Рішення

від 26.05.2021 по справі 308/14773/19

УЖГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 308/14773/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 травня 2021 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:

головуючого судді - Бедьо В.І.

за участю секретаря судового засідання - Пазяк С.М.

представника позивача - ОСОБА_1

відповідача - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом адвоката Скочиляс Г.М. в інтересах Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "МРІЯ -2020" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Адвокат Скочиляс Г.М. звернулася до суду в інтересах Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "МРІЯ -2020" із вказаним позовом, в якому ставить наступні вимоги: стягнути з ОСОБА_2 на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "МРІЯ -2020" заборгованість по внескам за управління майном в розмірі 4589.28 грн., інфляційні втрати - 946,60 грн., 3 % річних від простроченої суми - 335,97 грн., витрати на правову допомогу - 5420 грн. та сплачену позивачем суму судового збору.

Вимоги позову обґрунтовують тим, що ОСОБА_2 , яка є власником квартири АДРЕСА_1 , має заборгованість перед Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку "МРІЯ -2020" по сплаті внесків за управління загальним майном станом на 02.12. 2019 рік у розмірі 4589,28 грн., яку в добровільному порядку погасити не бажає. Вказана обставина слугувала підставою для звернення позивача до суду з даним позовом для захисту порушених прав.

Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду від 07.02.2020 року відкрито провадження у справі та вирішено проводити судовий розгляд в порядку спрощеного позовного провадження.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 підтримала вимоги позову та просила задовольнити з підстав, викладених у змісті позовної заяви на підставі доданих до справи письмових доказів.

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні заперечила проти задоволення позовних вимог та просила відмовити в їх задоволенні. Свою правову позицію обґрунтувала у письмових запереченнях на позов. Зокрема ОСОБА_2 вказує, що позивач звернувся з позовом до неналежного відповідача, оскільки власником квартири за адресою: АДРЕСА_2 є ОСОБА_3 згідно свідоцтва на право власності № НОМЕР_1 від 28.09.2005 року, а не вказана у позові ОСОБА_2 . Звертає увагу на те, що не подавала заяву про прийняття її в Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "МРІЯ -2020", не є його членом і тому ніколи не укладала з вказаним об`єднанням договір про участь у витратах на утримання будинку та прибудинкової території та надання послуг, а тому відповідно жодних зобов`язань згідно статуту перед позивачем не несе. Відповідач стверджує, що особисто неодноразово зверталась до Голови ОСББ ОСОБА_4 з пропозицією укладення договору, в якому буде чітко визначено послуги, які будуть надаватись відповідачу та їх вартість, однак така відмовляється цього робити. Відповідач вважає, що на сьогоднішній день позивач надає їй єдину послугу - це освітлення під`їзду та прибудинкової території, за яку позивач сплачує в повному обсязі. Що стосується витрат на поточні ремонти в будинку, то ОСОБА_2 неодноразово надавала грошові кошти на їх проведення. Також відповідач заперечила факт отримання рішень загальних зборів співвласників Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку "МРІЯ -2020" № 1 від 21.12. 2015 року, № 5 від 05.09.2016 року, № 2/19 від 18.09.2019 року. Крім того відповідач категорично не згідна із покладенням на неї обов`язку сплати витрат на правову допомогу у розмірі 5420 грн., просить зменшити їх розмір у зв`язку не співмірністю зі складністю позову.

28.01.2021 року представником позивача подано до суду відповідь на заперечення, в яких сторона позивача звертає увагу на те, що ОСОБА_2 є належним відповідачем по справі, оскільки згідно свідоцтва про право власності на житло від 28.09.2015 року квартира АДРЕСА_1 належить на праві спільної сумісної власності ОСОБА_3 та членам його сімії, в тому числі ОСОБА_2 (його доньці) та ОСОБА_5 (зятю), що також підтверджується карточкою прописки.

Суд, вислухавши представника позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини та правовідносини.

Згідно Виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців 30.11. 2015 року у Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "МРІЯ -2020" ( 88000, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. І. Франка, буд. 56 А) внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців. Згідно виказаної виписки основним видом економічної діяльності вказано: 81.10 Комплексне обслуговування об`єктів.

Рішенням установчих зборів протокол від 09.10.2015 року затверджено Статут Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "МРІЯ -2020", згідно п. 1.1. якого ОСББ МРІЯ- 2020 створено власниками квартир та приміщень багатоквартирного будинку АДРЕСА_2 відповідно до Закону України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку .

ОСОБА_2 є власницею квартири АДРЕСА_1 відповідно до Свідоцтва про право власності на житло № НОМЕР_1 , виданого згідно рішення від 28.09.2005 року на праві спільної сумісної власності разом з ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_5 .

Відповідно до змісту поданого ОСББ МРІЯ- 2020 позову ОСОБА_2 має заборгованість перед Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку "МРІЯ -2020" по сплаті внесків за управління загальним майном станом на 02.12. 2019 рік у розмірі 4589,28 грн., яку відповідно позивач просить стягнути в судовому порядку.

Відповідно до змісту Протоколу № 1 загальних зборів співвласників багатоквартирного будинку Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "МРІЯ -2020 "за місцем знаходження: АДРЕСА_2 від 20.12. 2015 року встановлено тарифи по сплаті за утримання будинку та прибудинкової території в розмірі за 1 м. кв. загальної площі 1 грн. 20 коп.

Відповідно до змісту Протоколу № 5 загальних зборів співвласників багатоквартирного будинку Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "МРІЯ -2020 "за місцем знаходження: АДРЕСА_2 від 04.09. 2016 року змінено розмір внесків( тарифів) по сплаті за утримання будинку та прибудинкової території в розмірі за 1 м. кв. загальної площі 2 грн. 00 коп, починаючи з 1-го вересня 2016 року.

Відповідно до змісту Протоколу № 2/19 загальних зборів співвласників багатоквартирного будинку Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "МРІЯ -2020 "за місцем знаходження: АДРЕСА_2 від 17.09. 2019 року вирішено стягнути заборгованість з боржників по сплаті за утримання будинку та прибудинкової території в судому порядку.

На підставі вказаного рішення відповідачу ОСОБА_2 станом на 01.11. 2019 рік була нарахована заборгованість перед ОСББ Мрія - 2020 за надання послуг з управління загальним майном житлового комплексу в сумі 4453, 68 грн., що підтверджується доданим до справи Рахунком № 15 від 12.11. 2019 року ( а.с. 29), а також розрахунком боргу за період з 01.01.2016 року по 30.11. 2019 рік ( а. с. 34).

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні не визнала позовних вимог, вважає себе неналежним відповідачем, оскільки вона не є власником квартири за адресою: АДРЕСА_2 , а таким є ОСОБА_3 згідно свідоцтва на право власності № НОМЕР_1 від 28.09.2005 року.

Однак такі твердження відповідача спростовуються письмовими матеріалами, зокрема свідоцтвом на право власності № НОМЕР_1 від 28.09.2005 року, згідно якого ОСОБА_2 є співвласником квартири.

Крім того відповідач звертає увагу на те, що не подавала заяву про прийняття її в Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "МРІЯ -2020", не є його членом і тому ніколи не укладала з вказаним об`єднанням договір про участь у витратах на утримання будинку та прибудинкової території та надання послуг, а тому на її переконання жодних зобов`язань згідно статуту перед позивачем не несе.

Відповідно до ст. 4 Закону України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (далі ЗУ Про ОСББ ) об`єднання співвласників багатоквартирного будинку створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов`язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами. Основна діяльність об`єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання. Господарче забезпечення діяльності об`єднання може здійснюватися власними силами об`єднання (шляхом самозабезпечення) або шляхом залучення на договірних засадах суб`єктів господарювання. Об`єднання є юридичною особою, що створюється відповідно до закону.

За ст. 20 ЗУ Про ОСББ частка співвласника у загальному обсязі внесків і платежів на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна у багатоквартирному будинку встановлюється пропорційно до загальної площі квартири (квартир) та/або нежитлових приміщень, що перебувають у його власності.

На підставі ст. 21 ЗУ Про ОСББ кошти об`єднання складаються, зокрема, з внесків і платежів співвласників. Порядок сплати, перелік та розміри внесків і платежів співвласників, у тому числі відрахувань до резервного та ремонтного фондів, встановлюються загальними зборами об`єднання відповідно до законодавства та статуту об`єднання.

За ст. 22 ЗУ Про ОСББ самостійне забезпечення об`єднанням утримання і експлуатації багатоквартирного будинку, користування спільним майном у багатоквартирному будинку може здійснюватися безпосередньо співвласниками, а також шляхом залучення об`єднанням фізичних та юридичних осіб на підставі укладених договорів. Для фінансування самозабезпечення об`єднання співвласники сплачують відповідні внески і платежі в розмірах, установлених загальними зборами об`єднання.

Згідно із ст. 23 ЗУ Про ОСББ внески на утримання і ремонт приміщень або іншого майна, що перебуває у спільній власності, визначаються статутом об`єднання та/або рішенням загальних зборів.

Відповідно до ст. 15 ЗУ Про ОСББ співвласник зобов`язаний, крім іншого, виконувати обов`язки, передбачені статутом об`єднання; виконувати рішення статутних органів, прийняті у межах їхніх повноважень; а також своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі.

При цьому суд зазначає, що відсутність між сторонами справи договору на внесення оплати на утримання і експлуатації багатоквартирного будинку не може слугувати підставою для звільнення відповідачів від необхідності виконувати рішення загальних зборів ЗУ Про ОСББ в частині внесення щомісячних платежів співвласниками будинку , в тому числі відповідачкою ОСОБА_2 .

Аналогічна правова позиція була викладена Верховним Судом у постанові від 13 листопада 2019 року по справі № 686/14833/15-ц, яку суд вважає за необхідне застосувати у даній справі.

Відповідно до вимог п. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відносини, що виникають між співвласниками, а також між співвласниками та об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку при забезпеченні потреб співвласників шляхом вирішуються шляхом самозабезпечення відповідно до ст. 22 Закону України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку .

Суд, зазначає, що оцінюючи належність обраного позивачем способу захисту та обґрунтовуючи відповідний висновок щодо нього, судам слід виходити із його ефективності, а це означає, що вимога про захист цивільного права має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення, а також забезпечувати поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.

Аналогічна правова позиція була висловлена Верховним Судом у постанові від 5 серпня 2020 року по справі № 438/887/16-ц.

За змістом ст. 6 ЗУ Про ОСББ для створення об`єднання скликаються установчі збори, які веде голова зборів, який обирається більшістю голосів присутніх співвласників або їх представників. Рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало більше половини загальної кількості усіх співвласників. Установчі збори приймають рішення про створення об`єднання і затверджують його статут. Державна реєстрація об`єднання (асоціації) проводиться у порядку, встановленому законом для державної реєстрації юридичних осіб. Об`єднання (асоціація) вважається утвореним з дня його державної реєстрації. Установчі документи об`єднання підписує голова установчих зборів або інша уповноважена зборами особа.

За абз. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку статут об`єднання складається відповідно до типового статуту, який затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної житлової політики і політики у сфері житлово-комунального господарства.

Також суд зазначає, що статут ОСББ МРІЯ-2020 відповідає положенням ЗУ Про ОСББ , яка визначає зміст статуту ОСББ.

За ст. 10 ЗУ Про ОСББ органами управління об`єднання є загальні збори співвласників, правління, ревізійна комісія об`єднання. Вищим органом управління об`єднання є загальні збори, рішення яких може бути оскаржене в судовому порядку. Рішення загальних зборів, прийняте відповідно до статуту, є обов`язковим для всіх співвласників. Так до виключної компетенції загальних зборів співвласників відноситься визначення порядку сплати, переліку та розмірів внесків і платежів співвласників.

Згідно із ч. 4 ст. 319 , ч. 1 ст. 322 ЦК власність зобов`язує, тому власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Суд зазначає, що за ч. 1 ст. 355 ЦК майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно).

На підставі ч. 1 ст. 356 ЦК власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.

Відповідно до ч. 1 ст. 360 ЦК України співвласник відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов`язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, у сплаті податків, зборів (обов`язкових платежів), а також нести відповідальність перед третіми особами за зобов`язаннями, пов`язаними із спільним майном.

Аналізуючи перераховані норми, суд звертає увагу на те, що власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності, та повинен як співвласник багатоквартирного будинку сплачувати визначені загальними зборами ОСББ внески і платежі на утримання будинку, в даному випадку визначені загальними зборами ЗУ Про ОСББ на утримання будинку АДРЕСА_2 .

Аналогічна правова позиція була викладена Верховним Судом у постанові від 19 серпня 2019 року по справі № 641/7403/16-ц.

Суд вважає, що однією з основних функцій об`єднання співвласників багатоквартирного будинку, в тому числі ОСББ МРІЯ-2020 , є належне утримання такого багатоквартирного будинку та прибудинкової території, а також те, що відповідачка, як співвласник будинку, повинна виконувати рішення загальних зборів позивача, то посилання ОСОБА_2 на безпідставність заявлених позовних вимог представником ОСББ МРІЯ-2020 не ґрунтуються на положеннях закону. Доказів того, що ОСББ МРІЯ-2020 не виконує покладені на неї статутом обов`язки по утриманню будинку, стороною відповідача не надано, як і не спростовано розмір заборгованості, що міститься в рахунку № НОМЕР_2 від 12.11. 2019 року та рорахунку заборгованості.

Надавши оцінку доводам сторони відповідача стосовно неналежного виконання ОСББ МРІЯ-2020 покладених на них обовязків щодо утримання будинку, непрозорістю тарифів та незрозумілістю послуг, які надає обєднання, суд виходить із наступного.

п. 11.1 Співлвласник обєднання має право: брати участь в управлінні обєднанням в пордку, визначеному Законом України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку І Статутом обєднання; знайомитись з протоколами загальних зборів; одержувати в установленому порядку інформацію про діяльність обєднання; вимагати від Правління обєднання ознайомлення з усіма фінансовими звітами тощо.

Жодних даних сприводу звернення відповідача ОСОБА_2 до ОСББ МРІЯ-2020 сприводу отримання інформації про діяльність обєднання, ознайомлення з усіма фінансовими звітами тощо, і що такій відмовлено в отриманні всіх даних, матеріали справи не містять. Тому суд приходить до переконання, що твердження відповідача про відсутність будь-якої роботи ОСББ МРІЯ-2020 по утриманню будинку є тільки припущенням, що не підтверджене жодними належними доказами.

Європейський суд з прав людини зазначає, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі Суомінен проти Фінляндії , № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті.

Європейський Суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (пункт 23 рішення ЄСПЛ від 18 липня 2006 року у справі Проніна проти України ).

Таким чином на підставі досліджених в судовому засіданні матеріалів, суд вважає, що належними та допустимими доказами було доведено факт неналежного виконання відповідачкою покладених на неї зобов`язань щодо оплати внесків за управління майном в розмірі 4589.28 грн. , внаслідок чого і утворилась вказана заборгованість, а тому позовні вимоги в цій частині обґрунтованими.

В силу вимог ч. 2 ст. 625 ЦК України вимога позивача про стягнення 3% річних у розмірі 335,97 грн. та втрати на інфляційних процесах 946,60 грн. є також підставними та підлягають до задоволення.

Вирішуючи питання стягнення судових витрат суд виходить із наступного.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Статтею 137 ЦПК України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірними із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно з ч. ч. 2, 3 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову на відповідача; 2) у разі відмови в позові на позивача. При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені.

Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат, є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Таким чином, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення. Такої ж думки дотримується Верховний Суд у постановах від 13 червня 2018 року у справі № 757/47925/15-ц та від 19 вересня 2018 року у справі № 361/6253/16-ц.

З матеріалів справи вбачається, що 18.11.2019 року між адвокатом Скочиляс Г.М. та ОСББ МРІЯ -2020 було укладено договір про надання правової допомоги № 14/11/2019 .

Адвокатом Скочиляс Г.М. долучено до матеріалів справи копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю Серії ЗР № 21/1232, що свідчить про повноваження цього адвоката на представництво інтересів відповідача у даній справі.

Також адвокатом до справи додано розрахунок вартості послуг № 5 від 28.11. 2019 року.

Згідно з актом виконаних робіт від 23.12.2019 року, підписаним адвокатом Скочиляс Г.М. та керівником ОСББ МРІЯ -2020 Гринчук О.В., відповідно до умов договору про надання правової допомоги № 14/11/2019 року виконано всі роботи по наданню послуги про правову допомогу, адвокат виконав юридичні послуги, а клієнт прийняв без зауважень вказані послуги у справі на суму 5420,00 грн.

Таким чином згідно вказаного акту стороною позивача понесено витрати на надання правової допомоги в загальному розмірі 5420,00 грн.

Принцип обґрунтованості судових витрат запроваджено й практикою Європейського суду з прав людини.

Так, у справі East/West Alliance Limited проти України (остаточне рішення 02 червня 2014 року) зазначено, що згідно з практикою Суду, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим (рішення у справі Ботацці проти Італії (пункт 268); а сума гонорару, яка визначена між адвокатом та клієнтом, не може бути обов`язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також чи була їх сума обґрунтованою (пункт 269).

Водночас, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі Лавентс проти Латвії зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Суд зважає на співмірність заявлених представником позивача витрат на правову допомогу, фактичні обставини справи та приписи ч. 4 ст. 137 ЦПК України щодо співмірності витрат на оплату послуг адвоката із складністю справи та обсягом виконаних адвокатом робіт, значенням справи для сторони, суд приходить до переконання, враховуючи, що позовні вимоги задоволено в повному обсязі, відтак з відповідача на користь позивача слід стягнути витрати на правову допомогу, пропорційно до задоволених позовних вимог, а саме в розмірі 5420,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з ч. ч. 2, 3 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача.

Виходячи ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір у розмірі 1921,00 грн.

Керуючись ст. ст. 4 , 5 , 133,137, 174 , 175 , 177 , 263, 264, 265, 352, 353, 360 ЦПК України , ст. 623, 625 ЦК України ,ст. 7 Закону України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку , суд, -

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "МРІЯ -2020" заборгованість по внескам за управління майном в розмірі 4589.28 грн., інфляційні втрати - 946,60 грн., 3 % річних від простроченої суми - 335,97 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "МРІЯ -2020" судові витрати, які складаються з витрат на правову допомогу - 5420 грн., витрат по сплаті судового збору в розмірі 1921 грн.

Відомості про учасників судового розгляду:

Позивач: Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "МРІЯ -2020", код ЄДРПОУ 40146531, 88000, м. Ужгород, вул. Івана Франка, буд. 56-А.

Представник позивача: ОСОБА_1 , АДРЕСА_3 . Свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 21/1232

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_4 , поспорт НОМЕР_3 від 26.06.2003 року.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги рішення набирає законної сили за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Учасник справи, якому повне рішення не буде вручене в день його складення, має право на поновлення строку оскарження, якщо апеляційна скарга буде ним подана протягом тридцяти днів з дня вручення копії рішення. Апеляційна скарга подається до Закарпатського апеляційного суду безпосередньо, або - згідно п.15.5 Перехідних положень ЦПК України - через Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області.

Повний текст рішення складено 04.06.2021 р.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду В.І. Бедьо