Рішення

від 08.06.2023 по справі 367/4486/22

ІРПІНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 367/4486/22

Провадження №2/367/2842/2023

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

іменем України

30 травня 2023 року місто Ірпінь

Ірпінський міський суд Київської області

в складі: головуючого судді Одарюка М.П.,

за участю: секретаря судового засідання Довгополої І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу №367/4486/22 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «ІСТОРИЧНИЙ ДІМ», про примусове виконання обов`язку в натурі та стягнення моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

28жовтня 2022року ОСОБА_1 звернувся досуду зпозовом до ОСОБА_2 ,третя особа Об`єднанняспіввласників багатоквартирногобудинку «ІСТОРИЧНИЙ ДІМ», про примусове виконання обов`язку в натурі та стягнення моральної шкоди.

В обґрунтування позовних вимог зазначив наступне.

ОСОБА_2 було здійснено будівництво та введення в експлуатацію багатоквартирного житлового будинку з вбудованими нежитловими приміщеннями, у зв`язку з чим відповідач подала на адресу Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю Ірпінської міської ради повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (CC1) (вх. №2301/11/ц) від 23 січня 2020 року, а саме: «Будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудованими нежитловими приміщеннями» (кадастровий номер земельної ділянки 3210900000:01:053:0213, 3210900000:01:053:0104) по АДРЕСА_1 » та Декларацію №КС141200730991 від 13 березня 2020 року про готовність об`єкта до експлуатації, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об`єктів з незначними наслідками (CC1).

В 2020 році відповідач провела реконструкцію будинку шляхом добудови ще одного поверху, у зв`язку з чим нею зареєстровано в Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю Ірпінської міської ради декларацію №КС 141200980482 від 07 квітня 2020 року про готовність об`єкта до експлуатації.

Відповідно до відповіді Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю Ірпінської міської ради Київської області від 19 жовтня 2022 року інших декларацій про готовність вказаного об`єкту до експлуатації не було подано. Тобто згідно з документами на будівництво та фактично поверховість будинку становить: цоколь та шість поверхів.

ОСОБА_1 на стадії будівництва об`єкта придбав у відповідачки, як замовника будівництва, квартири на шостому поверсі вказаного будинку, через що після введення об`єкту в експлуатацію за ним було зареєстровано право власності на квартири АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 , АДРЕСА_5 , АДРЕСА_6 , АДРЕСА_7 , АДРЕСА_8 , АДРЕСА_9 .

В Розділі 14 Декларації №КС141200730991 від 13 березня 2020 року про готовність об`єкта до експлуатації зазначено перелік інженерного обладнання об`єкта, а саме: холодне водопостачання, водовідведення, ліфт, вид індивідуальних опалювальних установок, газові котли. Аналогічна інформація вказана в декларації №КС141200980482 від 07 квітня 2020 року щодо реконструкції будинку.

Слід зазначити про те, що в Інформаційному бюлетені Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України №8 від 20 серпня 2019 року опубліковані нові державні будівельні норми щодо проектування житлових будинків - ДБН В.2.2-15:2019 Житлові будинки. Основні положення, яким введено низку принципових змін в будівництві і реконструкції житла.

Так, у нових нормах (пункт 7.1.) зазначається, що у житлових будинках з позначкою підлоги верхнього житлового поверху, яка перевищує на 8 м позначку підлоги першого поверху (тобто 3-й поверх і вище), рекомендується встановлювати пасажирські ліфти, а у разі перевищення на 12 м і більше (тобто 4-й поверх і вище) їх встановлення є обов`язковим.

Проте всупереч інформації, вказаної в деклараціях про готовність об`єкта до експлуатації та наведеним нормам ДБН 8.2.2-15:2019, відповідач в будинку побудувала ліфтову шахту, однак до теперішнього часу не встановила ліфтове обладнання (ліфт), у зв`язку із чим користуватися повноцінно, з усіма зручностями, придбаною нерухомістю ОСОБА_1 , як і інші мешканці будинку, не може.

Забудовник не виконав обов`язки, покладені на нього законодавством, організувати спорудження об`єкту будівництва, встановлення, прокладання і монтування необхідних для його нормальної експлуатації інженерних мереж та устаткування для передачі у встановлений спосіб в експлуатацію об`єкт у належному до використання стані.

Відсутність ліфтового обладнання в будинку підтверджується актом ОСББ "ІСТОРИЧНИЙ ДІМ" №1 від 14 жовтня 2022 року про відсутність ліфтового обладнання, кабіни ліфту (ліфту) в багатоквартирному житловому будинку АДРЕСА_1 .

Представник позивача звертався до Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю Ірпінської міської ради та до Державної інспекції архітектури та містобудування України із заявою від 05 вересня 2022 року про порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності та вимогою провести перевірку вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил щодо збудованого будинку АДРЕСА_1 (кадастровий номер земельної ділянки 3210900000:01:053:0213, 3210900000:01:053:0104). На вказані звернення було отримано відповідь Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю Ірпінської міської ради від 26 вересня 2022 року та Державної інспекції архітектури та містобудування України від 15 вересня 2022 року про неможливість проведення заходів державного архітектурно-будівельного контролю на предмет дотримання відповідачем норм чинного законодавства в сфері будівництва.

Підставою звернення позивача до суду із цим позовом став факт неповної готовності до експлуатації будинку, враховуючи дані, які вказані у підписаній відповідачем декларації, однак не відповідають дійсності, а саме: в будинку відсутні інженерне обладнання - ліфти, через що не в повній мірі забезпечуються та реалізуються права позивача на володіння та користування власною нерухомістю в будинку, на належні умови проживання і задоволення господарсько-побутових потреб, на можливості для належного користування, утримання та експлуатації нерухомістю.

ОСОБА_1 також заявив позовну вимогу про стягнення моральної шкоди в сумі 100000 гривень, в обґрунтування даної вимоги зазначив у позові, що вже пройшло більше двох років як відповідач, в порушення повідомлення про готовність об`єкта до експлуатації та затверджених ДБН, не встановив ліфт, тобто не приводить будинок до технічних характеристик, визначених в проектній документації та ДБН, чинячи перешкоди в користуванні належним позивачу майном, тим самим обмежуючи його права на використання нерухомості за призначенням, на належні умови проживання і задоволення господарсько-побутових потреб, на можливості для належного користування, утримання та експлуатації нерухомістю. У придбання нерухомості позивач вклав значні кошти і відповідно хвилювався, щоб це майно можна було використовувати за призначення та згідно із взятих на себе відповідачем зобов`язань, адже тривале невиконання відповідачем своїх зобов`язань як забудовника змушує позивача й надалі витрачати свій час вже на судовий захист своїх прав власника нерухомості, створює значні щоденні незручності через відсутність ліфту в будинку та розташування квартир на 6 поверсі будинку, вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя з урахуванням очікувань, які були від придбання нерухомості у відповідача, порушує його права як споживача.

Позивач вже майже два роки перебуває у стресі, що призводить до погіршення здоров`я, адже порушений звичайний життєвий уклад, на який він розраховував при купівлі нерухомості, він не знає коли очікувати від відповідача завершення будівництва відповідно до проектної документації, що призводить до стану невизначеності в користуванні квартирою, а це погіршує глибину його моральних страждань.

Представник позивача ОСОБА_3 в судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд справи без його участі, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.

Відповідач ОСОБА_2 в судові засідання не з`являлась, про час та місце розгляду справи повідомлялась належним чином шляхом направлення на адресу місця реєстрації рекомендованих поштових відправлень №0820508377808, №0820508586237, №0820508505660, №0820508663053 та №0820508712127, які повернулись до суду з відміткою Укрпошти «адресат відсутній за вказаною адресою». Крім того судом було неодноразово здійснено оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, з урахуванням чого відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи.

У відповідності до статей 174, 178 ЦПК України відповідач не скористалася своїм правом та не направила суду відзив на позовну заяву, із викладенням заперечень проти неї.

Представник третьої особи - Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «ІСТОРИЧНИЙ ДІМ» в судове засідання не з`явився, надав письмові пояснення стосовно предмету позову, зазначив, що ОСОБА_2 здійснено будівництво та введено в експлуатацію багатоквартирний шестиповерховий будинок, що знаходиться по АДРЕСА_1 . На шостому поверсі знаходяться квартири, що належать на праві власності позивачу ОСОБА_1 14 жовтня 2022 року ними було складено акт №1 від 14 жовтня 2022 року про відсутність ліфтового обладнання, кабіни ліфту в цьому будинку та підтверджує той факт, що станом на день надання пояснень - 25 січня 2023 року ліфтове обладнання в будинку не встановлено. Просив справу розглядати без його участі за наявними матеріалами справи, позовні вимоги просив задовольнити.

За даних обставин, суд вирішує справу за наявними матеріалами, що передбачено частиною 8 статті 178 ЦПК України.

Суд, згідно вимог частини 4 статті 223 та статей 280, 281 ЦПК України, вважає можливим провести заочний розгляд справи, проти чого не заперечував представник позивача по справі.

Відповідно до частини 2 статті 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши письмові докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов наступного висновку.

У січні 2020 року ОСОБА_2 подала до Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю Ірпінської міської ради Київської області повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (CC1) (вх.№2301/11/ц) від 23 січня 2020 року, а саме: «Будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудованими нежитловими приміщеннями» (кадастровий номер земельної ділянки 3210900000:01:053:0213, 3210900000:01:053:0104) по АДРЕСА_1 » (а.с. 1619), та Декларацію №КС141200730991 від 13 березня 2020 року про готовність об`єкта до експлуатації, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об`єктів з незначними наслідками (CC1) (а.с. 20-26).

В 2020 році відповідач провела реконструкцію будинку шляхом добудови ще одного поверху, у зв`язку з чим нею зареєстровано в Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю Ірпінської міської ради декларацію №КС 141200980482 від 07 квітня 2020 року про готовність об`єкта до експлуатації (а.с. 30-36).

В розділі 14 Декларації №КС141200730991 від 13 березня 2020 року про готовність об`єкта до експлуатації зазначено перелік інженерного обладнання об`єкта, а саме: холодне водопостачання, водовідведення, ліфт, вид індивідуальних опалювальних установок, газові котли (а.с. 20-26).

Позивач ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 27 квітня 2020 року є власником квартир АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 , АДРЕСА_5 , АДРЕСА_6 , АДРЕСА_7 , АДРЕСА_8 , АДРЕСА_9 , на підтвердження чого надано Витяги з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №211068856, №211068090, №211067362, №211066738, №211065860, №211065236, №211034397, №211057935 від 02 червня 2020 року (а.с. 40-47).

14 жовтня 2022 року комісією в складі голови правління Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «ІСТОРИЧНИЙ ДІМ» Поляновського А.І., депутата Ірпінської міської ради В`язовченка Т.А., власників квартир ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 складено акт №1 про те, що в будинку АДРЕСА_1 , наявна ліфтова шахта між першим-шостим поверхом та відсутнє ліфтове обладнання та кабіна ліфта (а.с. 78-81).

Відповідно до частини 1, пункту 1 частини 2 статті 11, частин 1, 2 статті 509 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені цими актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. До підстав виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, належать договори та інші правочини. Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно частин 1 статті 177 ЦК України об`єктами цивільних прав є речі, у тому числі гроші.

Відповідно до вимог статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Стаття 599 ЦК України передбачає, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до статті 610 ЦК України невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) є порушенням цього зобов`язання.

Згідно статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до частини 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Положення частини 1 статі 875 ЦК України передбачають, що за договором будівельного підряду підрядник зобов`язується збудувати і здати у встановлений строк об`єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов`язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов`язок не покладається на підрядника, прийняти об`єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Згідно пункту 1 статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до частини 2 статті 16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: примусове виконання обов`язку в натурі; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Частина 1 статті 316 ЦК України передбачає, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до частини 1 статті 317 ЦК України власникові належать право володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно статті 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до статті 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Статтею 391 ЦК України передбачено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Згідно частини 1 статті 655, частин 1, 2 статті 656 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому. Предметом договору купівлі-продажу можуть бути майнові права. До договору купівлі-продажу майнових прав застосовуються загальні положення про купівлю- продаж, якщо інше не випливає із змісту або характеру цих прав.

Положеннями частини 1, частини 2 статті 662, частини 1 статті 663 ЦК України передбачено зобов`язання продавця передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства. Продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу.

Частиною 12 статті 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17 лютого 2011 року № 3038-VI» зазначено, що замовник зобов`язаний передати закінчений будівництвом та підключений до інженерних мереж житловий будинок, що споруджувався із залученням коштів фізичних та юридичних осіб, об єднанню співвласників або власнику, або експлуатуючій організації протягом ста двадцяти календарних днів з дня його прийняття в експлуатацію.

Пункт 9 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року №461 передбачає, що на закінченому будівництвом об`єкті повинні бути виконані всі передбачені проектною документацією згідно з будівельними нормами, стандартами і правилами роботи, а також змонтоване і випробуване обладнання з дотриманням таких особливостей: житлові будинки, побудовані за кошти юридичних і фізичних осіб, можуть прийматися в експлуатацію без виконання внутрішніх опоряджувальних робіт у квартирах та вбудовано-прибудованих приміщеннях, які не впливають на експлуатацію будинків, якщо це обумовлено договором, за умови відповідності їх санітарним, протипожежним і технічним вимогам. Датою прийняття в експлуатацію такого об`єкта є дата реєстрації декларації або видачі сертифіката (пункт 11 Порядку).

За пунктом 13 Порядку № 461 зареєстрована декларація або сертифікат є підставою для укладення договорів про постачання на прийнятий в експлуатацію об`єкт необхідних для його функціонування ресурсів - води, газу, тепла, електроенергії, включення даних про такий об`єкт до державної статистичної звітності та. оформлення права власності на нього. Підключення об`єкта, прийнятого в експлуатацію, до інженерних мереж здійснюється відповідно до Закону № 3038-УІ протягом десяти днів з дня відповідного звернення замовника до осіб, які є власниками відповідних елементів інженерної інфраструктури або здійснюють їх експлуатацію.

Замовник несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданій ним декларації чи акті готовності об`єкта до експлуатації, за експлуатацію об`єкта без зареєстрованої декларації або сертифіката (пункт 16 Порядку № 461).

При вирішенні питання про стягнення з відповідача моральної шкоди, суд виходить з наступного.

Згідно статті 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Положеннями статті 23 ЦК України визначено, що моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Пунктом 3 Пленуму Верховного Суду України, наведених в пункті 2 Постанови від 31 березня 1995 року №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» встановлено, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Пункт 5 Постанови встановлює, що відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Таким чином, ураховуючи те, що неналежне виконання відповідачем ОСОБА_2 своїх зобов`язань щодо приведення будинку, в якому позивач має у власності квартири, до технічних характеристик, визначених в проектній документації та ДБН, а саме встановлення ліфтового обладнання та кабіни ліфту, призвело до почуттів розпачу та душевних страждань позивача, невизначеності стосовно закінчення будівництва відповідно до проектної документації та можливості користування власністю, позивачу завдано душевних страждань, а тому виходячи з глибини таких страждань, із засад розумності та виваженості, суд дійшов висновку, що достатньою компенсацією відшкодування моральної шкоди буде стягнення на користь ОСОБА_1 моральної шкоди в сумі 10 000 гривень 00 копійок.

Керуючись статтями 4, 12, 76 - 81, 89, 141, 263 - 265, 268, 430 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «ІСТОРИЧНИЙ ДІМ», про примусове виконання обов`язку в натурі та стягнення моральної шкоди задовольнити частково.

Зобов`язати ОСОБА_2 усунити перешкоди у користуванні ОСОБА_1 квартирами АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 , АДРЕСА_5 , АДРЕСА_6 , АДРЕСА_7 , АДРЕСА_8 , АДРЕСА_9 , шляхом встановлення і влаштування в цьому будинку ліфтового обладнання, передбаченого проектною документацією згідно з будівельними нормами, стандартами і правилами роботи.

Стягнути з ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , моральну шкоду в розмірі 10 000 (десять тисяч) гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , сплачений судовий збір в розмірі 1992 (одна тисяча дев`ятсот дев`яносто дві) 40 копійок.

В іншій частині у задоволенні позову - відмовити.

З текстом рішення можна ознайомитись в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням http://reyestr.court.gov.ua

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку до Київського апеляційного суду через Ірпінський міський суд Київської області або безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_10 .

Відповідач: ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_11 .

Головуючий суддя М.П. Одарюк

Повний текст заочного рішення виготовлено 08 червня 2023 року.