Рішення

від 20.04.2023 по справі 911/2569/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" квітня 2023 р. м. Київ Справа № 911/2569/22

Розглянувши матеріали справи за позовом Комунального підприємства водопровідно-каналізаційного господарства «Бориспільводоканал»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЖЕК-53»

прo стягнення 517 155,04 грн.

Суддя А.Ю. Кошик

При секретарі судового засідання Фроль В.В.

За участю представників:

позивача: не з`явився

відповідача: не з`явився

Обставини справи:

Господарським судом Київської області розглядається справа за позовом Комунального підприємства водопровідно-каналізаційного господарства «Бориспільводоканал» (надалі ? позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЖЕК-53» (надалі ? відповідач) прo стягнення 517 155,04 грн.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 26.12.2022 року відкрито провадження у справі № 911/2569/22 за правилами спрощеного позовного провадження, судове засідання призначено на 26.01.2023 року.

До канцелярії Господарського суду Київської області 24.01.2023 року від відповідача надійшли письмові пояснення б/н б/д.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 26.01.2023 року розгляд справи № 911/2569/22 перенесено на 23.02.2023 року.

До канцелярії Господарського суду Київської області 09.02.2023 року від позивача надійшло клопотання № 7-03/30 від 08.02.2023 року про розгляд справи без участі представника позивача.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 23.02.2023 року розгляд справи відкладено на 23.03.2023 року.

До канцелярії Господарського суду Київської області 06.03.2023 року від позивача надійшло клопотання б/н б/д про розгляд справи без участі представника позивача.

До канцелярії Господарського суду Київської області 20.03.2023 року від відповідача надійшло клопотання № 16/03-0/14 від 16.03.2023 року про розгляд справи без участі представника.

Представники позивача та відповідача у судове засідання 23.03.2023 року не з`явилися. Розгляд справи відкладався на 20.04.2023 року.

В судове засідання 20.04.2023 року представники сторін не з`явились.

Відповідно до ч.4 ст.13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст.233 Господарського процесуального кодексу України суди ухвалюють рішення, постанови іменем України негайно після закінчення судового розгляду. Рішення та постанови приймаються, складаються і підписуються в нарадчій кімнаті складом суду, який розглянув справу.

Відповідно до ч.1 ст.240 Господарського процесуального кодексу України рішення суду проголошується у судовому засіданні, яким завершується розгляд справи, публічно, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд може проголосити лише вступну та резолютивну частини рішення.

У зв`язку з чим, в судовому засіданні 20.04.2023 року судом закінчено розгляд справи та за результатами оцінки поданих сторонами доказів, у нарадчій кімнаті, прийнято рішення.

Розглянувши матеріали справи та дослідивши надані докази, суд ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з викладених у позові обставин, 14.05.2018 року між Комунальним підприємством водопровідно-каналізаційного господарства «Бориспільводоканал» (Виконавець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЖЕК- 53» (Споживач, відповідач) було укладено Договір з централізованого водопостачання та водовідведення №381 (далі - Договір).

Відповідно до п. 1.1 Договору Виконавець зобов`язується надавати Споживачу послуги з централізованого водопостачання та водовідведення (далі - Послуги) у необхідних обсягах та відповідної якості, а Споживач зобов`язується своєчасно і у повному обсязі оплачувати отримані Послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, передбачених цим Договором.

Виконавець забезпечує надання послуг з централізованого водопостачання та водовідведення об`єктам Споживача, що знаходяться за адресою м. Бориспіль, вул. Головатого, 20; вул. Київський Шлях, 47,49; Лютнева 46,48,50; вул. Робітнича,3; вул. Толстого, 1.

Згідно з п. 5.5.1 Договору Споживач зобов`язується оплачувати послуги згідно отриманих від Виконавця рахунків та здійснювати інші платежі у строки і на умовах, передбачених цим Договором.

Згідно з п.5.2.1 Договору Виконавець має право у разі несвоєчасного внесення Споживачем плати за надані Послуги, нараховувати штрафні санкції у розмірі, передбаченому п.6.1. Договору.

Згідно з п. 5.2.8 Договору Виконавець має право вимагати від Споживача оплати отриманих рахунків у строки та на умовах передбачених Договором.

Відповідно до п. 9.1 Договору спори між сторонами вирішуються шляхом переговорів або у судовому порядку відповідно до чинного законодавства України.

Згідно з п. 11.2. Договір вважається переукладеним на наступний календарний рік на таких же умовах, якщо за один місяць до його припинення жодна із сторін не заявить про закінчення строгу його дії. Станом на дату написання заяви до КП ВКГ «Бориспільводоканал» листів про закінчення чи розірвання договору не надходило.

Як зазначає позивач у позові, ним надавались відповідачу - ТОВ «ЖЕК-53» послуги з централізованого водопостачання та водовідведення об`єктам Споживача.

Однак, відповідач своєчасно та в повному обсязі не виконував зобов`язання за Договором щодо оплати наданих послуг, у зв`язку з чим, за ним утворилась прострочена заборгованість в сумі 517 155,04 грн.

Виконавцем з метою погашення зазначеної заборгованості було направлено на адресу Споживача претензію від 11.10.2022 року за № 7-03/84 про погашення заборгованості, однак вона не була задоволена відповідачем.

У зв`язкку з чим, позивач у позові просить стягнути з відповідача заборгованість за послуги з централізованого водопостачання та водовідведення в сумі 517 155,04 грн.

В ході розгляду спору відповідачем надано письмові пояснення, в яких викладено заперечення проти задоволення позову.

Зокрема, відповідач зазначає, що надані позивачем в обґрунтування позовних вимог оригінали актів здачі-приймання робіт (надання послуг) та рахунків, не підписані відповідачем, не надано доказів їх надіслання відповідачу та отримання останнім.

Також відповідач зазначив, що з моменту укладення Договору №381 від 14.05.2018 року відбулись зміни в законодавстві, зокрема, відповідно до ст.14 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» позивач мав укласти індивідуальні договори зі споживачами централізованого водопостачання та водовідведення (фізичними та юридичними особами), про що відповідач неодноразово звертався до позивача з листами №1-07/2-143 від 10.06.2020 року, №1-07/2-197 від 18.07.2022 року, №246 від 22.08.2022 року.

Щодо розрахунку позову відповідач зазначив, що борг, який виник до грудня 2019 року в сумі 119 755,20 грн. (в тому числі: 5 991,57 грн. госпрозрахунок (власні потреби); 113 763,63 грн. - населення), не підлягає задоволенню в зв`язку з закінченням трирічного строку позовної давності.

Також відповідач зазначив та надав докази, що позивач має заборгованість перед відповідачем у сумі 170 006,91 грн. по Договору № 20 від 24.01.2020 року. Після ознайомлення з матеріалами справи № 911/2569/22,17.01.2023 року відповідач склав Заяву про зарахування зустрічних вимог (вх. №01-07/2-24 від 19.01.2023) на суму 170 006,91 грн. та звернувся з нею до позивача.

Щодо решти заборгованості відповідач надав пояснення та докази, що 30.12.2022 року відповідач платіжним дорученням №3583 сплатив позивачу 50 000 грн. за водопостачання та водовідведення; 18.01.2023 року відповідач платіжним дорученням №67 сплатив позивачу 14 751,64 грн. за водопостачання та водовідведення. Однак, відповідна сума сплати в розмірі 64 751,64 грн. не врахована у Розрахунку заборгованості.

Також відповідач просить врахувати, що заявлена у позові заборгованість виникла у зв`язку з несвоєчасними розрахунками фізичних осіб споживачів послуги, щодо яких у період дії воєнного стану зупиненно виконання рішень про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги (Закон України «Про внесення зміни до пункту 10-2 розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження» щодо зупинення виконання рішень про стягнення з фізичної особи заборгованості за житлово-комунальні послуги у період дії воєнного стану» від 27 липня 2022 року № 2456-ІХ).

Згідно з Довідкою про заборгованість населення (мешканців будинків), станом на 31.12.2022 року за споживачами послуг (утримання та обслуговування будинків, комунальні послуги у тому числі, за водопостачання та водовідведення), наданих ТОВ «ЖЕК-53», мається заборгованість 2 192 250,58 грн., яку відповідач не може стягнути у зв`язку з запровадженням мораторію.

Згідно з ч.1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ч.2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п.1 ч.2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно зі ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до вимог договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених законом або договором.

Як вбачається з наведеного у позові розрахунку позовних вимог, позивачем заявлено до стягнення з відповідача всього 517155,04 грн. заборгованості за послуги централізованого водопостачання. При цьому, в розрахунку значиться, що станом на 01.12.2019 року за відповідачем обліковувався борг в сумі 119 755,20 грн. (в тому числі: 5 991,57 грн. госпрозрахунок (власні потреби); 113 763,63 грн. - населення).

Однак, позивачем надано докази в підтвердження позовних вимог починаючи з грудня 2019 року, відповідна сума боргу, яка значиться на 01.12.2019 року не підтверджена та не обґрунтована жодними доказами.

Крім того, відповідач подав заяву про застосування до відповідної суми наслідків спливу трирічного строку позовної давності.

Згідно ст. 257 Цивільного кодексу України загальний строк позовної давності становить 3 роки. Відповідно до ст. 267 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Однак, згідно з п.п. 12, 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України відповідні строки ст. 257 Цивільного кодексу України зупинені на час дії карантину та воєнного стану.

Крім того, відповідно до ч. 4 ст. 267 Цивільного кодексу України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в задоволенні позовних вимог.

Однак, як вбачається з матеріалів справи, позовні вимоги щодо стягнення заборгованості в сумі 119 755,20 грн. (в тому числі: 5 991,57 грн. госпрозрахунок (власні потреби); 113 763,63 грн. - населення), які за розрахунком позивача обліковуються станом на 01.12.2019 року, не підтверджені та не обґрунтовані жодними доказами. Тому, позовні вимоги у відповідній частині не підлягають задоволенню як недоведені та необґрунтовані.

Щодо решти позовних вимог стосовно заборгованості, яка виникла після 01.12.2019 року, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст. 202 Господарського кодексу України, ст. 599 Цивільного кодексу України зобов`язання, зокрема, припиняється виконанням, проведеним належним чином.

З огляду на ст. 601 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимог. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.

Приписами частини 3 статті 203 Господарського кодексу України передбачено, що господарське зобов`язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк якої не зазначений чи визначений моментом витребування. Для зарахування достатньо заяви однієї сторони.

Як вбачається з обставин спору та наданих відповідачем доказів, між сторонами тривали правовідносини також за Договором № 20 від 24.01.2020 року, за яким у позивача рахується заборгованість в сумі 170 006,91 грн. з відшкодування витрат на електроенергію згідно показів приладів обліку, що засвідчено наданими відповідачем Актами про відшкодування витрат, які підписані представниками сторін та скріплені їх печатками.

У зв`язку з наявною заборгованістю позивача перед відповідачем, яка є безспірною, оскільки виникла на підставі підписаних позивачем Актів про відшкодування витрат, відповідач 17.01.2023 року звернувся до позивача з Заявою про зарахування зустрічних вимог (вх. №01-07/2-24 від 19.01.2023) на суму 170 006,91 грн.

Як вбачається з наявних у справі доказів, відповідна заява про зарахування зустрічних вимог (вх. №01-07/2-24 від 19.01.2023) на суму 170 006,91 грн. отримана позивачем 19.01.2023 року, про що свідчить вхідний штамп КП «Бориспільводоканал». З часу отримання відповідної заяви про зарахування зустрічних вимог (вх. №01-07/2-24 від 19.01.2023) на суму 170 006,91 грн. позивачем не подано до суду заперечень з відповідного зарахування, що додатково підтверджує безспірність наведених у заяві вимог та наявність достатніх підстав для зарахування.

Заявлені у справі та наведені в заяві про зарахування вимоги є зустрічними, однорідними, позивачем не ос порені, тому з огляду на норму ст.601 Цивільного кодексу України та ч.3 ст. 203 Господарського кодексу України, заявлені у позові вимоги в сумі 170 006,91 грн. вважаються припиненими у зв`язку з зарахуванням, тому відсутні підстави для стягнення такої суми з відповідача.

Також відповідачем надано докази про сплату позивачу за платіжними дорученнями №3583 від 30.12.2022 року 50 000 грн.; №67 від 18.01.2023 року 14 751,64 грн.; № 107 від 31.01.2023 року 22458,56 грн.; № 3501 від 28.02.2023 року 46653,04 грн.; № 3503 від 28.02.2023 року 1205,64 грн.; № 3500 від 21.03.2023 року 1205,64 грн.; № 3501 від 21.03.2023 року 51562,88 грн.; № 3536 від 13.04.2023 року 39 555,53 грн. за водопостачання та водовідведення, всього на суму 227 392,93 грн.

Оскільки відповідні сплати відбувались після подання позову, погашення відповідачем основної заборгованості після подання позову є підставою для закриття провадження у справі у відповідній частині на підставі ст.231 Господарського процесуального кодексу України.

Як визначено п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Таким чином, у зв`язку з самостійним врегулюванням сторонами заявленої до стягнення у справі основної заборгованості в сумі 227 392,93 грн., згідно з п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України провадження у справі у відповідній частині позовних вимог підлягає закриттю.

Як визначено ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

З огляду на встановлені судом обставини та надані сторонами докази та пояснення, в частині вимоги про стягнення 119 755,20 грн. позовні вимоги не підлягають задоволенню як недоведені та необґрунтовані. В частині вимоги про стягнення 170 006,91 грн. позовні вимоги не підлягають задоволенню у зв`язку з зустрічним зарахуванням. В частині вимоги про стягнення 227 392,93 грн. провадження у справі підлягає закриттю у зв`язку з врегулюванням спору. Всього на суму 517 155,04 грн. як заявлено в позові. Таким чином, відсутні підстави для задоволення позову.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Відповідно до ч. 2 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» у випадках, установлених пунктом 1 частини першої цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми; в інших випадках, установлених частиною першою цієї статті, - повністю.

Таким чином, сума судового збору в частині вимог щодо яких закрито провадження у справі, може бути повернута позивачу згідно з ч. 2 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» за його заявою.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 129, п.2 ч.1, ч.4 ст.231, ст.ст. 233, 236-241, Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. В задоволенні позовних вимог Комунального підприємства водопровідно-каналізаційного господарства «Бориспільводоканал» до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЖЕК-53» прo стягнення 289 762,11 грн. відмовити.

2. Закрити провадження у справі № 911/2569/22 в частині позовних вимог Комунального підприємства водопровідно-каналізаційного господарства «Бориспільводоканал» до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЖЕК-53» прo стягнення 227 392,93 грн. основного боргу.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку відповідно до ст. ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя А.Ю. Кошик

повний текст рішення складено 08.06.2023 року