Ухвала

від 11.07.2023 по справі 910/4280/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

11.07.2023Справа № 910/4280/23

Господарський суд міста Києва у складі судді Гулевець О.В., розглянувши

заяву Фізичної особи-підприємця Супрунюк Надії Миколаївни

про ухвалення додаткового рішення

у справі за позовом Фізичної особи-підприємця Супрунюк Надії Миколаївни

до Товариства з обмеженою відповідальністю «АВФ-СЕРВІС»

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Фізична особа-підприємець Супрунюк Володимир Володимирович

про стягнення 187 900,00 грн

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Фізична особа-підприємець Супрунюк Надія Миколаївна звернулася до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «АВФ-СЕРВІС» про стягнення 187 900,00 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 08.06.2023 позовні вимоги задоволено повністю, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «АВФ-СЕРВІС» на користь Фізичної особи-підприємця Супрунюк Надії Миколаївни борг у сумі 187 900,00 грн та судовий збір у розмірі 2818,50 грн.

26.06.2023 до Господарського суду міста Києва від позивача надійшла заява про розподіл судових витрат.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

За приписами частин 3, 4 статті 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Оскільки рішення у справі №910/4280/23 ухвалене у спрощеному позовному провадженні без проведення судового засідання, то згідно приписів ст. 244 ГПК Україна заява позивача про розподіл судових витрат до розгляду у судове засідання не призначається.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Судом встановлено, що при прийнятті судом рішення по справі № 910/4280/23 не було вирішено питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу позивача.

Згідно із ч.ч. 1, 3 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат та пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи (ч. 1 ст. 124 ГПК України).

Згідно із попереднім розрахунком позивача, орієнтовна сума витрат на правничу допомогу становить 7 000,00 грн.

Частиною 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України визначено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Оскільки в процедурі спрощеного провадження стадія судових дебатів відсутня, то вимога ч. 8 ст. 129 ГПК України про подання доказів щодо розміру понесених судових витрат до закінчення судових дебатів - не може розповсюджуватися на сторін у справі, яка розглядається у спрощеному провадженні.

Отже, в даному випадку до правовідносин підлягає застосуванню інша вимога ч. 8 ст. 129 ГПК України про подання доказів щодо розміру понесених судових витрат протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 06.10.2020 у справі № 922/376/20.

З огляду на вимоги ч. 8 ст. 129 ГПК України, позивач мав подати такі докази у відповідні строки, а саме у строк до 13.06.2023 (п`ятиденний строк після ухвалення рішення від 08.06.2023), оскільки ч. 8 ст. 129 ГПК України передбачає подання доказів понесених витрат до закінчення розгляду справи або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

Однак, докази витрат на правничу допомогу подані позивачем до суду 26.06.2023.

Відповідно до ч. 2 ст. 14 Господарського процесуального кодексу України, учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд, і відповідно до ч.4 ст.13 Господарського процесуального кодексу України, несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням тих чи інших процесуальних дій. Сприяння своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи, подання всіх наявних доказів в порядку та строки, встановлені законом, віднесено ст. 42 Господарського процесуального кодексу України до обов`язку учасників справи.

Таким чином, позивачем не було подано до суду докази на підтвердження понесених судових витрат на надання правничої допомоги у порядок та строк, визначений процесуальним законом, при цьому судом враховано, що позивачу було відомо про відкриття провадження у даній справі та розгляд справи в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи (без проведення судового засідання).

Враховуючи викладене, позивачем подані до суду докази витрат на правничу допомогу - 26.06.2023, тобто з пропуском строку встановленого ч. 8 ст.129 Господарського процесуального кодексу України.

У заяві про ухвалення додаткового рішення позивачем повідомлено про те, що позивач 19.06.2023 дізнався про рішення суду.

Суд зазначає, що приписами ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України встановлений п`ятиденний строк на подання доказів витрат на правничу допомогу обраховується саме від ухвалення рішення судом, а не від дати його отримання, а тому посилання позивача на дату отримання судового рішення судом відхилено.

Водночас, суд звертає увагу, що встановлений законом процесуального строк може бути поновленим за наявності поважних причин пропуску такого строку та за клопотанням заявника.

Відповідно до частини першої статті 119 Господарського процесуального кодексу України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Згідно з частиною четвертою цієї статті одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подані заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк.

Проте, позивач не подав до суду клопотання про поновлення строку на подання доказів витрат на правничу допомогу.

Згідно із ст. 118 Господарського процесуального кодексу України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Частиною 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у разі неподання відповідних доказів, розміру судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

За таких обставин заява позивача ухвалення додаткового рішення підлягає залишенню без розгляду.

Керуючись статтями 129, 244, 233-235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Залишити без розгляду заяву Фізичної особи-підприємця Супрунюк Надії Миколаївни про ухвалення додаткового рішення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена у порядку і строк, встановлені ст. ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст ухвали складено та підписано: 11.07.2023.

Суддя О.В. Гулевець