Постанова

від 23.05.2023 по справі 911/1442/22

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" травня 2023 р. Справа № 911/1442/22

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Демидової А.М.

суддів: Ходаківської І.П.

Корсака В.А.

за участю секретаря судового засідання: Котенка О.О.

за участю представників учасників справи:

від позивача: Гуменюк Б.С. (у режимі відеоконференції)

від відповідача: не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Вендор-Фінанс" (Товариство з обмеженою відповідальністю "Вендор-Ф" - нова назва)

на рішення Господарського суду Київської області від 23.01.2023 (повне рішення складене 03.02.2023) (суддя Бабкіна В.М.)

у справі № 911/1442/22 Господарського суду Київської області

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Вендор-Фінанс" (Товариство з обмеженою відповідальністю "Вендор-Ф" - нова назва)

до Релігійної громади Української православної церкви святих Косьми і Даміана

про зобов`язання повернути 448 850,00 грн безпідставно набутих коштів

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст і підстави позовних вимог

1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Вендор-Фінанс" (далі - ТОВ "Вендор-Фінанс", Товариство, позивач) звернулося до Господарського суду Київської області з позовом до Релігійної громади Української православної церкви святих Косьми і Даміана (далі - Релігійна громада, відповідач) про зобов`язання повернути 448 850,00 грн безпідставно набутих коштів.

2. Позов мотивований тим, що з рахунку позивача на підставі платіжного доручення, яке позивач не створював, на розрахунковий рахунок фізичної особи-підприємця Сухоручка Віталія Вікторовича (далі - ФОП Сухоручко В.В.) було перераховано 450 000,00 грн. Останній у той же день перерахував 448 850,00 грн на розрахунковий рахунок відповідача.

3. Оскільки позивач такого платіжного доручення не створював, не підписував і не подавав, 12.12.2020 на підставі його заяви було відкрито кримінальне провадження № 12020090010002510 за ч. 1 ст. 361 Кримінального кодексу України (далі - КК України).

4. З огляду на те, що зазначена сума коштів вибула з рахунка позивача поза його волею, спочатку зараховані на рахунок ФОП Сухоручка В.В., а пізніше майже вся сума - на рахунок Релігійної громади, позивач просив суд зобов`язати відповідача повернути 448 850,00 грн безпідставно набутих коштів.

Короткий зміст і підстави заперечень сторін

5. У відзиві на позовну заяву відповідач позов не визнав, просив у його задоволенні відмовити, оскільки грошові кошти у розмірі 448 850,00 грн від ФОП Сухоручка В.В. надійшли як благодійний внесок, із зазначенням платежу: "матеріали для будівництва храму". При цьому, відповідач (як і позивач) зазначив, що слідство в кримінальному провадженні № 12020090010002510 ще не закінчено, а винну особу не встановлено. Крім того, кошти в розмірі 450 000,00 грн за платіжним дорученням № 75 від 11.12.2020 від позивача надійшли на рахунок ФОП Сухоручка В.В., тоді як Релігійна громада не отримувала кошти від ТОВ "Вендор-Фінанс", а отже, позов у справі пред`явлений до неналежного відповідача.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття

6. Рішенням Господарського суду Київської області від 23.01.2023 у справі № 911/1442/22 у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

7. Відмовляючи в позові, суд першої інстанції виходив з того, що:

- обираючи спосіб захисту своїх прав, свобод та інтересів (зобов`язання повернути безпідставно отримані кошти), позивач на підтвердження позовних вимог посилався на обставини, які, за його твердженням, були встановлені в рамках кримінального провадження № 12020090010002510. Проте, позивач не надав суду доказів (відповідних процесуальних документів) закінчення слідства або обвинувального вироку суду за наслідками зазначеного кримінального провадження;

- правовою підставою позову ТОВ "Вендор-Фінанс" зазначає ст. 1212 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України). Спірні грошові кошти у загальній сумі 448 850,00 грн перераховані з рахунку ФОП Сухоручка В.В. на рахунок Релігійної громади з призначенням платежу: "на пожертвування - будматеріали в т.ч. ПДВ 20%". Зважаючи на ст. 729 ЦК України, якою визначається термін "пожертва", відсутні підстави вважати, що спірні кошти перераховані відповідачу безпідставно;

- відповідач обставини безпідставності перераховування спірних коштів заперечує, а позивач належними та допустимими доказами вказані обставини не довів.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

8. Не погоджуючись із вказаним рішенням, ТОВ "Вендор-Фінанс" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Київської області від 23.01.2023 у справі № 911/1442/22 повністю та ухвалити нове рішення, яким повністю задовольнити позовні вимоги. Також, скаржник просить суд залучити до справи ФОП Сухоручка В.В. третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог що предмета спору.

9. Скаржник зазначає, що суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення:

- не з`ясував всіх обставин, що мають значення для справи;

- визнав встановленими обставини, що мають значення для справи, однак є недоведеними;

- виклав у рішенні висновки, які не відповідають встановленим обставинам справи;

- порушив норми процесуального права та неправильно застосував норми матеріального права.

10. Зокрема, ТОВ "Вендор-Фінанс" посилається на безпідставність твердження суду першої інстанції про те, що позивач на підтвердження своїх доводів посилався тільки на обставини, встановлені у межах кримінального провадження. Зазначає, що позивач, насправді, як докази надав суду виписки по особових рахунках, якими підтверджувалось, що кошти в розмірі 450 000,00 грн, які належали позивачу, без жодної правової підстави потрапили у розпорядження ФОП Сухоручка В.В., а оскільки на рахунку ФОП у цей день не було інших коштів, є всі підстави вважати, що саме ці кошти в розмірі 448 850,00 грн були переведені на рахунок відповідача.

11. Позивач зазначає, що хоча грошові кошти не є індивідуально визначеним майном, сукупність фактів, зокрема: відсутність будь-яких правовідносин між позивачем і ФОП Сухоручком В.В., а також між останнім і Релігійною громадою, практично тотожність суми коштів (450 000,00 грн і 448 850,00 грн); відсутність інших коштів на розрахункових рахунках, і в результаті визнання вказаних коштів речовим доказом та накладення на них арешту в межах кримінальної справи свідчать про те, що вказані кошти і є тими коштами, які раніше перебували у володінні позивача. Проте, суд першої інстанції всупереч вимогам процесуальних норм не взяв до уваги ці докази, не надав їм належної правової оцінки та не навів жодних підстав, з яких ці докази не слід брати до уваги, як і не навів інших доказів, якими б вони спростовувались.

12. Посилання місцевого господарського суду на те, що відповідач заперечує проти позову, згідно з доводами скаржника, саме по собі не є підставою чи обґрунтованою причиною для відмови у позові. Натомість, суд першої інстанції, вказуючи про недоведеність належними та допустимими доказами обставини безпідставності перераховування спірних коштів, не спромігся зазначити, що він мав на увазі під відповідними доказами, і які саме докази мав надати позивач у цій ситуації.

13. Також, позивач не погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для застосування у цій справі ст. 1212 ЦК України. Зазначає, що заперечення відповідача про те, що спірні кошти надійшли йому як пожертва, на чому наголошує місцевий господарський суд, не спростовують позиції позивача, оскільки для правильного вирішення справи неважливо, яке було призначення цих коштів. Важливо, чиї саме кошти це були, і чи були між власником цих коштів та особою, яка ці кошти утримує, якісь правовідносини, тобто підстави набуття цих коштів останнім їх утримувачем.

14. При цьому, апелянт зазначає, що відповідач жодним чином не заперечив і не спростував (тобто не оспорював) того, що йому надійшли саме ті кошти, які вибули від позивача без жодної правової на це підстави, і відповідач не довів, що між ним і позивачем існують якісь правовідносини, згідно з якими він правомірно отримав спірні кошти.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

15. 28.02.2023 матеріали апеляційної скарги надійшли до Північного апеляційного господарського суду та згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.02.2023 передані колегії суддів у складі: Демидова А.М. - головуючий, Корсак В.А., Владимиренко С.В.

16. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.03.2023 витребувано з Господарського суду Київської області матеріали справи № 911/1442/22; відкладено вирішення питання щодо можливості відкриття, повернення, залишення без руху або відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою до надходження матеріалів справи з Господарського суду Київської області.

17. На виконання вищезазначеної ухвали до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи № 911/1442/22.

18. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.04.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Вендор-Фінанс" на рішення Господарського суду Київської області від 23.01.2023 у справі № 911/1442/22; розгляд апеляційної скарги призначено на 23.05.2023 о 10:45; встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу, пояснень, клопотань, заперечень - до 11.05.2023.

19. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.04.2023 задоволено клопотання ТОВ "Вендор-Фінанс" про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

20. У зв`язку з відпусткою судді Владимиренко С.В., яка не є головуючим суддею (суддею-доповідачем), розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 22.05.2023 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями.

21. Згідно з витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.05.2023, для розгляду справи № 911/1442/22 визначено колегію суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: Демидова А.М. - головуючий суддя, Ходаківська І.П., Корсак В.А.

22. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.05.2023 апеляційну скаргу ТОВ "Вендор-Фінанс" на рішення Господарського суду Київської області від 23.01.2023 у справі № 911/1442/22 прийнято до провадження у визначеному складі колегії суддів: Демидова А.М. - головуючий суддя, судді - Ходаківська І.П., Корсак В.А.; вирішено розгляд апеляційної скарги здійснювати за раніше визначеною датою та часом - 23.05.2023 о 10:45.

Позиції учасників справи

23. У відзиві на апеляційну скаргу відповідач просить суд відмовити у задоволенні апеляційної скарги як необґрунтованої та безпідставної, а оскаржуване рішення залишити без змін.

24. Позивач 11.05.2023 подав до Північного апеляційного господарського суду через систему "Електронний суд" заяву, в якій повідомив, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Вендор-Фінанс" змінило своє найменування на Товариство з обмеженою відповідальністю "Вендор-Ф", та просив суд врахувати зміну найменування при подальшому розгляді справи. На підтвердження викладеного в заяві позивач додав до неї копію виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Явка представників учасників справи

25. У судовому засіданні 23.05.2023 взяв участь представник позивача (скаржника) у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду. Представник відповідача в судове засідання не з`явився. Про судове засідання відповідач був повідомлений належним чином. Про обізнаність відповідача про дату, час та місце розгляду справи, призначеного на 23.05.2023, свідчить, зокрема, відзив на апеляційну скаргу та додані до нього документи.

26. Колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що неявка представника Релігійної громади не перешкоджає всебічному, повному та об`єктивному розгляду всіх обставин справи та, враховуючи аргументи апеляційної скарги і доказове наповнення матеріалів справи, вважає за можливе здійснити перегляд оскаржуваного судового акта в апеляційному порядку без участі в судовому засіданні представника відповідача.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

27. 11.12.2020 з рахунку ТОВ "Вендор-Фінанс" № НОМЕР_1 , який відкрито в ПАТ "КБ "АКОРДБАНК", на рахунок ФОП Сухоручка В.В. № НОМЕР_2 , який відкрито в АТ "АЛЬФА-БАНК", на підставі платіжного доручення № 75 перераховано грошові кошти в розмірі 450 000,00 грн, з призначенням платежу "Оплата за трубу БТ-160 зг. рах. № 264 2 від 11.12.2020 у т.ч. ПДВ 20% - 75 000.00 грн".

28. Позивач стверджує, що зазначеного платіжного доручення не створював і коштів на рахунок ФОП Сухоручка В.В. не перераховував, оскільки не мав з останнім жодних правових відносин, контактів, домовленостей, договорів чи переписки. Жодних труб, зазначених у рахунку, Товариство не придбавало, а даний підприємець, відповідно до інформації з ЄДРПОУ, не надавав таких послуг, як і не продавав таких товарів.

29. 12.12.2020 ТОВ "Вендор-Фінанс" звернулося до Івано-Франківського відділу поліції Головного управління поліції в Івано-Франківській області із заявою, на підставі якої відкрито кримінальне провадження № 12020090010002510 за ч. 1 ст. 361 КК України.

30. Як зазначено у постанові слідчого Івано-Франківського відділу поліції від 15.12.2020, 11.12.2020 невідома особа за допомогою шкідливого програмного забезпечення здійснила несанкціоноване втручання в роботу електронно-обчислювальної машини (ПК). Після чого, з використанням ураженої комп`ютерної машини, здійснила несанкціоноване втручання в автоматизовану систему (клієнтську базу даних) ПАТ КБ "АКОРД БАНК", а саме - до рахунку ТОВ "Вендор-Фінанс", з якого було здійснено платіж на суму 450 000,00 грн на ім`я ФОП Сухоручка В.В. Цього ж дня - 11.12.2020, зазначені грошові кошти у сумі 448 850,00 грн були перераховані із рахунку ФОП на рахунок АТ КБ "ПриватБанк" № НОМЕР_3 , який належить Релігійній громаді, керівником якої є ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ).

31. Зазначеною постановою слідчого СВ Івано-Франківського ВП ГУНП в Івано-Франківській області від 15.12.2020 грошові кошти в загальній сумі 448 840,00 грн, які знаходяться на рахунку відповідача, визнано речовим доказом у кримінальному провадженні № 12020090010002510, а ухвалою слідчого судді Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 24.12.2020 у справі № 344/17932/20 в рамках кримінального провадження № 12020090010002510 від 12.12.2020, накладено арешт на грошові кошти в загальній сумі 448 850,00 грн, які знаходяться на рахунку АТ КБ "ПриватБанк" № НОМЕР_3 , який належить Релігійній громаді, з позбавленням права на відчуження, розпорядження та/або користування коштами.

32. У межах даного кримінального провадження були допитані ФОП Сухоручко В.В. та керівник Релігійної громади ОСОБА_1. У своїх поясненнях ФОП Сухоручко В.В. пояснив, що він підприємницькою діяльністю особисто не займається. Як фізичну особу-підприємця, так і рахунок в банку він зареєстрував та відкрив за пропозицією його знайомого, з яким вони познайомились у СІЗО, і з яким більше після цього не бачились.

33. У свою чергу, ОСОБА_1 пояснив, що 11.12.2020 на рахунок Релігійної громади надійшли кошти в розмірі 448 850,00 грн як благодійна допомога із зазначенням платежу: "матеріали для будівництва храму". Сухоручко В.В. йому невідомий, з ним він не зустрічався, походження цих коштів йому невідомо, а рахунок № НОМЕР_3 був відкритий у грудні 2020 року, і вказаний платіж єдиний по цьому рахунку. Жодних дзвінків стосовно цих коштів йому не надходило. Перераховувань коштів у великих розмірах без попередніх погоджень до цього не було.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

34. Предметом позову у цій справі є вимога позивача про стягнення з відповідача безпідставно перерахованих йому коштів.

35. Загальні положення про зобов`язання у зв`язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави визначені у ст. 1212 ЦК України, відповідно до якої особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала (ч. 1). Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події (ч. 2). Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (ч. 3).

36. Аналіз цієї норми права дає підстави для висновку, що цей вид позадоговірних зобов`язань породжують такі юридичні факти: 1) набуття особою майна або його збереження за рахунок іншої особи; 2) відсутність для цього правових підстав або якщо такі відпали.

Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення i його юридичному змісту. Тобто набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

Предметом регулювання інституту безпідставного отримання чи збереження майна є відносини, які виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна i які не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

За змістом ч. 1 ст. 1212 ЦК України безпідставно набутим майном є майно, набуте особою або збережене нею у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави, зокрема, внаслідок тих чи інших юридичних фактів, правомірних дій, які прямо передбачені ч. 2 ст. 11 ЦК України. Тобто, відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

Отже, для виникнення зобов`язання, передбаченого ст. 1212 ЦК України, важливим є сам факт безпідставного набуття або збереження, а не конкретна підстава, за якою це відбулося.

До подій, за результатами яких можуть виникнути зобов`язання, передбачені ст. 1212 ЦК України, відноситься, зокрема, перерахування грошових коштів іншій особі, з якою платник не знаходиться в договірних зобов`язаннях.

Наведена правова позиція узгоджується з позицією, викладеною у постанові Касаційного господарського Суду у складі Верховного Суду від 26.01.2022 у справі № 924/1338/19.

37. Отже, суд першої інстанції правильно зазначив, що з аналізу ст. 1212 ЦК України вбачається, що цей вид позадоговірних зобов`язань виникає за умови одночасної наявності у відносинах сторін трьох елементів: набуття особою майна або його збереження; здійснення цього за рахунок іншої особи; відсутність для цього правових підстав.

38. Як встановлено з матеріалів справи, спірні грошові кошти (448 850,00 грн) були перераховані з рахунку ФОП Сухоручка В.В. на рахунок Релігійної громади платіжним дорученням із зазначенням призначення платежу: "на пожертвування - будматеріали в т.ч. ПДВ 20% - 74808.33 грн.".

39. Статтею 729 ЦК України визначено, що пожертвою є дарування нерухомих та рухомих речей, зокрема грошей та цінних паперів, особам, встановленим частиною першою статті 720 цього Кодексу, для досягнення ними певної, наперед обумовленої мети. Договір про пожертву є укладеним з моменту прийняття пожертви.

40. Таким чином, з урахуванням викладеного, підстави вважати, що вказані кошти були перераховані відповідачу безпідставно, у даному випадку є відсутніми.

41. Також, апеляційний господарський суд погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що спосіб захисту суб`єктивних цивільних прав - це закріплені законом матеріально-правові засоби примусового характеру, за допомогою яких провадиться відновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав і вплив на правопорушника.

42. За загальним правилом, суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (ч. 1 ст. 5 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України)). Викладене слід розуміти так, що суд захищає права, свободи та інтереси осіб у спосіб, який прямо передбачено нормою матеріального права або договором.

43. Якщо ж законом або договором не передбачено способу захисту, який би ефективно захищав права, свободи чи інтереси позивача, суд може захистити їх у спосіб, що не суперечить закону (ч. 2 ст. 5 ГПК України).

44. При зверненні до суду з даним позовом, обираючи відповідний спосіб захисту своїх прав, свобод та інтересів (зобов`язання повернути безпідставно отримані кошти), позивач на підтвердження позовних вимог послався на обставини, які, за його твердженням, були встановлені в рамках кримінального провадження № 12020090010002510.

45. Заперечення позивача про його посилання виключно на обставини, встановлені у межах кримінального провадження, суд апеляційної інстанції відхиляє, зважаючи на те, що всі докази, як і виписки по особових банківських рахунках, про які зазначено в апеляційній скарзі, є матеріалами кримінальної справи № 12020090010002510.

46. Водночас, суд вважає за необхідне вказати, що доказів закінчення слідства у зазначеному вище кримінальному провадженні № 12020090010002510 та відповідних процесуальних документів до матеріалів даної справи надано не було.

47. Між тим, відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

48. Правова оцінка, надана судом певному факту при розгляді іншої справи, не є обов`язковою для господарського суду (ч. 7 ст. 75 ГПК України).

49. Згідно з ч. 6 ст. 75 ГПК України, обвинувальний вирок суду в кримінальному провадженні або постанова суду, якою особу притягнуто до адміністративної відповідальності у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для господарського суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

50. Обставини, встановлені рішенням третейського суду або міжнародного комерційного арбітражу, виправдувальним вироком суду у кримінальному провадженні, ухвалою про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності, підлягають доказуванню в загальному порядку при розгляді справи господарським судом (ч. 8 ст. 75 ГПК України).

51. Отже, преюдицію утворюють лише ті обставини, які безпосередньо досліджувалися і встановлювалися судом, що знайшло відображення в мотивувальній частині судового акта. Оціночні судження не можуть братися до уваги як преюдиційні обставини, а тому преюдиційні факти слід відрізняти від оцінки судом певних обставин.

52. При цьому, виходячи зі змісту ч. 6 ст. 75 ГПК України, обов`язковими для господарського суду є лише обвинувальний вирок суду в кримінальному провадженні або постанова суду, якою особу притягнуто до адміністративної відповідальності у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок або постанова суду, та лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

53. У даному випадку, обвинувального вироку суду за наслідками кримінального провадження № 12020090010002510 до матеріалів справи не надано.

54. З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції погоджується з тим, що позовна вимога про зобов`язання відповідача повернути на користь позивача безпідставно отримані грошові кошти у розмірі 448 850,00 грн є недоведеною та необґрунтованою, у зв`язку з чим задоволенню не підлягає.

55. Доводи заявника апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції безпідставно відмовив у залученні до справи як третьої особи ФОП Сухоручка В.В., апеляційний господарський суд також відхиляє, з огляду на те, що ч.ч. 1, 2 ст. 50 ГПК України передбачають, що треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов`язки щодо однієї із сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи (ч. 1). Якщо суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до розгляду встановить, що рішення господарського суду може вплинути на права та обов`язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору (ч. 2).

56. З огляду на наявні в матеріалах справи докази, зміст позовних вимог і ті обставини справи, на які посилаються сторони, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що позивач не довів, яким саме чином, в контексті приписів ст. 50 ГПК України, рішення суду у цій справі про зобов`язання (чи відмову у зобов`язанні) відповідача повернути безпідставно набуті кошти впливатиме на права та обов`язки ФОП Сухоручка В.В.

57. Окрім того, згідно з приписами ч.ч. 1, 2 ст. 51 ГПК України, якщо в результаті ухвалення судового рішення сторона може набути право стосовно третьої особи або третя особа може пред`явити вимоги до сторони, така сторона зобов`язана сповістити цю особу про відкриття провадження у справі і подати до суду заяву про залучення її до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору. До такої заяви повинні бути додані докази про направлення її копії особі, про залучення якої як третьої особи подана заява. У разі розгляду справи без повідомлення третьої особи про розгляд справи, обставини справи, встановлені судовим рішенням, не мають юридичних наслідків при розгляді позову, пред`явленого стороною, яка брала участь у цій справі, до цієї третьої особи або позову, пред`явленого цією третьою особою до такої сторони.

58. З наведеного позивачем не вбачається, яке саме право в результаті ухвалення судового рішення і яка сторона може набути стосовно третьої особи, або які вимоги третя особа може пред`явити до якої із сторін.

59. З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції також не вбачає передбачені ГПК України підстави для залучення ФОП Сухоручка В.В. до участі у справі як третьої особи.

60. Зважаючи на викладене, суд апеляційної інстанції вважає безпідставними доводи позивача, викладені в апеляційній скарзі, оскільки рішення місцевого господарського суду є таким, що ухвалено з повним та належним дослідженням всіх доказів та обставин справи, без порушення норм матеріального та процесуального права. При цьому висновки суду про відмову у задоволенні позову відповідають встановленим обставинам справи.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

61. Відповідно до положень ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

62. Нормою ст. 276 ГПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

63. З огляду на викладені обставини, висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, а тому рішення Господарського суду Київської області від 23.01.2023 у справі № 911/1442/22 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи і підстав для його скасування або зміни не вбачається.

64. За таких обставин, підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Судові витрати

65. У зв`язку з відсутністю підстав для задоволення апеляційної скарги судові витрати за її розгляд відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 74, 129, 269, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Вендор-Фінанс" (Товариство з обмеженою відповідальністю "Вендор-Ф" - нова назва) залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Київської області від 23.01.2023 у справі № 911/1442/22 залишити без змін.

3. Судові витрати за розгляд апеляційної скарги покласти на скаржника.

4. Матеріали даної справи повернути до місцевого господарського суду.

5. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складення її повного тексту.

У зв`язку з тривалими повітряними тривогами по місту Києву, повний текст постанови складено та підписано - 08.06.2023.

Головуючий суддя А.М. Демидова

Судді І.П. Ходаківська

В.А. Корсак