., в яку включено витрати перевізника за простій та повернення в Україну з проханням здійснити його оплату (копії рахунків та акту надання послуг додаються).

Отже, позивач вважає, що відповідач не виконав взяті на себе за Договором зобов`язання з перевезення вантажу до Федеративної Республіки Нігерія та грубо порушив умови Договору та права позивача, у зв`язку з чим 29 червня 2022 року на адресу відповідача була направлена претензія, в якій позивач вимагав повернути вантаж та повернути позивачу попередню оплату за Договором і відшкодувати додаткові витрати за митне оформлення повернення вантажу на територію України загальною сумою 165 193,34 грн., а договір вважати розірваним.

Проте, відповідач у відповідь на цю претензію висунув власні вимоги про виплату на користь відповідача заборгованості за простій автотранспортного засобу в розмірі 91 358,99 грн.

Отже, позивач вказує, що станом на цей час, внаслідок невиконання відповідачем своїх зобов`язань не тільки перед позивачем, але й, як вбачається, перед ФОП Митько Д.М. та ТОВ «ТРАНС-ТИР», позивач не може організувати нове перевезення для свого Клієнта, а Вантаж продовжує утримуватись ТОВ «ТРАНС- ТИР», що також стало наслідком звернення громадянки Федеративної Республіки Нігерія пані ОСОБА_1 (англ. Jane Ogadima Frank) до правоохоронних органів з заявою про кримінальне правопорушення від 26.07.2022 року (копія заяви про кримінальне правопорушення додається).

Обґрунтовуючи вимогу про стягнення збитків позивач вказує на те, що така істотна умова Договору як ціна в будь-якому разі повинна бути узгоджена сторонами, будь-то попередня чи остаточна оплата.

Виставлення відповідачем рахунку від 08.04.2022 року № 196 автоматично не породжує для позивача зобов`язання з його оплати, оскільки ціна на момент його виставлення не погоджена сторонами.

Водночас, кореспонденцією між позивачем та відповідачем підтверджується, що оплата позивачем 75 000,00 грн згідно платіжного доручення від 11.04.2022 року № 3 була достатньою для оплати у повному обсязі послуг з перевезення вантажу до м. Констанца (Румунія) автомобільним транспортом, що не заперечується відповідачем та навіть підтверджується ним у листі від 13.07.2022 року № 13/07 та електронному листі від 20.04.2022 року.

Отже, в подальшому відповідач, до моменту доставки вантажу до м. Констанца (Румунія), повинен був організувати вивантаження вантажу з автомобільного на морський транспорт та організувати морське перевезення вантажу до кінцевого місця призначення у Федеративній Республіці Нігерія попередньо узгодивши з Позивачем вартість таких послуг та умови їх оплати, яке це передбачено п. 4.1 Договору, чого не зробив. З огляду на вищевикладене позивач вважає, що має місце бездіяльність та недбале, недобросовісне відношення відповідача до виконання своїх обов`язків за Договором та саме у цьому полягає його протиправна поведінка.

Наявність збитків позивач обґрунтовує тим, що внаслідок невиконання відповідачем своїх зобов`язань за Договором, позивачу було завдано збитків на загальну суму щонайменше 165 193,34 грн, з яких: -75 000,00 грн попередньої оплати, що підтверджується платіжним дорученням від 11.04.2022 року №36; - 90 193,34 грн за митне оформлення повернення вантажу на територію України згідно квитанцій AT КБ «ПРИВАТБАНК» від 27.05.2022 р.

На думку позивача причинно-наслідковий зв`язок між протиправною поведінкою Відповідача та збитками позивача, підтверджується листуванням між сторонами, листом ТОВ «ТРАНС-ТИР» від 20.07.2022 року та іншими доказами у їх сукупності, станом на дату доставки Вантажу до м. Констанца (Румунія), а саме 13.04.2022 року, відповідач маючи передбачений Договором обов`язок організувати та забезпечити перевезення вантажу до кінцевого місця призначення у Федеративній Республіці Нігерія навіть не забронював місце на судні для подальшого морського перевезення та в подальшому взагалі самоусунувся від виконання Договору, що призвело до збитків позивача та низки інших негативних наслідків, зокрема, повернення перевізником ТОВ «ТРАНС-ТИР» вантажу на територію України та його подальше утримання, що унеможливлює організацію доставлення вантажу клієнту позивача.

Неможливість продовження перевезення вантажу, на думку позивача, пов`язана виключно з неорганізацією відповідачем подальшого етапу вантажоруху у логістичному ланцюгу, що свідчить про його безпосередню вину.

Стосовно вимоги про розірвання договору позивач зазначав, що порушення відповідачем Договору значною мірою позбавило позивача того, на що він розраховував при його укладенні, а тому таке порушення є істотним, що відповідно є підставою для його розірвання за рішенням суду, згідно ч. 2 ст. 651 ЦК України.

Також позивач зазначає, що оскільки вантаж був переданий відповідачем третій особі - ТОВ «ТРАНС- ТИР», яке відмовилось його видати, а також те, що станом на цей час невідомо де знаходиться вантаж, в якому він стані та чи існує він взагалі, оскільки повернути вантаж в натурі, шляхом зобов`язання відповідача виконати такі дії не уявляється можливим, тому, на думку позивача, ефективним способом захисту, відповідно до п. 8 ч. 2 ст. 16 ЦК України, ч. 2 ст. 20 ГК України, є відшкодування збитків у вигляді вартості вантажу.

3.3. Доводи відповідача.

Відповідач заперечує проти позову посилаючись на те, що з його боку було вжито всіх заходів, щодо пояснення наслідків невнесення повної оплати, згідно умов договору, у тому числі і додаткових нарахувань за простій транспортного засобу, але позивачем жодних дій вчинено не було. Наприкінці травня 2022 травня замовник самостійно, без попередження ТОВ «ФЕСІТ ЮНАЙТЕД» повернув вантаж до України та розмитнив його, але перевізник не повернув вантаж так як з ним не розрахувались у повному обсязі.

Також відповідач вказував про те, що згідно повідомлення заступника директора ТОВ «ПОРТ КЛІРЄНС» Байрак Тетяни Юріївни від 08 квітня 2022 року, позивач погоджувався сплатити рахунок 11 квітня 2022 року у повному обсязі.

11 квітня 2022 року від директора ТОВ "ПОРТ КЛІРЕНС" надійшло прохання про виправлення в рахунку та договорі реквізити замовника, для того щоб останній міг сплатити послуги з іншого підприємства.

Співробітник ТОВ «ФЕСІТ ЮНАЙТЕД» ОСОБА_2 підготував останню сторінку договору зі зміною замовника, підписав та направив до ТОВ "ПОРТ КЛІРЕНС" за допомогою електронної пошти. Але замовник договір не підписав та не повернув до виконавця підписаний договір, тому відповідач вважає, що договір є неукладеним.

Крім того, відповідач вважає, що позовні вимоги заявлені до неналежного відповідача, не належним позивачем, що є підставою для відмови у позові.

3.4. Доводи третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ТОВ «ТРАНС-ТИР».

ТОВ «ТРАНС-ТИР» просить відмовити у задоволенні позову посилаючись на те, що за результатом аналізу листування електронною поштою між сторонами за період з 30.03.2022 року та по 14.06.2022 року, можна побачити, що у період до 08.04.2022 року єдиним Документом, який надіслав Менеджер ТОВ « ФЕСІТ ЮНАЙТЕД» з розвитку - Роман Прилуцький на електронну адресу Заступника директора ТОВ «ПОРТ КЛРІЄНС» Байрак Тетяна, це рахунок № 196 на оплату 227 748, 67 грн., підписи на якому від імені керівника ТОВ «ФЕСІТ ЮНАЙТЕД» та на копії Договору транспортио-експедиторських послуг № 08/04/22 від 07.04.2022 року повністю (піксель у піксель) співпадають, що є неможливим за умови їх власноручного проставлення людиною. Крім того на обох документах вказаний підпис однаково зорієнтований відносно графи (лінії) для підпису, та на обох підписах однаково «обрізане» крайнє нижнє ліве заокруглення підпису.

Також, третя особа зазначає, що вказаний рахунок жодним чином не стосується начебто укладеного між сторонами Договору № 08/04/22 про надання транспортно-експедиторських послуг від 08.04.2022 року, оскільки у ньому міститься посилання на зовсім інший Договір, зокрема на Договір № 0704; в цьому рахунку в якості Сторін зазначені Покупець та Постачальник, у той час, коли у Договорі № 08/04/22 про надання транспортно-експедиторських послуг від 08.04.2022 року, на який посилається Позивач, сторонами є Замовник та Виконавець; цей Рахунок був виставлений (призначений) не для позивача, а для зовсім іншого підприємства зокрема: ТОВ «ПОРТ КЛІРЕНС» (ідентифікаційний код юридичної особи 37350104, співзасновником керівником якого також є гр. ОСОБА_3 ).

При цьому, третя особа вказує те, що на дату 08.04.2022 року ніякого договору між сторонами по справі не існувало, оскільки у взаємовідносинах з ТОВ «ФЕСІТ ЮНАЙТЕД» ТОВ «ПОРТ КЛІРЄНС» з?явилося лише через три дні від вказаної дати. Відповідно надана позивачем до суду копія договору транспортно-експедиторських послуг № 08/04/22 від 07.04.2022 року між ТОВ «ФЕСІТ ЮНАЙТЕД» та ТОВ «ПОРТ КЛІРЄНС» є підробленою, інакше як можна пояснити Факт та підстави виставлення ТОВ «ФЕСІТ ЮНАЙТЕД» рахунку на інше підприємство, зокрема на ТОВ «ПОРТ КЛІРЕНС» та факт заміни підміни у договорі сторінки з реквізитами.

Також, про відсутність між сторонами укладеного договору свідчать і інші надані позивачем до суду докази, а саме з митної декларації ЕК 10 АЛ вбачається, що при митному оформленні під час транспортування вантажу з України до Румунії в якості декларанта її заповнювало ТОВ «ФЕСІТ ЮНАЙТЕД». При цьому, ТОВ «ФЕСІТ ЮНАЙТЕД» мало б внести інформацію про вказаний договір у митну Декларацію, проте відповідач виступаючи в якості декларанта у вказаній декларації зазначило зовсім інший договір зокрема від 01.03.2022 року.

Крім того, договір транспортно-експедиторських послуг № 08/04/22 від 07.04.2022 року, предметом якого є організація перевезення вантажу до республіки Нігерія, від імені ТОВ «ФЕСІТ ЮНАЙТЕД» укладався не з Позивачем, а іншим підприємством - ТОВ «ПОРКТ КЛІРЕНС».

Вказані обставини також підтверджуються і другим доказом Позивача, зокрема відповіддю на претензію Відповідача (Листом № 13/07 від 13.07.2022 року), в якій керівник ТОВ «ФЕСІТ ЮНАЙТЕД» підтверджує факт укладання ТОВ «ФЕСІТ ЮНАЙТЕД» договору транспортно-експедиторських послуг № 08/04/22 від 07.04.2022 саме з ТОВ «ПОРТ КЛІРЕНС».

ТОВ «ТРАНС-ТИР» вказує, що отримало вантаж для перевезення ще до моменту підписання між сторонами спірного договору на підставі договору транспортної експедиції № 0604-1, укладеного з ФОП Митько Д. М., тобто за один день до начебто підписання між стронами Договору транспортно-експедиторських послуг № 08/04/22 від 07.04.2022 року.

Окрім іншого, із доданих до позовної заяви документів не вбачається, що за п`ять робочих днів до готовності вантажу до відвантаження ТОВ «ПОРТ КЛІРЄНС» надало відповідачу заявку на надання транспортно-експедиційних послуг в розумінні пункту 3.4.2 договору.

При цьому, господарський договір на який посилається позивач в обґрунтування своїх вимог, не може вважатися укладеним в розумінні ст. 180 Господарського Кодексу, оскільки між сторонами по жодному істотному питанню співпраці, включаючи серед іншого вартість послуг та порядок їх оплати, не було досягнуто згоди. І відповідно на цій підставі не може бути задоволена позовна вимога позивача про розірвання вказаного Договору оскільки неукладений Договір не може бути розірваний. За наведених обставин ТОВ «ФЕСІТ ЮНАЙТЕД» за умови відсутності інших договорів набуло право на організацію перевезення вантажу лише на підставі довіреності, посвідченої Приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Русских С. Б., та, зареєстрованої в реєстрі за № 516, якою гр. ОСОБА_4 уповноважив ТОВ «ФЕСІТ Юнайтед» представляти його інтереси з питань, пов`язаних з його вантажем.

Ані доказів придбання вказаного товару громадянином Республіки Нігерія ОСОБА_5 , ані доказів передачі громадянкою Республіки Нігерія ОСОБА_1 вказівок, повноважень або грошових коштів громадянину Республіки Нігерія ОСОБА_5 на придбання від її імені будь-яких товарів Позивачем надано не було.

Крім того із наданої Позивачем роздруківки листування в месенджера між представником ТОВ «ФЕСІТ ЮНАЙТЕД» Романом Прилуцьким та представником ТОВ «ПОРТ КЛІРЕНС» Байрак Тетяною вбачається, що 14.04.2022 року (тобто вже через декілька днів після оформлення Декларації на експорт) ОСОБА_6 запитує ОСОБА_7 про те, які компанії надалі він має зазначити в офіційних документах в якості вантажовідправника та вантажоодержувача.

Вказані обставини свідчать про наміри представників позивача та відповідача і надалі безпідставно в процесі перевезення вантажу змінити в офіційних документах дані щодо вантажовідправника та вантажоодержувача. Зазначене у поєднанні із твердженням позивача про те, що первісний вантажовідправник гр. ОСОБА_4 був «використаний» в якості Вантажовідправника суто в цілях оформлення документів на перевезення вантажу свідчить про навмисне введення позивачем та відповідачем інших учасників спірних правовідносин у оману, та підтверджує необхідність уточнення позивачем його правового статусу у процесі організації перевезення вантажу, яким він намагається заволодіти через суд, та надати до суду правовстановлюючі документи на вантаж (якими визначається особа, за якою закріплено право власності на цей вантаж).

Натомість з наявних документів у справі вбачається, що у позивача взагалі немає правових підстав вимагати повернення йому вантажу або його вартості.

3.5. Доводи третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ФОП Митько Д.М.

ФОП Митько М.Д. підтримує обґрунтування, складені третьою особою по справі - ТОВ «ТРАНС-ТИР», та вважає їх доречними та об`єктивними з урахуванням наявних доказів в матеріалах справи.

Зокрема, третя особа звертає увагу суду на те, що, що в матеріалах справи заявки позивача на надання послуг за Договором № 08/04/22 не має. В свою чергу відсутні докази, які б підтверджували прийняття відповідачем конкретно визначених зобов`язань перед позивачем. Єдиним документом, що визначав перелік послуг відповідача є рахунок на оплату №196 від 08.04.2022р. Однак, доречними є аргументи ТОВ «ТРАНС-ТИР», що вказаний рахунок виставлений іншій юридичній особі - ТОВ «ПОРТ КЛРЕНС», а не позивачу.

4. Обставини справи, встановлені судом.

07.04.2022 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ФЕСІТ ЮНАЙТЕД» (далі - Виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ПОРТ КЛІРЄНС» (далі - Замовник) було укладено договір про надання транспортно-експедиційних та/або митно-брокерських послуг та послуг перевантаження вантажів № 08/04/22 , за умовами п. 1.1 якого Виконавець зобов`язався за плату та за рахунок Замовника надавати або організувати надання транспортно-експедиційних послуг та/або митно-брокерських послуг, що пов`язані з організацією та забезпеченням перевезення експортно-імпортних та транзитних вантажів Замовника, а також додаткових послуг, що необхідні для доставки вантажу.

Умовами п.п. 1.2., 1.3 договору визначено, що Замовник доручає, а Виконавець приймає на себе організацію і виконання комплексу послуг згідно конкретно зазначених умов, термінів і інших вимог, заздалегідь визначених Сторонами; Виконавець надає Замовнику транспортно-експедиційні послуги та/або митно-брокерські послуги відповідно до Закону України № 1955-IV від 01.07.2004р. «Про транспортно-експедиторську діяльність», Цивільного, Господарського та Митного кодексами України, іншими законами, транспортними кодексами та статутами, а також іншими нормативно- правовими актами, що видаються відповідно до них, а також вимогами Міжнародних Угод, що регулюють транспортування вантажів конкретними видами транспорту.

Розділом 2 вказаного договору визначено перелік послуг, що виконуються, а саме: транспортно-експедиційні послуги, які надаються Виконавцем, складаються з комплексу послуг, пов`язаних з підготовкою та відправленням вантажів повітряним, автомобільним та морським транспортом, контролем за проходженням вантажів; декларування товарів та транспортних засобів, консультації з митних питань та інші види послуг, пов`язані з митним оформленням вантажів; заключає договори з транспортними та іншими організаціями на декларування товарів та транспортних засобів, договори з портами на перевалку, зберігання вантажів та додаткові роботи і послуги, в тому числі перепакування, перемаркування, ремонт тари, завантаження і вивантаження контейнерів, відбір зразків та проб, зважування, фумігація, дезактивація, визначення кількості та якості, сертифікація, страхування вантажу.

За умовами п.п. 3.1.1, 3.1.3, 3.1.4, 3.1.7, 3.1.8, 3.1.9 договору Виконавець має право: укладати договори та угоди з перевізниками, портами, складами, судноплавними компаніями/її агентами, експедиторськими та іншими організаціями, які є резидентами або нерезидентами України, для виконання своїх обов`язків по цьому Договору; залучати до виконання своїх обов`язків по Договору інші організації та осіб; отримувати від Замовника довіреність, заявку на виконання транспортно-експедиційних послуг та/або митно- брокерських послуг (надалі: "заявка"), документи та іншу інформацію, що необхідна для виконання своїх обов`язків по Договору. У разі не надання Замовником вищевказаних документів та іншої інформації, Виконавець має право відкласти виконання своїх обов`язків по Договору до надання документів та інформації у повному обсязі. При цьому витрати, що пов`язані зі зберіганням вантажу, простоєм контейнеру та/або транспортного засобу та тому подібні відносяться за рахунок Замовника; отримувати від Замовника сплату додаткових витрат, що виникли у Виконавця при виконанні Договору, якщо ці витрати здійснювалися в інтересах Замовника; затримувати вантаж, що знаходиться в його володінні, до моменту оплати послуг Виконавця та оплати витрат, що здійснювалися в інтересах Замовника, або до моменту іншого забезпечення виконання Замовником його обов`язків в частині оплати послуг Замовника та оплати вказаних витрат. При затримці вантажу Виконавець може на свій розсуд зберігати затриманий вантаж в контейнері/транспортному засобі або розмістити вантаж на складі або в іншому безпечному місці. При цьому всі витрати, що пов`язані з відвантаженням, розміщення, зберіганням вантажу, використанням/простоєм контейнерного обладнання/транспортних засобів, а також витрати, що пов`язані з вторинною подачею під завантаження контейнера/транспортного засобу, завантаження, розміщення та кріпленням вантажу в контейнері/транспортному засобі відносяться на рахунок Замовника; отримувати від Замовника плату за свої послуги, а також оплати інших витрат, штрафів та інших платежів, що були понесені в інтересах Замовника.

Пунктами 3.2.1, 3.2.2, 3.2.3, 3.2.5 - 3.2.8 договору Виконавець зобов`язався: надавати Замовнику послуги, відповідно до умов даного Договору і Додатків до нього, за умови виконання Замовником взятих на себе зобов`язань; залучати транспортні засоби та забезпечував об`єкти для вчасного відвантаження/доставки вантажу; надавати послуги, пов`язані з прийомом, накопленням, сортуванням, складуванням, завантаженням, відвантаженням, зберіганням, перевезенням вантажу; за письмовим замовленням (заявкою) Замовника здійснювати транспортно-експедиційні послуги; за письмовим замовленням (заявкою) Замовника здійснювати декларування та митне оформлення товарів (вантажів) в термін, визначений замовником на кожне замовлення, але не менше двох діб при наявності належним чином правильно оформленого та повного комплекту документів необхідного для здійснення митного оформлення. При неможливості в передбачений даним Договором строк надати послуги, Виконавець негайно повідомляє про це Замовника; виконавець самостійно здійснює виконання операцій по митному декларуванню та оформленню вантажів за рахунок та за замовленням Замовника; виконавець має право від свого імені, за свій рахунок, за усним або письмовим замовленням Замовника самостійно здійснювати операції по сплаті митних платежів, установлених для товарів, транспортних засобів та інших предметів, що декларуються.

Умовами п.п. 3.4.1, 3.4.2, 3.4.4, 3.4.12, 3.4.14, 3.4.17 договору Замовник зобов`язаний: надавати Виконавцю довіреність, якщо вона є необхідною для виконання його обов`язків; надавати Виконавцю заявку на надання транспортно-експедиційних послуг, не менш ніж за 5 робочих днів до вказаної дати готовності вантажу до відвантаження/прийому. Заявка повинна містити наступні дані: маршрут перевезення; опис вантажу (найменування, код ТН ЗЕД, загальна вага нетто, загальна вага брутто); вид та спосіб упаковки; кількість вантажних місць, розміри та вага одного вантажного місця; найменування вантажовідправника, вантажоотримувача та їх адреса; прізвище, ім`я, по батькові відповідального за відвантаження/прийом вантажу представника вантажовідправника/вантажоотримувача та засобів зв`язку з ними; місце, дату та час завантаження/доставки вантажу, інструкції по оформленню товарно-транспортної документації. Перелік даних, які повинні міститися в заявці, не є остаточним та може бути доповнений Виконавцем на його розсуд. Заявка може бути відіслана Виконавцю з використанням факсимільного та електронного зв`язку, при цьому вона має силу оригіналу; своєчасно надати Виконавцю повну, точну і достовірну інформацію щодо найменування, кількості, якості та інших характеристик вантажу, його властивостей, умов його перевезення, іншу інформацію, необхідну для виконання Виконавцем своїх обов`язків за даним Договором, а також документи, які потрібні для здійснення митного, санітарного та інших видів державного контролю і нагляду, забезпечення безпечних умов перевезення вантажу; при затримці вантажу у відповідності з п. 3.1.8. Договору, сплатити Виконавцю усі витрати, що пов`язані з відвантаженням, розміщенням, зберіганням вантажу, використанням та/або простоєм контейнерного обладнання та/або також витрати, що пов`язані з повторною подачею під завантаження контейнера та/або транспортного засобу, завантаженням, розміщенням та кріпленням вантажу в контейнері та/або транспортному засобі; на протязі 48 годин здійснити навантаження/відвантаження вантажу в/із контейнера/транспортного засобу, що обчислюються з дати доставки порожнього/завантаженого контейнера/транспортного засобу у місце завантаження/розвантаження вантажу, що вказане Замовникові у заявці; сплатити послуги Виконавця, а також сплатити інші витрати, штрафи та інші платежі, що були понесені Виконавцем в інтересах Замовника.

Відповідно до п.п. 4.1, 4.2 договору оплата за організацію надання послуг здійснюється згідно рахунку Виконавця протягом 3-х банківських днів від дати виставлення рахунку. Розмір попередньої й остаточної оплати за даним Договором визначається за узгодженням сторін та на підставі рахунків до даного Договору. Остаточна вартість послуг Виконавця може уточнюватися рахунками Виконавця, у яких зазначений фактичний обсяг наданих послуг; Замовник зобов`язується сплачувати рахунки Виконавця протягом терміну та на суму, що вказані в рахунку. Замовник погоджується із тим, що Виконавець має право направляти Замовнику рахунок із використанням засобів факсимільного та електронного зв`язку, з подальшим наданням оригіналів документів. Вартість послуг Виконавця оплачується Замовником шляхом перерахунку грошей на поточний рахунок Виконавця. Валютою платежу за даним Договором є гривня. При використанні в розрахунках інших валют, оплата здійснюється у національній валюті за комерційним курсом (https://minfin.com.ua/currency/mb/) продажу іноземної валюти на день виставлення рахунку, якщо інше не узгоджено у додатках (заявках).

Згідно з п. 4.5 договору підтвердженням витрат Виконавця є документи (рахунки, накладні тощо), видані суб`єктами господарювання, що залучалися до виконання обов`язків по даному Договору, або органами влади.

Пунктом 5.2.1 договору передбачено, що Виконавець несе відповідальність за втрату або пошкодження вантажу та/або його пакування, що були спричинені дією або без дією залучених ним перевізників за умови належного виконання Замовником зобов`язань, що передбачені п.п. 3.4.4 та 3.4.5 цього Договору.

Відповідно до п. 5.3.3 договору, у разі відмови Замовника від вантажу, що прибув в його адресу або відмови вантажоодержувач від вантажу, що прибув на його адресу від Замовника, неотримання вантажу вантажоотримувачем в термін до 15 календарних днів, Замовник сплачує усі фактичні витрати, що були понесені Виконавцем/його субпідрядниками/морськими перевізниками, вартість простою транспортних засобів, демередж/детеншн судноплавної контейнерної лінії - власника контейнерного обладнання, а також витрати, що необхідні для повернення вантажу вантажовідправнику/Замовнику або видалення/утилізації вантажу.

Згідно з п.п. 6.2, 6.3 договору, кожен випадок збитків, за який інша сторона потребує їх сплати, повинен бути документально обґрунтований розрахунком та підтверджуючими документами; сторона, що отримала претензію, зобов`язана розглянути її та відповісти по суті не пізніше 15 календарних днів з дати отримання.

Цей Договір набуває чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2022 року, до повного взаєморозрахунку між сторонами, та якщо не одна із сторін за 30 днів до закінчення терміну дії договору не повідомить у письмовій формі іншу сторону про намір розірвати Договір, строк його дії буде автоматично продовжуватися на кожний наступний календарний рік (п. 9.1 договору).

Відповідно до п. п. 9.2, 9.3, 9.6, 9.7 договору договір може бути розірваний по взаємній згоді сторін та тільки після завершення всіх взаєморозрахунків, пов`язаних з його виконанням; цей Договір, Заявки, Доповнення, Акти, Протоколи або інші документи, що будуть видані на виконання цього Договору, передані та підписані за допомогою факсимільного та/або електронного зв`язку, є чинними до моменту обміну оригінальними примірниками вказаних документів. У разі ненадання паперового оригіналу документу Сторони визнають дійсність факсимільних та/або електронних копій на рівні оригіналів; Формування документів за цим договором може здійснюватися з застосуванням положень Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг». Закону України «Про електронний цифровий підпис» та діючого законодавства в Україні. Сторони домовилися про те, що при виконанні умов Договору можуть здійснювати електронний документообіг з використанням електронного цифрового підпису (ЕЦП) електронних документів; Сторони домовилися, що електронні документи, які відправлені та підписані Сторонами з використанням ЕЦП, мають повну юридичну силу, породжують права та обов`язки для Сторін, можуть бути представлені до суду в якості належних доказів та визнаються рівнозначними документам, що складаються на паперовому носії. Підтвердження передачі електронних документів (відправлення, отримання, тощо) вважається легітимним підтвердженням фактичного прийому-передачі таких документів уповноваженими особами Сторін і не вимагає додаткового доказування.

Так, з наявного у справі електронного листування між сторонами вбачається та сторонами не заперечується:

-06.04.2022 працівник відповідача Роман Прілуцький надіслав на електронну адресу позивача вказаний договір та просив оформити на ТОВ «ФЕСІТ ЮНАЙТЕД» довіреність (т. 1, а.с. 51);

-07.04.2022 працівник позивача ОСОБА_8 повідомила представника відповідача Романа про те, що машина завантажена, очікує зважування, після чого буде наданий пакінг. У додатку оновлена проформа інвойсу, довіреності та заповнений договір.

Цього ж дня інший представник позивача Александр Гладилин враховуючи стурбованість відповідача умовами військово стану та тим, що це фіз. особа та місце відвантаження Африка, запропонував відповідачу компроміс, а саме, враховуючи що з клієнтом домовленість щодо поетапної оплати, відповідно вони зможуть оплачувати дзеркально наступну схему оплат: 1) вантаж оформлений на експорт клієнт сплачує ТЕО + брокерські в Україні; 2) вантаж доставлено до Румунії клієнт сплачує автоперевезення; 3) вантаж завантажений в контейнер та зданий терміналу для навантаження на судно - клієнт сплачує ТЕО +перевантаження в Румунії + фрахт. Крім того, для прискорення у наступному оплат, просив зазначити в рахунку/договорі реквізити другої їхньої компанії (т. 1 а.с. 48-49).

08.04.2022 ТОВ «ФЕСІТ ЮНАЙТЕД» виставило позивачу для оплати рахунок № 196 на загальну суму 227 748,67 грн. за морський фрахт (не ПДВ) ст. 196.1.11; організацію надання послуг автоперевезення за межами України, контейнери FANU1289403, FANU1407342: послуги з організації навантажувано-перевантажувальних робіт за терр. України; організацію надання послуг транспортно - експедиторського обслуговування; послуги з конвертації валют та банківські виписки.

Вказаний рахунок позивачем було сплачено частково на суму 75000 грн., що підтверджується відповідним платіжним дорученням № 36 від 11.04.2022р., де в графі «призначення платежу» зазначено: передоплата за послуги ТЕО і перевезення згідно рахунку № 196 від 08.04.2022.

З листування між сторонами також вбачається, що 11.04.2022 представник позивача просив відповідача виправити в рахунку та договорі їх реквізити та повідомив, що оплата буде здійснена з р/р другої їхньої компанії, при цьому відповідачем було здійснено відповідні виправлення в договорі і направлено підписаний примірник позивачу.

В свою чергу, в цей ж день, представник відповідача повідомив позивача про те, що вантаж оформлений, Декларація у додатку, перевізник очікує оплату, після чого купує паливо та буде їхати в Констанцу, очікує рахунок від агенту по перевалці вантажу, агенти просять передоплату за перевалку та фрахт, на валютні операції та отримання оплати необхідно 2-3 дні, рекомендоване агентом судно зараз 19 квітня, без передоплати контейнер відвантажувати не будуть, просив вирішити що робити у наступному, або оплачувати та їхати на перевалку, або закінчувати на митному оформленні, передати контакти перевізника та виставити рахунок тільки за оформлення та простій авто.

Також представник відповідача повідомив про те, що у договорі реквізити змінив, остання сторінка у додатку, в рахунку реквізити не зазначалися, у копію також вставлено директора компанії Олега Вадимовича та попередив, що без отримання оплати водій не поїде, простій складає на добу 100 дол. США.

Також судом встановлено, що 07.04.2022 року Ішков І.І. довіреністю, посвідченою приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу та зареєстрованою в реєстрі за № 516 уповноважив ТОВ «ФЕСІТ ЮНАЙТЕД» в особі уповноважених представників Товариства, представляти його інтереси з усіма необхідними повноваженнями перед третіми особами, перед перевізниками, органами влади та місцевого самоврядування, будь-якими державними, громадськими, колективними, приватними установами, підприємствами чи організаціями, незалежно від їх підпорядкування та форм власності, галузевої належності, в тому числі в органах Міністерства доходів та зборів України (органах Державної фіскальної служби), їх структурних підрозділах, митницях та митних постах, пунктах пропуску в Одеському морському торговельному порту, його терміналах, в тому числі Чорноморському (Іллічівському) морському торговельному порту, Чорноморській (Іллічівській) філії, адміністрації морських портів України, митних установах Чорноморського регіону, органах сертифікації, експертної оцінки, у незалежних експертів, в органах внутрішніх справ, їх структурних підрозділах з питань відправлення вантажів, які відправляються від мого імені на будь-яких підставах, їх супроводження, зберігання, перевезення та оформлення необхідних документів.

Також судом встановлено, що на виконання умов вищевказаного договору про надання транспортно-експедиційних та/або митно-брокерських послуг та послуг перевантаження вантажів від 07.04.2022 № 08/04/22, між ТОВ «ФЕСІТ ЮНАЙТЕД» та ФОП Митько Д.М. 06.04.2022 було укладено договір про організацію перевезень автомобільним транспортом № 0604-1, відповідно до п. 1.1 якого Виконавець (ФОП Митько Д.М.) зобов`язався організувати перевезення вантажів, в тому числі контейнерах Замовника (ТОВ «ФЕСІТ ЮНАЙТЕД») вантажним автомобільним транспортом, на умовах, погоджених Сторонами.

Пунктом 3.1 вказаного договору передбачено, що Замовник зобов`язаний подати Виконавцю заявку на перевезення ватажу. Подача такої заявки здійснюється в письмовій формі з використанням всіх видів зв`язку, в тому числі, але не виключно, електронного зв`язку, поштового, кур`єрського, з використанням будь-яких зручних для сторін засобів зв`язку, в тому числі, але не виключно факсу, підключеного до інтернет комп`ютера.

Вартість перевезення вантажу з м. Одесса (Україна) до м. Констанца (Румунія) склала 1550 Євро, що на час оплати складало 49258,38 грн.

На виконання умов договору № 0604-1 відповідач направив до ФОП Митько Д.М. заявку на організацію перевезення вантажу № 2103/22 від 06.04.2022р., для виконання якої ФОП Митько Д.М. залучило ТОВ «ТРАНС-ТИР».

На виконання Заявки № 1 до Договору Доручення транспортної експедиції № 0604-1 від «06» квітня 2022 року, укладеного між ТОВ «ТРАНС-ТИР» та ФОП Митько Дмитром Миколайовичем, ТОВ «ТРАНС-ТИР» здійснило перевезення вантажу за ТТН (CMR) № 3 за маршрутом: м. Одеса - Румунія, Констанца, Fast freight terminal -parcel 5-Agegia.

07 квітня 2022 року транспортний засіб був наданий перевізником - ТОВ «ТРАНС-ТИР» під завантаження та був завантажений вантажем. Однак вирушити до місця призначення транспортний засіб зміг лише 11 квітня 2022 року, оскільки оплата перевезення вантажу перевізникові та оформлення товаросупровідних документів на вантаж була здійснена ТОВ «ФЕСІТ ЮНАЙТЕД» лише 11 квітня 2022 року.

В зв`язку із цим, на ТОВ «ФЕСІТ ЮНАЙТЕД» був виставлений штраф за простій транспорту 3 дні у розмірі 7 021,18 грн.

11 квітня 2022 року відповідач здійснив оплату перевезення вантажу у повному обсязі, а штраф за простій транспортного засобу частково - у розмірі 5 021,18 грн, що підтверджується платіжними дорученнями № 9059 та №9058 від 11.04.2022р... Залишок оплати простою у розмірі 2000 грн. ТОВ «ФЕСІТ ЮНАЙТЕД» пообіцяв оплатити після надання перевізником оригіналів товаросупровідних документів по завершенню перевезення.

З наявної у справі міжнародної товарно-транспортної накладної CMR ТТ№03 від 07.04.2022, вбачається, що відправником вантажу є ОСОБА_4 , отримувачем вантажу - Jane Ogadiha Frank, місце розвантажування вантажу - ОСОБА_9 , місце і дата завантаження Одеса, Україна, 07.04.2022, перевезення вантажу здійснювалося за допомогою транспортних засобів з державними номерними знаками НОМЕР_2 / НОМЕР_3 , найменування вантажу house hold goods, вагою 2800 кг.

З наявної в матеріалах справи митної декларації ЕК 10 АД вбачається, що при митному оформленні під час транспортування вантажу в якості відправника зазначено ФОП Ішков Ігор Ігорович, одержувача ОСОБА_1 , декларанта - ТОВ «ФЕСІТ ЮНАЙТЕД», країна призначення Нігерія. При цьому в гр. 44 вказаної декларації в якості додаткової інформації міститься посилання на договір № 08.04.2022 та довіреність на уповноваження № 516.

13 квітня 2022 року ТОВ «ТРАНС-ТИР» доставило вантаж за ТТН (CMR) № 3 у місце призначення за адресою: Румунія, Констанца, Fast freight terminal -parcel 5-Agegia, проте здати вантаж вантажоодержувачу так і не вдалося через відсутність у місці призначення його самого та/або його представників.

З наявного у справі електронного листування між сторонами вбачається, що 20.04.2022 представник відповідача повідомив відповідача про те, що агент в Румунії відмовляється працювати без передоплати. Букинг по лінії Аркас вони відмінили. Для наступної роботи з пошуку фрахту по раніше узгодженій ставці необхідне вивантаження на склад агента для того, щоб відпустити авто та уникнути наступних простоїв. Без попередньої оплати агент на склад вантаж приймати відмовився та просить депозит 1500 дол. США за 3 місяці зберігання. Перевезення вантажу до Константи оплачена в повному обсязі перевізнику з отриманих раніше від позивача коштів. Просив здійснити оплату у найкоротший термін для продовження роботи, рахунки за простій авто через несвоєчасну оплату будуть дзеркально перевиставлені на позивача.

У наступному, дорученням № 28 від 27.05.2022 ТОВ «Порт Кліренс» в особі директора Гладіліна Олександра Валерійовича, доручив ОСОБА_4 (паспорт НОМЕР_4 , виданий Суворовським РВ ОМУ УМВС України в Одеській обл. 08.09.2003р.) бути представником з усіма необхідними повноваженнями в усіх підрозділах Одеської митниці та інших державних органах, по всіх без виключення питаннях, пов`язаних з митним оформленням вантажу, який прибуває на територію України з Румунії за проформою інвойсу від 07.04.2022р. б/н, у тому числі з повноваженнями сплатити за рахунок ТОВ «Порт Кліренс» усі необхідні податки та збори у сумі 90 300 гривень при митному оформлені вказаного вантажу.

27.05.2022 вантаж був ввезений на митну територію України, що підтверджується митною декларацією ІМ 10 ДЕ, в якій в якості одержувача вантажу зазначено ОСОБА_4 , а декларанта - ТОВ «ПОРТ КЛІРЕНС».

За митне оформлення повернення вантажу ОСОБА_4 сплатив грошові кошти на загальну суму 90 193,34 грн., що підтверджується відповідними квитанціями від 27.05.2022.

З наявного у справі електронного листування від 14.06.2022 вбачається, що відповідач повідомив позивача про те, що вантаж перебуває на складі перевізника в Одесі, у додатку рахунок 30.05.2022 року № 368 на суму 231 500,10 грн. від нього за простій та повернення в Україну на його компанію, який перевиставлено позивачу. Також до рахунку долучено 2000 грн. за рахунки з перевізником за попередні рахунки за простій.

29.06.2022 адвокат Адвокатське об`єднання «АНК. Морська юридична компанія», у якості представника ТОВ «ПОРТ КЛІРЕНС» надіслав на адресу відповідача претензію, в якій повідомив, що внаслідок невиконання відповідачем своїх зобов`язань за Договором, ним були понесені наступні додаткові витрати: - 75 000,00 грн попередньої оплати за перевезення вантажу автомобільним транспортом за маршрутом м. Одеса (Україна) - м. Констанца (Румунія) (копія платіжного доручення додається); - 90 193,34 грн за митне оформлення повернення вантажу на територію України (копії митних декларацій на вантаж та квитанцій додаються), а тому вважає, що йому завдано збитків на загальну суму 165 193,34 грн. При цьому було повідомлено відповідача про відсутність правових підстав для сплати направленого відповідачем рахунку від 30.05.2022 року № 368 на суму 231 500,10 грн за організацію перевезень автомобільним транспортом за маршрутом: м. Констанца (Румунія) - м. Одеса (Україна), оскільки в рамках Договору було узгоджене перевезення вантажу за зовсім іншим маршрутом: м. Одеса (Україна) - м. Лагос (Нігерія), яке виконане не було, а повернення вантажу за маршрутом: м. Констанца (Румунія) - м. Одеса (Україна) викликане виключно невиконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань за Договором, тобто виникло з вини відповідача. Також адвокат ТОВ «ПОРТ КЛІРЕНС» повідомив про те, що договір про надання транспортно-експедиційних та/або митно-брокерських послуг та послуг перевантаження вантажів від 07.04.2022 року № 08/04/22 вважати розірваним за взаємною згодою сторін.

У відповідь на цю претензію відповідач листом від 13.07.2022 № 13/07 повідомив про те, що ТОВ «ФЕСІТ ЮНАЙТЕД» неодноразово зверталось до ТОВ «ПОРТ КЛІРЕНС» щодо сплати залишку по вищевказаному рахунку, так як без повної оплати всіх послуг ТОВ «ФЕСІТ ЮНАЙТЕД» не може продовжувати надавати послуги за Договором, та не раз попереджало, що затягування сплати рахунку з боку ТОВ «ПОРТ КЛІРЕНС» призведе до виникнення додаткових витрат, а саме сплати простою автотранспортного засобу, але ТОВ «ПОРТ КЛІРЕНС» порушувало виконання своїх зобов`язань за Договором, так і не сплачувало рахунок та додаткові витрати, на підставі чого, та відповідно до умов Договору, ТОВ «ФЕСІТ ЮНАЙТЕД» відклало виконання своїх обов`язків по Договору з вини Замовника ТОВ «ПОРТ КЛІРЕНС», при цьому витрати, в тому числі по простою транспортного засобу, відносяться за рахунок Замовника, а розірвання такого Договору можливо лише тільки після завершення всіх взаєморозрахунків, пов`язаних з його виконанням. Також у вказаному листі відповідач звернув увагу, що митне оформлення та повернення вантажу на територію України, про яку згадується у листі, організувало самостійно ТОВ «ПОРТ КЛІРЕНС», без його відома та участі. На підставі викладеного, керуючись умовами Договору та чинним законодавством України, відповідач вимагав ТОВ «ПОРТ КЛІРЕНС», в термін до 31 липня 2022 року, належним чином виконати свої зобов`язання за Договором та сплатити заборгованість, а саме оплату простою автотранспортного засобу в розмірі 91 358,99 гривень 99 копійок, в тому числі ПДВ, на рахунок ТОВ «ФЕСІТ ЮНАЙТЕД», що вказаний в реквізитах Договору. ТОВ «ФЕСІТ ЮНАЙТЕД» надавало всі документи, що підтверджують витрати Виконавця та неодноразово зверталося до ТОВ «ПОРТ КЛІРЕНС» з проханням погасити заборгованість, однак, станом на 13.07.2022р. заборгованість не оплачена, що суперечить п. 3.4.17, розділу 4 та іншим умовам Договору, укладеного між ТОВ «ФЕСІТ ЮНАЙТЕД» та ТОВ «ПОРТ КЛІРЕНС», у зв`язку з чим має право застосувати умови договору в частині порушення термінів оплати, обумовлених у розділі 4 Договору та нарахувати пеню та штраф. Отже уразі подальшого не виконання зобов`язань за договором № 08/04/22 від 07.04.2022 року з боку ТОВ «ПОРТ КЛІРЕНС», ТОВ «ФЕСІТ ЮНАЙТЕД» буде змушене скористуватися правом, щодо нарахування штрафних санкцій за неналежне виконання умов договору та звернутися з відповідним позовом до господарського суду про стягнення вказаної заборгованості та штрафних санкцій.

У відповідь на адвокатський запит від 14.07.2022, ТОВ «ТРАНС-ТИР» вказувало про те, що 21 травня 2022 року від представника вантажовідправника (ТОВ «ПОРТ КЛІРЕНС») надійшли інструкції про повернення вантажу в Україну в м. Одесу. У зв`язку із цим та на виконання вказівок представника вантажовідправника (ТОВ «ПОРТ КЛІРЕНС») 27 травня 2022 року вантаж був ввезений на митну територію України. При цьому усі формальності, пов`язані із митним оформленням вантажу виконував представник вантажовідправника - ТОВ «ПОРТ КЛІРЕНС» (яке і виступило в якості Декларанта). Наразі вантаж нікому так і не був вручений, ув`язку із тим, що офіційно за його отриманням Вантажовідправник так і не з`явився та не звернувся. На дату складання цієї відповіді Вантаж перебуває у транспортному засобі, який знаходиться за адресою місця реєстрації ТОВ «ТРАНС-ТИР». Водночас ТОВ «ТРАНС-ТИР» може видати вантаж представнику вантажовідправника або представнику вантажоодержувача за умови пред`явлення документів, підтверджуючих право на отримання вантажу, та за умови проведення повного відшкодування ТОВ «ТРАНС- ТИР» фактичних витрат та оплати послуг, із повернення вантажу у зворотному напряму в м. Одесу та його зберіганням, право на що передбачено Конвенцією «Про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів від 19.05.1956 року».

Наведені обставини і стали підставою для звернення позивача до господарського суду з даним позовом.

5. Позиція суду.

Відповідно до частини 1 ст. 14 ЦК України, цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 509 та ст. 526 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. За загальним правилом зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Положеннями ст. ст. 11, 629 ЦК України встановлено, що договір є однією з підстав виникнення зобов`язань та є обов`язковим для виконання сторонами.

У вирішенні даного спору від встановлення факту укладення/неукладення спірного Договору безпосередньо залежить момент виникнення/невиникнення у відповідача зобов`язань за спірним Договором та наявності чи відсутності підстав для притягнення до відповідальності за неналежне його виконання шляхом стягнення збитків.

Згідно із статтею 640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії.

Частиною першою статті 641 ЦК України передбачено, що пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Відповідно до частини першої статті 642 ЦК України відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною.

Згідно з частиною сьомою статті 179 ГК України господарські договори укладаються за правилами, встановленими ЦК України, з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Частиною першою статті 181 ГК України передбачено, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Відповідно до частин першої, другої статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 208 ЦК України у письмовій формі належить вчиняти правочини між юридичними особами.

Частинами першою, другою статті 207 ЦК України передбачено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до статті 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Якщо зміст правочину, воля сторін зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних, за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, то він також вважається таким, що вчинений у письмовій формі, за умови, якщо він підписаний його стороною.

Відповідно до п. 9.3, 9.6, 9.7 Договору №08/04/22 від 07.04.3022, сторонами узгоджено, що Заявки, Доповнення, Акти, Протоколи або інші документи, що будуть видані на виконання цього Договору, передані та підписані за допомогою факсимільного та/або електронного зв`язку, є чинними до моменту обміну оригінальними примірниками вказаних документів. У разі ненадання паперового оригіналу документу Сторони визнають дійсність факсимільних та/або електронних копій на рівні оригіналів; Формування документів за цим договором може здійснюватися з застосуванням положень Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг». Закону України «Про електронний цифровий підпис» та діючого законодавства в Україні. Сторони домовилися про те, що при виконанні умов Договору можуть здійснювати електронний документообіг з використанням електронного цифрового підпису (ЕЦП) електронних документів; Сторони домовилися, що електронні документи, які відправлені та підписані Сторонами з використанням ЕЦП, мають повну юридичну силу, породжують права та обов`язки для Сторін, можуть бути представлені до суду в якості належних доказів та визнаються рівнозначними документам, що складаються на паперовому носії. Підтвердження передачі електронних документів (відправлення, отримання, тощо) вважається легітимним підтвердженням фактичного прийому-передачі таких документів уповноваженими особами Сторін і не вимагає додаткового доказування.

Судом встановлено, що сторонами у даній справі, керуючись принципом свободи договору, на власний розсуд було врегульовано питання моменту укладення та дійсності даного договору.

Матеріалами справи підтверджується, що між сторонами існували переддоговірні відносини шляхом обміну електронними листами.

Наведеним спростовується твердження відповідача та третіх осіб про неукладеність Договору №08/04/22 від 07.04.3022, який надано позивачем.

Крім того, суд зазначає, що загальний порядок укладення договорів врегульований положеннями, зокрема, статей 205, 207, 638-642 Цивільного кодексу України та статті 181 Господарського кодексу України.

З аналізу зазначених норм убачається, що за загальним правилом договір є укладеним у випадку повного і безумовного прийняття (акцепту) однією стороною пропозиції іншої сторони про укладення договору (оферти). При цьому укладання господарських договорів допускається у спрощений спосіб шляхом обміну листами, прийняття до виконання замовлень тощо. Зокрема, прийняттям пропозиції відповідно до частини 2 статті 642 Цивільного кодексу України є вчинення особою, яка одержала оферту, відповідних конклюдентних дій (надання послуг,поставка товару, сплата коштівтощо). Зазначена правова норма не містить вичерпного переліку можливих конклюдентних дій (постанова Верховного Суду від 17.12.2018 у справі №912/1883/17).

Як вже зазначалося вище, листуванням між сторонами підтверджується, що відповідач вчиняв певні дії на замовлення позивача; сторони між собою вели ділове листування щодо замовлення позивача, було узгоджено маршрут перевезення; 08.04.2022 відповідач виставив позивачу для оплати рахунок № 196, який останнім сплачено частково на суму 75000 грн., що підтверджується відповідним платіжним дорученням № 36 від 11.04.2022р.; для виконання замовлення позивача, відповідач з ФОП Митко Д.М. уклав договір від 06.04.2022 року № 0604-1, надсилав йому заявку № 2103/22 на подачу авто на 07.04.2022 року для завантаження вантажу позивача, отримував від ФОП Митько Д.М. рахунок від 30.05.2022 р. № 43 та акт надання послуг від 30.05.2022 № 43, здійснював на користь ФОП Митько Д.М. відповідні платежі; міжнародною товарно-транспортною накладною від 07.04.2022 року № 03 підтверджується, що внаслідок вчинених відповідачем дій, направлених на виконання замовлення позивача, вантаж був прийнятий до перевезення; платіжним дорученням від 11.04.2022 року №36 та виписками по рахунку відповідача, а також вищенаведеними доказами здійснення оплат на користь ФОП Митько Д.М. підтверджується, що для виконання робіт за замовленням позивача відповідач отримував від нього кошти та використовував ці кошти; митною декларацією від 16.04.2022 року ЕК 10 АА підтверджується, що вона оформлювалась працівником відповідача, тобто відповідач вчиняв дії з митного оформлення вантажу для виконання замовлення позивача.

Отже, враховуючи наведені норми законодавства та дії сторін, суд доходить висновку, що зобов`язальні правовідносини позивача та відповідача виникли шляхом укладення у письмовій формі спірного договору №08/04/22 від 07.04.3022 , зміст якого зафіксований в документах, якими обмінялись сторони та який підписаний сторонами у факсимільній формі, в зв`язку з чим даний договір є підставою для виникнення у сторін майново-господарських зобов`язань.

За умовами договору №08/04/22 від 07.04.3022, Виконавець зобов`язався за плату та за рахунок Замовника надавати або організувати надання транспортно-експедиційних послуг та/або митно-брокерських послуг, що пов`язані з організацією та забезпеченням перевезення експортно-імпортних та транзитних вантажів Замовника, а також додаткових послуг, що необхідні для доставки вантажу.

Тобто за своєю правовою природою вказаний договір є договором транспортного експедирування.

Згідно із ст. 929 ЦК України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов`язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу. Договором транспортного експедирування може бути встановлено обов`язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, зобов`язання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечити відправку і одержання вантажу, а також інші зобов`язання, пов`язані з перевезенням. Договором транспортного експедирування може бути передбачено надання додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу (перевірка кількості та стану вантажу, його завантаження та вивантаження, сплата мита, зборів і витрат, покладених на клієнта, зберігання вантажу до його одержання у пункті призначення, одержання необхідних для експорту та імпорту документів, виконання митних формальностей тощо). Положення цієї глави поширюються також на випадки, коли обов`язки експедитора виконуються перевізником. Умови договору транспортного експедирування визначаються за домовленістю сторін, якщо інше на встановлено законом, іншими нормативно-правовими актами.

За змістом ст. 930 ЦК України договір транспортного експедирування укладається у письмовій формі. Клієнт повинен видати експедиторові довіреність, якщо вона є необхідною для виконання його обов`язків.

Статтею 939 ЦК України визначено, що експедитор має право залучити до виконання своїх обов`язків інших осіб. У разі залучення експедитором до виконання своїх обов`язків за договором транспортного експедирування інших осіб експедитор відповідає перед клієнтом за порушення договору.

В силу дії частини 2 статті 316 ГК України, договором транспортного експедирування може бути встановлений обов`язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, укладати від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечувати відправку і одержання вантажу, а також виконання інших зобов`язань, пов`язаних із перевезенням.

Відповідно до частини 1 статті 307 ГК України, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Відповідно до ст. 4 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність", транспортно-експедиторська діяльність здійснюється суб`єктами господарювання різних форм власності, які для виконання доручень клієнтів чи відповідно до технологій роботи можуть мати: склади, різні види транспортних засобів, контейнери, виробничі приміщення тощо. Експедитори для виконання доручень клієнтів можуть укладати договори з перевізниками, портами, авіапідприємствами, судноплавними компаніями тощо, які є резидентами або нерезидентами України. Транспортно-експедиторську діяльність можуть здійснювати як спеціалізовані підприємства (організації), так і інші суб`єкти господарювання.

Положеннями статті 9 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність", зокрема визначено, що за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов`язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу. Платою експедитору вважаються кошти, сплачені клієнтом експедитору за належне виконання договору транспортного експедирування. У плату експедитору не включаються витрати експедитора на оплату послуг (робіт) інших осіб, залучених до виконання договору транспортного експедирування, на оплату зборів (обов`язкових платежів), що сплачуються при виконанні договору транспортного експедирування. Підтвердженням витрат експедитора є документи (рахунки, накладні тощо), видані суб`єктами господарювання, що залучалися до виконання договору транспортного експедирування, або органами влади.

Відповідно до ст. 10 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність" експедитор має право, зокрема, на: відшкодування в погоджених з клієнтом обсягах додаткових витрат, що виникли в нього при виконанні договору транспортного експедирування, якщо такі витрати здійснювалися в інтересах клієнта; притримувати вантаж, що знаходиться в його володінні, до моменту сплати плати експедитору і відшкодування витрат, здійснених ним в інтересах клієнта, або до моменту іншого забезпечення виконання клієнтом його зобов`язань у частині сплати плати експедитору та відшкодування вказаних витрат, якщо інше не встановлено договором транспортного експедирування; не приступати до виконання обов`язків за договором транспортного експедирування до отримання від клієнта всіх необхідних документів та іншої інформації щодо властивостей вантажу, умов його перевезення, а також іншої інформації, необхідної для виконання експедитором обов`язків, передбачених договором транспортного експедирування. Договором транспортного експедирування можуть бути передбачені й інші права експедитора та клієнта.

Частиною 2 статті 12 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність" передбачено, що клієнт зобов`язаний у порядку, передбаченому договором транспортного експедирування, сплатити належну плату експедитору, а також відшкодувати документально підтверджені витрати, понесені експедитором в інтересах клієнта в цілях виконання договору транспортного експедирування.

Згідно з ч. 2 ст. 14 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність" за невиконання або неналежне виконання обов`язків, які передбачені договором транспортного експедирування і цим Законом, експедитор і клієнт несуть відповідальність згідно з Цивільним кодексом України, іншими законами та договором транспортного експедирування.

Так, в обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач до моменту доставки вантажу до м. Констанца (Румунія) повинен був організувати вивантаження вантажу з автомобільного на морський транспорт та організувати морське перевезення вантажу до кінцевого місця призначення у Федеративні Республіці Нігерія, попередньо узгодивши з позивачем вартість таких послуг та умов їх оплати, як це передбачено, на думку позивача, п. 4.1 Договору про надання транспортно-експедиційних та/або митно-брокерських послуг та послуг перевезення вантажів від 07.04.2022 року № 08/04/22, чого зроблено відповідачем не було. Також позивач зазначає, що сплачена ним сума коштів у розмірі 75000 грн. була достатньою для оплати у повному обсязі послуг з перевезення вантажу до міста Констанца (Румунія) автомобільним транспортом.

Отже фактично позивач пов`язує наявність збитків та підстав для розірвання договору з невиконанням відповідачем своїх договірних зобов`язань.

Статтею 224 ГК України передбачено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки, суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Згідно зі статтею 225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Статтею 22 ЦК України визначено, що збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

За загальним правилом особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування (частина 1 статті 22, стаття 611 ЦК України).

Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; наявність збитків; причинний зв`язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника.

Таким чином позивач повинен довести факт завдання йому збитків, розмір зазначених збитків, докази невиконання зобов`язань та причинно-наслідковий зв`язок між невиконанням зобов`язань та завданими збитками. При визначенні розміру збитків, заподіяних порушенням господарських договорів, береться до уваги вид (склад) збитків та наслідки порушення договірних зобов`язань.

Протиправна поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці (діях або бездіяльності). Протиправною у цивільному праві вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи. Під шкодою (збитками) розуміється матеріальна шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права, та (або) применшенні немайнового блага (життя, здоров`я тощо). Причинний зв`язок між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою є обов`язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стала об`єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди (наведена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 10.12.2018 у справі №902/320/17 зі спору про стягнення збитків з експедитора).

При цьому обов`язок доведення в суді факту протиправної поведінки відповідача, розміру завданої шкоди, а також прямого причинного зв`язку між ними покладається на позивача з документальним підтвердженням обґрунтованого розрахунку суми, що стягується на відшкодування заподіяної шкоди. В свою чергу, відповідач повинен довести, що в його діях відсутня вина у заподіянні збитків.

Водночас, відсутність або ж недоведеність хоча б одного елементів складу правопорушення, за загальним правилом, виключає настання відповідальності у вигляді відшкодування шкоди (збитків).

За умовами укладеного між сторонами договору про надання транспортно-експедиційних та/або митно-брокерських послуг та послуг перевантаження вантажу № 08/04/22 від 07.04.2022, відповідач зобов`язався за плату та за рахунок замовника надавати або організовувати надання транспортно- експедиційних послуг та/або митно-брокерських послуг, що пов`язані з організацією та забезпеченням перевезення експортно-імпортних та транзитних вантажів Замовника, а також додаткових послуг, що необхідні для доставки вантажу.

При цьому умовами п.п. 1.2., 1.3 договору визначено, що Замовник доручає, а Виконавець приймає на себе організацію і виконання комплексу послуг згідно конкретно зазначених умов, термінів і інших вимог, заздалегідь визначених Сторонами.

Згідно з п. 3.4.2 договору № 08/04/22 передбачено, що Замовник зобов`язався надавати Виконавцю заявку на надання транспортно-експедиційних послуг, не менш ніж за 5 робочих днів до вказаної дати готовності вантажу до відвантаження/прийому. Заявка повинна містити наступні дані: маршрут перевезення; опис вантажу (найменування, код ТН ЗЕД, загальна вага нетто, загальна вага брутто); вид та спосіб упаковки; кількість вантажних місць, розміри та вага одного вантажного місця; найменування вантажовідправника, вантажоотримувача та їх адреса; прізвище, ім`я, по батькові відповідального за відвантаження/прийом вантажу представника вантажовідправника/вантажоотримувача та засобів зв`язку з ними; місце, дату та час завантаження/доставки вантажу, інструкції по оформленню товарно-транспортної документації. Перелік даних, які повинні міститися в заявці, не є остаточним та може бути доповнений Виконавцем на його розсуд. Заявка може бути відіслана Виконавцю з використанням факсимільного та електронного зв`язку, при цьому вона має силу оригіналу.

Водночас, судом встановлено і це підтверджується матеріалами справи, що позивач не надав відповідачу заявку на надання транспортно-експедиційних послуг в розумінні пункту 3.4.2 на перевезення будь-якого вантажу до Федеративної республіки Нігерія для клієнта позивача пані ОСОБА_1 .

На підставі чого суд доходить висновку, що в матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджували прийняття відповідачем конкретно визначеного переліку зобов`язань перед позивачем.

Отже, встановити які саме послуги узгоджувалися сторонами на підставі заявки не можливо через її відсутність.

Також, за умовами п.п. 4.1, 4.2 вказаного договору визначено, що оплата за організацію надання послуг здійснюється згідно рахунку Виконавця протягом 3-х банківських днів від дати виставлення рахунку. Розмір попередньої й остаточної оплати за даним Договором визначається за узгодженням сторін та на підставі рахунків до даного Договору. Остаточна вартість послуг Виконавця може уточнюватися рахунками Виконавця, у яких зазначений фактичний обсяг наданих послуг; Замовник зобов`язується сплачувати рахунки Виконавця протягом терміну та на суму, що вказані в рахунку. Замовник погоджується із тим, що Виконавець має право направляти Замовнику рахунок із використанням засобів факсимільного та електронного зв`язку, з подальшим наданням оригіналів документів. Вартість послуг Виконавця оплачується Замовником шляхом перерахунку грошей на поточний рахунок Виконавця. Валютою платежу за даним Договором є гривня. При використанні в розрахунках інших валют, оплата здійснюється у національній валюті за комерційним курсом (https://minfin.com.ua/currency/mb/) продажу іноземної валюти на день виставлення рахунку, якщо інше не узгоджено у додатках (заявках).

Отже, сторони самостійно визначили, що узгодження розміру оплати за організацію наданих послуг може відбуватися на підставі виставлених рахунків до даного договору.

Враховуючи відсутність заявки на надання транспортно-експедиційних послуг в розумінні пункту 3.4.2 на перевезення, 08.04.2022 відповідач виставив позивачу для оплати рахунок № 196 на загальну суму 227 748,67 грн. за морський фрахт (не ПДВ) ст. 196.1.11; організацію надання послуг автоперевезення за межами України, контейнери FANU1289403, FANU1407342: послуги з організації навантажувано-перевантажувальних робіт за терр. України; організацію надання послуг транспортно - експедиторського обслуговування; послуги з конвертації валют та банківські виписки.

Вказаний рахунок позивачем було сплачено частково на суму 75000 грн., що підтверджується відповідним платіжним дорученням № 36 від 11.04.2022р., де в графі «Призначення платежу» зазначено: передоплата за послуги ТЕО і перевезення згідно рахунку № 196 від 08.04.2022.

Оскільки позивач частково оплатив вказаний рахунок, вказані дії свідчать про прийняття пропозиції щодо вартості вказаних у рахунку послуг, між тим, здійснення оплати даного рахунку не в повному обсязі, свідчить про невиконання позивачем обов`язку, передбаченого п.п 4.1, 4.2 договору №08/04/22.

Доказів, які б свідчили про те, що відповідач надавав позивачу будь-які інші рахунки про зміну порядку оплати рахунку № 196, як то передбачено п. 4.2 договору, в матеріалах справи не міститься і таких доказів позивачем до суду не подано.

При цьому, суд зазначає, що сторонами під час розгляду справи визнавався той факт, що в тексті рахунку № 196 від 08.04.2022 помилково було зазначено номер іншого договору.

Також судом встановлено, і це підтверджується матеріалами справи, що відповідач неодноразово звертався до позивача з вимогою щодо сплати залишку по виставленому рахунку № 196 від 08.04.2022, так як без повної оплати обумовлених послуг ТОВ «ФЕСІТ ЮНАЙТЕД» не може продовжувати надавати послуги з перевезення будь-якого вантажу до Федеративної республіки Нігерія, та не раз попереджав, що затягування сплати рахунку з його боку призведе до виникнення додаткових витрат, а саме сплати простою автотранспортного засобу. Між тим позивач, в порушення своїх зобов`язань за договором, так і не оплатив вказаний рахунок у повному обсязі, що свідчить про те, що відповідач відклав виконання своїх обов`язків за договором з вини Замовника.

При цьому суд вказує на те, що за умовами договору №08/04/22 від 07.04.2022 відповідач мав право отримувати від позивача сплату додаткових витрат, що виникли у нього при виконанні замовлення, якщо ці витрати здійснювалися в його інтересах; затримувати вантаж, що знаходиться в його володінні, до моменту оплати послуг позивачем та оплати витрат, що здійснювалися в його інтересах, або до моменту іншого забезпечення виконання позивачем своїх обов`язків в частині оплати послуг Замовника та оплати вказаних витрат. При затримці вантажу відповідач може на свій розсуд зберігати затриманий вантаж в контейнері/транспортному засобі або розмістити вантаж на складі або в іншому безпечному місці. При цьому всі витрати, що пов`язані з відвантаженням, розміщення, зберіганням вантажу, використанням/простоєм контейнерного обладнання/транспортних засобів, а також витрати, що пов`язані з вторинною подачею під завантаження контейнера/транспортного засобу, завантаження, розміщення та кріпленням вантажу в контейнері/транспортному засобі відносяться на рахунок позивача.

Окрім того, зі змісту позовної заяви вбачається, що позивач обґрунтовуючи вимогу про стягнення збитків у розмірі 75 000 грн визнає, що вказана оплата була достатньою для оплати у повному обсязі послуг з перевезення вантажу до м. Констанца (Румунія) автомобільним транспортом.

Так, товарно-транспортною накладною CMR від 07.04.2022р. підтверджується та сторонами не заперечується, що вантаж доставлений автомобільним транспортом ТОВ «ТРАНС-ТИР» до місяця призначення Констанца (Румунія) FAST FREIGHT TERMINAL - PARCEL 5-AGIGEA 13 квітня 2022.

Тобто відповідач виконав свій обов`язок в частині доставлення вантажу до місяця призначення Констанца (Румунія).

Отже, сума коштів у розмірі 75000 грн. є саме оплатою за здійснене відповідачем перевезення вантажу до м. Констанца (Румунія), у зв`язку з чим суд вважає безпідставним твердження позивача про те, що вказана сума підлягає поверненню та є збитками.

Щодо стягнення збитків у розмірі 90 193,34 грн, суд зазначає:

Як вже було зазначено вище, 27.05.2022 вантаж був ввезений на митну територію України, що підтверджується митною декларацією ІМ 10 ДЕ, в якій в якості одержувача вантажу зазначено ОСОБА_4 , а декларанта - ТОВ «ПОРТ КЛІРЕНС».

Дорученням № 28 від 27.05.2022 ТОВ «Порт Кліренс» в особі директора Гладіліна Олександра Валерійовича, доручив ОСОБА_4 (паспорт НОМЕР_4 , виданий Суворовським РВ ОМУ УМВС України в Одеській обл. 08.09.2003р.) бути представником з усіма необхідними повноваженнями в усіх підрозділах Одеської митниці та інших державних органах, по всіх без виключення питаннях, пов`язаних з митним оформленням вантажу, який прибуває на територію України з Румунії за проформою інвойсу від 07.04.2022р. б/н, у тому числі з повноваженнями сплатити за рахунок ТОВ «Порт Кліренс» усі необхідні податки та збори у сумі 90 300 гривень при митному оформлені вказаного вантажу.

За митне оформлення повернення вантажу ОСОБА_4 сплатив грошові кошти на загальну суму 90 193,34 грн., що підтверджується відповідними квитанціями від 27.05.2022.

Судом встановлено, що доказів, які б свідчили, що саме відповідач без відома позивача прийняв рішення про повернення вантажу на територію України в матеріалах справи не міститься.

Водночас, з електронної переписки сторін вбачається, що відповідач пропонував позивачу вивантажити вантаж на склад на території Румунії з метою в пошуку та бронювання місця на кораблі для подальшого морського перевезення цього вантажу. Розмір плати за таке зберігання вантажу на складі в Румунії є значно меншим ніж розмір збитків, про які заявляє позивач, з урахуванням необхідності оплати вартості перевезення вантажу в Україну та сплату простою перевізникові - ТОВ «ТРАНС-ТИР».

Проте, позивач на запропоновані умови відповідача не погодився.

В матеріалах справи наявна нотаріально посвідчена заява свідка - заступника директора ТОВ «ПОРТ КЛІРЄНС» ОСОБА_7 від 07.11.2022, в якій остання вказує, що 26 травня 2022 року їй від перевізника - ТОВ «ТРАНС-ТИР» стало відомо, що транспортний засіб з вантажем перебуває на МПТП Орлівка (Україна) - Ісачка (Румунія) та відповідно для перетину кордону необхідно здійснити митні формальності з вантажем.

Проте, такі твердження є неправдивими, оскільки з наявного у справі листування між сторонами за допомогою Viber вбачається, що про повернення вантажу в ОСОБА_10 знала ще 18 травня 2022 року, коли повідомила ОСОБА_11 про наступне: «Мы возвращаем груз в Украину» (т. 2, а.с. 52).

Як вказує третя особа, ОСОБА_11 є дружиною ОСОБА_12 , вона разом з чоловіком займалась супроводженням перевезення вантажу за Договором № 0604-1, у тому числі обговорювала умови перевезення вантажу, вирішення поточних питань по такому перевезенню.

Суд зазначає, що змагальність сторін є одним із основних принципів господарського судочинства, зміст якого полягає у тому, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, тоді як суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, зобов`язаний вирішити спір, керуючись принципом верховенства права.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (статті 76 Господарського процесуального кодексу України).

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (частина перша статті 77 Господарського процесуального кодексу України).

Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи (стаття 78 Господарського процесуального кодексу України).

17.10.2019 набув чинності Закон України № 132-ІХ від 20.09.2019 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні", яким були внесені зміни до Господарського процесуального кодексу України, зокрема змінено назву статті 79 Господарського процесуального кодексу України з "Достатність доказів" на нову - "Вірогідність доказів", викладено її у новій редакції, та фактично впроваджено в господарський процес стандарт доказування "вірогідності доказів".

Відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надання достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надання саме тієї кількості, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

Тлумачення змісту статті 79 Господарського процесуального кодексу України свідчить про те, що ця стаття покладає на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.

Аналогічний висновок Верховного Суду викладений у пункті 7.44. постанови від 16.02.2021 у справі № 927/645/19.

Верховний Суд в ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово звертався загалом до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17). Аналогічний стандарт доказування застосований Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).

Зазначений підхід узгоджується і з судовою практикою Європейського суду з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі "Дж. К. та Інші проти Швеції" ("J.K. AND OTHERS v. SWEDEN") ЄСПЛ наголошує, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом ("beyond reasonable doubt"). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".

З огляду на викладене, суд не приймає до уваги заяву свідка, та, застосовуючи стандарт доказування вірогідності доказів, вважає, що вірогідним є те, що митне оформлення та повернення вантажу на територію України, організувало самостійно ТОВ «ПОРТ КЛІРЕНС», без відома та участі відповідача.

Обґрунтовуючи розмір збитків позивач надає банківські квитанції від 27.05.2022р. на суми: 4100,00 грн., 41,00 грн. 86200,00 грн. 500.00 грн., що разом складає 90 841,00 грн., проте просить стягнути з відповідача 90 193,34 грн. збитків. Отже, незрозуміло звідки взагалі взялась така сума.

З огляду на встановлені обставини даної справи, суд приходить до висновку, що неприбуття вантажу до кінцевого місця призначення у Нігерію, ніяким чином не залежало від дій відповідача, а стало наслідком саме відмови позивача від виконання свого обов`язку за договором щодо повної оплати наданих послуг з перевезення вантажу.

Встановивши вказані обставини, суд вважає, що позивачем не доведено наявності протиправної поведінки відповідача по виконанню умов договору, що в свою чергу виключає наявність підстав для застосування до відповідача відповідальності за порушення умов укладеного між сторонами договору, у вигляді відшкодування позивачу збитків, спричинених неналежним виконанням відповідачем зобов`язання.

Зважаючи на зазначене, суд приходить до висновків, про недоведеність позивачем наявності складу господарського правопорушення в діях відповідача при виконанні умов договору, а тому відсутні підстави для задоволення позову в частині стягнення збитків.

Щодо вимог про розірвання договору про надання транспортно-експедиційних та/або митно-брокерських послуг та послуг перевантаження вантажів від 07.04.2022 № 08/04/22 та стягнення з ТОВ «ФЕСІТ ЮНАЙТЕД» на користь ТОВ «ПОРТ КЛІРЄНС» вартості вантажу у розмірі 12 289,56 доларів США, суд зазначає таке:

Вимогу про розірвання Договору від 07.04.2022 № 08/04/22 позивач обґрунтовує наявністю істотного порушення договору з боку відповідача, а тому на підстав ч.2 ст. 651 Ц України договір має бути розірваний за рішенням суду. Істотним порушення умов договору, на думку позивача, є порушення відповідачем своїх зобов`язань за договором, а саме: не виконання всього комплексу транспортно-експедиційних та митно-брокерських послуг, пов`язаних з організацією та забезпеченням перевезення вантажу з м. Одесса (Україна) до Федеративної Республіки Нігерія для клієнта пані ОСОБА_1 .

Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, а у відповідності до ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно частини 2 статті 651 Цивільного кодексу України, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Отже, за приписами норм вказаної статті для розірвання договору за рішенням суду однією із необхідних умов є істотне порушення цього договору, для підтвердження якого необхідно довести, що внаслідок такого порушення другій стороні договору було завдано шкоду та внаслідок цієї шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору (абзац 2 частини 2 статті 651 Цивільного кодексу України).

Тобто йдеться про таке порушення договору однією зі сторін, яке тягне для другої сторони неможливість досягнення нею цілей договору.

Оцінка порушення договору як істотного здійснюється судом відповідно до критеріїв, що встановлені вказаною нормою. Оціночне поняття істотності порушення договору законодавець розкриває за допомогою іншого оціночного поняття - "значної міри" позбавлення сторони того, на що вона розраховувала при укладенні договору. Це (друге) оціночне поняття значно звужує сферу огляду суду. Істотність порушення визначається виключно за об`єктивними обставинами, що склалися у сторони, яка вимагає розірвання договору. В такому випадку вина (як суб`єктивний чинник) сторони, що припустилася порушення договору, не має будь-якого значення і для оцінки порушення як істотного, і для виникнення права вимагати розірвання договору на підставі частини другої статті 651 ЦК України.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 14 серпня 2018 року у справі №910/2494/18, від 14 серпня 2017 року у справі №910/20769/17, від 14 серпня 2018 року у справі №910/23372/17, від 14 серпня 2018 року у справі №910/23369/17.

Таким чином, для розірвання договору з підстав наявності порушень умов відповідного договору з боку відповідача, суд зобов`язаний встановити істотність такого порушення та наявність шкоди, завданої цим порушенням другою стороною, яка може бути виражена у виді реальних збитків та (або) упущеної вигоди, її розмір, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору, а також установити, чи є справді істотною різниця між тим, на що має право розраховувати сторона, укладаючи договір, і тим, що в дійсності вона змогла отримати.

Як вже було зазначено вище та встановлено судом, позивачем не доведено який перелік обов`язків відповідача входив до комплексу транспортно-експедиційних та митно-брокерських послуг, пов`язаних з організацією та забезпеченням перевезення вантажу, оскільки позивач не надав відповідачу відповідної заявки на надання транспортно-експедиційних послуг в розумінні пункту 3.4.2 договору.

Крім того, судом враховано, що позивач не здійснив повну оплату наданих відповідачем послуг, як того передбачає спірний договір.

Відповідно до п. 9.2 спірного договору встановлено, що договір може бути розірваний по взаємній згоді сторін та тільки після завершення всіх взаєморозрахунків, пов`язаних з його виконанням.

Судом встановлено, що 08.04.2022 ТОВ «ФЕСІТ ЮНАЙТЕД» виставило позивачу для оплати рахунок № 196 на загальну суму 227 748,67 грн., який позивачем було сплачено частково на суму 75000 грн.

З наявного у справі електронного листування від 14.06.2022 вбачається, що відповідач повідомив позивача про те, що вантаж перебуває на складі перевізника в Одесі, у додатку рахунок 30.05.2022 року № 368 на суму 231 500,10 грн. від нього за простій та повернення в Україну на його компанію, який перевиставлено позивачу. Також до рахунку долучено 2000 грн. за рахунки з перевізником за попередні рахунки за простій.

Така вартість послуги відповідача була сформована на підставі рахунку на оплату ФОП Митько Д.М. № 43 від 30.05.2022р. на загальну вартість 229 500,10 грн.. що включала:

1. Транспортно-експедиційні послуги за маршрутом: Констанца (Румунія) FAST

FREIGHT TERMINAL - PARCEL.5-AGIGEА - м. Одесса вартістю 120814,39 грн;

2. Простій автомобіля (Румунія) - 29 діб вартістю 91.358,99 грн. із розрахунку 1 доба - 3150.31 грн.

3. Простій автомобіля (кордон Румунія - Україна) - 4 доби вартістю 12601.34, і

розрахунку 1 доба - 3150.00 грн.

4. Простій автомобіля (Одеса) - 3 доби вартістю 4725.48 грн. із розрахунку 1 доба - 1575.16 грн.

На теперішний час вказаний рахунок № 43 від 30.05.2022 року відповідачем не оплачений, оскільки відсутні докази оплати позивачем рахунку відповідача № 368 в 30.05.2022р.

Таким чином, позивач не оплатив відповідачеві вартість транспортно-експедиційних послуг та за простій з вантажем, з огляду на наведене, сцуд доходить висновку про відсутність підстав для розірвання договору №08/04/22 від 07.04.2022.

Враховуючи відсутність правових підстав для розірвання спірного договору, він є чинним, отже обов`язковим до виконання його сторонами.

Загальні підстави для виникнення зобов`язання у зв`язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави визначені нормами глави 83 ЦК України. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Стаття 1212 ЦК України регулює випадки набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав.

Особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала (ст.1212 ЦК України).

Відповідно до ст. 1213 ЦК України набувач зобов`язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі. У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.

Правовий аналіз ст. 1212 ЦК України, дає підстави для висновку, що передбачений нею вид позадоговірних зобов`язань з безпідставного набуття, збереження майна виникає за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна; б) набуття або збереження за рахунок іншої особи; в) відсутність правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адміністративного акта, правочину або інших підстав, передбачених статтею 11 ЦК України).

Об`єктивними умовами виникнення зобов`язань з набуття, збереження майна без достатньої правової підстави виступають: 1) набуття або збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); 2) шкода у вигляді зменшення або незбільшення майна в іншої особи (потерпілого); 3) обумовленість збільшення або збереження майна з боку набувача шляхом зменшення або відсутності збільшення на стороні потерпілого; 4) відсутність правової підстави для вказаної зміни майнового стану цих осіб.

Верховний Суд у постанові від 06.02.2020 у справі №910/13271/18 зазначив, загальна умова частини першої статті 1212 ЦК України звужує застосування інституту безпідставного збагачення у зобов`язальних (договірних) відносинах, бо отримане однією зі сторін у зобов`язанні підлягає поверненню іншій стороні на підставі цієї статті тільки за наявності ознаки безпідставності такого виконання.

Набуття однією зі сторін зобов`язання майна за рахунок іншої сторони в порядку виконання договірного зобов`язання не вважається безпідставним.

Верховний Суд вказав, що під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином. Такий правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 23.01.2020 у справі № 910/3395/19, від 23.04.2019 у справі № 918/47/18, від 01.04.2019 у справі № 904/2444/18.

А якщо поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, стаття 1212 ЦК України може застосовуватись тільки після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена або припинена, у тому числі у виді розірвання договору. Така правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 22.03.2016 у справі №6-2978цс15 та від 03.06.2016 у справі №6-100цс15.

Оскільки між сторонами у справі було укладено договір 08/04/22 від 07.04.2022, який недійсним не визнано та не припинено, отже вантаж переданий відповідачу для здійснення його перевезення за наявності правової підстави, в зв`язку з чим суд вважає помилковим застосування до вимоги про відшкодування вартості такого майна положень ст. ст. 1212, 1213 ЦК України.

Окрім того, суд зауважує про те, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази, які б достеменно свідчили про належну передачу вантажу його власником позивачу, про обсяг прав на цей вантаж у позивача або понесення позивачем будь-яких витрат щодо відшкодування власнику вантажу його вартості.

Разом з тим, із міжнародної товарно-транспортної накладної № 3 та з Митних декларацій, вбачається, що вантажовідправником є громадянин України фізична особа ОСОБА_4 , який начебто був залучений в цілях оформлення документів на вантаж. Між тим, документи на підтвердження повноважень Ішкова І.І. представляти інтереси громадянки Республіки Нігерія ОСОБА_1 в матеріалах справи відсутні.

Крім того, щодо втрати вантажу суд зауважує, що із наявного у справі електронного листування між сторонами від 14.06.2022, відповіді ТОВ «ТРАНС-ТИР» на адвокатський запит від 14.07.2022 та наданих до справи пояснень третьої особи ТОВ «ТРАНС ТИР» вбачається, що вантаж перебуває у транспортному засобі, який знаходиться за адресою місця реєстрації ТОВ «ТРАНС-ТИР». Водночас ТОВ «ТРАНС-ТИР» може видати вантаж представнику вантажовідправника або представнику вантажоодержувача за умови пред`явлення документів, підтверджуючих право на отримання вантажу, та за умови проведення повного відшкодування ТОВ «ТРАНС- ТИР» фактичних витрат та оплати послуг, із повернення вантажу у зворотному напряму в м. Одесу та його зберіганням, право на що передбачено Конвенцією «Про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів від 19.05.1956 року».

За умовами ст. 10 Закону України «Про транспортно-експедиційну діяльність»

експедитор має право, зокрема, притримувати вантаж, що знаходиться в його володінні, до моменту сплати плати експедитору і відшкодування витрат, здійснених ним в інтересах клієнта, або до моменту іншого забезпечення виконання клієнтом його зобов`язань у частині сплати плати експедитору та відшкодування вказаних витрат, якщо інше не встановлено договором транспортного експедирування.

З огляду на наведене суд не приймає до уваги посилання позивача на те, що йому на цей час невідомо де знаходиться вантаж, в якому він стані та чи існує він взагалі.

З аналізу вищеописаних правових норм та фактичних обставин справи суд констатує відсутність підстав для задоволення позовних вимог про розірвання договору про надання транспортно-експедиційних та/або митно-брокерських послуг та послуг перевантаження вантажів від 07.04.2022 № 08/04/22 та стягнення з ТОВ «ФЕСІТ ЮНАЙТЕД» на користь ТОВ «ПОРТ КЛІРЄНС» вартості вантажу у розмірі 12 289,56 доларів США.

Відповідно до частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Разом з тим, враховуючи положення ч. 1 ст. 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 N475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів N 2, 4, 7, 11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини у справі «Проніна проти України» у рішенні від 18.07.2006 та у справі «Трофимчук проти України» у рішенні від 28.10.2010 зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент сторін. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

З урахуванням усіх фактичних обставин справи, встановлених господарським судом, інші доводи сторін не заслуговують на увагу, оскільки не впливають на вирішення спору у даній справі.

За викладених обставин, суд дійшов висновку про безпідставність та необґрунтованість позовних вимог, відтак в задоволені позову суд відмовляє у повному обсязі.

Згідно п.2 ч.1, ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, приймаючи до уваги відмову у задоволення позовних вимог в повному обсязі, витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 123, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

2. Судові витрати понесені позивачем відшкодуванню не підлягають та покладаються на позивача.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України та підлягає оскарженню до Південно-західного апеляційного господарського суду в порядку ст.256 ГПК України.

Повне рішення складено 05 червня 2023 року.

Суддя Ю.М. Невінгловська

СудГосподарський суд Одеської області
Дата ухвалення рішення24.05.2023
Оприлюднено09.06.2023
Номер документу111384039
СудочинствоГосподарське
КатегоріяСправи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Розірвання договорів (правочинів) перевезення, транспортного експедирування

Судовий реєстр по справі —916/1993/22

Постанова від 08.11.2023

Господарське

Південно-західний апеляційний господарський суд

Ярош А.І.

Ухвала від 12.09.2023

Господарське

Південно-західний апеляційний господарський суд

Ярош А.І.

Ухвала від 11.09.2023

Господарське

Південно-західний апеляційний господарський суд

Ярош А.І.

Ухвала від 24.07.2023

Господарське

Південно-західний апеляційний господарський суд

Ярош А.І.

Ухвала від 03.07.2023

Господарське

Південно-західний апеляційний господарський суд

Ярош А.І.

Рішення від 12.06.2023

Господарське

Господарський суд Одеської області

Невінгловська Ю.М.

Рішення від 24.05.2023

Господарське

Господарський суд Одеської області

Невінгловська Ю.М.

Ухвала від 31.05.2023

Господарське

Господарський суд Одеської області

Невінгловська Ю.М.

Ухвала від 24.04.2023

Господарське

Господарський суд Одеської області

Невінгловська Ю.М.

Ухвала від 26.12.2022

Господарське

Господарський суд Одеської області

Невінгловська Ю.М.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні