ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул. Зигіна, 1, м. Полтава, 36000, тел. (0532) 61 04 21
E-mail: inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/
Код ЄДРПОУ 03500004
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16.05.2023 Справа № 917/826/22
За позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Прибортрейд", вул. Плеханівська 126, оф. 435-А, м. Харків, 61037
до Військової частини НОМЕР_1 , АДРЕСА_1
про стягнення 225 122,38 грн.
Суддя Погрібна С.В.
Секретар судового засідання Сорока Є.С.
Представники сторін згідно протоколу судового засідання.
Суть спору. До Господарського суду Полтавської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Прибортрейд" до Військової частини НОМЕР_1 про стягнення трьох процентів річних в сумі 26 660,38 грн, інфляційного збільшення боргу в розмірі 198 462,00 грн за час прострочення грошового зобов`язання за Договором № 46 від 18.05.2021.
Ухвалою від 05.08.2022 суд прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, без виклику сторін без проведення судового засідання.
01.11.2022 від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву; заява про заперечення проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, зокрема, посилаючись на складність справи, необхідність подання доказів та здійснення відповідачем виконання покладених на нього завдань по обороні України; клопотання про зупинення провадження у справі до завершення розгляду Касаційним господарським судом Верховного Суду касаційної скарги на ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 25.07.2022 у справі 917/1570/21 (вх. № 8151).
Ухвалою суду від 02.11.2022 заяву Військової частини НОМЕР_1 (вх. № 8151 від 01.11.2022) про перехід до розгляду справи № 917/826/22 за правилами загального позовного провадження задоволено, підготовче судове засідання призначене на 01.12.2022, 10:30.
09.11.2022 від позивача надійшли письмові пояснення (вх. № 8477), які долучені до матеріалів справи та клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції (вх. № 8478), яке задоволено судом, про що постановлено відповідну ухвалу.
28.11.2022 від Військової частини НОМЕР_1 надійшло клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції (вх. № 9208). В даному клопотанні в якості місця для проведення судового засідання в режимі відеоконференції позивачем обрано Лубенський міськрайонний суд Полтавської області.
Ухвалою суду від 28.11.2022 клопотання відповідача задоволено, забезпечення проведення судового засідання по справі № 917/826/22, призначеного на 01.12.2022, 10:30 зал № 30 в режимі відеоконференції, доручити Лубенському міськрайонному суду Полтавської області (вул. Монастирська, 17, м. Лубни, Полтавська область, 37501).
Підключення відповідача для участі у судовому засіданні 01.12.2022 за допомогою підсистеми відеоконференцзв`язку не відбулось, в зв`язку з відсутністю електропостачання у Лубенському міськрайонному суді Полтавської області (вул. Монастирська, 17, м. Лубни, Полтавська область, 37501).
Ухвалою суду від 01.12.2022 продовжено строк проведення підготовчого засідання на 30 днів; відмовлено відповідачу в задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі № 917/826/22; відкладено підготовче засідання на 19.01.2023, на 10:30.
02.01.2023 відповідачем подано клопотання про зупинення провадження у справі № 917/826/22 за позовом ТОВ «Науково - виробниче підприємство «Прибортрейд» до Військової частини НОМЕР_1 про стягнення трьох процентів річних в сумі 26 660,38 грн., інфляційного збільшення боргу в розмірі 198 462,00 за час прострочення грошового зобов`язання за Договором №46 від 18.05.2021 до завершення розгляду Східним апеляційним господарським судом апеляційної скарги на рішення Господарського суду Полтавської області від 27.01.2022 у справі №917/1570/21 та до набрання законної сили судовим рішенням у вказаній справі (вх. № 21).
Ухвалою суду від 19.01.2023 зупинено провадження у справі № 917/826/22 до набрання законної сили судовим рішенням по справі № 917/1570/21.
Позивачем подано клопотання про поновлення провадження у справі до якого додано копію постанови Східного апеляційного господарського суду від 06.02.2023 та ухвалу Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 20.03.2023 (вх. № 3945 від 29.03.2023). Зазначені постанови розміщені в Єдиному державному реєстрі судових рішень.
Ухвалою від 03.04.2023 поновлено провадження у справі; призначено підготовче засідання у справі на 18.04.2023, 11:00.
11.04.2023 від позивача надійшло клопотання в якому просить розглянути і вирішити справу за відсутності його уповноваженого представника (№ 4495) та вказує, що вимоги підтримує і просить задовольнити в повному обсязі.
14.04.2023 відповідачем подано клопотання про залишення без розгляду письмових пояснень позивача поданих 08.11.2022.
Письмові пояснення позивача (вх. № 8477 від 09.11.2022) долучені судом до матеріалів справи та повідомлено, що будуть враховані при прийнятті рішення у справі.
14.04.2023 відповідачем було подано клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, у задоволенні якого відмовлено, оскільки була відсутня технічна можливість - зал судового засідання, в якому встановлено систему відеоконференцзв`язку, на вказаний день та час заброньовані іншими судовими засіданнями.
Ухвалою суду від 18.04.2023 закрито підготовче провадження у справі та призначено її до судового розгляду по суті на 16.05.2023, 11:30.
В судовому засіданні 16.05.2023 представник відповідача підтримав викладені у відзиві заперечення та просив відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.
Представник позивача в судове засідання не з`явився, в матеріалах справи наявна заява про вирішення справи за відсутності його уповноваженого представника.
Судом були з`ясовані обставини справи та досліджено наявні в матеріалах справи докази.
Представнику відповідача надано заключне слово, який підтримав свою позицію викладену письмово та озвучену в судовому засіданні.
В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Встановивши всі обставини справи та дослідивши надані документальні докази, суд встановив, що за результатами проведення процедури закупівлі між Покупцем (відповідач) та Продавцем (позивач) укладено договір № 46 від 18.05.2021 про закупівлю товарів за державні кошти.
При укладенні Договору № 46 сторони, зокрема, узгодили наступне.
Пунктами 1.1, 3.1 договору передбачено, що Постачальник зобов`язується поставити Товар (лічильники ППО-40) (ДК 02162015 код 38550000-5 Лічильники) у кількості 46 од. (з яких 23 шт. - лічильники ППО-40 (ліві), та 23 шт. - Лічильники ППО-40 (праві) (далі - ТОВАР) за ціною 19 329,71 грн без ПДВ за одиницю, а всього на загальну суму 1 067 000,00 грн (з ПДВ), 2021 року виготовлення.
Згідно умов п. п. 2.1.-2.4. Договору, постачання товару здійснюється до 01.09.2021 з дня підписання цього договору.
Одержувачем товару є Відповідач.
Товар поставляється в упаковці, яка забезпечує його збереження під час транспортування, вантажно-розвантажувальних робіт та зберігання в межах термінів, установлених діючими стандартами, технічними умовами.
Пунктом 3.3 договору визначено, що якість Товару, його тара та упаковка, маркування повинні відповідати технічним умовам виробника. Документ та Товар, який Продавець повинен передати покупцю видаткову накладну, сертифікат якості, та інші документи, які підтверджують якість, комплектність.
Згідно п.п. 3.4 та 3.6 Договору приймання товару оформлюється видатковою накладною, товар, який поставлений з порушенням умов цього Договору не вважається прийнятим.
Загальна вартість товару складає 1 067 000, 00 грн, у тому числі ПДВ 177 833,33 грн, визначеними у Специфікації (додаток №1 до цього договору).
Будь-яка зміна цін та асортименту продукції, що підлягає поставці за цим договором, можлива лише після попередньої письмової згоди сторін. Вартість тари, упаковки, витрати, пов`язані з перевезенням товару на склад покупця, включено до загальної вартості товару.
Розрахунки за товар здійснюються шляхом оплати поставленого та належним чином прийнятого товару протягом 25-ти календарних днів після надання продавцем покупцю в установленому порядку рахунку-фактури та видаткової накладної.
18 травня 2021 року між сторонами було погоджено і підписано Специфікацію до Договору № 46 від 18.05.2021, за якою було узгоджено номенклатуру, асортимент, кількість товару, який продавець зобов`язується передати покупцю, а також вартість цього товару.
30 серпня 2021 року ТОВ «НВП «Прибортрейд» поставив Військовій частині НОМЕР_1 узгоджену кількість та асортимент товару (Лічильник ПГЮ-40 (лівий) у кількості 23 шт. та Лічильник ППО-40 (правий) у кількості 23 шт.) на загальну суму 1 066 999 грн. 99 коп., в тому числі ПДВ 177 833,33 грн, що підтверджується видатковою накладною № ПР-3008/01 від 30 серпня 2021 року.
Факт поставки товару відповідачу на суму 1 066 999, 99 грн, в тому числі ПДВ 177 833,33 грн, підтверджується видатковою накладною № ПР-3008/01 від 30 серпня 2021 року.
Як наслідок, продавцем на адресу покупця був виставлений відповідний рахунок на оплату № ПР-3008/03 від 30 серпня 2021 року.
Враховуючи умови п. 4.6 Договору, беручи до уваги вказані вище вимоги статей 526, 530 ЦК України та статті 193 ГК України, відповідач (покупець) Військова частина НОМЕР_1 зобов`язана була здійснити оплату придбаного товару не пізніше 24 вересня 2021 року.
Однак, в порушення вказаних вимог цивільного та господарського права, а також відповідних умов укладеного між сторонами Договору, відповідач (покупець) Військова частина НОМЕР_1 порушив взяті на себе зобов`язання за Договором, несплативши вартість поставленого товару на суму 1 066 999, 99 грн.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Прибортрейд", м. Харків (Позивач) звернулось до Господарського суду Полтавської області з позовом до Військової частини НОМЕР_1 , м. Лубни Полтавської області (Відповідач) з вимогами про стягнення 1 066 999,99 грн заборгованості за Договором № 46 від 18.05.2021 про закупівлю товарів за державні кошти в частині здійснення оплати за поставлений товар, за вказаною позовною заявою судом було відкрито провадження у справі 917/1570/21.
Рішенням Господарського суду Полтавської області від 27.01.2022 у справі №917/1570/21 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство "Прибортрейд" були задоволені у повному обсязі.
У вще вказаній справі судом встановлено, що в матеріалах справи відсутні та відповідачем не надані належні докази на підтвердження обставин, що при отриманні ним товару, позивачем не було надано товаросупровідних документів, відповідного акту про відсутність документів не представлено, інших відомостей про відмову у прийнятті товару також не надано. Натомість, приймання Відповідачем товару підтверджується підписами у відповідній накладній.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що судове рішення у справі № 917/1570/21 не набрало законної сили і наразі оскаржується відповідачем в апеляційному порядку.
Однак, в будь-якому випадку станом на момент подання позовної заяви у справі 917/826/22 відповідач не виконав перед позивачем грошові зобов`язання і не сплатив вартість поставленого товару, сплативши позивачу лише 40 350 грн. 00 коп. витрат на правову допомогу у попередній судовій справі (належним чином завірена копія платіжного доручення додається).
За таку протиправну бездіяльність відповідач зобов`язаний нести відповідальність, встановлену законом.
Судове рішення про стягнення боргу за господарським договором не є правоперетворюючим судовим рішенням, оскільки природа заборгованості за відповідним договором є незмінною.
Судове рішення про стягнення заборгованості не змінює цивільне або господарське зобов`язання, у тому числі в частині строків його виконання.
Як наслідок, таке судове рішення не припиняє договірного зобов`язання відповідача, а тому не звільняє останнього від наслідків порушення відповідного зобов`язання, зокрема шляхом сплати сум, передбачених частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України, та передбаченої договором неустойки (пені).
На підставі вказаного позивач звернувся до суду з позовом та просить стягнути 3 % річних в сумі 26 660,38 грн, інфляційне збільшення боргу в розмірі 198 462,00 грн за час прострочення грошового зобов`язання за Договором № 46 від 18.05.2021.
Позивач також вказує, що враховує умови п. 5.5. Договору, згідно яких відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України та частини 6 статті 231 ГК України Сторони встановили інший розмір відсотків (0 (нуль) відсотків). Іншими словами, у договорі зроблено спробу звільнити відповідача від обов`язку сплатити три проценти річних за час прострочення виконання грошового зобов`язання. Водночас, у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16 квітня 2020 року у справі № 914/479/19 зроблено наступний правовий висновок: «Вимоги частини другої статті 625 ЦК України мають імперативний характер. Цією правовою нормою передбачено можливість сторін у договорі лише змінювати розмір процентів річних. Право сторін у договорі забороняти та не застосовувати вимоги закону, встановлені частиною другою статті 625 ЦК України, вказаною правовою нормою не передбачено.
Таким чином, на думку позивача, умови Договору, передбачені у пунктах 6.8 та 6.10, порушують права Позивача (підрядника) та не забезпечують дотримання справедливого балансу між правами та охоронюваними законом інтересами сторін Договору. Обов`язок з виконання грошових зобов`язань за цим Договором лежить лише на Відповідачеві (замовник), який зобов`язувався оплатити виконані за Договором та у прийняті роботи.
Відповідач в свою чергу вказує наступне.
Розпорядженням начальника Центрального управління забезпечення пально - мастильними матеріалами Тилу Командування Сил логістики Збройних Сил України від 15.01.2021 №370/6/2/2/4т встановлено вимоги щодо товару, який планується придбати за бюджетні кошти.
Зокрема вказаним розпорядженням наголошено що:
- товар не повинен бути виробництва російської федерації;
- під час проведення моніторингу цін, звертати увагу на якісні показники пропонованого товару постачальником. Проводити перевірки заявлених показників на відповідність технічним умовам зі складанням актів, які враховувати під час вибору учасників проведення процедури закупівлі та постачальників товару. Також враховувати гарантійні терміни експлуатації (виробництва).
Після прийняття та огляду поставленого товару у Покупця виник сумнів щодо якості та походження товару. Зокрема товар мав ознаки не нових, а відремонтованих, бувших у використані не один цикл, та такі які мають походження з російської федерації.
На виконання вимог розпорядженням начальника Центрального управління забезпечення пально - мастильними матеріалами Тилу Командування Сил логістики Збройних Сил України від 15.01.2021 №370/6/2/2/4т та вимог п.п 3.2 Договору №46 у постачальника - ТОВ "Науково-виробниче підприємство "Прибортрейд" було запрошено документи що підтверджують якість, комплектність товару (документи які підтверджують країну походження Товару з супутніми документами, декларацію відповідності товару (КНР), сертифікат калібрування (КНР), результати випробувань при виготовленні товару (КНР), Інструкція по експлуатації товару (КНР)).
Однак, ТОВ «Науково-виробниче підприємство "Прибортрейд" жодних документів які запросила Військова частина НОМЕР_1 не надано.
Відповідно до п. 3.6 Договору № 46 від 18.05.2021 товар, який поставлений з порушенням цього Договору не вважається прийнятим, всі витрати, які при цьому виникають, несе продавець.
Пунктом 4.6 Договору № 46 від 18.05.2021 передбачено, що розрахунки за товар здійснюються шляхом оплати поставленого та належним чином прийнятого товару протягом 25 календарних днів після надання продавцем Покупцю в установленому порядку рахунку фактури та видаткової накладної.
Враховуючи що Покупцем належним чином не прийнятий товар, то і відповідно до вимог п. 3.6, п. 4.6 Договору № 46 від 18.05.2021 та вимог статті 666 Цивільного кодексу України у Покупця не виникло зобов`язання по оплаті вказаного товару.
Пунктом 5.5 Договору № 46 від 18.05.2021 передбачено, що відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України та частини 6 статті 231 Господарського кодексу України сторони встановили інший розмір відсотків (0 Нуль) відсотків).
Таким чином, вимога про стягнення трьох процентів річних не ґрунтується на договорі, є безпідставною та не підлягає задоволенню.
При прийнятті рішення судом враховано наступне.
Відповідно до статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.
Основними видами господарських зобов`язань є майново-господарські зобов`язання та організаційно-господарські зобов`язання.
Згідно зі статтею 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.
Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Статтею 174 Господарського кодексу України серед підстав виникнення господарських зобов`язань передбачено господарські Договори.
Статтею 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Відповідно до частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно статті 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.
За статтею 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається.
Зазначені положення викладені і в статті 193 ГК України.
Враховуючи правову природу укладених між сторонами Договорів, кореспондуючи права та обов`язки його сторін, суд дійшов висновку, що оцінка правомірності заявлених вимог має здійснюватись з урахуванням приписів законодавства, які регламентують правовідносини поставки.
Частинами 1 та 2 статті 712 ЦК України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Згідно статті 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до частини 6 статті 265 ГК України до відносин поставки, не врегульованих цим кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договори купівлі-продажу.
Стаття 663 ЦК України визначає, що продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу (стаття 663 ЦК України).
Як вже зазначалось, рішенням Господарського суду Полтавської області від 27.01.2022 у справі №917/1570/21 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство "Прибортрейд" були задоволені у повному обсязі, стягнуто відповідача на користь позивача 1 066 999,99 грн заборгованості, 16 005 грн витрат по сплаті судового збору, 40 350 грн витрат на правничу допомогу, 20 000 грн додаткової винагороди (гонорар успіху).
Вказане рішення суду обґрунтоване доведеністю матеріалами справи факту неналежного здійснення відповідачем своїх зобов`язань з оплати поставленого позивачем за видатковою накладною №ПР-3008/02 від 30.08.2021 товару за Договором № 46 від 18.05.2021 про закупівлю товарів за державні кошти. Судом встановлено, що в матеріалах справи відсутні та відповідачем не надані належні докази на підтвердження обставин, що при отриманні товару позивачем не було надано товаросупровідних документів, відповідного акту про відсутність документів не представлено, інших відомостей про відмову у прийнятті товару також не надано. Натомість, приймання відповідачем товару підтверджується підписами у відповідній накладній.
На підставі вказаного позивач звернувся до суду з цим позовом та просить стягнути 3 % річних в сумі 26 660,38 грн, інфляційне збільшення боргу в розмірі 198 462,00 грн за час прострочення грошового зобов`язання за Договором № 46 від 18.05.2021.
Згідно зі статтею 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.
Пунктом 5.5 Договору Сторони домовилися, що погоджений розмір збитків, а також неустойки, який підлягає відшкодуванню Покупцем за несвоєчасність грошових розрахунків не може бути більшим за суму заборгованості, скоригованої на індекс інфляції за відповідний період прострочення. Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України та частини 6 статті 231 Господарського кодексу України Сторони встановили інший розмір відсотків (0 (нуль) відсотків).
Відповідно статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).
Сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства.
Сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами.
Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.
Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов`язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами (стаття 6 ЦК України).
Статтею 627 ЦК України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Враховуючи зазначені положення частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України, а саме: боржник, який прострочив виконання грошового зобов"язання, на вимогу кредитора зобов"язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від просторченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, та згідно пункту 5.5 Договору № 46 від 18.05.2021, встановивши розмір відсотків - 0 (нуль) відсотків, таким чином сторони звільнили Покупця (відповідач у справі) від відповідальності за порушення грошового зобов`язання.
Пункт 5.5 Договору № 46 від 18.05.2021 є узгоджений сторонами, та нікчемним у судовому порядку не визнавався.
Так відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України та частини 6 статті 231 Господарського кодексу України Сторони встановили інший розмір відсотків (0 (нуль) відсотків).
Статтею 629 ЦК України встановлена обов`язковість договору для виконання сторонами.
Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Враховуючи викладене позовні вимоги є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.
Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.
Згідно статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Судові витрати понесені позивачем під час розгляду цієї справи покладаються на позивача.
Керуючись статтями 126, 129, 232-233, 237-238, 240 ГПК України, суд
В И Р І Ш И В:
В задоволенні позову відмовити.
Повний текст рішення складено 06.06.2023 з урахуванням перебування судді на лікарняному.
СуддяПогрібна С.В.
Суд | Господарський суд Полтавської області |
Дата ухвалення рішення | 16.05.2023 |
Оприлюднено | 09.06.2023 |
Номер документу | 111399268 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Невиконання або неналежне виконання зобов’язань купівлі-продажу поставки товарів, робіт, послуг |
Господарське
Східний апеляційний господарський суд
Шутенко Інна Анатоліївна
Господарське
Східний апеляційний господарський суд
Шутенко Інна Анатоліївна
Господарське
Східний апеляційний господарський суд
Шутенко Інна Анатоліївна
Господарське
Господарський суд Полтавської області
Погрібна С.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні