Рішення

від 08.06.2023 по справі 910/4280/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

08.06.2023Справа № 910/4280/23

Господарський суд міста Києва у складі судді Гулевець О.В. розглянувши матеріали господарської справи у спрощеному позовному провадженні без проведення судового засідання

за позовом Фізичної особи-підприємця Супрунюк Надії Миколаївни

до Товариства з обмеженою відповідальністю «АВФ-СЕРВІС»

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Фізична особа-підприємець Супрунюк Володимир Володимирович

про стягнення 187 900,00 грн

Без повідомлення (виклику) учасників справи

РОЗГЛЯД СПРАВИ СУДОМ

Короткий зміст і підстави позовних вимог

Фізична особа-підприємець Супрунюк Надія Миколаївна звернулася до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «АВФ-СЕРВІС» про стягнення 187 900,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором про надання транспортних послуг під час перевезення вантажів автомобільним транспортом №12072022 від 12.07.2022.

Процесуальні дії у справі

Ухвалою від 27.03.2023 Господарський суд міста Києва прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі №910/4280/23, постановив розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (без проведення судового засідання), залучив до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Фізичну особу-підприємця Супрунюк Володимира Володимировича.

У відповідності до ч. 2 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Частинною третьою статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

18.04.2023 через відділ діловодства суду від відповідача надійшло клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.04.2023 у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «АВФ-СЕРВІС» про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відмовлено.

20.04.2023 через відділ діловодства суду від відповідача надійшов відзив на позов.

20.04.2023 через відділ діловодства суду від третьої особи надійшов відзив на позов.

Згідно із частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Позиція позивача

Позивач в обґрунтування позовних вимог посилається на те, що із використанням електронних поштових скриньок між ФОП Супрунюк Надія Миколаївна та ТОВ «АВФ-СЕРВІС» 12 липня 2022 року було укладено договір про надання транспортних послуг під час перевезень вантажів автомобільним транспортом №12072022. В підтвердження укладання договору позивач посилається на обмін документами, листами між сторонами засобами електронного зв`язку за електронними адресами, визначеними у тексті заявок до договору та за допомогою поштового зв`язку «Укрпошта» і «Нова Пошта».

За доводами позивача на виконання умов договору про надання транспортних послуг під час перевезень вантажів автомобільним транспортом №12072022 від 12.07.2022, позивач надав відповідачу транспортні та експедиційні послуги з перевезення вантажу на загальну суму 237 900,00 грн, на підтвердження чого надав акти надання послуг №02/9503 від 18.07.2022 на суму 155 400,00 грн та №02/2644 від 18.08.2022 на суму 82500,00 грн.

Оскільки, відповідач оплату наданих послуг здійснив частково у розмірі 50000,00 грн, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача суми основного боргу у розмірі 187 900,00 грн.

Позиція відповідача

Відповідач проти задоволення позову заперечив повністю посилаючись на те, що між сторонами не було досягнуто згоди щодо укладання умов договору про надання транспортних послуг під час перевезень вантажів автомобільним транспортом №12072022 від 12.07.2022, на який посилається позивач і відповідно договір є неукладеним, тобто таким, що не відбувся.

Водночас, відповідач стверджує, що між сторонами було укладено Заявки на перевезення №1207/1-В від 12.07.2022 та №1008-В від 10.08.2022, а тому посилання позивача на порушення відповідачем умов укладеного сторонами договору є нікчемними і не може вважатись належним доказом.

Також, відповідач звертає увагу, що у останнього відсутній обов`язок оплатити наданих послуг, оскільки позивачем не було виконано зобов`язання щодо надання повного пакету документів, визначеного п. 12 Заявок на перевезення №1207/1-В від 12.07.2022 та №1008-В від 10.08.2022.

Крім того, відповідач посилався на відсутність обов`язку оплатити наданих послуг, оскільки позивачем було порушено зобов`язання щодо температурного режиму, згідно п. 11.6. Заявки №1008-В від 10.08.2022, на підтвердження чого надав роздруківками з термодатчиків: №№ KC66N000С0, KC66N000H0, KC66N000M0, KC66N000P0, KC66N00A40, KC66N00BJ0, KC66N00050, KC66N00080.

Позиція третьої особи:

Фізична особа-підприємець Супрунюк Володимир Володимирович підтримав позовні вимоги повністю посилаючись на те, що 04 січня 2022 року між ним, як перевізником та ФОП Супрунюк Н.М. було укладено договір №04/01/2022 транспортно-експедиційного обслуговування, відповідно до якого третя особа зобов`язалась перевозити вантажі належним мені транспортом, або іншим транспортом у внутрішньому або у міжнародному сполученні та доставляти його до пункту призначення та передавати вантажоодержувачеві, а позивач зобов`язався сплатити кошти в порядку і на умовах визначених в цьому договорі.

ФОП Супрунюк В.В. зазначає, що вантаж за Заявками було доставлено за місцем призначення та розмитнено, жодних порушень та зауважень в міжнародно-транспортних накладних зазначено не було. Однак, внаслідок недобросовісної поведінки відповідача щодо оплати наданих послуг позивачем, виникла заборгованість по оплаті за надані послуги за договором №04/01/2022 транспортно-експедиційного обслуговування.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

В обґрунтування заявленого позову позивач стверджує, що між Фізичною особою-підприємцем Супрунюк Надією Миколаївною як експедитором-2 (надалі - позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «АВФ-СЕРВІС» як експедитором (надалі - відповідач), укладений договір про надання транспортних послуг під час перевезень вантажів автомобільним транспортом №12072022 від 12.07.2022 шляхом обміну електронними повідомленнями, надісланими сторонами з використанням електронної пошти.

У відповідності до п. 1.1. договору, даним договором регулюються взаємовідносини, що виникають між експедитором та експедитором 2 під час планування, організації, здійснення та оплати транспортних послуг під час перевезень вантажів автомобільним транспортом по території України.

У пункті 1.2. договору, визначено, що у межах даного договору експедитор діє від власного імені або за дорученням організацій, з якими він має прямі договори доручає експедитору 2 здійснити організацію перевезення вантажів. Експедитор 2 за дорученням експедитора забезпечує організацію перевезення вантажів, довірених йому експедитором, різними видами транспорту, у тому числі в контейнерах як територією України, так і за її межами, а також надає інші послуги передбачені умовами цього договору. Експедитор 2 в інтересах експедитора виконує наступні, пов`язані з перевезенням, транспортно-експедиторські операції: розроблення маршруту перевезення, пошук перевізника, організація відправлення та одержання вантажу, інші операції, пов`язані з перевезенням.

На кожне окреме завантаження оформлюється транспортне замовлення, що має перелік умов та особливостей конкретного перевезення. Підтвердженням факту надання послуги є оригінал товарно-транспортної накладної встановленого зразку з відмітками відправника вантажу, перевізника, одержувача вантажу (п. 2.3., п. 2.4. договору).

Згідно із п. 5.1. договору розрахунки за фактично надані експедитору транспортні послуги, здійснюються в національній валюті України шляхом банківського переказу грошових коштів на розрахунковий рахунок експедитора 2. Ціна містить у собі винагороду експедитора 2. Грошові кошти, які надійшли на рахунок експедитора 2 від експедитора, не переходять в його власність і не є доходом, а вважаються транзитними для подальшої оплати послуг виконавців. Після оплати послуг виконавців у власності експедитора 2 залишається виключно експедиторська винагорода, розмір якої і підлягає оподаткуванню у порядку діючого законодавства України.

Приводом для здійснення оплати експедитором є оригінал рахунку-фактури, що надає експедитору 2 в одному примірнику, оригінал товарно-транспортної накладної з відміткою одержувача вантажу про прийняття вантажу в двох примірниках, податкова накладна, акти здачі-приймання робіт (виконання послуг), заявка, скріплена печаткою і підписом експедитора. Вказані документи повинні бути надані не пізніше ніж в 5-денний термін після завершення вантажоперевезення. Ненадання експедитором 2 вищезгаданих документів дає право експедитору відмовити у здійсненні оплати до моменту надання необхідних документів (п. 5.2. договору).

Відповідно до п. 5.3. договору термін оплати послуг експедитора 2 складає 10 (десять) банківських дні з моменту отримання експедитором документів, що вказані в пункті 5.2. даного договору, якщо інше не обумовлене в транспортному замовленні.

Даний договір є безстроковим і набуває сили з моменту його підписання, уповноваженими представниками сторін (п. 9.1. договору).

Згідно із наданою позивачем копією заявки №1207/1-В від 12 липня 2022 року до договору №12072022 на перевезення вантажів автомобільним транспортом в міжнародному сполученні від 12 липня 2022 року, позивач зобов`язався доставляти вантаж (медикаменти) відповідача у міжнародному сполученні по маршруту Бельгія - Україна (Київ), дата завантаження/розвантаження: 12-13.07.2022 - якомога швидше; ставка за перевезення: 155400,00 грн.

Також згідно із наданою позивачем копією заявки №1008-В від 10 серпня 2022 року до договору №12072022 на перевезення вантажів автомобільним транспортом в міжнародному сполученні від 12 липня 2022 року, позивач зобов`язався доставляти вантаж (медикаменти) відповідача у міжнародному сполученні по маршруту Бельгія - Україна (Київ), дата завантаження/розвантаження: 10.08.2022 - якомога швидше; ставка за перевезення: 82 500,00 грн.

На підтвердження виконання послуг із перевезення вантажу за замовленнями №1207/1-В від 12 липня 2022 року та №1008-В від 10 серпня 2022 року, позивачем надано міжнародні товарно-транспортні накладні (CMR) № 52132056 та № 5213500, акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 02/9503 від 18.07.2022 у розмірі 155 400,00 грн та № 02/2644 від 18.08.2022 у розмірі 82 500,00 грн.

Позивач виставив відповідачу рахунок № 02/9503 від 18.07.2022 на суму 155 400,00 грн та № 02/2644 від 18.08.2022 на суму 82 500,00 грн.

27.10.2022 позивач направив відповідачу претензію № 1 про сплату заборгованості від 24.10.2022 разом з копією рахунків № 02/9503 від 18.07.2022 на суму 155 400,00 грн. та № 02/2644 від 18.08.2022 на суму 82 500,00 грн.

Позивач зазначає, що відповідач частково виконав свої зобов`язання щодо оплати перевезення у сумі 50 000,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 26913 від 19.08.2022.

Внаслідок неналежного виконання відповідачем зобов`язань за договором №12072022 на перевезення вантажів автомобільним транспортом в міжнародному сполученні від 12 липня 2022 року, позивач у позові зазначає, що у відповідача утворилась заборгованість у розмірі 187 900,00 грн.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА. ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Відповідно до ч. 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно із ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною першою статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Як зазначив позивач, шляхом обміну електронними повідомленнями, між позивачем та відповідачем було укладено договір № 12072022 на перевезення вантажів автомобільним транспортом в міжнародному сполученні від 12 липня 2022 року.

У відповідності до ч. 1 ст. 307 Господарського кодексу України, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Згідно ч. 2 ст. 908 Цивільного кодексу України, за загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Відповідач факт укладення договору №12072022 на перевезення вантажів автомобільним транспортом в міжнародному сполученні від 12 липня 2022 року заперечив.

Частиною 2 ст. 631 ЦК України передбачено, що договір набирає чинності з моменту його укладення.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Відповідно до ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України господарські договори укладаються за правилами, встановленими ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

У письмовій формі належить вчиняти, зокрема, правочини між юридичними особами. (ч. 1 ст. 208 ЦК України).

У відповідності до ч. 1 ст. 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Як зазначалось судом вище, позивач посилається на електронну переписку з відповідачем та вказує, що договір укладений шляхом обміну електронними повідомленнями надісланими сторонами за допомогою електронної пошти.

Згідно із наданих позивачем роздруківок з електронної пошти сторін, вбачається, що електронною адресою відповідача зазначено «avf.vp@ukr.net». Однак доказів того, що вказана адреса електронної пошти є офіційною електронною адресою Товариства з обмеженою відповідальністю «АВФ-СЕРВІС» (відповідача) матеріали справи не містять.

Водночас, з матеріалів справи слідує, що між позивачем та відповідачем відбувалось листування щодо сплати боргу. Відповідно до листів Товариства з обмеженою відповідальністю «АВФ-СЕРВІС» (відповідача) №1013/1/2022 від 13.10.2022 та №711/1/2022 від 07.11.2022 відповідач зазначав про укладання між сторонами договору №12072022 на перевезення вантажів автомобільним транспортом в міжнародному сполученні від 12 липня 2022 року.

Надання позивачем послуг відповідачу з перевезення медикаментів автомобільним транспортом в міжнародному сполученні відповідно до замовлень №1207/1-В від 12 липня 2022 року та №1008-В від 10 серпня 2022 року підтверджується міжнародними товарно-транспортними накладними (CMR) № 52132056 та № 5213500.

Судом встановлено, що на виконання договору №12072022 на перевезення вантажів автомобільним транспортом в міжнародному сполученні від 12 липня 2022 року позивачем надано наступні документи: міжнародні товарно-транспортні накладні (CMR) № 52132056 та № 5213500, акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 02/9503 від 18.07.2022, № 02/2644 від 18.08.2022, рахунки на оплату № 02/9503 від 18.07.2022 та № 02/2644 від 18.08.2022.

Проаналізувавши подані позивачем докази, суд дійшов до висновку, що вони є належними і в сукупності підтверджують укладення договору №12072022 на перевезення вантажів автомобільним транспортом в міжнародному сполученні від 12 липня 2022 року, надання позивачем відповідачу послуг перевезення та споживання відповідних послуг з перевезення вантажу.

Факт укладення спірного договору підтверджується також платіжним дорученням № 26913 від 19.08.2022, що засвідчує часткову оплату відповідачем рахунку № 2/9503 від 18.07.2022 з посиланням на договір №12072022 від 12 липня 2022 року.

У відповідності до ч. 1 ст. 916 Цивільного кодексу України, за перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти стягується провізна плата у розмірі, що визначається за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами. Якщо розмір провізної плати не визначений, стягується розумна плата.

Замовленнями на перевезення визначено, що вартість перевезення за заявкою №1207/1-В від 12 липня 2022 року становить 155 400,00 грн та за заявкою №1008-В від 10 серпня 2022 року становить 82 500,00 грн.

Нормами частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності до п. 5.2. договору приводом для здійснення оплати експедитором є оригінал рахунку-фактури, що надає експедитору 2 в одному примірнику, оригінал товарно-транспортної накладної з відміткою одержувача вантажу про прийняття вантажу в двох примірниках, податкова накладна, акти здачі-приймання робіт (виконання послуг), заявка, скріплена печаткою і підписом експедитора. Вказані документи повинні бути надані не пізніше ніж в 5-денний термін після завершення вантажоперевезення. Ненадання експедитором 2 вищезгаданих документів дає право експедитору відмовити у здійсненні оплати до моменту надання необхідних документів.

Відповідно до п. 5.3. договору термін оплати послуг експедитора 2 складає 10 (десять) банківських дні з моменту отримання експедитором документів, що вказані в пункті 5.2. даного договору, якщо інше не обумовлене в транспортному замовленні.

У Заявках на перевезення №1207/1-В від 12.07.2022 та №1008-В від 10.08.2022 сторонами погоджено умови оплати: надання документів завірених оригінальним підписом і мокрою печаткою перевізника: договір (для нових перевізників), рахунок, акти здачі-приймання робіт, заявка на перевезення, 2 екземпляра оригіналів ТТН з підписами водія, комплект документів (видаткова накладна, доручення на отриманий вантаж), завірені отримувачем вантажу (п. 12.1. заявок)

Терміни оплати: при отриманні експедитором від перевізника всіх документів та термодатчика (-ів): протягом 6-10 робочих днів після вивантаження - 15-20 банківських днів, після отримання документів (п. 12.3 заявок).

Отже, сторони погодили, що зустрічний обов`язок відповідача здійснити оплату за надані послуги перевезення виникає після надання перевізником пакету документів, а саме: договір (для нових перевізників), рахунок, акти здачі-приймання робіт, заявка на перевезення, 2 екземпляра оригіналів ТТН з підписами водія, комплект документів (видаткова накладна, доручення на отриманий вантаж), завірені отримувачем вантажу

Відповідачем належне надсилання та отримання від позивача повного пакету документів заперечується, зокрема відповідач зазначив, що не отримав від позивача два оригінала CMR за заявками на перевезення №1207/1-В від 12.07.2022 та №1008-В від 10.08.2022.

Як встановлено судом 27.10.2022 позивач направив відповідачу претензію № 1 від 24.10.2022 та копії рахунків № 02/9503 від 18.07.2022 на суму 155 400,00 грн. та № 02/2644 від 18.08.2022 на суму 82 500,00 грн.

Суд звертає увагу на обставини, що відповідачем здійснено часткову оплату наданих позивачем послуг на загальну суму 50 000,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 26913 від 19.08.2022, заявками сторони погодили терміни оплати: при отриманні експедитором від перевізника всіх документів та термодатчика (-ів): протягом 6-10 робочих днів після вивантаження - 15-20 банківських днів, після отримання документів (п. 12.3 заявок).

У відзиву на позов відповідач посилався на те, що оплата послуг у розмірі 50 000,00 грн здійснена в якості авансу.

Однак, суд відхиляє такі доводи відповідача як необґрунтовані та такі, що не відповідають дійсності, оскільки умовами договору та заявок №1207/1-В від 12.07.2022 та №1008-В від 10.08.2022 не передбачено умов щодо сплати відповідачем авансу за надані позивачем послуг перевезення.

Таким чином, суд дійшов до висновку про те, що здійснення часткової оплати підтверджує доводи позивача про отримання відповідачем підтверджуючих документів, які вимагаються п. 12.1. заявок на перевезення №1207/1-В від 12.07.2022 та №1008-В від 10.08.2022.

Судом враховано, що відповідно до пункту 2.4. договору підтвердженням факту надання послуги є оригінал товарно-транспортної накладної встановленого зразку з відмітками відправника вантажу, перевізника, одержувача вантажу.

Як встановлено судом здійснення позивачем перевезення на виконання заявок №1207/1-В від 12 липня 2022 року та №1008-В від 10 серпня 2022 року підтверджується міжнародними товарно-транспортними накладними (CMR) № 52132056 та № 5213500.

Варто зауважити, що відповідачем не заперечується належне отримання від позивача всіх документів, а також одного оригіналу CMR за заявками на перевезення №1207/1-В від 12.07.2022 та №1008-В від 10.08.2022.

Відповідно до ст.ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Проаналізувавши подані позивачем докази, суд дійшов до висновку, що вони є належними і в сукупності підтверджують виконання позивачем договору №12072022 від 12 липня 2022 року та заявок на перевезення №1207/1-В від 12.07.2022 та №1008-В від 10.08.2022, а також надання позивачем відповідачу послуг перевезення.

При цьому доказів повної оплати наданих позивачем послуг не надано.

Отже, суд вважає доведеним неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань щодо оплати наданих послуг перевезення у строки та порядку, визначеному умовами договору та заявок, в результаті чого у останнього утворилась заборгованість перед позивачем у розмірі 187 900,00 грн.

Суд не приймає до уваги заперечення відповідача в частині відсутності обов`язку оплатити наданих послуг, оскільки позивачем було порушено зобов`язання щодо температурного режиму відповідно до наданих відповідачем роздруківок з термодатчиків: №№ KC66N000С0, KC66N000H0, KC66N000M0, KC66N000P0, KC66N00A40, KC66N00BJ0, KC66N00050, KC66N00080, з огляду на наступне.

Судом взято до уваги, що у заявках були встановлені особливі умови перевезення вантажу з дотриманням температурного режиму товару. Однак, посилання відповідача на порушення позивачем умов договору, зокрема недотримання температурного режиму перевезення вантажу не підтверджені належними засобами доказування.

Роздруківки температурного режиму не приймається судом як належний та достатній доказ в підтвердження порушення температурного режиму, оскільки не містить даних автомобіля, який здійснював перевезення чи посилань на перевізника, а також відсутній нотаріально завірений переклад наданих роздруківок.

Разом з тим, докази наявності складення актів щодо порушення умов договору перевізником, у т.ч. недотримання температурного режиму перевезення вантажу по заявках у матеріалах справи відсутні.

Водночас, суд звертає увагу, що зазначені порушення щодо температурного режиму перевезення вантажу можуть бути предметом розгляду в окремому проваджені, також відповідач не був позбавлений права заявити зустрічний позов у межах даної справи.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно із ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічна правова норма передбачена частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Враховуючи наведене, оскільки відповідач оплату послуг з перевезення у повному обсязі та у строки встановлені договором та заявками не здійснив, а матеріалами справи підтверджується невиконане зобов`язання у сумі 187 900,00 грн, суд дійшов до висновку про обґрунтованість вимоги позивача та стягнення з відповідача 187 900,00 грн заборгованості.

Приписами ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із ст. ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

ВИСНОВКИ СУДУ

За таких обставин, з`ясувавши повно і всебічно обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог Фізичної особи-підприємця Супрунюк Надія Миколаївна до Товариства з обмеженою відповідальністю «АВФ-СЕРВІС».

РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ

Судовий збір за розгляд справи відповідно до ст. 129 ГПК України покладається на відповідача.

Керуючись статями 73-74, 76-79, 86, 129, п. 2 ч. 1 ст. 231, 233, 237-238, 242 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «АВФ-СЕРВІС» (03148, місто Київ, вулиця СІМ`Ї СОСНІНИХ, будинок 3, ідентифікаційний код 35635368) на користь Фізичної особи-підприємця Супрунюк Надії Миколаївни ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) борг у сумі 187 900,00 грн, та судовий збір у розмірі 2818,50 грн.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено у порядку і строк, встановлені ст.ст. 256, 257 ГПК України.

Повний текст рішення складено та підписано: 08.06.2023.

Суддя О.В. Гулевець