Рішення

від 02.06.2023 по справі 308/3747/23

УЖГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 308/3747/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 червня 2023 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:

Головуючої судді - Бенца К.К.

при секретарі Майор Ю.В.

за участю:

позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

представника відповідача Гебур З.

розглянувши увідкритомусудовомузасіданнівзалісудув м.Ужгородцивільнусправу за правилами спрощеного позовного провадженняза позовом ОСОБА_1 в особі уповноваженого представника ОСОБА_2 до Ужгородської початкової школи «Веселка» Ужгородської міської ради Закарпатської області, третя особа на стороні відповідача Ужгородська міська рада Закарпатської області про зобов`язання здійснити працевлаштування ,-

В С Т А Н О В И В:

10 березня 2023 року ОСОБА_1 в особі уповноваженого представника ОСОБА_2 звернулася до Ужгородського міськрайонного суду з позовною заявою до Ужгородської початковоїшколи «Веселка»Ужгородської міськоїради Закарпатськоїобласті, третя особа: яка незаявляєсамостійнихвимог на стороні відповідача Ужгородська міська рада Закарпатської області про зобов`язання здійснити працевлаштування.

Позов мотивуєтим,що наказом Ужгородської початкової школи «Веселка» Ужгородської міської ради № 106-к від 21.11.2022 р. ОСОБА_1 призначена на посаду вихователя групи продовженого дня па період декретної відпустки основного працівника з випробувальним терміном 1 місяць.

Наказом Ужгородської початкової школи «Веселка» Ужгородської міської ради № 111-к від 19.12.2022 р. ОСОБА_1 призначена на посаду вихователя групи продовженого дня па період відпустки основного працівника по догляду за дитиною до 3-х років, фактично з нею був укладений строковий трудовий договір.

Наказом Ужгородської початкової школи «Веселка» Ужгородської міської ради № 6-к від 13.02.2023 р. ОСОБА_1 звільнена з посади на підставі п.2 ст. 36 КЗпП в зв`язку з виходом на роботу основного працівника.

В день звільнення ОСОБА_1 повідомила директору навчального закладу, що вона вагітна, термін вагітності становить 14-15 тижнів, тому вона може бути звільнена тільки з обов`язковим працевлаштуванням.

14 лютого 2023 р. внесений відповідний запис про звільнення до трудової книжки ОСОБА_1 та трудова книжка видана, незважаючи на її зауваження з приводу вагітності.

Таким чином, оскільки відповідач не здійснив обов`язкового працевлаштування вагітної на дату звільнення ОСОБА_1 і не виплатив їй середню зарплату за період працевлаштування і але не більше трьох місяців з дня закінчення строкового трудового договору), то вона має право вимагати здійснити таке працевлаштування.

Позивач вважає , що процедура звільнення ОСОБА_1 з посади вихователя групи продовженого дня Ужгородської початкової школи «Веселка» Ужгородської міської ради була проведена з грубим порушенням чинного законодавства.

З посиланням на викладене , позивач просила суд ухвалити рішення, яким зобов`язати Ужгородську початкову школу «Веселка» Ужгородської міської ради здійснити її працевлаштування .

В ході розгляду справи, 03.04.2023р. та 21.04.2023 року представник позивача,скориставшись наданими їй правамипередбаченими ст.49ЦПКУкраїни, подала до суду заяви прозбільшеннярозміру позовних вимог, згідно якоїпросить судзобов`язати Ужгородську початкову школу «Веселка» Ужгородської міської ради здійснити її працевлаштувати та стягнути з Ужгородської початкової школи «Веселка» Ужгородської міської ради середньомісячну заробітну плату за три місяці з дня закінчення строкового договору в розмірі 12782,88 грн., з яких підлягають відрахуванню податки та інші обов`язкові платежі, оскільки згідно довідки про доходи від 31.03.2023 року №7 ОСОБА_1 працювала в УПШ «Веселка» на посаді вихователя групи продовженого дня з 21.11.2022 року по 13.02.2023 року. Її нарахована заробітна плата за січень 2023 р. складала 5208,04 грн. відпрацьовано 22 робочих днів , а 13 лютого 2023 р. позивачку було звільнено з роботи. За таких обставин, середньоденна заробітна плата ОСОБА_3 складає 236,72 грн. (5208,04 грн. грн.: 22 робочі дні), а середня заробітна плата за три місяці з дня закінчення строкового трудового договору буде складати 12782,88грн. (236,72 грн. х 54 робочі дні).

05.04.2023 року представником відповідача подано до суду відзив на позовну заяву відповідно до якого проти задоволення позову заперечує. Зазначила, що позивач, була звільнена з роботи 14.02.2023. Жодних документів про те, що вона вагітна, на день звільнення, надано не було. Тобто позивач була звільнена відповідно до п. 2 ст. 36 КЗпП України як звичайний працівник. Вважає, що застосовувати норми статті 184 КЗпП України до даних відносин немає підстав (довідка про вагітність, яка наявна у матеріалах справи, видана 22.02.2023 (на восьмий день після звільнення позивача). Вважає, що поновлено на роботі може бути лише працівника, якого звільнено незаконно, з порушенням процедури звільнення чи за межами підстав, передбачених законом чи договором або за відсутності підстав для звільнення. Просила відмовити у задоволенні позову.

Позиція сторін справи :

У судовому засіданні позивач збільшені позовні вимоги підтримала, зокрема зазначила, що вона потрапила в лікарню, де й дізналася, що вона вагітна. Вважає, що було порушено її права. Довідку про вагітність відразу не надала. Вона вперше завагітніла та не знала, що має надати довідку.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримала з підстав та мотивів викладених у позові та заяві про збільшення розміру позовних вимог. Просила суд задовольнити збільшені позовні вимоги, надала пояснення анналогічні викладеним у позові та заяві про збільшення розміру позовних вимог. Зазначила, що позивач повідомила уповноважену особу про те, що вона вагітна. Просила врахувати висновки викладені Великою Палатою ВС у справі № 759/19440/15-ц від 16.05.2018 року.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечила з підстав викладених у відзиві . Зокрема зазначила, що позивач доказів вагітності на надала. Зі слів позивача було відомо, що вона вагітна. Також зазначила, що довідка про вагітність датована 22.02.2023 року, а позивач звільнена із займаної посади 14.02.2023 р. Просила відмовити у задоволенні позову.

Представник третьої особи на стороні відповідача Ужгородська міська рада Закарпатської області в судове засідання не зявився, будучи належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи.

Заяви, клопотання:

03.04.2023 року позивачем подано до суду заяву про збільшення позовних вимог.

05.04.2023 року представником відповідача подано до суду відзив на позовну заяву.

21.04.2023 року представником позивача подано до суду заяву про збільшення позовних вимог.

24.04.2023 року директором Ужгородської початкової школи «Веселка» Ужгородської міської ради Закарпатської області надано докази направлення відзиву позивачу

В ході розгляду справи проведені наступні процесуальні дії:

13.03.2023 року Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду відкрито провадження у справі № 308/3747/23 та вирішено провести розгляд справи в порядку спрощеного провадження з викликом сторін.

Заслухавши вступне слово представника позивача, позивача, представника відповідача, вивчивши та перевіривши в судовому засіданні матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичніобставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті суд приходить до наступного.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках. Статтею 12 ЦПК України, визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповіднодоч.1ст.81ЦПКУкраїникожнасторонаповиннадовеститіобставини,наяківонапосилаєтьсяякнапідставусвоїхвимогабозаперечень,крім випадків,встановлених цим Кодексом. Частиною 5 даної статтіпередбачено,що доказиподаються сторонами та іншими учасниками справи,ач.6 що доказуваннянеможе ґрунтуватисяна припущеннях.

Згіднозч.7ст.81ЦПКУкраїнисуднеможезбиратидокази,щостосуютьсяпредметаспору,звласної ініціативи,крімвитребування доказівсудомувипадку,коливін маєсумніви удобросовісному здійсненні учасникамисправиїхніх процесуальнихправ абовиконанні обов`язків щододоказів,а також іншихвипадків,передбаченихцимКодексом.

Доказамиєбудь якідані,напідставіякихсудвстановлюєнаявністьабовідсутність обставин (фактів),щообґрунтовуютьвимогиізаперечення учасниківсправи,таінших обставин, які мають значення длявирішеннясправи(ч.1ст.76ЦПКУкраїни).

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин :

Судом встановлено,що наказом Ужгородської початкової школи «Веселка» Ужгородської міської ради № 106-к від 21.11.2022 р. ОСОБА_1 призначена на посаду вихователя групи продовженого дня УПШ «Веселка» на період відпустки по догляду за дитиною до 3 років основного працівника з випробувальним терміном 1 місяць з 22.11.2022р. ( а.с. 6)

Судом встановлено,що наказом Ужгородської початкової школи «Веселка» Ужгородської міської ради № 111-к від 19.12.2022 р. ОСОБА_1 призначена на посаду вихователя групи продовженого дня УПШ «Веселка» на період відпустки основного працівника по догляду за дитиною до 3-х років, з 22.12.2022р. ( а.с. 6)

Отже, фактично з нею був укладений строковий трудовий договір.

Судом встановлено,що наказом Ужгородської початкової школи «Веселка» Ужгородської міської ради № 6-к від 13.02.2023 р. ОСОБА_1 звільнена з посади вихователя групи продовженого дня УПШ «Веселка» з 14.02.2023 року на підставі п.2 ст. 36 КЗпП в зв`язку з виходом на роботу основного працівника.

Відповідно до довідки Ужгородського міського пологового будинку № 27 від 22.02.2023 ОСОБА_1 перебуває на обліку по вагітності в 1 КНП УМПБ УМЛ з 06.02.2023 року. ( а.с. 7)

Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з частиною першою статті 16 ЦК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, уповноважених захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси.

Отже, під час розгляду спору суд повинен установити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Частиною шостою статті 43 Конституції України передбачено, що громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Згідно із частиною першою статті 21 КЗпП України трудовим договором Трудовим договором є угода між працівником і роботодавцем (роботодавцем - фізичною особою), за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, а роботодавець (роботодавець - фізична особа) зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін. Трудовим договором можуть встановлюватися умови щодо виконання робіт, які вимагають професійної та/або часткової професійної кваліфікації, а також умови щодо виконання робіт, які не потребують наявності у особи професійної або часткової професійної кваліфікації.

Контракт є особливою формою трудового договору, в якому строк його дії, права, обов`язки і відповідальність сторін (у тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення і організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін (частина третя статті 21 КЗпП України).

Статтею 23 КЗпП Українипередбачено, що трудовий договір може бути безстроковим, що укладається на невизначений строк; на визначений строк, встановлений за погодженням сторін; таким, що укладається на час виконання певної роботи.

Строковий трудовийдоговір укладаєтьсяу випадках,коли трудовівідносини неможуть бутивстановлені наневизначений строкз урахуваннямхарактеру наступноїроботи,або умовїї виконання,або інтересівпрацівника тав іншихвипадках,передбачених законодавчимиактами.

Відповідно до пункту 2 частини першоїстатті 36 КЗпП Українипідставами припинення трудового договору є закінчення строку трудового договору (пункти 2, 3 статті 23), крім випадків, коли трудові відносини фактично тривають і жодна зі сторін не поставила вимогу про їх припинення.

Згідно з пунктом 10 Положення про порядок укладення контрактів при прийнятті (найманні) на роботу працівників, затвердженогопостановою Кабінету Міністрів України від 19 березня 1994 року № 170, у контракті передбачаються обсяги пропонованої роботи та вимоги до якості і строків її виконання, строк дії контракту, права, обов`язки та взаємна відповідальність сторін, умови оплати й організації праці, підстави припинення та розірвання контракту, соціально-побутові та інші умови, необхідні для виконання взятих на себе сторонами зобов`язань, з урахуванням специфіки роботи, професійних особливостей та фінансових можливостей підприємства, установи, організації чи роботодавця.

Положеннями статті 184 КЗпП України визначено істотні пільги для жінок, які мають дітей і для вагітних жінок.

Відповідно до частини третьої статті 184 КЗпП України звільнення вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років (до шести років - частина шоста статті 179 КЗпП України), одиноких матерів при наявності дитини віком до чотирнадцяти років або дитини з інвалідністю з ініціативи роботодавця не допускається, крім випадків повної ліквідації підприємства, установи, організації, коли допускається звільнення з обов`язковим працевлаштуванням. Обов`язкове працевлаштування зазначених жінок здійснюється також у випадках їх звільнення після закінчення строкового трудового договору. На період працевлаштування за ними зберігається середня заробітна плата, але не більше трьох місяців з дня закінчення строкового трудового договору.

У пункті 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 1992 року № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів» судам роз`яснено, що звільнення на підставі пункту 2 статті 36 КЗпП України, зокрема вагітних жінок, провадиться з обов`язковим працевлаштуванням. Не може бути визнано, що власник або уповноважений ним орган виконав цей обов`язок по працевлаштуванню, якщо працівниці не була надана на тому ж або на іншому підприємстві (в установі, організації) інша робота або запропонована робота, від якої вона відмовилась з поважних причин (наприклад, за станом здоров`я). Передбачені частиною третьою статті 184 КЗпП України гарантії поширюються і на випадки звільнення у зв`язку з закінченням строку договору зазначених працівників, коли вони були прийняті на сезонні роботи.

Таким чином, частиною третьою статті 184 КЗпП України встановлено гарантії для окремих категорій працівників, а саме: заборонено звільнення, зокрема вагітної жінки, та передбачено обов`язкове працевлаштування у випадках її звільнення після закінчення строкового трудового договору. Невиконання підприємством (установою, організацією), яке провело звільнення, обов`язку по працевлаштуванню протягом трьох місяців є підставою для покладення на нього відповідно до частини другої статті 232 КЗпП України обов`язку надати на цьому або іншому підприємстві роботу, яку може виконувати працівниця, а не про поновлення на попередній роботі.

Оскільки згідно з статтею 235 зазначеного Кодексу підставою для поновлення працівника на роботі є його звільнення без законних підстав, то у разі невиконання власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом протягом трьох місяців обов`язку по працевлаштуванню звільненого працівника за пунктом 2 статті 36 КЗпП України, зокрема вагітної жінки, за заявою такої особи може вирішуватися спір не про поновлення на роботі, а про виконання зобов`язання щодо працевлаштуванню.

Такий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 травня 2018 року в справі № 759/19440/15-ц (провадження№ 14-105цс18) та постанові Верховного Суду від 16 січня 2018 року в справі № 175/167/16-ц (провадження № 61-59св17).

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Предметом позову у справі є вимога про зобов`язання із працевлаштування.

Оскільки начас звільненняу зв`язкуіз закінченнямстроку трудового договору ОСОБА_1 була вагітною, то після її звільнення у Ужгородської початкової школи «Веселка» Ужгородської міської ради Закарпатської області виник обов`язок щодо її працевлаштування відповідно до вимог частини третьої статті 184 КЗпП України.

Таким чином, звільнивши ОСОБА_1 13 лютого 2023 року відповідачповинен бувїї працевлаштуватита виплатисередню заробітнуплату упродовжтрьох місяців,тобто до14травня 2023року.Оскільки цейобов`язок,визначений частиноютретьою статті184КЗпП України,Ужгородська початковашкола «Веселка»Ужгородської міськоїради Закарпатськоїобласті невиконано,то надалі ОСОБА_1 упродовж трьохмісяців,мала правовідповідно до частини першої статті 233 КЗпП України звернутися до суду з позовом про зобов`язання із працевлаштування.

Частиною третьою статті 184 КЗпП України передбачено, що з дня закінчення строкового трудового договору на період працевлаштування за жінкою зберігається середня заробітна плата, але не більше ніж на три місяці.

Відповідно до розділу 2, п.5 розділу 4 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №100 від 08.02.1995 року (далі - Порядку) основою для визначення загальної суми заробітку, що підлягає виплаті, є середньоденна (середньогодинна) заробітна плата працівника, яка згідно з п.8 цього Порядку визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавствомкалендарних днів за цей період.

Нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період. У разі коли середня місячна заробітна плата визначена законодавством як розрахункова величина для нарахування виплат і допомоги, вона обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати, розрахованої згідно з абзацом першим цього пункту, на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді. Середньомісячне число робочих днів розраховується діленням на 2 сумарного числа робочих днів за останні два календарні місяці згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації, встановленим з дотриманням вимог законодавства (п. 8 Порядку).

Згідно довідки про доходи від 31.03.2023 року №7 ОСОБА_1 працювала в УПШ Веселка на посаді вихователя групи продовженого дня з 21.11.2022 року по 13.02.2023 року. Їі нарахована заробітна плата за січень 2023 року складала 5208,04 грн. відпрацьовано 22 робочих днів. 13 лютого 2023 р. позивачку було звільнено з роботи.

За таких обставин, середньоденна заробітна плата ОСОБА_3 складає 236,72 грн. (5208,04 грн.: 22 робочі дні), а середня заробітна плата за три місяці з дня закінчення строкового трудового договору буде складати 12782,88грн. (236,72 грн. х 54 робочі дні).

Відповідно дост. 89 ЦПК України,судоцінює доказиза своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних усправі доказів. Жоден доказне має длясуду наперед встановленогозначення.Судоцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, атакож достатність івзаємнийзв`язок доказів в їх сукупності.

Згідно ізст.263 Цивільного процесуального кодексу України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Європейськийсудзправлюдини вказав, що п.1статті6Конвенціїзобов`язуєсудидавати обґрунтуваннясвоїхрішень,алеценеможесприйматисьяквимоганадаватидетальнувідповідьнакоженаргумент.Межіцьогообов`язкуможутьбутирізнимивзалежностівідхарактерурішення.

Крімтого,необхіднобратидоуваги,міжіншим,різноманітністьаргументів,якісторонаможепредставитивсуд,тавідмінності,якііснуютьудержавах-учасницях,з оглядуна положеннязаконодавства,традиції,юридичнівисновки,викладеннятаформулюваннярішень.Такимчином,питання,чи виконавсудсвійобов`язокщодоподанняобґрунтування,щовипливаєзістатті 6Конвенції,можебутивизначенотількиусвітліконкретнихобставинсправи(ПронінапротиУкраїни,№63566/00,§23,ЄСПЛ,від18липня2006року).

З урахуванням всіх обставин справи, враховуючи вимогист. 81 ЦПК України- кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, виходячи з принципупроцесуального рівноправ`ясторін, та враховуючи обов`язок кожної сторони довести ті обставини, наякі вонапосилається, виходячи із принципів розумності та справедливості, оцінюючиналежність, допустимість, достовірність та достатність кожного доказу окремо, атакож достатністьі взаємний зв`язок в їхсукупностіза своїмвнутрішнім переконанням,що ґрунтується навсебічному, повному,об`єктивному табезпосередньому дослідженню наявних у справі доказів, суд приходить до висновку, що збільшені позовні вимоги підлягають до задоволення з підстав та мотивів викладених вище.

Щодо розподілу судових витрат:

Частинами першою-другою статті 141ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до п.1 ч.2 ст. 141ЦПК України, у разі задоволенняпозову,судові витрати покладаються на відповідача.

Відповідно ст.141ЦПК України якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог тому суд вважає, що оскільки позивач за подання позову звільнена від сплати судового збору, відповідно доЗакону України "Про судовий збір", з відповідача слід стягнути в дохід держави судовий збір у розмірі 1073 (одна тисяча сімдесят три) грн. 60 коп. судового збору.

Враховуючи викладене, керуючись: ст.ст. 21, 23, 36, 184 КЗпП України ст. ст. 3-5, 7-13, 17, 43, 49, 76-81, 141, 258, 262, 264, 265, 268,352-353 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Збільшені позовні вимоги ОСОБА_1 в особі уповноваженого представника ОСОБА_2 до Ужгородської початкової школи «Веселка» Ужгородської міської ради Закарпатської області, третя особа на стороні відповідача Ужгородська міська рада Закарпатської області про зобов`язання здійснити працевлаштування задовольнити.

Зобовязати Ужгородську початкову школу «Веселка» Ужгородської міської ради Закарпатської області працевлаштувати ОСОБА_1 .

Стягнути з Ужгородської початковоїшколи «Веселка»Ужгородської міськоїради Закарпатської області (місцезнаходження :м.Ужгород,вул.Володимирська,38,88000) на користь ОСОБА_1 (місцепроживання : АДРЕСА_1 , зареєстрована м. Северодонецьк, Луганської області) середню заробітну плату за три місяці з дня закінчення строкового договору в розмірі 12782,88 грн. (дванадцять тисяч сімсот вісімдесят дві гривні 88 коп.) з яких підлягають відрахуванню податки та інші обов`язкові платежі.

Стягнути з Ужгородської початкової школи «Веселка» Ужгородської міської ради Закарпатської області (місцезнаходження :м.Ужгород,вул.Володимирська,38,88000) на користь держави судовий збір в сумі 1073,60 грн.

Якщо в судовому засіданнібулооголошенолишевступну та резолютивнучастини судового рішення абоу разі розгляду справи(вирішенняпитання)безповідомлення (виклику)учасників справи,апеляційнаскарганарішення судуподаєтьсяпротягомтридцяти днівз дня складенняповного судового рішення(ч.1 ст.354,ст.355 ЦПК України).

Рішення суду набираєзаконної сили післязакінчення строку для подання апеляційноїскарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.У разі подання апеляційної скаргирішення,якщо його нескасовано, набирає законноїсили після повернення апеляційної скарги,відмовиу відкритті чи закриття апеляційного провадженняабо прийняттяпостанови судуапеляційноїінстанціїза наслідками апеляційного розгляду (ч.ч.1, 2ст.273 ЦПКУкраїни).

Учасник справи, якомуповне рішення не було вручене у день його проголошення або складення,має право напоновленняпропущеногостроку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скаргаподана протягомтридцяти днівз дняврученняйомуповногорішення(п.1 ч.2ст.354ЦПК України).

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску зіншихповажнихпричин (ч.3ст.354 ЦПК України).

Учасникисправи:

Позивач - ОСОБА_1 (місцепроживання : АДРЕСА_1 , зареєстрована м. Северодонецьк, Луганської області)

Відповідач -Ужгородська початкова школа «Веселка» Ужгородської міської ради Закарпатської області (місце знаходження : м. Ужгород, вул. Володимирська, 38, 88000)

Третя особа настороні відповідача-Ужгородська міськарада Закарпатськоїобласті (місце знаходження : м. Ужгород, вул. Поштова, 3, 88000)

Дат складання повного тексту судового рішення - 07.06.2023.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду К.К. Бенца