Ухвала

від 08.06.2023 по справі 440/14144/21

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

08 червня 2023 року

м. Київ

справа № 440/14144/21

адміністративне провадження № К/990/20058/23

Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Калашнікової О.В.,

перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1

на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 09 лютого 2023 року

у справі №440/14144/21

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління статистики у Полтавській області

про визнання дій та бездіяльності протиправними, зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернулася до суду першої інстанції з позовом, у якому просила:

- зобов`язати Головне управління статистики у Полтавській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 матеріальну допомогу на оздоровлення у розмірі середньомісячної заробітної плати згідно із заявою на її виплату від 15 червня 2021 року при наданні щорічної основної оплачуваної відпустки за період із 12 квітня 2018 року - 11 квітня 2019 року за наказом від 15 червня 2021 року №175-вд;

- зобов`язати Головне управління статистики у Полтавській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 матеріальну допомогу на оздоровлення у розмірі середньомісячної заробітної плати згідно із заявою на її виплату від 18 жовтня 2021 року при наданні щорічної основної оплачуваної відпустки за період роботи із 12 квітня 2021 року - 11 квітня 2022 року за наказом від 18 жовтня 2021 року №387-вд;

- зобов`язати Головне управління статистики у Полтавській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань за 2017, 2018, 2019, 2020 роки згідно заяви на їх виплату від 21 серпня 2021 року у розмірі середньомісячної заробітної плати;

- визнати протиправними дії/бездіяльність начальника Головного управління статистики у Полтавській області Калашник Л.В. щодо позбавлення права ОСОБА_1 отримати грошову допомогу на оздоровлення у розмірі середньомісячної заробітної при наданні щорічної основної оплачуваної відпустки шляхом не нарахування і невиплати грошової допомоги на оздоровлення у розмірі середньомісячної заробітної до щорічної основної оплачуваної відпустки згідно наказу від 18 жовтня 2021 року №387-вд та поданої заяви на її виплату від 18 жовтня 2021 року;

- визнати протиправними дії/бездіяльність начальника Головного управління статистики у Полтавській області Калашник Л.В. щодо позбавлення права ОСОБА_1 отримати заробітну плату за час щорічної оплачуваної основної відпустки відповідно до наказу від 18 жовтня 2021 року №387- вд згідно норм ч. 3 ст. 115 Кодексу законів про працю України та ч. 1 ст. 21 Закону України "Про відпустки" за три календарні дні до початку зазначеної щорічної оплачуваної основної відпустки шляхом виплати відпускних 29 жовтня 2021 року.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 02 травня 2022 року позовом задоволено частково. Визнано протиправними дії Головного управління статистики у Полтавській області щодо ненадання за заявою ОСОБА_1 грошової допомоги у розмірі середньомісячного заробітку при наданні щорічної основної відпустки за період роботи з 12 квітня 2018 року по 11 квітня 2019 року згідно наказу №175-вд від 15 червня 2021 року. Зобов`язано Головне управління статистики у Полтавській області виплати ОСОБА_1 грошову допомогу у розмірі середньомісячної заробітної плати до наданої щорічної основної відпустки за період роботи з 12 квітня 2018 року по 11 квітня 2019 року згідно наказу №175-вд від 15 червня 2021 року. Визнано протиправною бездіяльність Головного управління статистики у Полтавській області щодо неприйняття рішення за наслідками розгляду звернення ОСОБА_1 від 21 вересня 2021 року про надання їй матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань за 2017, 2018, 2019, 2020 роки. Зобов`язано Головне управління статистики у Полтавській області розглянути у визначеному законом порядку звернення ОСОБА_1 від 21 вересня 2021 року про надання їй матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань за 2017, 2018, 2019, 2020 роки та прийняти відповідне рішення з урахуванням висновків суду. У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовлено.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 09 лютого 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишено без задоволення. Апеляційну скаргу Головного управління статистики у Полтавській області - задоволено частково. Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 02 травня 2022 року скасовано в частині задоволення позовних вимог щодо визнання протиправною бездіяльності Головного управління статистики у Полтавській області щодо неприйняття рішення за наслідками розгляду звернення ОСОБА_1 від 21 вересня 2021 року про надання їй матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань за 2017, 2018, 2019, 2020 роки, зобов`язання Головного управління статистики у Полтавській області розглянути у визначеному законом порядку звернення ОСОБА_1 від 21 вересня 2021 року про надання їй матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань за 2017, 2018, 2019, 2020 роки. Прийнято в цій частині нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 - відмовлено. В іншій частині рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 02 травня 2022 року- залишено без змін.

Не погоджуючись з вказаною постановою суду апеляційної інстанції, скаржник звернулася із касаційною скаргою до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах відповідно до статті 327 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), надіславши її засобами поштового зв`язку.

Під час перевірки зазначеної касаційної скарги на предмет дотримання вимог статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) встановлено, що доводи касаційної скарги викладені у спосіб, який унеможливлює встановити по якій саме підставі оскаржується судові рішення в касаційному порядку.

Відповідно до частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.

Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України (відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах) скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано неправильно, а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як, на думку скаржника, відповідна норма повинна застосовуватися.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 4 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається в чому полягає порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень). Зокрема, якщо скаржник вважає, що судами порушено норми процесуального права щодо недослідження зібраних у справі доказів, неповного встановлення обставин справи, або встановлення обставин, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів, у касаційній скарзі має бути конкретно зазначено або обставини, які встановлені на підставі недопустимих доказів та чому, на думку скаржника, останні є недопустимими, або зібрані у справі докази, які судом не досліджені, що могло б давати підстави для висновку про порушення цим судом норм процесуального права.

У разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у частинах другій і третій статті 328 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень).

Отже, системний аналіз наведених положень КАС України дає підстави для висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у частині першій статті 328 КАС України, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов`язково наводитись у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.

Позивач підставою касаційного оскарження судових рішень також зазначає, пункту 4 частини 4 статті 328 КАС України вказуючи, що висновки судів відбулося без дослідження доказів.

Частиною другою статті 353 КАС України встановлено, що підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо зокрема:

1)суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 328 цього Кодексу.

Аналіз вищенаведених норм дозволяє дійти висновку про те, що обґрунтування необхідності касаційного оскарження у зв`язку із недослідженням судами попередніх інстанцій зібраних у справі доказів, можливе за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі інших підстав для касаційного оскарження, передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України. Тобто, указане порушення процесуального права не може бути самостійною підставою для касаційного оскарження.

У відсутності обґрунтованих підстав визначених пунктом 1-3 частини 2 статті 328 КАС України суд позбавлений можливості прийняти доводи скаржника щодо наявності підстави передбаченої пунктом 4 частини 4 статті 328 КАС України, в частині не дослідження доказів.

Також заявник зазначає, що суд встановив обставини, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів.

Водночас, згідно з приписами частини першої статті 74 КАС України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом.

Указаним положенням установлено пряму заборону при розгляді та вирішенні адміністративної справи для суду брати до уваги докази з порушенням законної процедури їх одержання (нелегітимні докази, включаючи сфальсифіковані) як під час розгляду клопотання про долучення доказу до справи, так і в межах судового розгляду.

Слід зауважити, що у разі, якщо скаржник вважає, що судами порушено норми процесуального права щодо встановлення обставин, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів, у касаційній скарзі має бути конкретно зазначено доказ, який скаржник вважає недопустимим, обставини, які встановлені на підставі недопустимих доказів та чому на думку скаржника останні є недопустимими, тобто такими, що одержані з порушенням законної процедури.

Проте, усупереч викладеному, касаційна скарга не містить необхідних обґрунтувань оскільки, скаржником не зазначено, докази, які б відповідали критеріям недопустимості.

Враховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

При цьому, з урахуванням змін до КАС України, які набрали чинності 08 лютого 2020 року, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.

Варто зазначити, що відповідно до приписів статті 44 КАС України учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання касаційної скарги, її форми та змісту.

У касаційній скарзі скаржник повинен навести мотиви незгоди з судовим рішенням із урахуванням передбачених КАС України підстав для його скасування або зміни (статті 351-354 Кодексу) з вказівкою на конкретні висновки суду (судів), рішення якого (яких) оскаржується, із одночасним зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які неправильно застосовані цим судом. Скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та/або апеляційної інстанцій застосовано без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку, або обґрунтувати необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні.

При цьому, з урахуванням змін до КАС України, внесених Законом України від 15 січня 2020 року № 460-IX і які набрали чинності 8 лютого 2020 року, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття до розгляду і відкриття касаційного провадження.

Згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

На підставі вищенаведеного та керуючись положеннями статей 328, 330, 332, 359 КАС України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 09 лютого 2023 року у справі №440/14144/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління статистики у Полтавській області про визнання дій та бездіяльності протиправними, зобов`язання вчинити певні дії - повернути особі, яка її подала.

Копію даної ухвали надіслати учасникам справи у порядку, визначеному статтею 251 КАС України.

Роз`яснити скаржнику, що повернення касаційної скарги не позбавляє його права повторного звернення до Верховного Суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.

СуддяО.В. Калашнікова