Постанова

від 19.02.2024 по справі 308/3747/23

ЗАКАРПАТСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 308/3747/23

П О С Т А Н О В А

Іменем України

19 лютого 2024 року м. Ужгород

Закарпатський апеляційний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача: Мацунича М.В.

суддів: Фазикош Г.В., Куштана Б.П.

за участю секретаря судового засідання: Сливки С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Ужгородської початкової школи «Веселка» Ужгородської міської ради Закарпатської області на рішення Ужгородського міськрайонного суду від 02 червня 2023 року, ухвалене головуючою суддею Бенца К.К., у справі за позовом ОСОБА_1 до Ужгородської початкової школи «Веселка» Ужгородської міської ради Закарпатської області, третя особа на стороні відповідача Ужгородська міська рада Закарпатської області, про зобов`язання здійснити працевлаштування та стягнути середньомісячну заробітну плату

встановив:

У березні 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Ужгородської початкової школи «Веселка» Ужгородської міської ради Закарпатської області, третя особа на стороні відповідача Ужгородська міська рада Закарпатської області, про зобов`язання здійснити працевлаштування та стягнути середньомісячну заробітну плату.

Позовні вимоги обґрунтовувала тим, що наказом Ужгородської початкової школи «Веселка» Ужгородської міської ради № 106-к від 21.11.2022 ОСОБА_1 призначена на посаду вихователя групи продовженого дня па період декретної відпустки основного працівника з випробувальним терміном 1 місяць.

Наказом Ужгородської початкової школи «Веселка» Ужгородської міської ради № 111-к від 19.12.2022 ОСОБА_1 призначена на посаду вихователя групи продовженого дня па період відпустки основного працівника по догляду за дитиною до 3-х років, фактично з нею був укладений строковий трудовий договір.

Наказом Ужгородської початкової школи «Веселка» Ужгородської міської ради № 6-к від 13.02.2023 ОСОБА_1 звільнена з посади на підставі п.2 ст. 36 КЗпП в зв`язку з виходом на роботу основного працівника.

У день звільнення ОСОБА_1 повідомила директору навчального закладу, що вона вагітна, термін вагітності становить 14-15 тижнів, тому вона може бути звільнена тільки з обов`язковим працевлаштуванням.

14 лютого 2023 року внесений відповідний запис про звільнення до трудової книжки ОСОБА_1 та трудова книжка видана, незважаючи на її зауваження з приводу вагітності.

Оскільки, відповідач не здійснив обов`язкового працевлаштування вагітної на дату звільнення ОСОБА_1 і не виплатив їй середню зарплату за період працевлаштування, але не більше трьох місяців з дня закінчення строкового трудового договору, то вона має право вимагати здійснити таке працевлаштування.

Позивач вважає, що процедура її звільнення з посади вихователя групи продовженого дня Ужгородської початкової школи «Веселка» Ужгородської міської ради була проведена з грубим порушенням чинного законодавства.

З посиланням на викладене та збільшивши позовні вимоги ОСОБА_1 просила суд зобов`язати Ужгородську початкову школу «Веселка» Ужгородської міської ради здійснити її працевлаштування та стягнути з Ужгородської початкової школи «Веселка» Ужгородської міської ради середньомісячну заробітну плату за три місяці з дня закінчення строкового договору в розмірі 12 782,88 грн, з яких підлягають відрахуванню податки та інші обов`язкові платежі.

Рішенням Ужгородськогоміськрайонного судуЗакарпатської областівід 02червня 2023року позов задоволено.

Зобов`язано Ужгородську початкову школу «Веселка» Ужгородської міської ради Закарпатської області працевлаштувати ОСОБА_1 .

Стягнути з Ужгородської початкової школи «Веселка» Ужгородської міської ради Закарпатської області на користь ОСОБА_1 середню заробітну плату за три місяці з дня закінчення строкового договору в розмірі 12 782,88 грн, з яких підлягають відрахуванню податки та інші обов`язкові платежі.

Стягнуто з Ужгородської початкової школи «Веселка» Ужгородської міської ради Закарпатської області на користь держави судовий збір в сумі 1 073,60 грн.

Не погоджуючисьіз вказанимрішенням суду Ужгородська початкова школа «Веселка» Ужгородської міської ради Закарпатської області подала апеляційну скаргу в якій просить рішення суду скасувати та постановити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Вказує, що позивач була звільнена з роботи 14.02.2023 і на день звільнення жодних документів про те, що вона вагітна нею надано не було. Тобто, позивач була звільнена відповідно до п. 2 ст. 36 КЗпП України як звичайний працівник. Вважає, що застосовувати норми статті 184 КЗпП України до даних відносин немає підстав (довідка про вагітність, яка наявна у матеріалах справи, видана 22.02.2023 (на восьмий день після звільнення позивача). Вважає, що поновлено на роботі може бути лише працівника, якого звільнено незаконно, з порушенням процедури звільнення чи за межами підстав, передбачених законом чи договором або за відсутності підстав для звільнення.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає що така не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, щонаказом Ужгородської початкової школи «Веселка» Ужгородської міської ради № 106-к від 21.11.2022 ОСОБА_1 призначена на посаду вихователя групи продовженого дня УПШ «Веселка» на період відпустки по догляду за дитиною до 3 років основного працівника з випробувальним терміном 1 місяць з 22.11.2022 ( а.с. 6)

Наказом Ужгородської початкової школи «Веселка» Ужгородської міської ради № 111-к від 19.12.2022 ОСОБА_1 призначена на посаду вихователя групи продовженого дня УПШ «Веселка» на період відпустки основного працівника по догляду за дитиною до 3-х років, з 22.12.2022.

Отже, фактично з нею був укладений строковий трудовий договір.

Наказом Ужгородської початкової школи «Веселка» Ужгородської міської ради № 6-к від 13.02.2023 ОСОБА_1 звільнена з посади вихователя групи продовженого дня УПШ «Веселка» з 14.02.2023 на підставі п.2 ст. 36 КЗпП, у зв`язку з виходом на роботу основного працівника.

Відповідно до довідки Ужгородського міського пологового будинку № 27 від 22.02.2023 ОСОБА_1 перебуває на обліку по вагітності в 1 КНП УМПБ УМЛ з 06.02.2023 року. ( а.с. 7)

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції вважав, що оскільки на час звільнення у зв`язку із закінченням строку трудового договору ОСОБА_1 була вагітною, то після її звільнення в Ужгородської початкової школи «Веселка» Ужгородської міської ради Закарпатської області виник обов`язок щодо її працевлаштування відповідно до вимог частини третьої статті 184 КЗпП України.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду, з огляду на таке.

Згідно із частиною першою статті 21 КЗпП України трудовим договором є угода між працівником і роботодавцем (роботодавцем - фізичною особою), за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, а роботодавець (роботодавець - фізична особа) зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін. Трудовим договором можуть встановлюватися умови щодо виконання робіт, які вимагають професійної та/або часткової професійної кваліфікації, а також умови щодо виконання робіт, які не потребують наявності у особи професійної або часткової професійної кваліфікації.

Статтею 23 КЗпП України передбачено, що трудовий договір може бути безстроковим, що укладається на невизначений строк; на визначений строк, встановлений за погодженням сторін; таким, що укладається на час виконання певної роботи.

Строковий трудовий договір укладається у випадках, коли трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений строк з урахуванням характеру наступної роботи, або умов її виконання, або інтересів працівника та в інших випадках, передбачених законодавчими актами.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 36 КЗпП України підставами припинення трудового договору є закінчення строку трудового договору (пункти 2, 3 статті 23), крім випадків, коли трудові відносини фактично тривають і жодна зі сторін не поставила вимогу про їх припинення.

Згідно з пунктом 10 Положення про порядок укладення контрактів при прийнятті (найманні) на роботу працівників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 березня 1994 року № 170, у контракті передбачаються обсяги пропонованої роботи та вимоги до якості і строків її виконання, строк дії контракту, права, обов`язки та взаємна відповідальність сторін, умови оплати й організації праці, підстави припинення та розірвання контракту, соціально-побутові та інші умови, необхідні для виконання взятих на себе сторонами зобов`язань, з урахуванням специфіки роботи, професійних особливостей та фінансових можливостей підприємства, установи, організації чи роботодавця.

Положеннями статті 184 КЗпП України визначено істотні пільги для жінок, які мають дітей і для вагітних жінок.

Відповідно до частини третьої статті 184 КЗпП України звільнення вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років (до шести років - частина шоста статті 179 КЗпП України), одиноких матерів при наявності дитини віком до чотирнадцяти років або дитини з інвалідністю з ініціативи роботодавця не допускається, крім випадків повної ліквідації підприємства, установи, організації, коли допускається звільнення з обов`язковим працевлаштуванням. Обов`язкове працевлаштування зазначених жінок здійснюється також у випадках їх звільнення після закінчення строкового трудового договору. На період працевлаштування за ними зберігається середня заробітна плата, але не більше трьох місяців з дня закінчення строкового трудового договору.

У пункті 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 1992 року № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів» судам роз`яснено, що звільнення на підставі пункту 2 статті 36 КЗпП України, зокрема вагітних жінок, провадиться з обов`язковим працевлаштуванням. Не може бути визнано, що власник або уповноважений ним орган виконав цей обов`язок по працевлаштуванню, якщо працівниці не була надана на тому ж або на іншому підприємстві (в установі, організації) інша робота або запропонована робота, від якої вона відмовилась з поважних причин (наприклад, за станом здоров`я). Передбачені частиною третьою статті 184 КЗпП України гарантії поширюються і на випадки звільнення у зв`язку з закінченням строку договору зазначених працівників, коли вони були прийняті на сезонні роботи.

Таким чином, частиною третьою статті 184 КЗпП України встановлено гарантії для окремих категорій працівників, а саме: заборонено звільнення, зокрема вагітної жінки, та передбачено обов`язкове працевлаштування у випадках її звільнення після закінчення строкового трудового договору. Невиконання підприємством (установою, організацією), яке провело звільнення, обов`язку по працевлаштуванню протягом трьох місяців є підставою для покладення на нього відповідно до частини другої статті 232 КЗпП України обов`язку надати на цьому або іншому підприємстві роботу, яку може виконувати працівниця, а не про поновлення на попередній роботі.

Оскільки згідно з статтею 235 зазначеного Кодексу підставою для поновлення працівника на роботі є його звільнення без законних підстав, то у разі невиконання власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом протягом трьох місяців обов`язку по працевлаштуванню звільненого працівника за пунктом 2 статті 36 КЗпП України, зокрема вагітної жінки, за заявою такої особи може вирішуватися спір не про поновлення на роботі, а про виконання зобов`язання щодо працевлаштуванню.

Такий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 травня 2018 року в справі № 759/19440/15-ц (провадження № 14-105цс18) та постанові Верховного Суду від 16 січня 2018 року в справі № 175/167/16-ц (провадження № 61-59св17).

Судом вірно встановлено, що звільнивши ОСОБА_1 13 лютого 2023 року відповідач повинен був її працевлаштувати та виплати середню заробітну плату упродовж трьох місяців, тобто до 14 травня 2023 року.

Згідно довідки про доходи від 31.03.2023 №7 ОСОБА_1 працювала в УПШ Веселка на посаді вихователя групи продовженого дня з 21.11.2022 по 13.02.2023. Заробітна плата за січень 2023 року складала 5208,04 грн, за таких обставин, середньоденна заробітна плата ОСОБА_1 складає 236,72 грн. (5208,04 грн.: 22 робочі дні), а середня заробітна плата за три місяці з дня закінчення строкового трудового договору буде складати 12782,88 грн, які підлягають стягненню з відповідача.

Доводи апеляційної скарги про те, що позивачкою не було повідомлено керівника закладу про вагітність, спростовуються поясненнями ОСОБА_1 наданими суду апеляційної інстанції, яка зазначила, що неодноразово повідомляла директора Ужгородської початкової школи «Веселка» Ужгородської міської ради про свою вагітність.

Щодо посилань апелянта на те, що позивачкою надано довідку про вагітність тільки 22.02.2023, тобто вже після звільнення останньої, то такі до уваги апеляційним судом не беруться оскільки, як пояснила апеляційному суду адвокат Дубровська О.М., яка представляє ОСОБА_1 , то у судовому засіданні суду першої інстанції директор початкової школи погодилась з поясненнями ОСОБА_2 стосовно того, що остання декілька разів говорила про те, що є вагітною і директорка попросила принести медичну довідку з цього приводу. Але у зв`язку із тим, що в ОСОБА_1 відбулись загострення із вагітністю то вона проходила лікування і у зв`язку із цим і було надано довідку про вагітність тільки 22.02.2023 після того як вийшла із лікарні. А коли принесла директору дану довідку то їй було сказано, що її вже звільнено.

Отже, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та не дають підстави вважати, що оскаржуване рішення ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин апеляційний суд доходить висновку, що рішення суду першої інстанції відповідає обставинам справи, ухвалене з дотриманням норм матеріального і процесуального права і не може бути скасоване з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

Оскільки підстав для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції апеляційний суд не вбачає, а тому, апеляційна скарга не підлягає до задоволення, а рішення суду слід залишити без змін.

Виходячи з наведеного та керуючись ст.ст. 141, 367, 374, 375, 381, 382, 384 ЦПК України, апеляційний суд

постановив:

апеляційну скаргу Ужгородської початкової школи «Веселка» Ужгородської міської ради Закарпатської області, залишити без задоволення.

Рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 02 червня 2023 року, залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови суду складено 21 лютого 2024 року.

Суддя-доповідач

Судді