Постанова

від 08.06.2023 по справі 440/15494/21

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 червня 2023 р. Справа № 440/15494/21Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Макаренко Я.М.,

Суддів: Мінаєвої О.М. , Кононенко З.О. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю " Бурат-Агро" на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 22.04.2022, головуючий суддя І інстанції: А.Б. Головко, м. Полтава, по справі № 440/15494/21

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю " Бурат-Агро"

до Державної служби України з безпеки на транспорті Слобожанське міжрегіональне управління Укртранбезпеки Полтавська область

про визнання протиправними та скасування постанов,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Бурат-Агро» звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Слобожанського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки у Полтавській області про визнання протиправними та скасування постанов про застосування адміністративно-господарського штрафу від 08.11.2021 № 189871 та 189870.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 22.04.2022 у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Бурат-Агро» до Державної служби України з безпеки на транспорті Слобожанське міжрегіональне управління Укртранбезпеки Полтавська область про визнання протиправними та скасування постанов відмовлено.

Не погодившись з вищевказаним рішенням суду першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю «Бурат-Агро» подало апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосуванням норм матеріального та порушення норм процесуального права, просить рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 22.04.2022 скасувати та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Бурат-Агро» задовольнити в повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що відповідачем не було надано на запит позивача актів, складених за результатами рейдової перевірки, що порушує право позивача бути обізнаним про суть обвинувачення. Щодо відсутності всіх необхідних даних у товарно-транспортній накладній апелянт наголошує, що до відповідальності відповідно до ч. 1 ст. 60 Закону № 2344-III можна притягнути саме за відсутність документів, визначених ст. 48 цього Закону, а не за наявність у них помилок. Крім того, судом першої інстанції не враховано, що наявність ТТН обов`язкова лише при перевезенні на договірних умовах, натомість здійснення внутрішніх перевезень під час проведення перевірки здійснювалося виключно для власних потреб позивача. Крім того зазначає про протиправність акту перевірки 250720, який містить твердження про відсутність індивідуально-контрольної книги водія ОСОБА_1 , адже така була в наявності та була надана відповідачу під час перевірки.

У відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Згідно з ч. 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Колегія суддів, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що вимоги апеляційної скарги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що 19.10.2021 під час проведення рейдової перевірки, місце перевірки: перехрестя а/д Н-12, інспекторами Укртрансбезпеки були перевірені транспортні засоби марки КТС державний номерний знак НОМЕР_1 та КАМАЗ державний номерний знак НОМЕР_2 , які належать Товариству з обмеженою відповідальністю «Бурат-Агро», за кермом перебували водії ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .

В ході перевірки виявлено порушення, відповідальність за яке передбачена абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» - перевезення вантажу за відсутності на момент перевірки документів, визначених ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме: не оформлена товарно-транспортна накладна, відсутня чинна індивідуальна контрольна книга водія.

27.10.2021 Слобожанським міжрегіональним управління Укртрансбезпеки Полтавської області направлено повідомлення про розгляд справ про порушення законодавства про автомобільний транспорт на 08.11.2021.

08.11.2021 за результатами розгляду справ про порушення позивачем законодавства про автомобільний транспорт внаслідок здійснення перевезення вантажу за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтею 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», відповідач прийняв постанови № 189870 та № 189871 про застосування адміністративно-господарського штрафу, кожною з яких товариство притягнуто до адміністративної відповідальності шляхом застосування на підставі абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17 000,00 грн.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог ТОВ «Бурат-Агро», суд першої інстанції дійшов висновку, що у зв`язку з відсутністю в товарно-транспортних накладних від 19.10.2021 № 410, № 412 найменування та коду ЄДРПОУ автомобільного перевізника, постанови відповідача про застосування адміністративно-господарського штрафу від 08.11.2021 № 189871 та № 189870 прийняті відповідачем на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством України.

Колегія суддів з вищевказаними висновками суду першої інстанції не погоджується з огляду на наступне.

Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначає Закон України № 2344-III «Про автомобільний транспорт».

Відповідно до положень ст. 6 Закону України «Про автомобільний транспорт». загальне державне регулювання діяльності автомобільного транспорту здійснює Кабінет Міністрів України відповідно до своїх повноважень.

Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 № 1567 (далі - Порядок № 1567).

Згідно з п. 2 Порядку № 1567 державному контролю підлягають усі транспортні засоби вітчизняних та іноземних суб`єктів господарювання, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України.

Пунктом 3 Порядку № 1567 встановлено, що органами державного контролю на автомобільному транспорті (далі - органи державного контролю) є Укртрансбезпека, її територіальні органи.

Відповідно до пунктів 20-22 Порядку № 1567 виявлені під час перевірки порушення вимог законодавства та норм і стандартів щодо організації перевезень автомобільним транспортом зазначаються в акті з посиланням на порушену норму.

У разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовою особою (особами), що провела перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є:

для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством;

для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 Закону України «Про автомобільний транспорт» автомобільним перевізником, що здійснює перевезення вантажів на договірних умовах, є суб`єкт господарювання, який відповідно до законодавства надає послугу згідно з договором про перевезення вантажу транспортним засобом, що використовується на законних підставах.

За визначенням, наведеним у ст. 1 Закону України «Про автомобільний транспорт», товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу (крім фізичних осіб, які здійснюють перевезення вантажу за рахунок власних коштів та для власних потреб) документ, призначений для обліку товарно-матеріальних цінностей на шляху їх переміщення, розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи, що може використовуватися для списання товарно-матеріальних цінностей, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, який складається у паперовій та/або електронній формі та містить обов`язкові реквізити, передбачені цим Законом та правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом.

Відповідно до абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтями 39 і 48 цього Закону, - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Як встановлено з матеріалів справи, до позивача застосовано штрафні санкції саме за здійснення перевезення вантажу за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтею 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме: не оформлена товарно-транспортна накладна, відсутня чинна індивідуальна контрольна книга водія.

Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що під час проведення рейдової перевірки індивідуальна контрольна книга водія ОСОБА_1 була надана відповідачу, про що свідчить подання ним самим копій вказаної книги до суду.

З індивідуальної контрольної книги водія ОСОБА_1 вбачається, що вона відображає відомості про зміну водія 19.10.2021 на транспортному засобі КАМАЗ державний номерний знак НОМЕР_2 .

Таким чином відомості акту проведення перевірки №250720 від 19.10.2021, на підставі якого було прийнято оскаржувану постанову про накладення штрафу, щодо відсутності індивідуальної контрольної книги водія ОСОБА_1 не відповідають встановленим по справі обставинам.

Щодо зафіксованих відповідачем в актах проведення перевірки від 19.10.2021 №250720 та № 250743 відомостей не оформлення товарно-транспортних накладних колегія суддів зазначає наступне.

З матеріалів справи вбачається, що на момент проведення рейдової перевірки водіями надано товарно-транспортні накладні від 19.10.2021 № 410, № 412, які до уваги відповідачем не взято, з огляду на неналежне заповнення в ній рядків, що стосуються автомобільного перевізника (не зазначено повне найменування та код ЄДРПОУ). Виявлені недоліки ТТН були кваліфіковані відповідачем як здійснення перевезення вантажів за відсутності товарно-транспортної накладної.

Разом з тим, абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону № 2344-III «Про автомобільний транспорт» з урахуванням ст. 48 цього Закону передбачає відповідальність перевізника за перевезення вантажів за відсутності на момент проведення перевірки товарно-транспортної накладної. Відтак, достатньою і такою, що ґрунтується на Законі № 2344-III підставою для відповідальності перевізника є фізичне неіснування у його водія на момент проведення перевірки такого документу як товарно-транспортна накладна, а не певні формальні недоліки у її заповненні.

Таким чином, колегія суддів вважає, що висновки актів перевірки №250720 та № 250743 про перевезення позивачем вантажів автомобільним транспортом за відсутності товарно-транспортної накладної є помилковими, адже за встановлених у справі обставин, певні недоліки в оформленні наявних у водіїв ТТН не можуть бути кваліфіковані як відсутність товарно-транспортних накладних на момент проведення перевірки.

Крім того, колегія суддів зауважує наступне.

На момент здійснення рейдової перевірки позивача Перелік документів, необхідних для здійснення перевезення вантажу автомобільним транспортом у внутрішньому сполученні, був затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25.02.2009 № 207, чинною на момент виникнення спірних правовідносин.

За змістом пунктів 1 та 2 вказаного Переліку вбачається, що товарно-транспортна накладна є документом, який підтверджує перевезення вантажів на договірних умовах. При цьому, товарно-транспортна накладна не складається у разі перевезення вантажу фізичними особами за рахунок власних коштів та для власних потреб.

Відповідно до обставин справи Товариство з обмеженою відповідальністю «Бурат-Агро» є власником транспортних засобів транспортні засоби марки КТС державний номерний знак НОМЕР_1 та КАМАЗ державний номерний знак НОМЕР_2 , про що свідчать свідоцтва про реєстрацію серії НОМЕР_3 та НОМЕР_4 .

Перевезення вантажу до пункту розвантаження «Склад ТМЦ м. Полтава БА» за даними товарно-транспортних накладних від 19.10.2021 № 410, № 412 здійснювалося для власних потреб, про що свідчать відомості про замовника, вантажовідправника та вантажоодержувача, якими є Товариство з обмеженою відповідальністю «Бурат-Агро», а також, що перевезення здійснювалося транспортними засобами, які належить йому на праві власності,

Тобто в даному випадку позивач не надавав послуги з перевезення вантажу та не виступав автомобільним перевізником у розумінні ч. 1 ст. 33 Закону України «Про автомобільний транспорт», тому у нього був відсутній обов`язок мати товарно-транспортну накладну при перевезенні вантажу транспортними засобами, які належать йому на праві власності, для власних потреб.

Як наслідок, застосування до позивача адміністративно-господарського штрафу на підставі абз. 3 ч. 1 ст. 60 цього закону є протиправним.

Вищенаведене не було враховано судом першої інстанції, тому висновок суду про відсутність підстав для задоволення позовних вимог є помилковим.

З огляду на викладене, постанови відповідача про застосування адміністративно-господарського штрафу від 08.11.2021 № 189871 та 189870 з наведених вище підстав є неправомірною та підлягає скасуванню.

Відповідно до ст. 317 КАС України підставами для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є, зокрема, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; недоведеність обставин, що мають значення справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню із прийняттям нової постанови про задоволення позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 311, 315, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю " Бурат-Агро" - задовольнити.

Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 22.04.2022 по справі № 440/15494/21 - скасувати.

Прийняти нову постанову, якою адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Бурат-Агро» до Слобожанського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки у Полтавській області про визнання протиправними та скасування постанов про застосування адміністративно-господарського штрафу - задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову Слобожанського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки у Полтавській області від 08.11.2021 № 189871 про накладення адміністративно господарського штрафу, винесену відносно Товариства з обмеженою відповідальністю «Бурат-Агро».

Визнати протиправною та скасувати постанову Слобожанського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки у Полтавській області від 08.11.2021 № 189870 про накладення адміністративно господарського штрафу, винесену відносно Товариства з обмеженою відповідальністю «Бурат-Агро».

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя (підпис)Я.М. Макаренко Судді(підпис) (підпис) О.М. Мінаєва З.О. Кононенко