Справа № 308/14773/19
П О С Т А Н О В А
Іменем України
10 травня 2023 року м. Ужгород
Закарпатський апеляційний суд у складі
головуючого судді КОНДОРА Р.Ю.
суддів БИСАГИ Т.Ю., СОБОСЛОЯ Г.Г.
при секретарі ЗУБАШКОВІ М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ужгороді цивільну справу № 308/14773/19 за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Мрія-2020» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості завнесками науправління загальниммайном багатоквартирного будинку, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Ужгородського міськрайонного суду від 26 травня 2021 року, повний текст якого складено 4 червня 2021 року, головуючий суддя Бедьо В.І., -
встановив:
Об`єднання співвласниківбагатоквартирного будинку«Мрія-2020»(ОСББ«Мрія-2020»)24.12.2019 звернулосядо судуіз зазначенимпозовом до ОСОБА_1 мотивуючи таким.
Відповідачка ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 та відповідно до положень ст.ст. 4, 15, 22 та інших норм Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», положень Статуту ОСББ «Мрія-2020», ст. 322 ЦК України повинна нести витрати на утримання та ремонт житлового будинку, утримання прибудинкової території, оплачувати комунальні послуги тощо. Затвердження розмірів плати на утримання житлового будинку та прибудинкової території належить до компетенції загальних зборів ОСББ.
У разі відмови власника приміщення укласти договір або сплачувати кошти на утримання та ремонт неподільного майна ОСББ має право звернутися до суду для стягнення нарахованих платежів (ст.ст. 13, 17 указаного Закону).
20.12.2015 збори ОСББ встановили плату за утримання будинку та прилеглої території в розмірі 1,20 грн за 1 кв. м. 05.09.2016 збори ОСББ збільшили розмір цієї плати до 2,00 грн за 1 кв. м із запровадженням її з 01.09.2016.
На зборах ОСББ, що були проведені 17.09.2016, було вирішено стягнути заборгованість із оплати за управління загальним майном у судовому порядку.
Відтак відповідачці була нарахована заборгованість за управління загальним майном станом на 02.12.2019 у сумі 4589,28 грн із урахуванням того, що у періоді з 01.01.2016 по 01.10.2019 вона із загальної суми заборгованості у 5939,28 грн сплатила 1350,00 грн.
Письмові вимоги від 11.06.2017 і від 11.08.2017 про сплату заборгованості в сумах, відповідно, 1371,28 грн і 1642,48 грн, були вручені відповідачці, проте, заборгованість не була сплачена. У жовтні 2019 року відповідачка отримала вимогу про сплату заборгованості в сумі 4518,08 грн, однак, відмовилася за неї розписуватися, а 12.11.2019 і 04.12.2019 їй були надіслані рекомендованими поштовими відправленнями вимоги про сплату заборгованості в сумах, відповідно, 4453,68 грн і 4589,28 грн.
Утім, борг не був сплачений і добровільно його сплатити відповідачка не бажає.
За правилами, визначеними ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора повинен сплатити окрім боргу також інфляційні нарахування та 3% річних від простроченої суми, які за період з 01.01.2016 по 20.11.2019 становлять, відповідно, 946,60 грн і 335,97 грн.
Посилаючись на ці обставини, позивач ОСББ «Мрія-2020» просив стягнути на його користь із відповідачки ОСОБА_1 заборгованість за внесками за управління загальним майном у розмірі 4589,28 грн, інфляційні втрати 946,60 грн, 3 % річних від простроченої суми 335,97 грн, витрати на оплату правової допомоги в сумі 5420,00 грн та на оплату судового збору просив покласти на відповідачку.
Рішенням Ужгородського міськрайонного суду від 26.05.2021 позов задоволено, стягнуто з ОСОБА_1 на користьОСББ «Мрія-2020» заборгованість за внесками за управління майном у розмірі 4589,28 грн, інфляційні втрати 946,60 грн, 3 % річних від простроченої суми 335,97 грн, а також витрати на оплату правової допомоги в сумі 5420,00 грн та на оплату судового збору в сумі 1921,00 грн.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив із його обґрунтованості та доведеності, з того, що співвласник багатоквартирного житлового будинку згідно із законом зобов`язаний нести витрати на утримання будинку відповідно до своєї частки у праві власності, а відсутність між сторонами договору на внесення оплати на утримання будинку не може слугувати підставою для звільнення відповідачки від необхідності виконувати рішення загальних зборів ОСББ, які є обов`язковими також і для неї.
Відповідачка ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якої діє адвокат Марамигін П.В., оскаржила рішення суду як ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права. Доводи скарги зводяться до такого.
Відповідачка не є співвласником будинку АДРЕСА_2 ,не подавалаписьмову заявупро вступдо ОСББ «Мрія-2020»і не є його членом.
Договір про участь у витратах на утримання будинку з нею не укладався, хоча вона неодноразово просила керівника ОСББ укласти його з вказівкою на конкретні послуги, що будуть надаватися, та на їх вартість, чого не було зроблено. Саме позивач не виконав свого обов`язку із укладання з нею договору.
Рішення зборів членів ОСББ щодо встановлення плати за утримання будинку були прийняті з порушенням вимог законодавства та Статуту ОСББ, оскільки не зазначений розрахунковий період, за який встановлюється тариф (місяць, рік чи інший), у справі відсутній порядок сплати обов`язкових платежів за обслуговування та ремонт неподільного майна будинку, який був би затверджений відповідно до п.п. 4, 5 Статуту ОСББ, немає даних про прийняття рішень з урахуванням висновків ревізійної комісії чи аудитора тощо.
Вона оплачувала лише послуги за електропостачання, які фактично надаються, а також неодноразово надавала кошти готівкою на проведення ремонтів, на закупівлю обладнання для будинку тощо, які не були обліковані. Доказів надання їй інших послуг немає.
Рахунки на оплату внесків на утримання будинку та вимоги про сплату заборгованості відповідачці не вручалися, вона особисто за них не розписувалася.
Має місце неузгодженість щодо видів платежів, про які йдеться. Так, зборами ОСББ приймалися рішення про встановлення плати за утримання будинку та прибудинкової території, а досудові вимоги та позов пред`являлися про стягнення заборгованості за внесками за управління загальним майном. Крім того, ОСББ на надало доказів, що воно понесло витрати на утримання загального майна, а внески на утримання загального майна мали сплачуватися щомісячно.
Відповідачка є не єдиним власником квартири, позаяк квартира належить п`яти особам на праві спільної сумісної власності, а інші співвласники, які мали бути залучені до справи, участі в ній не брали.
У позовній заяві вказано, що відповідачем є « ОСОБА_1 », тоді як згідно з паспортом громадянина України її ім`я є « ОСОБА_2 », тому без процесуального рішення про виправлення анкетних даних відповідачки рішення суду не є законним.
Клопотання відповідачки про витребування документів не були вирішені судом.
Належного розрахунку заборгованості, в тому числі, інфляції та 3% річних, позивач не надав.
Витрати позивача на правову допомогу є непропорційно великими щодо розміру боргу та складності справи, а їх розрахунок не має належного підтвердження щодо окремих елементів таких витрат.
Сторона просить рішення скасувати, в позові відмовити, здійснити новий розподіл судових витрат.
Заслухавши доповідьсудді,пояснення представників:відповідачки ОСОБА_1 адвоката МарамигінаП.В.,який апеляціюпідтримав,позивача ОСББ«Мрія-2020» адвоката ОСОБА_3 , яка скаргу не визнала, обговоривши доводи сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в сукупності, суд приходить до такого.
Відповідачкою в справі є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована у квартирі АДРЕСА_1 , особу відповідачки встановлено за наданими апеляційному суду даними паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 (а.с. 111), що відповідає іншим матеріалам справи та не викликає сумнівів у імені « ОСОБА_2 », яке правильно зазначене в рішенні суду першої інстанції.
За приписами ст. 3 ч. 1 п.п. 5, 6, ст. 11, ст. 12 ч. 1, ст.ст. 13, 14, 15, 16, ст. 3 ч.ч. 1, 3, ст. 4 ч. 1, ст.ст. 12, 13, 19, ст.ст. 43, 44, 49, 76-82 ЦПК України:
загальними засадамицивільного законодавстває,зокрема,судовий захистцивільного правата інтересу; справедливість, добросовісність та розумність;
кожна особа має право в порядку, встановленому ЦПК України, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів;
особа діє у цивільних відносинах вільно, здійснює свої права на власний розсуд, а також виконує цивільні обов`язки у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства і повинна діяти добросовісно, розумно, обачно, передбачаючи наслідки;
цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, які на свій розсуд розпоряджаються цивільними та процесуальними правами, реалізують право на судовий захист;
кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій, і зобов`язана належно довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень;
обов`язок доказування позову лежить на позивачеві, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Предметом позову є матеріально-правовий зміст позовних вимог, задоволення пред`явлених вимог є метою позивача, результатом реалізації права на отримання шляхом ухвалення судом рішення конкретно визначеного цими вимогами матеріального блага. Підставами позову є факти і обставини, якими обґрунтовуються вимоги позивача. Підстави та предмет позову взаємопов`язані, предмет позову обумовлюється підставами позову, випливає з них, ці елементи позову не можуть розглядатися окремо один від одного. Право позивача вимагати з передбачених законом підстав задоволення позову і, відповідно, право відповідача на захист від позову можуть бути належно реалізовані сторонами за умови пред`явлення конкретних, чітко сформульованих вимог, що не допускають множинного тлумачення, припущень ані щодо власне самих вимог, ані щодо підстав, якими вони обґрунтовуються.
Таким чином, особа, права якої порушені, може звернутися до суду по захист своїх прав не в будь-який спосіб, а в той, що передбачений законом чи договором, правомірній вимозі позивача відповідає обов`язок належного відповідача усунути порушення права.
Вимоги позову можуть бути задоволені за умов, коли вони ґрунтуються на підставах належно пред`явленого позову, відповідають вимогам закону, договору та є доведеними у належний процесуальний спосіб (ст.ст. 89, 263-265 ЦПК України).
У справі встановлені такі факти, обставини та відповідні їм правовідносини, що регулюються нормами законодавства щодо права спільної власності на багатоквартирний житловий будинок у редакції, чинній на час виникнення відповідних юридичних фактів.
Свідоцтвом про право власності на житло, виданим Виконавчим комітетом Ужгородської міської ради Закарпатської області 28.09.2005 згідно з рішенням Виконкому від 28.09.2005 № 291, підтверджується право приватної спільної сумісної власності ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_1 та ОСОБА_7 на квартиру АДРЕСА_3 (а.с. 57).
За наявними в справі документальними даними ОСОБА_1 зареєстрована в зазначеній квартирі та мешкає в ній із сином ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 24).
09.10.2015 установчі збори Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Мрія-2020» затвердили Статут ОСББ «Мрія-2020» (а.с. 7-20).
30.11.2015 зареєстровано Статут ОСББ «Мрія-2020» і зареєстровано Об`єднання як юридичну особу з кодом ЄДРПОУ 40146531 за адресою: 88000, Закарпатська область, місто Ужгород, вулиця І. Франка, будинок 56 «а» (а.с. 6).
Статут ОСББ «Мрія-2020» містить, зокрема, такі положення, що мають значення в спорі, який виник між Об`єднанням і ОСОБА_1 :
ОСББ «Мрія-2020» створено власниками квартир та приміщень багатоквартирного будинку АДРЕСА_2 відповідно до Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» (п. 1.1.);
власники квартир, житлових і нежитлових приміщень зобов`язані виконувати вимоги чинного законодавства України та Статуту об`єднання… (п. 1.3.);
завданням та предметом діяльності об`єднання є:
належне утримання будинку та прибудинкової території;
забезпечення реалізації прав власників приміщень будинку на володіння та користування спільним майном співвласників об`єднання (п. 2.2.);
об`єднання має право відповідно до законодавства та Статуту …:
визначати порядок утримання, експлуатації та ремонту неподільного і загального майна відповідно до Статуту;
встановлювати розміри платежів і внесків співвласників об`єднання, а також відрахувань до резервного і ремонтного фондів (п. 2.3.);
для забезпечення виконання власниками приміщень своїх обов`язків об`єднання має право:
вимагати своєчасної та у повному обсязі сплати всіх установлених Законом та Статутом об`єднання платежів, зборів і внесків від власників приміщень …;
звертатись до суду з позовом про звернення стягнення на майно власників приміщень, які відмовляються … своєчасно та у повному обсязі сплачувати всі встановлені законодавством та Статутом об`єднання платежі і внески … (п. 2.5.);
співвласники об`єднання приймають рішення щодо управління неподільним майном будинку; частка в загальному обсязі обов`язкових платежів на утримання і ремонт неподільного майна будинку встановлюється пропорційно до загальної площі житлових та нежитлових приміщень, що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб (п. 3.2.2.);
частка в загальному обсязі обов`язкових платежів на утримання і ремонт загального майна встановлюється пропорційно до загальної площі житлових та нежитлових приміщень, що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб (п. 3.3.4.);
до виключної компетенції загальних зборів співвласників об`єднання належить:
визначення розмірів внесків та платежів співвласників об`єднання (п. 4.5. пп. 5);
рішення, прийняті загальними зборами, є обов`язковими для всіх співвласників об`єднання (п. 5.8.);
кошти об`єднання складаються з статутних внесків і обов`язкових платежів співвласників об`єднання (п. 6.4.);
… між об`єднанням та кожним власником житлового чи нежитлового приміщення укладається договір на основі Типового договору …; договір повинен містити істотні умови, визначені законодавством (п. 8.1.);
у разі відмови власника приміщення укладати договір або сплачувати обов`язкові платежі на утримання та ремонт неподільного майна та відповідної частки загально майна об`єднання має право звернутися до суду для стягнення нарахованих платежів у судовому порядку;
право на звернення до суду виникає в об`єднання через шістдесят днів з дня припинення платежів або відмови в укладенні договору (п. 8.2.);
співвласництво в об`єднанні є добровільним і може набуватися одночасно зі створенням об`єднання при проведенні установчих зборів, а також індивідуально на основі письмової заяви власника житлового чи нежитлового приміщення, за згодою об`єднання, у будь-який момент після його створення (п. 10.2);
співвласництво в об`єднанні розпочинається на підставі подання письмової заяви власником житлового чи нежитлового приміщення або з інших підстав відповідно до Статуту об`єднання (п. 10.3.);
власники житлових чи нежитлових приміщень, …, які не є співвласниками об`єднання, та орендарі можуть укладати з об`єднанням договір про участь у витратах на утримання будинку та прибудинкової території та надання послуг (п. 10.5.);
співвласник об`єднання зобов`язаний:
своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні платежі (п. 11.3.).
Зборами співвласників ОСББ «Мрія-2020» від 20.12.2015 (протокол № 1) і від 04.09.2016 (протокол № 5) приймалися рішення про встановлення тарифу по сплаті за утримання будинку та прибудинкової території, відповідно, 1,20 грн за 1 кв. м загальної площі, з 01.09.2016 2,00 грн за 1 кв. м загальної площі (а.с. 21, 22).
Голова правління ОСББ «Мрія-2020» листами, адресованими ОСОБА_1 як власнику квартири АДРЕСА_4 у будинку, вказувала на її обов`язок своєчасно сплачувати внески у рахунок покриття витрат на експлуатацію та утримання прибудинкової території:
листом від 11.06.2017 № 5 вказала на борг за період з 01.06.2017 по 01.05.2017 у сумі 1371,28 грн, який зажадала сплатити до 30.06.2017 (а.с. 25);
листом від 11.08.2017 № 20 вказала на борг за період з 01.06.2017 по 01.08.2017 у сумі 1642,48 грн, який зажадала сплатити до 31.08.2017 (а.с. 26);
листом від 11.10.2019 вказала на борг станом на 01.10.2019 у сумі 4518,08 грн, який зажадала сплатити у місячний строк з дня отримання попередження (а.с. 27).
12.11.2019 ОСББ «Мрія-2020» надіслало ОСОБА_1 досудову вимогу про сплату боргу, що виник станом на 01.11.2019, у сумі 4453,68 грн за надання послуг з управління загальним майном житлового комплексу, пославшись, при цьому, на рахунок від 06.11.2019 № 15, однак, до вимоги додало рахунок від 12.11.2019 № 15 (а.с. 28-30).
04.12.2019 ОСББ «Мрія-2020» надіслало ОСОБА_1 другу досудову вимогу (вих. № 132) про сплату боргу, що виник станом на 01.12.2019, у сумі 4589,28 грн за надання послуг з управління загальним майном житлового комплексу, пославшись на рахунок від 02.12.2019 № 39, однак, до вимоги додало рахунок від 02.12.2019 № 15 (а.с. 31-33).
З доданого до позовної заяви розрахунку заборгованості ОСОБА_1 за внесками наутримання будинкута прибудинковоїтериторії випливає, зокрема, що за період з 01.01.2016 по 30.11.2019 нараховані до сплати внески були визначені загальною сумою 5939,28 грн, у межах періоду нарахування ОСОБА_1 частково сплачувала зазначені внески, а саме, з 01.021.2017 по 31.10.2019 здійснила вісім платежів на загальну суму 1350,00 грн (а.с. 34).
Ця ж сума 1350,00 грн зафіксована і у вищевказаних рахунках від 06.11.2019 № 15 і від 02.12.2019 № 15, проте, як внески за управління загальним майном.
Документами на а.с. 58-64 зафіксовано, що ОСББ «Мрія-2020» оформляло ОСОБА_1 квитанції на оплату утримання будинкута прибудинковоїтериторії, ОСОБА_1 сплачувала саме такі платежі, а також оплачувала придбання певного технічного обладнання для будинку, ремонт під`їзду, при цьому, останній за часом платіж у сумі 200,00 грн був здійснений 26.10.2019 (а.с. 62).
ЦК України встановлює, що:
майно може належати особам на праві спільної часткової (із визначенням часток у праві власності) або на праві спільної сумісної (без визначення часток) власності; спільна власність вважається частковою, якщо договором або законом не встановлена спільна сумісна власність на майно (ст. 355 ч.ч. 1, 2, 4, ст. 356 ч. 1, ст. 368 ч. 1);
право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою; кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності (ст. 358 ч.ч. 1, 3);
співвласник відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов`язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, у сплаті податків, зборів (обов`язкових платежів), а також нести відповідальність перед третіми особами за зобов`язаннями, пов`язаними із спільним майном (ст. 360 ч. 1);
співвласники майна, що є у спільній сумісній власності, володіють і користуються ним спільно, якщо інше не встановлено домовленістю між ними (ст. 369 ч. 1).
Закон України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» (Закон № 2866-III) передбачає, зокрема, що:
об`єднання співвласників багатоквартирного будинку юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна;
співвласники багатоквартирного будинку власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (ст. 1);
управління багатоквартирним будинком здійснює об`єднання через свої органи управління (ст. 12);
у разі відмови співвласника сплачувати внески і платежі на утримання та проведення реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна об`єднання має право звернутися до суду (ст. 13);
співвласник зобов`язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі (ст. 15);
об`єднання маєправо відповіднодо законодавствата статутуоб`єднання встановлювати порядок сплати, перелік та розміри внесків і платежів співвласників, у тому числі відрахувань до резервного та ремонтного фондів; здійснювати контроль за своєчасною сплатою внесків і платежів (ст. 16);
для забезпеченнявиконання власникамиприміщень своїхобов`язків об`єднаннямає право вимагати від співвласників своєчасної та у повному обсязі сплати всіх встановлених цим Законом та статутом об`єднання внесків і платежів, у тому числі відрахувань до резервного та ремонтного фондів; звертатися до суду в разі відмови співвласника відшкодовувати заподіяні збитки, своєчасно та у повному обсязі сплачувати всі встановлені цим Законом та статутом об`єднання внески і платежі, у тому числі відрахування до резервного та ремонтного фондів;
реалізація прав об`єднання, визначених цією статтею, здійснюється його правлінням за дорученням загальних зборів та відповідно до статуту об`єднання (ст. 17);
частка співвласника у загальному обсязі внесків і платежів на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна у багатоквартирному будинку встановлюється пропорційно до загальної площі квартири (квартир) та/або нежитлових приміщень, що перебувають у його власності;
частка участі співвласника квартири та/або нежитлового приміщення визначається відповідно до його частки як співвласника квартири та/або нежитлового приміщення (ст. 20);
кошти об`єднанняскладаються з внесків і платежів співвласників; порядок сплати, перелік та розміри внесків і платежів співвласників, у тому числі відрахувань до резервного та ремонтного фондів, встановлюються загальними зборами об`єднання відповідно до законодавства та статуту об`єднання (ст. 21);
для фінансування самозабезпечення об`єднання з утримання та експлуатації багатоквартирного будинку, користування спільним майном у будинку співвласники сплачують відповідні внески і платежі в розмірах, установлених загальними зборами об`єднання. За згодою правління окремі співвласники можуть у рахунок сплати таких внесків і платежів виконувати окремі роботи (ст. 22);
внески на утримання і ремонт приміщень або іншого майна, що перебуває у спільній власності, визначаються статутом об`єднання та/або рішенням загальних зборів (ст. 23).
Закон України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» (Закон № 417-VIII) передбачає, зокрема, що:
управління багатоквартирним будинком вчинення співвласниками багатоквартирного будинку дій щодо реалізації прав та виконання обов`язків співвласників, пов`язаних з володінням, користуванням і розпорядженням спільним майном багатоквартирного будинку;
частка співвласника частка, яку становить площа квартири та/або нежитлового приміщення співвласника у загальній площі всіх квартир та нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку (ст. 1);
якщо квартира або нежитлове приміщення належить більш як одному співвласникові, реалізація прав та виконання обов`язків співвласниками квартири або нежитлового приміщення, включаючи участь в управлінні багатоквартирним будинком, здійснюються в порядку, передбаченому законодавством для реалізації права спільної власності (ст. 4 ч. 3);
кожний співвласник несе зобов`язання щодо належного утримання, експлуатації, реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна багатоквартирного будинку пропорційно до його частки співвласника (ст. 7 ч. 2);
управління багатоквартирним будинком здійснюється його співвласниками; за рішенням співвласників усі або частина функцій з управління багатоквартирним будинком можуть передаватися управителю або всі функції - об`єднанню співвласників багатоквартирного будинку (ст. 9 ч. 1);
управління багатоквартирним будинком управителем здійснюється на підставі договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком, що укладається згідно з типовим договором;
вартість послуг з управління багатоквартирним будинком визначається за рішенням зборів співвласників (загальних зборів об`єднання співвласників багатоквартирного будинку) і згодою управителя та зазначається у договорі з управителем (ст. 11 ч.ч. 1, 2);
витрати на управління багатоквартирним будинком включають: витрати на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна у багатоквартирному будинку; витрати на оплату комунальних послуг стосовно спільного майна багатоквартирного будинку;
витрати на управління багатоквартирним будинком розподіляються між співвласниками пропорційно до їхніх часток співвласника, якщо рішенням зборів співвласників або законодавством не передбачено іншого порядку розподілу витрат (ст. 12 ч.ч. 1, 2).
Закон України «Про житлово-комунальні послуги» (Закон № 2189-VIII) передбачає, зокрема, що:
житлово-комунальні послуги результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг;
послуга з управління багатоквартирним будинком результат господарської діяльності суб`єктів господарювання, спрямованої на забезпечення належних умов проживання і задоволення господарсько-побутових потреб мешканців будинку шляхом утримання і ремонту спільного майна багатоквартирного будинку та його прибудинкової території відповідно до умов договору (ст. 1);
послуга з управління багатоквартирним будинком включає:
забезпечення утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, …, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньобудинкових систем (крім обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів тощо (ст. 5 ч. 1);
споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором; споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору (ст. 9 ч. 1);
ціни (тарифи) на житлово-комунальні послуги встановлюються за домовленістю сторін, крім випадків, коли відповідно до закону ціни (тарифи) є регульованими;
ціна послуги з управління багатоквартирним будинком встановлюється договором про надання послуг з управління багатоквартирним будинком з розрахунку на один квадратний метр загальної площі житлового або нежитлового приміщення, якщо інше не визначено договором про надання послуг з управління багатоквартирним будинком і включає витрати на утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території … та винагороду управителю, яка визначається за згодою сторін (ст. 10 ч.ч. 1, 3);
надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах (ст. 12 ч. 1).
Правила утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджені наказом Держжитлокомунгоспу України від 17.05.2005 № 76 (реєстрація в Мін`юсті України від 25.08.2005 за № 927/11207) передбачають, зокрема, що:
виконавець послуг суб`єкт господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальної послуги споживачу відповідно до умов договору;
утримання будинків і прибудинкових територій господарська діяльність, спрямована на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи щодо забезпечення експлуатації та/або ремонту жилих та нежилих приміщень, будинків і споруд, комплексів будинків і споруд, а також утримання прилеглої до них (прибудинкової) території відповідно до вимог нормативів, норм, стандартів, порядків і правил згідно із законодавством (розділ «Терміни, що використовуються у Правилах»).
З наведених положень законодавства і Статуту ОСББ «Мрія-2020» випливає таке.
Управління багатоквартирним будинком, яке включає також і утримання будинку та прибудинкової території, може здійснюватися як безпосередньо об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку (ОСББ), так і управителем на підставі договору. У разі здійснення управління багатоквартирним будинком на підставі договору управителем, має місце надання житлово-комунальної послуги об`єднанню співвласників багатоквартирного будинку за обумовлену плату.
Внески, які сплачуються співвласниками багатоквартирного будинку на користь ОСББ, забезпечують діяльність ОСББ і можуть бути як регулярними, необхідними для покриття постійних витрат на утримання будинку і прибудинкової території, на управління спільним майном, так можуть бути обумовлені і відповідною конкретною метою. Натомість на оплату житлово-комунальних послуг, у тому числі, якщо послуга надається й із управління багатоквартирним будинком, вноситься відповідна плата за договором, при цьому, такий договір укладається між ОСББ і управителем.
Тобто, правова природа та підстави для сплати внесків на користь ОСББ і платежів у рахунок оплати житлово-комунальних послуг різні, відповідно, по-різному і врегульовані законодавством, ці види платежів розмежовуються як законодавством, так і Статутом ОСББ «Мрія-2020».
У справі, що розглядається, утримання будинку та прибудинкової території, що є хоча й основною, проте, лише складовою частиною ширшого поняття управління спільним майном співвласників багатоквартирного будинку, є статутною діяльністю ОСББ «Мрія-2020», визначеною для Об`єднання співвласниками багатоквартирного будинку, які в такий спосіб реалізують своє право власності (управляють власним і спільним майном), тому про надання ОСББ співвласникам будинку у визначеному законом розумінні саме «послуг» із управління загальним майном житлового комплексу, з утримання будинку та прибудинкової території йтися не може.
Визначаючи заборгованість відповідачки позивач особливостей правового регулювання зазначених питань не врахував, його дії непослідовні та не відповідають принципу правової визначеності, належного формулювання підстав і предмета позову, що є нерозривно пов`язаними: листами від 11.06.2017, від 11.08.2017 і від 11.10.2019 ОСББ визначало заборгованість ОСОБА_1 за внесками урахунок покриттявитрат наексплуатацію таутримання прибудинковоїтериторії (чітко обмежений предмет); досудовими вимогами від 12.11.2019 і від 02.12.2019 ОСББ визначило заборгованість за послугами з управліннязагальним майномжитлового комплексу (тобто, змінило предмет заборгованості, який фігурує серед підстав позову); у доданому до позовної заяви розрахунку ОСББ визначило заборгованість ОСОБА_1 за внесками наутримання будинкута прибудинковоїтериторії (чітко обмежений предмет), а предмет позову визначило як стягнення заборгованості за внесками зауправління загальниммайном (розширений, загальний предмет).
Суперечливість і непослідовність правової позиції позивача щодо такого визначення предмета спору і позову слугувала одним із доводів сторони відповідачки в спорі, що знайшов своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи.
Обов`язок відповідачки ОСОБА_1 як одного зі співвласників багатоквартирного будинку нести в межах своєї частки витрати на утримання, експлуатацію, ремонт будинку, утримання прибудинкової території, на оплату послуг із управління будинком у разі, якщо такі послуги надаються відповідно до закону та договору, оплачувати житлово-комунальні послуги за власними договорами тощо випливає із суті права власності, передбачений законом і жодних сумнівів не викликає. Власне, відповідачка своїми діями щодо часткової сплати коштів на користь ОСББ такий свій обов`язок визнала, а її позиція в справі не заперечує по суті такого обов`язку.
Право ОСББ на пред`явлення відповідних вимог у разі ухилення співвласника багатоквартирного будинку від виконання обов`язку нести належні з нього витрати на утримання будинку та прибудинкової території не може заперечуватися як таке, що, однак, не звільняє від обов`язку пред`явити позов із належних підстав, обґрунтувати та довести його належним процесуальним порядком. Лише в такому разі можуть мати місце законні підстави для задоволення вимог.
Беручи до уваги, що ОСББ «Мрія-2020» своїм Статутом встановило для себе певний порядок звернення до суду з позовом до співвласника багатоквартирного будинку, а саме, визначило, що такий позов може бути пред`явлений через 60 днів з дня припинення платежів або відмови від укладення договору щодо участі в утриманні будинку та прибудинкової території, позивач повинен був враховувати це обов`язкове для нього обмеження.
Останній за часом частковий платіж у сумі 200,00 грн за утримання будинку та прибудинкової території був здійснений відповідачкою ОСОБА_1 на користь ОСББ «Мрія-2020» 26.10.2019, позов про стягнення коштів ОСББ пред`явило до ОСОБА_1 24.12.2019. За правилами обчислення строків, передбаченими як ЦК України (ст.ст. 253, 254), так і ЦПК України (ст.ст. 123, 124), 60-й день з 26.10.2019 припадав на 25.12.2019, тому позов був пред`явлений на 59-й день. Окрім цього, слід враховувати, що висновок про припинення платежів міг бути зроблений позивачем лише в разі відсутності будь-якого платежу, який належало зробити у листопаді 2016 року.
Тому позов був пред`явлений без додержання встановленого Статутом строку, передчасно, відповідні доводи є частиною правової позиції відповідачки в спорі, як і те, що договір про участь в управлінні будинком та про надання послуг вона не укладала (а.с. 50-56). У справі відсутні докази укладення ОСББ «Мрія-2020» такого договору з ОСОБА_1 , рівно як відсутні і докази наявності проекту договору як такого, його умов, пропозиції, вимоги укласти договір і т.ін.
З огляду на такі обставини, передбачені законом і/або договором та доведені фактичні і правові підстави для стягнення з відповідачки на користь позивача заборгованості за внесками за управління загальним майном у розмірі 4589,28 грн відсутні, що виключає й наявність бази і підстав для нарахування та стягнення інфляційних втрат у сумі 946,60 грн і 3 % річних від простроченої суми в розмірі 335,97 грн. У зв`язку з цим недоліки власне розрахунку інфляційних втрат і 3 % річних (відсутність помісячного розрахунку) значення вже не мають.
Суд першої інстанції наведеного не врахував і задовольнив вимоги позову за відсутності для того належних матеріально- і процесуально-правових підстав.
Відтак на підставі ст. 376 ч. 1 п.п. 2, 4 ЦПК України апеляційну скаргу відповідачки, істотні доводи якої заслуговують на увагу, слід задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати, у позові відмовити. У контексті спору апеляційний суд вважає за необхідне зауважити, що власність зобов`язує і сторони діючи добросовісно повинні вжити всіх передбачених законом заходів для врегулювання своїх відносин виходячи з фактичних обставин, наявних прав і обов`язків, інтересів належного утримання багатоквартирного будинку, а в разі недосягнення згоди не позбавлені права вирішувати спір судовим порядком зважаючи також на необхідність застосування ефективного способу захисту своїх прав.
Керуючись ст. 374 ч. 1 п. 2, ст. 376 ч. 1 п.п. 2, 4, ст. 382 ЦПК України, апеляційний суд
постановив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити, рішення Ужгородського міськрайонного суду від 26 травня 2021 року скасувати, у позові Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Мрія-2020» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості завнесками науправління загальниммайном багатоквартирного будинку відмовити.
Стягнути з ОСББ «Мрія-2020» на користь ОСОБА_1 2881,50 грн у рахунок відшкодування судового збору, сплаченого з апеляційної скарги.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення може бути оскаржена до Верховного Суду. Повне судове рішення складене 6 червня 2023 року.
Судді
Суд | Закарпатський апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 10.05.2023 |
Оприлюднено | 09.06.2023 |
Номер документу | 111390311 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них надання послуг |
Цивільне
Закарпатський апеляційний суд
Кондор Р. Ю.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні