Ухвала

від 29.05.2023 по справі 202/9413/23

ІНДУСТРІАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 202/9413/23

Провадження № 2/202/2121/2023

ІНДУСТРІАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

УХВАЛА

29 травня 2023 року м. Дніпро

Суддя Індустріального районного суду м. Дніпропетровська Слюсар Л.П., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Костянтинівський відділ державної виконавчої служби у Краматорському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), про звільнення від сплати заборгованості по аліментам, -

ВСТАНОВИВ:

19 травня 2023 року представником Редько Н.Г. сформовано в системі «Електронний суд» до Індустріального районного суду м. Дніпропетровська позовну заяву до ОСОБА_2 , третя особа Костянтинівський відділ державної виконавчої служби у Краматорському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), про звільнення від сплати заборгованості по аліментам, відповідно до якої просила звільнити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від сплати заборгованості по аліментам за період з 01.05.2020 року по 31.03.2023 року в розмірі 88715 грн. на користь відповідача ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , стягнутих 15.08.2018 року судовим наказом Краснолиманського міського суду Донецької обл. по справі № 236/2485/18 (виконавче провадження АСВП № 57575737).

Розпорядженням голови Верховного Суду від 15.03.2022 року № 8/0/9-22 «Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану (Краматорський міський суд Донецької області)» територіальна підсудність справ Краматорського міського суду Донецької області визначена Індустріальному районному суду м. Дніпропетровська.

До позовноїзаяви представникпозивача долучилазаяву прозвільнення відсплати судових витрат, посилаючись на пп. б п. 2 ст. 8 ЗУ «Про судовий збір», оскільки вона має доньку 2020 року народження від іншого шлюбу, яка перебуває виключно на її утриманні. Батько дитини ОСОБА_3 ухиляється від сплати аліментів на користь позивачки, через що станом на 01.04.2023 року заборгованість останнього зі сплати аліментів на користь позивачки на утримання доньки відповідно до виконавчого листа № 233/1143 від 03.06.2023 складає 122096,77 грн., зі сплати аліментів на утримання безпосередньо позивачки відповідно до виконавчого листа № 233/2392 від 12.08.2021 року складає 71626,99 грн. У зв`язку з чим вважає, що позивачку ОСОБА_1 в судовому порядку може бути звільнено від сплати судового збору.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23 травня 2023 року, головуючим суддею у розгляду вказаної справи визначено суддю Слюсар Л.П.

Дослідивши матеріали позовної заяви, встановлюю, що вона не відповідає вимогам ст. 175-177 ЦПК України.

Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про судовий збір» судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Статтею 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2023 рік» з 1 січня 2023 року установлено прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 2684,00 грн.

Зі змісту позовних вимог вбачається, що позивачем заявлено вимогу майнового характеру.

Згідно до п. 1. ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою - підприємцем, становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У долученій до позовної заяви заяві представник позивача просить суд звільнити позивача від сплати судового збору за подання позовної заяви, оскільки вона має малолітню доньку від іншого шлюбу, яка перебуває виключно на її утриманні та батько якої ухиляється від сплати аліментів.

Дослідивши подану заяву, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до статті 136 ЦПК України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.

Отже, порядок відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення або звільнення від сплати судового збору встановлюється Законом.

Таким спеціальним законом є Закон України «Про судовий збір».

Обов`язок осіб, які звертаються до суду, сплачувати судовий збір - це процесуальний обов`язок, визначений нормами процесуального права.

Згідно статті 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Таким чином, відповідно до статті 8 Закону України «Про судовий збір», підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення або звільнення від сплати судового збору є врахування одночасно як майнового стану сторони, так і наявність однієї із умов, визначених цією статтею, перелік яких є вичерпним.

Відповідно до пункту 29 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім`ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім`ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі статтею 12 ЦПК України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Разом з тим, звільнення від сплати судового збору є правом суду, а відповідне клопотання сторони розглядається виходячи із визначених нею обставин, що унеможливлюють сплату судового збору на момент звернення до суду, та підтвердження цих обставин належними та достатніми доказами.

Статтею 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Безпідставне зменшення розміру судового збору або звільнення від його сплати є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою судові процедури повинні бути справедливі для всіх учасників процесу.

Європейський суд з прав людини вказав, що інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовувати накладення фінансових обмежень на доступ особи до суду. Положення пункту 1 статті 6 Конвенції про виконання зобов`язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає просто відсутність втручання, але й може вимагати вчинення позитивних дій у різноманітних формах з боку держави; не означає воно й беззастережного права на отримання безкоштовної правової допомоги з боку держави у цивільних спорах і так само це положення не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах (Рішення ЄСПЛ у справі «Креуз проти Польщі» («Kreuz v. Poland») від 19 червня 2001 року, пункт 59).

Вимога про сплату державного мита є стримуючою мірою для потенційних позивачів від пред`явлення безрозсудних і необґрунтованих позовів. Для того, щоб гарантувати справедливий баланс між підтримкою нормального функціонування судової системи і захистом інтересів заявника при поданні позову до суду, внутрішньодержавні суди звільняють від сплати державного мита заявників, які можуть підтвердити свій поганий фінансовий стан (Рішення ЄСПЛ у справі «Шишков проти Росії» («Shishkov v. Russia») від 20 лютого 2014 року, пункт 111).

При зверненні до суду із заявою про звільнення від сплати судового збору, позивач ОСОБА_1 не надала жодних належних доказів того, що у неї на момент подачі позовної заяви дійсно відсутні кошти для сплати судового збору.

Надані позивачем розрахунки заборгованості колишнього чоловіка по сплаті аліментів на утримання дитини та утримання безпосередньо позивача не є належними доказами відсутності фінансової можливості щодо сплати судового збору в розумінні ст. 8 ЗУ «Про судовий збір» та ст. 136 ЦПК України.

Наявність такоїзаборгованості сама по собі не може свідчити про скрутне матеріальне становище позивача та не є самостійною підставою для звільнення від сплати судового збору.

Оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (Рішення ЄСПЛ «Kniat v. Poland» від 26.07.2005, пункт 44; Рішення ЄСПЛ «Jedamski and Jedamska v. Poland» від 26.07.2005, пункти 63-64).

У зв`язку з цим, при здійсненні правосуддя у цивільних справах суди повинні вирішувати питання, пов`язані з судовими витратами (зокрема, щодо відстрочення та розстрочення судових витрат, зменшення їх розміру або звільнення від їх сплати), у чіткій відповідності до ЦПК України, Закону України «Про судовий збір», а також інших нормативно-правових актів України, забезпечуючи при цьому належний баланс між інтересами держави у стягненні судового збору за розгляд справ, з одного боку, та інтересами позивача (заявника) щодо можливості звернення до суду, з другого боку.

Тобто, підставою для звільнення, відстрочення, розстрочення або зменшення розміру сплати судового збору є такий, обумовлений виключними обставинами, майновий стан сторони, який об`єктивно унеможливлює сплату нею судового збору у відповідному розмірі.

Згідно з ч. 3 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Всупереч наведеним правовим нормам позивачем в поданій заяві не наведено посилання на належні та допустимі докази, а також не додано доказів на підтвердження скрутного матеріального стану, що перешкоджає їй виконати вимоги законодавства щодо сплати судового збору за подання позовної заяви.

Із врахуванням викладеного, оскільки ціна позову становить 88715,00 грн. позивачу слід надати оригінал квитанції про сплату судового збору, який слід сплатити у розмірі 1073,60 грн. за наступними платіжними реквізитами: отримувач коштів ГУК у Дн-кiй обл/Iнд.р/ 22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37988155; банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.); код банку отримувача (МФО) 899998; рахунок отримувача UA908999980313101206000004630; код класифікації доходів бюджету 22030101; призначення платежу, або надати суду документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 177 ЦПК України позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб. У разі подання до суду позовної заяви та документів, що додаються до неї в електронній формі, позивач зобов`язаний додати до позовної заяви доказ надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів.

В порушенні зазначеної вимоги позивачем до матеріалів позовної заяви не долучено доказів надсилання копій поданих до суду документів листом з описом вкладення відповідачу та третій особі або доказів надсилання до Електронного кабінету відповідача, третьої особи поданих до суду документів.

Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи наведене вважаю, що провадження у справі неможливо відкрити до усунення вказаних вище недоліків, а тому, позовну заяву слід залишити без руху, а позивачу надати строк для їх усунення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 175, 177, 185 ЦПК України, ЗУ «Про судовий збір», суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Костянтинівський відділ державної виконавчої служби у Краматорському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), про звільнення від сплати заборгованості по аліментам відмовити.

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 ,третя особаКостянтинівський відділдержавної виконавчоїслужби уКраматорському районіДонецької областіСхідного міжрегіональногоуправління Міністерстваюстиції (м.Харків),про звільненнявід сплатизаборгованості поаліментамзалишити без руху і надати позивачеві строк для усунення недоліків, який не перевищує десяти днів з дня отримання копії ухвали.

Роз`яснити, що якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Л.П. Слюсар